Поліція: Росія вдарила по супермаркету в Чернігові дроном з бодікамерою

Атака на супермаркет у Чернігові була здійснена реактивним безпілотником, обладнаним відеокамерою, що свідчить про умисність удару по цивільному об’єкту, йдеться у повідомленні Національної поліції.

«Вибухотехніки поліції попередньо встановили, що росіяни атакували супермаркет реактивним безпілотником з відеокамерою, що свідчить про цілеспрямований удар по цивільному обʼєкту», – заявили у Нацполіції.

Зазначається, що внаслідок російської атаки загинули 23-річна жінка та 10-річна дівчинка. Попередньо відомо про 20 поранених, серед них – 10-річний хлопчик.

Унаслідок атаки пошкоджено приміщення магазину, СТО, низка автомобілів.

У неділю, 26 липня, російський дрон влучив по супермаркету в Чернігові, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Дмитро Брижинський.

«Зафіксовано падіння дрона на супермаркет АТБ у районі ЗАЗ. На даних момент відомо про 2 загиблих та 3 поранених», – зазначив Брижинський.

Він уточнив, що серед загиблих – 10-річна дитина.

Згодом Брижинський повідомив, що поранення дістали четверо людей, один із потерпілих у важкому стані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Росія продовжує «перемагати» звичайні цивільні об’єкти»: Зеленський про удар по Чернігову

Росія продовжує «перемагати» звичайні цивільні об’єкти, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи удар по супермаркету в Чернігові 26 липня.

«Абсолютно цинічний удар дроном по звичайному супермаркету в Чернігові. Вдарили просто по людях без ніякого військового сенсу. Станом на зараз відомо про тринадцятьох поранених. На жаль, є двоє загиблих. І серед них дитина. Мої співчуття рідним і близьким. Зараз на місці працюють усі необхідні служби та надають допомогу людям», – зазначив президент.

Крім того, за словами Зеленського, армія РФ била по Запоріжжю авіабомбами. Одна людина загинула, і ще одну було поранено.

«Це свідомий російський терор, який не має жодного військового виправдання. Потрібні сильніші санкції проти Росії, більше підтримки для України, більше засобів для захисту нашого неба та більше можливостей для наших воїнів», – підсумував він.

У неділю, 26 липня, російський дрон влучив по супермаркету в Чернігові, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Дмитро Брижинський.

«Зафіксовано падіння дрона на супермаркет АТБ у районі ЗАЗ. На даних момент відомо про 2 загиблих та 3 поранених», – зазначив Брижинський.

Він уточнив, що серед загиблих – 10-річна дитина

Згодом Брижинський повідомив, що поранення дістали четверо людей, один із потерпілих у важкому стані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Чернігові оголосили День жалоби у пам’ять про загиблих через атаку РФ

У Чернігові 27 липня оголосили День жалоби у пам’ять про загиблих через атаку РФ, повідомив голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.

«У пам’ять про загиблих завтра, 27 липня, у Чернігові оголошено День жалоби», – зазначив Дмитро Брижинський.

За його інформацією, сили РФ завдали ударів по трьох локаціях: супермаркету АТБ, СТО та складському приміщенню.

За медичною допомогою звернулися 20 людей, трьох із них госпіталізували, додав він.

У неділю, 26 липня, російський дрон влучив по супермаркету в Чернігові, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Дмитро Брижинський.

«Зафіксовано падіння дрона на супермаркет АТБ у районі ЗАЗ. На даних момент відомо про 2 загиблих та 3 поранених», – зазначив Брижинський.

Він уточнив, що серед загиблих – 10-річна дитина.

Згодом Брижинський повідомив, що поранення дістали четверо людей, один із потерпілих у важкому стані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Крим, футбол і війна: як ультрас «Таврії» стали на бік України

Уперше на футбольний матч у рідному Сімферополі Олег Комуняр потрапив у початковій школі. На гру кримської «Таврії» з донецьким «Металургом» його привів дідусь. Матч збігся з відкриттям стадіону «Локомотив» після реконструкції. У Сімферополі тоді влаштували справжнє свято – приїхали артисти з материкової частини України. Стадіон був ущерть заповнений уболівальниками.

