«Ми бачили, що його в’яжуть». Як дрон допоміг вирвати бійця з російського полону – відео
«Ми уже бачили, що його в’яжуть, кладуть у траншею», – переповідає початок незвичайної історії звільнення з полону українського бійця за допомогою дрона аеророзвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Едуард. Це відбулося у Серебрянському лісництві на Луганщині, що лишається однією з найгарячіших точок на фронті. Як квадрокоптер Mavic, майстерність операторів БПЛА та кмітливість бійця врятували його від полону – розповідають і показують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), команда якого побувала на позиціях українських військових на Кремінському напрямку.
Едуард – аеророзвідник групи ударних безпілотників 95-ї ОДШБр ЗСУ. Донбас Реалії розмовляють з бійцем у Серебрянському лісництві, де його підрозділ воює цілодобово. Спочатку ділиться результатами роботи.
«За три тижні загалом у противника 45-ть – «200» (загиблих військових РФ – ред.), 70-т – «300» (поранених військових РФ – ред.) і 8 одиниць [знищеної] автомобільної техніки. Це за три тижні отаких от «м'ясних штурмів» Російської Федерації, що вони намагалися прорвати лінію оборони нашу. Нічого не вдалося. І це все завдяки дронам. Тобто один екіпаж [операторів БПЛА], сидячи десь там в підвалі, в бліндажі – немає різниці де – виконує дуже колосальну, велику роботу. Хлопці не сплять. Ночами, днями», – розповідає боєць.
За добу підрозділ Едуарда разом із побратимами відбивають десятки штурмів армії РФ. Проте один бій йому запам'ятається надовго, каже аеророзвідник. Того дня через камеру на дроні – військові дивляться з нього відео в режимі реального часу – побачили, що велика штурмова група противника пішла в атаку на позиції іншого підрозділу поряд. Почався бій, російським військовим вдалося зайти в окоп і взяти в полон одного з бійців ЗСУ.
«Ми бачили з «мавіка» відео (квадрокоптер Mavic 3 – ред.) – він (боєць ЗСУ – ред.) там відстрілювався до останнього. Потім зрозумів, що ліворуч, праворуч по траншеї рухається противник, тому вже вибору не було, в принципі, в нього. Тому він вирішив здатися в полон, я так розумію. І ми уже бачили, що його в'яжуть, кладуть у траншею», – розповідає Едуард.
Чекати завершення штурму аеророзвідники не стали. Як пояснює боєць, тоді б ці позиції опинились під контролем Росії. А полоненого та інших бійців ЗСУ, які не встигли відійти, російські військові або би вбили, або взяли в полон і вивезли.
«Було прийнято рішення відразу наносити вогневе ураження скидами з «мавіка». Ми почали такою собі каруселлю робити скиди: тобто скидати один за одним боєприпаси. Дуже багато було одразу у них поранених в траншеї, «трьохсотих», були «двохсоті». А решта штурмової групи [військових РФ], яка вціліла і по якій не завдавалося вогневе ураження – втекли», – продовжує Едуард.
Полонений подивився навколо і побачив багато поранених російських штурмовиків, які вже не можуть дати собі раду, – зрозумів, що вже нічого йому не загрожує, коментує подальші події на записі Едуард.
«Пілот [БПЛА] «Кевін» у нас був. Йому дали наказ – кажу, треба якось вивести цього полоненого, щоб він зрозумів. Яким чином? Він придумав штуку таку цікаву: почав ліхтарями на «мавіку» мерехтіти. Ми завжди їх вимикаємо, щоб не «спалити» свій дрон. І він почав мерехтіти цими ліхтарями. Цей хлопець побачив, не розгубився. Побачив, що є скид, але по ньому не працюють, тобто це свої», – пояснює аеророзвідник.
«І почав виходити самостійно з траншеї, але не зрозумів, в який бік йому йти. Почав запитувати – показувати руками – чи ліворуч йому, чи праворуч. І дрон вже показував йому напрямок, куди виходити», – продовжує він...
У Росії суд засудив колишнього ватажка бойовиків Гіркіна до 4 років колонії
Московський міський суд у Росії засудив колишнього ватажка бойовиків угруповання «ДНР», полковника запасу ФСБ Ігоря Гіркіна (псевдо – Стрєлков) до 4 років колонії загального режиму у справі про заклики до екстремізму.
