Українські військові фіксують зниження бойової активності сил РФ на півдні – Гуменюк
Українські військові фіксують зниження бойової активності російських військ на півдні України, повідомила в ефірі телемарафону речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк.
«Три доби поспіль немає обстрілів у напрямку Дніпро-Бузького лиману. Вочевидь, у них немає можливості постачання боєприпасів після того, як там був знищений польовий склад із боєприпасами, немає можливості підтягувати туди техніку і навіть мінометне озброєння, оскільки наша бойова робота знищила там бойові позиції, а штормова погода наразі не дозволяє вільного пересування», – сказала вона.
Гуменюк також додала, що у попередні тижні обстріли Херсонщини фіксувалися на рівні 100-90 обстрілів за добу, а на даний час їх кількість зменшилася.
«Наразі ми фіксуємо зниження до 20 – як за попередню добу, але там трохи допомагала нам і погода. За цю ніч ворог намагався надолужити це і досить потужно були обстріляні і Херсонський, і Бериславський напрямок. Але кількість обстрілів все ж таки зменшилась. Наразі ми фіксуємо 50-60 обстрілів і це говорить і про те, що логістика підірвана досить суттєво», – сказала вона.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Кремлі прокоментували відмову Радбезу ООН в розслідуванні вибуху на Nord Stream
У Кремлі 28 березня заявили, що будуть продовжувати вимагати міжнародного розслідування вибухів, які минулого року пошкодили газопроводи «Північний потік» на дні Балтійського моря, після того, як Росії не вдалося отримати підтримку такого розслідування в ООН.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що всі повинні бути зацікавлені в неупередженому розслідуванні, щоб знайти винних. Він висловив жаль з приводу рішення Ради безпеки ООН.
28 березня Росія не змогла домогтися від Ради безпеки ООН підтримки своєї резолюції щодо проведення незалежного розслідування вибухів, що сталися у вересні і призвели до розриву газопроводів Nord Stream, які з’єднують Росію й Німеччину.
Представники Росії, Китаю та Бразилії проголосували за російський проект резолюції. 12 членів Ради безпеки ООН утрималися під час голосування.
Як зазначало агентство Reuters, для ухвалення резолюції необхідні були голоси щонайменше дев’яти членів РБ і відсутність вето з боку хоча б одного з постійних членів Ради безпеки – Росії, Китаю, США, Великої Британії та Франції.
Інцидент, під час якого сталися підводні вибухи на трубопроводах «Північний потік» у кількох місцях у вересні 2022 року, залишається предметом суперечок між Росією та Заходом.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини показали, що газопроводи підірвали, проте винних ще не встановили. Влада США, Британії та Євросоюзу заявила про цілеспрямовану диверсію.
Москва вважає, що до підриву газогонів можуть бути причетні західні спецслужби. Жодна з таких спецслужб, у тому числі американських, своєї причетності до інциденту не визнає.
«Російських спортсменів використовують для політичних наративів» – Беленюк про участь в Олімпіаді
Російських спортсменів в країні використовують політичних цілях, а Олімпійські ігри не поза політикою. Про це олімпійський чемпіон 2020 року, народний депутат від «Слуга Народу», член комітету з питань молоді та спорту Жан Беленюк розповів в ефірі Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода), коментуючи пропозицію Міжнародного олімпійського комітету дозволити участь в спортивних змаганнях спортсменам з Росії та Білорусі під «нейтральним прапором».
«Це маніпулятивні скидання таких країн, як Росія, що спорт повинен бути поза політикою, але вони вони найбільше «юзають» своїх спортсменів для просування політичних наративів і політичної пропаганди. Про те, які вони сильні, які вони не переможні, але це повна маячня», – повідомив Жан Беленюк.
За словами народного депутата, Міжнародний олімпійський комітет веде непублічну розмову із російською стороною і незрозуміло, чому МОК змінив свою думку щодо участі російських та білоруських спортсменів в Олімпійських іграх.
