Українські військові за добу відбили 59 атак російської армії – Генштаб
Російські військові зосереджують зусилля на наступальних діях на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках. За добу було відбито 59 атак, повідомляється в ранковому зведенні Генштабу 25 березня.
«Українська авіація за минулу добу завдала 17 ударів по районах зосередження окупантів. У той же час наші захисники збили ворожий гелікоптер Мі-24 та 6 безпілотних літальних апаратів противника різних типів» – повідомили в Генштабі.
Також відомо, що підрозділи ракетних військ і артилерії «уразили два пункти управління, чотири райони зосередження противника, два зенітно-ракетних комплекси, склад боєприпасів, артилерійський підрозділ на вогневій позиції та дві станції радіоелектронної боротьби».
Українські військові також наголосили, що в Енергодарі на Запоріжжі російські окупанти організовують дітям старших класів «екскурсії» до Волгодонська на Ростовську АЕС.
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Херсонська міська рада закликає жителів громади евакуюватися до безпечніших регіонів
Жителям Херсонської міської територіальної громади варто виїхати до більш безпечних регіонів – про це заявляє Херсонська міська рада 24 березня.
Міська рада вказує на те, що російські війська продовжують обстріли територіальної громади.
«Найбільше страждають населені пункти, що знаходяться біля Дніпра. Через постійні атаки там практично неможливо забезпечити стале тепло- та водопостачання. Найкращий варіант убезпечити себе та своїх близьких – евакуюватися до більш безпечних регіонів», – йдеться в повідомленні.
Як уточнює міська рада, з Херсона курсують безкоштовні автобуси до Одеси, на які треба залишити заявку на каналах обласної військової адміністрації.
«Ті, хто записався на автобус, отримають смс-повідомлення із часом та місцем виїзду. З маломобільними людьми звʼязується оператор для уточнення деталей. Таких пасажирів евакуює волонтерська група на відповідному транспорті», – додає пресслужба.
Крім того, через день по непарних числах із Херсона ходить потяг до Хмельницького.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
США: сенатори закликають Байдена підтримати розслідування МКС щодо воєнних злочинів Росії в Україні
Низка членів Сенату Сполучених Штатів звернулися до президента Джо Байдена з листом, у якому закликали підтримати роботу Міжнародного кримінального суду з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні. Текст листа є в редакції Радіо Свобода.
Лист підписали представник більшості демократів у Сенаті Дік Дурбін, голова «Українського кокусу», республіканець Ліндсі Грем, а також Боб Менендез, Том Тілліс, Ричард Блюменталь та Шелдон Вайтгауз.
Вони звернули увагу на те, що в грудні 2022 року Конгрес ухвалив зміни в законодавстві, які дозволяють США надати «більш суттєву підтримку» роботі МКС для покарання відповідальних за воєнні злочини та злочини проти людяності. Натомість, на їхню думку, адміністрація президента Байдена досі не використала нові повноваження, аби допомогти зусиллям суду.
Автори листа привітали кроки, яких вже вжив Білий дім на допомогу Україні, зокрема в тому, що стосується документування доказів злочинів.
Водночас, за їхніми даними, попри нещодавній ордер МКС на арешт Путіна, Вашингтон досі не використав надані Конгресом можливості «надати дуже важливу допомогу зусиллям МКС».
«Двопартійні дії Конгресу щодо посилення цієї підтримки були зроблені торік у співпраці з вашою адміністрацією, щоб збалансувати всі погляди на відносини США з МКС. Проте через кілька місяців, коли МКС працює над справами проти російських посадовців, в тому числі самого Путіна, Сполучені Штати, як повідомляється, ще не поділилися ключовими доказами, які могли б допомогти в цих розслідуваннях. Знаючи про вашу підтримку важливої справи притягнення до відповідальності в Україні, ми закликаємо вас до оперативного поступу в підтримці роботи МКС, щоб Путін та його оточення чітко знали, що відповідальність і справедливість за їхні злочини настануть», – йдеться в листі.
У грудні 2022 року Конгрес ухвалив закон Дурбіна та республіканця Чака Ґрасслі «Про правосуддя для жертв воєнних злочинів». Він розширює можливості для переслідування воєнних злочинців у США, дозволяючи притягати їх до відповідальності на території цієї країни незалежно від національності як злочинців, так і жертв.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей окупованих українських територій до Росії.
