Спецпосланець Трампа підтвердив домовленість про масштабний обмін полоненими між Україною та РФ
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф підтвердив, що на переговорах у столиці ОАЕ Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів, України та Росії домовилися про перший за п'ять місяців обмін полоненими.
Він написав у мережі Х, що будуть звільнені 314 людей з обох боків.
«Цього результату було досягнуто завдяки детальним та продуктивним мирним переговорам. Хоча ще залишається багато роботи, такі кроки демонструють, що стійка дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля щодо припинення війни в Україні. Обговорення триватимуть, і в найближчі тижні очікується додатковий прогрес», – написав американський перемовник.
Увечері 4 лютого український президент Володимир Зеленський інформував, що Україна та Росія «найближчим часом» проведуть обмін військовополоненими.
В Абу-Дабі 5 лютого другий день тривають тристоронні переговори про параметри майбутньої мирної угоди в російсько-українській війні.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками першого дня переговорів заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але залишаються «найскладніші» питання.
«Змістовними і продуктивними» назвав дискусії в тристоронньому форматі секретар РНБО Рустем Умєров.
Міненерго: у чотирьох областях є знеструмлені споживачі через російські удари
На ранок 5 лютого внаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури знеструмлені споживачі в Запорізькій, Одеській, Сумській і Харківській областях, повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
«Аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах тривають. Вживаються всі можливі заходи для забезпечення стабільної роботи енергосистеми», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго нагадали, що по всій країні діють графіки погодинних вимкнень світла і графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу, а у зв’язку зі складною ситуацією в енергосистемі в окремих регіонах застосовуються аварійні знеструмлення.
«Через складні погодні умови без електропостачання залишаються понад 34 населені пункти у Київській, Одеській і Тернопільській областях. Бригади обленерго працюють над відновленням пошкоджених ліній у цілодобовому режимі», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Донеччині через удари РФ 4 лютого загинули восьмеро цивільних – влада
Російські військові за добу 4 лютого 21 раз обстріляли населені пункти Донеччини, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 4 лютого росіяни вбили вісім жителів Донеччини: сім у Дружківці та один у Лимані. Ще 21 людина в області за добу дістала поранення», – написав Філашкін у телеграм-каналі.
Лише в Дружківці були поранені 17 людей, пошкоджені три п’ятиповерхівки, три приватні будинки, торговельні павільйони, склади і три автівки.
З лінії фронту за добу евакуювали 922 людини, у тому числі 38 дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дональд Туск розпочав візит в Україну
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 5 лютого прибув із візитом до Києва, повідомила канцелярія голови уряду.
На залізничному вокзалі української столиці його зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Деталі візиту очільника уряду Польщі наразі не оприлюднювалися.
«На запрошення Володимира Зеленського найближчими днями буду в Києві. В цей драматичний час Україна не може стояти самотньою», – писав Дональд Туск у соцмережі Х раніше цього тижня.
Минулого місяця після висловлювань президента США Дональда Трампа щодо російсько-української війни Туск наголошував: «Це Росія відкидає мирний план, підготовлений США, а не Зеленський. Єдиною відповіддю Росії були подальші ракетні атаки на українські міста».
Туск не уточнював, кого саме стосується його допис. Водночас раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, затримує укладення потенційної мирної угоди.
Відповідаючи на запитання, чому переговори під керівництвом США досі не розв’язали найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп назвав ім’я президента України Володимира Зеленського.
Наприкінці грудня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив думку, що до завершення мирних переговорів щодо України ще далеко.
«Не міг мовчати». Історія українця, який відсидів у білоруській в’язниці за підтримку України
Українець Олександр Котович, який відсидів у білоруській в’язниці понад два роки за коментарі на підтримку України, розповів Білоруській службі Радіо Свобода, як «не міг мовчати, сидячи в країні-співагресорці», про що шкодує та про можливу мобілізацію на війну.
В Абу-Дабі розпочався другий день переговорів – Умєров
У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі розпочався другий день переговорів за участю делегацій України, США та Росії, повідомив зранку 5 лютого секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.
