Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Умєров зустрівся з командувачем армії Швеції – говорили про оборонне виробництво

Міністр оборони України Рустем Умєров днями провів зустріч із генералом Мікаелем Бюденом, головнокомандувачем Збройних сил Швеції, на якій обговорили питання локалізація оборонного виробництва в Україні.

Крім того, Умєров поінформував шведського генерала про реформи у міністерстві.

«Прозорі летальні і нелетальні закупівлі, безкомпромісна боротьба з корупцією та локалізація оборонного виробництва в Україні є нашими пріоритетами. Висловив готовність поділитись досвідом Українського війська з нашими шведськими союзниками», – зазначив очільник Міноборони за підсумками перемовин.

В Україні загинули 6 громадян Непалу, завербованих до військ РФ – ЗМІ

Влада Непалу – країни, розташованої в Гімалаях, межує з Індією та Китаєм – закликала Москву більше не вербувати її громадян у російську армію і негайно демобілізувати всіх непальців, які вже підписали з нею контракти. Це сталося після того, як на війні в Україні загинули шість непальців, які воювали у лавах російської армії, повідомляє Reuters.

Агентство зазначає, що непальські солдати, відомі як гуркхи, славляться своєю хоробрістю та бойовими навичками, які вони демонстрували у тому числі у лавах британської та індійської армії. З цими країнами Непал має відповідну домовленість. З Росією у Непалу такої домовленості немає.

За яких обставин загинули шестеро непальців, не повідомляється. МЗС Непалу у своїй заяві закликало Росію повернути на батьківщину їхні тіла та виплатити компенсації рідним. Також, як стверджується, один непалець потрапив у полон до українських військових, Катманду тепер намагається домогтися його звільнення. МЗС також закликало громадян країни не брати участь у війні в Україні на боці жодної зі сторін.

За даними видання The Kathmandu Post, до російської армії було завербовано до 200 громадян Непалу. Видання посилається на посла Непалу в Москві, який говорить про співвітчизників як найманців. Неясно, чи йдеться про вербування в регулярну армію, чи в так звані ПВК. Раніше про непальських бійців на фронті не повідомлялося.

Реакції російської сторони на публікацію наразі немає.

Голова МЗС Словаччини каже, що поки «не може уявити» Україну в ЄС

Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар каже, що «не може уявити за нинішніх обставин» членство України в Євросоюзі.

За словами чиновника в інтерв’ю виданню Štandard, до членства України в Євросоюзі «ще дуже-дуже далеко».

«Це дуже серйозне питання. Але за нинішніх обставин я не можу собі цього уявити. Мені самому цікаво, як, наприклад, Урсула фон дер Ляєн буде обґрунтовувати пропозицію про членство або відкриття переговорів про членство України в Європейському Союзі і відповідати на питання, як ми можемо починати переговори з країною, яка перебуває у стані воєнного конфлікту», – зазначив очільник словацького МЗС.

Він вважає, що для України має бути перспектива членства в майбутньому, «але з дотриманням усіх правил, як і для всіх інших країн Східного партнерства, таких як Молдова і Грузія, або Західних Балкан».

У День волонтера через атаку РФ загинув благодійник у Херсоні – ОВА

У Міжнародний день волонтера через російський обстріл у Херсоні загинув благодійник Руслан Анісенко, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«У Міжнародний День волонтера росіяни вбили благодійника у Херсоні. Життя Руслана Анісенко, волонтера організації «Справжні», трагічно обірвалося сьогодні зранку. Його вбив російський снаряд, випущений по центру міста», – написав він у телеграмі.

За даними місцевої влади, через ранкові російські обстріли Херсона загинули дві людини, ще четверо поранені.

5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів.

Після публікації «Схем» в прокуратурі заявили, що розслідують закордонні поїздки нардепа від ОПЗЖ

В Офісі генерального прокурора після виходу розслідування «Схем» (Радіо Свобода) повідомили, що розслідують кримінальне провадження за фактом вчинення службового підроблення чинним народним депутатом України.