Зеленський оновив склад РНБО після кадрових змін в уряді
Президент України Володимир Зеленський затвердив віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайла Федорова в складі Ради національної безпеки і оборони – про це йдеться в указі, оприлюдненому 24 березня.
«Затвердити у персональному складі Ради національної безпеки і оборони України Федорова Михайла Альбертовича – Віце-прем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України», – йдеться в указі.
Цей же документ виводить зі складу РНБО колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Павла Рябікіна.
Днями Верховна Рада призначила Михайла Федорова віцепрем’єром-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністром цифрової трансформації України, а колишнього очільника «Укрзалізниці» Олександра Камишина – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України замість Павла Рябікіна.
«Україна має право на самозахист» – МЗС про доповідь ООН щодо російських полонених
Міністерство закордонних справ прокоментувало доповіді моніторингової місії ООН щодо ситуації з правами людини в Україні та поводження з військовополоненими.
У повідомленні в п’ятницю відомство подякувало місії за документування порушень міжнародного права в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, вчинених Росією в ході агресії проти України.
«Водночас вважаємо неприйнятним покладання відповідальності на жертву агресії. Відповідно до Статуту ООН, Україна має право на самозахист», – наголошують у міністерстві.
Як додає МЗС, Київ розраховує, що місія ООН «уникатиме будь-яких кроків, що можуть трактуватися як урівняння жертви та агресора».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні.
Презентуючи доповідь, голова місії Матильда Богнер, зокрема, висловила занепокоєння довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених.
За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними.
Натомість Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, міжнародного права щодо ставлення до військовополонених.
Група кредиторів України надала гарантії для продовження підтримки України з боку МВФ
Група кредиторів України заявила 24 березня, що надала фінансові гарантії на підтримку схвалення Міжнародним валютним фондом (МВФ) програми відновлення економіки України. Про це повідомляє агенція Reuters.
До Групи кредиторів України входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США.
«Німеччина твердо стоїть на боці України та підтримує її в міру своїх можливостей у її боротьбі за наші спільні цінності свободи та демократії. Ось чому Німеччина віддана наданню фінансової підтримки на двосторонньому рівні та на різних багатосторонніх форумах», – ідеться в письмовій заяві за підписом речника міністерства фінансів Німеччини.
Рішення включає продовження чинного боргового мораторію до 2027 року та призупинення тягаря виплати відсотків і їхнього погашення, сказав речник. Група погодилася провести реструктуризацію боргу на наступному етапі, щоб відновити стійкість боргу країни.
Ситуація на Бахмутському напрямку найбільш складна, але її «вдається стабілізувати» – Залужний
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів розмову з начальником Штабу оборони Великої Британії адміралом сером Тоні Радакіном. Про це він повідомив 24 березня.
За його словами, він поінформував британського командувача про оперативну ситуацію по всій лінії фронту.
«На Бахмутському напрямку – найбільш складно. Завдяки титанічним зусиллям Сил оборони обстановку вдається стабілізувати», – заявив Залужний.
Він додав, що також обговорив із Радакіном посилення української протиповітряної оборони. Сторони «домовилися розвивати співпрацю і підтримувати зв’язок».
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
США та Канада є поруч з Україною як надійні партнери – Трюдо
Україна може покладатися на Сполучені Штати і Канаду як на партнерів, заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо 24 березня під час виступу перед парламентом в Оттаві разом із президентом США Джо Байденом.
Трюдо сказав, що Канада, як і США, надала «значну військову підтримку» Україні, таку як артилерія, боєприпаси, броньована техніка і танки. За його словами, Збройні сили Канади навчають українських військових із 2015 року.
«Як ви добре знаєте, пане президенте, Канада продовжить міцно підтримувати Україну, хоч що б знадобилося. Ми разом є партнерами, на яких Україна і світ можуть покластися», — сказав Трюдо.
Голова канадського уряду згадав також про санкції та інші економічні заходи, запроваджені США, Канадою та союзниками, щоб «продовжувати виснажувати військову скриньку Кремля». Трюдо назвав Байдена «справжнім другом Канади», сказавши, що альянс «важливіший, ніж будь-коли, в цей важкий момент».
