Варшава сподівається, що Україна «врахує її позицію» щодо захисту польських аграріїв
Польща хоче добрих відносин із Україною, але вони «мають базуватися на взаємоповазі та розумінні національних інтересів», заявило Міністерство закордонних справ країни 2 серпня.
Таким чином МЗС прокоментувало зустріч із представником українського посольства, яка була запланована на сьогодні. На думку відомства, між партнерами належить уникати слів і дій, які «шкодять добрим відносинам».
«Польща очікує, що Україна буде готова врахувати нашу позицію, наприклад щодо захисту польського сільського господарства, але також і інші питання. Цю позицію сьогодні озвучили тимчасовому повіреному у справах у Варшаві», – додали у міністерстві.
Наразі посольство України в Польщі не коментувало зустріч.
Раніше 2 серпня стало відомо, що до Міністерства закордонних справ Польщі, куди викликали посла України, прийде заступник посла, а очільник дипломатичної місії Василь Зварич зробить це, щойно повернеться до Варшави з наради послів у Києві.
Виклик українського посла до польського МЗС став дзеркальною відповіддю на те, що 1 серпня українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького.
Причиною цього запрошення стало висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марціна Пшидача щодо України. Коментуючи в ефірі польського телебачення обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, Пшидач завив, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
Незабаром після цієї заяви заступник керівника офісу українського президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.
Президент Румунії звинуватив Росію у воєнних злочинах після останньої атаки на порти
Президент Румунії Клаус Йоганніс 2 серпня знову розкритикував російські повітряні атаки на українські порти на ріці Дунай.
«Російські тривалі атаки проти української цивільної інфраструктури на Дунаї, поблизу (кордону – ред.) Румунії є неприйнятними. Це воєнні злочини», – заявив Йоганніс.
Він додав, що дії Росії продовжують впливати на спроможність України експортувати свої товари «тим у світі, хто їх потребує».
Схожу критику Йоганніс озвучив 24 липня після попередньої атаки на портову інфраструктуру України на Дунаї, неподалік від румунського кордону.
Раніше міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що на атакованих минулої ночі російськими військами складах і елеваторах в Ізмаїлі Одеської області було майже 40 тисяч тонн зерна.
Міністр зазначив, що Росія атакувала один із портів Дунайського кластеру, що є «основою глобальної продовольчої безпеки».
Раніше сьогодні влада повідомила, що в результаті російської нічної атаки дронами по Одещині постраждали об’єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю: елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення.
Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
«Зайшли дуже сильно феєрично»: як морпіхи вибили війська РФ зі Старомайорського
Українські військові днями звільнили село Старомайорське у Донецькій області на межі з Запорізькою. Після втрати позицій у селі сили вторгнення Росії активно застосовують авіацію і артилерію для його знищення. Як відбувався штурм Старомайорського, як діяли загарбники та що далі чекає на село – розповіли журналістам телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) бійці 35-ї окремої бригади морської піхоти (ОБрМП) ЗСУ.
Воєнком на Закарпатті змушував солдат будувати його будинок – ДБР
Військового комісара одного з районів на Закарпатті підозрюють у перевищенні службових повноважень, повідомляє Державне бюро розслідувань.
За твердженням установи, поточні перевірки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки показують, що деякі посадовці військкоматів «нехтують своїми прямими обов’язками по службі та заради власної наживи створюють передумови для шкоди національній безпеці».
«Працівники ДБР виявили, що військовий комісар одного з районів на Закарпатті, які народився та навчався на території РФ, змушував вмотивованих та патріотичних підлеглих будувати йому маєток. З початку березня цього року за наказом начальника одного з відділів Ужгородського районного територіального центру комплектування та підтримки солдати замість служби проводили будівельні роботи на його маєтку», – заявила пресслужба Бюро.
Правоохоронці напередодні провели обшуки на будівництві, у помешканні та робочому кабінеті фігуранта. На будівництві виявили трьох солдат, які виконували будівельні роботи.
Крім того, ДБР звітує про вилучення готівки, російських монет і документів про освіту в Росії, «одягу з емблемами СРСР та РФ, посвідчення офіцера МО СРСР, а також значків, кокард і навіть георгіївської стрічки».
Чоловіку повідомили про підозру в перевищенні службових повноважень. Стаття передбачає до 12 років ув’язнення в разі визнання винним. Слідчі дії тривають.
