Дочка Нємцова пропонує відповісти на вбивство Навального підтримкою України
Дочка вбитого у 2015 році політика Бориса Нємцова Жанна, яка є засновницею фонду його імені, нагадала про слова президента США Джо Байдена, який обіцяв «серйозні наслідки» в разі смерті Навального у вʼязниці, і закликала посилити підтримку України.
«Оскільки ми сьогодні говоримо про Олексія Навального, його смерть, я хочу нагадати, що ще до повномасштабної війни в Україні президент США Байден сказав, що якщо Навальний помре у вʼязниці, то будуть серйозні наслідки. І мені здається, що такими наслідками має стати військова, економічна та гуманітарна підтримка України», – сказала Нємцова під час дискусії про майбутнє Росії на конференції з безпеки в Мюнхені.
Вона заявила, що повністю підтримує ці заходи, тому що Путіну «не можна дати перемогти в Україні». Крім того, на думку Жанни Нємцової, необхідно продовжувати застосовувати санкції щодо Росії – навіть попри те, що вони діють не одразу, тому що економіку країни переведено на воєнні рейки.
Коментуючи смерть Навального в колонії, Жанна Нємцова заявила, що вважає це вбивством і погодилася з дружиною політика Юлією Навальною в тому, що «потрібно боротися з абсолютним злом, яке представляє Володимир Путін».
У червні 2021 року президент США Джо Байден заявив, що зустрівшись із Путіним на саміті в Женеві, попередив його про «наслідки», якщо позбавлений волі Олексій Навальний помре в колонії. «Я ясно дав йому зрозуміти, що вважаю, що наслідки цього будуть руйнівними для Росії», – сказав Байден.
У відповідь на запитання журналістів про ці наслідки, поставлене вже після смерті Навального, Байден сказав, що попередження було зроблене три роки тому, і відтоді Росія зіткнулася з «надзвичайно великою кількістю наслідків». «Ми думаємо, що ще можна було б зробити», – сказав він.
Затримка західної допомоги може додатково скоротити можливості української ППО – ISW
Затримка західної допомоги може ще відчутніше обмежити можливості української протиповітряної оборони, що може дозволити російським силам повторити повітряну підтримку, яка сприяла масштабному просуванню Росії в Авдіївці, вказують фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW).
«17 лютого міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що одним із головних уроків оборони Авдіївки є те, що українським силам потрібні сучасні системи протиповітряної оборони, щоб запобігти використанню російськими військами бомб-планерів. Речник ВПС України полковник Юрій Ігнат заявив, що українській ППО необхідно збивати російські штурмовики Су-34 і Су-35, які запускають такі бомби, щоб зупинити удари. Бомби-планери мають радіус дії до 70 кілометрів, і російські війська почали широко використовувати такі бомби, щоб дозволити тактичній авіації завдавати ударів з-за лінії фронту й мінімізувати втрати росіян в Україні», – ідеться в повідомленні.
Аналітики нагадують статтю видання New York Times від 9 лютого, в якій ішлося з посиланням на анонімних американських високопосадовців, що українські запаси ракет ППО вичерпаються в березні 2024 року без подальшого поповнення з боку Заходу.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
У Словʼянську і Краматорську з-під завалів дістали ще два тіла – прокуратура
Число загиблих унаслідок здійсненого 17 лютого обстрілу Краматорська та Словʼянська зросло до чотирьох, з-під завалів дістали тіло сторожа школи та рештки тіла бабусі загиблого хлопця. Про це зранку 18 лютого повідомила Донецька обласна прокуратура.
Унаслідок російського ракетного обстрілу Словʼянська зазнало руйнувань приміщення, в якому розташовувалися пункт незламності та соціальна їдальня. У будівлі перебував сторож, його тіло вранці 18 лютого виявили серед завалів рятувальники.
Краматорськ також зазнав удару ракет.
