Наталя Гуменюк розповіла, що робити, якщо окупанти збирають дані для «референдуму»
Українська влада закликає жителів знаходити способи не надавати російським військовим на окупованих територіях свої особисті дані, які можуть бути використані для проведення псевдорефрендумів. Водночас якщо такої можливості немає, то українська держава розглядатиме кожний випадок окремо, виходячи з індивідуальних ситуацій, заявила в ефірі Радіо Свобода начальниця Об'єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталя Гуменюк.
«Ми усвідомлюємо, що тиск, якому піддаються люди на окупованих територіях, шалений. І такий тривалий термін перебування під окупацією дуже багатьох вимотує, не витримують нерви і так далі. Тому, звісно, наша рекомендація уникати давати свої дані, знаходити способи. Наші люди дуже кмітливі, дуже розумні, і знаходять такі способи, коли не можуть надати або імітують неможливість надання таких даних. Але якщо навіть і надають, і дуже багато людей перепитують: «а що мені буде за це, якщо я все ж пристав на цю пропозицію?», ми з розумінням ставимося до того, що люди перебувають у таких скрутних обставинах, і рішення будуть ухвалювати абсолютно диферентно, виходячи з позиції кожного», – сказала Гуменюк.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) 7 серпня повідомив, що Росія може прискорити підготовку до псевдореферендумів на нових окупованих територіях України. Один із варіантів, який окупанти розглядають, зокрема, у Мелітополі – влаштувати семиденне «голосування вдома».
Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 7 серпня заявив: «Якщо російські окупаційні сили зважаться провести хоча б один псевдореферендум на окупованих територіях України, будь-яка можливість переговорів з Росією буде закрита».
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 8 серпня відреагував на цю заяву Зеленського і сказав, що нібито «не Росія збирається проводити псевдореферендуми на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини, а місцеве населення». Крім того, Пєсков сказав, що зараз немає передумов для зустрічі Путіна з Зеленським. Також, за його словами, переговорний процес між українською та російською делегаціями відсутній, оскільки, як висловився Пєсков, українська делегація «пішла з радарів».
Політолог із Херсону Володимир Молчанов 8 серпня в ефірі телеканалу «Еспресо» розповів, що після госпіталізації призначеного російськими силами «голови військово-цивільної адміністрації» окупованої частини Херсонщини Володимира Сальда підготовка до проведення псевдореферендуму припинилася. За інформацією Молчанова, саме люди, пов’язані з Сальдом, готували необхідну для цього процесу «документацію».
Держава має допомогти українцям перейти на українську, інтерес до якої зріс на тлі війни – Кремінь
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає до ухвалення спеціальної Державної програми опанування українською мовою, щоб допомогти громадянам України перейти на українську мову спілкування, інтерес до чого зростає на тлі війни Росії проти України.
В інтерв’ю Радіо Свобода Кремінь повідомив, що в Україні за останні пів року відкрито близько 300 курсів вивчення української в різних регіонах.
«Будемо сподіватися, що разом із підвищенням рівня володіння українською мовою, ми так само матимемо найближчим часом Державну програму сприяння опануванню державною українською мовою, що є надзвичайно важливо – особливо в нинішній час, коли так стрімко зростає перехід громадян України на українську мову, на отримання інформації та послуг державною мовою, на задоволення мовних потреб закордонних українців, а також громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном», – сказав Кремінь в ефірі програми Свобода Live.
«Немає в Україні заборонених мов, але статус цих мов визначений чітко законодавством. Я, як уповноважений з захисту державної мови, зацікавлений у тому, щоби рівень володіння державною мовою постійно зростав. За моєї ініціативи, в Україні з 24 лютого динамічно зростає мережа курсів з вивчення української мови. Зараз таких курсів близько 300 у різних куточках України», – додав він.
Кремінь також бачить перспективи утвердження міжнародного статусу української мови з наближенням України до ЄС.
«Україна як кандидат на членство в ЄС, вже зробила свою заявку з тим, щоби не тільки українська стала мовою міжнародного спілкування, а хочу наголосити, що членство ЄС передбачає використання української мови як офіційної мови в усіх країнах-членах ЄС. Але разом із тим треба сьогодні максимально сприяти тому, щоби всі міжнародні мови, всі мови, якими користується ЄС, були не тільки максимально доступними, а рівень володіння англійською, французькою, німецькою мовами (в Україні) був надзвичайно високий», – сказав Кремінь.
