Сили оборони уразили Рязанський НПЗ і місце базування швидкісних катерів у Криму – Генштаб
Українські війська атакували нафтопереробний завод у Росії, об’єкт Чорноморського флоту в окупованому Криму та низку інших цілей протягом ночі на 29 липня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, за зведенням, підрозділи Сил оборони України завдали удару Рязанському нафтопереробному заводу в Рязанській області Росії:
«Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства».
Штаб нагадує, що Рязанський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії з потужністю близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіагас та інші нафтопродукти. Вони використовуються, зокрема, для забезпечення потреб військово-промислового комплексу та збройних сил РФ.
«Також уражено місце базування швидкісних катерів Чорноморського флоту РФ у районі Міжводного (АР Крим). Об’єкт використовується для технічного обслуговування та забезпечення швидкісних катерів, які залучаються до патрулювання, охорони узбережжя, логістичного забезпечення та виконання інших завдань в інтересах російських окупантів», – йдеться в зведенні.
Крім того, командування звітує про ураження:
- радіолокаційної станції російської армії в районі Почепа Брянської області РФ
- місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА в окупованому Донецьку
- складу матеріально-технічних засобів у окупованому Портівському (Донеччина)
- автомобільного мосту в районі Виселок Донецької області, який російські війська використовують для військової логістики
Раніше російські й українські моніторингові телеграм-канали повідомили про удар по нафтопереробному заводу й логістичному центру Wildberries в Рязанській області.
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив, що в результаті падіння уламків БпЛА сталася пожежа «на промислових територіях», госпіталізовано шістьох людей, загрози їх життю немає. Що це за промислові території, він не уточнив.
Тим часом губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар заявив, що над цим регіоном збили «близько шести десятків БпЛА і ракету». За його словами, у «результаті падіння уламків ракети на житловий багатоквартирний будинок» у Таганрозі загинула жінка, постраждали двоє чоловіків.
Міноборони Росії заявило про нібито 295 збитих українських безпілотників над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Орловської, Ростовської, Рязанської областей, Краснодарського краю, Чуваської Республіки, Республіки Татарстан, окупованого Криму і над акваторіями Азовського й Чорного морів. Про влучання дронів і ураження військових об’єктів російське командування не повідомляло.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
У Криму лунали вибухи: під ударом були об’єкти в Керчі й Севастополі
Пізно ввечері 28 липня і вночі 29 липня у Севастополі й інших районах окупованого Росією Криму пролунали численні вибухи. Про це повідомляють місцеві пабліки. Підконтрольна РФ влада оголошувала в Севастополі повітряну тривогу.
За повідомленнями читачів телеграм-каналу «Кримський вітер», тривогу в Севастополі оголосили після низки вибухів у районі мису Фіолент. Також місцеві жителі повідомляли про стрілянину, ймовірно, мобільних вогневих груп у селищі Чорноморське на заході Криму.
Близько півночі серію гучних вибухів і прольоти безпілотників, за повідомленнями джерел проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, зафіксували у Керчі, Сімферополі і Євпаторії. Рух Керченським мостом, за даними моніторингових телеграм-каналів, перекривали.
Як повідомив телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на дані супутникової зйомки, у Керчі після нічного нальоту дронів фіксуються дві великі пожежі: на 5-му складі Керченського морського торговельного порту, і, можливо, на сусідніх об’єктах – базі пально-мастильних матеріалів і електропідстанції ПС 110/6 кВ «Скло»; а також на території аеродрому малої цивільної авіації, де дислокуються засоби російської ППО.
Тим часом Генштаб ЗСУ заявив про ураження під час нічного удару місця базування швидкісних катерів Чорноморського флоту Росії у районі Міжводного в окупованому Криму.
«Об’єкт використовується для технічного обслуговування і забезпечення швидкісних катерів, які залучаються до патрулювання, охорони узбережжя, логістичного забезпечення та виконання інших завдань в інтересах російських окупантів», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони Росії заявили про нібито 295 збитих дронів над 11 регіонами РФ, а також окупованим Кримом й акваторіями Чорного й Азовського морів. Доказів цього твердження надано не було. Про те, скільки дронів збити не вдалося, у відомстві також не повідомили.