Гра настільки вразила маленького Олега, що він попросив зводити його ще раз. Коли він виріс, то ходив на футбол уже з друзями. Пізніше влився в рух ультрас ФК «Таврія». Зараз – у 2026 році – Комуняр живе в Києві та є віцепрезидентом Асоціації футболу АР Крим та Севастополя. Він і надалі залишається палким уболівальником «Таврії», незважаючи на непросту історію клубу. Із Олегом Комуняром поспілкувався проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Зеленський погодив з Драпатим та Хмарою нові цілі для дипстрайків по РФ

Президент України Володимир Зеленський у неділю, 26 липня, провів нараду з військовим командуванням щодо українських далекобійних ударів по Росії.

За його словами, за підсумками наради оновили перелік пріоритетних цілей і погодили продовження операцій.

Зеленський наголосив, що план українських далекобійних санкцій виконується згідно з «визначеними пріоритетами». Дистанція ураження перевищила 3 тисячі кілометрів, і українська сторона нарощує можливості діяти ще далі.

«Наявність стратегічної глибини тилу, яка довгий час була російською перевагою, зараз стає для політичного і військового керівництва Росії особливою проблемою, оскільки мажоритарна частка російської ППО зібрана навколо Москви, державних резиденцій, Кримського мосту і Петербургу», – зазначив Зеленський.

Він додав, що українські дрони вже досягають цілей в Уральському регіоні, Сибіру та інших віддалених від Москви землях.

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 21 липня повідомив, що новим головнокомандувачем Збройних сил України стане Михайло Драпатий. За словами Зеленського, Михайло Драпатий, в.о.міністра оборони Євгеній Хмара й інші командири «мають підготувати та представити на затвердження оновлену стратегію нашої оборони, кроки на продовження реформи корпусної системи, виконання тих запитів бойових командирів на постачання зброї».

Влада: російський дрон влучив по супермаркету в Чернігові, є загиблі та поранені

У неділю, 26 липня, російський дрон влучив по супермаркету в Чернігові, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Дмитро Брижинський.

«Зафіксовано падіння дрона на супермаркет АТБ у районі ЗАЗ. На даних момент відомо про 2 загиблих та 3 поранених», – зазначив Брижинський.

Він уточнив, що серед загиблих – 10-річна дитина

Згодом Брижинський повідомив, що поранення дістали четверо людей, один із потерпілих у важкому стані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Сімферопольському СІЗО є 20 камер, де кримчан «утримують у статусі інкомунікадо» – Барієв

У Слідчому ізоляторі №2 окупованого Сімферополя є 20 камер, де утримують затриманих силовиками РФ кримчан у статусі «інкомунікадо», заявив в ефірі проєкту Радіо Свобод Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

За його словами, правозахисники нещодавно отримали дані про утримання затриманих жителів півострова в стані повної ізоляції.

«Буквально тиждень тому ми отримали інформацію, що у СІЗО №2 на третьому поверсі є окремі 20 камер, де якраз утримуються політв’язні, які перебувають у статусі інкомунікадо. Ми отримали інформацію про те, в яких камерах по троє людей, у яких по чотири, у яких по дві, і, за нашими підрахунками, близько 56 таких людей перебувають у статусі інкомунікадо», – заявив Барієв.

Він також додав, що у СІЗО №2 у статусі «інкомунікадо» перебуває подружжя із Севастополя – Олег Платонов та Наталія Полюх.

«Ще рік і три місяці тому Олега Платонова – це родина із Севастополя, він працював в Алушті – забрали саме в Алушті. А його дружина Наталія Полюх відвела дев’ятирічну дитину до школи, після чого її заарештували, затримали, а дитину передали до притулку. І лише за кілька місяців родичі змогли забрати дитину додому. А про саме подружжя взагалі не було жодної інформації», – повідомив Барієв.

Читайте також: Немає світла та води? «Є плюс – спілкування». Пропаганда і жителі про ситуацію в Криму

У Росії та на окупованих нею територіях силовики переслідують проукраїнськи налаштованих жителів. Проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своїх телеграм-каналах публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок подібних скарг кримчан затримують та притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ.

Правозахисники прогнозують, що кількість справ за статтями про держзраду, співпрацю з Україною, шпигунство та диверсії, порушені силовиками РФ у Криму, зростатиме. Зараз ФСБ порушує подібні справи практично щодня, тоді як до 2014 року їх було не більше ніж 10 на рік.

