У Росії анонсують зростання виробництва деяких боєприпасів усемеро до кінця року
У Міноборони Росії заявили 28 березня, що до кінця 2023 року виробництво окремих видів боєприпасів зросте в сім-вісім разів. Про це йшлося під час відвідин міністром оборони РФ Сергієм Шойгу підприємств Челябінської та Кіровської областей. Міністерство оприлюднило відео Шойгу, записане на заводі з виробництва великокаліберних боєприпасів і снарядів.
У міністерстві оборони Росії повідомили, що реалізуються проєкти з модернізації та розширення виробничих потужностей, а також підвищення продуктивності праці.
25 березня президент Росії Володимир Путін в інтервʼю російському державному телебаченню заявив, що російська оборонна промисловість «розвивається дуже швидкими темпами» і вироблятиме втричі більше боєприпасів, ніж постачають в Україну її західні партнери.
Західні аналітики висловлюють скептицизм щодо того, що військово-промисловий потенціал Росії та ланцюги поставок можуть бути прискорені настільки швидко.
В епіцентрі бойових дій залишаються Білогорівка, Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка та околиці – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що наразі армія РФ зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
«В епіцентрі бойових дій залишаються населені пункти Білогорівка, Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка та їх околиці. Завдяки професійним і злагодженим діям, протягом доби підрозділами Сил оборони України було відбито 24 атаки противника на зазначених напрямках», – йдеться у вечірньому зведенні Генштабу.
Повідомляється, що на На Бахмутському напрямку армія РФ продовжує штурмові дії міста Бахмут.
«Проте наші захисники мужньо тримають місто, відбивають численні атаки противника», – йдеться в повідомленні.
Президент МОК знову підтримав участь росіян і білорусів у міжнародних змаганнях
Президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бах 28 березня на початку триденного засідання виконкому МОК укотре виступив на захист планів допуску російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань.
«Ми бачимо це (участь росіян і білорусів – ред.) майже щодня в багатьох видах спорту. Ми бачимо це найбільш помітно в тенісі, але ми бачимо це також у велоспорті. Ми бачимо це в деяких змаганнях із настільного тенісу, ми бачимо це в хокеї, ми бачимо це в гандболі. Ми бачимо це у футболі та в інших лігах – у Сполучених Штатах, а також у Європі, і ми також бачимо це на інших континентах», – стверджує він.
Томас Бах має рацію лише частково – приміром, у футболі збірна Росії є поза межами відбірного турніру Євро-2024, а клуби з цієї країни не виступають у єврокубках. Білоруська збірна у відборі чемпіонату Європи участь бере, але домашні матчі проводить на нейтральних полях.
Війська РФ завдали ракетного удару по Богодухову на Харківщині, постраждав літній чоловік
Російські війська вдень 28 березня завдали ракетний удар по місту Богодухів на Харківщині. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про падіння двох ракет, попередньо, типу С-300.
«Ворожі ракети влучили на територію приватного житлового сектору. Пошкоджено дахи та вікна будинків, а також частково дитячий садок. Постраждав 73-річний чоловік, він отримав контузію. Наразі його госпіталізовано до лікарні», – повідомив у свою чергу Офіс генпрокурора.
За процесуального керівництва Богодухівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Рішення Сполучених Штатів направити свої розвідувальні безпілотники далі на південь над Чорним морем після зіткнення російського літака з американським дроном MQ-9 Reaper «безумовно обмежує нашу здатність збирати розвіддані», пов’язані з війною в Україні, повідомляє CNN із посиланням на високопоставленого американського військового чиновника.
Політ безпілотників на великій відстані від контрольованих Росією українських територій знижує якість розвідувальних даних, які вони можуть зібрати, пояснив американський військовий чиновник, зазначивши, що супутники-шпигуни можуть певною мірою компенсувати це, але мають менший час над цілями, знову ж таки знижуючи ефективність порівняно з безпілотним спостереженням.
Після зіткнення російського літака з американським безпілотником США стали запускати свої розвідувальні безпілотники південніше та на більшій висоті над Чорним морем, ніж раніше.
СБУ затримала прикордонника, який намагався передати у РФ дані про охорону північних рубежів України
Служба безпеки України повідомила про затримання прикордонника, який намагався передати ФСБ РФ інформацію про охорону північних рубежів України, повідомляє пресслужба відомства.
