Рада ЄС 12 лютого ухвалила рішення, яке відкриває шлях до можливого створення фінансового внеску до бюджету ЄС з чистих прибутків з заморожених російських активів для підтримки України та її відновлення.
Як повідомляється на сайті Ради, 12 лютого схвалили рішення та регламент, що роз’яснюють зобов’язання центральних депозитаріїв цінних паперів, які володіють замороженими активами та резервами центрального банку Росії.
Сьогоднішнє рішення роз’яснює правовий статус доходів з російських заморожених активів, встановлює чіткі правила для суб’єктів, що ними володіють. Рада, зокрема, вирішила, що центральні депозитарії, які володіють активами центробанку РФ на суму понад 1 млн євро, повинні окремо обліковувати надзвичайні залишки грошових коштів, що накопичуються внаслідок обмежувальних заходів ЄС, а також окремо зберігати відповідні доходи. Крім того, центральним депозитаріям заборонено розпоряджатися отриманим чистим прибутком.
З огляду на ризики та витрати, пов’язані із зберіганням активів та резервів центрального банку Росії, кожен центральний депозитарій цінних паперів може звернутися до свого наглядового органу з проханням надати дозвіл на вивільнення частки цього чистого прибутку з огляду на дотримання вимог щодо статутного капіталу та управління ризиками.
«Це рішення відкриває шлях до ухвалення Радою рішення про можливе створення фінансового внеску до бюджету ЄС з цих чистих прибутків для підтримки України та її відновлення і реконструкції на більш пізньому етапі. Цей фінансовий внесок може бути спрямований через бюджет ЄС до Фонду для України», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, ЄС вирішив заборонити будь-які операції, пов’язані з управлінням резервами та активами ЦБ РФ. В результаті цієї заборони відповідні активи, що перебувають у фінансових установах країн-членів ЄС, є замороженими.
Наприкінці січня посли Євросоюзу погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись кошти від цих активів.
Міжнародний депозитарій Euroclear лише за 2023 рік заробив 4,4 мільярда євро від російських заморожених активів.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear.
«Саме те, чого хоче Путін». Як в Україні відреагували на погрози Трампа країнам НАТО
Дональд Трамп знову зробив заяву, яка обурила і занепокоїла політичних лідерів по обидва боки Атлантики. Виступаючи на мітингу в штаті Південна Кароліна 10 лютого, колишній президент США та нинішній фаворит республіканських праймеріз на право брати участь у президентських виборах у США-2024 – заявив, що за часів свого президенства попередив союзників по НАТО про наміри заохочувати напади Росії на країни, які, за його словами, є «порушниками» і роблять недостатні внески на оборону.
Згадуючи про зустріч з лідерами НАТО, він процитував президента неназваної «великої країни», який, за словами Трампа, запитав у нього: «Сер, якщо ми не платимо і на нас напала Росія – ви захистите нас?».
«Я кажу: «Ви не платили? Ви порушник?» Він сказав: «Так, припустимо, що це сталося». Ні, я б не захищав вас. Насправді я б заохочував їх робити все, що їм заманеться. Ви повинні платити», – заявив Трамп.
У Білому домі засудили цю заяву, назвавши її «жахливою і безглуздою» і такою, що ставить під загрозу національну безпеку США й глобальну стабільність.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що НАТО не може бути альянсом «у меню», який працює залежно від настрою президента США.
А Генсек самого НАТО Єнс Столтенберґ відреагував на погрози Трампа країнам НАТО так:
«Розмови про те, що члени оборонного альянсу не захищають один одного, підривають спільну безпеку». Крім того, за його словами, такі заяви «ставлять під загрозу життя американських і європейських солдатів»
Україна на Мюнхенській конференції з безпеки цього тижня представить своє бачення 2024 року, багато в чому вирішального року, заявив президент України Володимир Зеленський.
Він повідомив, що українська сторона готується до Мюнхенської безпекової конференції – «важливої не лише європейської, а й глобальної платформи».
«Україна представить своє бачення цього року. І багато в чому вирішального року – тих перспектив, які є в усіх нас, у всіх вільних націй, і які точно не мають бути втрачені. Співпраця має значення. І я вдячний усім у світі, хто це усвідомлює, усім, хто допомагає, кожному лідеру, кожній державі, які хочуть чесного миру так само, як і українці», – заявив він в своєму відеозверненні.