Стубб назвав позицію України «сильнішою, ніж будь-коли», і закликав продовжувати її підтримку

Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом – про це обидва політики повідомили 26 липня.

За словами Стубба, він мав «гарну розмову» із Зеленським щодо російсько-української війни та подальших кроків.

«Позиція України сильніша, ніж будь-коли з початку війни. Постійна підтримка з боку партнерів має вирішальне значення для збереження імпульсу», – заявив він.

Фінський лідер висловив переконання, що Україна «готова до миру».

Читайте також: «Мені брехали роками»: впливова MAGA-блогерка змінила ставлення до України

Зеленський, коментуючи розмову, висловив вдячність за «постійну координацію» та підтримку Стубба:

«Напередодні важливого дипломатичного тижня ми говорили про те, що можна зробити та як це втілити в інтересах нашого народу».

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Фінляндія надає Україні політичну, фінансову та гуманітарну підтримку. За даними уряду на квітень 2026 року, з 2022 року Фінляндія виділила понад 4,1 мільярда євро на підтримку України, зокрема близько 3,2 мільярда євро – на оборонні матеріали.

Голова Запоріжжя повідомив про загиблого й 6 поранених через удар Росії по обласному центру

Російська армія атакувала Запоріжжя керованими авіабомбами, повідомив голова області Іван Федоров 26 липня.

У місті зафіксували влучання по одному з об’єктів цивільної інфраструктури.

За даними ОВА, одна людина загинула, згодом стало відомо про шістьох поранених.

«Російські керовані авіабомби ударили по обласному центру: пошкоджені житлові та нежитлові будівлі та навчальний заклад. На жаль, загинув чоловік. Пораненим медики надають усі необхідну допомогу», – заявив Федоров.

За даними кореспондентки Радіо Свобода, загиблий перебував у автомобілі неподалік місця влучання.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Читайте також: Кількість постраждалих через удар Росії по Харкову зросла до 12

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Кількість постраждалих через удар Росії по Харкову зросла до 12

Кількість постраждалих внаслідок російської атаки на Слобідський район Харкова вранці 26 липня зросла до 12, повідомив голова області Олег Синєгубов.

«За уточненою інформацією, у 75-річної та 42-річної жінок медики діагностували гостру реакцію на стрес. Також з таким діагнозом – 62-річний чоловік. Усім надається медична допомога», – заявив він.

Раніше Синєгубов уточнив, що внаслідок атаки загинула 40-річна жінка. Серед поранених двоє дітей – 10-річний хлопчик та 17-річна дівчина:

«Хлопчик з вибуховим пораненням шпиталізований. Дівчина зазнала гострої реакції на стрес і отримала допомогу медиків на місці. Також серед постраждалих 54-річний, 85-річний, 65-річний чоловіки та 45-річна, 65-річна, 53-річна та 34-річна жінки».

Триває робота з ліквідації наслідків, всі екстрені служби працюють в посиленому режимі, додав очільник області.

Також обласна влада повідомила про падіння російського дрона на автомобіль у Шевченківському районі, інформація про постраждалих зʼясовується.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

ISW прокоментував реакцію Кремля на заклик президента Казахстану заморозити війну в Україні

Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, використав зустріч із президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим, щоб «виправдати свою відмову заморозити лінію фронту в Україні та рішення продовжувати війну» – про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 25 липня.

На зустрічі, що мала місце в російському Омську, Токаєв, зокрема, заявив, що багатьом важко зрозуміти першопричини російської війни в Україні, і закликав Москву та Київ заморозити лінію фронту та повернутися до переговорів.

Путін не відповів Токаєву у відкритій частині зустрічі, але речник Кремля Дмитро Пєсков згодом заявив, що Путін пізніше нібито детально розповів президенту Казахстану про війну та сказав йому, що заморозити нинішню лінію фронту неможливо, оскільки Росія повинна досягти своїх цілей на полі бою.

Пєсков повторив твердження Кремля про те, що бойові дії можуть припинитися «до кінця сьогоднішнього дня», якщо Україна «прийме відповідні рішення».

ISW нагадує, що російські чиновники постійно закликають Україну капітулювати перед максималістськими воєнними вимогами Росії, які, як неодноразово наголошував Кремль, включають усі Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, ще до початку мирних переговорів, які не гарантовано призведуть до змістовної мирної угоди.