Інформації щодо уражень російські військові і влада не надають.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
ISW: Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації, але Кремль готує умови
Кремлівські чиновники розглядають широкий спектр варіантів підтримки потенційної мобілізації в Росії в майбутньому в той час, як лідер РФ Володимир Путін, ймовірно, продовжує зважувати свої варіанти, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські чиновники, схоже, обговорюють впровадження мобілізації восени, але Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення. Однак Кремль встановлює умови для сприяння мобілізації, якщо Путін вирішить вдатися до такого кроку в майбутньому», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що 26 липня Путін підписав закон, який розширює доступ Росгвардії і Міністерства оборони Росії до інформації про російських військовослужбовців і їхні сім’ї в Єдиному державному реєстрі, що, як зазначило Міністерство оборони Росії, скоротить бюрократичні процедури і час обробки документів.
Закон був ухвалений після пропозицій Росгвардії від 21 липня щодо розширення правил цивільної оборони для захисту російського суспільства від невизначених «небезпек» під час мобілізації, воєнного стану і воєнного часу, відзначили в ISW.
«Кремль від 2025 року оптимізує бюрократичні процедури, пов’язані з мобілізацією: у листопаді 2025 року Путін підписав закон, який змінив адміністративний процес призову до російської армії, перевівши його на цілорічний цикл замість попередніх піврічних циклів, що дозволило значно збільшити темпи, з якими Росія може призивати й обробляти дані більшої кількості призовників і резервістів. ISW, як і раніше, вважає, що мобілізація є для Путіна дуже особистим рішенням, яке залежить від його особистого сприйняття ситуації на полі бою й цілісності Кремля, і що залишається незрозумілим, чи вирішить Путін провести мобілізацію і яким чином він це зробить», – йдеться у звіті.
Раніше видання «Верстка» і «Важливі історії» з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, повідомляли, що в Кремлі обговорюють можливість нової мобілізації восени 2026 року. За даними співрозмовників видань, підготовчі заходи вже ведуться, але остаточного рішення поки що не схвалили.
«Верстка» днями, посилаючись на джерела в російському уряді і близькі до нього, повідомила, що російські чиновники обговорюють потенційне запровадження нових обмежень для російського населення у разі мобілізації після виборів до Державної думи Росії у вересні 2026 року.
Видання цитувало двох політичних стратегів, які працюють з Кремлем, які заявили, що «серйозний» провал на передовій або в російських зусиллях із вербування може спровокувати мобілізацію, і що деякі представники служб безпеки РФ виступають за повне або часткове встановлення воєнного стану для запобігання громадянським заворушенням у разі мобілізації.
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News заявив, що російський лідер Володимир Путін готується до мобілізації, про що свідчать дані розвідки.
«Путін не готовий зупинити цю війну. Є дані розвідки, що він готується до мобілізації. Він хоче зробити це після виборів до Думи 21 вересня. Він хоче посилити мобілізацію. Не відкрито, бо боїться свого суспільства, але він зробить це на початку жовтня, якщо ми не створимо йому проблем із логістикою, зброєю, бензином, дизелем і якщо наші партнери не введуть тотальні санкції за його агресію», – сказав український президент.
За його словами, лідер РФ планує мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб.
Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.
Драпатий вперше провів розмову з головнокомандувачем сил НАТО в Європі Гринкевичем
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий вперше після призначення на посаду поспілкувався з верховним головнокомандувачем збройних сил НАТО в Європі, командувачем збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Про це він повідомив 29 липня.
Драпатий розповів, що під час розмови окреслив своє бачення перемоги України та спроможностей, які допоможуть її здобути.
«На нинішньому етапі війни маємо посилити операції в різних доменах, не допускати інфільтрацію противника в смугах нашої оборони, масштабувати дальнє та середнє вогневе ураження по ворогу. Наголосив на необхідності подальшого розвитку армійських корпусів та збільшення їх автономії», – заявив він.
Також українське командування, за його словами, працює над тим, щоб підвищити рівень летальності втрат Росії та знизити її економічні спроможності. Для цього застосовують асиметричні підходи та українські технології.