Напередодні Міністерство внутрішніх справ повідомило про обшуки в голови Дніпропетровського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки у справі про незаконне збагачення. За час воєнного стану, за даними слідства, він придбав майна на 350 000 доларів США.
Польща стягує війська до кордону: що відбувається?
- Польща вимагає пояснити, як два білоруські вертольоти залетіли на її територію. Білорусь заперечує, що порушила повітряний простір Польщі. Тим часом «вагнерівці» споруджують фортифікаційні споруди в Осиповичах, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Чи справді можуть «вагнерівці» піти з Білорусі на Польщу? Як реагують на порушення кордону у Польщі та як реагуватиме НАТО?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Тим часом між Польщею та Україною – дипломатичне непорозуміння. Спочатку Україна запросила на бесіду посла Польщі через висловлювання чиновника канцелярії польського президента про українську невдячність. Згодом Польща запросила поговорити українського посла. Врешті представник польського МЗС резюмував, що зараз взаємини Варшави та Києва «не найкращі». Що це означає та чим обернеться?
- А в Росії – масовий підпал військкоматів. За два дні у різних російських містах нарахували 25 таких випадків, дані зібрало російське видання The Insider. Хто підпалює військові установи і з якою метою? Та як це повпливає на війну Росії проти України? Докладніше – у «Свобода Live».
Ножі наголо: російське військове командування після заколоту Євгена Пригожина
Після заколоту керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина у червні влада Росії переставляла, понижувала в посадах, затримувала і звільняла деяких військових командирів. Ось що відомо про те, хто є хто і де вони перебувають.
«Більше практики»: МОН оновить викладання захисту України в школах
Міністерство освіти і науки планує оновити дисципліну «Захист України» в школах – про відповідний пілотний проєкт відомство повідомило 2 серпня.
За повідомленням, оновлення спрямовані на те, щоб дисципліна містила «більше практики, актуальних знань, навичок та життєво необхідних умінь». Пілот буде запущений у вересні в різних регіонах України. Програму шкільного предмету планують фіналізувати на основі відгуків учнів і вчителів.
«Щоб пілот проєкту відбувся успішно, МОН організує курс для вчителів. Для цього залучаємо до співпраці міжнародні і громадські організації, які мають досвід у навчанні дорослих. Зокрема тих спеціалістів, які готові навчати вчителів роботи із симуляторами FPV дронів, мають спеціалізацію у топографії, домедичній допомозі та запобіганні травматизму, – ці навички необхідні у повсякденному житті», – йдеться в повідомленні.
Міністерство анонсує, що запрошені експерти «найближчим часом» почнуть працювати над оновленням програми. При цьому навички, які плануть викладати, потрібні не лише під час бойових дій:
«Навики домедичної допомоги та орієнтування на місцевості стануть в пригоді в походах, подорожах чи кризових ситуаціях. Знання з мінної безпеки допоможуть зберегти життя і здоров’я, правильно поводитися у разі виявлення вибухонебезпечних предметів. Навички керування БПЛА — конкурента перевага, їх використовують відеографи, геодезисти, археологи і ще безліч спеціалістів у професійній діяльності».
Міністр освіти Оксен Лісовий послався на відгуки дітей і вчителів, які нібито вказують на запит на оновлення програми і викладання домедичної допомоги, керування спортивними дронами і базової інженерії.
Дисципліна «Захист України» зазвичай викладається в двох старших класах загальноосвітніх шкіл.
На атакованих військами РФ складах і елеваторах в Ізмаїлі було майже 40 тисяч тонн зерна – Кубраков
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков розповів, що на атакованих минулої ночі військами РФ складах і елеваторах в Ізмаїлі Одеської області було майже 40 тисяч тонн зерна.
«Пошкоджено майже 40 тисяч тонн зерна, яке очікували країни Африки, Китай, Ізраїль. Найбільших руйнувань зазнав порт Ізмаїл. Пошкоджено морський вокзал та інфраструктуру Українського Дунайського пароплавства, ключового українського вантажоперевізника на Дунаї. Світ має чинити опір. Атаки на українські порти – загроза світу. Ми здатні захистити себе, наші сили ППО вміють ефективно застосовувати зброю. Нам потрібно її більше», – написав Кубраков у фейсбуці.
Міністр зазначив, що Росія атакувала один із портів Дунайського кластеру, що є «основою глобальної продовольчої безпеки».