«Путін зіткнувся зі зниженням рейтингів схвалення та довіри, дедалі складнішою економічною ситуацією та зростанням втрат в обмін на мінімальні здобутки в Україні, продовжуючи вести свою війну здебільшого так само, як і з 2022 року. Кремль продовжує сигналізувати росіянам, що вони повинні бути готові нести витрати на тривалу війну проти України, і, ймовірно, використав зустріч Путіна з Токаєвим як підставу нагадати росіянам про це виправдання», – припускають аналітики.

Напередодні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час особистої зустрічі з лідером Росії Володимиром Путіним в Омську запропонував «заморозити» війну РФ проти України та повернутися до переговорного формату, який обговорювався у Стамбулі навесні 2022 року.

Читайте також: «Краще, ніж боротися ще 10 чи 20 років за перемогу». Зеленський зробив заяву про припинення вогню

Президент Казахстану заявив, що до нього нібито «звертаються із проханнями виступити посередником, тому він вирішив запропонувати варіант завершення війни».

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга схвально відгукнувся про заяву Токаєва, водночас констатував, що Кремль «продовжує відкидати чіткий шлях до миру».

Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.

У Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.

Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».

Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії, як того вимагає Кремль.

Генштаб ЗСУ заявив про ураження об’єкту «Чорноморнафтогазу» в Криму

Сили оборони протягом ночі на 26 липня уразили низку російських цілей, зокрема об’єкт компанії «Чорноморнафтогаз» в районі Внукового в окупованому Криму, заявив Генеральний штаб Збройних сил України в неділю.

«Зафіксовано ураження цілі», – йдеться в повідомленні.

Генштаб вказав на те, що окупаційна влада після захоплення Криму використовує об’єкти державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» для видобутку, зберігання та транспортування природного газу й нафтопродуктів, а також для забезпечення паливно-енергетичних потреб російського угруповання на півострові.

Крім того, за даними штабу, українські війська вдарили по наземному ретранслятору для управління ударними безпілотниками типу «Герань»/«Гербера» в районі Чорноморського в Криму. Ці ретранслятори «забезпечують збільшення дальності, стійкості та якості управління» ударними дронами, які армія РФ застосовує для атак по Україні.

Також, за даними штабу, Сили оборони уразили автомобільний міст у районі Виселок на Донеччині, яку армія РФ використовує для військової логістики, російський склад безпілотників у районі Червонопопівки та район зосередження живої сили Росії в Пурдівці Луганської області.

Радіо Свобода не може незалежно перевірити наслідки уражень. Міноборони РФ заявило про збиття 133 українських безлопітників протягом ночі над низкою регіонів, а також окупованим Кримом і акваторією Чорного моря.

Читайте також: «Україна чинить правильно». Що про атаки на російські НПЗ і бензинову кризу кажуть мігранти в РФ

Крім того, штаб підтвердив ураження Тюменського нафтопереробного заводу у російській Тюмені. Командування зазначило, що НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробної галузі Західного Сибіру:

«Потужність підприємства становить близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційне паливо, мазут та інші нафтопродукти, що використовуються, зокрема, для забезпечення потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Російської Федерації».

Напередодні Сили спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України повідомили про ураження за понад 2 тисячі кілометрів «одного з найбільших незалежних заводів Росії» – Тюменського нафтопереробного заводу.

Голова МЗС Румунії повідомила про збиття ще одного дрона – це третій за три доби

Вранці 26 липня винищувач Військово-повітряних сил Румунії F-16 збив ще один безпілотник у повітряному просторі країни, заявила міністерка закордонних справ країни Оана Цою.

За її даними, дрон збили близько 10:13 над територіальними водами Румунії в районі Суліна-Кілія. Цою привітала «професіоналізм, мужність і ефективність» румунських пілотів і наземних команд:

«Своїми діями вони сприяють обороні національної території та безпеці громадян Румунії».

Цою також згадала про висновки генеральної прокуратури країни, за якими безпілотник, збитий вранці п’ятниці, належить до типу «Шахед», який використовує російська армія у війні проти України. Водночас триває дослідження безпілотників, збитих вчора й сьогодні.

