На Херсонщині через обстріли військ РФ знову є жертва – влада
Через російські обстріли Херсонщини у другій половині дня вівторка загинула жінка у селищі Велетенське Білозерської громади.
«Близько 16:20 окупанти обстріляли житловий будинок у населеному пункті. На подвірʼї власної оселі травми, несумісні з життям, отримала 44-річна місцева жителька», – повідомила у Telegram Херсонська ОВА.
За даними місцевої влади, через ранкові російські обстріли Херсона загинули дві людини, ще четверо поранені.
Один із захисників Маріуполя довів у суді свій статус військовослужбовця й військовополоненого
Один із захисників Маріуполя Дмитро, який був тяжко поранений у березні 2022 року під час боїв за місто, а потім пережив полон, довів у суді свій статус військовослужбовця. Про це Радіо Свобода 5 грудня повідомила його юристка, правозахисниця правозахисної групи «Січ» Ксенія Онищенко.
Прізвище бійця з міркувань безпеки поки не можна розголошувати. Під час полону військового допитували в підвалі донецького «МГБ», тримали в тюрмі в Оленівці, потім в колонії на Луганщині. Через пів року неволі його разом з іншим бійцями обміняли, ще пів року він лікувався в шпиталі.
Радіо Свобода розповідало його історію докладно.
Усі документи військового були втрачені в окупованому Маріуполі, а військова частина не підтверджувала інформацію про приналежність до неї і його службу, тому чоловік втратив право на виплати від держави. За словами юристки, він не отримував грошового забезпечення як військовий і компенсації як колишній військовополонений.
Розгляд справи в суді тривав близько трьох місяців. Колишній військовополонений довів бездіяльність своєї військової частини і Маріупольського районного військкомату. Рішення на його користь ухвалив Дніпропетровський окружний адмінсуд.
Юристка Ксенія Онищенко повідомила, що військова частина намагалася оскаржити рішення суду, однак апеляційний суд їй відмовив і залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Радіо Свобода надсилало свій інформаційний запит до військової частини, вказаній у документі Дмитра. Відповіді поки що не надійшло.
Водночас сам Дмитро каже, що як тільки отримає належні документи, знову піде на фронт.
США запровадили санкції проти голови білоруського Червоного Хреста, «гаманців» режиму Лукашенка
США 5 грудня запровадили нові санкції проти кількох юридичних і фізичних осіб, які, на думку Міністерства фінансів США, є джерелами доходів для режиму білоруського авторитарного лідера Олександра Лукашенка.
Ці дії спрямовані на посилення тиску на режим Лукашенка через його «жорстоке придушення демократичного громадянського суспільства Білорусі, корупційне фінансове збагачення сім’ї Лукашенка і співучасть у невиправданій війні Росії проти України», – йдеться в пресрелізі Міністерства фінансів США.
Заступник міністра фінансів США з питань тероризму і фінансової розвідки Браян Е. Нельсон заявив: «Ми продовжуватимемо переслідувати джерела доходів режиму Лукашенка, його так звані особисті «гаманці» і діячів, які сприяють веденню агресивної війни Росії в Україні, координують переміщення дітей з України до Білорусі й підтримують авторитарний режим Лукашенка».
Російський рятувальний літак Ан-26 шукає в акваторії Чорного моря екіпаж збитого Су-24М – Ігнат
Пошуково-рятувальний російський літак Ан-26 шукає в акваторії Чорного моря екіпаж бомбардувальника Су-24М, який ввечері збили українські військові. Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Наразі пошуково-рятувальний літак росіян Ан-26 намагається знайти в акваторії Чорного моря російських пілотів – екіпаж бомбардувальника Су-24М Так сєбє рєшеніє. Конци – в воду» – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Ввечері 5 грудня командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив про збиття російського бомбардувальника Су-24М біля острова Зміїний. За його даними, бомбардувальник Су-24М під прикриттям винищувача Су-30СМ намагався завдати удару по півдню Одещини.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, від 24 лютого 2022 року Росія у війні проти України втратила 323 літаки. Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляє.
У ГУР прокоментували удар по «Морському нафтовому терміналу» у Феодосії
У Головному управлінні розвідки Міноборони України прокоментували повідомлення про ймовірний удар по «Морському нафтовому терміналу» у Феодосії в окупованому Криму.
