Президентка Європарламенту відреагувала на заклик Зеленського щодо конкретної дати вступу України до ЄС
Європарламент підтримує вступ України до ЄС переважною більшістю. Про це 24 лютого в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
«Ми були першою інституцією, яка про це заявила, після чого уряди держав-членів погодилися, що це логічний наступний крок. Розширення ЄС завжди було взаємовигідним процесом – як для країн-членів, так і для тих, що прагнуть приєднатися. Подальші хвилі розширення довели, що це найкраще геостратегічне рішення для Євросоюзу», – заявила очільниця Європарламенту.
Звертаючись до Європарламенту, який з нагоди четвертої річниці вторгнення провів спецсесію, український президент Володимир Зеленський знову наголосив на важливості чіткої дати вступу України до ЄС як частини потенційного мирного врегулювання, інакше «Путін знайде спосіб блокувати Україну на десятиліття». Радіо Свобода уточнило в Мецоли, чи можливе визначення такої конкретної дати, чого раніше в історії ЄС ніколи не було.
«Переговори тривають, подивимося, яким буде результат. Але Європарламент повністю підтримує вступ України до Європейського Союзу», – підкреслила Мецола.
Топпосадовиця запевнила у підтримці Європарламентом будь-яких переговорів, що можуть завершитися прийнятним для України врегулюванням, яке поверне їй мир.
«Звісно, розширення ґрунтується на заслугах, і вступ залежить від виконання певних кроків. Але якщо запитати будь-кого в цій залі (Європарламенту – ред.), відповідь буде такою: якщо ці кроки виконані, то швидкість, з якою Україна їх виконує, має відповідати швидкості наших дій», – зазначила Мецола.
Коментуючи схвалену Європарламентом резолюцію з нагоди річниці вторгнення, у якій наголошується на важливості перемоги України у війні та її вступу до Євросоюзу, президентка Європарламенту закликала до її більшої підтримки.
«Ми й надалі наполягатимемо на нових пакетах санкцій і більшій фінансовій, логістичній та військовій допомозі Україні, бо знаємо – саме цього вона потребує. Те, що було правдою чотири роки тому, залишається правдою й сьогодні: Україна бореться за свободу, вона воює також і за нас, і ми повинні зробити все можливе, щоб їй допомогти», – резюмувала Мецола.
24 лютого очільниця Європарламенту також підписала законодавчий акт щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Мецола висловила сподівання, що подальші потрібні кроки для надання коштів буде зроблено.
«Ми очікуємо на всі кроки, необхідні для виділення цих коштів. Україна їх потребує. Україна бореться за нас. Сподіваємося, рішення буде знайдено», –наголосила Мецола.
Внесення змін до бюджету ЄС, необхідних для виділення Україні коштів, заблокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Розблокувати обіцяє, коли вона відновить транзит російської нафти своєю територією через нафтопровід «Дружба», пошкоджений, як стверджують в українському МЗС, російськими обстрілами наприкінці січня.
Віктор Орбан, а також прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, який напередодні оголосив про зупинку екстрених постачань електроенергії Україні, не вірять, що відновленню постачань нафти заважають технічні причини. Лідери двох країн ЄС вважають, що справжні причини – політичні.
«Українці вимагають, щоб Угорщина відмовилася від російської енергії, дала Україні гроші та підтримала членство України в ЄС… Національний уряд не піддасться жодному шантажу», – заявив 23 лютого в угорському парламенті Віктор Орбан, який блокує відкриття переговорних розділів з Україною щодо її членства у ЄС.
23 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в коментарі Politico сказав, що Україна пропонувала «кілька реалістичних рішень» для врегулювання ситуації щодо пошкодженого нафтопроводу «Дружба», зокрема зустріч Зеленського з Орбаном. Усі, за словами Сибіги, були відкинуті. Топдипломат пов’язав чергову напругу у відносинах із Угорщиною з виборами, які пройдуть в країні в квітні. В результаті Віктор Орбан може як втримати владу, так і втратити її.
Politico наводить також коментар президента Євроради Антоніу Кошти під час його візиту до Києва. За даними Радіо Свобода, топпосадовець отримав напередодні кілька листів від Орбана, в яких угорський прем’єр пише, що передумав погоджуватися на виділення 90 мільярдів євро Україні за рахунок бюджету ЄС, попри відповідну домовленість на саміті торік у грудні.
