Під Одесою здетонувала морська міна – ОВА
В неділю, 26 березня, на Одещині у селі Сичавка здетонувала морська міна російських військових, повідомив у телеграмі речник місцевої ОВА Сергій Братчук.
«Внаслідок детонації ворожої морської міни пошкоджено дачний будиночок на березі Чорного моря. Загиблих та постраждалих немає», – написав він.
У неділю, 26 березня, в Чорному морі спостерігається штормова погода, тому влада Одеської області повідомила про небезпеку детонування морських мін та викидання їх на берег.
Раніше оперативне командування «Південь» повідомило, що Росія збільшила до чотирьох кількість ракетоносіїв у Чорному морі під час ранкової повітряної тривоги 23 березня.
В ОК «Південь» також додали, що ретельно відстежують активність російської авіації. «Пріоритети ворога – об’єкти критичної та військової інфраструктури, логістичні й транспортні об’єкти. Загроза ракетних ударів залишається надзвичайно високою. Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги, оперативно переходьте в укриття», – йдеться в повідомленні.
Генштаб Північної Македонії схвалив передачу Україні гелікоптерів Мі-24
Генштаб Північної Македонії схвалив передачу Україні гелікоптерів Мі-24, повідомила міністр оборони країни Славянка Петровська в інтерв’ю телеканалу Alsat.
За її словами, Північна Македонія готова передати 12 вертольотів Мі-24, які у 2001 році вона придбала в України. Натомість країна купить собі нові західні гвинтокрили, уточнила Петровська.
«Вся техніка, яка наразі передана, окрім того, що це на прохання українців, вона їм потрібна, і це техніка, якою українська армія вміло користується. Це техніка, у якої відповідно до наших планів завершується строк експлуатації», – сказала міністр.
За словами голови Міноборони, «передача вертольотів Україні не послабить обороноздатності Македонії, оскільки частина гелікоптерів певний час не використовувалася».
Петровська пояснила, що рішення щодо передачі ухвалив Генштаб, тепер питання має розглянути уряд.
Про передачу літаків повідомляло також Міністерство оборони Словаччини.
Уряд Словаччини схвалив угоду з Україною про передачу Києву 13 винищувачів радянського виробництва МіГ-29 та двох комплексів протиповітряної оборони «Куб».
Україна просить бойові літаки у партнерів практично від початку широкомасштабного російського вторгнення.
Данілов відреагував на заяву Путіна щодо розміщення ядерної зброї в Білорусі
Заява президента Росії Володимира Путіна щодо розміщення ядерної зброї в Білорусі – «крок до до внутрішньої дестабілізації країни», зазначив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов у твітері.
«Заява Путіна про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі – максимально підвищує рівень негативного сприйняття і суспільного відторгнення у білоруського суспільства Росії та Путіна», – констатував він.
На думку Данілова, Кремль взяв Білорусь в «ядерні заручники».
25 березня Володимир Путін заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Як випливає зі слів Путіна, рішення розмістити ядерну зброю в Білорусі остаточно ухвалене після того, як Велика Британія заявила про намір надати Україні снаряди зі збідненим ураном. Такі снаряди не належать до ядерної зброї. Проте Москва вкрай різко відреагувала на наміри Британії, звинувативши Лондон у ядерній ескалації і пообіцявши заходи у відповідь.
Російські військові майже 50 разів обстріляли Херсонщину – влада
За минулу добу, 25 березня, армія РФ здійснила 49 обстрілів Херсонської області, повідомив голова місцевої ОВА Олександр Прокудін у телеграмі.
За інформацією голови ОВА, армія РФ випустила за добу 210 снарядів із важкої артилерії та «Градів».
«Місто Херсон ворог обстріляв три рази. 13 снарядів влучили у житлові квартали, приватні й багатоквартирні будинки, територію і будівлю школи», – зазначив місцевий чиновник.
За даними очільника регіону, внаслідок обстрілів російських військових дев’ятеро людей дістали поранення.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«У Чорному морі шторм»: в Одеській ОВА попередили про небезпеку
У неділю, 26 березня, в Чорному морі спостерігається штормова погода, йдеться в повідомлення речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука в телеграмі.