«Наразі ми говоримо про продовження планової роботи українських Сил безпеки і оборони з демілітаризації Кримського півострова від російських загарбників. Більш детальна інформація буде дещо згодом», – сказав представник ГУР Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону.
Він зауважив, що не завжди є доцільним розкривати сили і засоби, які використовуються в операціях.
«Але так, сьогодні безпечних місць на українському півострові для загарбників немає, про це вже раніше було оголошено», – додав представник ГУР.
Як повідомило раніше «Суспільне» з посиланням на джерела, вранці 5 грудня СБУ та ГУР вразили «Морський нафтовий термінал» у Феодосії – важливий інфраструктурний обʼєкт, який забезпечує паливом російські війська. Як стверджується, на території терміналу є близько 30 резервуарів палива.
Також, за даними ЗМІ, ударні безпілотники Служби безпеки України вранці завдали ударів по низці російських військових об’єктів, зокрема, по радіолокаційних системах, стоянці гелікоптерів, в окупованому Криму.
Російська влада вранці повідомила про атаку безпілотників на Крим. Міноборони РФ заявляло про знищення чи перехоплення 41 БПЛА. Про наслідки не повідомлялося. Упродовж ночі звуки вибухів чули жителі Керчі, Феодосії, Старого Криму, Сімферополя, повідомлялось у соцмережах. Закритим для руху був Керченський міст.
Читайте також: Безпілотники вночі атакували окупований Крим
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Найбільше атак ЗСУ відбили впродовж доби на Авдіївському напрямку – Генштаб
Протягом поточної доби на фронті відбулось 70 бойових зіткнень, повідомляє Генштаб Збройних сил України щодо ситуації через розв’язану Росією війну.
Згідно з повідомленням, на Куп’янському напрямку українські військові відбили п’ять атак військ РФ, на Лиманському – 13, на Бахмутському – дев’ять, на Авдіївському – 23.
«На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де противник, за підтримки авіації, здійснив 13 атак на позиції наших захисників… На Шахтарському напрямку нашими захисниками відбито атаку ворога в районі південніше Золотої Ниви Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Запорізькому напрямку, сили оборони також відбили всі атаки в районі західніше Вербового.
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – повідомили військові.
Триває шістсот п’ятдесята доба збройної агресії РФ проти України.
Народний депутат, голова парламентського Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (партія «Слуга народу») заявив, що для України важливо досягти «конкретного позитивного результату» від виступу президента Володимира Зеленського перед сенаторами США – схвалення американськими законодавцями оборонної допомоги Україні. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода.
«Законопроєкт (запит Адміністрації Джо Байдена, що включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні – ред.) і його доля вирішується Сенатом, тому президент вирішив виступити саме перед сенаторами. Для нас у цій ситуації найбільш важливо досягти конкретного позитивного результату. Я дивлюся на це досить оптимістично, попри внутрішні політичні моменти, пов’язані з традиційною боротьбою республіканців та демократів. Я вважаю, що все завершиться позитивно», – сказав Мережко в ефірі програми Свобода Live.
Позитивним результатом, за словами Мережка, буде отримання Україною допомоги, яку запропонував Білий дім.
В.о. голови МЗС Нідерландів приїхала із візитом в Україну: говорили про допомогу та членство в ЄС
Виконувачка обов’язків очільниці Міністерства закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот приїхала із дводенним візитом в Україну. Вона відвідала Бучу, зустрілася із представниками громадянського суспільства та обговорила допомогу Україні й майбутнє членство України у ЄС із своїм українським колегою Дмитром Кулебою.
Під час зустрічі міністри закордонних справ говорили про майбутнє членство України у Європейському союзі. Оскільки наступного тижня під час засідання Європейської ради можуть ухвалити рішення про початок переговорів, Нідерланди запевнили українських дипломатів у своїй прихильності та підтримці.
«Ви усі перебуваєте у інформаційному просторі і бачите напругу, яку створює Угорщина довкола цього питання. Головне українці мають розуміти, перше: над кожним результатом треба багато працювати, ніщо не дається просто так. Друге, в ЄС є абсолютна більшість яка підтримує відкриття переговорів про членство України. І третє, сьогодні я отримав підтвердження, що Нідерланди будуть підтримувати так само це рішення», – зазначив під час преспідходу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Очільниця МЗС Нідерландів висловила підтримку Україні, і нагадала, що їхній уряд погодив виділення 2,5 мільярдів євро для України на 2024 рік.