«Працюємо у тих самих форматах, що й учора: тристоронні консультації, робота в групах та подальша синхронізація позицій», – написав Умєров у телеграм-каналі, пообіцявши надати підсумки згодом.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками першого дня переговорів заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але залишаються «найскладніші» питання.
«Змістовними і продуктивними» назвав дискусії в тристоронньому форматі секретар РНБО Рустем Умєров.
До складу української делегації увійшли секретар РНБО Рустем Умеров, голова Офісу президента Кирила Буданова, Давида Арахамії, Сергія Кислиці, Андрія Гнатова, Вадима Скібіцького та Олександра Бевза.
З американського боку участь у консультаціях взяли Стів Віткофф, Джаред Кушнер і Джош Груенбаум, а також Деніел Дрісколл та генерал Алекс Гринкевич. Російська сторона була представлена на високому військовому рівні.
Після масованого удару РФ по Україні президент України Володимир Зеленський 3 лютого заявив, що «робота переговорної команди буде скорегована відповідним чином».
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам вранці 4 лютого, що позиція Росії на переговорах залишається незмінною, і що вона «абсолютно чітка і добре зрозуміла як Києву, так і американським переговірникам».
Перші від початку повномасштабної війни РФ тристоронні переговори між Україною, США й Росією відбулися 23-24 січня в Абу-Дабі. Наступний етап планували провести 1 лютого, проте згодом стало відомо, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого.
28 січня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що невирішеним залишається територіальне питання. Росія вимагає виведення ЗСУ з тієї частини Донецької області, яку її війська не захопили.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Військові РФ запустили по Україні вночі дві балістичні ракети і 183 дрони – Повітряні сили
У ніч на 5 лютого російські військові атакували територію України двома балістичними ракетами «Іскандер-М» запустивши їх із окупованого Криму, а також 183 ударними БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотниками інших типів із п’яти напрямків у Росії та окупованого Донецька, повідомили Повітряні сили ЗСУ. За цими даними, близько 110 із цих дронів були «Шахедами».
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 156 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання балістичних ракет та 22 ударних БпЛА на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на семи локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за минулу добу відбулося 133 бої – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 лютого на фронті зафіксовано 133 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах три ракетних удари, застосувавши три ракети, 96 авіаційних ударів, скинувши 246 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для ударів 7880 дронів-камікадзе та здійснив 3971 обстріл населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 89 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу, один пункт управління БпЛА, дві гармати та реактивну систему залпового вогню російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Донеччині, а також на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили 13 спроб окупантів просунутись вперед в районах Платонівки, Дронівки та у бік Закітного, Рай-Олександрівки й Різниківки.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 10 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Клебан-Бик, Яблунівка та Софіївка.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 штурмових дій агресора у районах нселених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Філія та у напрямку Вільного.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 17 атак окупантів - у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Нового Запоріжжя, Залізничного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
У Києві двоє людей постраждали через атаку дронів – Кличко
Двоє людей постраждали в Києві через нічну атаку російських дронів 5 лютого, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«В Соломʼянському районі одну жінку медики госпіталізували, ще одній надали допомогу на місці», – вказав мер.
Кличко також інформував про інші наслідки російського удару.
«У Солом’янському районі внаслідок падіння уламків БпЛА вибило вікна в двох житлових будинках, пошкоджені фасади будівель та припарковані в дворах автомобілі. Без пожежі. Також уламки впали біля торговельного центру. Та за ще однією адресою – там пошкоджені фасади та вибило вікна в дитячому садочку та житловому будинку.
У Шевченківському районі уламки впали на дах чотириповерхової офісної будівлі. Сталося загоряння покрівлі.
У Дарницькому районі - падіння уламків біля кафе, розташованого в житловому будинку. Без пошкоджень будівлі.
В Оболонському районі внаслідок падіння уламків БпЛА на стоянку сталося загоряння автомобілів», – написав очільник Києва в телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія РФ за добу втратила 770 військових
Росія за час повномасштабної війни втратила близько 1 243 840 своїх військових, зокрема 770 осіб – за останню добу, такі дані на на ранок 5 лютого навів український Генштаб.
