Санкції щодо російської продукції знизили б напругу європейських фермерів – посол України в ЄС
Посол України в ЄС Всеволод Ченцов розповів, що Україна порушує питання про накладення заборони на продаж російської сільськогосподарської продукції на території Євросоюзу.
«У контексті останніх подій ми поставили це питання ще гостріше, що це неприйнятно, коли польські фермери борються з українським продуктом в той час, коли нехай не Польща, але ЄС загалом імпортує значні кількості російської продукції», – зазначив Ченцов під час розмови з українськими ЗМІ у Брюсселі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, у цьому питанні Україна має підтримку на рівні держав членів.
«Я зараз не буду вдаватися в деталі, але, звичайно, це може бути дуже важливим елементом врегулювання проблеми. Якщо закриється російський експорт, відповідно, моментально буде знижене напруження, навантаження на виробників тут в ЄС», – сказав Ченцов.
Раніше увагу на те, що польські фермери не протестують проти російського та білоруського зерна, звернув надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця.
Під час обговорення попередніх санкційних пакетів, на необхідності запровадження зернових санкцій проти Росії наполягав міністр закордонних справ Латвії Крішʼяніс Каріньш.
У ЄС існує домовленість не накладати санкції на російське продовольство, щоб не нашкодити країнами Африки та глобального Півдня. Латвійський міністр наполягав, що «потрібно дозволити лише можливість транзиту російської продукції територією ЄС, а продаж необхідно заборонити».
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов розповів, що після ухвалення 13-го пакету санкцій, стартувала робота над 14-м. Натомість, він зауважив, що прийнятий пакет санкцій є «менш амбіційним», аніж розраховувала Україна, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«13-й пакет зафіксований, але робота над 14-м вже по суті стартувала. Тому ми не розслабляємось. Ми всі наші пропозиції повторно будемо вносити на розгляд наших партнерів», – розповів він журналістам.
Ченцов також назвав новий пакет санкцій «символічним», оскільки він ухвалюється напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, «хоча в ньому не враховані усі побажання України».
«Звичайно, держави-члени та відповідні служби працювали в дуже жорстких часових рамках, тому він (пакет санкцій – ред.), звичайно, є менш амбіційний, ніж ми розраховували. Ми, як завжди, передавали на розгляд всіх причетних гравців, наші побажання, наші списки. Це стосується, власне, по всіх секторах, які в полі зору знаходяться, коли ми говоримо про санкційну тематику», – додав Ченцов
Голова представництва також розповів, що «нові обмеження стосуватимуться тих, хто допомагає РФ уникати санкцій».
«Увага зосереджена на важливих питаннях, таких як російський ВПК. Це компанії та особистості, а також питання логістики. Російські компанії, але не лише російські. Ми ще маємо вивчити фінальний список, але також цього разу мали потрапити компанії третіх країн, які допомагають росіянам обходити санкції. Тому пакет скромний, але символічний», – наголосив посол України при ЄС.
Раніше посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії, він має бути опублікований в офіційному журналі ЄС орієнтовно у пʼятницю, 23 лютого.
У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Агентство Reuters також повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
20 лютого Євросоюз продовжив дію санкцій проти Росії, які були розширені після російської анексії українських територій, до 24 лютого 2025 року.
Наразі Євросоюз запровадив дванадцять пакетів санкцій, які обмежують товарообіг із Росією та діяльність російської політичної еліти. У Євросоюзі вважають, що «санкції позбавляють російську армію та її постачальників товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на суверенній території України». Наразі обговорюється 13-й санкційний пакет.
«М’ясні штурми» Авдіївки: сотні полонених?
- Під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області близько тисячі військовослужбовців ЗСУ могли потрапити в полон, пише видання The New York Times, посилаючись оцінки самих військових та західних високопосадовців. У ЗСУ це заперечують. Скільки полонених військовослужбовців ЗСУ могли дійсно потрапити в полон? Чи дійсно втрата Авдіївки не має стратегічного військового значення?
- Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відзвітував про взяття села Кринки на Херсонщині. Водночас оперативне командування «Південь» відкидає ці заяви та стверджує, що ЗСУ все ще утримують лівобережний плацдарм. Чому важливо утримати Кринки? Чи готуються війська РФ до наступу на півдні України?
- Очільник ГУР МО Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal заявив, що Росія не зможе захопити Донецьку та Луганську області у 2024 році. Також аналітики видання прогнозують український контрнаступ у 2025 році за умови, що цього року Україна вестиме успішну оборонну кампанію. Чи мають війська РФ продовжувати наступ після Авдіївки? Чи дійсно варто ЗСУ зосереджуватись на оборонній стратегії?
- Президент України Володимир Зеленський вперше з початку повномасштабного вторгнення збирає коаліцію – фракцію «Слуга народу». Ще минулого року депутати просили президента про цю зустріч. Що буде предметом обговорення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«М’ясні штурми» Авдіївки: сотні полонених?
- Під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області близько тисячі військовослужбовців ЗСУ могли потрапити в полон, пише видання The New York Times, посилаючись оцінки самих військових та західних високопосадовців. У ЗСУ це заперечують. Скільки полонених військовослужбовців ЗСУ могли дійсно потрапити в полон? Чи дійсно втрата Авдіївки не має стратегічного військового значення?
- Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відзвітував про взяття села Кринки на Херсонщині. Водночас оперативне командування «Південь» відкидає ці заяви та стверджує, що ЗСУ все ще утримують лівобережний плацдарм. Чому важливо утримати Кринки? Чи готуються війська РФ до наступу на півдні України?
- Очільник ГУР МО Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal заявив, що Росія не зможе захопити Донецьку та Луганську області у 2024 році. Також аналітики видання прогнозують український контрнаступ у 2025 році за умови, що цього року Україна вестиме успішну оборонну кампанію. Чи мають війська РФ продовжувати наступ після Авдіївки? Чи дійсно варто ЗСУ зосереджуватись на оборонній стратегії?
- Президент України Володимир Зеленський вперше з початку повномасштабного вторгнення збирає коаліцію – фракцію «Слуга народу». Ще минулого року депутати просили президента про цю зустріч. Що буде предметом обговорення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Розстріл поранених на авдіївському «Зеніті»: що відомо та чи покарають Росію
Російські військові, судячи з сукупності даних із передової, розстріляли шістьох українських бійців, що не змогли вийти з укріпрайону «Зеніт» в Авдіївці. 16 лютого проект DeepState повідомив: попри те, що основні сили ЗСУ залишили позиції на «Зеніті», вийти вдалося не всім. У мережі з'явилось відео дзвінка сестрі одного з військових, який залишився в оточенні: на ньому він говорив, що евакуації з «Зеніту» немає; а згодом російські телеграм-канали розповсюдили відео з тілами вже розстріляних українських бійців.
Після уточнення обставин, за два дні ЗСУ офіційно підтвердили трагедію на «Зеніті». 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка тримала оборону в місті та, зокрема, на цій позиції, повідомила, що військові РФ пообіцяли провести евакуацію поранених українських бійців з подальшим їх обміном, а натомість – розстріляли.
Навіщо армія РФ розстріляла беззбройних поранених, хоча могла потенційно обміняти їх на полонених росіян? Як такі страти впливають на бійців сил оборони України, і що може зробити Україна на міжнародному рівні, щоб покарати Росію? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) шукав відповідь із юристами та військовими.
«Головне – знищити ворога»: танкісти ЗСУ рятують техніку від дронів (відео)
«Танковий екіпаж – єдине ціле. Не навчишся – це твоє життя». Як рятують техніку від російських дронів танкісти 1-ї танкової бригади у Донецькій області – дивіться у відео.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.