«Ваша боротьба – наша боротьба, ваша безпека, то наша безпека. Ось чому нідерландський уряд дав 2,5 мільярди євро на підтримку вашої країни у 2024 році. Зокрема, на навчання генеральної прокуратури і судових органів надають 9 мільйонів євро, ще 8 мільйонів для європейської консультативної місії, аби обстежувати деокуповані території», – сказала в.о. міністра закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот.
ЗСУ збили російський бомбардувальник Су-24М біля острова Зміїний – Олещук
Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив про збиття російського бомбардувальника Су-24М біля острова Зміїний.
«Радий вам повідомити про знищення російського бомбардувальника Су-24М в районі острова Зміїний, який під прикриттям винищувача Су-30СМ, намагався завдати ракетно-бомбового удару по півдню Одещини», – написав він у телеграмі.
За його даними, результат успішно проведеної операції повітряного командування «Південь», збив Су-24М український зенітний ракетний підрозділ.
О 17:37 Повітряні сили ЗСУ повідомляли про активність російської тактичної авіації в акваторії Чорного моря – буда загроза для півдня Одещини чи острова Зміїний.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, від 24 лютого 2022 року Росія у війні проти України втратила 323 літаки. Москва про втрати своєї військової техніки не повідомляє.
«Мій син вчора загинув як Герой під час виконання священного обовʼязку, за свободу України. Це дуже дорога ціна для мене. Єдиний, найкращий в світі син!», – написала Тетяна Мялковська.
Про загибель працівника у соцмережах написав мер Любліна Кшиштоф Жук.
«З України надійшла дуже сумна новина. У бою з російським агресором загинув працівник Люблінської міської ради Микола Мялковський. Він працював у відділі стратегії та підприємництва, відповідав за проєкти академічної співпраці. З початком повномасштабної війни пішов захищати Батьківщину й боротися за свободу. На жаль, він заплатив найвищу ціну. Памʼять і шана Герою», – написав Кшиштоф Жук.
На офіційній сторінці Люблінської міськради розмістили чорно-біле фото Миколи Мялковського і висловили співчуття його рідним і близьким.
Микола Мялковський навчався у Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «Культурологія». Тіло загиблого воїна везуть до рідного Луцька, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Мати Миколи – відома у Луцьку і в Україні художниця, членкиня Національної спілки художників України, арттерапевтка. Останні кілька років працювала з дітьми загиблих героїв.
Війська РФ з «Граду» обстріляли Часів Яр, загинула одна людина, є поранені – ОГП
Російські війська обстріляли з реактивної системи залпового вогню «Град» Часів Яр на Донеччині – загинула одна людина, ще п’ятеро поранені, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, 5 грудня війська РФ впродовж двох годин обстрілювали Часів Яр з «Граду».
«Місцева жителька – 50 років – від отриманих поранень загинула на місці. Ще п’ятеро людей – чотири жінки та один чоловік зазнали осколкових поранень. Найстарша постраждала перебуває у тяжкому стані, за її життя борються медики», – йдеться у повідомленні.
В ОГП зауважують, що на момент російської атаки люди отримували від волонтерів воду та хліб.
«До стрілецьких боїв не доходить»: офіцер ЗСУ про те, як стримують наступ Росії на Авдіївку
Росія вже майже два місяці без упину штурмує Авдіївку – українські і західні аналітики та посадовці повідомляють про незначні просування агресора. Військові повідомляли про відносне затишшя на цьому напрямку, яке тривало кілька днів. А вже 3-го грудня командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив про нову активізацію армії Росії навколо міста. Про ситуацію під Авдіївкою зараз, про те, до якої тактики вдається противник та як військові дають відсіч – Радіо Донбас Реалії розповів офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ імені Якова Гандзюка Сергій Цехоцький.
– DeepState пише, що атаки росіян з південного флангу Авдіївки вдалося відбити. Розкажіть, якими вони були і як вдається стримувати натиск? Якщо вдається.
– Вдається стримувати, оскільки позиції наші вже давно пристріляні, і будь-який противник – на техніці він чи пішки – знищується. Як тільки ми бачимо їх (військових РФ – ред.), ми одразу стараємось зробити так, щоб їх не було, щоб вони не просунулись далі.
– Який вигляд мають атаки армії Росії?