«Ми повинні виконати те, про що домовилися… Ніхто не може не поважати рішення Європейської ради», – сказав Кошта в Києві.
Щодо членства України в ЄС, єврокомісарка з розширення Марта Кос під час спеціальної зустрічі YES, організованої Фондом Віктора Пінчука з нагоди четвертої річниці вторгнення, запевнила, що «глухого кута» немає. Посадовиця повідомила, що ЄС готує новий підхід до методології розширення, який «дозволив би не лише Україні, а й деяким іншим країнам інтегруватися раніше».
«Я тут, живий, та подивіться, що тут робиться»: у 4-ту річницю війни рідні прийшли до могил своїх близьких, які загинули на фронті
У сніг, дощ, мороз, спеку, зранку, вдень, ввечері, щодня – завжди хтось є з рідних загиблих на Полі почесних поховань у Львові. Кожна могила – це історія людини, яка віддала своє життя за рідну землю.
24 лютого, у день, коли велика війна в Україні почалась 4 роки тому, Радіо Свобода порозмовляло біля могил захисників з їхніми рідними. Біль втрати не минає, кажуть вони.
Сибіга привітав ухвалення резолюції Генасамблеї ООН щодо підтримки миру в Україні
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав голосування за резолюцію «Про підтримку сталого миру в Україні» в Генеральній асамблеї ООН 24 лютого. Резолюцію ініціювала Україна.
«У визначальні моменти міжнародна спільнота має бути чіткою у своїй позиції. Сьогодні саме такий момент. Для нас це не просто чергове голосування. Це підтвердження того, що Україна не є сам на сам – і що принципи Статуту ООН і надалі мають значення», – заявив дипломат.
Він подякував 107 державам-членам, які проголосували за документ, і додав, що Київ і надалі діятиме задля досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру відповідно до Статуту ООН і міжнародного права.
Генасамблея ООН сьогодні ухвалила резолюцію 107 голосами проти 12-ти (51 країна утрималася).
У тексті Генасамблея «зі стурбованістю відзначає», що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває чотири роки й продовжує мати «спустошливі та тривалі наслідки» для України, регіональної та глобальної стабільності.
Асамблея повторює свій заклик до справедливого та сталого миру на основі міжнародного права, закликає до повного обміну військовополоненими та повернення депортованих цивільних, у тому числі дітей.
Крім того, Генасамблея «вітає зусилля Сполучених Штатів, європейських країн та інших держав-членів, спрямовані на припинення війни».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Заява G7: лише Україна та РФ можуть досягти мирної угоди «у добросовісних переговорах»
Лідери країн «Групи семи» підтвердити непохитну підтримку України у захисті її «територіальної цілісності та права на існування», йдеться у заяві G7.
«Ми висловлюємо нашу постійну підтримку зусиллям президента Трампа щодо досягнення цих цілей шляхом ініціювання мирного процесу та залучення сторін до прямих переговорів. Європа відіграє провідну роль у цьому процесі, до якої приєднаються інші партнери. Ми також підтримуємо зобов’язання в рамках «Коаліції бажаючих» надати Україні надійні та надійні гарантії безпеки», – зазначають вони.
Країни G7 визнаємо, що лише Україна та Росія «можуть досягти мирної угоди, працюючи разом у добросовісних переговорах».
«Ми вітаємо зусилля членів G7 та інших партнерів щодо надання Україні суттєвої фінансової та натуральної підтримки, щоб допомогти країні пережити цю зиму… з січня країн G7 до Києва було доставлено понад 2500 генераторів та іншого необхідного обладнання, такого як трансформатори, турбіни, когенераційні установки, котли та ремонтне обладнання… Стійка та надійна енергетична система буде потрібна до наступної зими та для відновлення країни», – додається у заяві.
У G7 обіцяють продовжувати надавати гуманітарну допомогу та підтримку населенню України.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
«Краще антидепресанти, ніж горілка». Як змінилися настрої у Росії за роки великої війни проти України?
