Компанії ЄС можуть свідомо допомагати Росії обходити санкції – посол України в Євросоюзі
Росія намагається обходити санкції, закуповуючи європейські товари через треті країни. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив посол України в ЄС Всеволод Ченцов.
«Якщо проаналізувати зараз динаміку торгівлі між ЄС і окремими середньоазійськими державами чи то Туреччиною, ми бачимо незрозумілий навіть для фахівців різкий ріст закупівлі того чи іншого обладнання цими країнами. Побутової техніки чи електронного обладнання, яке в тому числі може використовуватися і у військових цілях. Тому ставиться питання про експортний контроль», – зауважив Ченцов.
Дипломат зазначив, що для закриття обхідних торговельних шляхів мають між собою координуватися країни ЄС, «Група Семи» також інші партнери, які могли би обмежувати цей експорт до Росії.
Росія становить «найгострішу загрозу» безпеці Великої Британії – уряд
Росія далі залишається «найгострішою загрозою» безпеці Великої Британії, заявив британський уряд в огляді, опублікованому 13 березня.
У звіті під назвою Integrated Review Refresh 2023 оголошено про збільшення інвестицій в оборону на 5 мільярдів фунтів (це близько 6 мільярдів доларів) упродовж наступних двох років.
«Змінилося те, що наша колективна безпека зараз нерозривно пов’язана з результатом конфлікту в Україні», – йдеться в огляді, який оновлює підхід, оприлюднений у 2021 році.
Стосовно Росії в огляді також говориться, що мета Сполученого Королівства полягатиме в тому, щоб «стримувати та кинути виклик здатності та намірам Росії порушити безпеку Великої Британії, євроатлантичного та ширшого міжнародного порядку».
Кабмін пропонує Раді збільшити видатки на безпеку й оборону на понад 500 мільярдів гривень
Кабінет міністрів пропонує законопроєкт про збільшення бюджетних видатків на 537 мільярдів гривень, з них більшу частину спрямувати на оборону. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня.
«Уряд сьогодні підтримав законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на 537 мільярдів гривень. Понад 518 мільярдів гривень пропонуємо додатково спрямувати на сектор безпеки й оборони та ще на 19 мільярдів збільшити резервний фонд. Це сприятиме посиленню нашої обороноздатності та зупиненню російської агресії», – заявив він.
Читайте також: США та Євросоюз обіцяють непохитну підтримку Україні
За словами голови уряду, за підтримки міжнародних партнерів Україна знайшла додаткові фінансові можливості для підтримки армії.
«У проєкті закону пропонуємо додаткові кошти спрямувати на виплати військовим, закупівлю військової та спеціальної техніки, обладнання тощо. Розраховуємо на підтримку Парламенту», – додав Шмигаль.
3 листопада Верховна рада ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік. Тоді доходи держбюджету були передбачено у сумі 1,3 трильйона гривень, видатки на рівні 2,6 трильйона гривень.
Донеччина: Сили оборони відбили атаки Росії біля 4 населених пунктів, бої в Бахмуті тривають – штаб
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на наступі на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 13 березня.
Штаб зафіксував 29 авіаційних і шість ракетних ударів російської армії за добу, а також понад 10 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«На Бахмутському напрямку ворог не полишає спроб захопити місто Бахмут. Атаки противника відбито в районах населених пунктів Оріхово-Василівка, Григорівка, Часів Яр, Іванівське, тривають бої у Бахмуті. Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Бондарне, Васюківка, Дубово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Біла Гора, Костянтинівка та Залізне Донецької області», – йдеться в зведенні.
Читайте також: «Вагнерівці» наступають з кількох напрямків і намагаються просунутись в центр Бахмута – Сирський
Крім того, командування повідомляє про «безуспішні наступальні дії» російських сил у напрямку Кам’янки, Авдіївки, Сєверного, Первомайського та Мар’їнки. Воно також звітує про 10 ударів української авіації по районах зосередження російського особового складу та військової техніки.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
«Оскар» за «Навального»: чому з України звучать розчаровані голоси
Відзначення нагородою «Оскар» авторів документальної стрічки про російського опозиціонера Олексія Навального викликало активні обговорення ролі опозиції в Росії в умовах російської повномасштабної війни проти України. Про це пише «Голос Америки».