Драпатий подякував Гринкевичу за його особисті зусилля для забезпечення України додатковими засобами протиповітряної оборони, а також владі США за військову допомогу Україні в межах ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Вона передбачає закупівлю американського військового обладнання, зокрема, ракет до Patriot, для України коштом європейських країн.
Алексус Гринкевич не коментував розмову публічно.
Михайло Драпатий став головнокомандувачем ЗСУ 22 липня на заміну Олександру Сирському.
У Росії повідомляють про пожежу на НПЗ і складі Wildberries у Рязані після атаки дронів
Українські дрони атакували нафтопереробний завод і логістичний центр Wildberries, повідомляють російські й українські моніторингові телеграм-канали.
Сортувальний комплекс Wildberries, за даними видання Astra, розташований на території Індустріального парку «Рязанський» в районі села Тюшеве Рязанського муніципального району. У самій компанії повідомили, що співробітників складу евакуювали відповідно до вимог безпеки.
Рязанський нафтопереробний завод входить до першої п’ятірки найбільших НПЗ Росії, на його частку припадає майже 5% загального обсягу переробки в країні. Його вже раніше атакували кілька разів. Після ударів ЗСУ 15 травня 2026 року завод припинив роботу. Підприємство входить до структури «Роснефти».
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив, що в результаті падіння уламків БпЛА сталася пожежа «на промислових територіях», госпіталізовано шістьох людей, загрози їх життю немає. Що це за промислові території – губернатор не уточнив.
Astra, посилаючись на свій OSINT-аналіз, пише, що ударів зазнали саме нафтопереробний завод і склад Wildberries, над об’єктами піднімається дим.
Тим часом губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар заявив, що над цим регіоном збили «близько шести десятків БпЛА і ракету». За його словами, у «результаті падіння уламків ракети на житловий багатоквартирний будинок» у Таганрозі загинула жінка, постраждали двоє чоловіків.
Міноборони Росії заявило про нібито 295 збитих українських безпілотників над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Орловської, Ростовської, Рязанської областей, Краснодарського краю, Чуваської Республіки, Республіки Татарстан, окупованого Криму і над акваторіями Азовського й Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
Генштаб заявив про 272 боєзіткнення на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксували 272 бойові зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 29 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 31 атаку у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Русин Яр та в бік Степанівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Василівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Чернігівка, Новоолександрівка та в бік населених пунктів Торецьке, Новопавлівка, Кучерів Яр, Вільне, Світле, Шевченко, Білицьке, Матяшеве, Новий Донбас, Новогришине», – йдеться в повідомленні.
Крім того, по 20 російських атак було на Південно-Слобожанському і Гуляйпільському напрямках, 19 – на Слов’янському, 13 – на Лиманському напрямку, кажуть у Генштабі.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
У звіті ISW від 26 липня аналітики зазначали, що російські війська продовжують проводити операції з проникнення в Костянтинівку, тоді як українські війська утримують позиції в межах міста.
На початку липня американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Повітряні сили: РФ вночі атакувала Україну 80 дронами, зафіксовано 14 влучань
Російські військові вночі проти 29 липня атакували Україну 80 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 65 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 14 ударних безпілотників на 10 локаціях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще перебувають російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Трамп заявив про «дуже добру» зустріч із Зеленським
Президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським 28 липня у Білому домі була позитивною.
«Велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Обговорили багато питань. Зустріч пройшла дуже добре!» – цитує Білий дім заяву Трампа. Подробиць обговорень він не навів.
До США президент Володимир Зеленський прибув вранці (за київським часом) 28 липня. У Білому домі у нього відбулася зустріч з Трампом, яка тривала близько години і проходила без участі ЗМІ.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця і Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Ольга Стефанішина.
Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з Трампом. За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» і «деякі інші ідеї, які можуть допомогти», а також важливість активізувати дипломатичний процес.