– Я кажу про наш напрямок, де ми обороняємо свої позиції (йдеться про південний фас міста – ред.) – здебільшого це малі піхотні групи від 5 до 8 осіб. Зброю, техніку не використовують. Шкоду роблять, звісно, їхні дрони-камікадзе, РСЗВ далекобійні і гармати. А все інше, піхота, такої загрози зараз не становить.
– А чому противник не використовує техніку? Через погоду?
– Так, там в поле зайти практично неможливо. Не один день йшов дощ. Тому вихід на поле [техніки] – це одразу вона стала, і стала мішенню, яка не рухається.
– А загалом, через погоду, – дощі, мокрий сніг, земля розкисла, – бачите зменшення активності російських сил довкола Авдіївки, принаймні, на вашому напрямку?
– Ні, спроби їхні йдуть постійно. Причому вони починаються дуже рано вранці, штурм може початися о 4 ранку. Це їхній улюблений час, з 4-ї до 5-ї. Як ми знаємо з історії, це час, коли знімають вартових і починаються війни. От у них така тактика. Плюс вони зараз почали використовувати дрони з приладами нічного бачення. Якщо погодні умови дозволяють, запускають їх вночі.
– А вітер, дощ дозволяють використовувати зараз дрони?
– Не кожен день.
Читайте також: FPV-дрони тотально змінили поле бою, і це не межа. Чого чекати далі – пояснює Сергій Флеш
– Скажіть, а оці дрони з нічним баченням – для чого Росія використовує? Щоб уражати опорні пункти українські, українську техніку?
– Так, вони залітають на наші позиції. Це передусім дрони-камікадзе.
– А як ви боретесь з цими дронами? Там цілі рої їх, я так розумію. Що ви робите, щоб їх збивати, протидіяти? Ну і що потрібно, можливо, якісь нові системи РЕБ (радіоелектронної боротьби – ред.)?...
Ударні безпілотники Служби безпеки України вранці завдали ударів по низці російських військових об’єктів, зокрема, по радіолокаційних системах, стоянці гелікоптерів, в окупованому Криму, повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела.
За цими даними, вранці 5 грудня завдано ударів по радіолокаційній системі «Небо-М» біля населеного пункту Багерове, стоянці гелікоптерів, радіолокаційній системі П-18 «Терек» та системі управління зенітно-ракетних підрозділів «Байкал-1М» біля Стрілкового.
Як повідомляє «Суспільне» з посиланням на джерела, безпілотники вранці 5 грудня також вразили «Морський нафтовий термінал» у Феодосії – важливий інфраструктурний обʼєкт, який забезпечує паливом російські війська. Як стверджується, на території терміналу є близько 30 резервуарів палива.
Офіційно про це в СБУ не повідомляють.
Російська влада вранці повідомила про атаку безпілотників на Крим. Міноборони РФ заявляло про знищення чи перехоплення 41 БПЛА. Про наслідки не повідомлялося. Упродовж ночі звуки вибухів чули жителі Керчі, Феодосії, Старого Криму, Сімферополя, повідомлялось у соцмережах. Закритим для руху був Керченський міст.
Читайте також: Безпілотники вночі атакували окупований Крим
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Польські волонтери, журналісти отримали нагороди від президента України і голови Верховної Ради
Ордени за заслуги III ступеня від президента України Володимира Зеленського сьогодні в українському посольстві у Варшаві отримали керівник східної редакції радіо Wnet Павел Боболович та кореспондент Польського телебачення в Празі Томаш Єндрухов.
Нагороди польським журналістам вручили за внесок у розвиток польсько-українських стосунків, підтримку суверенності і територіальної цілісності України, інформаційну підтримку Збройних сил, подолання російської пропаганди та дезінформації, висвітлення російської агресії безпосередньо на полі бою з загрозою для життя і здоровʼя.
«Це моя друга українська нагорода. Першу я отримав в 2015 році за жертовність і любов до України від патріарха Філарета. Мені приємно, хоча я не є прихильником саме державних нагород. Цю відзнаку я обовʼязково візьму на фронт, до українських захисників, бо ця нагорода і для них. Останніх 10 років я живу в Києві. У 2014-2015 роках багато разів був на фронті, у гарячих точках – Щастя, Станиця Луганська, Костянтинівка. Але 24 лютого, коли на Київ впали перші ракети, я тікав, бо це було щось інше, я не знав, скільки вистоїть Україна. Я радий, що мої «чорні» думки не справдилися і вже 3 березня я повернувся Україну, щоб писати і говорити про війну», – сказав в коментарі Радіо Свобода журналіст Павел Боболович.