Інфляція та подорожчання продуктів - це перше, про що згадують громадяни Росії через чотири роки після повномасiтабного вторгyення в Україну. Згідно з офіційними даниvи, за чотири воєнні роки російський рубль знецінився більш ніж на третину. Більше про вплив війни – в матеріалі проєкту Радо Свобода для російськомовної аудиторії «Настоящее время».
«Меморіал»: у РФ майже 1400 громадян України – підсудні в політичних справах, пов’язаних із війною
У Росії й на окупованих нею територіях України щонайменше 4 029 людей стали фігурантами політично вмотивованих кримінальних справ, пов’язаних із повномасштабною війною – про це повідомив правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».
За даними правозахисників, 1 614 людей – це громадяни Росії, 1 277 – громадяни України, 121 людина має подвійне громадянство (Росії та України), 47 – громадяни інших країн.
«Нам відомі імена щонайменше 551 цивільного з паспортом України й 726 українських військовослужбовців. З 2022 року щонайменше 39 українців були засуджені до довічного ув’язнення», – йдеться в матеріалі.
Наразі 3 059 людей позбавлені волі. Проєкт зазначає, що російські суди не винесли жодного виправдувального вироку в таких справах.
Найбільше в політично мотивованих справах переслідують у Курській області РФ (346 людей), Донецькій області України (289 осіб), Москві та Московській області (249 осіб).
Загалом, за підрахунками правозахисників, на окупованих територіях України – Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області, Крим, Севастополь – під кримінальним переслідуванням опинилося 899 людей.
За останніми даними, які озвучив 14 лютого президент Володимир Зеленський, Росія утримує близько 7 тисяч українських військовополонених, Україна – понад 4 тисячі полонених.
5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
Кошта: Україна надасть оцінку щодо перспектив відновлення «Дружби», а в Угорщини є альтернатива
Президент Євроради Антоніу Кошта заявив про домовленість з Україною провести оцінювання, скільки часу потрібно на відновлення транзиту нафти нафтопроводом «Дружба».
«Коли країна-член ЄС має проблеми з третьою країною, саме ЄС треба розібратися в тих питаннях. Саме це ми і робили щодо цього нафтопроводу. Ми домовились, що Україна в найближчі дні проведе оцінювання, скільки часу потрібно на відновлення трубопроводу», – сказав Кошта.
Водночас Кошта нагадав, що існують альтернативні маршрути постачання нафти до Угорщини, зокрема з Хорватії до Угорщини, Словаччини та Сербії. За його словами, існує ще одна альтернатива – території, які також можна використати. Проте він не утонив, про ці території йдеться.
«Інше питання – поведінка члена ЄС. Вона має бути скерована дуже важливим принципом справедливої та відвертої співпраці. Тому коли Єврорада погоджується та схвалює певне рішення, усі члени ЄС повинні співпрацювати, щоб впровадити це рішення, і ніхто тоді не може зупинити чи заблокувати схвалене рішення», – сказав він.
Президент Євроради зазначив, що відповів угорському прем’єру Віктору Орбану про порушення Угорщиною принципу «справедливої та відвертої співпраці».
«І закликаю Угорщину негайно піти на співпрацю у впровадженні схваленого рішення», – додав він, закликавши Єврокомісію, «знайти способи забезпечити виконання цього рішення».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що рішення щодо кредиту вже було схвалено, тому «ми забезпечимо його у той чи інший спосіб».
Європейські міністри в Брюсселі спробували, але не змогли, переконати Словаччину та її сусіда Угорщину відмовитися від погроз покарати Україну за затримки у відновленні нафтопроводу.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Посольство США в річницю вторгнення Росії: Трамп «надалі відданий» встановленню тривалого миру
Посольство Сполучених Штатів 24 лютого прокоментувало річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У відомстві зазначили, що воно спричинило спричинило чотири роки руйнувань і людських страждань.
«У цю річницю ми вшановуємо народ України за його мужність і самопожертву та висловлюємо особливу вдячність українським співробітникам Посольства за їхню віддану підтримку й партнерство на шляху до миру», – йдеться в заяві.
Водночас посольство додає, що президент США Дональд Трамп надалі «відданий зусиллям із досягнення переговорного врегулювання та встановленню тривалого миру».