У Білому домі раніше заявили, що зустрічі Трампа з президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу «позитивними і продуктивними».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ: 1310 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 443 450 своїх військових, зокрема 1 310 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 29 липня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 227 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 044 (+6)
- артилерійські системи – 46 962 (+60)
- РСЗВ – 1 973 (+3)
- засоби ППО – 1 521 (+2)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 063 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 432 778 (+1 468)
- крилаті ракети – 4 950
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 127 181 (+331)
- спеціальна техніка – 4 478 (+2).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Сенат США підтримав законопроєкт про санкції проти Росії після звернення Зеленського до сенаторів
Сенат США 28 липня висловив одну з найрішучіших двопартійних підтримок України з моменту повернення президента Дональда Трампа на посаду, проголосувавши 86 голосами до 12 за просування законодавства, спрямованого на посилення економічного тиску на Росію й Іран, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Процедурне голосування, яке пройшло лише через кілька годин після прощання з сенатором Ліндсі Гремом із Південної Кароліни, головним автором законопроєкту, відбулося одразу після того, як президент України Володимир Зеленський мав особисту зустріч із сенаторами за зачиненими дверима. Зеленський був присутнім у залі, коли відбувалося голосування.
Законодавство, яке офіційно отримало назву «Акт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану 2026 року», уповноважує Трампа запроваджувати мита до 200 відсотків для найбільших у світі покупців російської нафти і природного газу, одночасно розширюючи санкції, спрямовані проти російських фінансових установ, політичних еліт, олігархів і «тіньового флоту», який використовується для обходу чинних обмежень.
Він також продовжує санкції проти Ірану до 2031 року.
Хоча законопроєкт все ще чекає остаточного схвалення Сенатом і подальшого розгляду в Палаті представників США після серпневої перерви, процедурне голосування підкреслило рідкісний двопартійний консенсус щодо того, що економічний тиск залишається одним із найпотужніших інструментів Вашингтона проти Москви, вказує кореспондент Радіо Свобода.
Протягом вечора сенатори неодноразово називали законопроєкт не просто черговим пакетом санкцій, а стратегічними зусиллями позбавити президента РФ Володимира Путіна доходів, що фінансують війну Росії в Україні.
Зустріч Зеленського з сенаторами
Після зустрічі з сенаторами Зеленський охарактеризував законодавство як таке, що має значення, яке виходить далеко за межі його прямого економічного впливу.
«Цей законопроєкт – дуже важливий», – сказав він. – Санкційний тиск на Росію дуже важливий. Йдеться не лише про гроші, які Росія використовує для фінансування цієї війни. Це також великий сигнал для Європи, великий сигнал для України і велика підтримка нашого народу».
Президент України висловив сподівання, що документ стане законом, заявивши, що вдячний за двопартійну дискусію й оптимістично налаштований щодо позитивного результату.
Окрім санкцій, Зеленський зазначив, що розмова була зосереджена переважно на потребах України на полі бою, зокрема на зміцненні вітчизняної оборонної промисловості країни.
Він сказав, що Україна хоче розширити виробництво систем, здатних знищувати дрони Shahed іранського виробництва і російські безпілотні літальні апарати, продовжуючи при цьому розвивати сучасні можливості радіоелектронної боротьби.
Водночас він наголосив, що найнагальнішою військовою потребою Києва залишається додаткова протиповітряна оборона.
«Справжня проблема – це антибалістичні системи й антибалістичні ракети», – сказав Зеленський, додавши, що він вже озвучив це раніше під час зустрічі з президентом Дональдом Трампом.
Центральною особливістю санкційного законодавства є його зосередження на країнах, які продовжують купувати російську нафту і природний газ, незважаючи на вторгнення Росії в Україну.
Сенатори неодноразово наголошували, що законопроєкт – значно скорочений порівняно з попередніми проєктами, щоб уникнути покарання союзників США, водночас зосереджуючи економічний тиск на основних покупців, які фінансують війну Росії.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходу в Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
Конгрес єдиний у підтримці України – сенатор Вайтгаус перед голосуванням за законопроєкт Грема
Американський сенатор-демократ Шелдон Вайтгаус, який є одним зі співавторів законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 28 липня, що підтримка документа відображає оновлену двопартійну рішучість посилити підтримку України.
Сенатор розповів про це за кілька годин до голосування за законопроєкт, перейменований на «Акт Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Як раніше інформував кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу, оновлений документ зберігає основну архітектуру санкцій, спрямовану проти Росії, додаючи положення, які розширюють уже чинний закон про санкції проти Ірану, ухвалений 1996 року.