У ЗСУ закликали дотримуватися обмежень щодо масових заходів на свята
На свята українцям не варто проводити масові заходи, адже вони «з високою ймовірністю» можуть стати ціллю російських ракетних ударів чи бомбардувань, йдеться в повідомленні Управління стратегічних комунікацій Апарату головнокомандувача Збройних сил України.
«Закликаємо дотримуватись чинних обмежень щодо проведення масових заходів у районах виконання бойових завдань, зокрема напередодні та під час зимових свят», – зазначили в Страткомі ЗСУ.
Наголошується, що «російські загарбники уважно стежать за будь-якою інформацією щодо переміщення чи скупчення як українських військових, так і цивільного населення.»
У ЗСУ закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та зберігати «інформаційну тишу».
Бербок запевняє, що бюджетна криза в Німеччині не вплине на підтримку України
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок залишила відкритим питання, чи буде досягнуто згоди щодо ключових пунктів бюджету на 2024 рік до засідання коаліційного уряду в середу, але підкреслила, що криза не вплине на підтримку України.
«У той час, коли кризи звалюються одна на одну, ми, як сильні демократії, повинні показати, що ми маємо максимальну здатність діяти навіть під час кризи.. Німеччина залишиться надійним міжнародним партнером, тому що безпека в світі, особливо щодо України, також сприяє нашій власній безпеці», – сказала Бербок, яку цитує агенція DPA.
За її словами, «важкі фінансові часи» не зменшать підтримку України, навпаки.
Читайте також: Бербок анонсувала «значне розширення» підтримки України з боку Німеччини
Бербок нагадала, що Німеччина збільшила підтримку України з 4 млрд євро до 8 млрд євро на наступний рік «якраз напередодні того, що, ймовірно, буде ще однією жорстокою зимою для українців».
Вона додала, що Берлін надаватиме «цю підтримку до тих пір, поки вона буде потрібна Україні».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, міністр фінансів Крістіан Лінднер і віцеканцлер Роберт Хабек працюють над пошуком виходу з бюджетної кризи, яка виникла минулого місяця, коли їхні плани щодо видатків були зірвані рішенням Верховного суду Німеччини.
Німеччина є ключовим союзником України в Європі. За обсягом наданої Києву допомоги вона поступається лише Сполученим Штатам.
У Новогродівці під завалами будинку, в який 30 листопада влучила російська ракета, виявили фрагменти тіл, які неможливо ідентифікувати, повідомив начальник Новогродівської міської військової адміністрації Олександр Шевченко.
За його словами, надалі буде проводитись ДНК-експертиза.
В Новогродівці на місці влучання російської ракети в багатоквартирний будинок триває пошуково-рятувальна операція.
Посли країн Балтії у Варшаві висловили польській владі своє невдоволення тим, що польські перевізники блокують рух вантажівок польсько-українському кордоні, підриваючи тим самим здатність України продовжувати війну з Росією. Про це повідомив естонський суспільний мовник ERR із посиланням на речницю МЗС Естонії Бріту Кікас.
В естонському дипломатичному відомстві підтвердили, що це питання неодноразово порушувалося у відносинах із Польщею.
«У Варшаві відбулася зустріч/демарш трьох послів країн Балтії в Міністерстві інфраструктури Польщі», – сказала Кікас, відповідаючи на запитання ERR щодо ставлення Естонії до блокади кордону.
У дипломатії демарш означає звернення одного уряду до іншого уряду з метою привернути увагу до будь-чого, часто з пропозиціями вжити конкретних заходів.
«Ми поважаємо право водіїв вантажівок мітингувати. Але, на жаль, це призвело до складної ситуації, яка створює проблеми для інших перевізників та додаткові труднощі для української економіки. Зі свого боку, ми порушуємо це питання з Польщею та сподіваємось, що рішення буде знайдено у найближчий час у співпраці між Польщею, Україною та Європейською комісією», – додала представниця МЗС Естонії.
Латвія та Литва наразі про це не повідомляють.
Читайте також: Чекаємо, що польська влада відновить переговори з перевізниками – заступник міністра інфраструктури
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. Йдеться про блокування пунктів пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.