Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з прем’єром Британії
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів «Коаліції охочих».
«Хороша розмова з Кіром Стармером. І про те, як зараз діяти далі в дипломатії, і про те, як разом досягти більшої справедливості, зважаючи на все, що принесла Росія війною», – написав Зеленський у телеграм-каналі 3 січня.
За словами глави української держави, сторони також обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів, що відбудеться вже незабаром. «Також дуже продуктивно працюють радники з питань національної безпеки – сьогодні активний день, і 18 учасників з Європи беруть участь у спільній роботі. Координуємось також із американською стороною», – додав Зеленський.
Зеленський і Стармер обговорили «необхідність справедливого рішення щодо заморожених коштів від продажу «Челсі» (футбольного клубу, який до 2022 року належав російському олігарху Роману Абрамовичу – ред.). Це два з половиною мільярди фунтів, які можуть і мусять значно допомогти захисту життів і відбудові в Україні після всіх російських ударів».
До Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн і представники трьох міжнародних організацій, повідомив зранку 3 січня секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров.
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
У Харкові на місці ракетного удару РФ виявили тіло жінки і дитини. Під завалами є люди (фотосвідчення)
У Харкові вночі 3 січня під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло жінки, повідомили представники місцевої влади.
У Харкові вночі 3 січня під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло жінки. «За попередньою інформацією, це може бути мати загиблого хлопчика. Триває пошуково-рятувальна операція. На місці ворожого удару працюють екстрені служби», – написав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Число загиблих зросло до двох, серед них – трирічний хлопчик.
Під завалами після удару РФ в Харкові може бути ще пʼятеро людей, повідомив Синєгубов, про що передає кореспондентка Радіо Свобода.
Фотогалерею на цю тему дивіться за лінком
«Українці не здаються». Соціолог Головаха про секрет стійкості, перемир’я, вибори і колапс Росії
Події останніх місяців знову підтвердили: Україна не Росія, і навіть під час війни люди можуть впливати на рішення влади. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів соціолог, професор Євген Головаха, коментуючи «картонкові протести» і «Міндічгейт». За його словами, українці не віддають владі всі важелі впливу і показують, що можуть домагатися змін.
Для багатьох найбільшою проблемою залишається мобілізація. Люди підтримують необхідність захисту країни, але відчувають особисті ризики і страх за близьких. Головаха зазначає: ситуацію могло б покращити, якби еліти показували приклад, а система мобілізації працювала прозоро.
Водночас сьогодні українці демонструють витримку і реалістичне ставлення до війни, каже соціолог. Більшість готова терпіти труднощі, не поступаючись суверенітетом, а перемога тепер – незалежна держава з європейським курсом і потужна армія. За словами Головахи, це означає, що люди психологічно адаптовалися до складних умов і це допомагає продовжувати боротьбу.
Тема виборів залишається важливою, але лише після завершення бойових дій. «Українці не хочуть диктатора, але хочуть сильного лідера», – підкреслює професор.
Радіо Свобода зібрало головні тези директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи про підсумки минулого і тенденції 2026 року. Читайте і дивіться за лінком
ЗАЕС частково втратила живлення внаслідок бойових дій – Міненерго
Окупована силами РФ Запорізька атомна електростанція вночі 3 січня внаслідок бойових дій втратила живлення з однієї з високовольтних ліній, повідомило Міністерство енергетики України.
«За час повномасштабної війни російські обстріли неодноразово призводили до пошкоджень ліній живлення ЗАЕС та спричинили 12 блекаутів на станції. Останній такий випадок стався менше ніж місяць тому. Крім того, Росія навмисно виводить з ладу енергетичну інфраструктуру на окупованій території та тестує підключення Запорізької АЕС до власної енергосистеми в умовах бойових дій та окупації», – йдеться в повідомленні про актуальний стан енергосистеми станом на ранок 3 січня.
Також у Міненерго підтвердили нові удари РФ по енергетичній інфраструктурі на півдні України.
«Уночі ворог вкотре завдав ударів по енергетичній інфраструктурі Миколаївської та Херсонської областей. Внаслідок чого є знеструмлені споживачі на Миколаївщині. На Херсонщині знову була атакована Херсонська ТЕЦ. Аварійно-відновлювальні роботи тривають, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – вказано в повідомленні.