«У морі штормить: такі погодні умови підвищують мінну небезпеку. Ворожі вибухонебезпечні предмети можуть дрейфувати вздовж узбережжя», – зазначив він.
За інформацією Братчука, також існує загроза детонації мін та викидання на берег.
Раніше оперативне командування «Південь» повідомило, що Росія збільшила до чотирьох кількість ракетоносіїв у Чорному морі під час ранкової повітряної тривоги 23 березня.
В ОК «Південь» також додали, що ретельно відстежують активність російської авіації. «Пріоритети ворога – об’єкти критичної та військової інфраструктури, логістичні й транспортні об’єкти. Загроза ракетних ударів залишається надзвичайно високою. Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги, оперативно переходьте в укриття», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ: від початку вторгнення Росія втратила понад 170 тисяч військових
У війні проти України Росія за добу втратила ще 660 своїх військових, а загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 170 550 осіб, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також повідомив про втрати російської техніки:
- танків – 3595 (+15 одиниць за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 6947 (+15)
- артилерійських систем – 2631 (+8)
- РСЗВ – 522 (+2)
- засобів ППО – 277 (+1)
- літаків – 305
- гелікоптерів – 291
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2216 (+2),
- крилатих ракет – 911
- кораблів /катерів – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5486 (+3) од,
- спеціальної техніки – 282 (+3)
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
За минулу добу ЗСУ відбили понад 75 атак російської армії – Генштаб
Російські військові продовжують зосереджуватися на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямах. Впродовж доби бійцям ЗСУ вдалося відбити понад 85 атак, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.
«Минулої доби окупанти завдали 34 авіаційних та чотири ракетних ударів, здійснили понад 70 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільній інфраструктурі населених пунктів. Є поранені серед мирного населення», – уточнили в Генштабі ЗСУ.
Також українські військові проінформували, що в Бердянську Запорізької області окупанти «видали розпорядження місцевим жителям до 1 квітня отримати у міській комендатурі перепустки для переміщення тимчасово зайнятими територіями Запорізької області. Але за умови успішного проходження фільтрації. Перепустки видаватимуться окремо на людей та транспортні засоби».
Вранці 24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що, попри прогнози аналітиків про ймовірне послаблення російського наступу, війська РФ не припиняють штурм Бахмута.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
ISW: Путін, ймовірно, хотів розмістити ядерну зброю в Білорусі ще до вторгнення в Україну
Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, мав розмістити російську ядерну зброю в Білорусі ще до початку повномасштабної війни проти України, йдеться у звіті ISW.
Однак згодом, на думку аналітиків, Путін вирішив поєднати розміщення ядерної зброї в Білорусі з початком нової інформаційної кампанії із залякування України та країн ЄС.
«Раніше Олександр Лукашенко запропонував Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі ще 30 листопада 2021 року, а у лютому 2022 року Білорусь скасувала конституційний пункт, що закріплює нейтральний статус Білорусі», – уточнили в ISW.
У січні та лютому 2022 року експерти прогнозували, що «Путін може спробувати розмістити тактичну або стратегічну ядерну зброю в Білорусі в рамках ширших зусиль щодо поглиблення російського контролю над Мінськом».
«Путін, ймовірно, утримався від розгортання зброї в Білорусі на початку вторгнення 2022 року, щоб зберегти можливість розмістити її в рамках майбутньої російської інформаційної операції з маніпулювання Заходом», – підсумували аналітики.
25 березня Володимир Путін заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Як випливає зі слів Путіна, рішення розмістити ядерну зброю в Білорусі остаточно ухвалене після того, як Велика Британія заявила про намір надати Україні снаряди зі збідненим ураном. Такі снаряди не належать до ядерної зброї. Проте Москва вкрай різко відреагувала на наміри Британії, звинувативши Лондон у ядерній ескалації і пообіцявши заходи у відповідь.