Також суд заборонив Гіркіна адміністрування інтернет-ресурсів на три роки. Час, проведений ним у слідчому ізоляторі, буде врахований у строк позбавлення волі.
Раніше сторона обвинувачення запросила для Гіркіна покарання у вигляді 4 років 11 місяців колонії загального режиму. Максимальний термін за цією статтею – 5 років позбавлення волі. Засідання суду проходили у закритому режимі.
Після оголошення вироку захисник Гіркіна повідомив агенції «Інтерфакс», що вирок будуть оскаржувати.
Ігоря Гіркіна, який з радикально антиукраїнських позицій критикував російську владу та перебіг війни в Україні, затримали у липні 2023 року. Відтоді він перебуває у СІЗО в Москві. Повідомляється, що у закликах до екстремізму його звинуватили через два записи в телеграм-каналі. Одна з них містила фразу «За це розстрілювати мало» – йшлося про чиновників, які, на думку Гіркіна, перешкоджають грошовим виплатам учасникам війни. Слідство побачило у висловлюванні заклик до екстремізму. Гіркін провину не визнав.
Перебуваючи за ґратами, Гіркін оголосив про висування в президенти Росії, проте його прихильникам не вдалося з дотриманням усіх правил провести збори щодо його кандидатури.
Гіркін у 2014 році очолив загін російських громадян, який за підтримки місцевих колаборантів захопив у квітні місто Словʼянськ у Донецькій області – з цього моменту фактично почалися бойові дії на Донбасі. Згодом Гіркін потрапив до опалу у російської влади. Він нарікав, що його так і не пустили на фронт навіть після повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
На борту Іл-76 мали перебувати російські VIP-персони, в останній момент вони не сіли на борт – Юсов
На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт. Про це у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
«На борту справді мали перебувати декілька VIP-ів офіційних від військово-політичного представництва держави-агресора. Їхні прізвища відомі і будуть названі, матеріали будуть надані в рамках міжнародного розслідування. Але в останній момент ФСБ фактично наказало їм не сідати на цей борт і скористатись іншими видами транспорту. Ця інформація була вже з’ясована після того, як подія сталася», – каже Юсов.
Він також додає, що російським рятувальникам не дозволили зробити огляд місця падіння літака.
Читайте також: Падіння ІЛ-76 у РФ: в українській розвідці припускають, що на борту могли бути «як ракети С-300, так і люди»
«Представники російського МНС, які приїхали на місце події, були фактично вигнані представниками ФСБ і військовими, і їм не дали можливість здійснити, згідно з протоколом, огляд місця і локалізацію цієї трощі», – розповів представник ГУР.
Юсов також каже, що на відео з місця падіння літака не видно рештків людських тіл. А до місцевого моргу у Бєлгороді напередодні доставили лише п’ять тіл.
«Відомо з агентурних даних зокрема, що станом на вчора до Білгородського моргу потрапили лише п’ять тіл. Власне, ця кількість відповідає кількості особового складу екіпажу, того самого Іл-76 – того самого літака, який знаходився у складі Військово-космічних сил Росії» – каже він.
Повністю розмову із Андрієм Юсовим читайте тут: «Випадково збили», «живий щит для перевезення С-300»: версії та дані ГУР щодо причин падіння Іл-76
25 січня Служба безпеки України повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом падіння ІЛ-76 у Росії за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Читайте також: Російський Іл-76: «Схеми» встановили прізвища членів російського екіпажу, родичі підтверджують загибель
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Російська сторона могла використовувати українських військовополонених як живий щит для транспортування боєкомплектів і озброєння для ракетних комплексів, припускає представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок).
За його словами, на борту літака ІЛ-76, що впав у Бєлгородській області, могли бути і ракети, і люди.
«На борту могли бути як ракети для комплексу С-300, так і одночасно ракети і люди. Мова йде про великий військовий літак. Він був завантажений лише на третину, виходячи з їхніх слів. Чи був сенс використовувати саме цей борт? Також паралельно одночасно з ним були й інші літаки – це АН-26 і АН-72 в просторі поруч із ІЛом, який зазнав авіатрощі. Багато обставин, які потребують розслідування і максимального вивчення», – розповів Юсов.