Раніше сьогодні влада повідомила, що в результаті російської нічної атаки дронами по Одещині постраждали об’єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала будівля «Морвокзалу» в Ізмаїлі.
Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
Андрій Холодов надіслав фракції політичної партії «Слуга народу» звернення з поясненням причин поданої ним заяви про складання депутатських повноважень, повідомила речниця «Слуги народу» Юлія Палійчук у Telegram.
Вона прикріпила до допису скрін заяви Холодова, в якій він, зокрема, пише: «Надалі я не можу суміщати обов’язки глави сім’ї, займатись лікуванням дружини, дитини та одночасно бути присутнім на всіх засіданнях Верховної Ради. Тому я прийняв рішення скласти повноваження народного депутата, щоб моє місце зайняла людина, яка зможе цілком присвятити себе цій роботі».
Верховна Рада планує розглянути заяву Холодова на найближчому пленарному засіданні, вказала Палійчук.
31 липня Холодова виключили з партії «Слуга народу». Як повідомила голова цієї політсили Олена Шуляк, відповідне розпорядження вона підписала через заяву Холодова про складання повноважень народного депутата. Шуляк зацитувала заяву президента Володимира Зеленського, за якою, «якщо хтось хоче відпочити від роботи на державу, то держава від таких осіб теж відпочине».
Нещодавно проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомив, що депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Холодов перебуває з сім’єю за кордоном, зокрема на Кіпрі, де має родинний маєток. Також журналісти з’ясували, що нардеп за кордоном розбудовує сімейний бізнес – його дружина стала співвласницею салону краси у Відні.
Сам Андрій Холодов так і не відреагував на розслідування «Схем» і не відповів на дзвінки, повідомлення і запит.
Андрій Холодов не вперше надовго виїжджає та пропускає засідання парламенту – раніше «Схеми» повідомляли, що «слуга народу» перед закриттям авіасполучення через пандемію Covid виїхав «карантинити» на Кіпр і не повертався навіть після звернення президента Володимира Зеленського до українських громадян із закликом повернутися в країну найближчим часом через закриття кордонів.
Також у вересні 2022 року журналісти УП зустріли нардепа Холодова у Відні, біля родинного маєтку. Тоді у коментарі Холодов зазначив, що перебуває у Відні «з особистих причин». У «Слузі народу» заявляли, що Холодов вирушив за кордон зі «гуманітарною місією».
Раніше «Схеми» зафільмували Андрія Холодова в родинному маєтку на Кіпрі, що зрештою вивело журналістів на стосунок родини депутата до столичного тютюнового бізнесу. Сам Холодов публічно заперечував, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками.
Марі Йованович про війну Росії проти України, допомогу США, ядерну зброю, Путіна та майбутнє Росії
«Було недостатнє розуміння, що кожна з цих країн фактично стане важливою сама по собі, і що нам знадобиться там потужна дипломатична присутність. Припускаю, що побутувала думка, що все одно все йтиме через Москву, бо так було століттями», – розповідає експосол США в Україні Марі Йованович (2016-2019) про перші кроки із налагодження дипломатичної присутності США у країнах, які здобули незалежність у результаті розпаду Радянського Союзу.
В інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» вона проаналізувала основні помилки та підходи дипломатії США в регіоні, починаючи від розпаду Радянського Союзу і до сьогодні. Вона розповіла, чому в бюджеті Державного департаменту у 1991 році не було грошей на нові посольства та чому США наполягали на тому, аби Україна передала ядерну зброю Росії. А також чому Сполучені Штати недооцінювали загрозу з боку Росії, навіть після війни в Грузії та анексії Криму, та чим різнилися підходи до допомоги України адміністрацій Клінтона, Обами, Трампа та Байдена.
Марі Йованович, старша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир, також викладає в Інституті вивчення дипломатії Джорджтаунського університету.
Крім України, вона очолювала посольства США у Вірменії (2008-2011) та Киргизстані (2005-2008). У 2012-2013 роках була першою заступницею помічника державного секретаря з питань Європи та Євразії. Також працювала у посольствах США в Росії та Сомалі. Про свій дипломатичний досвід вона написала у своїх мемуарах «Уроки з краю». Йованович є випускницею Прінстонського університету.
ЦВК визначила, хто буде депутатом ВР замість Арістова
Центральна виборча комісія постановила, що місце Юрія Арістова, який днями склав свої депутатські повноваження, займе Наталія Локтіонова.