Зеленський розповів про міжнародну підтримку, яку Україна отримала за тиждень
Президент України Володимир Зеленський у традиційному вечірньому відеозверненні 25 березня розповів про міжнародну допомогу, яку Україна отримала впродовж тижня.
«Маємо за цей тиждень рішення про нові пакети оборонної підтримки – від Сполучених Штатів, Литви, Фінляндії, Німеччини. Шведський парламент затвердив уже 11-й пакет оборонної підтримки України. Є безпековий пакет і сильні домовленості з Японією – іще раз хочу подякувати премʼєр-міністру Кішіді за продуктивний візит. Отримали півтора мільярда євро макрофіну від ЄС – кошти вже на рахунках Національного банку. Уряд Хорватії схвалив програму щодо лікування та реабілітації наших поранених воїнів. Греція приєдналася до групи партнерів, що працюють над створенням спецтрибуналу. Рухаємось і в захисті історичної справедливості для українців: Ісландія визнала Голодомор геноцидом українського народу», – розповів український лідер.
Він також стверджує, що Україна стала міцнішою, а «ворог став іще більш ізольованим, іще більш безнадійним».
Кримський журналіст, відомий український колумніст, автор Крим.Реалії, а тепер і військовослужбовець ЗСУ Павло Казарін на кілька днів приїхав із фронту до Києва. У столиці він провів презентацію своєї книги «Дикий Захід Східної Європи».
У студії з ведучим Сергієм Мокрушиним Казарін говорив про бої під Бахмутом, плани Путіна щодо захоплення України та сценарії завершення війни. Крим.Реалії запитали також співрозмовника, до чого готуватися кримчанам і чи повернеться він сам до Криму. Читайте і дивіться за лінком
«Окремі священники УПЦ (МП) напевне брали участь і у воєнних злочинах» – професор Ярослав Грицак
УПЦ (Московського патріархату) «втратила репутаційно дуже сильно, окремі священники, мабуть, активно співпрацювали з Росією, з країною-агресором», зазначив в ефірі програми «Свобода LIVE» (Радіо Свобода) професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак.
Він також прокоментував заяву Української православної церкви (МП) щодо рішення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» про розірвання договору оренди приміщень Лаври із УПЦ (МП) з 29 березня 2023 року. Читайте і дивіться за лінком
Путін: Росія розмістить тактичну ядерну зброю в Білорусі
Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі, заявив президент Росії Володимир Путін в інтервʼю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Як випливає зі слів Путіна, рішення розмістити ядерну зброю в Білорусі остаточно ухвалене після того, як Велика Британія заявила про намір надати Україні снаряди зі збідненим ураном. Такі снаряди не належать до ядерної зброї. Проте Москва вкрай різко відреагувала на наміри Британії, звинувативши Лондон у ядерній ескалації і пообіцявши заходи у відповідь.
За словами Путіна, Росія не передає Білорусі ядерну зброю, а розміщує свою зброю на її території. Російський президент послався на те, що США розміщують свою ядерну зброю в кількох країнах Європи.
Путін також назвав загрозою для Росії постачання Україні озброєння та боєприпасів країнами Заходу.
За словами Путіна, Росія готова виробляти втричі більше боєприпасів, ніж Україна, а «загальна кількість танків російської армії перевищуватиме втричі кількість танків ЗСУ». При цьому російський президент заявив, що нарощування виробництва озброєнь не спричинить якихось обмежень для російської економіки.
Точного визначення тактичної ядерної зброї немає, очевидно, що йдеться про ядерні боєприпаси меншої потужності та про носії меншого радіусу дії, ніж стратегічна (міжконтинентальна) ядерна зброя. Офіційний радіус дії ракет «Іскандер» – до 500 кілометрів, тобто ракети, які розміщені в Білорусі, можуть загрожувати практично всій території Польщі, а частково також сусіднім з нею країнам.
Лукашенко ще в серпні 2022 року говорив про завершення переобладнання літаків Білорусі для несення ядерної зброї.
Спікер Держдуми пропонує заборонити МКС у Росії через ордер на арешт Путіна
Спікер Державної думи Росії Вʼячеслав Володін запропонував запровадити відповідальність «за сприяння та підтримку» Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі, який 17 березня видав ордер на арешт Володимира Путіна.