«Фігурантом виявився інспектор Чернігівського прикордонного загону. Ще до початку повномасштабного вторгнення посадовець був завербований кадровим співробітником ФСБ. Після 24 лютого минулого року ворог «активував» свого поплічника для проведення розвідувально-підривної діяльності проти України в умовах війни. Насамперед агресора цікавили бойові розпорядження та план заходів щодо інженерно-технічного облаштування держаного кордону у межах Чернігівської області. Саме ці секретні відомості російський агент мав знайти, сфотографувати, а потім передати своєму «куратору» з ФСБ через месенджер у Телеграм», – розповіли в СБУ.
Повідомляється, що дані РФ були потрібні для підготовки та проведення серії диверсій у прикордонних районах.
Затриманому оголошено підозру за статтею «державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану», запобіжний захід – тримання під вартою.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
ОК «Південь» попереджає про мінну небезпеку на півдні через шторм на Чорному морі
Штормова погода посилює мінну небезпеку, повідомляє оперативне командування «Південь» 28 березня.
«З початку року вже близько 2️0 мін винесло море у прибережну зону Одещини, Миколаївщини та Грузії. Переважну більшість Сили оборони знищували контрольовано, але близько 20% детонували безконтрольно, спричиняючи руйнування», – заявило командування.
За його даними, цього року через такі міни ніхто не постраждав, проте такі випадки можливі влітку.
Читайте також: «Чоловік оглядав поле». Влада Херсонщини повідомила про четвертий за добу підрив на міні
«Не наражайте себе на небезпеку, дотримуйтесь правил та норм воєнного стану, не ігноруйте сигнали повітряних тривог», – закликають військові.
Крім того, ОК «Південь» фіксує сім російських кораблів у Чорному морі, з них один підводний ракетоносій із залпом до чотирьох крилатих ракет «Калібр».
Днями на Одещині у селі Сичавка здетонувала морська міна російських військових.
Зеленський відвідав потерпілі внаслідок російських обстрілів міста Сумської області
Президент України Володимир Зеленський продовжив поїздку регіонами, потерпілими внаслідок російських обстрілів. 28 березня глава держави відвідав Охтирку та Тростянець у Сумській області.
В Охтирці Зеленський вшанував «тих, хто тут воював за своє місто, за свою землю, а відтак і за всю нашу країну, тих, хто знищив тут російські колони і тим самим зламав увесь план ворога проти України та українського народу». Він нагадав про обстріл дитсадка у лютому 2022 року та зазначив, що Охтирка зазнала великих втрат та «жорстоких ворожих обстрілів».
Президент назвав великою честю вручення Охтирці відзнаки міста-героя. «Ми не залишимо на тілі нашої країни жодної рани, завданої цією війною. Ми відбудуємо абсолютно все, що було зруйновано», – вказав Зеленський.
Згодом глава держави в Тростянці ознайомився з проєктами відбудови залізничного вокзалу та привокзальної площі міста. Також у Тростянці він вручив нагороди військовим та цивільним, які захищали та визволяли місто рік тому. Частину захисників нагороджено посмертно.
У США обговорюють «справедливий мир в Україні» в рамках «Саміту за демократію 2023»
Державний департамент США проводить дискусію «Справедливий і міцний мир в Україні» під головуванням Держсекретаря США Ентоні Блінкена в рамках «Саміту за демократію 2023», який проходить у Вашингтоні.
У віртуальній зустрічі взяли участь міністри закордонних справ низки держав світу.
Учасники обговорення висловили свою підтримку українському народу і наголосили на необхідності відновлення Україну своєї територіальної цілісності.
Блінкен: мета Путіна стерти ідентичність України
Майбутнє демократії перебуває в переломній точці, адже у всьому світі автократії порушують права людини, пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» в рамках Саміту за демократію, який проходить у Вашингтоні.
Блінкен зазначив, що авторитарні режими виходять за межі своїх кордонів через дедалі агресивнішу ревізіоністську зовнішню політику.
«Ніщо так не ілюструє серйозність цієї загрози, як жорстока і невиправдана війна Росії проти України. У лютому 2022 року президент Путін розпочав повномасштабну війну проти народу України, намагаючись завоювати цю країну, повалити демократично обраний уряд, перекроїти їхні кордони. Насправді головною метою президента Путіна було стерти ідентичність України як незалежної суверенної нації, і щоб Росія її поглинула»
Блінкен додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, але й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагне захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй.
«Жертвами російської агресії є не лише українці, а й люди в усьому світі. Війни Кремля загострили гостру відсутність продовольчої безпеки, яка вже досягла кризового рівня через Covid-19. Зміна клімату та інші конфлікти поставили під загрозу мільйони людей і підняли ціни на добрива, паливо та продовольство, що ускладнило сім’ям у всіх частинах світу звести кінці з кінцями»
Цього тижня у Вашингтоні відбувається «Саміт за демократію 2023». В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.