«Ми чудово просуваємось у процесі скринінгу. Це дуже добре. І ми все ще працюємо над переговорними рамками. Я припускаю, що вони не будуть готові до європейських виборів, а після них, тому що, зважаючи на розвиток різних переговорних позицій, це займе час. Але я думаю, що влітку – на початку літа ми будемо готові», – сказала фон дер Ляєн на брифінгу у Брюсселі.
Узгодження переговорних рамок – це один із етапів, необхідний для фактичного початку переговорів про вступ до ЄС. Посол України при ЄС Всеволод Ченцов, коментуючи заяву президентки Єврокомісії, підкреслив, що раніше було узгоджено з Єврокомісією, що переговорні рамки будуть ухвалені в березні.
«Березень був озвучений відносно обох питань і представлення звіту, і підготовки рамки. Тому найближчим часом, я думаю, що Європейська комісія в особі її президента зможе безпосередньо керівництву нашої держави пояснити, як це буде відбуватись. Наразі, станом на сьогодні у нас не було жодних підстав сумніватися в чинності тих умов, які раніше були досягнуті», – сказав посол України при ЄС Ченцов.
Також він наполіг, що «у будь-якому разі темпи просування України до ЄС значно швидші звичайних».
«Ви слідкували, як відбувається, відбувалися попередні хвилі розширення і те, що ми робимо протягом тижнів. Зазвичай воно розтягується на роки. Тому в будь-якому разі я би не драматизувати цю ситуацію», – сказав Ченцов.
У січні віцепрем’єка повідомила, що уряд України домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС та визначили графік подальших зустрічей.
Очікується, що Єврокомісія оприлюднить наступну оцінку виконання Україною критеріїв, що супроводжували надання їй статусу кандидата, наприкінці лютого.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Втратили батьків чи незаконно вивезені в дитбудинки: що відомо про 11 дітей, яких повернули Україні?
Ще 11 українських дітей вдалося повернути додому за посередництва Катару. Це – найбільша група дітей, яким вдалося одночасно приїхати в Україну. Найменшим з них, двійнятам, лише два роки, а найстаршому – 16. Двох діток супроводжувала карета швидкої допомоги через стан здоров’я. За даними українських посадовців, декого депортували в Росію, а інших незаконно переміщували тимчасово окупованими українськими територіями.
Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Посол України при ЄС розповів, як проходять переговори з Польщею за посередництва Єврокомісії
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов розповів про певний прогрес у переговорах з Польщею.
«Платформа (переговори між Україною та Польщею за посередництва Єврокомісії - ред.) не функціонувала, тому що польська сторона, власне, до вчорашнього дня брала паузу щодо своєї участі в цьому інструменті. Вчора вони взяли участь. Була в принципі конструктивна дискусія. Ми домовилися наступне засідання провести буквально через тиждень. Тобто ми цей діалог не перериваємо», – розповів він.
За словами Ченцова, українська сторона навела статистику, показавши, що по суті немає підстав для вжиття «таких просто диких заходів зі боку протестуючих», а більшість тих проблем, про які вони говорять, – «надумані».
Посол України в ЄС нагадав про інструмент, який працює з Румунією і з Болгарією.
«Це система контролю імпорту наших продуктів в ці країни. Я не говорю зараз про транзит. І у нас немає проблем або інцидентів порушення нашими компаніями цього режиму. Як вони працюють – вони роблять заявки Мінекономіки, МінАПК відпрацьовує. Якщо інша сторона не має застережень щодо видачі по суті таких ліцензій чи дозволів на поставку, значить вона дозволяється. Ми запропонували і Польщі, і іншим країнам просто використовувати цей інструмент, який вже довів свою ефективність. І комісія, власне, підтверджує ефективність інструменту», – розповів Всеволод Ченцов.
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Лише 10% європейців з 12 країн вірять, що Україна може перемогти Росію – опитування ECFR
У середньому тільки 10% жителів 12 європейських країн вірять, що Україна переможе Росію на полі бою. Найбільш поширеною є думка про те, що війна закінчиться компромісом, свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).
«Найбільш оптимістичними країнами є Польща, Португалія та Швеція. Але навіть там лише 17% респондентів вірять, що Україна переможе, а у Швеції 19% вважають, що Росія переможе. Скрізь, крім Польщі та Португалії, перемоги Росії очікують більше, ніж України. В Угорщині – 31%, у Греції – 30%. Але переважна відповідь (в середньому 37 відсотків), полягає в тому, що війна закінчиться врегулюванням», – йдеться у звіті ECFR
Відповідно до опитування, 52% респондентів віддали б перевагу підштовхуванню України до врегулювання, третина опитаних скоріше б підтримали наміри України відвоювати свої території. Найбільша підтримка у цьому питанні серед громадян Польщі, Португалії та Швеції.
За даними звіту, в Угорщині найбільше людей очікують перемоги Росії (31%), також більшість респондентів хочуть підштовхнути Україну до врегулювання (64%).
Аналітики зазначили, що підтримка європейським суспільством України змінювалася: «дослідження ECFR у червні 2022 року показало, що багато європейців виступали за швидке врегулювання, навіть ціною втрати Україною території. Однак через рік наше опитування показало, що успіхи української армії та демонстрація лідерства США змінили сприйняття європейської громадськості. Багато європейців хотіли підтримувати Україну доти, доки Київ не поверне собі всю свою територію. Тепер, після невдалого контрнаступу України і на тлі слабкої підтримки в західних столицях, частина цього оптимізму, схоже, розвіялася».
Опитування на замовлення ECFR європейської громадської думки було проведено в січні 2024 року в 12 європейських країнах: Австрії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
Водночас в Україні після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
21 лютого посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії. У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Звіт ECFR базується на опитуванні громадської думки дорослого населення (віком від 18 років), проведеному в січні 2024 року в 12 країнах Європи (Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, і Швеція). Загальна кількість респондентів склала 17 023 особи. Опитування проводилися онлайн Datapraxis і YouGov.
Лише 10% європейців з 12 країн вірять, що Україна може перемогти Росію – опитування ECFR
У середньому тільки 10% жителів 12 європейських країн вірять, що Україна переможе Росію на полі бою. Найбільш поширеною є думка про те, що війна закінчиться компромісом, свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).
«Найбільш оптимістичними країнами є Польща, Португалія та Швеція. Але навіть там лише 17% респондентів вірять, що Україна переможе, а у Швеції 19% вважають, що Росія переможе. Скрізь, крім Польщі та Португалії, перемоги Росії очікують більше, ніж України. В Угорщині – 31%, у Греції – 30%. Але переважна відповідь (в середньому 37 відсотків), полягає в тому, що війна закінчиться врегулюванням», – йдеться у звіті ECFR
Відповідно до опитування, 52% респондентів віддали б перевагу підштовхуванню України до врегулювання, третина опитаних скоріше б підтримали наміри України відвоювати свої території. Найбільша підтримка у цьому питанні серед громадян Польщі, Португалії та Швеції.
За даними звіту, в Угорщині найбільше людей очікують перемоги Росії (31%), також більшість респондентів хочуть підштовхнути Україну до врегулювання (64%).
Аналітики зазначили, що підтримка європейським суспільством України змінювалася: «дослідження ECFR у червні 2022 року показало, що багато європейців виступали за швидке врегулювання, навіть ціною втрати Україною території. Однак через рік наше опитування показало, що успіхи української армії та демонстрація лідерства США змінили сприйняття європейської громадськості. Багато європейців хотіли підтримувати Україну доти, доки Київ не поверне собі всю свою територію. Тепер, після невдалого контрнаступу України і на тлі слабкої підтримки в західних столицях, частина цього оптимізму, схоже, розвіялася».
Опитування на замовлення ECFR європейської громадської думки було проведено в січні 2024 року в 12 європейських країнах: Австрії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
Водночас в Україні після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
21 лютого посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії. У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Звіт ECFR базується на опитуванні громадської думки дорослого населення (віком від 18 років), проведеному в січні 2024 року в 12 країнах Європи (Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, і Швеція). Загальна кількість респондентів склала 17 023 особи. Опитування проводилися онлайн Datapraxis і YouGov.
Зеленський закликав Польщу та Єврокомісію до 24 лютого зустрітися «на кордоні» для переговорів
Президент України Володимир Зеленський звернувся до Польщі та Єврокомісії через ситуацію на кордоні, блокування польськими протестувальниками руху українських вантажівок.
«Ми бачимо й надмірну та несправедливу політизацію зараз, через яку спільні досягнення можуть почати розсипатися. Я доручив нашому уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між нашими державами. І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також заявив про готовність бути «на кордоні» разом із українським урядом.
«І я хочу звернутися зараз до Єврокомісії: треба зберегти єдність у Європі. Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у цій зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь», – додав президент.
Читайте також: Подальша ескалація є вигідною лише Кремлю, а не польським чи українським фермерам: інтерв'ю із послом України в Польщі
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Під Оріховим сили РФ пересуваються на квадроциклах – Тарнавський
На Оріхівському напрямку в Запорізькій області почали використовувати квадроцикли для переміщення між позиціями, розповів командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія Олександр Тарнавський.
За його словами, «ворог за минулу добу завдав 54 авіаудари, здійснив 1151 артобстріл (зокрема 2 скидання з дронів боєприпасів із хімічною речовиною), 103 удари дронами-камікадзе та 47 штурмових дій».
Також Тарнавський наголосив, що «безуспішними атаки росіян були, зокрема, на Оріхівському напрямку».
«Тут противник намагається здійснювати переміщення особового складу не лише малими піхотними групами, а й на швидкісних квадроциклах. По ворогу наноситься вогневе ураження, ворог знищується», – написав Тарнавський.
Командувач повідомив, що загальні втрати росіян за добу 20 лютого становили: у живій силі – 521 особа, в озброєнні та військовій техніці - 60 одиниць, не рахуючи дронів.
У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Цього ж дня командувач угрупування ЗСУ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на завершальному етапі операції, «під тиском переважаючих сил противника», кілька українських військовослужбовців потрапили в полон. Точну кількість полонених він не назвав.
ЗСУ заявили про удар по військових РФ під Волновахою: подробиці
У ніч проти 21 лютого низка російських Z-пабліків опублікувала повідомлення про загибель 65 російських солдатів на окупованій Донеччині – внаслідок удару ЗСУ по полігону біля села Трудівське у Волноваському районі. Російські ЗМІ стверджують, що удари завдавалися із РСЗВ HIMARS.
За даними російської служби Бі-Бі-Сі, військовослужбовців 4, 5 і 6-ї роти 36-ї гвардійської мотострілецької бригади ЗС РФ (постійне місце дислокації – місто Борзя Забайкальського краю) вишикували на полігоні. Солдат вишикували, оскільки очікували на командувача 29-ї армії Східного військового округу, генерал-майора Олега Мойсеєва.
Бі-бі-сі зазначає, що у її розпорядженні є понад 10 фотографій і відеозаписів з полігону, зроблених відразу після удару – на них зображені десятки загиблих, але з етичних міркувань ці знімки не оприлюднюють. Також про це у телеграмі пишуть кілька інших російських джерел.
Відстань від лінії фронту до місця удару – понад 26 км.
Українська влада поки це повідомлення не коментувала.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним 20 лютого, доповідаючи про військову обстановку на лівому березі Херсонщини, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про «зачистку» українського плацдарму у Кринках. В оперативному командуванні «Південь» спростували заяву міністра, назвавши її «маніпуляціями та фальсифікацією фактів». Американський Інститут вивчення війни (ISW) також не знайшов підтверджень словам Шойгу.
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
У ГУР назвали кількість російських військ, які зараз воюють в Україні
На сьогодні сухопутна частина російського угруповання, розташованого на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький.
«Якщо говорити про те, що змінилося за цей час, – то це чисельність угруповання, розгорнутого на нашій території. Наразі сухопутний компонент, сухопутна частина угруповання, яка розташована на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців. І це тільки сухопутний компонент, я не беру авіацію, не рахуємо сюди військово-морський флот, який теж залучається до проведення операцій, до завдання ударів», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, з’явився новий компонент, який не був на початку агресії (був представлений тільки частково, батальйонами) – угруповання військ Росгвардії.
«На сьогодні на тимчасово окупованих територіях розгорнуто угруповання військ Росгвардії. Це майже 33 тисячі військовослужбовців. Це ті люди, які забезпечують діяльність окупаційної влади, охорону стратегічних об’єктів і за необхідності можуть виконувати завдання оборони саме на тимчасово окупованих територіях», – розповів Скібіцький.
Представник ГУР також зауважив, що додатково з’явилося угруповання прикриття державного кордону РФ, яке розгорнуте на території трьох областей Росії, які безпосередньо межують з Україною: Бєлгородська, Курська, Брянська.
Вадим Скібіцький виділив три основні сильні сторони противника. За його словами, Росія має потужний мобілізаційний ресурс – у них немає нестачі в людях для участі у війні, по-друге – завдяки великій чисельності вони мають можливість відводити війська в резерв для поповнення втрат і на відпочинок, а також переміщати або робити перегрупування військ з одного напрямку на інший. Третя сильна сторона противника, як зазначає заступник керівника ГУР, – це авіація та панування в повітрі, адже щодня війська РФ застосовують авіаційні бомби.
Раніше британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень Military Balance у щорічному звіті повідомив, що, пропри те, що Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила понад 2900 танків, у неї на складах ще багато бронетехніки для використання впродовж кількох років. У звіті вказано, що в Росії на озброєнні 1750 основних бойових танків – від застарілих Т-55 до сучасних Т-80 і Т-90, ще 4 000 перебувають на зберіганні.
ООН: більшість українських біженців все ще хочуть повернутися додому, однак їхня частка знизилася
В ООН заявляють, що більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, однак їхня частка знизилася. Про це йдеться у дослідженні Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), опублікованому 20 лютого.
За цими даними, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні та лютому цього року, з майже 9 900 українськими біженцями, внутрішньо переміщеними особами. Опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним чинником, що гальмує їхнє повернення, тоді як іншими проблемами були брак економічних можливостей та житла.
Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо і далі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, в основному пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зараз дедалі більше біженців здійснюють короткострокові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% минулого року, в основному для відвідування членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності. В ООН вважають, що такі візити зрештою можуть допомогти сприяти повністю обґрунтованим рішенням щодо довгострокового повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку по всьому світу і майже 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Під прицілом військових РФ: чому для іноземних волонтерів «закрили» Херсонщину
Чому іноземним волонтерам заборонили приїжджати на Херсонщину без погодження з місцевою владою? Наскільки такі візити важливі для регіону, чим допомагають іноземні організації місцевим жителям? З якими ризиками стикаються волонтери, які працюють на правобережній Херсонщині? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Коли стріляли танки»: спогади жителів Чернігова про перші дні повномасштабного вторгнення Росії
Від кордону до Чернігова 24 лютого 2022 року російські війська дійшли буквально за лічені години. Вже о 7-й ранку жителі обласного центру почули звуки обстрілів. На заправках утворилися довжелезні черги, в магазинах люди розбирали з полиць увесь товар, а хтось поспіхом виїжджав із міста. Ті, хто такої можливості не мав, почали готуватися до найгіршого: клеїли скотч на вікна, зносили в підвали ковдри, подушки, запаси продуктів та питної води. Радіо Свобода записало спогади чернігівців про те, що довелося пережити.