Мюнхенська безпекова конференція пройде 16-18 лютого. До участі в заході запросили Зеленського, наразі невідомо, чи він братиме участь.
На фронті впродовж доби відбулося 63 бойових зіткнення – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 12 лютого на фронті відбулося 63 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Найбільше атак було зафіксовано на Марʼїнському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні.
«На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де ворог за підтримки авіації 25 разів намагався покращити тактичне положення. Також ворог завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Костянтинівка, Парасковіївка Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинились такі населені пункти Донецької області, як Курахове, Побєда, Новомихайлівка, Катеринівка, Парасковіївка», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, на Авдіївському напрямку українські військові відбили 14 атак у районі Авдіївки та ще чотири атаки в районах Тоненького, Невельського, а на Бахмутському напрямку – 6 атак у районах населених пунктів Богданівка, Андріївка та Кліщіївка.
Польща: українські вантажівки, з яких висипали зерно, досі стоять на кордоні
Три українські вантажівки, з яких напередодні польські фермери висипали зерно просто на дорогу, залишаються в пункті пропуску Дорогуськ. Ані їхати, як планували, до Литви, ані повертатися в Україну вказівки нема, повідомив Радіо Свобода 12 лютого один із далекобійників Вадим Шеретюк.
«Перевізник готує документи на повернення, але каже, що сам наразі не знає, що і як буде. Як відреагує польська сторона на перетин, як відреагує наша сторона, бо цей вантаж був завантажений, замитнений, ще й тонаж висипаний, то я навіть не знаю, що на нас чекає. Може бути таке, що конфіскують транспортний засіб із вантажем чи на нашій, чи на польській стороні за висипаний товар, хоча це сталося не з нашої вини. Цілий день вирішувалося питання про те, щоб знайти конвой і щоб з польської сторони у нас був супровід до литовського кордону або хоча б на пів дороги. Але самі розумієте, як це польська поліція має везти три українські самоскиди до Литви. Це смішно. Очевидно, доведеться повертатися до України, бо по території Польщі нам уже «червоне світло», – розповів водій вантажівки.
Також далекобійник розповів подробиці вчорашньої події. Каже, що коли вони вʼїхали на територію Польщі, фермери їх зупинили, взяли всі дані, подивилися документи і сказали що будуть з’ясовувати чи справді товар їде транзитом.
«Нас ввели в оману. Обіцяли, що зараз приїде старший і дасть вказівку, що робити далі, чи будете повертатися в Україну, чи ми вас пропустимо, і ви поїдете транзитом на Литву. Почала збиратися масовка людей, журналісти. Люди спілкувалися, запитували щодо блокади, якби ніхто агресії ніякої не проявляв. А потім приїхали якісь журналісти, вони себе назвали «farmer.pl», з автомобіля подіставали триноги, камери і група з чоловіків так 50 побігла на автомобілі і почала зривати ті пломби, відштовхувати нас, щоб більше того зерна висипалося. Ми зняли тільки пару секунд, бо телефони виривали», – додав водій Вадим Шеретюк.
Українське зерно, яке польські фермери розсипали по дорозі, досі там лежить, його не прибрали. Мітингарі поклали на збіжжя прапор ЄС і опудало з обличчям єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського.
Посол України в Польщі Василь Зварич в коментарі Радіо Свобода повідомив, що триває спроба розв'язати питання з подальшим транспортуванням зерна.
«Фірма-перевізник із власником вантажу, а це іноземна європейська компанія, визначаються, чи повертатися назад в Україну, чи далі рухатися в напрямку Литви», – сказав український дипломат.
Ексчиновника Міноборони Лієва взяли під варту, застава – 50 мільйонів гривень
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду взяла під варту колишнього високопосадовця Міністерства оборони України Олександра Лієва, який є підозрюваним у справі про заволодіння майже 1,5 млрд гривень на закупівлі боєприпасів. Лієв заарештований до 8 квітня включно із правом внесення застави у розмірі 50 мільйонів гривень.
Лієв після засідання розповів, що шокований рішенням суду.
«У мене пʼять дітей, працюю гендиректором компанії, законослухняний громадянин – однак таке рішення ухвалене. Я дуже в шоці, моя сімʼя в шоці. Це дуже складно для мене. Це покарання за ту відповідальність, яку я брав на себе», – сказав Лієв (трансляція відбулася на фейсбук-сторінці ексчиновника).