Він нагадав, що за нормами міжнародного права саме держава, яка утримує військовополонених, є відповідальною за їхню безпеку, в тому числі за транспортування до обміну.
«Україна всі умови і зобов’язання виконала. Ми можемо припустити будь-які сценарії, включно зі свідомою провокацією, також із використанням українських військовополонених фактично як живого щита для транспортування БК і озброєння для ракетних комплексів, які нищать українські міста», – сказав представник ГУР.
Читайте також: Падіння літака ІЛ-76 у Росії: Лубінець заявив про намір звернутися до ООН та МКЧХ
Юсов припускає, що Росія могла сама збити цей літак. За його словами, наприклад, російські сили ППО могли сприйняти як ціль український розвідувальний БПЛА, але випущені ракети або розрахунок ПЗРК помилився і збив свій же літак – це одна з версій.
«Станом на зараз ми можемо констатувати, що це фактично зона бойових дій. І, наприклад, в цей час і в цей день було активне застосування безпілотних літальних апаратів з обох боків. Зокрема, мова йде про застосування і Україною розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які, в свою чергу, могли бути ціллю для засобів ППО і протиракетної оборони агресора. Власне це той сценарій, який уже неодноразово відбувався на Росії, коли так званий «дружній вогонь» знищував їхню авіацію: і транспортну, і військову. І ще раз наголосимо, що мова зараз йде саме про військовий літак, в якому полонених в принципі не повинно було бути», – зазначив він.
Міськрада Одеси повідомила, скільки будинків пошкодила російська атака дронами
Внаслідок атаки російських дронів вночі 25 січня пошкоджені квартири в двох районах Одеси, заявила міська рада.
У Хаджибейському районі пошкоджені два будинки – рада зафіксувала 29 вибитих вікон у 21 квартирі.
«В Приморському районі міста зафіксовано пошкодження освітнього закладу, 156 квартир (210 вікон) в 13 житлових будинках. В одному з будинків зруйновано десь 40% покрівлі», – йдеться в повідомленні.
За даними на сайті міськради, деякі квартири в Хаджибейському районі «вигоріли вщент». Також зруйноване складське приміщення меблевого підприємства.
Російська влада Криму запровадила «особливий режим» перетину адмінмежі з окупованою Херсонщиною
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов видав указ, який запроваджує на адміністративному кордоні між Кримом та окупованою частиною Херсонської області «особливий режим» в’їзду та виїзду. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Згідно з цим указом, режим пропуску на півночі Криму «прирівнюється до режиму пропуску через держкордон РФ». Місцями перетину адміністративного кордону між Кримом та Херсонською областю визначені автомобільні пункти пропуску «Армянськ», «Перекоп», «Джанкой», залізничні пункти пропуску «Армянськ» та «Джанкой».
Читайте також: «Будуть теракти»: Росія готується до чергових незаконних виборів в окупації
«Встановити, що перетин адміністративного кордону між Республікою Крим та Херсонською областю здійснюється за наявності: у іноземних громадян або осіб без громадянства – дійсного документа, що засвідчує особу та визнаний відповідно до міжнародних договорів Російською Федерацією у цій якості», – сказано в указі.
Крім того, згідно з документом, російські військові колони пересуватимуться спеціально виділеними дорогами за погодженням із Прикордонним управлінням ФСБ Росії.
Російські війська окупували майже всю Херсонську область України на самому початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Збройні сили України у жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області, в тому числі обласний центр. Лівобережна частина області залишається в окупації.
Падіння літака ІЛ-76 у Росії: Лубінець заявив про намір звернутися ООН та МКЧХ
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про намір звернутися до ООН та МКЧХ щодо падіння російського літака ІЛ-76, на борту якого, як каже російська сторона, нібито були українські військовополонені.
«Сьогодні я направлю листи в ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста… Щодо міжнародного розслідування я вірю, що ми зі свого боку будемо робити все, щоб воно відбулося. Будемо звертатися, пропонувати декілька варіантів, пропонувати експертів, в тому числі міжнародних. Але, як і у випадку з Оленівкою, росіяни будуть робити голослівні заяви, але нікого не допустять і не передадуть матеріалів на аналіз, а будуть просто звинувачувати Україну, що ми щось порушили», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Лубінець вважає, що РФ заздалегідь запланувала інформаційну кампанію проти України.