«Багато не публічних комунікацій відбувається всередині цієї організації і це нормально. Ми усі розуміємо, що у цьому і полягає дипломатія. Ми не розуміємо, якою базою вони обґрунтовують це своє рішення. Війна як була, так і є. Українці як гинуть на полі бою, так і продовжують це робити, тому невідомо, до чого це» – каже він.
Жан Беленюк вважає, що українські спортсмени не хочуть брати участь в змаганнях поруч з спортсменами з Росії та Білорусі:
«Бажання стояти на одному п’єдесталі, тиснути руки і змагатися на одних змаганнях з росіянами немає у жодного спортсмена з української збірної команди. Це я точно заявляю. Я спілкуюся зі спортсменами і усі вони проти цього».
Напередодні Україна, Польща та країни Балтії опублікували заяву із закликом не допускати спортсменів з Росії та Білорусі до міжнародних змагань навіть під «нейтральним прапором». Спільну заяву країн опублікувало Міністерство закордонних справ України.
Раніше Міжнародний Олімпійський комітет оголосив план, який дасть російським і білоруським спортсменам можливість участі в літніх Іграх 2024 року в Парижі та зимових Іграх 2026 року в Мілані. Згідно з цим планом, росіяни і білорусі зможуть взяти участь у Олімпійських іграх, але як «нейтральні спортсмени». Пропонується, що вони не представлятимуть свою країну за допомогою прапора, гімну, форми чи іншої ідентифікації.
У січні 2023 року міністр спорту України Вадим Ґутцайт заявив, що Україна не виключає бойкоту Олімпіади, якщо російських і білоруських спортсменів допустять до змагань.
У Маріуполі підірвали авто відповідального за фільтрацію – міська рада
У окупованому Маріуполі напередодні підірвали машину одного з місцевих керівників окупаційних військ, повідомила міська рада 28 березня.
За повідомленням Маріупольської міськради, замах організував місцевий рух спротиву.
«Ціллю спротиву став – Михайло Москвін, начальник «поліції» в окупованому Маріуполі. Саме ця людина відповідальна за організацію фільтраційних заходів, які призвели до чисельних арештів цивільного населення міста. Після підриву автівки окупант знаходиться в лікарні №2 (17 мкр)», – йдеться в повідомленні.
Пресслужба міської ради наводить слова мера Маріуполя Вадима Бойченка, за якими Москвін «у тяжкому стані».
Наразі редакція Радіо Свобода не може незалежно підтвердити або спростувати цю інформацію.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
Активісти руху «Жовта стрічка» знову розмістили проукраїнські символи у Криму – фото
Активісти руху «Жовта стрічка» за останні чотири дні розмістили у Севастополі, Сімферополі, Ялті й Керчі понад 100 проукраїнських графіті й пов’язали близько 300 жовтих стрічок – символу спротиву російській окупації.
«Крим – це Україна! Рух громадського опору «Жовта стрічка» постійно зростає. За останні чотири дні до нас приєдналися 80 активістів із Севастополя, Сімферополя, Ялти та Керчі, які пов’язали близько 300 стрічок і намалювали близько 100 графіті», – завили активісти руху у своєму телеграм-каналі.
Раніше український рух «Жовта стрічка» заявив, що «громадянський опір в окупованому Криму нарощує сили». В організації наголошують, що на півострові перебуває майже 1000 активістів українського руху.
У Росії та на окупованих нею територіях продовжують переслідувати проукраїнськи налаштованих жителів. Зокрема, проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своїх телеграм-каналах публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок скарг Таліпова кримчан притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ. Українська прокуратура розпочала кримінальне провадження стосовно Таліпова за статтею «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».
«Людей мало, бомблять сильно». Як працює бізнес у прифронтовому Херсоні?