Такий мир, за твердженням відомства, забезпечить незалежне й успішне майбутнє України зі Сполученими Штатами як сильним і надійним партнером.
Агентство Bloomberg повідомляло раніше, що США наполягають на укладенні мирної угоди між Росією та Україною до 4 липня, коли в Сполучених Штатах святкують День незалежності.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
ЄС запропонує постійну заборону на російську нафту після виборів у Угорщині – ЗМІ
Європейська комісія подасть законодавчу пропозицію щодо постійної заборони імпорту російської нафти 15 квітня – через три дні після парламентських виборів в Угорщині, повідомляють представники ЄС та документ, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Два чиновники ЄС повідомили агентству, що цей час був розроблений для того, щоб заборона на нафту не стала основним фактором у виборчій кампанії Угорщини. Угорщина та Словаччина, які досі залежать від імпорту російської нафти, рішуче виступають проти будь-якої заборони.
Комісія планує запропонувати заборону на російську нафту 15 квітня, згідно з проєктом порядку денного, з яким ознайомилося агентство Reuters. Порядок денний ЄС є попереднім, і дата ще може змінитися.
У Єврокомісії та в Угорщині це повідомлення журналістів не коментували.
Очікується, що Євросоюз обійде будь-які спроби Угорщини та Словаччини заблокувати заплановану постійну заборону на імпорт російської нафти, використовуючи закон, який може бути схвалений кваліфікованою більшістю держав-членів.
Комісар ЄС з питань енергетики Ден Йоргенсен заявив, що пропозиція призведе до поступового припинення імпорту російської нафти не пізніше кінця 2027 року. До останнього кварталу минулого року ЄС імпортував лише 1% своєї нафти з Росії, значною мірою через санкції блоку щодо морського постачання російської сирої нафти.
Минулого місяця ЄС закріпив законодавчо повну відмову від російського газу до кінця 2027 року. Угорщина та Словаччина пообіцяли оскаржити цей закон у суді.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Одеса. Чотири роки великої війни. Секрет стійкості
Місто, про яке Росія так любить розповідати як про «русский город», свою «Южную Пальмиру», російська армія почала бомбардувати у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну. Цей терор проти Одеси і одеситів, кажуть вони, не зменшувався, а лише наростав протягом 4-х років повномасштабної війни. Знищені або пошкоджені житлові будинки, зруйновані портові потужності, понищена інфраструктура, що подає населенню міста світло, тепло і воду. Загиблі й поранені. Ось цим вимірюється «любовь к Одессе» очолюваної Путіним Росії.
Про все, через що пройшло і проходить оспіване Утьосовим місто, справжня «перлина біля моря» – у розповіді одеситки.
Мецола оголосила про підписання документів щодо кредиту Україні, який блокує Угорщина
Президентка Європарламенту Роберта Мецола оголосила про підписання документів щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро.
«Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 мільярдів євро від імені Європарламенту», – написала вона у соцмережі Х.
Вона зазначила, що кошти будуть спрямовані на підтримку роботи основних державних служб, сильну оборону України, спільну безпеку та свободу, досягнення справжнього та тривалого миру, закріплення майбутнього України в Європі.
Але перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала позику на 90 мільярдів євро для України. 23 лютого прем’єр Віктор Орбан у президентові Європейської ради Антоніу Кошті заявив, що Угорщина не підтримуватиме внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову політику, необхідних для використання бюджетного резерву ЄС для кредитної лінії.
Внесення відповідних змін до згаданого Орбаном документа формально вимагає одностайності всіх країн ЄС – в іншому разі рішення про позику неможливо реалізувати.
Позика ЄС на підтримку була узгоджена на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року та представлена Єврокомісією 14 січня 2026 року. 90 мільярдів євро призначені для покриття двох третин розрахункових фінансових потреб України на відповідний період. Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися від підтримки позики, угоду було укладено в рамках процедури посиленої співпраці – механізму, який дозволяє бажаючим державам-членам ЄС співпрацювати в певних сферах за відсутності одностайності.
Україна розраховує на перший транш із 90-мільярдного кредиту навесні 2026 року, інакше ситуація з фінансуванням видатків, попереджали в українському уряді й підтверджували в Єврокомісії, стане критичною.