За повідомленням, серед інших російських втрат – такі:
- танки – 11 642 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 996 (+4)
- артилерійські системи – 36 975 (+60)
- РСЗВ – 1 636 (+2)
- засоби ППО – 1 293
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 125 094 (+1 351)
- крилаті ракети – 4 245
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 77 149 (+200)
- спеціальна техніка – 4 062.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Держсекретар США Марко Рубіо прийняв делегацію українських християн
Делегація українських християн 4 лютого зустрілася з державним секретарем США Марко Рубіо під час Українського тижня у Вашингтоні. Учасники зустрічі,яка відбулася в Держдепартаменті, описують її як «дипломатичну та релігійну».
«Говорили про віру, про виклики нашого часу, про Україну та безглузду війну, яку розв’язала Російська Федерація проти нашого народу й міжнародного права», – написав про розмову її учасник, єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-католицької церкви Віталій Кривицький.
Він передав очільнику зовнішньополітичного відомства США вироблену в Дніпрі велику коробку цукерок, які, за словами Кривицького, «народжуються» попри ворожі обстріли – як символ стійкості та відваги нашого народу».
«Марко запевнив, що молиться за нас щодня та докладає зусиль, аби для України настав справедливий мир. Я також пообіцяв йому молитовну підтримку, про що прошу й усіх, хто вміє молитися», – вказав клірик католицької церкви.
Щорічний Український тиждень у Вашингтоні організовує Американсько-український християнський альянс – спільнота євангельських християн різних деномінацій. Як ідеться на сайті альянсу, ці люди об’єднані «любов’ю до Христа та покликанням служити двом народам». Серед завдань в альянсі називають розвиток стратегічного партнерства між США та Україною та захист інтересів України на всіх рівнях.
Дніпро. Чотири роки у великій війні. Дронові атаки та загроза наступу зі Запоріжжя
Дніпро – це великий бізнесовий центр України. Ще з 2014 року місто стало ключовим логістичним хабом для усього, що пов'язане з фронтом російсько-української війни. Після повномасштабного вторгнення роль Дніпра тільки зросла – найбільше для сусідніх прифронтових Запорізької, Донецької та Херсонської областей. Місто приймало у себе біженців. Багато вимушених переселенців осіли саме там. Дніпро є одним із найбільших центрів порятунку і лікування поранених. Але від літа 2025 року бої вже точаться і на території самої Дніпропетровської області.
- За 4 роки великої війни, за даними спеціалізованого ресурсу air-alarms, у Дніпрі понад 400 разів лунали вибухи внаслідок атак російської армії.
- Лише у 2025 рік у Дніпрі від російських ударів були пошкоджені 224 багатоквартирних будинки, а загальна їх кількість від 24 лютого 2022 року сягає майже 200 тисяч.
- У 2024 році Дніпро стало першим в Україні містом, по якому війська РФ запустили міжконтинентальну балістичну ракету.
- Нині відстань від міста до лінії фронту складає близько 100 кілометрів. На кінець 2025 року Дніпро стало новою домівкою для понад 200 тисяч вимушених переселенців.
Як живе Дніпро у всі ці воєнні роки? Що змінилося зараз для міста і містян? Які загрози ? Чого чекати у 2026 році?
Радіо Свобода спробувало зібрати відповіді на ці запитання. І найперше звернулося до того, хто дуже багато знає і про саме місто, і про те, що з ним робить війна.
ОВА: через атаки РФ у Запоріжжі та районі знову знеструмлені понад 53 тисячі абонентів
Через російські атаки понад 53 тисячі абонентів – правий берег Запоріжжя та частково Запорізький район – знеструмлені, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, сили РФ весь день ведуть прицільний удар по Запоріжжю та області.
Місцева влада ввечері 4 лютого повідомила, що російські війська вдарили по обʼєкту інфраструктури у Запоріжжі, було займання.