«Необхідно розробити зміни до законодавства, що забороняють будь-яку діяльність МКС на території нашої країни, а також передбачити відповідальність за сприяння та підтримку МКС», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Крім цього, Володін запропонував організувати роботу «щодо укладання двосторонніх угод з дружніми країнами, які передбачають обопільну відмову від співпраці та сприяння МКС».
Міжнародний кримінальний суд закидає Путіну відповідальність за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії. Як пояснили в суді, є підстави вважати, що президент Росії несе особисту відповідальність за це. Уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова підозрюється в аналогічних злочинах.
Путін тепер не може виїжджати до країн, які ратифікували Римський статут, та до країн, які визнають юрисдикцію суду (це 123 держави). Це всі країни Європи, вся Південна Америка (зокрема, і союзники Росії, як Венесуела), Таджикистан, Афганістан, Бразилія, Південна Африка, Центральноафриканська Республіка, Нігерія.
Раніше Слідчий комітет Росії оголосив, що порушив кримінальну справу проти прокурора та суддів МКС.
Путін повторив тезу про загрозу збідненого урану для екології
Президент Росії Володимир Путін удруге за тиждень повторив тезу про небезпеку, яку, на його думку, становить збіднений уран для екології. Про це він сказав в інтервʼю програмі «Москва. Кремль. Путін», повідомляють російські ЗМІ.
Російський лідер коментував намір Великої Британії поставити в Україну бронебійні снаряди зі збідненим ураном. На думку Путіна, через радіоактивний пил боєприпаси з збідненим ураном є найнебезпечнішою зброєю для людини та навколишнього середовища.
Росії є чим відповісти на такі снаряди, заявив президент Росії. У його країни, твердить Путін, сотні тисяч таких боєприпасів, але вона їх поки що не застосовує.
Боєприпаси зі збідненим ураном, які Велика Британія пообіцяла надати Україні, не несуть радіаційної загрози. Про це в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) сказав секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
«Це просто боєприпаси зі сердечником, який має високопробивну можливість цієї самої броні. Він дуже твердий і ніякої радіації, загрози збіднений уран не несе», – сказав Костенко. Також він вважає, що російська пропаганда використовує інформацію про нібито ядерну загрозу боєприпасів зі збідненим ураном для того, щоб виправдати власні ядерні погрози, які, за словами Костенка, вже «розбились об Збройні сили України».
20 березня заступниця міністра оборони Великої Британії Аннабель Голді заявила, що Лондон разом із танками Challenger 2 передасть Києву «боєприпаси, включно з бронебійними снарядами, що містять збіднений уран». За її словами, такі снаряди дуже ефективні при ураженні сучасних танків і бронемашин.
Голова МАГАТЕ відвідає Запорізьку АЕС наступного тижня – заява
Генеральний директор Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі планує наступного тижня відвідати Запорізьку атомну електростанцію, щоб «із перших рук» оцінити серйозність ситуації з ядерною безпекою на обʼєкті. Про це 25 березня повідомив сайт МАГАТЕ.
За словами Ґроссі, попри присутність на станції експертів МАГАТЕ, ситуація залишається нестабільною, а загрози ядерній безпеці «занадто очевидні».
Це буде другий приїзд голови МАГАТЕ на Запорізьку АЕС із 1 вересня 2022 року.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.
Українські військові відбили понад пів сотні атак сил РФ – Генштаб
Збройні сили України з початку доби 25 березня відбили понад 50 атак російських військових на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямках, у тому числі в Бахмуті, а також поблизу населених пунктів Синьківка, Кремінна, Білогорівка, Виїмка, Предтечине, Керамік, Тоненьке, Первомайське та Мар'їнка. Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у вечірньому зведенні.
«Упродовж доби противник завдав одного ракетного та 23 авіаційних ударів, здійснив більш як 20 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та цивільній інфраструктурі населених пунктів», – ідеться в повідомленні.