Як в Україні та у світі бачили деокупацію Криму? 2019 рік
Рік 2019-й принесе Україні вибори та зміну влади. Нові президент і парламент дотримуватимуться того ж вектора політики – прозахідного. А питання деокупації Криму від об'єкта політичних спекуляцій між кандидатами перейде у конкретний результат – «Кримську платформу». Але про все по черзі.
Російські бізнесмени тимчасово зупиняють свою діяльність в Криму, а російські власники нерухомості виставляють на продаж свої будинки та квартири за зниженими цінами. Причина – відсутність віри у те, що Крим залишиться під контролем Росії. Про це в ефірі програми «Свобода LIVE» (Радіо Свобода) розповів Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
«В них немає віри, що Крим залишиться в цій (російській – ред.) «гавані». Ціни дуже впали. Найважливіше, що немає російських інвесторів, вони кидають свої фірми і своє будівництво. На квартири немає запитів», – сказав Чийгоз.
За його словами, зневіра російських громадян стала найбільш помітною після серії вибухів у Криму.
«Ці процеси (зневіри і паніка – ред.) тривають, вони почалися з вересня минулого року, але останні наші «подарунки» по території Криму… співвітчизники мої кажуть, що треба частіше «подарунки» надсилати, це дуже впливає на пришвидшення цих процесів. І не важливо – ми точно попали в якийсь об’єкт, або воно поруч впало, або вони збили, але все це запускає процес деморалізації. Не буде травневих шашликів в Криму – точно. Для них Крим був таким душевним: тепло, сонце, море. Цього вже немає. Найважливіше, що ми зруйнували їхні наміри кайфувати в Криму. Росіяни не люблять їхати туди, де небезпечно. Тому шашликів не буде», – підсумував представник Меджлісу.
З серпня 2022 року в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Коли вони відбувалися влітку, в окремих випадках відпочивальники могли спостерігати за цим безпосередньо з пляжів.
Країни Північної Європи обʼєднують свої військово-повітряні сили
Швеція, Норвегія, Фінляндія та Данія підписали угоду про наміри з метою створення обʼєднаних військово-повітряних сил. Разом північноєвропейські країни експлуатуватимуть 250 винищувачів, а також системи протиповітряної оборони та розвідки.
Командувач ВПС Данії генерал-майор Ян Дам повідомив агентству Reuters, що таке рішення ухвалено на тлі війни Росії проти Україні. Країни співпрацюватимуть у тому числі і щоб протистояти можливій російській загрозі.
«Наш спільний повітряний флот можна порівняти з авіацією великої європейської країни», – заявив Дам.
Угода була підписана на військовій базі Рамштайн у Німеччині. Під час підписання був присутній командувач військово-повітряних сил НАТО генерал Джеймс Гекер.
Країни Північної Європи обʼєднані тісними політичними, економічними та культурними звʼязками. Однак щодо належності до військових альянсів вони мають різні статуси. Данія з 1949 року входить до НАТО, є однією з країн-засновниць альянсу. Фінляндія та Швеція раніше були нейтральними. Після початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну в 2022 році вони подали заявки на вступ до НАТО. Норвегія також входить до НАТО, але, на відміну від інших північних країн, не входить до Євросоюзу, хоч і співпрацює з ним.
Зеленський створив три нові військові адміністрації: в Сєвєродонецьку, Попасній та Гірському
Президент України Володимир Зеленський створив три міські військові адміністрації в Луганській області – про це повідомив Офіс президента 24 березня.
Документ повідомляє про створення:
- Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області
- Попаснянської міської військової адміністрації
- Сєвєродонецької міської військової адміністрації
«У зв’язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів, зазначених у частині першій цієї статті, повноваження відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень», – йдеться в указі.
Сєвєродонецьк, Гірське та Попасна наразі окуповані російськими військами.
Напередодні Луганська ОВА повідомила, що угруповання «ЛНР» не врахувало зруйновану російськими обстрілами Попасну у своїх так званих «законах» про міські і муніципальні округи. В ОВА додали, що населені пункти колишнього району підпорядкували найближчим містам.
Росія звинувачує Словаччину в порушенні через надання МіГ-29 Україні
Надання Словаччиною Україні винищувачів МіГ-29 є «недружнім кроком» щодо Росії та порушенням міжнародних зобовʼязань, стверджує російська Федеральна служба з військово-технічного співробітництва (ФСВТС).