В ОГП не назвали прізвища депутата, утім з описаних обставин зрозуміло, що йдеться про парламентаря Віталія Борта, обраного від «ОПЗЖ», це підтверджують і джерела «Схем» в ДБР.

За даними слідства, народний обранець двічі здійснював виїзд за кордон нібито з метою відрядження до країни Європейського Союзу у квітні та липні 2023 року, а насправді «у приватних справах відвідував Угорщину, Туреччину, США, Австрію, Німеччину, Італію, Францію».

Днем раніше журналісти «Схем» повідомили, що у квітні та у липні 2023 року Віталій Борт виїжджав за кордон у триденні службові відрядження за погодженням голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, але обидва рази не повертався вчасно, а залишався за межами України ще на місяць. За даними «Схем», усього від початку повномасштабного вторгнення РФ Віталій Борт 8 разів виїжджав за кордон, де сумарно провів 207 днів. Зі звітів Борта, який журналісти отримали на запит з апарату ВР, під час двох відряджень у квітні та липні 2023 року він зустрічався з нев’їздним в Україну депутатом угорського парламенту – соратником прем’єр-міністра Віктора Орбана. Борт не відповів на запитання журналістів «Схем», чому перебував за кордоном довше визначеного у дозволі на виїзд часу.

Перші запити журналістів щодо поїздок депутата Борта були відправлені у Верховну Раду наприкінці вересня. Кримінальне провадження, як випливає з повідомлення ОГП, було зареєстроване за місяць після цього.

«Генеральним прокурором 27 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення службового підроблення народним депутатом України IX скликання (ч. 1 ст. 366 КК України)», – йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.

«Встановлено, що народний депутат відповідно до розпоряджень Голови Верховної Ради України двічі їздив до Угорщини: з 12 по 14 квітня та з 03 по 05 липня 2023 року. Водночас після спливу термінів відрядження він вчасно не повертався в Україну, а продовжував перебувати за кордоном. Зокрема, депутат у приватних справах відвідував Угорщину, Туреччину, США, Австрію, Німеччину, Італію, Францію», – додають в Державному бюро розслідувань, яке здійснює досудове розслідування в цьому провадженні.

Влада готує нові правила демобілізації та мобілізації: розповідаємо, що можуть змінити

Упродовж майже двох років з початку повномасштабного вторгнення і загальної мобілізації в Україні досі не існує чітких правил демобілізації. Дружини військовослужбовців впродовж останніх кількох місяців протестують у різних містах України, щоб їхнім чоловікам дали право звільнитися зі служби. Однак у той же час президент РФ наказав збільшити чисельність військовослужбовців Збройних сил РФ майже на 170 тисяч осіб. Українське військово-політичне керівництво працює над новими правилами демобілізації та мобілізації з літа цього року. Зміни ще не затвердили остаточно, проте готують відповідний законопроєкт.

Які новації щодо демобілізації військових та мобілізації призовників в Україні обговорюються серед депутатів та урядовців та коли їх можуть ухвалити? Радіо Свобода зібрало інформацію про це.

Український уряд планує змінити практику призову на військову службу, пише видання The Guardian з посиланням секретаря РНБО України Олексія Данілова.

За його словами, зміни включатимуть використання комерційних рекрутингових компаній для проведення більш цілеспрямованого призову і запевнення призовників у тому, що вони будуть використані на посадах, які відповідають їхнім навичкам, а не будуть просто відправлені на фронт.

«Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть бути залучені до інших видів діяльності... Тепер у нас є новий міністр з новим підходом», – сказав секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв’ю The Guardian.

Однак роль ТЦК у цьому процесі має залишатися визначальною, вважає народний депутат від партії «Голос», секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

«Я думаю, це все буде як допомога мобілізації, але основу буде складати ТЦК, в яких є вже розгалужена сітка у кожному районі, питання лише у тому, наскільки професійно вони будуть діяти», – висловився Костенко.

Таку ініціативу підтримує і депутат оборонного комітету від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Я думаю, що ці ініціативи, вони абсолютно обґрунтовані, їх треба втілювати в життя, оскільки та існуюча модель мобілізації, вона не завжди безконфліктна», – вважає депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський...