Раніше вдень 4 лютого Федоров інформував, що понад 53 тисячі споживачів правобережної частини Запоріжжя й області залишилися без світла.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ: дипломатичний радник Макрона провів переговори в Москві
Дипломатичний радник президента Франції Емманюеля Макрона перебував у Москві у вівторок для переговорів з російськими чиновниками, повідомило Reuters джерело, яке знало про зустріч, та два дипломатичні джерела.
Перше джерело повідомило, що Емманюель Бонн, який очолює дипломатичний відділ Макрона з 2019 року, зустрівся з чиновниками в Кремлі. Він не надав більше деталей, окрім того, що метою зустрічі був діалог з ключових питань, передусім щодо України.
Два дипломатичні джерела повідомили, що союзників було повідомлено про ініціативу, і що Бонн провів переговори з Юрієм Ушаковим, помічником президента Росії Володимира Путіна.
Офіс Макрона не підтвердив і не спростував переговори, але заявив: «Як сказав президент учора під час своєї виступу, обговорення ведуться на технічному рівні з повною прозорістю та в консультації з Зеленським та основними європейськими колегами».
Російська сторона про цю зустріч не повідомляла.
У вівторок Макрон заявив журналістам, що зараз докладаються зусилля для відновлення діалогу з Путіним.
«Це готується, тому ведуться обговорення на технічному рівні. Важливо, щоб європейці відновили власні канали для обговорення», – сказав він, додавши, що це відбувається у консультаціях з Україною.
У грудні минулого року Макрон заявив, що європейцям доведеться знову розпочати прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо посередництва в укладенні мирної угоди з Україною проваляться.
Європейські лідери, які побоюються військових амбіцій Путіна, обурені тим, що їх виключили з мирних переговорів, що їх очолює адміністрація президента США Дональда Трампа.
У грудні минулого року аналітики Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році.
В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США та Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну.
Зеленський озвучив дані про втрати України у війні
Президент України Володимир Зеленський заявив, що з початку війни загинуло 55 000 українських солдатів. Про це він сказав в інтерв’ю France 2.
Наприкінці інтерв’ю президента України запитали про кількість смертей українців на передовій.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 000», – сказав Зеленський, якого цитує Le Monde.
Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
На початку 2025 року в інтервʼю NBC News Зеленський заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Генштаб ЗСУ повідомив про 110 боєзіткнень на фронті
На фронті з початку доби відбулося 110 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку війська РФ здійснили 23 атаки, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Філія та у напрямку Вільного. У деяких локаціях бої досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали 16 російських атак у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Нового Запоріжжя, Залізничного. Чотири боєзіткнення тривають.
На Костянтинівському напрямку сьогодні війська РФ 10 разів штурмували позиції оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Клебан-Бик, Яблунівка та Софіївка. Один бій триває.
Бойові дії також продовжуються на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
Що відбувається на майже знищеній Дарницькій ТЕЦ
Понад 60 послів відвідали Дарницьку ТЕЦ у Києві, майже зруйновану внаслідок російських атак. Станція обслуговує близько 500 тисяч мешканців Дніпровського та Дарницького районів столиці. Іноземним послам показали масштаби пошкоджень. Від початку опалювального сезону Росія атакувала ТЕЦ п’ять разів. Під час останнього удару, 3 лютого, сили РФ випустили п’ять балістичних ракет, цілячи в обладнання, яке забезпечувало подачу тепла. Атака сталася в найхолоднішу ніч у Києві, коли температура опускалася до -26°. За словами віцепрем’єра з відновлення, міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, станція нині майже повністю знищена. Станом на зараз у Києві без тепла залишаються понад 1100 будинків. Керівництво ТЕЦ повідомляє, що відновлювальні роботи вже розпочалися і тривають цілодобово, однак ситуацію ускладнюють сильні морози.
Шмигаль: є ризик, що графіки відключень світла можуть погіршуватися
Міністр енергетики Денис Щмигаль попередив, що ситуація в енергетиці залишається дуже складною, є ризик, що графіки відключень електрики можуть погіршуватися.