Він бачить «великі перспективи» також для англійської мови та інших іноземних мов в Україні.
«Хочу підкреслити, що англійська мова є обов’язковою для державних службовців. Неможливо сьогодні очолювати обласну адміністрацію, стати керівником державної установи, якщо у вас немає сертифіката на володіння іноземною мовою. Чиновники вже володіють іноземною мовою, але для того, щоби рівень володіння збільшувався пересічними громадянами, звичайно, необхідні величезні інвестиції у систему освіти. Я бачу за цим великі можливості. Потрібні державні і місцеві програми, безкоштовні тренінги, курси», – сказав Кремінь.
16 липня 2022 року вступили у силу нові норми мовного закону, що мають збільшити присутність української мови в публічному просторі та зміцнити її статус як державної.
Рада підтримала закон, необхідний для «митного безвізу» з ЄС
Верховна Рада 15 серпня ухвалила закон, необхідний для запровадження «митного безвізу» з Європейським союзом. Як повідомили одразу кілька депутатів, за документ проголосували 275 народних депутатів.
«Україна наблизилася до «митного безвізу» із ЄС. Верховна Рада ухвалила в цілому урядовий законопроєкт про зміни до Митного кодексу України, необхідні для приєднання нашої країни до Нової комп’ютеризованої транзитної системи NCTS і Конвенції про процедуру спільного транзиту. Дякую парламентарям за це рішення», – написав у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, закон наближає українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу.
«Зокрема, вдосконалює чинні норми в частині спрощення проходження митниці для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів. Також зміни передбачають впровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики», – повідомив голова уряду.
За словами Шмигаля, подальше укладення «митного безвізу» із ЄС дасть можливість Україні запровадити обмін митною інформацією щодо транзитних вантажів із 36 країнами в режимі реального часу, спеціальні транзитні спрощення і прості й рівні умови для фінансових гарантів.
На початку липня у Міністерстві фінансів України повідомили про рішення запросити України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) і до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
«Ми маємо на меті перетворити українську митницю на максимально зручний сервіс для нашого бізнесу. І NСTS дозволить зробити це, прискоривши проходження товарів через кордон. Митний безвіз – це можливість швидкого переміщення товарів між 36-ма країнами Європейського регіону. Водночас, приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та NCTS – це важливий крок майбутнього членства України в ЄС», – наголосили у Мінфіні.
23 червня країни Євросоюзу надали Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту, назвавши його унікальним моментом у відносинах України та ЄС.
Кличко: взимку в квартирах киян може бути холодніше, ніж зазвичай
Міський голова Києва Віталій Кличко попередив, що взимку в квартирах киян може бути холодніше, ніж зазвичай, і порадив підготуватися.
«Ми живемо в суворих реаліях і маємо прораховувати різні сценарії», – сказав мер в інтерв’ю виданню «Бабель».
За його словами, Кабмін запевнив міську владу, що газ для населення буде і що він не подорожчає. «Це очікування. Але ми не виключаємо, що можуть бути терористичні акти, атаки по газонасосних станціях. Цей сценарій ми теж враховуємо. Ми закупили генератори, паливо для цих генераторів. У першу чергу вони підуть на лікарні, на садки і школи. Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло», – сказав міський голова.
При цьому він не виключив, що температура в оселях буде на кілька градусів нижчою за норму: «норма – 21 градус, а може бути 19 чи 18» – і попросив підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри.
За його словами, можуть бути і перебої з електрикою, але міська влада намагатиметься зробити так, щоб цього не було.
Тим часом, в уряді заявили, що Україна готується до опалювального сезону, відсоток підготовки складає близько 70%.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів вирішив звернутися до уряду США з проханням про надання «газового лендлізу» для стабільного проходження опалювального сезону. Він наголосив, що Україна готується до «найскладнішої зими».