У парламенті є чимало законопроєктів, які передбачають ті чи інші зміни у цій сфері. До прикладу, законопроєкт про зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників із 27 до 25-річного віку, який парламент проголосував ще у травні і вже пів року очікує на підпис президента.

Однак саме у цьому тексті ми розглянемо найсвіжіші пропозиції парламентарів. До уваги ми взяли напрацювання, що можуть стати законопроєктом, над якими працювала робоча група на чолі з депутаткою від «Слуги народу, членкинею комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яною Безуглою. А також розглянемо зміни щодо залучення рекрутингових компаній до мобілізації, які впроваджує уряд.

Президент Євроради скоротить свій візит до Китаю через дії Орбана – Politico

Президент Європейської Ради Шарль Мішель скоротить свою поїздку до Пекіна, оскільки прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує зірвати майбутній саміт лідерів ЄС, повідомляє видання Politico з посиланням на офіційного представника ЄС.

За його словами, Мішель, який їде до Китаю на перший з 2019 року очний саміт ЄС-Китай, «повернеться до Брюсселя, щоб продовжити обговорення з лідерами (ЄС) щодо подальших дій».

Мішель повернеться зі столиці Китаю після першого дня зустрічей у четвер – частково через те, що у нього немає захищеної телефонної лінії в Пекіні, щоб поговорити з лідерами ЄС без прослуховування з боку Китаю, сказав чиновник.

Інший посадовець повідомив Politico, що президент Франції Емманюель Макрон також запросив Орбана зустрітися з ним у Парижі наприкінці цього тижня, щоб спробувати досягти компромісу.

Сам Мішель зустрівся з Орбаном у Будапешті минулого тижня, намагаючись зменшити напруженість напередодні саміту лідерів ЄС. Після зустрічі Мішель наголосив на важливості «єдності ЄС», яка, за його словами, «вимагає постійних зусиль і є нашою головною силою».

У листі, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода, Орбан закликав Мішеля не виносити на порядок денний рішення стосовно макрофінансової допомоги Україні та переговорів про її вступ до ЄС.

«З усією повагою закликаю вас не пропонувати Європейській раді ухвалювати рішення з цих питань у грудні, оскільки очевидний брак консенсусу неминуче призведе до провалу. Європейська рада має уникнути цього контрпродуктивного сценарію задля збереження єдності, що є нашим найважливішим активом», – заявив Орбан у листі.

Читайте також: В уряді Угорщини заявили, що не погодяться на початок переговорів про членство України в ЄС

Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Угорщина вже неодноразово заявляла, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.

Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.

Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.

Тарнавський: сили РФ поновили застосування штурмовиків Су-25 та гелікоптерів Ка-52

Після перерви російські військові поновили застосування штурмовиків Су-25 та гелікоптерів Ка-52 на Таврійському напрямку, повідомив бригадний генерал, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.

За його словами, російські військові продовжуть зазнавати «значних втрат», за добу знищено понад 400 військових РФ та 21 одиниця техніки – зокрема, 5 ББМ, 2 артилерійських системи, 10 БпЛА та 2 одиниці спеціальної техніки.

«Кількість наземних атак ворога не зменшується - за добу зафіксовано 37 боєзіткнень. Зросла активність ворожої авіації, до 18 авіаударів», – розповів він.

«За добу втрати сил РФ в операційній зоні ОСУВ «Таврія» склали 428 осіб. Ще 7 військовослужбовців здалися в полон, уточнив Тарнавський.

Також відомо, що за добу було знищено 3 склади боєприпасів російських військових.

Раніше Тарнавський заявляв, що російська армія почала менше залучати авіацію в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», а «продовжує спроби просуватися піхотою».

У ранковому зведенні 3 грудня Генштаб ЗСУ повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 88 бойових зіткнень.

Американський Інститут вивчення війни заявив, що погані погодні умови продовжують уповільнювати бойові дії України й Росії на всій лінії фронту, але не зупинили їх повністю.