Як працює малий бізнес у Херсоні та навколишніх селах? З якими складнощами стикаються підприємці і чи важко їм відновити діяльність після окупації? Як впливають на місцевий бізнес щоденні обстріли і наскільки це заважає економічному розвитку регіону? Про все це дізнаався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Гра на нервах: навіщо Росії ядерна зброя у Білорусі
Росія розмістить у Білорусі тактичну ядерну зброю: про домовленість Москви та Мінська ніби між іншим обмовився 25 березня президент Росії Володимир Путін, аргументувавши це наміром Британії поставити Україні танкові постріли зі збідненим ураном (а також тим, що Олександр Лукашенко давно просив про це). Привід з британськими снарядами – надуманий, пояснюють військові експерти: адже бронебійні снаряди зі збідненим ураном не мають нічого спільного зі зброєю з ядерними компонентами. А от тактичний ядерний заряд може з'явитися у Білорусі вже влітку, якщо все піде за планом Кремля. Для чого це Путіну та Лукашенкові – пояснює Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
У Міненерго повідомили про аварійне вимкнення світла у західних областях
У західних областях України через негоду відбуваються аварійні вимкнення електроенергії, повідомили в Міністерстві енергетики 28 березня.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, генерація має необхідні обсяги потужності для повного забезпечення потреб споживачів електроенергії по всій країні.
«На Житомирщині можливі обмеження електропостачання через ремонти мережевої інфраструктури. У західних областях України через погіршення погодних умов та сильний вітер є пошкодження електромереж і, як наслідок, – аварійні відключення споживачів. Ремонтні бригади вже працюють і поступово відновлюватимуть електропостачання», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго додали, що тривають відновлювальні роботи у прифронтових районах Донецької, Херсонської та Харківської областей, які постраждали під час російських обстрілів останніми днями.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Раніше у компанії «Укренерго» повідомили, що протягом 4,5 місяців, за даними прокуратури, 255 ракет і дронів влучили по енергетичній інфраструктурі, з них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК.
Літаки НАТО здійснюють розвідку на Чорним морем
Літаки НАТО здійснюють розвідку над Чорним морем, випливає з даних сервісу Flightradar24, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Американський літак радіоелектронної розвідки Lockheed EP-3E Aries II кружляє біля берегів Румунії, патрульний протичовновий літак Boeing P-8A Poseidon – на території Румунії з незначним виходом у повітряний простір над Чорним морем.
14 березня в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем два російські винищувачі Су-27 перехопили американський військовий розвідувальний безпілотник MQ-9 Reaper. Внаслідок інциденту США втратили дрон, який впав у море.
У Білому домі назвали дії Росії «небезпечними, непрофесійними та безрозсудними» та заявили, що США продовжать літати над Чорним морем, не попереджаючи про це Москву.
Міноборони Росії заявило, що не збивало американський безпілотник над Чорним морем. Російські військові стверджують, що «різке маневрування американський безпілотник перейшов у некерований політ із втратою висоти і зіткнувся з водною поверхнею». При цьому в російському відомстві заявили, що американський безпілотник нібито летів у напрямку держкордону РФ. Його назвали «порушником».
Державний департамент США викликав посла Росії через інцидент із втратою американського дрону над Чорним морем.
Британія і Польща побудують нові тимчасові села в Україні
Велика Британія і Польща побудують два тимчасові села в західній і центральній Україні, щоб забезпечити житлом тих, хто був змушений залишити свої домівки через повномасштабне вторгнення Росії, повідомив британський уряд.
Як інформує агентство Reuters, Лондон пообіцяв виділити на це 10 мільйонів фунтів (12,3 мільйона доларів).
Британські родини прийняли майже 118 тисяч українських біженців у рамках відповіді уряду на повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Уряд Британії заявив, що села у Львівській і Полтавській областях зможуть прийняти понад 700 людей, що є незначною частиною з мільйонів переміщених осіб в Україні або тих, хто через війну виїхав із країни.
Як повідомляли в ООН, з початку повномасштабного вторгнення з України виїхали понад 8 мільйонів людей. За останніми даними, біженців в Європі, які зареєструвалися для надання тимчасового захисту, зараз близько п’яти мільйонів – 4,8 мільйона, але є частка тих, які не реєструвалися.
Розміщення ядерної зброї РФ в Білорусі не стане підставою посилювати мобілізацію – Веніславський
Посилити мобілізацію в Україні можуть, коли у цьому буде потреба на фронті, зокрема, для контрнаступу. Про це народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський сказав в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода).
