Війська РФ перегруповуються, готуємося до збільшення їхньої активності – командувач ОСУВ «Таврія»
Російські війська на Таврійському напрямку перегруповуються, і українські сили очікують на збільшення їхньої активності, заявив 21 січня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
«Станом на 6:00 сьогоднішнього ранку ворог протягом двох діб не завдавав у нашій операційній зоні авіаударів. Втім, вчора дещо збільшив активність артилерії – зафіксовано 703 артобстріли. Минулої доби було менше боєзіткнень, всього 30, і застосувань FPV-дронів. Але ворог перегруповується, і ми готуємося до збільшення його активності», – написав Тарнавський у телеграмі.
За його словами, основні зусилля минулої доби загарбники сконцентрували біля Авдіївки, Невельського і Первомайського, зокрема, на Авдіївському напрямку відбито 23 атаки.
«Георгіївка, Мар’їнка і Новомихайлівка – відбито шість атак. Одну невдалу спробу йти вперед ворог здійснив західніше від Вербового. Зокрема, на Запорізькому напрямку знищено ще одну російську БМД-4», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні 21 січня повідомляв про 80 бойових зіткнень на фронті. Зокрема, на Авдіївському напрямку, за даними Генштабу, українські військові «продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку».
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Видання Financial Times із посиланням на неназваних українських чиновників 19 січня писало, що російські війська, ймовірно, планують провести широкомасштабний наступ влітку 2024 року. У Києві вважають, що Росія спробує захопити території чотирьох регіонів України, про анексію яких Москва оголосила у вересні 2022 року, ідеться про Донецьку Луганську, Херсонську і Запорізьку області.
Один із західних чиновників у розмові з FT зазначив, що «перспективи оперативного прориву будь-якої зі сторін у 2024 році» невеликі.
Міноборони Росії заявило про ракетну атаку на Крим
Міністерство оборони Росії заявило про ракетну атаку на окупований Крим.
Як стверджується в телеграм-каналі відомства, російська ППО нібито збила три ракети над акваторією Чорного моря біля західного узбережжя півострова.
Кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії вдень 21 січня, до заяви Міноборони РФ повідомляв про повітряну тривогу і три вибухи, які було чути в Севастополі. Підконтрольний Росії голова міста Михайло Развозжаєв заявляв тоді, що сили ППО «збили повітряну ціль» над акваторією Чорного моря.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Війська РФ обстріляли Кіровоградщину, цивільні об’єкти не пошкоджені – ОВА
Російські війська вдень 21 січня обстріляли Кіровоградську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«На щастя, постраждалих немає. Цивільні об’єкти не пошкоджені», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні Повітряні сили Збройних сил України повідомляли про російську ракету в напрямку Кропивницького, а місцеві жителі заявили, що чули вибухи.
На даний час у Кіровоградській області і ще в низці регіонів України оголошена повітряна тривога. Як повідомили в Повітряних силах, є «загроза застосування авіаційних засобів ураження для південно-східних областей».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Як російська окупація впливає на свідомість жителів, які залишаються на тимчасово окупованих теренах України? Які наслідки для суспільства має довготривала окупація? Скільки людей чекають на деокупацію та підтримує рух українського підпілля? Яких кроків від української влади бракує людям в окупації?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» за лінком
Пропонуємо вашій увазі світлини, зроблені всередині літака-розвідника НАТО, який пильно стежить за діями Росії вздовж східного кордону Північноатлантичного альянсу. Дивіться за лінком
Армія РФ активізувала наступальні дії по всьому фронту – британська розвідка
Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у новому звіті Міністерства оборони Британії.
Як зазначається, згідно з даними Генштабу ЗСУ від 19 січня, кількість обстрілів Росії на лінії фронту зросла на 27% порівняно з попередньою добою. Додаткові дані Генштабу, який порівнює період 14–18 січня 2024 року з попереднім п’ятиденним періодом січня 2024 року, також підтверджують зростання кількості обстрілів, наголосили у Міноборони Британії.
За даними британських розвідників, «за цей період кількість втрат російської військової техніки зросла на 88%, танків – на 95%». Втрати у живій силі в російській армії за цей період зросли на 15%.
«Ці дані вказують на постійне зростання інтенсивності російської наступальної активності на всьому фронті протягом останніх двох тижнів. Ключовим фактором, що сприяє цьому, найімовірніше є замерзання ґрунту, що дозволяє пересуватися бронетехніці по пересіченій місцевості», – йдеться у зведенні.
Згідно з офіційними даними Генштабу ЗСУ станом на 21 січня, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 376 030 своїх військових, за останню добу – 760.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневровим батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня 2023 року повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти України коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад
Президент запевнив, що «не бачить зараз потреби мобілізувати пів мільйона людей»
Президент України Володимир Зеленський каже, що «не бачить зараз потреби мобілізувати до армії пів мільйона людей».
«Я особисто на сьогодні поки що не бачу потреби мобілізувати пів мільйона людей... Не тому що мені зараз хочеться відповісти, комусь сподобатися. Просто це не тільки життя, життя – це номер один. А друга історія – це є відповідні дії і відповідні операції. І тому я сьогодні не побачив поки що достатньо зрозумілих деталей, щоб сказати, що пів мільйона треба мобілізувати», – наголосив він в інтерв’ю телеканалу Channel 4 News.
Третім фактором, на думку президента, є фінансове забезпечення. Зеленський додав, що «на забезпечення мобілізації та військових гроші не приходяться від партнерів».
«Тому, коли ми говоримо пів мільйона, нам потрібно думати. Є запит, треба правильно все рахувати», – додав Зеленський.
У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський розповів, що до нього звернулися військові з проханням дати можливість більше мобілізувати людей в армію.
Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist виступив за розширення мобілізації, щоб була можливість замінити солдатів на фронті.
Російські військові обстріляли село на Харківщині, загинув чоловік – ОВА
Російські військові обстріляли Куп’янський район на Харківщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Напередодні ввечері (20 січня – ред.) російські окупанти завдали артилерійського удару по селу Піщане Куп’янського району», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, від отриманих поранень загинув місцевий житель 1950 року народження.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Мобілізація в Україні – це «передусім питання справедливості, адже несправедливо обходити тих, кому потрібен відпочинок», наголосив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу Channel 4 News.
«Питання мобілізація - це перш за все розуміння, що це таке для різних верст суспільства. Це питання справедливості, бо є люди, які з першого дня на війні і те, що вони не жаліються, це не значить, що немає бути можливості людям їх замінити, їм відпочити», – сказав президент.
Він додав, що «військові заслуговують на те, щоб їх замінили на фронті». Якщо не вистачає людей, то, на думку Зеленського, «потрібно дати інструмент військовим, аби це зробити». Йдеться про мобілізацію та підготовку новобранців.
«Тому закон про мобілізацію потрібен розумний і справедливий. Тобто для військових – це потрібно. Не можна сказати, що їм вистачить армії. Це нечесно і несправедливо... Несправедливо обходити, коли хтось за тебе гине, і справедливо, що людина має знати, куди вона йде, на скільки, наскільки її підготують», – підкреслив глава держави.
Зеленський також прокоментував повідомлення ЗМІ про нібито «втому від війни».
«Коли ми говоримо втомленість, ми повинні розділяти ось які речі. Втомленість від війни ми не можемо собі дозволити. В іншому випадку станеться так, що хтось захищає державу. Я говорю не тільки про фронт, це і люди, які працюють, які мають бізнес, які сплачують податки. Можна втомитися під ракетами це робити, але люди продовжують... Якщо ми втомимося, ми втрати те, що маємо», – сказав президент.
Він зазначив, що «важливо не лише захищати державу на фронті, додавши, що медики, вчителі, енергетики також важливі для оборони».
«Можна собі дозволити втомитися ввечері, але зранку доведеться захищати державу, боротися за неї, якщо хочемо її зберегти», – наголосив Зеленський.
12 січня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що в новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Того ж дня Кабінет міністрів відкликав свій попередній проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» для його доопрацювання.
Передбачається, що новим законом будуть встановлені чіткі терміни служби за мобілізацією.
У Донецьку під обстріл потрапив ринок: окупанти кажуть про постраждалих і загиблих
У неділю, 21 січня, окупований російськими військовими Донецьк начебто опинився під обстрілами, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
За даними телеграм-каналу «Новини Донбасу», під ударом опинився ринок у житловому мікрорайоні «Текстильник» у Кіровському районі Донецька.
«За попередніми даними, внаслідок варварського обстрілу Кіровського району у мікрорайоні Текстильник 8 загиблих», – написав в у телеграмі підконтрольний російським силам так званий «мер» Донецька Олексій Кулемзін.
Згодом ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін повідомив, що кількість загиблих під час обстрілу ринку в донецькому мікрорайоні «Текстильник» начебто збільшилася до 13, ще 10 людей постраждали.
Окупанти традиційно звинуватили в «обстрілі» Донецька Збройні сили України.
Українське командування цю інформацію наразі не коментувало.
Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію Донецька російськими військовими.
Окупований російськими військовими Донецьк часто потрапляє під обстріли, там лунають вибухи. 1 вересня 2023 року через атаку по місту постраждало понад 10 людей, а 6-річна дівчинка загинула.
1 листопада у Будьоннівському районі окупованого Донецька на вантажній залізничній станції Мушкетове сталася пожежа. Підконтрольне РФ угруповання «ДНР» заявило про нібито двох загиблих під час удару по станції. Підтвердити достовірність заяв окупаційної влади неможливо.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
МВС: російські військові обстріляли 3 громади Донеччини, двоє поранених
У ніч проти 21 січня російські військові атакували Донеччину, зруйновані будинки, магазини, об’єкти соціальної та адміністративної інфраструктури, повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ (МВС) у фейсбуці.
«Донеччина. Уночі Росія обстріляла ракетами Мирноград, Селидове й Костянтинівку. Пошкоджені приватні будинки, магазин, об’єкти соціальної інфраструктури, адмінбудівля, складське приміщення, автомобілі. Попередньо – люди не постраждали», – йдеться у дописі.
Загалом, упродовж доби російські війська завдали 11 ударів по Донеччині – поранені дві людини, підсумували у МВС.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Вірю, що він заговорить». Батько півтора року доглядає за важкопораненим сином
25 серпня 2022 року сержант 72 окремої механізованої бригади Віталій Шумей, родом з міста Шостка Сумської області, був важкопоранений під час виконання бойового завдання. Відтоді воїн самостійно не піднімається, не сидить, не ходить, не їсть. 35-річний Віталій Шумей зараз проходить реабілітацію у Львівській області. Майже півтора року з ним цілодобово перебуває його батько – Сергій Шумей.
З березня 2023 року, коли він був скерований на лікування в Іспанію, військовослужбовець не отримує зарплату ані жодних інших виплат. Досі він не отримав статус людини з інвалідністю.
Чи є прогрес у лікуванні та реабілітації воїна? Як батько хоче поставити на ноги молодшого сина і очікує щоденно вістку з війни від старшого сина Романа? Чому Міноборони зволікає з виплатами пораненим воїнам? Читайте і дивіться за лінком
Сили оборони у районі Крохмального на Харківщині «відійшли на запасні позиції» – речник
У районі села Крохмального на Харківщині Сили оборони «відійшли на запасні позиції, аби зберегти життя бійців», розповів речник Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі телемарафону.
«Крохмальне – це був населений пункт, де проживало 45 осіб до початку широкомасштабної війни. Будемо говорити, це 5 будинків... І ці 5 будинків були зруйновані російським агресором. Відповідно, наша основна мета – вберегти життя українських захисників. Їхні позиції були переміщені на підготовлені до цього часу запасні позиції, де вони зараз тримають оборону, не дають ворогу просуватись далі», – сказав Фітьо.
За його словами, загрози для сусідніх підрозділів це не становить, і «те, що відбулось, – це тимчасове явище». Речник нагадав, що «лінія фронту щоденно зміщується».
Він також зазначив, що Крохмальне у 2022 році було окуповане Росією, населений пункт відбили під час харківського наступу.
«Зараз безпосередньо кількасот метрів, які вони (російські військові – ред.) захопили, ніякого значення не мають», – заявив Фітьо.
Звідки в Україні взялися російськомовні? Інтерв’ю з авторкою книги «Мова-меч»
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у книзі «Мова-меч. Як говорила радянська імперія» досліджує одне з найбільш стратегічних питань для українського суспільства – мову.
Від глави до глави Кузнєцова розповідає, про кроки радянської влада щодо не тільки української, але й інших мов народів, і що деякі з них опинилися під загрозою зникнення, а то й зникли вже. І шукає відповіді на запитання: чому українці в Україні подекуди не знають власної мови або чому буває соромно за рідні діалекти? І як сталося так, що російська мова стала зброєю, яка атакує.
Далі розмова Радіо Свобода із письменницею і дослідницею, авторкою. книги «Мова-меч» Євгенією Кузнєцовою в етері проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». Читайте і дивіться тут
«Ситуація була б катастрофічною»: Буданов прокоментував постачання КНДР зброї до Росії
Північна Корея є «найбільшим постачальником» зброї для Росії, зазначив керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю Financial Times.
Коментуючи виробництво зброї в Росії, Буданов заявив, що «РФ витрачає більше зброї та боєприпасів, ніж може виробити, водночас бореться з контролем якості».
«Саме цим пояснюється пошук Росією зброї в інших країнах», – сказав керівник ГУР.
За словами Буданова, «КНДР є найбільшим постачальником зброї для російської армії».
«Вони справді передали значну кількість артилерійських боєприпасів. Це дозволило Росії трохи видихнути», – заявив він, додавши, що «без допомоги КНДР ситуація була б катастрофічною».
Керівник ГУР також наголосив, що «Росія хотіла б не покладатися на зовнішню допомогу». Буданов сказав, що «це завжди вважалося нижче їх, це приниження».
Як зазначив розвідник, «ще одна проблема, яка стоїть перед Росією – це жива сила».
«Москва втрачає стільки чи навіть більше військ, ніж може набрати», – підсумував Буданов.
14 січня Північна Корея повідомила, що випробувала нову гіперзвукову ракету середньої дальності на твердому паливі, а через два дні міністерка закордонних справ КНДР Чхве Сон Хуей зустрілася з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Як повідомляють північнокорейські та російські ЗМІ, вони домовилися «розвивати тісну співпрацю з метою забезпечення миру й стабільності на планеті».
Хоча Росія й КНДР заперечують постачання балістичних ракет для використання Кремлем у війні в Україні, Державний департамент США ідентифікував компанії та осіб, причетних до перевезення балістичних ракет КНДР і повʼязаних з ними вантажів наприкінці листопада 2023 року та запровадив проти них санкції.
Також Державний департамент заявив, що Північна Корея порушує ембарго ООН на постачання зброї, а на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН представник Південної Кореї заявив, що КНДР використовує Україну як полігон, щоб випробовувати свої ракети.
11 січня генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що попередня науково-технічна експертиза підтвердила, що 2 січня Росія використала для удару по Харкову ракети виробництва Північної Кореї.
У ВМС розповіли, скільки ракетоносіїв вивела Росія у Чорне море зранку
Зранку 21 січня російські військові вивели в Чорне море один ракетоносій, йдеться в повідомленні Військово-морських сил України у телеграмі.
«У Чорному морі 8 ворожих кораблів, серед яких 1 носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 8 ракет», – кажуть українські військові.
Крім того, відомо, що «в Азовському морі наразі перебуває 1 ворожий корабель та в Середземному морі – 1 ворожий корабель».
Вранці 20 січня повідомлялося, що Росія утримує у Чорному морі два бойових кораблі, серед них є один ракетоносій «Калібрів».
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
Росія вже втратила понад 376 тисяч військових в Україні – дані ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 376 030 своїх військових, за останню добу – 760, повідомив вранці 21 січня Генштаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:
- танків – 6181 (+10 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11 466 (+11)
- артилерійських систем – 8875 (+7)
- РСЗВ – 968 (+1)
- засобів ППО – 655
- літаків – 331
- вертольотів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6936 (+2)
- крилатих ракет – 1818
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11 862 (+14)
- спеціальної техніки – 1392 (+3)
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
За добу відбулось 80 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові відбили 21 атаку сил РФ на Куп’янському напрямку, продовжили заходи із розширення плацдарму на Херсонському напрямку, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ вранці 21 січня.
За даними військових, протягом доби відбулось 80 бойових зіткнень.
«На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить активну диверсійну діяльність з метою недопущення перекидання наших військ на загрозливі напрямки, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в Бєлгородській області», – кажуть українські військові.
Крім того, на Куп’янському напрямку ЗСУ відбили 21 атаку російських військових біля Синьківки, Петропавлівки Харківської області та Стельмахівки Луганської області.
«На Бахмутському напрямку Сили оборони відбили 8 атак противника поблизу Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області», – зазначають у Генштабі ЗСУ.
На Авдіївському напрямку, за даними Генштабу, українські військові «продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку, наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 6 районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, 1 зенітно-ракетному комплексу, 1 складу боєприпасів та 1 вузлу зв’язку противника. Підрозділи ракетних військ уразили 3 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 пункт управління та 1 станцію радіоелектронної боротьби противника», – підсумували у Генштабі.
Словаччина відновить співпрацю з Росією та Білоруссю у сфері культури
Міністерство культури Словаччини відновить співпрацю з Росією та Білоруссю, яку призупинили у березні 2022 року після російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Рішення про це ухвалила голова відомства Мартіна Шимковичова.
Як зазначає словацьке видання Pravda, вона представляє у коаліційному уряді Словацьку національну партію – ця політична сила займає проросійську позицію.
«У світі існує десятки воєнних конфліктів, на нашу думку, у зв’язку з ними не повинні страждати художники та культура», – передав речник міністерства слова Шимковичової.
Чинний з березня 2022 року документ забороняв міністерству культури та його співробітникам будь-які відносини з інституціями з Росії та Білорусі. Можливою була співпраця з конкретними особами з цих країн, які не мають стосунку до російської влади і «не підтримують режим, який стоїть за російською агресією проти України». Колишня міністр культури Наталія Міланова заявила, що заборона не означала повної заборони на російську культуру в Словаччині, де, як і раніше, могли виступати артисти та художники з Росії, не пов’язані з офіційною Москвою. Тепер же знято обмеження саме на співпрацю з державними органами.
Уряд у Словаччині змінився внаслідок виборів восени минулого року. До влади прийшла популістсько-націоналістична коаліція на чолі з Робертом Фіцо. Вона, зокрема, припинила постачання зброї Україні. Новий прем’єр-міністр Словаччини неодноразово висловлювався за мирні переговори між Україною та Росією і стверджував, що Україна не має шансів перемогти у війні. Його позиція близька до позиції прем’єра сусідньої Угорщини Віктора Орбана.
У Британії випробували першу лазерну зброю, яка може збивати БПЛА – Шаппс
У Великій Британії випробували першу лазерну зброю – DragonFire, повідомив міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс.
«Британські військові вчені вперше збили безпілотники, використовуючи лазер, який розсікає цілі зі швидкістю світла. Ця зброя, яка може бути встановлена на майбутніх військових кораблях, стане життєво важливою британською зброєю, оскільки загроза війни з використанням безпілотників зростає», – написав він в соцмережі Х.
Шаппс додав, що DragonFire – це лише одна з «потенційно революційних можливостей, в які Британія інвестує, щоб отримати перевагу над ворогами».
Як повідомляли у Міноборони Британії, DragonFire використовує британську технологію, що дозволяє використовувати лазер високої потужності на великих відстанях. Точність еквівалентна влучанню в монету з відстані кілометра.
Британські військові зауважували, що використання лазера протягом 10 секунд за вартістю еквівалентне використанню звичайного обігрівача протягом години. Тому він має потенціал стати довгостроковою дешевою альтернативою певним завданням, які нині виконують ракети. Вартість експлуатації лазера зазвичай не перевищує 10 фунтів стерлінгів (12,7 долара США) за постріл.