Режисер стрічки Деніел Роер, присвятив нагороду всім політичним в’язням у світі і заявив, що в ці дні Навальний сидить в одиночній камері через «несправедливу агресивну війну Путіна в Україні».
Але в той час, як відзнака стала приводом для нових заяв на підтримку ув’язненого з 2021 року Олексія Навального і вказувань на жорстокість режиму Путіна, лунають також і застереження, зокрема від українських активістів.
Застереження стосуються зокрема того, що нагорода стрічки привертає непропорційно велику увагу до російської опозиції на тлі нездатності, а особливо гострі критики кажуть і про небажання, вчасно виступити проти російського шовінізму й загарбницького імперіалізму.
Стрічка «Навальний» розповідає, як Олексій Навальний після отруєння у Росії у серпні 2020 року лікувався в Німеччині, а потім сам брав участь у розслідуванні замаху на його життя.
Тодішня канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявляла, що її уряд не мав сумнівів у тому, що Навального отруїли бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новичок».
Владислав Єсипенко. Два роки за «російськими ґратами»: які шанси на звільнення
Рівно два роки тому в анексованому Криму було затримано російськими спецслужбами фрілансера Крим.Реалії, громадянського журналіста Владислава Єсипенка. Його історія стала ілюстрацією політики російської влади щодо викорінення свободи слова та незалежної журналістики на Кримському півострові, заявляють правозахисники. Що сталося за цей час і як рідні та міжнародне співтовариство домагаються звільнення Владислава Єсипенка, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
10 березня 2021 року українець Владислав Єсипенко із Кривого Рогу, позаштатний журналіст Крим.Реалії, який кілька років допомагав редакції висвітлювати ситуацію на півострові, перестав виходити на зв'язок із рідними. Незабаром у ФСБ показали відеокадри із затриманням журналіста, звинувативши його у «зв'язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».
Майже місяць до Владислава Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. А адвокат за призначенням не помітила на ньому слідів тортур і не відреагувала на заяви про це.
Як тільки незалежним адвокатам вдалося домогтися зустрічі з журналістом, він про все їм розповів. Єсипенко стверджує, що його жорстоко катували електрострумом і били, щоб він обмовив себе. Проте провину журналіст не визнає.
У подкасті Віталій Ковальчук розповів:
- про перший мінометний обстріл і страх;
- про життя звичайного рядового, який раніше, у цивільному житті, ухвалював управлінські рішення;
- про ставлення до слів міністра оборони Олексія Резнікова про «весільні дрони»;
- про роботу дрона з артилерією;
- про ставлення до життя у відносно мирних містах і мобілізацію;
- про те, що цивільні мають робити для адаптації військових.
Подкаст «Свої серед своїх» –це розмови з військовими про їхнє життя до та після повномасштабного вторгнення, побут і мотивацію, волонтерів і цивільних, про ставлення до життя у відносно мирних містах та інтеграцію ветеранів, захват і розчарування під час та після служби.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
Обстріл Донеччини: ще п’ятеро людей поранені в Костянтинівці – Кириленко
Внаслідок обстрілів Авдіївки та Костянтинівки поранені щонайменше семеро людей, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Одна людина загинула, щонайменше двоє поранені внаслідок ракетного обстрілу Авдіївки рашистськими окупантами. Ворог випустив по місту дві ракети – одна з них влучила у будівлю школи, де знаходився гуманітарний пункт», – заявив він.
Читайте також: На Херсонщині війська РФ обстріляли бригаду енергетиків, є поранений – влада
За повідомленням Офісу генерального прокурора, загинула 46-річна жінка.