Як йдеться на сайті ЦВК, саме вона є наступною за черговістю кандидаткою, включеною до виборчого списку політичної партії «Слуга народу».
За регламентом Верховної Ради, Локтіонова має скласти присягу народного депутата у залі парламенту.
Юрій Арістов 25 липня подав заяву про складання повноважень народного депутата. Це сталося після того, як публічною стала інформація про його відпочинок на Мальдівах в умовах воєнного стану. 27 липня Верховна Рада достроково припинила його повноваження. Нині Арістов проходить у справі про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.
Українські військовополонені, які у червні опинились в Угорщині, могли прибути туди через Туреччину
Одинадцять українських військовополонених, які у червні були перевезені з Росії до Угорщини, могли потрапити туди через Туреччину. Про це повідомляє Угорська редакція Радіо Свобода з посиланням на свої джерела.
Редакція повідомляє, що літак, яким перевозили військовополонених до Угорщини, прибув до Будапешта 7 червня не безпосередньо з Росії, а саме із Туреччини.
Крім того, на основі опитаних журналістами експертів в Угорщині вказується, що такий маршрут – з Росії, до Туреччини, а потім в Угорщину – не є дивним, оскільки Росія і раніше здійснювала обмін полоненими через цю країну. Зокрема, коли йдеться про так би мовити «делікатні та важливі» обміни.
Раніше за посередництва Туреччини і через цю країну відбувся обмін полоненими з «Азовсталі».
На початку червня зі слів віцепрем’єра Угорщини Жолта Сем’єна стало відомо, що Росія передала Угорщині групу українських військовополонених із Закарпаття. Це відбулося буцімто за посередництва Російської православної церкви. Офіційний Київ заявив, що такі передачі без участі України є порушенням міжнародного права. Наразі, за попередніми даними, шестеро осіб з тієї групи військових перебувають на території ЄС, імовірно, – в Угорщині, п’ятеро поїхали додому в Україну.
14 липня представник пресслужби української розвідки Андрій Юсов в ефірі Радіо Свобода заявив, що РПЦ може готувати нову передачу українських військовополонених з Росії до Угорщини.
Abrams на підході? Як США підтримають наступ ЗСУ
Представник Пентагону бригадний генерал Патрік Райдер заявив на брифінгу 2 серпня, що США бачать поступ Сил оборони України, і що це «була і буде важка боротьба».
Він нагадав слова міністра оборони США Ллойда Остіна про те, що наступ ЗСУ буде «марафоном, а не спринтом», і про готовність Вашингтона продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.
«І тому ми знову зосередимося на спілкуванні з ними, нашими союзниками та партнерами, щоб гарантувати, що коли у ЗСУ виникнуть потреби на полі бою, ми зможемо їх підтримати», – заявив Райдер.
Американське видання Politico повідомило, що Пентагон вже на початку наступного тижня оголосить про новий пакет військової допомоги Україні. У публікації наголошується, що Київ з нетерпінням чекає на прибуття американських танків Abrams, які нібито можуть допомогти прорвати лінію оборони Росії на півдні України.
Співрозмовники Politico у Пентагоні заявили, що очікують, що наступ ЗСУ на армію Росії продовжуватиметься як мінімум протягом осені, і, можливо, триватиме до зими.
Восени наступного року у США відбудуться президентські вибори – і, на думку коментаторів, президенту Джо Байдену потрібно буде продемонструвати успіх в Україні. Він та його партія перебувають під жорсткою критикою республіканців та Дональда Трампа за військову та фінансову допомогу Києву, яку вони називають «затягуванням війни».
Головні питання випуску:
Як США підтримають наступ ЗСУ на армію Росії?
Чи можуть перші танки Abrams в Україні стати початком потоку бронетехніки від Вашингтона?
І чому Байден уже не дістає своїх козирів, щоб посилити ЗСУ?
Українські військовополонені могли потрапити до Угорщини через Туреччину
Стали відомі нові подробиці щодо 11 військовополонених, які раніше воювали на боці України та були перевезені до Угорщини. За інформацією Угорської редакції Радіо Свобода, літак, яким перевозили військовополонених до Угорщини, прибув до Будапешта 7 червня не безпосередньо з Росії, а з Туреччини.
Як проводять літо українські дітлахи з таборів для біженців за кордоном
Безкоштовні літні табори для українських дітей – аби батьки могли почати шукати житло та роботу – запустили у Бельгії.