«Коли Україна буде змушена переходити у контратаки, будуть необхідні якісь додаткові сили і засоби, які мають забезпечити ефективність цих наступальних операцій. Коли така потреба виникне, знову ж таки, це буде визначати Генеральний штаб, враховуючи планування, перспективи, і реальний поточний стан речей. Я маю на увазі, що війна, на превеликий жаль, неминуче призводить до втрат – як безповоротних, так і санітарних. І такі втрати потребують поповнення», – сказав Веніславський.
Водночас, за його словами, можливе переміщення ядерної зброї з Росії до Білорусі не може стати причиною проведення додаткової мобілізації, як про це напередодні заявив голова фракції «Слуга народу» та член парламентського комітету питань нацбезпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія в інтерв’ю Sky News.
Веніславський також додав, що в Україні оголошена загальна мобілізація. А це означає, що усі військовозобов’язані громадяни можуть бути мобілізовані, якщо в цьому виникне потреба. Однак зараз, після того, як в Україні збільшили чисельність ЗСУ, а також інших структур оборони і безпеки, потреби в додатковій мобілізації немає. Це питання, сказав Веніславський, обговорювали на закритому засіданні Комітету за участі начальника Генерального штабу Сергія Шаптали.
«Він (Шаптала – ред.) на минулому тижні був у нас на закритому засіданні Комітету, і генерал Шаптала в тому числі і на ці питання давав відповіді. На сьогоднішній день, якоїсь потреби в дуже різкому збільшенні мобілізаційного ресурсу немає. Мобілізаційні заходи проводяться практично постійно за заявками Генерального штабу, який розуміє, яка кількість і яких саме військовозобов’язаних, яких облікових спеціальностей потребують наші Збройні Сили», – пояснив народний депутат.
Російський президент Володимир Путін 25 березня заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі. Україна оголосила, що скликає термінове засідання Радбезу ООН.
Війська РФ за добу 60 разів обстріляли Херсонщину, 5 людей поранені – ОВА
Російські війська минулої доби 60 разів атакували населені пункти Херсонської області, внаслідок чого були поранені п’ятеро цивільних жителів, повідомила обласна військова адміністрація 28 березня.
«Випустили 316 снарядів з мінометів, артилерії, танків, безпілотників, авіації, а також завдали по області ракетних ударів», – йдеться в повідомленні.
В ОВА додали, що житлові квартали Херсона армія Росії обстріляла вісім разів. У місті пошкоджено освітній заклад, приватні й багатоквартирні будинки.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Amnesty International: вторгнення РФ в Україну показало подвійні стандарти Заходу
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році призвело до численних воєнних злочинів і спричинило глобальну енергетичну та продовольчу кризу, а також показало подвійні стандарти західних держав, які реагували на агресію Кремля, йдеться у щорічній доповіді Amnesty International про права людини.
Amnesty International заявила, що, хоча відповідь на вторгнення Росії в Україну була швидкою і сильною, країни застосовували законодавство про права людини в кожному конкретному випадку в «приголомшливій демонстрації кричущого лицемірства і подвійних стандартів» і не вживали значущих заходів щодо серйозних порушень із боку деяких їхніх союзників.
«Держави не можуть в одну хвилину критикувати порушення прав людини, а наступної миті потурати подібним порушенням в інших країнах лише тому, що на карту поставлені їхні інтереси. Це несумлінно та підриває всю структуру універсальних прав людини», – заявила генсекретар Amnesty International Аньєс Калламар.
Організація заявила, що її звіт про ситуацію з правами людини в 156 країнах у 2022 році підкреслив подвійні стандарти в усьому світі щодо прав людини і неспроможність міжнародної спільноти об’єднатися навколо прав людини і універсальних цінностей. Правозахисники також заявили, що подвійні стандарти і неадекватна відповідь на порушення прав людини в усьому світі сприяли безкарності й нестабільності.