Крім того, ще п’ятеро мирних жителів отримали поранення внаслідок обстрілу Костянтинівки. За даними Кириленка, російські війська обстріляли місто реактивними системами залпового вогню «Ураган».
Раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що внаслідок російського удару по Авдіївці загинула жінка.
На Харківщині затримали російського військового, він ховався там після контрнаступу ЗСУ – поліція
Російський військовий кілька місяців переховувався в Куп’янському районі, заявляє поліція Харківської області 13 березня.
За даними правоохоронців, 42-річний виходець із Московської області ховався в покинутих будівлях. Чоловіка затримали поліцейські батальйону особливого призначення зведеного загону управління Нацполіції в Луганській області під час патрулювання селища Куп’янськ-Вузловий.
Читайте також: Прифронтовий Куп’янськ: «розстріляна колона дітей, розчленований фермер, партизани і новий наступ РФ»
«При перевірці з’ясувалось, що він є військовослужбовцем 27-ї мотострілецької бригади РФ. Затриманий розказав, що після того, як Збройні сили України звільнили Куп’янщину, він переховувався у покинутих будівлях на території району. Для з’ясування всіх обставин перебування військовослужбовця РФ на території України його доставили до Куп’янського відділу поліції», – йдеться в повідомленні.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області. Тоді ж було, поміж інших, звільнено і Куп’янськ.
У Центрі стратегічних комунікацій назвали ознаки чергової інформатаки Росії
Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки, створений при Міністерстві культури та інформації, заявляє про чергову інформаційну атаку Росії.
Як повідомляє центр, у соціальній мережі Facebook з анонімних каналів противник поширює рекламу з наміром зневірити українців.
«За наявними даними, кампанія з розповсюдження брехні стартувала 11 березня. Окупанти хочуть підірвати довіру українського суспільства до влади, маніпулюючи нібито програною битвою за Бахмут та тим, що союзники залишать нас з ворогом напризволяще», – йдеться у повідомленні.
У Центрі стратегічних комунікацій та інформбезпеки кажуть, що головними меседжами кампанії є:
- Україна програла битву за Бахмут;
- На Заході не вірять в Україну;
- Командування Силами оборони вже втекло, а «хлопці відбиваються самотужки»;
- США зменшують постачання зброї, бо буцімто впіймали українську владу на крадіжках постачань.
Видання Central Banking визнало Нацбанк України центробанком року
Американське видання Central Banking присудило Національному банку України нагороду «Центральний банк року» – про це повідомило саме медіа та пресслужба НБУ 13 березня.
За висновками редакції, вона вирішила відзначити «надзвичайний успіх українського центробанку у зберіганні стабільності під час екстремального шоку» російського вторгнення.
У статті з нагоди відзнаки Central Banking перераховує виклики, з якими НБУ стикався протягом попереднього року, а також вказує на те, що установа має справу з непевністю, з якою «мало хто наразі стикався».
«(НБУ – ред.) відіграв критичну роль у збереженні фінансової системи в умовах надзвичайної напруги та прямих кібератак іншої держави. Незважаючи на значний тиск, він фінансував національну оборону України, зберігаючи при цьому значну міру макроекономічної стабільності. Працівники НБУ впоралися з вторгненням у свою країну зі стійкістю, командною роботою та винахідливістю», – йдеться в матеріалі.
Читайте також: СБУ підтвердила розгляд звернень білорусів про розблокування рахунків в Україні, але є нюанс
Голова правління Нацбанку Андрій Пишний подякував за нагороду, назвавши її «честю для команди, яка з перших обстрілів моторошного ранку 24 лютого і до сьогодні надійно тримає фінансовий фронт».
У жовтні 2022 року Нацбанк змінив керівника – замість Кирила Шевченка його очолив Андрій Пишний, який раніше очолював Ощадбанк.
До річниці повномасштабного вторгнення Росії 23 лютого Національний банк України випустив пам’ятну банкноту «Пам’ятаємо! Не пробачимо!».