Енергетики продовжують відновлення стабільного електропостачання на Одещині та Київщині після попередніх атак, здійснених у грудні. Найважчою залишається ситуація в прифронтових та прикордонних регіонах, де «відновлення електропостачання ускладнене постійними бойовими діями», наголошують у міністерстві.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
До Києва прибули радники з питань національної безпеки країн-союзниць України – Умєров
До Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн, повідомив зранку 3 січня секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров.
«У зустрічах беруть участь представники Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії, Латвії, Естонії, Литви, Польщі, Фінляндії, Канади, Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії, а також НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Попереду насичений робочий день: безпекові та економічні питання, робота з рамковими документами, координація подальших кроків із партнерами», – написав у телеграмі Умєров.
30 грудня президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з національної безпеки країн «Коаліції охочих».
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
На Миколаївщині після удару дронів знеструмлена частина населених пунктів – ОВА
Уночі росіські військові атакували дронами типу «Шахед» на критичну інфраструктуру Миколаївської області, повідомив голова ОВА Віталій Кім.
«Відбулося знеструмлення частини населених пунктів Миколаївського району. З ночі енергетики ведуть роботи з відновлення. Постраждалих немає», – повідомив чиновник.
Постраждалих унаслідок повітряних ударів немає.
Також у Миколаєві є проблеми з водопостачанням.
«За межами міста сталася аварійна ситуація, не пов’язана з обстрілами. Через це зараз вода подається з пониженим тиском. Фахівці вже на місці й працюють над відновленням подачі. Орієнтовно до кінця дня роботи мають бути завершені», – проінформував міський голова Олександр Сєнкевич.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ППО знешкодила 80 російських дронів минулої ночі – Повітряні сили
Російська армія в ніч на 3 січня атакувала Україну 95 ударними безпілотниками, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони типу Shahed, «Гербера» та інших типів запускали з Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллєрова, а також мису Чауда та Гвардійського в окупованому Криму. Близько 60 із застосованих дронів – «Шахеди».
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 80 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомило командування.
Повітряні сили зафіксували влучання 15 ударних безпілотників у восьми місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
85 осіб на квадратний кілометр. Оцінки втрат Росії у війні проти України
Четвертий рік війни проти України Росія провела у майже безперервному наступі, проте вона досі далека від оголошених цілей вторгнення.
За весь 2025 рік Росія, витіснивши українські сили з Курської області та просуваючись на території України, сумарно захопила, за різними оцінками, від 4727 до 5565 квадратних кілометрів: це більше, ніж минулого року. Російська редакція Радіо Свобода дослідила, ціною яких втрат російська армія досягла цього просування.
Оцінки втрат Росії у 2025 році
Росія не повідомляє про втрати з 2022 року, тому в розрахунках доводиться спиратися на розрізнені експертні оцінки, заяви західних політиків та дані Генерального штабу Збройних сил України.
Верхня оцінка російських втрат – дані Генштабу ЗСУ, згідно з якими Росія з 1 січня до 24 грудня 2025 року втратила 409,5 тисяч осіб. (Для порівняння, дані за 2024 рік – майже 430 тисяч). Ці цифри включають абсолютно всі втрати: не лише загиблих, а й зниклих безвісти, поранених та санітарні втрати, тобто йдеться не тільки про безповоротні втрати.
На даних ЗСУ ґрунтується щомісячна статистика Міністерства оборони Великої Британії, згідно з якою Росія у 2025 році, як і у 2024-му, ймовірно, втратила понад 400 тисяч убитими та пораненими.
Були й окремі оцінки західних політиків та експертних груп. Більше інформації за лінком
РФ втратила за добу 750 військових і 24 артсистеми – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 750 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 січня.
Командування оцінює загальні втрати російських військ у 1 мільйон 210 630 військових.