У звіті, наприклад, йдеться про те, що в той час як країни-члени ЄС відкрили свої кордони для українців, які тікали від російської агресії, багато з них «тримали двері зачиненими» для тих, хто рятувався від війни і репресій у Сирії, Афганістані й Лівії.
У звіті також сказано, що, хоча США активно критикують порушення Росії в Україні та прийняли десятки тисяч українських біженців, вони видворили понад 25 тисяч гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року.
У доповіді також згадується відмова протистояти ізраїльській «системі апартеїду щодо палестинців» і бездіяльність щодо порушень Китаєм прав людини проти уйгурів та інших мусульманських меншин у провінції Сіньцзян.
Ці подвійні стандарти додали сміливості таким країнам, як Китай, і дали Єгипту й Саудівській Аравії змогу уникати й ігнорувати критику щодо своїх порушень прав людини, заявила Amnesty International.
Калламар також заявила, що вторгнення Росії в Україну є «страшним прикладом» того, що може статися, коли держави думають, що вони можуть зневажати міжнародне право і порушувати права людини без наслідків.
«Якби система спрацювала, щоб притягнути Росію до відповідальності за її задокументовані злочини в Чечні та Сирії, тисячі життів могли б бути врятовані тоді і зараз, в Україні та в інших місцях. Натомість ми маємо більше страждань і спустошення», – сказала вона.
Інші правозахисні групи і західні уряди звинувачують Росію у відповідальності за серйозні порушення прав людини в північнокавказькому регіоні Чечні та в порушеннях прав людини в Сирії, включаючи участь у бомбардуванні цивільних об’єктів.
Експрезидент «Мотор Січі» блокував надання розвідці бойового гелікоптера – СБУ
Колишній президент компанії «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв у квітні 2022 року блокував поставку бойового гелікоптера Головному управлінню розвідки Міністерства оборони, повідомляє Служба безпеки України вранці 28 березня.
За даними слідства, у квітні 2022 року Богуслаєв отримав замовлення від представників ГУР щодо платної передачі відомству гелікоптера МІ-2 для виконання бойових завдань на фронті.
«Втім, очільник промислового гіганта навмисно заблокував виконання відповідного державного замовлення. Для цього надав вказівку своїм підлеглим розібрати повітряне судно на деталі та приховати експлуатаційну документацію на нього. Виконуючи розпорядження високопосадовця, працівники заводу зняли лопаті та вивели з ладу механізми вертольота, які відповідають за роботу несучого гвинта», – йдеться в повідомленні.
Відтак колишньому президенту «Мотор Січі» додатково повідомили про підозру в перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період за попередньою змовою групою осіб. Досудове розслідування триває.
23 жовтня Служба безпеки України повідомила про затримання президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва та начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього підприємства, їх підозрюють у «колабораційній діяльності» та «пособництві державі-агресору». Це затримання відбулося в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання з боку «Мотор Січ» товарів військового призначення для російської штурмової авіації.
За даними слідства, посадовці «Мотор Січ» діяли у змові з наближеними до Кремля представниками російської корпорації «Ростех», яка є одним із головних виробників озброєнь для збройних сил Росії.
Міністерство оборони також повідомило про призначення нового керівництва компанії «Мотор Січ». За повідомленням, попереднього президента компанії В’ячеслава Богуслаєва звільнили 28 листопада.
Президент Радіо Свобода відвідав Україну та Молдову
Президент і генеральний директор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай відвідав Молдову та Україну для зустрічей із високопосадовцями, представниками громадянського суспільства та журналістами компанії. Його поїздка підтвердила прагнення Радіо Свобода протидіяти злоякісному впливу Росії та підтримувати свободу медіа в обох країнах.
«Я захоплююся професіоналізмом та стійкістю, які демонструють наші неймовірні журналісти, щодня повідомляючи про боротьбу України за захист своєї свободи. Радіо Свобода/Радіо Свобода прагне продовжувати розширювати наші репортажі про цю війну, оскільки ми розширюємо нашу аудиторію в Росії, Україні та в усьому регіоні», – сказав Флай.