Молдова є об’єктом «гібридної війни, створеної Росією» – міністр оборони
Молдова зараз не стикається з «безпосередньою військовою небезпекою», але є об’єктом «гібридної війни, створеної Росією» у спробі «повалити державну владу», заявив AFP міністр оборони країни Анатолій Носатий.
«Безпосередньої військової небезпеки Молдови зараз немає, але існують інші типи небезпек, які впливають на безпеку країни, – гібридна війна», – сказав Носатий після останньої серії антиурядових протестів, що відбулися 12 березня в Кишиневі.
За його словами, генеруючи «дезінформацію, напругу в нашому суспільстві», Росія намагалася «змінити політичний порядок, дестабілізувати та повалити державну владу».
Влада: через інформацію про диверсантів на Херсонщині змінили комендантську годину
На Херсонщині збільшили тривалість комендантської години, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, з 13 по 17 березня включно комендантська година триватиме з 17:00 до 06:30.
«Надійшла інформація про можливе перебування диверсійних груп у Херсоні диверсійних груп ворога. З метою недопущення жертв серед цивільного населення під час проведення контрдиверсійних заходів відсьогодні в області діятиме нова комендантська година», – заявив він у своєму відеозверненні.
Прокудін закликав тих, кому сьогодні потрібно виїхати за межі області, зробити це негайно, а у подальшому – планувати свій час перебування на території міста та області.
У Повітряних силах ЗСУ пояснили, чим було зумовлене оголошення повітряної тривоги
У Повітряних силах ЗСУ пояснили, що оголошення повітряної тривоги в деяких регіонах України було пов’язано з активністю російської стратегічної і тактичної авіації.
«Зафіксовано зліт та посадку стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-160 з аеродрому Енгельс Саратовської області. Спостерігався переліт чотирьох винищувачів МіГ-31БМ (модифікація, що не є носієм аеробалістичних ракет «Кинджал» ) у Курську область. Дальній бомбардувальник Ту-22м3 вилетів із аеродрому «Шайковка» у північному напрямку», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
Армія РФ завдала двох ракетних ударів по Авдіївці, загинула жінка – ОП
Російські війська завдали двох ракетних ударів по Авдіївці на Донеччині, повідомив у телеграмі глава Офісу президента Андрій Єрмак.
«Росіяни двома ракетними ударами обстріляли школу в Авдіївці. Загинула місцева жителька», – написав він.
Як повідомляв Офіс генерального прокурора, 12 березня армія РФ вчергове обстріляла зі ствольної артилерії, реактивної системи залпового вогню «Ураган» міста Бахмут, Костянтинівку, Авдіївку, Красногорівку та село Тоненьке на Донеччині, були поранені восьмеро людей.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Деякі вислані з ЄС російські дипломати знаходять роботу у посольстві РФ в Сербії – журналісти
Деякі з російських дипломатів, яких після початку повномасштабного вторгнення країн ЄС вислали, все одно залишилися в Європі, влаштувавшись на роботу до посольства в Сербії. Про це йдеться в розслідуванні Російської служб Радіо Свобода.
Як вдалося з'ясувати журналістам, щонайменше троє з цих дипломатів зараз є акредитованими російськими представниками в Сербії, у тому числі двоє з них мають зв’язки з російськими спецслужбами.
11 квітня 2022 року Хорватія оголосила, що висилає з країни 18 російських дипломатів та 6 адміністративно-технічних співробітників посольства. Серед висланих був 2-й секретар посольства, 38-річний Олексій Іваненко. Через півроку після висилки з Хорватії, у жовтні ім'я Олексія Іваненка та його дружини з'явилося у дипломатичному списку МЗС Сербії. У новій країні російський дипломат пішов на підвищення та став першим секретарем посольства.
До дипломатичної кар'єри у 2010-2011 роках Іваненко працював інженером у 16-му центрі ФСБ, який влада США вважає відповідальним за хакерські атаки на американські об'єкти критичної інфраструктури.