Генштаб зафіксував 50 боєзіткнень на фронті від початку доби
Російські війська «продовжують спроби просування на окремих ділянках фронту», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні н 16 годину 24 лютого.
«Сили оборони стримують ворога, завдаючи йому значних втрат. Від початку доби кількість атак агресора уже становить 50», – йдеться в зведенні.
Зокрема, російські війська двічі атакували в бік Вільчі на Південно-Слобожанському напрямку. Ще дві російські атаки мали місце на Куп’янському напрямку, ЗСУ відбили спроби РФ просуватися на Лиманському.
Тривають дві з трьох атак на Слов’янському напрямку, російські загарбники атакували один раз на Краматорському напрямку і 10 – на Костянтинівському.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 13 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке та Філія. Три боєзіткнення іще тривають», – йдеться в зведенні.
Російська армія також двічі наступала на Олександрівському напрямку, на Гуляйпільському тривають три боєзіткнення з 11.
На Оріхівському напрямку три бої мали місце в районах Степового, Степногірська та Плавнів.
На Придніпровському напрямку штаб не фіксував активних російських наступальних дій.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя.
Зеленський відповів, чи планує звільняти Залужного після його критики
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру звільняти українського посла у Великій Британії, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Про це він сказав, відповідаючи на запитання в інтерв’ю німецькому мовнику ARD.
«Так, я її (критику – ред.) чув… Вважаю, що зараз не час для політики, бо ми у стані війни. Це – моя позиція. Інші вирішили інакше. Ми – вільна країна», – сказав Зеленський.
На запитання, чи залишатиметься Залужний на посаді посла, президент відповів: «Звичайно». «Чи виникло враження, що я хотів звільнити його?» – додав він.
Коментуючи зауваження Залужного щодо планування контрнаступу в 2023 році, президент сказав: «Усі знають мою відповідь на ці питання. Я не хочу грати в політику. Я поважаю нашу армію, і я поважаю те, як вона воювала на різних етапах війни проти Росії протягом усіх цих років. Ось і все. І глибше іти в цю історію я не хочу. Мене це не дуже цікавить».
На запитання про те, чи свідчать, на його думку, заяви Залужного про початок виборчої кампанії, Зеленський сказав: «Не знаю, запитайте його». Раніше Валерій Залужний заявляв, що не підтримує ідей проведення виборів під час війни і не створює політичних партій і штабів.
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний розповів в інтерв’ю агентству Associated Press, оприлюдненому 18 лютого, що мав розбіжності в поглядах із президентом Володимиром Зеленським щодо оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
За словами генерала, розроблений разом із партнерами в НАТО план контрнаступу влітку 2023 року провалився, оскільки «Зеленський та інші офіційні особи не виділили необхідних ресурсів». Залужний стверджує, що початковий план полягав у тому, щоб зосередити достатньо сил в «одному кулаці» для деокупації окремих територій Запорізької області, а потім висунутися в бік Азовського моря. Воєначальник вважає, що це перерізало б коридор, який армія РФ використовувала для постачань із Криму.
Замість реалізації цього плану, розповів Залужний, Сили оборони України були розподілені по великій території, що послабило ударну міць.
Також колишній головнокомандувач ЗСУ сказав, що у вересні 2022 року він мав «напружену» зустріч у штабі Зеленського, після якої вирушив до свого офісу в Києві. За кілька годин «кількадесят» агентів СБУ з’явилися в його офісі для обшуку приміщення. Залужний розповів, що правоохоронці не сказали, що саме шукають, але він завадив їм обшукати документи та комп’ютери. Він назвав рейд явною погрозою і в присутності співробітників спецслужби зателефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку та голові СБУ Василю Малюку. Після цих дзвінків агенти були відкликані.
У СБУ, коментуючи це повідомлення, заявили Радіо Свобода, що співробітники Служби безпеки опинилися в законспірованому командному пункті тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в ході іншої кримінальної справи. Згідно з роз’ясненням, у той час СБУ проводила слідчі дії в рамках кримінального провадження за напрямком боротьби з організованою злочинністю за великою кількістю адрес. За однією з цих адрес, додала пресслужба СБУ, на той час був нещодавно розміщений один із законспірованих запасних командних пунктів Залужного.