Флай відвідав Україну в той час, коли українська служба Радіо Свобода запустила нову годинну ранкову програму «Свобода.Ранок» на YouTube із нового офісу у Львові. Програма підсумовує останні новини з передової за ніч, водночас даючи українській аудиторії надію на початку дня. Радіо Свобода також запустило новий репортажний проєкт «Ти як?» щоб висвітлити історії приблизно 13 мільйонів людей, які стали вимушеними переселенцями через російську агресію.
Під час візиту до Одеси, Києва та Львова Флай зустрівся з високопоставленими урядовцями, включаючи віцепрем’єр-міністра України з питань інновацій, освіти, науки та технологій та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, заступницю міністра закордонних справ Еміне Джеппар, радницю голови Офісу президента Дар’ю Зарівну, мера Києва Віталія Кличка, мера Львова Андрія Садового та депутатів парламенту.
Флай також зустрівся з представниками інших медіа та громадянського суспільства. Під час усіх дискусій він наголошував на важливості репортажів Радіо Свобода із передової, розслідувань та постійної ролі в створенні демократичної культури з активною вільною пресою. Флай також виступив за звільнення ув’язненого журналіста Владислава Єсипенка та подякував чиновникам за їхні постійні зусилля для його звільнення.
Оскільки погрози Кремля щодо інших країн регіону посилюються, Флай також відвідав столицю Молдови Кишинів. Під час зустрічей із президенткою Майєю Санду, прем’єр-міністром Доріном Речаном і міністром закордонних справ Ніку Попеску Флай підтвердив зобов’язання Радіо Свобода через свою молдовську службу та російськомовні служби створювати контент, актуальний для всіх молдован, у тому числі тих, хто підпадає під вплив кремлівської пропаганди.
Від початку повномасштабної війни в Росії понад рік тому журналісти Радіо Свобода надавали глядачам відзначені нагородами репортажі з передової про людські жертви та реакцію України на агресію. Журналісти Української служби РС розкрили масові поховання в Маріуполі, задокументували пошуки російських моряків, загиблих під час затоплення крейсера «Москва», і розповіли про «фільтрацію» та життя в окупації. Це ретельне висвітлення призвело до історичного зростання трафіку серед аудиторії в Росії.
28 квітня 2022 року журналістка Радіо Свобода Віра Гирич загинула в Києві після російського ракетного удару по житловому будинку, де вона проживала. Перед повномасштабним вторгненням дописувача Радіо Свобода Владислава Єсипенка в окупованому Росією Криму несправедливо засудили до шести років ув’язнення (згодом його скоротили до п’яти років) за звинуваченнями в шахрайстві. Флай і представники міжнародної спільноти закликали до негайного звільнення Єсипенка.
Молдовська служба RFE/RL, відома місцевим як Radio Europa Libera, охоплює румунську та російськомовну аудиторію об’єктивними репортажами в країні, де широко поширена дезінформація. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Radio Europa Libera оприлюднило новини про вибух мосту на кордоні з Молдовою, а згодом і про випадкові падіння російських ракет у цій країні.
Служба також була одним із перших місцевих ЗМІ, яке повідомило про біженців з України, і висвітлює тривалі економічні труднощі Молдови внаслідок російської війни. Аудиторія Молдови також дивиться російськомовні репортажі російської служби Радіо Свобода та цілодобового телебачення та цифрової платформи «Настоящее время».
Сирський назвав завдання військових біля Бахмута
Головним завданням Сил оборони в Бахмуті на Донеччині є виснаження переважаючих сил військ РФ, заявив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
«Противник, намагаючись захопити Бахмут, кинув всі свої найкращі підрозділи, а наше завдання – знищити якомога більше ворогів і створити умови для того, щоб можна було перейти до наступальних дій», – заявив Сирський під час звернення до військових, які захищають Бахмут.
У своєму телеграм-каналі він наголосив, що російські війська намагаються сконцентрувати головні свої зусилля на Бахмутському напрямку, не залишають спроб оточити і захопити місто.
Сирський наголосив, що Сили оборони України утримують «фортецю Бахмут всупереч різним термінам і прогнозам».