За цим же зведенням, українська авіація за добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки противника. Підрозділи ракетних військ та артилерії ЗСУ вразили два пункти управління, три райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки російських військових.
Російські бізнесмени зупиняють свою діяльність в окупованому Криму, а російські власники нерухомості виставляють на продаж свої будинки і квартири за зниженими цінами. Причина – відсутність віри у те, що Крим залишиться під контролем Росії. Про це в ефірі програми «Свобода LIVE» (Радіо Свобода) розповів Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України.
Текст і відео інтерв’ю за лінком
Пригожин стверджує, що з війни проти України повернулися 5 тисяч колишніх вʼязнів
Засновник угруповання «ПВК Вагнера» Євген Пригожин заявив, що з війни проти України повернулися понад пʼять тисяч завербованих увʼязнених, їх усіх помилували.
За його словами, лише «0,31% скоїли повторний злочин упродовж місяця» після повернення із зони бойових дій. Пригожин стверджує, що цей показник значно менший за стандартний.
Жодних офіційних даних, які б підтверджували слова Пригожина, на момент написання новини не опубліковано.
На початку цього року Євген Пригожин повідомив про помилування першої групи увʼязнених, яких завербували на війну проти Україні та завершили піврічну службу за контрактом. За словами Пригожина, з них знято всі судимості.
Згодом стало відомо, що увʼязнених звільнили від подальшого відбування покарання на підставі неопублікованих указів Володимира Путіна про помилування.
Серед помилуваних увʼязнених журналісти видання «Агентство» та російської служби Бі-Бі-Сі впізнали злодіїв-рецидивістів, наркоторговців та вбивць.
Унаслідок російських обстрілів на Донеччині загинули двоє цивільних – ОП
Російські військові 25 березня обстріляли з артилерії міста Часів Яр і Торецьк у Донецькій області, внаслідок чого є жертви серед мирного населення.
«У місті Часів Яр загинув цивільний чоловік, а в Торецьку терористи вбили жінку», – повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Часів Яр – місто в Донецькій області, через яке пролягає остання умовно доступна для проїзду транспортна артерія групи українських військ у Бахмуті.
Торецьк – місто в Бахмутському районі неподалік від окупованої з 2014 року Горлівки.
Візит Сі до Москви знизив ризик ядерної ескалації – Боррель
Нещодавня поїздка голови Китаю Сі Цзіньпіна до Москви та його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним знизила ймовірність застосування Москвою ядерної зброї. Про це заявив голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель, повідомляє Financial Times.
Європейський дипломат повідомив журналістам, що Сі дуже ясно дав зрозуміти Путіну, що Росія не повинна розгортати ядерні озброєння у війні з Україною.
За словами Борреля, китайський лідер хоче звести до мінімуму ризик бути повʼязаним із російським вторгненням. Очільник дипломатії ЄС також зазначив, що Китай не повністю підтримує Росію і поки що немає жодних ознак того, що Пекін надавав Москві зброю.
Водночас Боррель розкритикував КНР та Індію за закупівлі російських енергоресурсів, що тривають на тлі санкцій.
Джерело Financial Times у Євросоюзі повідомило, що лідери ЄС намагаються схилити Сі Цзіньпіна до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським. За словами співрозмовника газети, Брюссель наполягає на тому, щоб Китай чув не лише російську позицію, а й українську.
На тлі підготовки візиту Сі до Москви західні ЗМІ писали, що лідер Китаю після зустрічі з Путіним має намір переговорити із президентом України. Про підготовку розмови Сі та Зеленського розповідав і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Володимир Зеленський у недавньому інтервʼю японському виданню The Yomiuri Shimbun скептично сприйняв китайські ініціативи про мирне врегулювання конфлікту Росії з Україною і підкреслив, що Київ не отримував від Пекіна пропозиції виступити посередником або про проведення зустрічі з Сі Цзіньпіном. «Але я дипломатичними каналами дав прямі повідомлення, що хочу поговорити з лідером Китаю», – сказав президент України.
Сі Цзіньпін перебував із державним візитом у Росії 20–22 березня. 21 березня він провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.