«Мішенню для однієї з них став приватний житловий будинок, де перебували троє цивільних. Тілесні ушкодження, несумісні з життям, отримали 46-річна мати та її 23-річний син – їхні тіла деблокували. У ході пошуково-рятувальних робіт знайдено й рештки тіла, ймовірно, бабусі загиблого юнака», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Війна і мова. Як агресія Росії прискорила «лагідну українізацію»
Повномасштабна війна, яка триває вже майже два роки, пробудила в Україні більший інтерес до української мови – і люди масово почали переходити з російської на українську. Але чи збережеться ця потужна тенденція? Чи має Україна шанс стати переважно україномовною? Як війна впливає також і на саму українську мову? Про це тут
Повітряні сили заявили про збиття ще одного російського літака
Повітряні сили ЗСУ заявили 18 лютого, що збили ще один російський літак.
«Сьогодні, близько 6:00, ще один Су-34 «успішно повернувся» на базу», – ідеться в повідомленні.
Також у Повітряних силах інформують про збиття вночі 18 лютого 12 «шахедів» та авіаційної ракети Х-59.
Уранці 17 лютого підрозділи Повітряних сил знищили на Східному напрямку одразу три російських винищувачі, розповів командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, «винищувачі були збиті під час спроби ворогом завдати ударів керованими авіабомбами по позиціях наших військ».
F-16 «за графіком» і снаряди «з усього світу». Марк Рютте з полів Мюнхена про допомогу Україні
Нідерланди – серед країн-передовиків на європейському континенті за обсягами військової допомоги Україні. У грошовому еквіваленті вона обчислюється у 2,6 млрд євро, й ці підрахунки наразі не включають винищувачів, обіцяних Україні державою, що очолила так звану авіаційну коаліцію.
Нідерландський прем'єр Марк Рютте з-поміж усіх чинних очільників урядів країн ЄС є найдосвідченішим – посаду обійняв ще до окупації Росією Криму. До того ж користується серед колег неабияким авторитетом – недарма саме Рютте вважають найбільш імовірним наступником Єнса Столтенберґа на посаді генсекретаря НАТО. Глава уряду Нідерландів – послідовний прихильник якомога потужнішої підтримки України.
Чому її партнери, попри страх ще масштабнішої російської агресії, досі не задовольняли всі запити Києва на зброю? І які перспективи отримати допомогу з-за океану, яку президент України Володимир Зеленський назвав у Мюнхені вирішальною?
Ексклюзивну розмову з прем'єром Нідерландів на полях безпекової конференції за лінком
Росія втратила за добу понад 1000 військових, три літаки і 40 артилерійських систем – Генштаб
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України близько 402 430 своїх військових, зокрема 1080 – за останню добу – такі дані станом на ранок 18 лютого наводить Генеральний штаб ЗСУ.
Щодо втрат техніки РФ, то у Генштабі навели такі дані:
- танків – 6487 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 12 198 (+53)
- артилерійських систем – 9709 (+40)
- РСЗВ – 984
- засобів ППО – 674 (+3)
- літаків – 335 (+3)
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7449 (+536)
- крилатих ракет – 1898 (+2)
- кораблів/катерів – 25
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12 736 (+2)
- спеціальної техніки – 1540 (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Очільник МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода пояснив, із якими викликами стикається подовження військової підтримки України Заходом.
«Перший фактор – нерозуміння Росії й того, що Росія може принести не тільки Україні, а і Європі. Чи ж страх перед Росією. Що означатиме перемога України? Думаю, обидва фактори «заковують» і не дають нам рухатися вперед. Перший не дає зібрати політичну волю, бо нема розуміння. Другий… ми дуже боїмося», – зазначив литовський чільний дипломат, спілкуючись із кореспонденткою Радіо Свобода в Мюнхені.
Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи готовий Захід до сценарію, за якого Україна перемагає, Ландсберґіс наголосив, що «є люди, які цього бояться».
«Ми це бачили, коли такі країни, як моя, відновлювали незалежність… Були ті самі чи подібні люди, які думали, що Радянський Союз не може розвалитися… Менталітет один і той же: як можна очікувати, знаєте, що Путін зробить? Та кого хвилює, що він зробить? Не в тому справа і не має бути в тому, як свого часу не йшлося про те, що зробить Горбачов. Він вижив. Це добре», – зауважив Ландсбергіс.
Коментуючи можливий страх Західної Європи перед можливим розв’язанням війни на її території, глава литовської дипломатії відзначив, що «є пробудження».
«Коли ми чуємо про сотні тисяч людей у Росії, яких потенційно мобілізують, забезпечуючи в РФ насильницьке озброєння понад мільйона людей, які мають намір атакувати, – стає зрозумілим, що сценарії, які дозволяли нам думати, що ми сильніші й у нас чіткі фактори стримування Росії, – є люди, що скажуть: можливо, у Путіна інші розрахунки. Й це одна з причин, за яких Україна має перемогти», – резюмував очільник литовського МЗС.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
На фронті відбулося 82 бойових зіткнення за добу – Генштаб
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 82 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ зранку 18 лютого.
«Загалом ворог завдав 13 ракетних та 104 авіаційних ударів, здійснив 169 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені та загиблі серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також об’єкти критичної інфраструктури», – ідеться в повідомленні.
Найбільше атак російські військові здійснили на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Запорізькому напрямках, вказано в ранковому зведенні.
За минулу добу авіація Сил оборони завдала ударів по 14 районах зосередження особового складу та трьох зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ завдали ударів по одному району зосередження особового складу, двох пунктах управління, чотирьох артилерійських засобах, чотирьох складах боєприпасів та одній станції радіоелектронної боротьби противника.
Партнери України шукають боєприпаси для неї по всьому світу – Рютте
Ключовими пріоритетами для України в плані зброї залишаються боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в Мюнхені заявив прем’єр Нідерландів Марк Рютте.
«Вам потрібні боєприпаси і системи ППО. І на певному етапі буде важко знайти більше цього в європейських країнах. Тож ми працюємо з нашими партнерами по всьому світу, щоб переконатися, що у вас достатньо, наприклад, боєприпасів 155-міліметрового калібру і систем протиповітряної оборони», – наголосив Рютте.
Міркуючи про відсутність позитивних рішень щодо схвалення окремих типів зброї для України, прем’єр Нідерландів зауважив, що дискусії щодо принципово нових систем озброєння тривають, «рішення можуть бути схвалені досить швидко».
«Сьогодні слухав Олафа Шольца, і він, дійсно, знаєте, сигналізував про інше повідомлення – більш позитивне щодо деяких із цих рішень (ракет Taurus – ред.), ніж, скажімо, кілька днів і тижнів тому. Але це може зайняти час. Це не завжди є великою проблемою, доки основні запаси надходять, тобто насамперед боєприпаси та ППО», – резюмував Рютте.
Німецька Rheinmetall планує виробляти боєприпаси в Україні
Компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує відкрити новий завод боєприпасів в Україні.
«Шестизначна кількість снарядів калібру 155 мм, які будуть вироблені на рік, включаючи метальні заряди. Rheinmetall з 51% акцій СП, 49% належить українській компанії-партнеру», – йдеться у повідомленні компанії.
Rheinmetall та українська компанія-партнер підписали декларацію про наміри на полях 60-ї Мюнхенської конференції з безпеки. На церемонії підписання був присутній міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.
«Ми хочемо бути ефективним партнером для України у відбудові колись сильної оборонної промисловості в Україні та забезпеченні автономності українських потужностей», – пояснив рішення виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер, якого цитує агенція DPA.
У жовтні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров повідомив про плани України та Німеччини розширити оборонно-промислову співпрацю.
Наприкінці вересня 2023 року стало відомо, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило збройовому концерну Rheinmetall створити спільне підприємство з АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), яке займатиметься обслуговуванням і випуском військової техніки на території України.
Спільне підприємство, як зазначили у Rheinmetall, базуватиметься у Києві. Спочатку співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні й ремонті військової техніки, яку Україна отримала від Німеччини й інших партнерів.
Через російський удар у Краматорську загинули двоє людей – ОВА
Через російський удар у Краматорську загинула людина, ще дві людини перебувають під завалами будинків, повідомляє у телеграм Донецька обласна військова адміністрація.
«Рятувальники витягнули з-під завалів тіло жінки 1977 року народження.
Ймовірно, ще 2 людини перебувають під завалами», – йдеться у повідомленні.
Рятувальна операція триває.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін додав, що рятувальники дістали з-під завалів будинку тіло 23-річного чоловіка.
За даними місцевої влади, ввечері російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську. По останньому випустили три ракети – поцілили у промзону та приватний сектор.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Молдові знову виявили уламки «шахеда»
У Молдові біля села Етулія поблизу кордону з Україною виявили фрагменти безпілотного літального апарату типу «Герань-2» (російська назва дрона іранського виробництва Shahed 136), повідомила прикордонна служба країни.
Уламки дрона біля села Етулія виявляють вже вдруге – вперше про це повідомляли 11 лютого.
«Фрагменти безпілотника були знайдені в полі приблизно за 2 км від молдавсько-українського кордону та приблизно за 5 км від міста», – йдеться у повідомленні.
У відомстві наголосили, що небезпеки для громади немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Куп’янську з-під завалів дістали тіло жінки – Синєгубов
У Куп’янську, який зазнав російського авіаудару, з-під завалів двоповерхового будинку рятувальники деблокували тіло жінки, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз внаслідок ударів окупантів по Куп’янську відомо про одну загиблу жінку та пʼятьох поранених – трьох жінок та двох чоловіків», – написав він у телеграмі.
Вдень 17 лютого війська РФ завдали авіаударів по Купʼянську на Харківщині. За попередніми даними прокуратури, на місто скинули щонайменше пʼять авіабомб. У Купʼянську є руйнування та пошкодження низки цивільних обʼєктів. Одна з авіабомб влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок. Повідомлялося про пʼятьох поранених внаслідок цієї атаки РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську, пошкодженні понад 20 будинків, під завалами можуть бути люди, повідомляє у телеграмі Донецька обласна військова адміністрація.
«По Краматорську росіяни випустили три ракети — поцілили у промзону та приватний сектор. Ймовірно, під завалами одного з будинків перебуває сім’я з 4 осіб, у тому числі підлітки 14 і 16 років. Зруйновано 2 будинки, пошкоджено ще 23», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, у Слов’янську снаряд влучив у школу – за попередньою інформацією, під завалами може бути одна людина.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін уточнив, що рятувальна операція триває – за попередньою інформацією, під завалами будинків можуть бути троє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент України Володимир Зеленський на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки провів телефонну розмову з президентом США Джозефом Байденом.
«Обговорили поточну ситуацію на полі бою. Я радий, що можу розраховувати на повну підтримку американського президента. Віримо і в мудре рішення Конгресу США. Підтримка України – це підтримка демократії та свободи. Ми маємо разом захистити ці цінності», – написав він у телеграмі.
Як пише пресслужба Білого дому, президент Байден сьогодні зателефонував президенту Зеленському, щоб підкреслити зобов’язання США продовжувати підтримувати Україну напередодні другої річниці російського вторгнення.
Адміністрація Байдена також звернула увагу на вихід українських військових з Авдіївки «після того, як українські солдати були змушені нормувати боєприпаси через скорочення запасів внаслідок бездіяльності Конгресу, що призвело до перших помітних успіхів Росії за кілька місяців».
Зазначається, що президент Байден наголосив на необхідності для Конгресу США терміново ухвалити законопроєкт, який передбачає допомогу Україні.
Крім того, Зеленський у Мюнхені зустрівся з делегацією Палати представників Конгресу США від Республіканської та Демократичної партій. Він повідомив, що під час зустрічі «предметно обговорили ситуацію на полі бою, розвиток оборонних індустрій».
«Сподіваємось на ухвалення Палатою представників рішень, що забезпечать подальшу необхідну підтримку України з боку США. Ми маємо перемогти в цій війні. І ми повинні зробити це в єдності», – заявив Зеленський.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Прем’єрка Данії заявила, що союзники повинні зробити більше для України
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала своїх колег-прихильників України за надмірну повільність і нерішучість у наданні необхідної Києву зброї.
За її словами, міжнародне співтовариство припустилося помилок у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, досі робиться занадто мало для негайного надання зброї, якої потребує Україна.
«Я думаю, що нам усім цілком зрозуміло, що цього (рівня допомоги Україні – ред.) недостатньо, тому ми повинні пришвидшити темп і збільшити масштаби, і незалежно від того, що станеться в США», – сказала вона.
Фредеріксен наголосила, що європейці повинні бути в змозі захистити себе, а щоб захистити себе, потрібно забезпечити те, що зараз потрібно в Україні.
«З датської сторони ми вирішили пожертвувати всю нашу артилерію. І мені прикро, боєприпаси все ще застрягли в Європі. Це не тільки питання виробництва, тому що у нас є зброя, у нас є боєприпаси, у нас є протиповітряна оборона, яку ми не повинні використовувати самі на даний момент, ми повинні доставити її в Україну», – додала вона, виступаючи 17 лютого на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Фредеріксен зауважує, що Росія не хоче миру, вона дестабілізує західний світ за допомогою дезінформації, кібератак, війни в Україні.
Вона закликала інші європейські країни надіслати Києву військову допомогу, зауваживши, що Україна терміново потребує більше артилерії, снарядів, ракет дальнього радіусу дії, безпілотників та іншого обладнання.
На початку лютого стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія.
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
«Потужна промова». Виступ Зеленського у Мюнхені викликав цілу низку реакцій та коментарів
Виступ президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції 17 лютого викликав хвилю реакцій міжнародних політиків, експертів і оглядачів у соцмережах. На це звертає увагу «Голос Америки». Читайте і дивіться тут
ЗСУ попереджали про ракету в напрямку Кропивницького. Влада підтвердила вибух у районі
Влада підтвердила вибух у Кропивницькому районі – постраждалих і руйнувань немає.
«Після вибуху у Кропивницькому районі попередньо без постраждалих і руйнувань цивільних об’єктів», – написав голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович у телеграмі.
Перед цим у соцмережах писали по звук вибуху в Кропивницькому.
О 19:50 на Кіровоградщині була оголошена повітряна тривога, яка протривала понад пів години. Близько 20:11 Повітряні сили ЗСУ попередили про ракету в напрямку Кривого Рогу, потім вона змінила напрямком і прямувала на Кропивницький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російських загарбників неподалік Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки – тут війська РФ за підтримки авіації 21 раз намагалися прорвати українську оборону. Про це повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ
За даними штабу, загалом на фронті протягом доби відбулось 63 бойових зіткнення.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили 7 атак поблизу Білогорівки, Тернів, Ямполівки, на Бахмутському – 7 атак біля Іванівського, Кліщіївки, Андріївки, на Авдіївському – 14 російських атак біля Ласточкиного, зазначають у Генштабі.
На Новопавлівському українські захисники відбили дві атаки південніше Пречистівки та західніше Старомайорського, на Запорізькому напрямку західніше Вербового та Роботиного українські захисники відбили чотири російські атаки.
На Куп’янському напрямку війська РФ наступальних дій не вели, але завдали авіаційних ударів в районах Синьківки, Петропавлівки, Куп’янська на Харківщині.