Міндовкілля попередньо оцінює збитки надрам України через війну в 10 трильйонів гривень
Міністерство юстиції зареєструвало наразі сім методик для підрахунку збитків, завданих російською агресією проти України. Про це повідомив на брифінгу 28 березня начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Ставнійчук.
«Зокрема за чотирма напрямками вже підраховуються збитки. Це – земля, ґрунти, атмосферне повітря, водні ресурси. Держекоінспекція працює в цьому напрямку, і вже нараховано майже 2 трильйони гривень збитків. І це тільки початок, бо ще дуже багато роботи. Ще треба підрахувати збитки, що стосуються лісів, природно-заповідного фонду», – заявив він.
Читайте також: Україна закликає міжнародну спільноту обговорити вплив «екологічних злочинів» Росії – Єрмак
При цьому, як додав представник міністерства у питанні шкоди, завданої українським надрам, лише за попередніми оцінками сума збитків складає близько 10 трильйонів гривень.
«Це попередня тільки оцінка, там теж близько 10 трильйонів гривень. Ці кошти дуже великі, і наша основна мета – щоб ці кошти були компенсовані. Для цього на рівні держави з міжнародними партнерами працюють вже не один місяць відповідні фахівці, щоб визначити цей шлях», – сказав Ставнійчук.
Раніше перший заступник голови Міндовкілля Руслан Гречаник повідомив, що через повномасштабну війну екології України були завдані збитки на суму щонайменше в два трильйони гривень.
Москва заявляє про готовність обговорити з МАГАТЕ ситуацію на Запорізькій АЕС
Росія готова обговорити ситуацію на Запорізькій атомній електростанції з головою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Ґроссі, повідомила 28 березня російська державна корпорація «Росатом».
Москва готова вести переговори про «гарантування ядерної безпеки» і «розуміння розвитку ситуації на станції» під час візиту Ґроссі на станцію, який очікується цього тижня, заявив радник генерального директора «Росатома» Ренат Карчаа в ефірі державного телеканалу «Россия 24».
Росія захопила станцію на початку березня 2022 року. Відтоді міжнародні та місцеві експерти попереджали про можливість ядерної катастрофи, яка може вплинути на тисячі людей.
Росія стверджує, що її військові змогли вперше перехопити в Україні боєприпас GLSDB
Міністерство оборони Росії заявило 28 березня, що його сили протиповітряної оборони перехопили керований боєприпас GLSDB, випущений українськими військовими.
Російські інформаційні агентства вказують із посиланням на міністерство оборони, що таке сталося вперше.
GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb, дослівний переклад — бомба малого діаметра наземного запуску) – це малогабаритний високоточний боєприпас. Його називають «розумною бомбою» або «крилатою бомбою».
GLSDB поєднує в собі авіаційну бомбу малого діаметра GBU-39 з ракетним двигуном від реактивного снаряда M26. Такий снаряд може вражати цілі на відстані до 150 кілометрів. Для наведення на ціль зброя використовує супутникову систему позиціонування (GPS) та інерціальну навігаційну систему.
Сполучені Штати надали такі бомби Збройним силам України на початку 2023 року. Їхньою перевагою є те, що запуск GLSDB можливий з уже наявних в Україні систем MLRS-M270 та HIMARS.
Вступ України до НАТО в інтересах як Києва, так і Альянсу – Кулеба
Вступ України до Європейського союзу та НАТО гарантуватиме безпеку європейського континенту – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, виступаючи на міністерському заході Адріатичної Хартії.
Він вказав на те, що Хартія сприяла вступу до НАТО балканських держав, а Україна наразі теж на шляху до членства в Альянсі.
«Реальність полягає в тому, що вступ України до НАТО – в інтересах як нашої держави, так і самого Альянсу. Українська сила, стійкість та хоробрість стануть вагомим внеском до колективної безпеки, так само як велике, загартоване в бою та взаємосумісне з арміями союзників українське військо», – цитує Кулебу пресслужба МЗС.
Визнання «КримSOS» «небажаною організацією» в Росії не дивує – Лубінець
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 28 березня прокоментував визнання правозахисної організації «КримSOS» небажаною в Росії.
«Таке рішення не дивує й вкотре доводить незмінність репресивної політики країни-агресора», – заявив омбудсмен.