Як указали у відомстві, угода, укладена між Словаччиною та Росією в 1997 році, забороняє будь-якій із сторін без згоди іншої сторони «передавати третім країнам озброєння та військову техніку, отримані або придбані в результаті двостороннього військово-технічного співробітництва».
«Розцінюємо ці дії Словаччини як недружній акт проти Російської Федерації, спрямований на руйнування двосторонніх відносин», – заявили в російській службі.
Влада Словаччини не коментувала звинувачення в порушенні договору.
Словаччина стала першою країною, яка передала Україні винищувачі: про надання перших чотирьох літаків влада країни оголосила 23 березня. Найближчим часом Братислава передасть Києву ще девʼять літаків. Замість переданих винищувачів Словаччина отримає від США 12 вертольотів AH-1Z Viper.
Більшість МіГ-29, які досі перебували в Словаччині, були поставлені Радянським Союзом до Чехословаччини ще наприкінці 1980-х років. Під час розпаду Чехословаччини Чехія та Словаччина поділили ці літаки порівну. Згодом Словаччина одержала від Росії ще кілька літаків у 1994–1996 роках. Які саме літальні апарати передані в Україну, наразі не повідомлялося.
Зеленський обговорив програми підтримки України з делегацією Світового банку
Президент Володимир Зеленський зустрівся з делегацією Світового банку 24 березня – про це він повідомив у вечірньому зверненні.
За його словами, сторони обговорювали «чинні програми підтримки для України, перспективні нові».
«Звичайно, зосередилися на відновленні – на всьому тому, що потрібно зробити в багатьох українських містах і селах, які зазнали терористичних ударів окупанта. Житлові будинки, соціальна інфраструктура, економічна основа життя – все це потрібно відбудовувати. І я дякую партнерам за розуміння, що час і координація зусиль мають критичне значення», – заявив Зеленський.
Світовий банк заявив днями, що потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів лише за рік після вторгнення Росії.
Як Grain from Ukraine впливає на продовольчу безпеку світу та підтримує економіку України
Як частина Чорноморської зернової ініціативи програма Grain from Ukraine («Зерно з України») полягає у прямих закупівлях розвинутими державами українського зерна та транспортуванні його до країн, яким загрожує голод. Увесь процес координує Всесвітня продовольча програма ООН.
Шосте за чотири місяці судно у межах гуманітарної місії Grain from Ukraine цими днями вирушає до Ємену з порту Чорноморськ, що на Одещині. Судно завантажене 30 тисячами тонн збіжжя. Донорами допомоги стали США, Франція, Іспанія.
Омбудсмен відреагував на заяву місії ООН про порушення прав російських полонених
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, міжнародного права щодо ставлення до військовополонених. Так він відреагував на звіт моніторингової місії ООН із прав людини, оприлюднений 24 березня, в якому у порушенні прав військовополонених звинувачували не лише Росію, а й Україну.
«Дивно, що під час неодноразових особистих зустрічей із головою Місії Матильдою Богнер і постійною координаторкою системи ООН в Україні Деніз Браун, жодного разу ними не було порушене питання поводження з російськими військовополоненими. До того ж, хотілося б почути беззаперечні факти й аргументи, на яких ґрунтуються висновки Місії стосовно ймовірних порушень з боку української сторони. Ще раз наголошую – Україна дотримується Женевських конвенцій, міжнародного права й відкрита для міжнародних організацій», – написав Лубінець у телеграмі.
Омбудсмен закликав ООН, а також всю світову спільноту тиснути на Росію і вимагати допуску до місць утримання українських військовополонених.
«Це Росія злочинно вторглася на нашу землю, вбиває і викрадає українських громадян і досі блокує доступ до наших військовополонених. Масштаби нелюдського поводження та катування – приховуються», – наголосив він.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні.
Презентуючи доповідь, голова місії Матильда Богнер, зокрема, висловила занепокоєння довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених.
Богнер уточнила, що її команда опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожного боку. При цьому, додала вона, Україна надала експертам ООН безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених, а Росія такого доступу не надала.
«Почну з російських військовослужбовців, які перебувають у полоні в Україні. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами довільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у військових діях, що були вчинені ЗСУ. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою. Хоча нам відомо, що органи влади України почали розслідування щодо п’яти випадків, що охоплює 22 жертви, ми не маємо даних про судові провадження щодо імовірних винуватців», – заявила голова місії.