Зеленський привітав волонтерів: «це ще один рід нашої армії і джерело сили»

Президент України Володимир Зеленський привітав українських волонтерів з їхнім святом.

«У Міжнародний день волонтера ми вшановуємо українських цивільних добровольців. Символічно, що цей день припадає на переддень Дня Збройних Сил України. Тому що наші цивільні волонтери – це, по суті, ще один рід нашої армії і ще одне джерело нашої сили» – наголосив президент.

За його словами, українські волонтери - це «наша гвардія небайдужих, наша армія активних українців».

«Слава нашим волонтерам! Слава кожному, хто наближає перемогу!», – додав він.

У світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».

У Фінляндії розслідують постачання дронів до Росії на порушення санкцій

У Фінляндії розслідується кримінальна справа через постачання до Росії на порушення санкцій продукції на загальну суму понад три мільйони євро, зокрема близько 3500 безпілотників вартістю близько двох мільйонів євро, повідомив сайт фінської митниці.

За даними відомства, для обходу санкцій була створена мережа компаній, управління якою здійснювалося з Росії. Дві фінські компанії оформлювали документи для експорту дронів та електроніки, які можуть бути використані з військовою метою, до Казахстану, проте, за даними митниці, насправді товари перевозилися до Росії.

У справі є ще один епізод, повʼязаний із постачанням техніки, призначеної для боротьби з дронами. За документами вона також вирушала до Казахстану транзитом через Росію, а насправді опинилася в Росії.

За обома епізодами затримано одну людину, її взяли під варту. Ще пʼять осіб вважаються підозрюваними. Митниця не розкриває громадянство підозрюваних чи іншу інформацію.

Розслідування, як стверджується, відбувалося у співпраці з британською, американською та нідерландською владою, а також Європейським поліцейським агентством Європол.

У Херсоні зросла кількість поранених через ранковий російський обстріл – влада

Кількість поранених через російський обстріл Херсону зросла до чотирьох людей, повідомив керівник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.

«За останніми даними, внаслідок влучання ворожого снаряду у заклад охорони здоров’я у середмісті Херсона поранення отримали четверо людей – двоє лікарів 1954 і 1959 р.н., акушерка 1966 р.н і працівник одного з відділів 1956 року народження», – написав він у телеграмі.

Мрочко додав, що постраждалим надали медичну допомогу, травми є легкими, у госпіталізації потреби немає.

Раніше в Херсонській ОВА повідомили, що через ранковий російський обстріл центру Херсона загинули дві людини, ще одна зазнала поранень.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.

На території Польщі через блокування у чергах перебувають понад 3000 вантажівок – ДПСУ

У Державній прикордонній службі заявили, що через блокування кордону на території Польщі у чергах перебувають близько 3100 вантажівок.

«Станом на ранок сьогодні на території Польщі в напрямку України на всіх чотирьох напрямках в чергах перебувають близько 3100 вантажівок. Найбільше навпроти пункту пропуску «Шегині» – близько 1100 вантажівок, також навпроти пункту «Рава-Руська» – десь 850», – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону.

За його словами, українські прикордонники фіксують певний рух вантажівок через кордон з Польщею, але тої інтенсивності, яка була до 6 листопада – початку блокади, зараз немає.

«Наприклад, на пункті пропуску «Ягодин», коли раніше кордон на цьому напрямку в обидва боки перетинали 1200-1300 вантажівок, то за минулу добу їх було близько 140. Більш-менш інтенсивний рух фіксується на пункті пропуску «Краківець», – додав Демченко.

Він зауважив, що через ситуацію на кордоні з Польщею водії шукають альтернативні шляхи – через Словаччину чи Угорщину.

Водночас у ДПСУ не виключають, що словацькі перевізники знову поновлять блокування пункту пропуску на кордоні з Україною. Станом на ранок 5 грудня в напрямку України на території Словаччини біля пункту пропуску «Вишнє-Нємецке – Ужгород» перебували більше 600 вантажних транспортних засобів, а до 6 листопада на цьому напрямку черг не було.

З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. Йдеться про блокування пунктів пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.

23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.