«Наприклад, мене дуже здивувала швидка реакція з боку РФ. В мене одразу виникли паралелі з випадком в Оленівці. Була також швидка реакція, намагання звернутися до наших партнерів, намагання дискредитувати військову допомогу нашій державі. В мене дежавю. Ми це вже проходили», – наголосив він.
Читайте також: Вибухи не були спричинені ракетами HIMARS – місія ООН про загибель українських полонених в Оленівці
За його словами, Україна наразі не побачила жодних ознак того, що на військовому літаку Іл-76 перебувала велика кількість людей.
«Ні, невідомо (хто перебував на борту літака, який зазнав авіакатастрофи у Бєлгородській області РФ – ред.). За моєю інформацією, я не можу сказати ствердно, що там дійсно були військовополонені. По тому аналізу фото і відео, які ми побачили, якби б там були тіла − але я не експерт, − але якщо б у росіян були якісь фото чи відео, що там були наші військовополонені, то вони б їх вже використали. Ми не побачили жодних ознак того, що в літаку була така кількість людей − громадян України чи не громадян України», – зазначив омбудсмен.
«Все повинно бути готове»: Ігнат про умови для передачі F-16
Лише передачі винищувачів F-16 Україні недостатньо, потрібна бути готова інфраструктура для їх використання – про це заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі національного телемарафону 25 січня.
Таким чином він прокоментував слова помічниці міністра оборони США Селести Волландер про те, що Україна може отримати літаки та запчастини до них «цього року».
«Партнери готові надавати нам техніку. Питання в тому, чи все готове для того, щоб вона працювала в Україні. Тому дуже часто ми бачимо різні терміни, різні прогнози від різних країн і від різних експертів. Зрозуміло, що все повинно бути готове: і пілоти, і інфраструктура, і інженери, і інші чинники, про які менше говорять», – сказав він.
«Порушення законів та звичаїв війни» − CБУ почала розслідування падіння ІЛ-76 у Росії
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ.
Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Наразі СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
Читайте також: Падіння російського Іл-76: все, що наразі відомо
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених.
Наразі жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Читайте також: «Навмисні дії Росії»: у ГУР зробили заяву щодо зриву запланованого обміну полоненими
Тим часом низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. Згодом цю частину інформації видалили. За даними джерел ЗМІ, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300. Цими засобами зазвичай, як стверджує українська сторона, російські військові обстрілюють Харків.
Український Генеральний штаб прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської області за останній тиждень, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
Також у ГУР заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
«Нафтогаз» повідомляє про масштабну кібератаку на свій дата-центр
Національна газопостачальна компанія «Нафтогаз України» перебуває під кібератакою – про це повідомила її пресслужба 25 січня.
«Зафіксовано масштабну кібератаку на один із дата-центрів, який використовує наша компанія», – йдеться в повідомленні.
Зараз вебсайти та кол-центри компанії не працюють. Компанія зазначає, що повідомить про відновлення роботи сервісів.
Минулого тижня співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомляв про «найпотужнішу» кібератаку на свій банк.
Читайте також: Данія виділить понад 13 млн доларів на «зміцнення кіберзахисту України» – уряд
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
Війська РФ вночі з С-300 вдарили по Дружківці – влада
Російські війська вночі завдали два удари ракетами С-300 по Дружківці на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Постраждалих немає.
«Зруйновано 3 приватні будинки, ще 10 пошкоджено, перебито лінію електропередач. На місці працюють комунальні служби та фахівці ДТЕК», – написав він.
Начальник Генштабу Британії закликає посилювати армію через загрозу Росії
Велика Британія має тренувати «армію громадян», здатну битися на суходолі – таку думку висловив очільник Генерального штабу Великої Британії генерал Патрік Сандерс, передає британський мовник BBC.
Виступаючи на конференції щодо броньованої техніки, Сандерс висловив переконання, що самого збільшення резервних військ недостатньо. Як цитує BBC, генерал вказав на загрозу з боку Росії та кроки, до яких вдалися інші європейські країни, аби посилити свої військові спроможності.