Латвія передала Україні чотири гелікоптери – міністр
Повітряні сили України отримали від Латвії чотири гелікоптери, повідомив 15 серпня латвійський міністр оборони Артіс Пабрікс.
«Повітряні сили України щойно отримали чотири гелікоптери, подаровані Латвією, які незабаром увійдуть до складу авіапарку української армії. Захід має підтримувати Україну доти, поки всю її територію не буде звільнено від російських окупаційних сил», – написав Пабрікс у твітері.
Він наголосив, що лише повна перемога України може принести стійкий мир.
«Якщо війна закінчиться на умовах Росії, то Путін не засвоїть правильного уроку. Якщо він побачить, що за допомогою військової сили може досягти своїх цілей і йому це сходить з рук, то війна в Європі точно не закінчиться», – додав латвійський міністр оборони.
Раніше Латвія також вирішила приєднатися до ініціативи з підготовки українських військових.
На Копенгагенській конференції, яка проводилися минулого тижня для доповнення співпраці в рамках Контактної групи з питань оборони України, її учасники – 26 країн – вирішили виділити понад 1,5 мільярда євро на підтримку України.
У спільній заяві країни-учасниці конференції пообіцяли продовжувати військову підтримку України та домовилися провести наступну віртуальну зустріч у вересні.
У Чорному морі перебувають три російські носії крилатих ракет – Генштаб ЗСУ
У готовності до застосування високоточної зброї в Чорному морі перебувають три російські носії крилатих ракет морського базування типу «Калібр», повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил.
«У Чорноморській та Азовській морських операційних зонах корабельне угруповання противника основні зусилля зосереджує на веденні розвідки, блокуванні цивільного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря та ураженні військових об’єктів і елементів інфраструктури в глибині території України», – йдеться у зведенні.
За повідомленням, зберігається і загроза завдання ракетних й авіаційних ударів з території і повітряного простору Білорусі, де тривають заходи перевірки бойової готовності місцевих збройних сил, які продовжаться орієнтовно до 20 серпня.
У Генштабі також повідомили, що російські війська намагалися просунутися і покращити тактичне положення на кількох напрямках, зокрема на Харківському, Слов’янському, Краматорському, Бахмутському, Авдіївському, Новопавлівському та Запорізькому, але їм завадили Збройні сили України.
Чиновники окупованого Криму приховують масштаби вибухів у Новофедорівці. Відчувають і свою провину?
Вибухи внаслідок, як було офіційно оголошено Міноборони Росії, «детонації авіаційних боєприпасів» на військовій авіабазі в Новофедорівці стали відчутним ударом по самолюбству російських кримських чиновників.
Авторську статтю на цю тему журналіста Костянтина Подоляка читайте за лінком
На Одещині кількість загиблих через підрив у морі зросла до трьох – міськрада
Кількість загиблих внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої на пляжі в Затоці Одеської області 14 серпня зросла до трьох, ще двоє людей поранені, повідомила Одеська міська рада у телеграмі 15 серпня.
«Слідчо-оперативна група Білгород-Дністровського районного відділу поліції з’ясувала: декілька людей, що працювали на будівництві, проігнорували обмежувальні загорожі і попереджувальні знаки на пляжі й пішли купатися в море. У воді в результаті вибуху невідомого предмета загинули троє чоловіків віком 25, 32 і 53 роки із Чернігівської, Запорізької і Житомирської областей. Тіла двох старших загиблих дістали вчора, молодшого знайшли сьогодні за допомогою квадрокоптера», – йдеться в повідомленні.
Також під час детонування зазнали травм 43-річний чоловік із Чернігівщини і 44-річна жінка з Київщини, які перебували поряд на узбережжі.
Напередодні повідомлялося про двох загиблих і одного пораненого.
За даними оперативного командування «Південь», група чоловіків вирішила скупатися в морі, попри застереження і заборону відвідувати пляжі і купатися в прибережних водах.
Мер повідомив про вибухи в Енергодарі
В окупованому Енергодарі Запорізької області 15 серпня пролунали вибухи, повідомив міський голова Дмитро Орлов.
«В Енергодарі, в районі стели і молитовного будинку чутно звуки вибухів. Зберігайте максимальну обережність та залиште вулиці», – написав він у телеграмі.