«Дипломатичний протест Румунії проти Російської Федерації буде ґрунтуватися на цих розслідуваннях. Неприпустимо й неприйнятно, щоб Російська Федерація продовжувала порушувати повітряний простір Румунії, який водночас є повітряним простором НАТО та повітряним простором Європейського Союзу. Такі дії є неприйнятними, і ми ставимося до них з усією серйозністю разом з нашими союзниками», – додала міністерка.

МЗС Росії наразі не коментувало цю заяву.

24 липня румунський пілот збив над територією країни невідомий дрон, повідомив президент Румунії Нікушор Дан. Згодом прокуратура при Апеляційному суді румунського міста Плоєшть підтвердила, що безпілотник є російським дроном типу «Шахед».

Читайте також – Калашник: Росія атакувала судно з кукурудзою на Одещині, двоє моряків зникли безвісти

Російські дрони, які атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру, регулярно залітають у повітряний простір Молдови або Румунії. Найчастіше влада цих країн повідомляє про виявлення уламків дронів уже після їхнього падіння на власній території.

Безпілотник, який у ніч на 29 травня влучив у житловий будинок у румунському місті Галац, був російським дроном типу «Герань-2», повідомляв після інциденту румунський президент. Тоді місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

Сибіга привітав заклик Токаєва до припинення вогню, але «Москва має відчути більший тиск»

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга схвально відгукнувся на заяву президента Казахстану, який під час зустрічі з Володимиром Путіним висловився за «замороження» російсько-української війни.

«Цінуємо заклики Президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», – написав він на своїй сторінці в X.

Голова МЗС нагадав, що Київ пропонував зупинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до переговорів, водночас Кремль «продовжує відкидати цей чіткий шлях до миру».

Сибіга вказав на те, що пропозицію Токаєва вже відкинув речник Путіна Дмитро Пєсков.

«Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», – констатував міністр.

Напередодні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час особистої зустрічі з лідером Росії Володимиром Путіним в Омську запропонував «заморозити» війну РФ проти України та повернутися до переговорного формату, який обговорювався у Стамбулі навесні 2022 року.

Президент Казахстану заявив, що до нього нібито «звертаються із проханнями виступити посередником, тому він вирішив запропонувати варіант завершення війни».

Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.

Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни.

У Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.

Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».

Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії, як того вимагає Кремль.

Президент України Володимир Зеленський наприкінці червня заявив, що російська влада від початку повномасштабного вторгнення в Україну вже 15 разів встановлювала для армії РФ крайні терміни для захоплення всього Донбасу, і тепер встановлений новий такий термін: 31 грудня.

«Україна чинить правильно». Що про атаки на російські НПЗ і бензинову кризу кажуть мігранти в РФ

Дефіцит пального та зростання цін на нього в Росії позначаються, зокрема, й на трудових мігрантах, які перебувають там на заробітках. Вихідці з Центральної Азії розповіли російськомовній службі Радіо Свобода, що висвітлює події в Центральній Азії, «Азаттык Азия», як нестача паливно-мастильних матеріалів позначається на їхній роботі та повсякденному житті й що вони думають про атаки українських безпілотників на російську нафтову інфраструктуру. Більше – читайте у матеріалі.

Росія вдарила по будинку в Харкові: є загиблий, 9 людей постраждали

Російські війська вдарили по Слобідському району Харкова, повідомила місцева влада вранці 26 липня.

«За попередньою інформацією, внаслідок ворожого удару по приватному будинку в Слобідському району загинула одна людина. Також постраждали ще двоє людей, серед яких 10-річний хлопчик», – заявив згодом голова області Олег Синєгубов.

Він додав, що на місці обстрілу працюють підрозділи ДСНС і бригади екстреної медичної допомоги. Згодом Синєгубов уточнив, що удар зруйнував приватний будинок.

Кількість поранених поступово зросла до дев’яти, додав очільник області:

«Девʼятеро людей, серед яких двоє дітей, постраждали внаслідок «прильоту» в Слобідському районі. Усі знаходяться під наглядом лікарів».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Читайте також: Сили РФ ударили КАБами по «Новій пошті» в Ізюмі – МВА

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Командування повідомляє про 46 боїв на Покровському напрямку за добу

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 258 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 26 липня.