Також, за даними штабу, армія РФ втратила:
- 11 497 танків (+3 за добу)
- 23 855 бойових броньованих машин (+4)
- 35 744 артилерійських систем (+24)
- 1 590 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 267 засобів протиповітряної оборони
- 434 літаки
- 347 гелікоптерів
- 99 582 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+539)
- 4 137 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 72 688 автомобілів і автоцистерн (+101)
- 4 035 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
На фронті відбулося 116 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 2 січня на фронті зафіксовано 116 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Минулої доби противник завдав по позиціях наших військ і населених пунктах одного ракетного удару двома ракетами, 57 авіаційних ударів із застосуванням 153 керованих авіабомб. Зафіксовано 6358 ударів дронами-камікадзе, ворог здійснив 3223 обстріли… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу та два інших важливих об’єкти противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше атак було на Покровському та Костянтинівському напрямках на Донеччині та Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Клебан-Бик, Миколайпілля, Софіївка.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне та у бік Новопавлівки.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 20 атак окупантів в районі Гуляйполя та в напрямку Добропілля й Зеленого», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.
У Харкові вночі під завалами знайшли друге тіло
У Харкові вночі 3 січня під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло жінки, повідомили представники місцевої влади.
«За попередньою інформацією, це може бути мати загиблого хлопчика. Триває пошуково-рятувальна операція. На місці ворожого удару працюють екстрені служби», – написав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Число загиблих зросло до двох, серед них – трирічний хлопчик.
Раніше в ДСНС повідомляли про 31 постраждалого внаслідок російських ударів по Харкову вдень 2 січня. Серед постраждалих – немовля.
Російські війська вдень 2 січня завдали удару по Харкову, за даними прокуратури, атакувавши місто ракетами «Іскандер».
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок удару зруйнована пʼятиповерхова будівля, а також частина під’їзду чотириповерхового багатоквартирного будинку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Херсонщині 39-річний чоловік поранений через атаку російського дрона – ОВА
Російські військові близько 19:00 2 січня атакували з дрона жителя Томиної Балки Білозерської громади на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація.
«Внаслідок ворожого удару поранень дістав 39-річний чоловік. Постраждалому надали медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про загибель двох людей на Херсонщині через російські атаки: у Херсоні смертельних поранень зазнав 51-річний чоловік, а в Томиній Балці – 66-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сибіга відкинув критику на адресу посла в Чехії, який відреагував на заяву спікера Окамури щодо України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав заяву українського посла в Чехії Василя Зварича, який відреагував на слова спікера чеської Палати депутатів Томіо Окамури щодо України.
«Посол України абсолютно правильно вчинив, відреагувавши на обурливі образи спікера Окамури на адресу України та її керівництва, і зробив він це дипломатично. Усім нашим послам доручено захищати гідність України. Тому я відкидаю такі повчання і натомість закликаю свого нового чеського колегу до конструктивного діалогу заради зміцнення взаємовигідного українсько-чеського стратегічного партнерства», – написав Сибіга в соцмережі X після того, як на адресу посла пролунала критика з боку міністра закордонних справ Чехії Петра Мацінки.
Перед цим очільник МЗС Чехії розкритикував слова Зварича щодо заяв Окамури, вказавши, що «не вважає доречним послу іноземної держави публічно оцінювати заяви одного з найвищих конституційних посадовців Чехії».
Спікер чеського парламенту Томіо Окамура в новорічній промові вкотре висловився проти надання зброї Україні «для підтримки абсолютно безглуздої війни». «Я вірю, що наша республіка зістрибне з брюссельського поїзда, який, попри попередження уряду США, прямує до Третьої світової війни, – сказав Окамура. – Гроші течуть у всіх напрямках, і кожен щось отримує з цього бізнесу. Західні компанії й уряди, а також українські злодії навколо хунти Зеленського, які будують туалети із золота».
«Нехай крадуть, але не у нас, і нехай така країна не буде в Європейському Союзі», – додав він.
Український посол у Чехії Василь Зварич назвав його слова «негідними й абсолютно неприйнятними». «Образливі та сповнені ненависті заяви Томіо Окамури на адресу України та українців, озвучені сьогодні у його новорічній промові, ми розцінюємо як його особисту позицію, сформовану, очевидно, під впливом російської пропаганди», – написав він у фейсбуці.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, реагуючи на слова Окамури, назвав його приладом «неосвіченості, маніпуляцій і цинізму». За його словами, вчергове ображаючи Україну, Окамура насправді завдає шкоди й ганьби насамперед Чехії та чехам, які залишаються на боці гідності й справедливості.
У Чехії опозиційні партії хочуть ініціювати голосування в парламенті щодо звільнення спікера Палати депутатів Томіо Окамури через його заяви щодо України.
Томіо Окамура у листопаді першого ж дня після обрання спікером парламенту розпорядився зняти з будівлі палати прапор України. Замість цього чеська опозиція вивісила три нові від своїх парламентських клубів.
У грудні в Чехії склав присягу новий кабінет міністрів, який очолив мільярдер Андрей Бабіш. Новий кабінет міністрів Чехії, як очікується, буде здійснювати менш проукраїнську політику, ніж попередній уряд Петра Фіали. Партія Бабіша виступала за скорочення підтримки України й, зокрема, відмову від постачання Києву озброєнь.
Буданов на Банковій: міжнародні реакції
Міжнародні медіа оцінюють призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента як серйозний політичний крок, що свідчить про прагнення України посилити фокус на обороні та стратегічній дипломатії в критичний період війни.
Деякі аналітики вважають, що у новій ролі Буданов може зміцнити координацію України зі Сполученими Штатами. Більше про це – в огляді Радіо Свобода.
Генштаб: на фронті від початку доби було 104 бойові зіткнення
На фронті від початку доби 2 січня відбулося 104 бойових зіткнення, повідомив станом на 22:00 Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, найбільше російських атаку було на Покровському і Гуляйпільському напрямках.
«Протягом дня на Покровському напрямку агресор здійснив 24 штурмові й наступальні дії у районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне та у бік Новопавлівки. Наразі точиться бій в двох локаціях… На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 20 бойових зіткнень, ворог намагається просунутися в районі Гуляйполя та в напрямку Добропілля й Зеленого. Авіація противника завдала ударів по населеним пунктам Залізничне, Варварівка, Різдвянка, Долинка, Верхня Терса, Гуляйполе», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, російські атаки також були на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.
Зеленський запропонував очільнику Мінцифри Федорову стати міністром оборони
Президент Володимир Зеленський заявляє, що запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони. Про це він сказав у вечірньому зверненні 2 січня.
«Вирішив змінити формат роботи Міністерства оборони України. Новим міністром оборони України я запропонував стати Михайлу Федорову. Михайло глибоко займається питаннями щодо «Лінії дронів», працює дуже результативно в цифровізації державних послуг і процесів», – сказав Зеленський.
«Торік Міністерство оборони дало хороші результати, зокрема на грудень було виконано доручення по виробництву дронів-перехоплювачів – понад тисячу на добу виробництво. Ми працюємо, щоб збільшити кількість підготовлених екіпажів. І таких завдань було ще чимало. Михайло Федоров зможе все це реалізувати й додати технологічності», – додав президент.
За словами голови держави, Денис Шмигаль, який досі очолював Міноборони, «залишається в команді України».
«Я дуже вдячний йому за системну роботу на державу… Денису Шмигалю я запропонував очолити інший напрямок у державній роботі і не менш важливий для нашої стійкості», – зазначив президент, не уточнивши, що це за напрямок.
Зеленський також без деталей анонсував, що завтра «продовжимо зміни, будуть ще рішення».
Михайло Федоров і Денис Шмигаль ситуацію не коментували. Згідно з українським законодавством, міністра оборони призначає на посаду і звільняє з посади Верховна Рада за поданням президента України.
Верховна Рада 17 липня 2025 року проголосувала за призначення міністрів уряду на чолі з Юлією Свириденко. Михайло Федоров зберіг посаду в уряді, ставши першим віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації.
Рада тоді ж затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Буданов погодився, заявивши, що нього це «честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки країни».
Пізніше президент повідомив, що Головне управління розвідки Міноборони очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який був на цій посаді від березня 2024 року. Про нового очільника СЗР Зеленський не повідомляв, заявивши у зверненні, що рішення буде незабаром.
Харків: під завалами на місці удару РФ виявили тіло дитини
У Харкові під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло дитини, повідомив міський голова Ігор Терехов. Він додав, що пошуково-рятувальна операція триває.
Очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що, за попередніми даними, під завалами дитина перебувала з матірʼю. За його словами, загиблому хлопчику було три роки.
Державна служба з надзвичайних ситуацій поінформувала, що рятувальники і комунальники продовжують роботи з розбору завалів, і, попередньо, під завалами ще є люди. Харківська обласна прокуратура повідомила, що мати загиблої дитини вважається безвісти зниклою.
Раніше в ДСНС повідомляли про 31 постраждалого внаслідок російських ударів по Харкову вдень 2 січня. Серед постраждалих – немовля.
Російські війська вдень 2 січня завдали удару по Харкову, за даними прокуратури, атакувавши місто ракетами «Іскандер».
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок удару зруйнована пʼятиповерхова будівля, а також частина під’їзду чотириповерхового багатоквартирного будинку.
«Пошкоджене скління вікон і фасади в поруч розташованих будинках. Обірвані контактні мережі, дроти електропередач і пошкоджені світлофори. Пошкоджено 13 автомобілів», – написав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Харкові через удари РФ 2 січня пошкоджені щонайменше 27 будівель – влада
У Харкові зафіксовано пошкодження щонайменше 27 будівель у Київському й Шевченківському районах внаслідок російських ударів 2 січня, повідомила пресслужба міської ради.
«Внаслідок атаки балістичними ракетами вибиті 872 вікна у квартирах і 104 – у під’їздах, а також пошкоджено 12 покрівель. Обірвані дроти вуличного освітлення вже відновлено. Працівники комунальних підприємств продовжують ліквідацію наслідків. Ремонтні бригади працюють у посиленому режимі», – йдеться в повідомленні.
Російські війська вдень 2 січня завдали удару по Харкову, за даними прокуратури, атакувавши місто ракетами «Іскандер».
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Харкові тривають аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару, кількість постраждалих, за попередніми даними, сягнула 31. Серед постраждалих – немовля.
«Загалом врятовано 12 людей. Зруйнована торгівельно-офісна будівля і частина прилеглого під’їзду 4-поверхового багатоквартирного будинку. На місці події працюють підрозділи ДСНС: рятувальники, верхолази, кінологи, піротехніки та психологи, а також комунальні служби міста», – йдеться в повідомленні. Раніше місцева влада зазначала, що одна з поранених перебуває в тяжкому стані.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок удару зруйнована пʼятиповерхова будівля, а також частина під’їзду чотириповерхового багатоквартирного будинку.
«Пошкоджене скління вікон і фасади в поруч розташованих будинках. Обірвані контактні мережі, дроти електропередач і пошкоджені світлофори. Пошкоджено 13 автомобілів», – написав він.
За словами Синєгубова, станом на вечір 2 січня екстрені служби продовжують працювати на місці удару, триває розбір завалів і пошук людей під ними.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На сайті президента з’явилися укази про призначення Буданова головою ОП, Іващенка – очільником ГУР
На сайті президента України 2 січня оприлюднені укази про призначення керівником Офісу голови держави Кирила Буданова і про звільнення його з посади очільника Головного управління розвідки Міноборони, а також про призначення керівником ГУР Олега Іващенка і звільнення його з посади голови Служби зовнішньої розвідки України.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Буданов погодився, заявивши, що нього це «честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки країни».
Пізніше президент повідомив, що Головне управління розвідки Міноборони очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який був на цій посаді від березня 2024 року. Про нового очільника СЗР Зеленський не повідомляв.
Посада голови Офісу президента стала вакантною з кінця листопада 2025 року. 28 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Він подякував Єрмаку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій»
Цьому передували обшуки у Єрмака. Про те, в якій справі відбувалися обшуки, і який статус має голова Офісу президента, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, Єрмак не перебуває у статусі підозрюваного.
СБС заявили про ураження російської бази з паливом на Луганщині та РЛС в окупованому Криму
Сили безпілотних систем ЗСУ атакували кілька російських об’єктів на тимчасово окупованих територіях України.
Як інформують СБС у телеграмі, на Луганщині було уражено базу зберігання пально-мастильних матеріалів противника – зафіксовано масштабну пожежу. Детальні наслідки ураження уточнюються.
Українські військові також повідомляють, що було уражено радіолокаційну станцію у тимчасово окупованому Криму – вона забезпечувала спостереження повітряного простору.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російська сторона цього повідомлення не коментувала.
31 грудня 2025 року Сили безпілотних систем Збройних сил України також заявили про удари по низці об’єктів на окупованих територіях, в тому числі в Криму. Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді тоді повідомляв, що ударів зазнали 10 обʼєктів на окупованих та ще два – в глибині території Росії. Йдеться про об’єкти в селищі Оленівка на заході Кримського півострова, на території Донецької, Луганської й Запорізької областей.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».