Дев’ять пріоритетів: у ЄС розповіли подробиці гарантій безпеки для України

До Києва прибули представники Європейської служби зовнішніх справ, йдеться в повідомленні Міністерства оборони України.

Європейські чиновники, за даними відомства, прибули до Києва, аби розпочати від імені Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля консультації стосовно пакету гарантій безпеки для України.

Відомо, що напрямки довгострокової допомоги ЄС представив Чарльз Фріз – заступник Генерального секретаря з питань спільної політики безпеки і оборони Європейської служби зовнішніх справ.

Українську делегацію на переговорах очолив заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

За даними Міноборони, пакет для України включає дев’ять пріоритетів майбутніх безпекових зобов’язань з боку Євросоюзу для України:

• допомогу військовою технікою і обладнанням;
• навчання українських військових;
• співпрацю з українською оборонною промисловістю;
• протистояння кібер- та гібридним загрозам; допомогу в розмінуванні;
• реалізацію реформ, пов'язаних із процесом вступу до ЄС;
• посилення здатності контролювати запаси зброї, підтримку зусиль з ядерної безпеки;
• обмін розвідданими, зокрема супутниковими знімками.

Чарльз Фріз також наголосив, що ЄС «намагається забезпечувати надання допомоги Україні настільки швидко, наскільки це потрібно».

Європейська служба зовнішніх справ – орган ЄС, що виконує обов'язки Міністерства закордонних справ та дипломатичного корпусу на рівні Європейського Союзу.

Минулого місяця Німеччина стала шостою країною «Групи семи», з якою Україна почала двосторонні переговори щодо гарантій безпеки.

Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.

WP проаналізувала контрнаступ України, який назвала «провальним»

Збройні сили України не змогли під час літнього наступу суттєво просунутися вперед і вирішити поставлене завдання – вийти до Азовського моря – в тому числі через розбіжності при плануванні операції та її початку між керівництвом ЗСУ та західними союзниками України, включно зі США. Про це йдеться у великому матеріалі у двох частинах, присвяченому українському контрнаступу, який опублікувала газета The Washington Post. Наступ у матеріалі прямо названо «провальним» (failed). Офіційний Київ та союзники не називають його так, але останнім часом представники влади України говорять про те, що наступ відбувається повільно, і його мета не досягнута.

Під час підготовки матеріалу, як стверджується, журналісти WP поговорили з більш ніж 30 високопосадовцями з України, США та країн Європи, з Росії, а також з більш ніж 20 офіцерами та солдатами, що воюють на передовій.

Ключові спостереження та висновки авторів статті є такими:

• Перед початком наступу, навесні минулого року, американські, британські та українські військові провели вісім військових ігор на мапах, щоб скласти план кампанії. При цьому, як зазначає видання, Вашингтон прорахувався в оцінці швидкості трансформації українських сил у війська західного зразка, свою роль відіграла відсутність у Києва новітньої бойової авіації.
• Між американськими та українськими військовими виникли суттєві розбіжності з питань не лише тактики, а й стратегії. Зокрема, в Пентагоні наполягали на якнайшвидшому початку операції – вже в середині квітня, щоб російські війська не встигли зміцнити лінії оборони. Українське командування, як стверджується, наполягало на пізнішому початку наступу, щоб отримати більше зброї та дати більше часу військам на навчання.
• Американські військові були переконані у можливості прориву російської оборони на напрямі головного удару з використанням великої кількості поставленої Україні техніки. Вони наполягали на одному потужному ударі в південному напрямку з метою якнайшвидшого виходу до Азовського моря. Натомість українське командування зробило вибір на користь ударів одразу на трьох напрямках, не лише на півдні, а й у районі Бахмута. Після того, як наступ розпочався, українське командування, як стверджується, не наважувалося організувати спробу рішучого прориву, побоюючись великих втрат. При цьому деякі опитані газетою українські військові вказують на те, що насправді війна виглядає не так, як у теорії, зокрема, завдяки розвитку нових засобів ураження, таких як керовані дрони.
• Як американські, так і українські військові, як стверджується, недооцінили здатність російських військ оборонятися, у тому числі з використанням великої кількості мін, а також через введення в бій великої кількості солдатів навіть ціною великих втрат.
• Розвідка США оцінювала ймовірність успіху наступу приблизно 50 на 50.