«Це пов’язано з останнім ударом і тим, що дефіцит генерації в енергосистемі все ще залишається значним. При цьому росіяни готуються до нових атак по енергетиці в найближчий тиждень», – написав він у телеграмі.
За його словами, відновлювальні роботи продовжуються в усіх регіонах, зокрема у Києві, де ситуація є однією з найскладніших, працюють понад 230 бригад.
«Але місцева влада повинна дати людям чітке розуміння, де і в які терміни буде відновлено теплопостачання. У будинках, де відновлення теплопостачання в найближчій перспективі неможливо, електрика має бути щонайменше 18 годин на добу», – заявив Шмигаль.
Міністр додав, що вже понад 30 країн надають підтримку, щоб Україна пройшла цю зиму.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко ввечері 4 лютого повідомила, що до України продовжує надходити енергетичне обладнання від міжнародних партнерів. Партнери надали обладнання для резервного живлення загальною потужністю понад 145 МВт:
– 447 генераторів на понад 7 МВт від ЄС;
– 78 котлів потужністю 112 МВт від Італії;
– 2 когенераційні установки від Німеччини потужністю 3,8 МВт;
– 379 генераторів на 4,5 МВт від Польщі;
– 30 генераторів загальною потужністю 3,4 МВт від Франції;
– 106 генераторів від Юнісеф на 15,1 МВт.
У дорозі обладнання від Азербайджану, Естонії, Литви, Люксембургу, Словаччини, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії та Японії, додала вона.
Президент України Володимир Зеленський після наради щодо надзвичайної ситуації в енергетиці, що виникла внаслідок російських ударів, повідомив, що на 4 лютого найбільш складна ситуація склалася в Києві й області, у Харкові й області, на Сумщині й Полтавщині.
«Укренерго» повідомило про «значну кількість» знеструмлених споживачів у Києві, Київській, Харківській, Вінницькій і Одеській областях, а також пошкоджені енергооб’єкти у кількох регіонах внаслідок масованого російського удару вночі 3 лютого.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія вночі 3 лютого атакувала Україну понад пів тисячею ракет і дронів, були влучання на 27 локаціях, а основними напрямками удару були Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Одещина.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про «сильні пошкодження» Дарницької ТЕЦ у Києві, яка була орієнтована лише на виробництво тепла для людей, і що її відновлення потребуватиме «значного часу».
За даними віцепремʼєра, міністра з відновлення України Олексія Кулеби, у Києві без тепла залишаються 1 142 багатоквартирні будинки.
Атака, ціллю якої, зокрема, стала енергетична інфраструктура, відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Дарницька ТЕЦ після російських атак: масштаби руйнувань (фотогалерея)
4 лютого понад 60 іноземних дипломатів відвідали майже зруйновану Дарницьку ТЕЦ і побачили руйнування внаслідок російських атак. Від початку опалювального сезону російські війська обстрілювали станцію п'ять разів. 3 лютого – п'ятьма балістичними ракетами, повідомила українська влада.
Станція обслуговує близько 500 тисяч киян. За даними міської влади, станом на зараз у Києві без тепла залишаються понад 1100 будинків.
Дарницька ТЕЦ після російських атак: масштаби руйнувань (фотогалерея)
Влада: на Сумщині російський дрон атакував автівку, постраждала родина
На Сумщині у Зноб-Новгородській громаді російські війська поцілили дроном у цивільний автомобіль, у якому їхала родина – чоловік, жінка та їхня донька, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, усі троє постраждали, 66-річна жінка зазнала важких травм – постраждалих госпіталізують.
У Середино-Будській громаді внаслідок атаки російського дрона постраждав 42-річний чоловік – він лікуватиметься амбулаторно, повідомив Григоров.
Голова ОВА додав, що сили РФ також атакували цивільну інфраструктуру в Шосткинській та Тростянецькій громадах – наслідки уточнюються.
Читайте також: У Херсоні на «пелюстці» підірвалося авто, постраждали 4 членів однієї родини – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.