Крім того, за даними журналістів, серед висланих у березні минулого року Польщею був радник російської дипломатичної місії Михайло Генералов. За даними контррозвідки Польщі, всіх висланих тоді 45 російських дипломатів запідозрили у шпигунстві. Тепер Генералов у тому ж статусі на сайті сербського МЗС серед співробітників російського посольства в Сербії.
Автори розслідування додають, що у Москві Михайло Генералов був зареєстрований у відомчому будинку служби зовнішньої розвідки.
Радіо Свобода вдалося встановити ще одного дипломата, який зараз працює у посольстві Росії у Белграді і при цьому залишив свою посаду в країні ЄС після початку російського вторгнення в Україну. Це Петро Долгошеін, який є радником посольства Росії у сербській столиці. До літа 2022 року він обіймав посаду другого секретаря посольства Росії у Гельсінкі.
Міністерства закордонних справ Росії та Сербії, представники уряду Сербії чи президента країни Александра Вучича не відповіли на прохання Радіо Свобода про коментарі.
З початку російського вторгнення і до кінця 2022 року країни ЄС надіслали майже 500 російських дипломатів та адміністративних співробітників. Багато з цих країн, наприклад, Нідерланди, Хорватія, Польща, Чехія та Естонія скоротили чисельність російських дипломатичних місій на кількість висланих, унеможлививши їх заміну. Водночас у Сербії, яка декларує бажання увійти до Європейського союзу, російська дипломатична присутність зросла: у лютому 2022 року в країні працювали 54 російські дипломати, а в березні 2023 року – вже 62, про це свідчать дипломатичні списки, які публікує на своєму сайті МЗС Сербії.
Прес-секретар глави зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля Пітер Стано сказав Радіо Свобода, що лише сама Росія може вирішити, чи направляти висланого із країни-члена ЄС дипломата до іншої держави Євросоюзу. Кожна з країн ЄС, за словами Стано, у свою чергу сама вирішує, чи допускати таку людину до себе в країну. Інший високопоставлений європейський чиновник розповів Радіо Свобода на умовах анонімності, що формальної заборони для переведення висланого з однієї країни ЄС дипломата в іншу немає, але така заборона є негласною практикою.
На Херсонщині війська РФ обстріляли бригаду енергетиків, є поранений – влада
На Херсонщині російські війська атакували бригаду енергетиків, є поранений, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, це сталося в одному з населених пунктів Дар'ївської громади, де під час обстрілу фахівці виконували аварійно-відновлювальні роботи.
«За попередньою інформацією, через підлий російський удар поранення дістав один електрик. У ці хвилини постраждалого везуть до найближчого медзакладу, де лікарі нададуть йому необхідну допомогу», – йдеться у повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Україна отримала нову допомогу від західних партнерів для потреб охорони здоров’я – МОЗ
Міністерство охорони здоров’я України повідомило про гуманітарну допомогу, отриману від західних партнерів.
Згідно з повідомленням, надійшли 6 автомобілів швидкої допомоги, 98 палет лікарських засобів, 66 палет засобів індивідуального захисту. Увесь пакет був повністю отриманий минулого тижня, повідомила у понеділок пресслужба МОЗ.
Повідомляється, що гуманітарну допомогу надали – Агентство стратегічних резервів Польщі, Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва, благодійний проєкт Medical Life Lines Ukraine, компанія «Евітас», гуманітарна організація Direct Relief.
«Дякуємо всім партнерам, які допомагають і підтримують українців у сьогоднішній боротьбі. Наша стійкість забезпечується завдяки роботі кожного з вас», – зазначила заступник міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.
За даними МОЗ, за рік повномасштабної війни російські війська пошкодили або зруйнували в Україні понад 1200 об’єктів сфери охорони здоров’я. Найбільше медична інфраструктура постраждала у Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях.