Обстріли за добу: є загиблі в трьох прифронтових областях
Внаслідок обстрілу Харківщини напередодні загинула людина, є поранені, повідомив голова області Олег Синєгубов вранці 12 березня.
«15:20 у селі Глушківка Куп’янського району під час ворожого мінометного обстрілу загинула 1 людина, троє чоловіків віком 46, 38, 46 дістали поранення. 15:09 у с. Вербівка Ізюмського району внаслідок вибуху невідомого вибухонебезпечного предмета загинув 54-річний чоловік», – заявив він.
У Вовчанську внаслідок обстрілу травм зазнала 66-річна жінка, пошкоджене приватне домоволодіння. Обстріли спричинили руйнування в інших населених пунктах.
На Донеччині, за даними голови області Вадима Філашкіна, через обстріли були поранені троє цивільних: «двоє у Селидовому та один у Торецьку».
Читайте також: Атака дронів спричинила пожежу на об’єкті інфраструктури в Тернопільській області
Також напередодні увечері російська армія тричі атакувала Нікопольський район, заявив очільник регіону Сергій Лисак.
«Постраждали 49-річний чоловік й жінки 42 і 48 років. Лікуватимуться амбулаторно. Ворожі снаряди зруйнували приватний будинок, ще 17 – понівечили», – повідомив він.
Також обстріли пошкодили 11 господарських споруд, п’ять автомобілів і магазин, газогони та лінії електропередач. Понад 1 700 родин залишилися без світла через обстріли.
На Запоріжжі внаслідок російських обстрілів села Новооленівка загинув 45-річний чоловік, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ще один чоловік 60-ти років отримав поранення», – додав він.
Читайте також: Уночі «шахеди» атакували Одесу і Харків, є влучання – влада
На Херсонщині російські війська поцілили в житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкоджені 13 приватних будинків, заявив голова ОВА Олександр Прокудін:
«Внаслідок ворожих атак у населених пунктах області були зафіксовані влучання у навчальний заклад та господарські споруди. Через російську агресію 1 людина загинула, ще 3 – дістали поранення».
Загалом, за даними обласної влади, російські війська завдали 243 удари по 14 населених пунктах області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Немає нічого після повернення»: як українцям довести статус полоненого та отримати допомогу?
Із якими проблемами стикаються цивільні заручники після повернення з російського полону? Чи складно довести факт перебування у полоні окупантів, які докази зазвичай потрібно надавати? На яку допомогу можуть розраховувати цивільні після звільнення з полону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Атака дронів спричинила пожежу на об’єкті інфраструктури в Тернопільській області
Російські війська атакували Тернопільську область, повідомила обласна військова адміністрація вранці 12 березня.
«Сталась пожежа на одному з обʼєктів інфраструктури в Кременецькому районі. На ліквідацію пожежі було залучено 19 одиниць спецтехніки, 73 працівників особового складу, тактичний робот», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок атаки ніхто не постраждав. Під час атаки в найближчому до пошкодженого об’єкту населеному пункті тимчасово відключили електроенергію та газопостачання. Станом на 7 годину ранку електрики відновили живлення, незабаром планують відновити подачу газу.
ОВА просить не наближатися до місця надзвичайної події під час робіт із ліквідації наслідків удару ворожими безпілотниками.
За даними Генштабу, вночі 12 березня російські сили атакували Україну, застосувавши 22 БпЛА типу «Shahed», сили та засоби протиповітряної оборони України знищили 17 ударних БпЛА.
Легіон «Свобода Росії» повідомив про прорив кордону РФ
Українські телеграм-канали та провоєнні російські блогери повідомили про ймовірний прорив кордону з боку України в Курській та Бєлгородській областях РФ. За попередніми даними, спільну операцію ведуть збройні формування Легіону «Свобода Росії», «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону». Ці підрозділи складаються переважно з росіян, які воюють на боці України.
«Вони діють у складі сил безпеки і оборони, допомагаючи звільняти Україну від російських загарбників. Але це громадяни РФ, і у себе вдома вони мають право робити все, що вважають за потрібне, – в даній ситуації захищати свої громадянські права і звільняти свою країну від російської путінської диктатури», – розповів в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
У Курській області бої, як стверджується, точаться в районі населеного пункту Тьоткіне. У мережі зʼявилося відео, на якому, як стверджується, український танк їде околицями селища Горьківський у Бєлгородській області.
За словами російського опозиційного політика Іллі Пономарьова, який живе в Києві й може бути повʼязаний із одним із добровольчих підрозділів, прикордонний населений Лозова Рудка в Бєлгородській області «повністю під контролем визвольних сил».
У телеграм-каналі Легіону «Свобода Росії» опубліковано відео, на якому, як стверджується, показаний перехід кордону.
За даними видання «База», в селищі Тьоткіне поранені двоє людей, один із поранених є місцевим жителем.
За попередніми даними, бій триває, працює артилерія.
За умов бойових дій оперативно перевірити заяви сторін неможливо.
Як українці намагаються знайти рідних, які зникли безвісти, на основі ДНК (відео)
Майже 32 тисячі українців вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це – люди, які пропали за останні 10 років, відколи Росія напала на Україну. Пошуком зниклих займаються українські правоохоронці з допомогою міжнародних організацій. Одна з таких – Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка збирає та опрацьовує зразки ДНК родичів зниклих, які через війну опинилися за кордоном. Згодом усі дані міжнародна комісія передає українським правоохоронцям. Проєкт «Ти як?» поспілкувався з родичами зниклих українців, які здали зразки ДНК за кордоном і понад усе мріють побачити рідних живими та здоровими вдома.
РДК і «Свобода Росії» йдуть на Бєлгород зривати вибори?
- Легіон «Свобода Росії», РДК та «Сибірський батальйон» увійшли в Курську та Бєлгородську області РФ, пишуть в телеграм-каналах. Чи правда це? Який в них план?
- Росію вночі атакували безпілотники. В Орлі та Нижньогородській області палають нафтобази. Про атаки повідомляє російська влада у Воронежі, Курску, Тулі та Підмосков'ї. Загалом повідомили про атаки дронами на дев'ять російських регіонів. Підсумуємо наслідки та масштаб разом.
- Україна розпочинає офіційні переговори з регуляторами з безпеки ЄС та США про відновлення авіасполучення. Що пропонує Київ? Які європейські авіакомпанії готові працювати в Україні, попри війну? Чи буде корисним ізраїльський досвід?
- Підвищення податків та скорочення невійськових видатків допоможе поповнити український бюджет, заявила депутатка і голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Чи зможе Київ знайти гроші без допомоги США та ЄС? Та до чого готуватися суспільству?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
РФ за добу втратила 23 артсистеми, 27 бронемашин і понад 900 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 425890 своїх військових, 910 – за останню добу, повідомляє 12 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також навів дані про втрати Росією військової техніки:
- танків ‒ 6747 (+8 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 12901 (+27)
- артилерійських систем – 10522 (+23)
- РСЗВ – 1016
- засобів ППО ‒ 713 (+2)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8184 (+43)
- крилатих ракет ‒ 1920 (+1)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 13870 (+44)
- спеціальної техніки ‒ 1691 (+5).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
Дрони атакували нафтобазу і НПЗ в Росії, спалахнули пожежі
Ударні безпілотники вночі атакували нафтобазу і нафтопереробний завод у місті Орел та Нижньогородській області Росії, повідомили 12 березня інформагенції та телеграм-канали.
«Горить резервуар нафтосховища в Орлі, на гасінні працюють понад 60 осіб. Влада Орла після падіння БПЛА на обʼєкт паливно-енергетичного комплексу евакуювала 17 осіб із двох сусідніх багатоповерхівок», – інформує агенція ТАСС.
«Кстовську промзону в Нижегородській області атакували БПЛА, горить установка з переробки нафти», – повідомляє ТАСС із посиланнями на губернатора регіону.
«Пожежний поїзд бере участь у гасінні загоряння на території заводу «ЛУКОЙЛ-Нижегороднафтооргсинтез» у Нижегородській області», – вказує «РИА Новости» з посиланням на «Російські залізниці» (РЖД).
Нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії, заявила в своєму огляді 9 березня розвідка Великої Британії.
Сили РФ скинули авіабомбу на багатоповерхівку в Купʼянську – ДСНС
Російські військові вночі 12 березня скинули керовану авіабомбу на житловий район Купʼянська Харківської області, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
За цими даними, внаслідок удару сталися руйнування в пʼятиповерховому житловому будинку.
«Унаслідок вибуху виникло кілька осередків займання. Горіли три квартири з першого по третій поверх в одному підʼїзді та ще одне помешкання в іншому підʼїзді будівлі. Загальна площа пожеж склала 150 квадратних метрів. Станом на 04:15 вогонь вдалось загасити. Рятувальники обстежили пошкоджену будівлю, жертв та постраждалих не виявлено», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно із різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Мільйони євро на снаряди та дрони: як Чехія знаходить нові шляхи допомоги Україні
Чехія є однією із країн Європи, яка з перших днів повномасштабної війни Росії проти України шукала будь-які можливості військової та фінансової допомоги Києву. Нині, зі слів міністерки оборони Чехії Яни Чернохової, у Праги не лишилося на складах зброї, яку вони могли б віддати, однак країна продовжує шукати шляхи як допомогти Україні – як на державному рівні, так і на приватному. Які нові кроки зробила Чехія? Які проблеми? І чого очікувати?
На фронті відбулося 72 бойових зіткнення за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 11 березня на фронті відбулося 72 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Найбільше атак російські сили здійснили на Новопавлівському (21), Авдіївському (16) та Лиманському (15) напрямках, казано в ранковому зведенні.
«Загалом ворог завдав вісім ракетних та 114 авіаційних ударів, здійснив 107 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – ідеться в повідомленні.
За даними Генштабу, вночі 12 березня російські сили атакували Україну, застосувавши 22 БпЛА типу «Shahed», сили та засоби протиповітряної оборони України знищили 17 ударних БпЛА.
Також у зведенні йдеться, що впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по восьми районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та одному пункту управління, а підрозділи ракетних військ уразили два райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, зенітний ракетний комплекс Бук-М1 та радіолокаційний комплекс контрбатарейної боротьби 1Л219 «Зоопарк».
Можливості російського ОПК не є стійкими в перспективі – ISW
Можливості російського оборонно-промислового комплексу (ОПК) є нестійкими в середньо- та довгостроковій перспективі, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що їхні висновки узгоджуються з оцінками, які дає український військовий оглядач Костянтин Машовець.
За його словами, російське військове командування має на меті створити «стратегічний резерв» для наступальних операцій навесні та влітку 2024 року, але не планує оснащувати новостворені частини та з'єднання доктринально необхідною кількістю озброєння і техніки – через поточні виробничі обмеження російського ОПК. Це може підтримувати нинішній темп російських операцій, але нездатне забезпечити потенційну наступальну операцію оперативного або стратегічного рівня.
Також кілька західних і українських фахівців зазначили, що цифри виробництва танків, про які повідомляє Росія, здебільшого відображають відновлені і модернізовані танки, а не виробництво нової техніки.
На думку аналітиків, російський ОПК зазнаватиме браку робочої сили, скорочення запасів озброєння і техніки для відновлення й модернізації та нездатності повністю компенсувати військові товари і товари подвійного призначення, які оборонна промисловість РФ більше не може купувати через санкції.
Україна потребує американської допомоги – керівники розвідки США
Керівники американської розвідки 11 березня попередили американських законодавців, що затримка з наданням військової допомоги Україні дозволить Росії захопити більше української території.
За словами директора ЦРУ Вільяма Бернса, відмова фінансувати військову допомогу Україні буде «масштабною історичною помилкою». «Якщо ми відмовимося підтримувати Україну, це тільки підживлюватиме сумніви серед наших союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, це підігріє амбіції китайського керівництва», – заявив Бернс під час публічних слухань у сенатському комітеті в справах розвідки.
За оцінкою американських розвідслужб, без додаткової американської допомоги Україна може втратити частину територій, повернутих під час контрнаступу в 2022 року. Якщо Україні не буде виділена допомога, то ми побачимо «нові Авдіївки», сказав очільник ЦРУ, маючи на увазі відступ української армії з Авдіївки після багатомісячної оборонної операції. Ця допомога особливо актуальна на тлі зростання виробництва снарядів у Росії та закупівель Москвою боєприпасів у Північній Кореї та Ірані.
Виділення Україні 60 мільярдів доларів, які просить Білий дім у Конгресу, значно змінить ситуацію на полі бою, прогнозують американські розвідслужби. Українська армія зможе не лише утриматись на нинішніх позиціях – до початку наступного року до неї може перейти «стратегічна ініціатива». Отримавши нові озброєння, вона зможе, за словами Бернса, підвищувати ціну війну для Росії, завдаючи ударів по обʼєктах у Криму, в тому числі й тих, що належать Чорноморському флоту. За останні шість місяців Україна знищила 15 російських кораблів. Очільниця національної розвідки Авріл Хейнс наголосила, що Росія зазнала в Україні найбільших втрат із часу Другої світової війни. Було знищено тисячі її найсучасніших танків та бронемашин.
Законопроєкт, який передбачає військову допомогу Україні на 60 мільярдів доларів, схвалений Сенатом у середині лютого. Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон відмовляється дати поставити законопроєкт на голосування у цій палаті Конгресу. Прихильники цього законопроєкту сподіваються, що їм вдасться за допомогою парламентських процедур подолати опозицію спікера.
Від України до Мальти: куди ще могло б розширитись НАТО після вступу Швеції
У штаб-квартирі НАТО 11 березня в Брюсселі відбулася церемонія підняття прапору Швеції, яка тепер вже стала повноцінним 32-м членом Північно-атлантичного альянсу, відмовившись від понад 200-літнього нейтралітету. Перед цим, минулого року, 31-членом НАТО стала також традиційно раніше нейтральна Фінляндія. На вибір цих країн вплинула війна Росії проти України. А хто ще потенційно міг би стати членом НАТО? Таких країн, виявляється, не так вже й мало, але ймовірність членства в НАТО для них дуже різна.
У Держдепі США кажуть, що видатки на оборону країн НАТО треба збільшувати «крок за кроком»
Перед тим, як обговорювати пропозицію Польщі підвищити видатки на оборону країн Північноатлантичного альянсу до 3%, варто забезпечити цей показник на рівні 2% від їхнього ВВП, зазначив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Я вважаю, що перший крок – це досягнення кожною країною порогу 2%. І ми побачили покращення цього показника, який зараз досягли майже дві третини (країн-членів НАТО – ред.)»,- зауважив представник Держдепу.
Він також наголосив, що «після того, як всі країни досягнуть цього показника, можна буде обговорювати пропозицію польського президента Анджея Дуди щодо підвищення витрат».
«Я думаю, що це (досягнення всіма країнами порогу 2% – ред.) є першим кроком перед тим, як ми почнемо обговорювати додаткові пропозиції»,– зазначив речник зовнішньополітичного відомства США.
Раніше прапор Швеції у понеділок урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна офіційно приєдналася до альянсу 7 березня.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті проаналізував матеріал CNN. Аналітики зауважили, що українські сили кілька разів переступали російські ядерні «червоні лінії» протягом повномасштабної війни. Відсутність ядерного удару з боку Росії вказує на те, що багато російських «червоних ліній» є, швидше за все, інформаційними операціями, спрямованими на стримування дій України та Заходу, спрямованих на боротьбу з російською агресією.
У звіті зазначається, що звільнення Україною окупованих РФ територій під час контрнаступу на сході та півдні України восени 2022 року та подальші українські удари по окупованій Україні порушили «червоні лінії» Росії, вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також їх порушив.
ISW продовжує оцінювати, що використання Росією ядерної зброї в Україні залишається дуже малоймовірним.
Єрмак обговорив із Салліваном потреби ЗСУ
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів телефонну розмову з радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном.
За даними пресслужби Осі президента України, співрозмовники обговорили ситуацію на полі бою та «актуальні потреби українських захисників».
Зокрема, Єрмак відзначив важливість якнайшвидшого схвалення Палатою представників Конгресу США пакета допомоги для України, якої «дуже потребують українські війська».
«Керівник Офісу глави держави висловив вдячність за нещодавню промову президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена в Конгресі під час щорічного послання, у якій прозвучали сильні меседжі щодо необхідності підтримки України в протистоянні з російською агресією», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента також кажуть, що Єрмак від «щирого серця» подякував президентові США та його адміністрації, обом палатам Конгресу та обом партіям і всьому американському народу за «незмінну підтримку України в боротьбі за свою незалежність і територіальну цілісність та свободу й демократичні цінності у Європі».
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
ЗСУ: на Таврійському напрямку триває ротація українських військових
На Таврійському напрямку триває ротація військових Збройних сил України, зазначив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону.
«Виведення бригад на ротацію і відновлення триває. Воно відбувається настільки, наскільки дозволяє оперативна ситуація. Але вона подекуди дозволяє. І це позитивний момент – те, що бригади, які були на першій лінії, брали участь у складних операціях, спершу наступальних минулого року, а тепер оборонних, мають змогу потроху, одна за одною, виходити на відновлення», – наголосив речник.
При цьому він відмітив, що на операційну зону ОСУВ «Таврія» припадає «близько двох третин ворожих атак».
Раніше командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що російська армія збільшила кількість штурмів та авіаударів на Таврійському напрямку, а українські війська посилюють лінію оборони під Авдіївкою.
Також Тарнавський казав про те, що в операційній зоні оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» тривають запеклі бої.
Поки Україна тримається, армія Франції може залишатися на своїй території – Зеленський
Французькі військові не гинутимуть на українській землі, але «якщо Росія нападе на одну з країн НАТО, то для її захисту армія Франції може встати до бою», зазначив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому каналу BFMTV.
«Те, що Макрон (президент Франції Еммануель Макрон – ред.) сказав – мовляв, ми не можемо нічого виключати, – я думаю, це в першу чергу пов'язано з Путіним. Адже поки Україна тримається, французька армія може залишатися на території Франції. Але якщо Путіну вдасться напасти на якусь державу НАТО, то саме країни Альянсу повинні будуть вирішити, як і в якій кількості вони повинні відправити свої армії, свої батальйони, для війни на її території», – сказав Зеленський.
Він також відповів ведучому, який висловив побоювання, що Франція може стати «стороною війни», якщо відрядить своїх військових в Україну.
«Ваші діти не будуть гинути в Україні, але якщо Росія вдереться в країни НАТО, ваші діти можуть бути відправлені в одну з цих країн. І це вже інше питання, це буде колегіальне рішення НАТО, тут мені немає чого коментувати. Але наші діти дійсно гинуть просто тому, що ми маємо спільний кордон з Російською Федерацією», – заявив президент.
За його словами, «Україна не потребує іноземних військ на своїй території. Однак пропозиції щодо технічного персоналу, який може приїздити в нашу країну, щоб не відправляти військову техніку на ремонт до Європи, варто розглянути».
Президент Франції Емманюель Макрон за підсумками телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським підтвердив, що здійснить офіційний візит до Києва найближчими тижнями, повідомила пресслужба Єлисейського палацу.
Минулого місяця президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не можна виключати можливість направлення західних військ в Україну. Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них, водночас наполягаючи на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні.
Проєкт бюджету США на 2025 рік передбачає 482 млн доларів на підтримку України – Білий дім
У понеділок, 11 березня, Білий дім опублікував бюджетну пропозицію на 2025 фінансовий рік, яка передбачає виділення 1,5 мільярда доларів на «протидію агресії Кремля» і зокрема 482 мільйони доларів на допомогу Україні, повідомили в Державному департаменті.
За даними відомства, з-поміж 482 мільйонів доларів більшість – 250 мільйонів – будуть спрямовані «на економічну допомогу та допомогу в розвитку для підтримки реформ в Україні, громадянського суспільства, верховенства права та доброчесності виборів».
Також відомо, що ще 95 мільйонів доларів будуть виділені на програму фінансування закордонних військових операцій (FMF) Державного департаменту США, 71 мільйон – на програми у сфері охорони здоров'я, і 66 мільйонів – на «інші види безпекової допомоги», зокрема цивільний захист, розмінування та нерозповсюдження зброї масового знищення.
Решта фінансування обсягом 1,5 мільярда доларів буде скерована на протидію зловмисному впливу Росії та Китаю у Європі, Євразії та Центральній Азії, уточнили в Держдепі США.
Зокрема йдеться про «зміцнення стійкості союзників і партнерів США, просування демократичних реформ, протидію російській дезінформації, покращення доступу громадян до неупереджених ЗМІ, зміцнення енергетичної та кібербезпеки, а також стабілізація економік, які постраждали від війни в Україні».
Як наголошує Держдеп, «кошти на підтримку України, які містяться в бюджетному запиті президента США Джо Байдена, доповнюють асигнування на національну безпеку – де, як відомо, передбачені понад 61 мільярд доларів на військову, фінансову та іншу допомогу Києву».
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Російські військові атакували Херсонщину, загинув чоловік – влада
У понеділок, 11 березня, сили РФ атакували село Іванівка на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вдень окупанти вдарили по населеному пункту в Дар’ївській громаді. На жаль, від отриманих травм загинув чоловік 1958 року народження», – зазначив місцевий чиновник.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.