За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними. «Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання і допиту», – сказала Богнер.
Росія заявляє про зростання виробництва стратегічних бомбардувальників
Казанський авіабудівний завод збільшив виробництво модернізованої версії стратегічних бомбардувальників Ту-160М, йдеться в оприлюдненій 24 березня заяві російської державної промислової корпорації «Ростех».
«Завод виготовляє модернізовані стратегічні ракетоносці Ту-160М. Рішення про відновлення їх виробництва ухвалив президент Росії. Оновлені літаки мають значно розширені бойові можливості, значний потенціал. Подальший розвиток платформи дозволить використовувати її для нових видів озброєнь, у тому числі перспективних», – ідеться у повідомленні.
Дотепер Росія значною мірою покладалася на імпорт західних компонентів для своєї військової промисловості, і їй тепер через санкції важко виробляти сучасні ракети великої дальності, а також інше обладнання, щоб продовжувати війну в Україні. Москва також змушена використовувати старішу та навіть раніше списану броньовану техніку та танки.
Минулого тижня президент Росії Володимир Путін оголосив про масштабні зусилля з нарощування потужностей для виробництва більшої кількості зброї для так званої «спеціальної воєнної операції» в Україні. Путін заявив, що збільшення виробництва «додаткового обсягу» зброї «терміново необхідне».
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що забороняє використовувати патріотичні назви чи слогани у назвах брендів чи у їх рекламі. До прикладу, як одна з компаній назвала насіння редиски – «Азовсталь» чи таке інше. У якому вигляді можуть прийняти документ депутати і яка думка суспільства – чи прийнятні такі слогани – дивіться у відео.
Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував загрозу арешту російського лідера у Вірменії після того, як стало відомо, що Єреван незабаром може ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, який нещодавно видав ордер на арешт голови Кремля.
Видання «Подъем» поцікавилося у Пєскова, чи Єреван роз’яснив свою позицію з цього приводу.
«Поки ні. Обговорюватимемо це з нашими партнерами», – сказав речник Путіна.
Раніше стало відомо, що Конституційний суд Вірменії визнав Римський статут таким, що відповідає конституції країни.
Розраховуючи використати це у своєму протистоянні з Азербайджаном, влада Вірменії наприкінці минулого року звернулася до Конституційного суду з приводу затвердження Римського статуту Міжнародного кримінального суду, підписаного 1998 року, але ще не ратифікованого.
У 2004 році Конституційний суд Вірменії вже висловлював свою думку щодо документа, визнавши його неконституційним, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода. Проте уряд Вірменії вирішив знову звернутися до суду, оскільки після 2004 року в конституцію Вірменії двічі вносили зміни.
Рішення Конституційного суду Вірменії відкриває шлях до ратифікації в країні Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Ратифікація Римського статуту також передбачатиме певні зобов’язання Вірменії, у тому числі щодо затримання на своїй території Володимира Путіна, а також дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової, стосовно яких Міжнародний кримінальний суд 17 березня видав ордер на арешт за звинуваченням у воєнному злочині.
Путіна і Львову-Бєлову звинувачують в організації викрадення та вивезення українських дітей на російську територію.
Поруч із місцями вибухів газогонів Nord Stream виявили невідомий предмет
Данське енергетичне агентство запросило оператора газогонів «Північний потік», компанію Nord Stream AG, взяти участь в операції з вилучення предмета, знайденого біля газопроводу. Компанія відповіла на цю пропозицію згодою, повідомляють російські інформагенції.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 24 березня, що «критично важливо» ідентифікувати цей обʼєкт.
«Критично важливо визначити, що це за об’єкт, чи має він стосунок до цього теракту – мабуть, так – і продовжити це розслідування. Розслідування має бути прозорим», – сказав Пєсков під час щоденної розмови з журналістами.
Інцидент, під час якого сталися підводні вибухи на трубопроводах «Північний потік» у кількох місцях у вересні 2022 року, залишається предметом суперечок між Росією та Заходом. Москва вважає, що до підриву газогонів можуть бути причетні західні спецслужби. Жодна з таких спецслужб, у тому числі американських, своєї причетності до інциденту не визнає.