Сандерс не закликав до загальної мобілізації, натомість висловившись на користь заохочення добровільного призову, а також модернізації збройних сил Сполученого королівства.
На його думку, поточне покоління є «передвоєнним», а підготовка до можливої війни є «завданням для всієї нації».
Через російський обстріл Харківщини поранені четверо людей – Синєгубов
Через російський обстріл села Велика Рогань на Харківщині поранені четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Вчора близько 21:30 ворог обстріляв село Велика Рогань Харківського району. Травмовано 4 людини: жінки 60, 39 та 26 років – стан легкий, допомогу надали на місці; 17-річний підліток зазнав поранень мʼяких тканин голови та обличчя та кінцівок. Госпіталізований, стан середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За його словами, пошкоджені та зруйновані чотири житлових будинки, легкові автомобілі.
Синєгубов повідомив, що також близько 19:40 24 січня російські війська завдали удару КАБом по селі Вільхуватка Куп’янського району –пошкоджено фермерське господарств, також ввечері 24 січня російські війська обстріляли Роздольне Чугуївського району – пошкоджені два складських приміщення. Постраждалих немає.
За попередніми даними Офісу генпрокурора, війська РФ обстрілювали Роздольне та Велику Рогань ракетами типу С-300 з території Бєлгородської області РФ.
Bloomberg: в Естонії заявили, що в НАТО недооцінювали можливості РФ з виробництва боєприпасів
Командувач Сил оборони Естонії Мартін Херем заявив, що нові розвідувальні дані про здатність Росії виробляти боєприпаси і вербувати війська спонукали союзників по НАТО до переоцінки і низки попереджень про необхідність підготовки до довготривалого конфлікту, повідомляє 24 січня Bloomberg.
За його словами, прогнози про те, що російські війська досягнуть межі своїх ресурсів, не справдилися, РФ здатна виробляти кілька мільйонів артилерійських снарядів на рік, що значно випереджає європейські зусилля, і може набирати сотні тисяч нових солдатів.
«Багато хто думав, що вони не можуть вийти за рамки цього – сьогодні факти говорять нам про інше. Вони можуть виробляти ще більше – в рази більше – боєприпасів», – сказав Херем в інтерв’ю в Таллінні.
Читайте також: Західні та азійські компанії продовжують постачання компонентів для російських танків – The Insider
Видання зауважує, що естонський військовий командувач приєднується до зростаючої кількості воєначальників Північноатлантичного альянсу, які протягом останнього місяця попереджали, що альянс повинен готуватися до війни з Кремлем.
Минулого тижня високопосадовець військового комітету НАТО заявив, що Альянс потребує «трансформації ведення війни» і закликав готуватися до епохи, в якій все може статися в будь-який час, в якій ми повинні очікувати несподіваного», зокрема війни.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас 16 січня заявила, що у Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного Альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона посилалась на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Крім того, за даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.
Росія за добу війни втратила 950 солдатів, 30 танків та майже 60 артсистем – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 379 610 своїх військових, за останню добу – 950, повідомив вранці 25 січня у фейсбуці Генштаб ЗСУ.
Також у Генштабі повідомили про такі втрати РФ військової техніки:
- танків – 6257 (+30 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11 621 (+42)
- артилерійських систем – 9067 (+59)
- РСЗВ – 972 (+1)
- засобів ППО – 660 (+1)
- літаків – 331
- вертольотів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7033(+35)
- крилатих ракет – 1844 (+2)
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12044 (+39)
- спеціальної техніки – 1420 (+4)
Нічна атака дронами: в Одесі число постраждалих зросло, влада розповіла про наслідки влучань
Кількість постраждалих внаслідок нічної атаки дронами в Одесі зросла до 6 людей, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
Олег Кіпер розповів про влучання у частково заселену багатоповерхову новобудову в Хаджибейському районі Одеси, була пожежа – у результаті пошкоджено кілька квартир, одна людина отримала опіки.
За його даними, також ще один уражений дрон в падінні пробив дах двоповерхової житлової будівлі в Приморському районі міста, у цьому ж житловому кварталі впав ще один БПЛА – постраждали четверо людей.
Ще один ударний безпілотник впав біля багатоповерхівки у Приморському районі – без детонації, постраждалих немає.
Крім того, місцева влада повідомила, що російські війська поцілили у складське приміщення меблевого комбінату в промисловому районі Одеси – спалахнула потужна пожежа.
«Чоловіка, що поруч проїжджав на велосипеді, ударною хвилею скинуло на землю, отримав поранення уламками різних предметів, що розліталися від вибуху. Надано медичну допомогу, лікується амбулаторно», – написав Кіпер у телеграмі.
ОВА: на Дніпропетровщині після влучання дрона є руйнування на одному з підприємств
На Криворіжжі після влучання дрона є руйнування на одному з підприємств, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На Криворіжжя ворог спрямував БпЛА. Через влучання на одному з підприємств є руйнування. Там зайнялася будівля. Рятувальники пожежу приборкали. Мирівська громада, що на Нікопольщині, потрапила під артобстріл. Як і райцентр», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
Читайте також – Повітряні сили ЗСУ: українські військові знищили 11 з 14 «шахедів», якими РФ атакувала Україну
24 cічня сили повітряного командування «Схід» збили дві ракети над територією Дніпропетровської області. Повідомлялось, що уламки впали на одне з підприємств у Дніпрі, поранений 38-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські війська продовжують спроби оточити Авдіївку – Сили оборони за минулу добу відбили біля міста чотири атаки, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові продовжують відбивати російські атаки на семи напрямках фронту, протягом минулої доби відбулося 58 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 6 російських атак біля Синьківки Харківської області, на Лиманському – 9 атаки поблизу Тернів, східніше Діброви, Макіївки, Серебрянського лісництва, на Бахмутському – 7 атак противника неподалік Васюківки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки.
На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати війська РФ, які не полишають спроб оточити Авдіївку – Сили оборони протягом минулої доби відбили 4 атаки в районі Авдіївки та ще 8 атак поблизу Первомайського та Невельського Донецької області.
Читайте також: «Дуже обмежені територіальні здобутки» при значних втратах – розвідка Британії про дії військ РФ біля Авдіївки
На Мар’їнському напрямку українські оборонці біля Георгіївки та Новомихайлівки відбили 9 атак, на Шахтарськом – дві атаки південніше Золотої Ниви та східніше Старомайорського, а на Запорізькому напрямку відбили одну атаку противника в районі Роботиного Запорізької області, додають в Генштабі.
Британська розвідка 21 січня повідомляла, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
У грудні минулого року у Білому домі заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневровим батальйонам лише у техніці.
Повітряні сили ЗСУ: українські військові знищили 11 з 14 «шахедів», якими РФ атакувала Україну
Під час чергової атаки РФ українські військові знищили 11 безпілотників Shahed-136/131 на Одещині та Миколаївщині, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, у ніч на 25 січня противник завдав удару 14 ударними БПЛА з району Приморсько-Ахтарськ (РФ) та мис Чауда (окупований Крим), а також чотирма зенітними керованими ракетами С-300 з Бєлгородської області РФ у напрямку Харкова та однією – з окупованої Донеччини.
Читайте також: У Харкові оголошений день жалоби – Терехов
Раніше голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська вночідвічі атакували Одесу ударними дронами. За його словами, незважаючи на результативну роботу ППО, в Одесі є влучання в промисловий об'єкт, пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. Внаслідок російської атаки постраждали дві людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Країни повинні припинити підтримувати біженців». Слова про біженців і громадян
Припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав радник голови Офісу президента Сергій Лещенко країни, які прихистили українців, в інтерв’ю швейцарському виданню.
Після хвилі обурень громадян у соцмережах, політичних заяв опонентів і не тільки – Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.
У самому ж ОП на заяву радника публічно не відреагували, що залишило місце для питання: приватну позицію озвучив радник чи ні?
На початку січня суперечлива риторика щодо українців за кордоном пролунала і з уст самого президента. У своєму новорічному зверненні Володимир Зеленський озвучив тезу, яка теж спровокувала обговорення: «Одного дня доведеться поставити собі питання: «Хто я?». Зробити вибір: «Ким я хочу бути? Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином?». Що це – казуси публічної комунікації чи політична позиція влади? Реакції зібрав проєкт Радіо Свобода «Ти як?».