«По факту жодні обшуки чи слідчі дії з боку СБУ за цією адресою не відбулись, додатково Василь Малюк і Валерій Залужний прокомунікували це відразу і особисто, ситуація була прояснена», – заявили в Службі безпеки.
23 лютого в інтерв’ю агентству France-Presse президент Зеленський, реагуючи на заяви посла Залужного, сказав, що «сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, також дуже негарно. Бо ніхто з цього не виграє».
Валерій Залужний є колишнім головнокомандувачем Збройних сил України, Верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський звільнив його з посади в лютому 2024 року. У травні 2024 року Залужного призначили надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії.
Сибіга: ОБСЄ має бути платформою для тиску, а не для діалогу з агресором
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) має бути платформою для постійного тиску, а не платформою для діалогу з агресором.
«Доки Росія порушує принципи ОБСЄ, організація повинна чітко розуміти свою роль: вона має бути платформою для постійного тиску та відповідальності. Не платформою для діалогу з агресором. Якщо ми сьогодні повернемося до звичайного порядку речей, ми нормалізуємо геноцидні війни як інструмент зовнішньої політики. Ми ніколи цього не зможемо зробити», – сказав він під засідання Постійної ради ОБСЄ у режимі відеозвернення.
Сибіга також подякував ОБСЄ за готовність підтримати дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення російської агресії, але, за його словами, слід чітко розуміти, що Росія є державою-агресором.
«Агресія Росії – це не альтернативна точка зору. Це злочин. Це найтяжчий злочин. І його не можна виправдати морально чи юридично. Це має бути відправною точкою для будь-якого подальшого обговорення того, як ОБСЄ може зробити свій внесок у поточні мирні зусилля», – зауважив він.
Швейцарія перейняла головування в ОБСЄ у 2026 році, назвавши серед пріоритетів сприяння справедливому й тривалому миру в Україні. На початку лютого чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс та генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу перебували з візитом в Києві.
У КМДА навели дані про цивільних, поранених у Києві за час вторгнення РФ
За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві внаслідок російських ударів постраждали 1715 дорослих і 51 дитина, повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода Департамент охорони здоровʼя Київської міської військової адміністрації.
«За даними, наявними в Департаменті охорони здоровʼя про кількість зареєстрованих у закладах охорони здоров’я комунальної власності територіальної громади Києва випадків поранених цивільних громадян, внаслідок збройної агресії РФ проти України в Києві 2022 року було поранено 735 дорослих і 10 дітей, у 2023 році – 167 дорослих і троє дітей, у 2024-му – 208 дорослих і 13 дітей. У період з січня по 4 грудня 2025 року було поранено 605 дорослих і 25 дітей», – йдеться в повідомленні.
У Департаменті охорони здоров’я Києва додали, що питання щодо кількості загиблих внаслідок ударів РФ цивільних «перебуває в площині компетенції Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ». Тому цих даних не навели.
Також Департамент охорони здоров’я повідомив, що за період від 24 лютого 2022 року до 19 лютого цього року в Києві різного рівня пошкоджень – від повного руйнування до незначного – 47 закладів охорони здоров’я, з них 35 належать до сфери управління Департаменту охорони здоров’я КМДА, 12 – до сфери управління РДА Києва.
При цьому в Департаменті внутрішнього фінансового контролю й аудиту Київської міської державної адміністрації також у відповідь на запит Радіо Свобода повідомили про 59 пошкоджених закладів охорони здоров’я. Із чим пов’язана різниця у даних – незрозуміло.
17 лютого Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення Росії змогла підтвердити загибель в Україні щонайменше 15 172 і поранення 41 378 цивільних осіб. У місії заявили, що це дані на 31 січня 2026 року, і зазначили, що реальна кількість жертв, ймовірно, є значно більшою. За даними місії, щонайменше 766 дітей загинули і 2 540 зазнали поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Президент запровадив санкції проти російських науковців та організацій, які поширюють пропаганду
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти російських науковців, керівників органів так званих окупаційних адміністрацій, а також організацій, які поширюють пропаганду та причетні до викривлення історії.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, серед 29 підсанкційних субʼєктів – російський пропагандист Олександр Чубарʼян, який є співавтором шкільного підручника з історії Росії, де виправдовується агресія РФ проти України, російський псевдоісторик та адепт «руского міра» Олексій Міллер і Артем Лагойський, який очолив російське міністерство культури Херсонської області.