У статті йдеться про те, що більшість рішень, ухвалених українським командуванням всупереч думці американських радників, ініціював командувач ЗСУ Валерій Залужний. При цьому наголошується, що його рішення, зокрема щодо необхідності боротьби за Бахмут, підтримував і президент Володимир Зеленський.

Колишній високопоставлений український чиновник, який брав активну участь у підготовці наступу, розповів, що українські війська збиралися розпочати операцію в травні, проте цьому завадили кілька чинників, серед яких, як стверджується, і поганий стан поставленої країнами Заходу техніки, а також погода.

У перші дні українського наступу війська, як зазначає Washington Post, зазнали важких втрат у техніці, включно зі щонайменше 20 БМП «Бредлі» та шістьма танками «Леопард». Великі проблеми створювали мінні поля і вогонь російської артилерії. За цих умов, як стверджується, Залужний відмовився від спроб прориву в районі Роботиного в Запорізькій області за допомогою механізованого «кулака», натомість наступальні дії були продовжені з використанням піхоти. Прорвати лінію російської оборони не вдалося, просування українських військ становило лише близько 10–15 кілометрів. При цьому план наступу передбачав, що на головному напрямі такого поступу буде досягнуто за один перший день.

У жовтні російські сили розпочали наступ на Авдіївку на Донеччині, після чого, як стверджується, головну ударну силу ЗСУ в Запорізькій області, 47-му бригаду, перекинули туди. Як зазначає Washington Post, це стало свідченням того, що наступ України зупинився. Сам Залужний у широко обговорюваній статті для The Economist визнав, що на фронті зараз позиційний глухий кут.

Матеріал опублікований на тлі політичних дискусій у Києві та на Заході про подальшу стратегію у війні та підтримку України. Конгрес США досі не схвалив фінансування для України на наступний рік, що, як зазначає Білий дім, ставить під загрозу подальше постачання Україні зброї та техніки. Офіційні цілі України у війні не змінювалися: це звільнення всієї міжнародно визнаної території країни.

США та їхні союзники стверджують, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки потрібно», зазначаючи при цьому, що рішення про можливі умови миру з Росією ухвалюватиме сам Київ. Офіційно влада України та США публікацію не коментувала.

«Імена змінюють, братів і сестер розлучають»: хто усиновлює херсонських дітей в Росії, чому їх важко повертати?

Що відомо про дітей, яких минулого року вивезли до Росії з дитячого будинку в Херсоні? Кого з них всиновили російські сім’ї і які це матиме наслідки? Наскільки складно повернути до України дітей, які не мають батьків чи інших законних представників? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Фінляндія почне виробляти боєприпаси для України – голова Міноборони

Фінляндія має намір збільшити виробництво артилерійських боєприпасів, щоб відправити їх для озброєння України, повідомив міністр оборони Антті Хяккянен в інтерв'ю фінській газеті Iltalehti.

«Ми завершили перемовини про те, що Фінляндія збільшуватиме виробництво важких боєприпасів, щоб направити їх до України. Це рішення буде ухвалено найближчим часом», – заявив голова оборонного відомства в інтерв'ю фінській газеті Iltalehti.

Хяккянен висловив сподівання, що питання буде вирішено до Різдва.

Зазначається, що витрати на нарощування виробництва боєприпасів зростуть до десятків мільйонів євро.

Раніше, 24 листопада, Фінляндія оголосила про надання трьох мільйонів євро додаткової підтримки для покращення продовольчої безпеки в Україні.

Як Росія окопалась навколо Донецька: аналіз фортифікацій

Росія боїться втратити Донецьк – саме це аналітики називають однією з головних причин масованих штурмів Авдіївки, що тривають вже понад півтора місяця. Між цими містами навпростець менше 10 км, але з 2014 року вони стали прірвою: міста розділила лінія зіткнення, що розмежовувала окуповану та вільну територію України. Відтоді агресор ретельно окопувався тут та зміцнював фортифікаційні споруди – щоб не допустити раптового «кидка» ЗСУ на Донецьк. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, наскільки потужними фортифікаційними спорудами Росія оточила Донецьк – і що це означає для Сил оборони України та самого міста.