Зеленський повідомив про перше засідання Ставки без Залужного
Президент України Володимир Зеленський повідомив 12 лютого, що провів перше засідання Ставки Верховного головнокомандувача після відставки з посади головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
«Перша Ставка в оновленому складі. Пріоритетні питання незмінні: фронт і захист прифронтових регіонів, людей та критичної інфраструктури від російського повітряного терору. Доповіді Головкома Сирського та начальника Генерального штабу Баргилевича, представників розвідок, командувачів оперативно-стратегічних угруповань військ», – ідеться в повідомленні.
За словами глави держави, учасники засідання обговорили ситуацію навколо Авдіївки, Куп’янська та на південному напрямку. Також ішлося про «забезпечення армії всім необхідним: снаряди, дрони, РЕБ».
Також на засіданні заслухали доповіді енергетиків і голів військово-цивільних адміністрацій прифронтових областей. «Подальша розбудова багаторівневого захисту об’єктів електро-, водо- та теплопостачання», – додав Зеленський.
«Голод, війна, російська провокація»: реакції на розсипане польськими фермерами українське зерно
ЛЬВІВ – Польська поліція розпочала розслідування інциденту, який трапився поблизу пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин». 11 лютого близько 11.30 польські фермери, які страйкують перед польсько-українським кордоном, зупинили три українські вантажні автомобілі і висипали звідти зерно просто на дорогу. Ця ситуація викликала обурення в українському суспільстві, яке одразу ж нагадало полякам про Голодомор 1933 року і російсько-українську війну.
Тільки-но припинили блокувати пункти пропуску польські перевізники, як естафету від них перейняли фермери. Вони розпочали свій протест, оголошений незалежною самоврядною профспілкою індивідуальних фермерів «Солідарність», 9 лютого.
Головні вимоги польських аграріїв зводять до таких:
- заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України;
- змінити позицію європейської аграрної політики, зокрема, щодо впровадження «зеленого ладу», мова про низку екологічних і кліматичних вимог. Фермери протестують проти реалізації «Європейської зеленої угоди», стратегії ЄС «Від лану до столу» і Спільної аграрної політики Європейського Союзу (Фермери невдоволені кліматичною, екологічною, податковою політикою ЄС, тому що це призводить до значного зростання собівартості і зниження конкурентоспроможності у порівнянні з іншими світовими виробниками);
- надати підтримку тваринництву;
- польський уряд має виробити план щодо сільськогосподарського виробництва, прибутковості виробництва, реконструкції польської переробки та польської торгівлі.
Тобто, причина протесту фермерів не пов’язана тільки з українською агропродукцією.
Протестувальники пропускають транспорт через певний проміжок часу, безперешкодно проїжджає в Україну гуманітарний вантаж і для потреб українського війська.
Але 11 лютого близько 11.30 польські фермери зупинили три українські вантажні автомобілі, які за інформацією українського посольства у Польщі, були опломбовані після відповідних митних процедур і рухалися транзитом до Литви.
Протестувальники розрізали замки висипали українське зерно просто на дорогу. Українські водії розвернули машини і повернулися в Україну.
Лінія оборони чи металобрухт? Для чого Росія зібрала «цар-потяг» на окупованому Донбасі
На окуповані частині Донецької області між селищем Оленівка та містом Волновахою на залізниці зібрані сотні товарних вагонів, які розтягнулись приблизно на 30 кілометрів – їх легко можна побачити на супутникових знімках. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідають, де стоїть цей ешелон, для чого він може бути використаний та чим важлива ця ділянка місцевості з воєнної точки зору.
Широку увагу на «цар-потяг» (так довжелезний склад вагонів вже назвали у ЗМІ) звернули завдяки аналітичному звіту американського Інституту вивчення війни (ISW) із посиланням на дані проєкту DeepState.
Аналітики ISW та DeepState, військові експерти висувають кілька версій, навіщо Росії потрібна ця лінія з вагонів. Розглянемо їх та висунемо свої.
Залізничний коридор
Інформація про спроби армії Росії встановити безперервне та зручне залізне сполучення у відкритому доступі з’явилася ще на початку 2023 року. Було це на тлі очікувань українського наступу та з початком активного використання ЗСУ далекобійних систем ураження, які один за одним знищували склади та логістичні маршрути російських військ в тилу окупованих територій.