Також Україна застосувала санкції проти 15 російських організацій та органів так званих окупаційних адміністрацій, які причетні, серед іншого, до фальсифікації історичних фактів, викрадення культурних цінностей із музеїв та заповідників Криму, привласнення документів Національного архівного фонду України та їх використання на користь агресора.
«Запровадили санкції проти культурної колонізації – проти тих, хто десятиліттями викривляв історію України та нав’язував імперські наративи. Це не питання культури як такої, а складова гібридної війни, спрямованої на підрив нашої ідентичності й державності», – заявив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Головне управління розвідки Міноборони у жовтня минулого року оприлюднило дані про ще 178 історичних цінностей, викрадених російською владою на окупованих територіях України. Йдеться про понад 140 артефактів, виявлених під час незаконних археологічних розкопок у Криму. Розкопки велися на Південному передмісті Херсонесу Таврійського, в городищі Кадиківське (римський табір) та пам’ятці візантійської архітектури «Церква Іоанна Предтечі».
У липні 2025 року розвідка публікувала інформацію про ще 110 культурних цінностей, незаконно присвоєних Росією на території анексованого Криму.
«200 вбитих окупантів за квадратний кілометр». Це зупинить Росію?
У день четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії глава Міноборони Михайло Федоров оприлюднив план дій на наступний період війни, яку Росія розв'язала проти України.
План містить три цілі:
- закрити небо;
- зупинити армію РФ на землі, морі та в кіберпросторі;
- позбавити Кремль економічної можливості воювати.
За словами Федорова, зараз агресор втрачає 156 своїх солдатів за один квадратний кілометр захопленої української землі.
«Наш орієнтир – понад 200 вбитих окупантів за кожен квадратний кілометр. Це рівень втрат, за якого просування стає неможливим», – заявив міністр.
Він зазначив, що Україна збирається цього досягти низкою рішень і проєктів: від поліпшення систем закупівель і завершення корпусної реформи до трансформації системи підготовки та управління на основі даних.
Раніше Федоров уже анонсував подібну мету – виводити з ладу близько 50 тисяч російських солдатів щомісяця (зараз цей показник, за різними даними, тримається на рівні 30-35 тисяч).
За словами головкома ЗСУ Олександра Сирського, в січні 2025 року Росія вперше втратила на фронті більше солдатів, ніж змогла завербувати.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
В ОБСЄ заявили про підтримку справедливого миру для України шляхом переговорів
Лідери Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) підтвердили свою підтримку справедливого та тривалого миру для України шляхом переговорів, що ґрунтується на міжнародному праві. Про це йдеться у заяві організації.
Вони повторили своє рішуче засудження війни Росії проти України і засудили всі напади на цивільне населення, цивільні об'єкти та інфраструктуру, необхідні для виживання населення, та наголосили, що міжнародне гуманітарне право має дотримуватися завжди.
«Через чотири роки війни ми не повинні шкодувати зусиль, щоб припинити цю війну. Пріоритетом швейцарського головування є підтримка поточних дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення війни шляхом переговорів», – сказав чинний голова Ігнаціо Кассіс, заявивши про готовність організації підтримати переговорне врегулювання та його реалізацію на місцях.
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен наголосила на важливому внеску інструментів ОБСЄ у зусилля міжнародного рівня щодо забезпечення відповідальності, зокрема у вирішенні питання депортації та примусового переміщення українських дітей.
Генеральний секретар Феридун Сінірліоглу зазначив, що тривала війна в Україні має закінчитися справедливим та стійким миром, а «у часи зростання глобальної недовіри діалог має залишатися можливим. Нам потрібен багатосторонній підхід, щоб зменшити ризики подальшої дестабілізації».