Російські війська захопили «більшу частину руїн Мар’їнки» – британська розвідка

Останніми тижнями сили РФ «поступово просуваються через руїни Мар’їнки» на Донеччині. Росія зараз, ймовірно, «контролює більшу частину забудованої території», йдеться в повідомленні розвідки Британії.

Як зазначається у зведенні, «українські сили, як і раніше, контролюють ділянки території на західній околиці міста».

Розвідники наголосили, що Мар’їнка знаходиться на лінії фронту з 2014 року. До війни її населення становило 9000 осіб. За даними британської розвідки, зараз вона «повністю зруйнована»: кадри з дронів показують, що «переважна більшість будівель перетворена на руїни».

«Відновлення дій Росії в Мар’їнці є частиною осіннього наступу Росії, пріоритетом якого є розширення контролю Росії над частинами Донецької області, що залишилися. Цілком ймовірно, що це все ще одна з основних військових цілей Кремля», – зазначають Міноборони Британії.

Зруйноване в результаті бойових дій місто Мар’їнка перебувало на лінії фронту з початку вторгнення, і бої серед руїн тривали майже щодня. Українські військові заявляли, що чеченські підрозділи перебувають у різних точках на лінії фронту в Донецькій області.

Чекаємо, що польська влада відновить переговори з перевізниками – заступник міністра інфраструктури

Після того, як у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув» на українсько-польському кордоні почали пропускати порожні вантажівки, в Києві очікують, що польська влада відновить переговори з польськими перевізниками, щоб ті припинили блокаду. Про це 5 грудня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав заступник міністра інфраструктури, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.

«На сьогодні всі вимоги протестувальників, які стосувалися інших питань, крім дозволів, фактично ми виконали. Ми запустили вчора пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» разом із польською стороною. Там уже проїжджають вантажівки порожні. І цей рух досить активний. Це точно зніме якусь частину черги перед кордоном. Крім цього, ми технічно відпрацювали всі питання, які стосуються окремих смуг для пустих транспортних засобів у системі «Електронна черга». Тому ми фактично чекаємо від польського міністерства інфраструктури і колег із польського уряду, щоб вони відновили перемовини з протестувальниками», – каже Деркач.

За словами заступника міністра інфраструктури, польська влада декларує, що не підтримує перевізників щодо блокади, але не вживає реальних заходів, щоб цю блокаду припинити.

«Польський уряд каже, що це фактично питання, які стосуються виключно місцевої влади. Місцева влада каже – у нас є законне право на протест, і ми його не можемо обмежувати. Тобто, це така патова ситуація, коли двоє суб’єктів – і уряд, і місцева влада – один на одного показують пальцем і кажуть «ну, ми нічого не можемо зробити». Хоча в двох попередніх випадках, коли були страйки, ми бачили, що ситуація вирішувалася рішенням уряду або місцевої влади про скасування дозволу на страйк», – каже Деркач.

Заступник міністра інфраструктури додав, що Україна готова відновлювати нормальну роботу прикордонних пунктів пропуску.

З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.

23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.

Зросла кількість поранених через війну дітей – ОГП

В Україні станом на ранок 5 грудня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, зросла кількість постраждалих від повномасштабної агресії Росії дітей.

На сьогодні від початку російського вторгнення постраждали понад 1664 дитини, 1152 – поранені та 512 – загиблі, повідомляє Офіс генерального прокурора.

Дані не є остаточними, адже триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.

«4 грудня під час проведення рятувальних робіт та розбирання завалів житлового будинку, зруйнованого внаслідок обстрілу 29 листопада Новогродівки Донецької області, виявили тіло загиблої 8-річної дівчинки», – нагадали в ОГП.

Ці цифри, кажуть прокурори, не остаточні, бо триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.