Минулого тижня мер Енергодара звернувся до жителів міста із закликом до обережності через можливі провокації російських військ.
В «Енергоатомі» повідомили, що працівник Запорізької атомної електростанції, розташованої біля Енергодара, загинув внаслідок обстрілів міста з боку російських військ 14 серпня.
Запорізька АЕС також зазнає обстрілів останні кілька днів. Україна звинувачує в цьому російські сили і закликає припинити «ядерний терор». Російська сторона звинувачення відкидає і каже, що обстріли нібито здійснюють українські військові. При цьому Росія відмовилася від пропозиції створити демілітаризовану зону довкола ЗАЕС.
Від 4 березня Запорізька АЕС захоплена російськими військами. Також під окупацією перебуває і місто-супутник ЗАЕС – Енергодар.
Суд у Москві запустив процедуру банкрутства ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода»
Арбітражний суд Москви 15 серпня заявив про початок процедури банкрутства компанії ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода». Заява про банкрутство була направлена до суду 4 березня Федеральною податковою службою Росії. Суд включив до реєстру вимог кредиторів борг ТОВ із виплати податків у 2021 році у розмірі близько семи мільйонів рублів.
Тимчасовим керуючим боржника затверджено Юлію Ага-Кулієву.
ТОВ «РВЄ/РС» представляє в Росії інтереси медіакорпорації «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» і було утворене у 2020 році, відповідно до вимог законодавства про «іноземних агентів».
У 2021–2022 роках Роскомнагляд порушив проти ТОВ і його генерального директора понад тисячу адміністративних проваджень за відмову редакцій Радіо Свобода і телеканалу «Настоящее время» супроводжувати кожен свій журналістський матеріал вказівкою про те, що медіакорпорацію внесено до списку «іноземних агентів».
Загальна сума штрафів, накладених судами у цих справах, становить майже мільярд рублів. Технічною причиною банкрутства стало заморожування Федеральною службою судових приставів РФ банківських рахунків ТОВ у травні 2021 року.
Керівництво РВЄ/РС неодноразово заявляло, що російське законодавство про «іноземних агентів» є проявом політичної цензури і перешкоджає журналістам у здійсненні їхньої професійної діяльності. Медіакорпорація заперечує дії російської влади в судах всередині країни і в Європейському суді з прав людини.
«Незважаючи ні на що, ми продовжуємо надавати нашій аудиторії інформацію про події в Росії та світі, – заявив раніше президент РВЄ/РС Джеймі Флай. – Ситуація залишається похмурою, проте 70-річна історія нашої корпорації свідчить про те, що час – на стороні свободи, навіть у путінській Росії».
На підтримку Радіо Свобода і свободи слова в Росії неодноразово виступали міжнародні журналістські організації, як і уряди багатьох країн.
У березні 2021 року через зростаючий тиск влади Радіо Свобода змушене було після 30 років роботи закрити своє бюро в Москві. Наразі 27 журналістів, які співпрацюють з Радіо Свобода, внесені Міністерством юстиції Росії до списків «іноземних агентів» – фізичних осіб. Російськомовні сайти медіакорпорації заблоковані на території Росії.
Видання «Важные истории» встановило імена російських солдатів, причетних до вбивств місцевих жителів у селі Андріївка Київської області, яке було під контролем російських військових з кінця лютого до квітня. Кореспондент видання їм зателефонувала, один військовослужбовець під час розмови у всьому зізнався.
Під час відступу російські солдати залишили у селі 25 фотографій, зроблених на вкрадений телефон місцевого жителя. Саме вони допомогли журналістам встановити їхні особи. Смартфон військовослужбовці відібрали у 76-річного Леоніда Удода. Він і його дружина Тетяна змогли повернути свій гаджет лише наприкінці травня: чужий пристрій серед своїх речей знайшла жителька Андріївки і принесла його до пункту роздачі гуманітарної допомоги.
Видання ідентифікувало учасників «фотосесії»: це службовці 64-ої мотострілецької бригади Данило Фролкін, Дмитро Данилов, Руслан Глотов та Іван Шепеленко. «Багато жителів Андріївки, з якими ми поговорили, згадали солдатів із цих знімків. Судячи з оповідей місцевих, вони можуть бути причетні до грабежів, мародерства і навіть вбивств», – пише видання.