Він зазначив, що, незважаючи на зростання напруженості, ОБСЄ продовжує надавати форум для всіх держав-учасниць, щоб взаємодіяти одна з одною, обмінюватися думками, притягувати одна одну до відповідальності та шукати спільну мову.
Швейцарія перейняла головування в ОБСЄ у 2026 році, назвавши серед пріоритетів сприяння справедливому й тривалому миру в Україні. На початку лютого чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс та генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу перебували з візитом в Києві.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Зеленський розповів, в якому випадку балотуватиметься на виборах президента
Президент України Володимир Зеленський допустив, що буде балотуватися на виборах голови держави, якщо вони проводитимуться під час війни. Про це він сказав в інтерв’ю німецькому мовнику ARD.
«Я не знаю (чи буду йти на вибори – ред.). Питання – коли це буде, в якій ситуації, в якій ситуації буде держава. Якщо буде війна – це одна ситуація, тоді так, безумовно, а якщо буде мир – не факт, – сказав Зеленський. – Я поки що перебуваю в межах цього періоду (першого президентського терміну – ред.) терміну. Не з моєї волі він триває так довго».
За словами Зеленського, він готовий до проведення виборів в разі створення безпечних умов для цього.
«Всім, хто піднімає тему виборів, я кажу: дивіться, я готовий негайно. Дайте нам безпеку для проведення виборів. Дайте нам припинення вогню на цей час. От і все… Ну, поки що американці не можуть домовитися з росіянами про припинення вогню. І, чесно кажучи, я не думаю, що це справедливо щодо українського народу, бо це їхні вибори: хто має бути президентом, коли мають відбутися вибори під час війни», – сказав президент.
При цьому Зеленський сказав про проведення виборів під час війни, що «парламент цього не хоче, люди цього не хочуть, але якщо нам дадуть два місяці перемир’я, давайте».
«Для нас важливо, щоб війна закінчилася, і ми могли бути впевнені, що вона справді закінчилася. Сьогодні може статися так, що буде лише припинення вогню. Так може статися просто так, без нашого бажання. Можуть бути гарантії, за яких не буде впевненості, що Росія знову не вторгнеться… Але якщо буде просто перемир’я на час виборів, щоб росіяни могли підготуватися, якщо вони тим чи іншим чином приберуть мене з шляху, адже є різні можливості… Вони намагалися. І вони ще не відмовилися від цього бажання, наскільки ми розуміємо», – сказав Зеленський.
Раніше Зеленський вже говорив, що Україна буде готовою провести вибори, але після двох місяців перемир’я на фронті. Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що Кремль продовжує обговорювати майбутні вибори в Україні, щоб просувати своє неправдиве твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду, наполягаючи на засобах контролю над політикою України. Аналітики зазначили, що Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
У квітні 2026 року буде сім років перебування Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Генштаб ЗСУ повідомив про ураження низки об’єктів військ РФ на окупованих територіях. Застосовували і ATACMS
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ураження російських пунктів управління, складів боєприпасів і МТЗ та ремонтної бази 23 лютого та у ніч проти 24 лютого.
Як повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ у телеграмі, для ударів застосовували, серед іншого, ракети ATACMS. Однак у штабі не уточнюють, де саме були застосовані ці засоби.
За даними штабу, у ніч на 24 лютого українські підрозділи уразили допоміжний пункт управління 5-ї армії РФ у районі Новопетриківки на тимчасово окупованій частині Донеччини, склад матеріально-технічних засобів підрозділу центру «Рубікон» (район Василівки на ТОТ Запорізької області), а також склади боєприпасів біля Приазовського (ТОТ Донецької області) та Олександрівки Запорізької області.
Також Генштаб ЗСУ повідомляє про ураження 23 лютого російських командно-спостережного пункту та пункту управління БпЛА в районі Удачного, а також російського пункту управління БпЛА біля Покровська.
Втрати противника та остаточні масштаби пошкоджень уточнюються, додать в українському штабі.
Російські військові це повідомлення поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
ATACMS – це далекобійні балістичні ракети, які США передають Україні з 2023 року. Однак тоді діяла заборона на удари по території Росії з боку США, яку згодом було знято. У вересні 2025 року спецпосланець президента США Кіт Келлог підтвердив, що Україна може завдавати ударів углиб Росії.