Українське командування, зокрема, звітує про ураження семи російських пунктів управління дронами, 15 районів зосередження особового складу, однієї артилерійської системи та «одного іншого важливого об’єкта російських загарбників».

На Південно-Слобожанському напрямку російська армія 12 разів атакувала позиції Сил оборони. Один бій фіксували на Куп’янському напрямку, два на Краматорському, 10 на Лиманському, 21 – на Слов’янському.

На Костянтинівському напрямку російські війська 29 разів атакували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля та в бік Степанівки, Довгої Балки й Новопавлівки.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Софіївка, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне та у бік населених пунктів Вільне, Нове Шахове, Новий Донбас, Шевченко, Мирне, Новопідгородне», – йдеться в зведенні.

Генштаб повідомляє про три російських атаки на Олександрівському напрямку і дві на Оріхівському.

На Гуляйпільському напрямку армія РФ вдалася до 25 атак у бік населених пунктів Верхня Терса, Староукраїнка, Цвіткове, Воздвижівка, Косівцеве, Гірке й Чарівне та в районі Залізничного.

Командування зазначає, що російські загарбники не проводили наступальних дій на Придніпровському напрямку протягом доби.

Читайте також: «Гарматне м’ясо на один штурм». Як Росія вербує на фронт в Україну латиноамериканців і скільки їх

На початку липня американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.

Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.

Армія Росії втратила за добу, 25 липня, понад 1400 військових – Генштаб ЗСУ

Російські війська втратили близько 1 440 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 26 липня.

Українське командування оцінює загальні російські втрати в близько 1 438 990 військових.

Також Генштаб оновив дані про втрати російської техніки:

• 12 217 танків (+9 за добу)
• 25 019 бойових броньованих машин (+8)
• 46 794 артилерійських системи (+70)
• 1 969 реактивних систем залпового вогню (+1)
• 1 518 засобів протиповітряної оборони
• 439 літаків
• 354 гелікоптери
• 2 031 наземний робототехнічний комплекс (+8)
• 1 450 безпілотників оперативно-тактичного рівня 428 286
• 4 944 крилатих ракети (+1)
• 34 кораблі й катери
• 2 підводних човни
• 125 811 автомобілів і автоцистерн (+453)
• 4 465 одиниць спеціальної техніки (+3)

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Повітряні сили звітують про збиття 5 російських балістичних ракет із 7 протягом ночі

Армія Росії атакувала Україну загалом 8 ракетами та понад сотнею безпілотників різних типів протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 26 липня.

Військові зафіксували пуск:

• керованої авіаційної ракети Х-59/69 із повітряного простору над Чорним морем
• семи балістичних ракет Іскандер-М/С-400 із районів Брянської, Курської та Воронезької областей
• 136 ударних дронів типу «Шахед» (у тому числі реактивних), «Гербера», «Італмас» та імітаторів «Пародія» з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, 5 балістичних ракет Іскандер-М/С-400 та 104 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.

Командування зафіксувало влучання двох балістичних ракет та 27 ударних БПЛА на 18 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія вдарила по Києву ракетами: троє постраждалих, у кількох районах є руйнування

Російські війська вдарили по Києву ракетами протягом ночі на 26 липня, повідомив, зокрема, міський голова Віталій Кличко.

За його даними, наслідки фіксували в трьох районах.

«У Шевченківському районі уламки впали на 18-поверховий будинок. Сталося загоряння на рівні 7-8 поверхів. У Солом’янському внаслідок падіння уламків загоряння на території нежитлової забудови», – повідомив Кличко.

Також у Деснянському районі загорілися автомобілі на парковці.

Згодом мер столиці повідомив про постраждалих:

«Внаслідок атаки ворога на столицю постраждали троє мешканців Києва. Одного з них медики госпіталізували. Двом надали допомогу амбулаторно».

Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що в Деснянському районі згорів склад, а також 10 машин і вантажівка на парковці.

«У Шевченківському палала 4-поверхова відселена будівля, а в Солом'янському – сталася пожежа й руйнування в нежитловому приміщенні. Всі пожежі ліквідовані», – додає відомство.

Н початку доби в неділю командування Повітряних сил попереджало про рух балістичних ракет у напрямку Києва.

Увечері 24 липня президент України Володимир Зеленський попереджав про ймовірність нового масованого удару РФ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.