Він вказав на те, що організація висвітлює порушення прав у окупованому Криму та фіксує «безпідставні обшуки, свавільні затримання, насильницькі зникнення, катування, судові розправи, примусову паспортизацію, незаконний призов до лав ворожої армії» на півострові.
«Забороною «КримSOS» Росія намагається приховати масові злочини, які вчиняє на території українського Криму. Покарання все одно не уникнути!» – додав Лубінець.
Генеральна прокуратура Росії 27 березня визнала «небажаною організацією» українську організацію «КримSOS».
Правозахисна організація «КримSOS» була створена у лютому 2014 року. Діяльність організації спрямована на висвітлення незаконності окупації Криму та репресивної політики Росії щодо жителів анексованого Криму, підтримка зв’язків півострова з материковою Україною, а також консолідація українського суспільства через захист прав, свобод та інтересів переміщених громадян та інших людей, які постраждали внаслідок агресії РФ.
Закон про небажані організації в РФ у травні 2015 року підписав Володимир Путін. «Небажаною» може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, «загрожує безпеці держави та основам конституційного ладу». Російська влада вже внесла до таких організацій десятки російських і закордонних організацій.
США підтримують створення «гібридного трибуналу» для розслідування агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримує створення так званого гібридного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України, заявила посол з питань глобального кримінального правосуддя Держдепартаменту Бет Ван Скаак. Про це повідомляє «Голос Америки».
«Було багато різних моделей, що розглядалися. США докладно вивчали всі «за» і «проти» кожної з них і дійшли висновку, що найефективніший спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого суду в рамках судової системи України», – заявила вона.
Ван Скаак зазначила, що для створення такого судового органу не буде потрібна резолюція Генеральної асамблеї ООН. У роботі трибуналу зможуть брати участь не лише українські, а й міжнародні фахівці, а сам він може розташовуватись у Європі щонайменше до закінчення війни в Україні. Це зміцнить «європейську орієнтацію України» та міжнародну легітимність трибуналу, вважає Ван Скаак.
17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі не суперечить міжнародному праву – МЗС у Мінську
Міністерство закордонних справ Білорусі стверджує, що розміщення російської ядерної зброї на її території не суперечить Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС.
«Військове співробітництво між Білоруссю і Росією здійснюється в суворій відповідності з міжнародним правом», – заявили у відомстві.
«Підготовка білоруських льотчиків, здатних керувати літаками зі специфічними боєприпасами, модернізація таких літаків, а також розміщення ядерних боєголовок на території Білорусі без надання контролю над ними Мінську, а також доступ до відповідних технологій жодним чином не суперечать положенням статей I і II ДНЯЗ», – додали в МЗС Білорусі.
У міністерстві також заявили, що така практика «не є нововведенням у сфері військового співробітництва неядерних і ядерних держав».
Президент Росії Володимир Путін оголосив 25 березня, що Москва планує розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі. Ця заява викликала різку реакцію на Заході, включно з НАТО, яке засудило цей крок як «небезпечний і безвідповідальний», а Литва закликала до нових санкцій проти Росії.
«Укренерго» повідомило про «значні знеструмлення» у восьми областях
Внаслідок негоди – штормового вітру, снігу з дощем – та пошкодження у мережах операторів систем розподілу є значні знеструмлення споживачів у восьми областях на заході й півдні України, повідомила 28 березня компанія «Укренерго».
За повідомленням, йдеться про Волинську, Львівську, Закарпатську, Рівненську, Хмельницьку, Тернопільську, Чернівецьку й Одеську області. Ремонтні бригади там працюють над усуненням пошкодження і відновленням електропостачання.
В «Укренерго» додали, що споживання електроенергії в Україні сьогодні є дещо вищим, ніж у понеділок, через похолодання.
У компанії також заявили, що в Житомирській області застосовуються обмеження споживання через значні пошкодження мереж внаслідок неодноразових атак російських військ.
«Складна ситуація з електропостачанням залишається у регіонах вздовж лінії фронту, де ворог постійними артобстрілами пошкоджує мережі. Зокрема, вчора внаслідок російських обстрілів були пошкоджені мережі операторів системи розподілу у Харківській, Запорізькій та Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
Раніше в Міненерго повідомляли про аварійне вимкнення світла у західних областях через негоду.
У міністерстві додали, що тривають відновлювальні роботи у прифронтових районах Донецької, Херсонської та Харківської областей, які постраждали під час російських обстрілів останніми днями.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Раніше у компанії «Укренерго» повідомили, що протягом 4,5 місяців, за даними прокуратури, 255 ракет і дронів влучили по енергетичній інфраструктурі, з них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК.