|
Невдоволення в Україні та сумніви Заходу – ISW про те, як Росія використовує катастрофу Іл-76 Росія використовує катастрофу літака Іл-76 в Бєлгородській області для того, щоб викликати невдоволення в Україні та сумнівів Заходу щодо продовження військової допомоги, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Читайте також: «Навмисні дії Росії»: у ГУР зробили заяву щодо зриву запланованого обміну полоненими |
Влада: війська РФ двічі атакували Одесу «шахедами» – є постраждалі, пошкоджені житлові будинки
Російські війська вночі двічі атакували Одесу ударними дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок атаки постраждали дві людини.
«Незважаючи на результативну і плідну роботу ППО із відбиття ворожих атак, на жаль, в Одесі є влучання в промисловий об'єкт, пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури», – написав він у телеграмі.
Міська влада уточнила, що пошкоджені житлові будинки в Приморському районі та Хаджибейському районі Одеси.
У Білому домі відреагували на падіння російського Іл-76 під Бєлгородом
Сполучені Штати Америки наразі «не мають підтвердження того, хто міг перебувати на борту російського літака Іл-76», який розбився вранці 24 січня під Бєлгородом, розповів під час брифінгу координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
За його словами, наразі Штати роблять «усе можливе» для того, щоб з’ясувати деталі інциденту та «отримати більше інформації». Зокрема, Кірбі заявив, що США «бачили повідомлення, але не можуть підтвердити їх».
Російські державні агентства раніше заявили з посиланням на Міністерство оборони, що російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє супроводжуючих.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими заявив, що профільні структури України наразі збирають інформацію щодо цього випадку.
Згодом Головне управління розвідки повідомило, що на 24 січня дійсно планувався обмін, але інформація про те, що військовополонені нібито перебували на борту літака, наразі перевіряється.
Водночас низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. За даними джерел, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, що впав вранці 24 січня у Бєлгородській області. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.
У місті Катовіце Об’єднання Українців Польщі 24 січня провело акцію Speak Up, Silence Breaks («Говори, мовчання руйнує»), щоб нагадати світові, що війна в Україні триває, а Росія продовжує тероризувати українців ракетно-бомбовими і дроновими обстрілами. До акції долучилися українські дипломати, поляки, українські біженці, які прийшли разом із дітьми.
Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський наголосив, що бомбардувань, подібних до тих, що зараз є в Україні, не відбувалося з часів Другої світової війни, а за масштабом атак із комбінованим використанням балістичних ракет, керованих авіабомб та дронів не зазнавала жодна країна в світі.
«Необхідне збереження єдності світової антипутінської коаліції й рішучої протидії країні-агресору у формі невідкладного надання Україні додаткових систем ППО, далекобійних ракет, сучасної авіації, а також передачі «заморожених» російських активів на відбудову України», ‒ зауважив Войнаровський.
Під час акції учасники показали світлини з наслідками повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, також пролунав сигнал повітряної тривоги, щоб нагадати полякам, що цей звук українці чують щоденно.
В Одесі після атаки ударних дронів спалахнула пожежа, є поранені – влада
Після російської атаки із застосуванням ударних безпілотників увечері 24 січня в Одесі фіксуються загоряння в житловому секторі, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«Російські терористи атакували Одесу ударними дронами. Є пошкодження цивільної житлової інфраструктури. Зафіксовані загоряння. Наразі відомо про одного постраждалого. Одесит отримав опіки. Медики надають усю необхідну допомогу», – написав Кіпер у телеграмі.
Згодом чиновник додав, що є ще один поранений: «Відомо про ще одного постраждалого внаслідок російської дронової атаки по Одесі. Чоловіка госпіталізували з множинними порізами. Загрози життю, на щастя, немає».
Ввечері 24 січня сили РФ знову атакують територію України «шахедами», йшлося в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Тракторний протест: польські фермери виїхали на дороги по всій країні
У Польщі відбувся масовий загальнонаціональний протест фермерів. Тисячі тракторів по всій країні виїхали колонами на дороги аби висловити свою незгоду з сільськогосподарською політикою Європейського союзу та імпортом зерна з України, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода 24 січня.
За інформацією організаторів і згідно з мапою, яку вони оприлюднили, страйки відбулися у майже 200 місцях.
Доріг фермери не перекривали, але їхній протест спричинив затори на автошляхах. Неподалік Варшави, у місті Пултуск, на центральну площу зʼїхалася понад сотня тракторів. Фермери сигналили та озвучували свої вимоги.
«Ми маємо дотримуватися стандартів, які нам диктує ЄС. Продукти, які в’їжджають з України здебільшого не дотримуються цих стандартів. Вартість виготовлення продукції в Україні набагато нижча, у нас набагато вища через те, що ми мусимо виконати умови ЄС і тому ми не конкурентно здатні», – сказав у коментарі Радіо Свобода один з організаторів акції протесту Матеуш Журавінський.
Ще один фермер Рафал Неслуховський скаржиться на низьку ціну на польське збіжжя і зменшення доплат до палива: «Ми хочемо, щоб ЄС перестав змінювати нормативні акти, які тільки ускладнюють життя фермерам. Ми хочемо, щоб нас побачили, щоб побачили, що ситуація щораз гірша. Українське збіжжя «заливає» наш ринок, ніхто його не купує, нема куди його вивезти, це найбільша проблема. Ми не проти помагати, але ми хочемо, щоб був забезпечений транзит, а не заливання нашого ринку».
«Ми протестуємо проти українського збіжжя, бо за якусь мить тут буде український цукор, українське молоко. На жаль, поляки не в змозі конкурувати з українським сільським господарством, з холдингами, не з фермерами. Також протестуємо проти так званого «зеленого курсу» (Європейський зелений курс – низка політичних ініціатив Європейської комісії, спрямованих на екологічність, зокрема, сільського господарства – ред.) який диктує, що ми маємо частину своїх земель просто якийсь час не використовувати. А це означає, що я маю звільнити 10 своїх людей», – каже фермер Кшиштоф.
Про те, що «деякі вимоги ЄС не на часі», запевнив і міністр сільського господарства Польщі.
«ЄС пішов занадто далеко, якщо йдеться про вимоги пов’язані з «зеленим курсом». Коли ми маємо загрозу на ринку, спричинену ситуацією в Україні, пандемією, високою інфляцією та зростанням собівартості виробництва, не можна обтяжувати аграріїв додатковими завданнями щодо протидії кліматичним змінам», – написав у мережі Х Чеслав Секерський.
Протест тривав понад дві години. Фермери назвали його «попереджувальним» і заявили, якщо їхні вимоги не виконають, то акції будуть ще масовішими. Також польські протестувальники висловлювали солідарність із аграріями з інших європейських країн.
Раніше, 6 січня 2024 року, польський уряд підписав угоду про порозуміння з фермерами. Ті розблокували кордон, натомість отримали запевнення, що три їхні вимоги будуть виконані – йдеться про запровадження субсидій на кукурудзу, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, тобто збереження його на рівні 2023 року.
19 січня 2024 Єврокомісія затвердила допомогу у розмірі мільярда злотих на дотації для виробників кукурудзи. А це означає, що одна із трьох вимог фермерів була виконана.
Крім збіжжя і цукру, згодом польські фермери можуть вимагати заборону на українську малину, мед та іншу продукцію, кажуть фахівці, а звинувачення, що через українське збіжжя польські фермери начебто зазнають збитків, називають абсурдними. «Ціна зерна в Польщі від початку ембарго на українську пшеницю з квітня 2023 року впала на 25%. Тобто збиток у них збільшився, хоча була блокада українського зерна. Тобто вони садять зерно, воно дотаційне і вони продовжують його садити і блокують через це кордон та звинувачують у збитковості Україну. З України просто зробили «цапа відбувайла».
Вирощування зерна в Польщі та в Європі збиткове, і це сталось не зараз, воно збиткове вже протягом десятиліттями, зазначають експерти.
Спеціалізовані польські видання наголошують, що збиток від вирощування пшениці на одному гектарі складає 420 євро, з гектара середня врожайність 4,5 тонни, тобто на одній тоні виходить збиток у 93 євро. Україна ж без дотацій пропонує дешеве зерно, в той час, як Європа і Польща, зокрема, бореться з інфляцією, тобто з високими цінами.
«Ні, ми ваше дешеве, бездотаційне зерно купувати не будемо, ми будемо дотувати наше зерно». Зрозумійте, оці розрахунки це офіційна інформація польських профільних видань», – сказав у коментарі Радіо Свобода підприємець, експерт у сфері українсько-польської торгівлі Юлій Зоря.
Напередодні комісар із питань торгівлі ЄС Валдіс Домбровскіс заявив, що ЄС обмежить український експорт на вимогу Польщі. Про це написало видання Financial Times. Згідно з нововведенням Брюсселя, будуть запроваджені «специфічні для кожної країни запобіжні заходи», що дозволять блокувати продовольство з України, якщо це становитиме загрозу падінням цін у Польщі та інших сусідніх країнах.
Падіння російського Іл-76: все, що наразі відомо
Російський військово-транспортний Іл-76 впав вранці 24 січня у Корочанському районі російської Бєлгородської області. За твердженням російської сторони, всі, хто перебував на борту, загинули.
Що саме сталося з літаком? Чи було збиття? Чи причетні українські Збройні сили? Чи були на борту українські військовополонені, як заявила російська сторона? Хто був серед членів екіпажу?
Усе, що відомо на цей момент – читайте далі.
Росія запустила «шахеди» з Чорного моря, також є загроза балістики – Повітряні сили ЗСУ
Ввечері 24 січня сили РФ знову атакують територію України «шахедами», йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у телеграмі.
Як розповіли у відомстві, цього разу російські військові запустили безпілотники з півдня України. Станом на 20:35 повітряну тривогу вже оголошено у Одеській та Миколаївській областях.
«Декілька безпілотників типу «Shahed» з Чорного моря в напрямку Одеси! Курс може змінюватись», – пишуть військові.
Згодом тривогу оголосили у Дніпропетровській і Запорізькій областях.
Жителів областей, де оголошено тривогу, просять зберігати спокій та у разі загрози пройти до укриття. Також в Україні заборонено знімати роботу протиповітряної оборони.
Війська РФ надвечір атакували Одещину дронами, там працює ППО. У житлових кварталах міста пожежа, повідомили в Силах оборони півдня поки що без деталей.
Крім того, Повітряні сили ЗСУ попереджають про загрозу балістики для Харківської та Дніпропетровської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Росія запустила «шахеди» з Чорного моря, також є загроза балістики – Повітряні сили ЗСУ
Ввечері 24 січня сили РФ знову атакують територію України «шахедами», йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у телеграмі.
Як розповіли у відомстві, цього разу російські військові запустили безпілотники з півдня України. Станом на 20:35 повітряну тривогу вже оголошено у Одеській та Миколаївській областях.
«Декілька безпілотників типу «Shahed» з Чорного моря в напрямку Одеси! Курс може змінюватись», – пишуть військові.
Згодом тривогу оголосили у Дніпропетровській і Запорізькій областях.
Жителів областей, де оголошено тривогу, просять зберігати спокій та у разі загрози пройти до укриття. Також в Україні заборонено знімати роботу протиповітряної оборони.
Війська РФ надвечір атакували Одещину дронами, там працює ППО. У житлових кварталах міста пожежа, повідомили в Силах оборони півдня поки що без деталей.
Крім того, Повітряні сили ЗСУ попереджають про загрозу балістики для Харківської та Дніпропетровської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. Нещодавно Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Зеленський поспілкувався з Шольцем: йшлося про посилення систем ППО, артилерію і бронетехніку
Президент України Володимир Зеленський у середу, 24 січня, провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Сторони говорили про оборонну співпрацю та посилення військової підтримки.
Зеленський у телеграмі розповів, що під час бесіди висловив вдячність «за особисті зусилля у всесторонній довготривалій підтримці України з боку ФРН», збільшенні оборонної допомоги Україні на 2024 рік до 8 мільярдів євро, а також нещодавнє рішення про передачу Силам оборони шести гелікоптерів Sea King Mk41.
Також зазначається, що «сторони докладно обговорили подальшу оборонну співпрацю, зокрема посилення української системи ППО, а також артилерії та бронетехніки».
«Приділили увагу питанням початку фактичного переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Відзначив важливу роль Німеччини в цьому та акцентував на необхідності подальшої підтримки України», – зазначив Зеленський.
Крім того, під час перемовин сторони згадали про питання необхідності забезпечення макрофінансової допомоги Україні з боку Європейського союзу.
«Окремо обговорили питання підготовки угоди між Україною та ФРН про безпекові гарантії та заходи двостороннього політичного діалогу у найближчій перспективі», – йдеться в повідомленні.
Раніше, 23 січня, німецький міністр оборони Борис Пісторіус за підсумками 18-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» заявив, що Німеччина надасть Україні шість багатоцільових гелікоптерів Sea King.
У Конгресі США підтримали конфіскацію заморожених активів РФ на користь України
Комітет Cенату США з міжнародних відносин схвалив конфіскацію заморожених російських активів і передачу їх на відновлення України, повідомляє агенція Reuters із посиланням на результати голосування. За підтримку відповідного законопроєкту проголосували 20 сенаторі, проти був один.
Аналогічне рішення ухвалив і комітет Палати представників Конгресу США з міжнародних відносин.
Тепер за документ мають проголосувати повні склади обох палат американського Конгресу, а також підписати президент США Джо Байден.
Якщо закон буде ухвалений, це буде перший в історії випадок, коли Вашингтон зможе конфіскувати активи центрального банку держави, з якою він не перебуває в стані війни.
Євросоюз, США, Японія та Канада заморозили близько 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку у 2022 році після вторгнення Росії до України. Близько 200 мільярдів із них зберігаються у Європі, переважно у бельгійському розрахунковому центрі Euroclear.
Раніше британська газета Financial Times писала, що західні країни активно вивчають способи конфіскації заморожених російських активів на користь України. Стверджується, що США займають наполегливішу позицію з цього питання. На початку січня адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, який дозволить конфіскувати частину заморожених російських активів на користь України. Вашингтон має намір узгодити цей крок із союзниками щодо «Групи семи».
Паралельно в ЄС продовжується обговорення питання щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України, пише Bloomberg. А саме коштів, отриманих як прибуток від цих активів після їх заморожування (відсотків за вкладами). За оцінками, зараз йдеться про приблизно 15 мільярдів євро. Єврокомісія пропонувала спрямовувати ці кошти на спеціальний рахунок, а з нього – на підтримку України. Для ухвалення цього рішення потрібна згода Європарламенту та всіх 27 країн ЄС.
Активізація переговорів викликана неясністю з долею двох пакетів фінансової допомоги для України на суму понад 100 мільярдів доларів: Конгрес США, як і раніше, не ухвалив рішення про фінансування Києва на 2024 рік, а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на саміті Євросоюзу заблокував виділення ЄС економічної допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
У Москві, тим часом, пригрозили заходами у відповідь у разі конфіскації заморожених російських активів. За деякими даними, західні активи у Росії становлять 288 мільярдів доларів, зазначає Reuters.
Протягом доби відбулось 50 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові утримують позиції на Лівобережжі Дніпра, а також відбили атаки сил РФ поблизу Авдіївки на Донеччині, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулось 50 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 5 атак біля Синьківки Харківської області, де ворог намагався прорвати оборону наших військ. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Табаївка, Піщане Харківської області», – зазначили в Генштабі.
Також відомо, що на Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 5 атак поблизу Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки Донецької області, де ворог, безуспішно намагався покращити тактичне положення. Сили РФ завдавали авіаційних ударів в районах населених пунктів Часів Яр, Предтечине Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 3 атаки неподалік Авдіївки та ще 5 – поблизу Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у вечірньому зведенні Генштабу.
Військові також кажуть, що «на Запорізькому напрямку було відбито атаку ворога біля Роботиного Запорізької області, противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Мала Токмачка та Роботине».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 6 районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Протягом доби відбулось 50 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові утримують позиції на Лівобережжі Дніпра, а також відбили атаки сил РФ поблизу Авдіївки на Донеччині, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулось 50 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 5 атак біля Синьківки Харківської області, де ворог намагався прорвати оборону наших військ. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Табаївка, Піщане Харківської області», – зазначили в Генштабі.
Також відомо, що на Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 5 атак поблизу Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки Донецької області, де ворог, безуспішно намагався покращити тактичне положення. Сили РФ завдавали авіаційних ударів в районах населених пунктів Часів Яр, Предтечине Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 3 атаки неподалік Авдіївки та ще 5 – поблизу Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у вечірньому зведенні Генштабу.
Військові також кажуть, що «на Запорізькому напрямку було відбито атаку ворога біля Роботиного Запорізької області, противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Мала Токмачка та Роботине».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 6 районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 1 району зосередження особового складу противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Сили РФ вдарили ракетою по Гірнику на Донеччині, двоє загиблих – ОВА
Російські військові 24 січня завдали ракетного удару по Гірнику на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни атакували місто сьогодні (24 січня – ред.) близько 16-ї години – влучили в житлову забудову. Пошкоджено 2 багатоповерхівки та 43 приватні будинки на п’яти вулицях», – йдеться в заяві.
За його словами, щонайменше 2 людини загинули і 8 поранені. Серед поранених є 16-річний хлопець, він у «вкрай важкому стані», уточнив голова ОВА.
«Черговий цілеспрямований і усвідомлений удар по цивільним, черговий воєнний злочин росіян», – написав Філашкін.
Очільник області наголосив, що «ворог прагне вбити якомога більше українців». За таких обставин правильним вибором стане евакуація з Донецької області у більш безпечні регіони України, зазначив він.
Водночас за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, вдалось врятувати одну людину. Також з-під завалів зруйнованого силами РФ будинку було вилучено тіло жінки.
На місці обстрілу рятувальники виявили поранену дитину, якій надали домедичну допомогу та транспортували до лікарні. Також з-під завалів будинку співробітники ДСНС вилучили тіло загиблої жінки. Роботи завершені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні дні Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Унаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, що впав вранці 24 січня у Бєлгородській області. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.
У Міноборони Німеччини розповіли про заплановану допомогу Україні на 2024 рік
У 2024 році Німеччина й надалі допомагатиме Україні, планується навчити 10 тисяч солдатів ЗСУ, а також здійснювати поставки танків та іншої техніки, розповів міністр оборони країни Борис Пісторіус в інтерв’ю Tagesspiegel.
За його словами, «ППО залишиться пріоритетом номер один для Німеччини». Берлін очолює коаліцію протиповітряної оборони разом із Парижем із листопада 20-23 року, наголосив німецький чиновник.
Також очільник Міноборони сказав, що «разом із коаліцією щодо можливостей протиповітряної оборони Німеччина обіцяє довгострокову підтримку з використанням найсучасніших систем, найкращої підготовки та стійких структур».
У Німеччині визнають, що «необхідно прискорити виробництво озброєнь, Берлін бере на себе це подвійне завдання».
«З одного боку, ми покриваємо найнагальніші потреби України тут і зараз за допомогою зброї, матеріалів і навчання», – підкреслив Пісторіус.
Пісторіус пояснив, що федеральний уряд також планує до 2024 року навчити 10 тисяч українських солдатів у Німеччині.
Берлін також передаватиме Україні додаткові зенітні комплекси IRIS-T і зенітки Gepard, артилерію та артилерійські боєприпаси, а також понад 80 основних бойових танків Leopard 1.
Крім того, згідно з інформацією, заплановано постачання бронетранспортерів, інженерних танків і танків-мостів, 450 захищених машин, систем розмінування, а також безпілотників, радарів і систем розвідки.
Раніше, 23 січня, німецький міністр оборони Борис Пісторіус за підсумками 18-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» заявив, що Німеччина надасть Україні шість багатоцільових гелікоптерів Sea King.
«Навмисні дії Росії»: у ГУР зробили заяву щодо зриву запланованого обміну полоненими
На тлі інформації про падіння літака Іл-76 у Росії Головне управління розвідки Міністерства оборони України констатує, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
«Cьогодні (24 січня – ред.) мав відбутися обмін полоненими, який не відбувся. За твердженням російської сторони це сталося внаслідок збиття російського літака Іл-76, який буцімто перевозив наших полонених. Наразі ми не маємо достовірної та вичерпної інформації з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості», – йдеться у заяві ГУР України у фейсбуці.
У ГУР також наголошують, що «зі свого боку Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну». Розвідники кажуть, що «російських полонених військовослужбовців було вчасно доставлено на обумовлену точку для обміну, де вони перебували у безпеці».
«Безпеку ж українських воїнів, згідно з домовленостями, повинна була забезпечити російська сторона. Водночас українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому», – кажуть у розвідці Міністерства оборони України.
Наголошується, що «Україна не була проінформована про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених, але відомо, що доставка полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним і автомобільним транспортом».
«Це може свідчити про навмисні дії Росії, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених. Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну. Виходячи з цього, мова може йти про сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки нашої держави», – підсумували у ГУР.
Російські державні агентства раніше заявили з посиланням на Міністерство оборони, що російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє супроводжуючих.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими заявив, що профільні структури України наразі збирають інформацію щодо цього випадку.
Згодом Головне управління розвідки повідомило, що на 24 січня дійсно планувався обмін, але інформація про те, що військовополонені нібито перебували на борту літака, наразі перевіряється.
Водночас низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. За даними джерел, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300.
ДСНС завершила рятувальні роботи після російського удару по Харкову
У Харкові завершили аварійні та рятувальні роботи на місці зруйнованої п`ятиповерхівки внаслідок російського ракетного удару 23 січня, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Рятувальники розповіли, що 24 січня на місці події було вилучено тіла ще двох громадян.
«Загалом в результаті вчорашнього російського удару по Харкову загинуло 10 людей», – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що співробітники ДСНС розчищали завали, прибирали та демонтували аварійні конструкції.
«За допомогою важкої інженерної техніки протягом 2-х днів прибрано 160 тонн будівельного сміття», – кажуть у службі.
Раніше, близько 04:00 і 07:20 23 січня російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.
Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві й області, в Харкові й у Павлограді на Дніпропетровщині.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.
Полонені ЗСУ на борту збитого ІЛ-76? Коментарі, подробиці, оновлення
- Падіння у Бєлгородській області літака Іл-76 ще зранку підтвердило Міноборони Росії. Згодом додали інформацію, що на борту нібито перебували 65 військовополонених ЗСУ. Українська влада впродовж дня не коментувала ці дані, посилаючись на потребу перевірки даних. Андрій Юсов із ГУР у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що цього дня, 24 січня, мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною: «Я можу констатувати, що запланований на сьогодні обмін наразі не відбувається». Списки ж нібито полонених на обмін цього дня, оприлюдненні прокремлівськими ресурсами, українська влада поки не коментує.
- Близько 17-ї години Генеральний штаб ЗСУ видав заяву, що «продовжить знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
- Що відбулося із ІЛ-76? Чим його могли збити? Чи могли перебувати на борту українські полонені? Скільки осіб насправді супроводжує полонених на обмін? Остання інформація, оновлені дані про падіння ІЛ-76.
Про це дивіться у спецетері програми «Свобода Live» о 18:00 на @Радіо Свобода:
Польща і Україна у березні поновлять міжурядові консультації – Туск
У березні 2024 року відбудуться «перші після тривалої перерви» польсько-українські міжурядові консультації, розповів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції після засідання уряду.
Туск нагадав, що регулярні зустрічі в такому форматі вже проводилися перед «Євро-2012».
За його словами, «під час відновлених консультацій обговорять, серед іншого, тему сільського господарства».
«Ми повертаємось до цієї практики. Найближчі такі зустрічі відбудуться у Варшаві у другій половині березня (2024 року – ред.). Так ми попередньо домовились із прем’єром та президентом України. Нам треба добре підготуватись до цих розмов. Це також не в останню чергу пов’язано із протестами фермерів. Нам важливо напрацювати такі варіанти з українською стороною, щоб нашим виробникам та аграріям не загрожувала хвиля продуктів з України», – додав він.
Туск також згадав інфраструктуру та військову співпраці. Наразі Польща надала Україні приблизно 40 пакетів підтримки на загальну суму 3,5 мільярда євро.
Раніше, 22 січня, глава польського уряду Дональд Туск відвідав з візитом Україну. На брифінгу прем’єрів двох країн тоді було оголошено, що «Польща й Україна після тривалої перерви відновлюють формат міжурядових консультацій з метою уникнення будь-якої напруги у відносинах».