У червні Офіс генпрокурора України оголосив, що підозрює військовослужбовця Данила Фролкіна у порушенні законів і звичаїв війни. За даними відомства, він може бути винен у вбивстві мирного жителя в Андріївці, крадіжці автомобіля в іншого жителя села та розкраданні у ветерана Другої світової війни радянських і українських медалей.
Данило Фролкін дав докладне інтерв’ю «Важным историям», зокрема зізнався у вбивстві цивільного жителя в Андріївці, якого він запідозрив у фотографуванні російської військової техніки.
Видання пише, що Фролкін впізнав по фото жертву і підтвердив, що вистрілив у потилицю Руслану Яремчуку. Удова підтвердила характер поранення. За деталями з розповіді Фролкіна можна зробити висновок, що того ж дня 12 березня разом із Яремчуком російські військові вбили ще щонайменше двох жителів Андріївки – Вадима Ганюка і Віталія Кібукевича.
Раніше цього місяця генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що в Україні винесли вже вісім реальних вироків проти російських військових за порушення законів і звичаїв війни.
Першим вироком щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення до України стало засудження у травні до довічного позбавлення волі 21-річного російського військовослужбовця Вадима Шишимаріна.
Його визнали винним у вбивстві мирного жителя Сумської області, 62-річного мешканця села Чупахівка Олександра Шеліпова.
Шишимарін визнав свою провину і заявив, що стріляти в мирного жителя йому наказали. Пізніше суд змінив йому покарання, засудивши до 15 років за ґратами.
Суд у Нідерландах назвав дату оголошення вироку у справі MH17
Суд у Нідерландах повідомив, що має намір 17 листопада винести вердикт у справі про збиття малайзійського літака MH17 в небі над Донбасом у 2014 році.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Нідерландська прокуратура на суді у справі про збиття літака рейсу MH17 у липні 2014 року над Донбасом попросила суд у грудні минулого року призначити довічне ув’язнення для чотирьох обвинувачених. Це колишній командувач підтримуваних Москвою бойовиків, громадянин Росії, колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін (псевдо Стрєлков) і троє його колишніх підлеглих – двоє громадян Росії і громадянин України. Сторона обвинувачення вважає доведеною їхню участь у знищенні літака, що призвело до загибелі 298 людей. Обвинувачені свою провину заперечують.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
Зеленський повідомив про «перші в історії відносин» переговори з президентом Нігеру
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів «перші в історії відносин» країн переговори з президентом Нігеру Мохамедом Базумом.
«Провів перші в історії відносин перемовини з президентом Нігеру. Подякував за підтримку України в ООН, домовилися про розвиток двосторонньої співпраці й координацію участі в міжнародних проєктах. Запевнив, що Україна залишатиметься гарантом продовольчої безпеки», – написав Зеленський у твітері.
У липні президент призначив спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки. Ним став Максим Субх.
Анонсуючи це рішення у червні під час звернення до Африканського Союзу, Зеленський заявив про намір активізувати діалог з усіма країнами Африки.
Верховна Рада продовжила воєнний стан на 90 діб
Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану в країні на 90 діб – до 21 листопада 2022 року. Також український парламент проголосував за затвердження указу про «продовження терміну проведення загальної мобілізації».
Обидва рішення підтримали 328 народних депутатів України.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію.
У травні Верховна Рада продовжила дію воєнного стану до 23 серпня.
«Настрій бойовий». Жителі Миколаєва чекають перемоги над Росією
Миколаїв та область все літо перебувають під масованими обстрілами російських військових. В місті майже постійно лунає тривога та є «прильоти».
Чи ховаються миколаївці в укриттях? Чи вистачає їжі та ліків? Чому ті, хто залишається в Миколаєві, не хочуть виїжджати у більш безпечне місто?
Про це кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав місцевих жителів, що залишаються у Миколаєві. Читайте за лінком
Голова Луганської ОВА підтвердив удар по штабу ПВК «Вагнера» в Попасній
Українські війська вдарили по штабу найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай вранці 15 серпня.