Йшлося про два напрямки залізничного сполучення:
1. Рокадна залізниця, що з’єднувала би Донецьк та окуповану частину Запорізької області. Такий маршрут забезпечував би швидке перекидання російських сил та озброєння вздовж лінії фронту. Проблеми з логістикою, на думку експертів та українських військових, значною мірою сприяли успіхам українських військ під час звільнення Харківщини та Херсона восени 2022 року.
Рокади – це шляхи (зокрема, залізниця) в прифронтовій зоні, що проходять паралельно лінії зіткнення. Рокади потрібні війську для маневрування як особовим складом, так і матеріальними засобами.
Йдеться про те, що на довгій лінії фронту російські війська побоювалися перекидати основні сили на північ чи південь. Завжди існував ризик пропустити основний удар ЗСУ на одному напрямку, натомість реагувати на відволікаючий. Це було особливо актуально, коли бойові дії зберігали відносно маневрений характер, а бездоріжжя залишалося важливим фактором маневрування.
Фігуранту удару по селу Гроза повідомили про підозру в державній зраді – ДБР
Співробітники Державного бюро розслідувань оголосили 12 лютого, що повідомили про підозру в державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України) колишньому українському правоохоронцю, який під час окупації Куп’янська активно допомагав російським військовим.
«Після початку російського повномасштабного вторгнення фігурант почав прислужувати росіянам та виконувати всі їхні вказівки. Новим місцем роботи для зрадника стала окупаційна патрульна служба. Разом з військовими РФ він чергував на блокпостах, виписував штрафи місцевим мешканцям та навіть вилучав у них автомобілі. Причому вилучений транспорт зрадник передавав російським силовикам», – ідеться в повідомленні.
Також у бюро нагадують, що «зрадником був і рідний брат підозрюваного, кримінальне провадження відносно нього за фактом державної зради працівники ДБР скерували до суду у листопаді 2022 року».
«У жовтні 2023 року обоє зрадників навели ракету по кафе у селі Гроза, внаслідок чого загинули десятки мирних мешканців. Тоді СБУ також порушила проти них кримінальне провадження за цим фактом. Братам за державну зраду загрожує довічне позбавлення волі», – інформує ДБР.
Повідомлення аналогічного змісту оприлюднили також Офіс генерального прокурора та департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.
«Амбіції Москви перекреслили всі плани» – доповідь Мюнхенської конференції з безпеки
Мюнхенська конференція з безпеки представила щорічну доповідь про ситуацію у світі. Він має назву «Lose-Lose?» (тобто «Програють усі?») Автори доповіді твердять, що звичний порядок міжнародної співпраці виявився малоефективним для розвʼязання нових політичних криз. Країни світу стали менше співпрацювати і частіше шанувати лише власні інтереси. У результаті, вважають експерти, в більшості нинішніх криз програють усі залучені сторони, а політична невизначеність зростає.
Аналізуючи ситуацію у Східній Європі, автори доповіді зазначають, що «імперські амбіції Москви вже призвели до війни і перекреслили всі плани на спільну безпекову роботу в найближчому майбутньому». Зрештою, програють усі: Україна ризикує самим своїм існуванням як незалежної держави, але війна також завдає величезної шкоди населенню Росії, а Європа більше не може отримувати звичні вигоди від мирного існування і змушена вкладати фінанси та зусилля у власну оборону та на підтримку України.
Як зазначають автори доповіді, майже через два роки війни страх перед Росією у світі значно знизився. Згідно з опитуваннями, тепер Росію як головну загрозу безпеці згадують лише жителі Великої Британії та Японії. Для громадян Німеччини в їхньому рейтингу загроз Росія стоїть на сьомому місці, для італійців – на 12-му. У багатьох країнах людей більше турбують масова міграція, радикальний ісламізм, зокрема, політика Ірану та зміни клімату. У Китаї та США головною загрозою громадяни називають кібератаки.
НАБУ підозрює 6 колишніх чиновників у заволодінні нафтопродуктами на майже 1 млрд грн
Детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом чиновникам, яких підозрюють у заволодінні нафтопродуктами на загальну суму 967 мільйонів гривень, арештованими у справі власника групи «Східно-Європейська паливно-енергетична компанія» (СЄПЕК). Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Серед підозрюваних:
- колишній в.о. глави Адміністрації президента України, народний депутат України, керівник одного з комітетів Верховної Ради України;
- підприємець;
- колишній директор державного підприємства;
- колишній заступник директора державного підприємства;
- менеджер державного підприємства;
- керівник приватного товариства.
У САП нагадали, що у 2014 році рішенням суду накладено арешт на нафтопродукти, ввезені в Україну з порушенням законодавства.
«У межах досудового розслідування встановлено, що підприємець, діяльність якого повʼязана з реалізацією нафтових продуктів, та топпосадовець Адміністрації президента України з метою заволодіння цим арештованим майном розробили злочинну схему. Задля її реалізації особи залучили підконтрольних осіб, яких призначили на посади державного підприємства», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: САП: суд заочно заарештував двох фігурантів справи про продаж електрики «Укренерго»
Правоохоронці вважають, що арештовані пально-мастильні матеріали були реалізовані за заниженими цінами «підконтрольній організатору схеми компанії», а до державного бюджету кошти так і не надійшли «оскільки компанія сплатила лише частину з них, але і ті були виведені на рахунки інших підконтрольних суб’єктів господарювання».
У результаті протягом 2014–2018 років інтересам держави завдано збитків на суму 967 мільйонів гривень, наголошує САП.
У пресслужбі САП не називають прізвищ фігурантів справи, але вранці 12 лютого українські медіа поширили інформацію, що до провадження міг бути залучений колишній народний депутат Сергій Пашинський.
Пашинський написав у своєму фейсбуці, що зранку до нього прийшли з обшуками представники СБУ та НАБУ. Він запевнив, що обшуки стосуються справи, коли він у 2015 році звернувся до президента з проханням покрити дефіцит пального в ЗСУ пальним російської нафтової компанії «Роснєфть».
«Справа щодо передачі «пального Курченка», а насправді пального кремлівської «Роснєфті» державі – за часів мародерства Януковича цей олігарх наживився активами на сотні мільйонів доларів, в тому числі майже 100 тисячами тонн нафтопродуктів, які у 2014 році вдалося передати державним нафтовим операторам», – вважає Пашинський.
Нова хвиля атак під Бахмутом: Росія готується штурмувати Часів Яр?
У ніч проти 10 лютого DeepState повідомив про те, що ситуація в районі Часового Яру на захід від Бахмута стає все більш напруженою.
За даними аналітиків, армія Росії зайняла лісовий масив на південь від Богданівки – села поблизу Хромового та Іванівського, де-факто околиць Бахмута.
Тепер агресор підійшов впритул до висоти, на якій розташований Часов Яр. Аналітики зазначили, що Росія вже розпочала там нову хвилю атак після перегрупування, застосовуючи і піхоту, і бронетехніку.
Штурмувати місто російським військам, за оцінками DeepState, буде проблематично через хребет, на якому він знаходиться. Ускладнити завдання Росії могли б і якісні фортифікації – але «історія з підготовкою до оборони знову бажає кращого».
«Дев'ять ножових поранень». Що відомо про вбивство українського юнака-баскетболіста в Німеччині
У Німеччині внаслідок нападу загинув 17-річний український баскетболіст юнацької збірної України (2022 рік) Володимир Єрмаков, а його друг Артем Козаченко перебуває у реанімації. Хлопці приїхали до Німеччини, рятуючись від повномасштабної війни Росії проти України. Тут вони грали за молодіжну баскетбольну команду ART Giants (U-19) з Дюссельдорфа. За повідомленням поліції міста Ессен, нападника вже затримали. Ним виявився 15-річний підліток, який раніше потрапляв у поле зору правоохоронців.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував усю наявну інформацію із відкритих джерел і публікує те, що відомо на цей момент про обставини справи.
«Дев'ять ножових поранень грудної клітки та живота»
Як повідомляє поліція, у суботу ввечері 10 лютого на автобусній зупинці німецького міста Оберхаузен відбулася суперечка між двома групами підлітків, яка переросла у фізичну сутичку.
Під час сутички двоє українських юнаків з Дюссельдорфа отримали важкі ножові поранення. Життя 17-річного Володимира Єрмакова лікарям не вдалося врятувати, він помер під час операції.
Артем Козаченко, якому вже виповнилося 18 – наразі перебуває у реанімації.
Згідно з попереднім розслідуванням, у сутичці застосували ніж. Серйозні поранення також отримали й двоє інших підлітків: 14-річний сирієць з Гельзенкірхена і 13-річна німецько-ліванська дівчинка з Оберхаузена. Підозрювані у скоєнні злочину втекли з місця події.
У ніч на 12 лютого відділ із розслідувань вбивств поліції Ессена під керівництвом прокуратури взяв на себе розслідування цієї справи.
Слідчим вдалося встановити особи двох юнаків, яким у подальшому оголосили про підозру у скоєнні злочину, і заарештувати їх за місцем проживання.
Виявилося, що у нападі й вбивстві підозрюють 15-річного німця турецького походження та 14-річного німця грецького походження. Вони, за повідомленням правоохоронців, вже раніше потрапляли в поле зору кримінальної поліції.
Заяви фаворита на висування на виборах президента США від Республіканської партії Дональда Трампа про те, що він заохочував би Росію нападати на членів НАТО, які не дотримуються виплат на оборону, не варто сприймати надто серйозно, вважає голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко.
«Слід визнати, що Трамп висловився дуже невдало. Разом з тим, слід зважати на те, що політична риторика під час виборчої кампанії в США є дуже гострою і занадто емоційною. На мій погляд, слова Трампа спрямовані на внутрішню аудиторію, і тому їм не треба надавати серйозного значення. Трамп мислить і висловлюється скоріше як бізнесмен, що не завжди відповідає реаліям геополітики… Трамп і раніше робив невдалі заяви з приводу НАТО, але на практиці це не вплинуло на загальну політику США стосовно цього оборонного альянсу», – сказав Мережко в коментарі Радіо Свобода.
Він додав, що, на його думку, хоч хто б став президентом США, «він робитиме все, щоб США залишалися лідером НАТО, і підтримуватиме євроатлантичну солідарність».
Міністерство закордонних справ Росії 12 лютого оголосило про санкції проти 18 «представників військово-політичного істеблішменту та науково-академічної спільноти» Великої Британії. Цим людям заборонили вʼїзд до РФ.
Відомство пояснило обмеження відповіддю на «конфронтаційний курс Лондона», а також на спонукання «режиму Зеленського до продовження кровопролиття».
Велика Британія, як і інші західні країни, запровадила кілька раундів санкцій проти Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. РФ запровадила обмеження у відповідь.
«Пункт спостереження» в гаражі – СБУ заявляє про викриття інформатора спецслужб РФ на Кіровоградщині
Служба безпеки України заявила 12 лютого, що викрила інформатора російських спецслужб, який збирав розвідувальні дані про передислокацію Сил оборони через територію Кіровоградщини.
«Зловмисник намагався дізнатися орієнтовну кількість особового складу та військової техніки підрозділів ЗСУ, які рухаються залізницею у напрямку східного фронту. Найбільше ворога цікавила інформація про переміщення на передову українського важкого озброєння, у тому числі танків, бойових машин піхоти та артилерійських систем. Щоб слідкувати за ешелонами ЗСУ, фігурант облаштував «спостережний пункт» у власному гаражі, розташованому поблизу залізничної станції. Крім того, він обходив місцевість і приховано фіксував місця базування українських військ під виглядом прогулянок пересічного громадянина», – вказано в повідомленні спецслужби.
За даними слідства, інформатором виявився місцевий житель, який майже 20 років проживав на території Росії. Перед початком повномасштабного вторгнення він приїхав в Україну, щоб продати тут усе належне йому майно і повернутися до РФ. У травні 2023 року, коли чоловік ще перебував на Кіровоградщині, на нього вийшов представник російських спецслужб і запропонував співпрацю, твердять в СБУ.
«Під час обшуків у помешканні фігуранта вилучено:
- мобільні телефони та комп’ютерну техніку із доказами злочинної діяльності;
- документи, які підтверджують факти його проживання та підприємницької діяльності на території РФ.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ)», – ідеться в повідомленні.
Чоловік перебуває під вартою, йому загрожує до 12 років тюрми.
ГУР: ніхто не стверджує, що продаж Starlink силам РФ відбувається офіційно
Системи супутникового зв’язку Starlink надходять до Росії через треті країни, заявив 12 лютого в телемарафоні представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
«Росія продовжує працювати через так званий паралельний імпорт, а по суті – контрабанду. І так, через треті країни, ми не будемо називати конкретні країни, інформація потребує уточнення, але Starlink – у вільному продажі на території РФ, на відкритих онлайн-майданчиках», – сказав він.
Юсов вкотре зауважив, що порівняно з попереднім періодом зараз використання Starlink російськими силами на лінії фронту стало «більш системним і налагодженим». Він наголосив, що триває робота з «нейтралізації цієї загрози».
«Тобто на дані пристрої і девайси окупанти роблять ставку. Звичайно, триває робота з нейтралізації цієї загрози. Ми зараз усі деталі розкривати не будемо. Ніхто не стверджує, що офіційно йде продаж Starlink росіянам. Але сьогодні РФ – не лише держава-терорист номер один, а і держава-контрабандист номер один, тому так, це проблема, над якою сьогодні працюють», – сказав представник ГУР.
Напередодні Головне управління розвідки Міністерства оборони України підтвердило використання Starlink російськими військами на окупованій території України.
Американський мільярдер Ілон Маск назвав ці повідомлення «помилковими», заявивши, що «американське аерокосмічне приватне підприємство SpaceX не продає Росії ці термінали».
У Starlink раніше заявили, що компанія SpaceX Ілона Маска, яка забезпечує роботу Starlink, «не веде жодних справ із російським урядом чи його військовими». У компанії додали: якщо дізнаються, що термінал Starlink використовується неавторизованою стороною чи стороною, яка перебуває під санкціями, то розслідують це і вживуть заходів для деактивації терміналу в разі підтвердження.
Розвідка Британії заявила про посилення мілітаризації вищої освіти в Росії
Розвідка Великої Британії заявила про ознаки посилення мілітаризації вищої освіти в Росії.
У розвідці звернули увагу на те, що в лютому 2024 року у московській Вищій школі економіки (ВШЕ) був створений новий військовий науково-дослідний інститут. «Інститут світової військової економіки і стратегії, як його називають, було створено політологом, прихильником жорсткої лінії Сергієм Карагановим. Очолить його адмірал Сергій Авакянц, колишній командувач Тихоокеанського флоту РФ, який був звільнений з посади у квітні 2023 року. Авакянц вважає, що Росія перебуває у стані довгострокової конфронтації із Заходом», – йдеться в повідомленні, поширеному Міністерством оборони Британії.
За повідомленням, новий інститут займатиметься політикою й економікою, але переважно фокусуватиметься на військово-промисловому комплексі іноземних держав. Крім того, він займатиметься вивченням стратегічного стримування і ролі ядерної зброї. Співробітників інституту планують набирати здебільшого з різних факультетів ВШЕ. Крім того, до інституту запрошуватимуть дослідників із різних військових академій, таких як російська Військова академія Генерального штабу.
«Це, найімовірніше, призведе до тіснішої взаємодії між російськими академічними колами й оборонним сектором, що сприятиме посиленню мілітаризації вищої освіти», – заявила британська розвідка.
Напередодні у британській розвідці заявили, що в Росії через війну проти України спостерігається нестача лікарів і медичного персоналу: у 22 регіонах спостерігається суттєва нестача лікарів, ще в семи – вона оцінюється як гостра.
Раніше розвідка Великої Британії припускала, що ризик перегріву російської економіки «залишається ймовірним» через вплив війни, яку Росія веде проти України, оскільки Москва «нарощує витрати на оборону за рахунок інших сфер».
У грудні 2023 року в Держдепартаменті США заявили, що президент РФ Володимир Путін під час своєї пресконференції підтвердив, що, незважаючи на втрати РФ і руйнування російської економіки, міжнародну ізоляцію Росії, його цілі війни проти України жодним чином не змінилися.
Дані опитування, проведеного російським аналітичним центром «Левада-центр» й оприлюдненого раніше цього місяця, показали, що переважна більшість росіян підтримують російське вторгнення в Україну. За його результатами, станом на січень 2024 року більшість опитаних (77%) підтримують війну проти України, не підтримують — 16% респондентів, ще 8% вагаються з відповіддю.
Половина росіян підтримує ідею мирних переговорів, але цей показник дещо знизився порівняно з листопадом минулого року.
Лише третина росіян вважають, що вони несуть моральну відповідальність за загибель мирних жителів та руйнування в Україні (10% — безумовно та 21% — несуть певною мірою), протилежної думки 62% опитаних.