Аналітики ISW у своєму звіті 22 березня заявили, що темп російських операцій навколо Бахмута, схоже, сповільнюється на тлі західних повідомлень про те, що російські війська можуть намагатися розпочати наступ в інших напрямках. Сили РФ додатково незначно просунулися в південному Бахмуті, а українські війська провели контратаки на південно-західній і північно-західній околицях міста 21 і 22 березня.
Натомість у ЗСУ заявили, що Бахмут на Донеччині поки що залишається епіцентром бойових дій.
Російські війська досягли «лише незначного прогресу ціною великих втрат у бронетехніці» під час своїх спроб оточити Авдіївку на Донеччині протягом останнього часу, заявили у розвідці Великої Британії.
«10-ий танковий полк Росії, ймовірно, втратив значну частину своїх танків під час спроби оточити Авдіївку з півдня. Полк входить до складу 3-го армійського корпусу, першого нового великого формування, яке Росія послала на підтримку вторгнення в Україну з серпня 2022 року. Із численних відкритих джерел випливає, що 3-ій армійський корпус особливо страждає від проблем із дисципліною і поганим моральним духом. Незважаючи на ймовірний період навчання в Білорусі, формування все ще демонструє обмежену боєздатність», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що втрати 10-го танкового полку, ймовірно, здебільшого були спричинені «тактично помилковими фронтальними атаками», подібними до тих, що були під час «інших нещодавніх невдалих російських танкових атак, наприклад, навколо міста Вугледара».
У Силах оборони України раніше не виключили, що Авдіївка на Донеччині найближчим часом «може стати другим Бахмутом». Російські військові постійно намагаються оточити місто, заявив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський.
ДСНС повідомила про наслідки нічної атаки на Київ
Через атаку дронів на Київ вночі 28 березня виникла пожежа в двох осередках, яку вдалося швидко загасити, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок ворожої атаки у 3-поверховій адміністративній будівлі відбулося руйнування будівельних конструкцій на площі 200 квадратних метрів. Також виникла пожежа у двох осередках, загальною площею 70 квадратних метрів, яку вогнеборці оперативно ліквідували», – йдеться в повідомленні.
ДСНС підтвердило, що внаслідок пожежі ніхто не постраждав.
Росія атакувала Україну дронами-камікадзе вночі проти 28 березня. 14 із 15 дронів були збиті, з них 12 – біля Києва.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив про вибухи в Оболонському та Святошинському районах. Згодом він поінформував про пожежу в приміщенні магазину в Святошинському районі Києва, загорання вже локалізували.
Близько 22:00 було оголошено повітряну тривогу в Києві та у низці областей. Через понад дві години влада оголосила відбій.
Київ атакували дрони. Чи посилять мобілізацію через «ядерку» в Білорусі?
- Іранські дрони над Києвом та областю. У столиці пролунали щонайменше 6 вибухів, порахували очевидці. На Донеччині ж напередодні російські війська обстріляли Слов’янськ з ракет С300, зазначила місцева влада і повідомила про десятки поранених і двох загиблих. Покажемо наслідки.
- Арахамія анонсує посилення мобілізації через розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. У Міноборони ж кажуть, що мобілізація триває постійно. То чи буде більше повісток?
- Спорт поза політикою? Принаймні так вважають у Міжнародному олімпійському комітеті. Однак спортсмени з України, Польщі та країн Балтії вимагають не допускати спортсменів Росії та Білорусі до олімпіади. То хто переможе?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
Росія втратила понад 171,7 тисячі своїх військових в Україні – Генштаб
Росія втратила за час повномасштабного вторгнення в Україну близько 171 730 своїх військових, повідомив вранці 28 березня Генеральний штаб ЗСУ.
За повідомленням, протягом останньої доби загинули 570 російських солдатів.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3602 (сім – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6966 (+13)
- артилерійські системи – 2653 (+15)
- РСЗВ – 525 (+2)
- засоби ППО ‒ 277
- літаки – 305
- гелікоптери – 291
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2235 (+19)
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5502 (+9)
- спеціальна техніка ‒ 287 (+2).
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.