Громадська організація BelUkra, яку заснували українці, влаштувала відпочинок вразливим дітям, які живуть у таборах для біженців без соціальної допомоги від уряду.
Тимчасовий захист у Бельгії отримали понад 70 тисяч українців. Частина з них, 30 тисяч, повернулася додому або переїхала до інших країн. Переважно біженці отримують соціальну допомогу від уряду. Але сотні досі живуть у тимчасових таборах від Червоного Хреста, не отримуючи жодної фінансової підтримки.
Папа Римський закликав Європу знайти «шляхи миру» для України
Папа Римський Франциск у середу закликав Європу знайти «сміливі шляхи миру» для припинення війни в Україні. Як передає агенція AFP, про це він сказав, відкриваючи п’ятиденний візит до Португалії для участі у фестивалі католицької молоді.
«Ми пливемо серед штормів в океані історії, і ми відчуваємо потребу в сміливих курсах миру», — сказав папа Франциск у Лісабоні.
«З глибокою любов’ю до Європи та в дусі діалогу, який вирізняє цей континент, ми могли б запитати її: «Куди ти пливеш, якщо ти не показуєш світові шляхи миру, творчі шляхи для припинення війни в Україні?», – додав він.
86-річний понтифік неодноразово закликав до миру в Україні та намагався відіграти посередницьку роль, хоча його зусилля не принесли результатів. Також папу критикували за те, що він прямо не назвав Росію винною у війні.
Під час телефонної розмови з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова повернутися до зернової угоди у разі виконання Заходом зобов’язань перед РФ.
«В умовах повної відсутності прогресу в реалізації російської частини «зернової угоди» її чергове продовження втратило сенс. Підтверджено готовність повернутися до Стамбульських домовленостей, щойно Захід на ділі виконає всі зафіксовані в них зобов’язання перед Росією», – йдеться в повідомленні пресслужби Кремля за підсумками розмови.
Ердоган наголосив Путіну на важливості уникати кроків, які можуть поставити під загрозу відновлення Чорноморської зернової ініціативи, повідомили в офісі Ердогана.
Сторони також домовилися, що Путін відвідає Туреччину, йдеться в заяві офісу турецького президента без уточнення дати.
Упродовж останніх тижнів Ердоган неодноразово говорив, що хоче поговорити з Путіним про поновлення угоди, яка дала змогу вивозити українське зерно з портів на Чорному морі.
Влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, заявивши, що частину домовленостей щодо експорту добрив із Росії не виконано. Після цього війська РФ почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.
Одеська обласна прокуратура повідомила подробиці нічної масованої атаки РФ по Одещині, в результаті якої зазнали руйнувань об’єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю.
«Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу» (в Ізмаїлі – ред.) Попередньо обстріли здійснені ударними безпілотними літальними апаратами. Огляд триває, повний перелік руйнувань та пошкоджень встановлюється», – йдеться в повідомленні прокуратури.
У відомстві кажуть, що за процесуального керівництва Ізмаїльської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Минулої ночі російська армія атакувала Україну іранськими дронами-камікадзе, головним чином по київському регіону та Одещині. Повідомлялося, що на Одещині внаслідок атаки на обʼєктах портової та промислової інфраструктури виниклі пожежі.
Росія оголосила про початок військових навчань на Балтійському морі
Росія 2 серпня оголосила про початок військово-морських навчань у Балтійському морі
«Військово-морські навчання «Океанський щит-2023» розпочалися в Балтійському морі», – йдеться в заяві міністерства оборони.
У навчаннях візьмуть участь 30 військових кораблів і 20 допоміжних суден разом із приблизно шістьма тисячами військовослужбовців.
Навчання відбуваються на тлі зростання напруженості з європейськими країнами через конфлікт в Україні.
У Чорному морі Росія тримає один корабель-носій крилатих ракет «Калібр» – ВМС
Росія тримає у Чорному морі на бойовому чергуванні шість кораблів, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до чотирьох ракет. Такі дані надали Військово-морські сили Збройних сил України.
Повідомляється, що в Азовському морі РФ тримає один свій корабель.
За даними Генштабу ЗСУ, минулої доби армія РФ завдала одного ракетного і 75 авіаційних ударів, а також атакувала ударними дронами – переважно київський регіон і Одещину.
Військові попереджають: ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається високою.