«ЗСУ знову вдало відпрацювали по ворожому штабу, на який навів один із представників ЗМІ РФ. На цей раз вчора в Попасній, де влучним ударом розбито штаб ПрВК «Вагнер», – заявив голова області.
Він додав, що кількість загиблих внаслідок удару уточнюється.
Напередодні російські телеграм-канали, які висвітлюють війну Росії в Україні, а також канал, в якому публікуються новини про «вагнерівців» з оголошеннями про набір найманців, заявили, що Збройні сили України завдали артилерійського удару по базі «Приватної військової компанії Вагнера» в районі окупованої Попасної в Луганській області.
«ПВК Вагнера» – російський неофіційний військовий підрозділ, який не значиться на балансі військових відомств та у реєстрі юридичних осіб, проте його бійці, за даними численних журналістських розслідувань, беруть участь у наземних операціях РФ у Сирії та у війні Росії проти України.
Обстріл Харкова: кількість поранених зросла до п’яти
Кількість поранених внаслідок ранкового обстрілу Харкова 15 серпня зросла до п’яти людей, повідомив, зокрема, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За інформацією обласного Центру екстреної медичної допомоги, чотирьох людей госпіталізували, двоє з них – у тяжкому стані. Одній людині надали допомогу на місці», – заявив він.
Він додав, що медики та рятувальники продовжують працювати на місцях влучань.
Раніше мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що російські війська обстріляли Салтівський район міста.
Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.
Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Полон захисників «Азовсталі»: Подоляк закликав Червоний Хрест «згадати про своє призначення»
Підготовка до «суду» над полоненими захисниками заводу «Азовсталь» є черговим воєнним злочином Росії – про це заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк 15 серпня.
Він вказав на те, що всі військові, які захищали завод у Маріуполі, є комбатантами, які законно захищали свою країну. У зв’язку з цим представник Офісу президента звернуся до Міжнародного комітету Червоного Хреста та його очільника Петера Маурера.
«Маріупольські клітки» — це офіційний воєнний злочин Росії. Час МКЧХ та Петеру Мауреру нарешті згадати про своє призначення й подумати про свою репутацію», – заявив Подоляк.
Напередодні Ініціативна група «Першого грудня» закликала втрутитися в ситуацію з полоненими військовими, які захищали Маріуполь, зокрема, завод «Азовсталь». Вони вказали на те, що російська адміністрація «облаштовує клітки та інші «судові» декорації, щоб провести показовий суд» над військовополоненими.
У травні після кількох місяців оборони Маріуполя кілька сотень українських бійців взяли в полон.
Російська сторона кілька разів заявляла про намір судити бійців українського добровольчого полку «Азов», які, серед інших, були захисниками Маріуполя. Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що перший «трибунал» над українськими військовими у Маріуполі організують до кінця літа.
Нещодавно мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що російські окупанти на 24 серпня готують у Маріуполі показовий «суд» над українськими військовополоненими.
Amnesty International хоче незалежної перевірки свого суперечливого звіту щодо України – DW
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International (AI) хоче, щоб її доповідь, в якій організація звинувачує українських військових у порушенні законів війни, і яка викликала хвилю протестів, ретельно перевірили незалежні експерти. Про це з посиланням на п’ятничну заяву AI, повідомила російськомовна служба Deutsche Welle (DW).
Читайте про це за лінком
Російські війська обстріляли Харків, двоє людей поранені – Терехов
Російські війська знову обстрілюють Харків, повідомляє мер міста Ігор Терехов вранці 15 серпня.
За його даними, під вогонь потрапив Салтівський район.
«Двоє поранених. Знову поруч із зупинкою громадського транспорту», – зазначив міський голова.
Згодом він повідомив, що обстріл пошкодив дев’ятиповерховий будинок. Також Терехов оприлюднив відео наслідків з одного з подвір’їв.
«Жодних військових об’єктів там не було й бути не могло. Говорив із першого дня і не втомлюся повторювати – ця війна геноцид і знищення українського народу», – прокоментував мер Харкова.
Вночі проти 15 серпня Салтівський район міста також зазнав обстрілів російських військ, за даними міського голови, тоді ніхто не постраждав.