Він передбачає первинні та вторинні санкції проти Росії та тих, хто підтримує її війну проти України, спрямовані проти тіньового флоту Москви та передбачають тарифи до 100% для основних імпортерів російської нафти та газу, які допомагають підтримувати військові зусилля Кремля.
«Було б несподіванкою, якби щось завадило цьому документу сьогодні пройти через Сенат. Нам потрібно подивитися, як він пройде через Палату представників (голосування очікується після проходження через Сенат, далі документ потрапить на підпис президенту США – ред.). Але, схоже, нещодавно він здобув підтримку президента Трампа, і за підтримки президента Трампа зазвичай справи проходять через Палату представників», – наголосив сенатор Вайтгаус.
Він додав, що «досить вражаючий успіх України на полі бою також змінив рівняння» на користь ухвалення законопроєкту.
«Я завжди думав, що Україна може і повинна перемогти; ця перемога була тим словом, яке ми повинні використовувати. Але у Вашингтоні було багато скептиків», – констатував політик.
Раніше стало відомо, що Сенат Конгресу США вже цього тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, писало видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.
Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
Зустріч Зеленського і Трампа: головне
Президент України Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з президентом США Дональдом Трампом 28 липня. У Білому домі її назвали «позитивною та продуктивною». Про що ж домовились?
Повідомляється, що зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа у Білому домі 28 липня тривала близько години. Вона проходила без участі ЗМІ.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця та Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Стефанішина.
З американського боку на зустрічі були присутні держсекретар Марко Рубіо, міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр оборони США Піт Геґсет, а також голова адміністрації Білого дому Сьюзан Вайлз.
Більше інформації тут
У Києві відкрили постійну інсталяцію у роковини теракту в Оленівці
На Михайлівській площі в Києві 28 липня відкрили постійну інсталяцію, присвячену четвертим роковинам теракту в Оленівці. На відкриття прийшли родини загиблих, звільнені з російського полону військовослужбовці, побратими захисників та небайдужі кияни.
Інсталяція стане місцем пам’яті про загиблих українських військовополонених і нагадуванням про захисників, які досі перебувають у російському полоні.
Під час заходу виступили військовослужбовці «Азову», які пережили теракт в Оленівці та повернулися з російського полону, а також хорунжі бригади.
Після закінчення події всі присутні зачитали «Молитву», а згодом запалали фаєри. Опісля на майдані Незалежності розгорнули банери з нагадуванням про злочини в Оленівці, зачитали молитву і також запалили піротехніку.
Понад 600 бійців «Азову» досі перебувають у російському полоні, близько сотні з них пережили теракт, а щонайменше двадцятеро перебувають у вкрай тяжкому фізичному стані.
28 липня в Україні вшановують як День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Грем підтримував союзників США – Трамп на церемонії прощання з сенатором
Лідери США, України та Ізраїлю 28 липня взяли участь у церемонії прощання з американським сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом у Вашингтонському кафедральному соборі. На поминальну службу прибули також віцепрезидент Джей Ді Венс, міністр фінансів Скотт Бессент та багато інших високопосадовців.
Американський президент Дональд Трамп, якого Грем критикував на початку своєї політичної кар’єри, але згодом став його прихильником, виступив із прощальною промовою. Він згадав, що Ліндсі Грем підтримував союзників США, які беруть участь у збройних конфліктах, зокрема в Україні та Ізраїлі. «Скажу вам чесно: не було такої війни, яка б йому не подобалася. Тільки його справжні друзі зрозуміють це, але він хотів цього на благо нашої країни», – заявив Трамп. Серед іншого він зазначив, що Грем «пішов на піку кар’єри».
Раніше цього ж дня, перш ніж труну з тілом Ліндсі Грема доставили до собору, його пам’ять ушанували законодавці в ротонді Капітолію. Вони згадували Грема як товариську, дотепну і здатну переконувати людину, чия відкрита підтримка жорсткого зовнішньополітичного курсу зробила його одним з останніх відомих «яструбів» Республіканської партії, зазначає Reuters.
Сенатор від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем раптово помер 11 липня у віці 71 року у Вашингтоні невдовзі після повернення з України. За офіційними даними, причиною смерті стала хвороба серця.
До обрання до Сенату у 2002 році Грем працював у Палаті представників, де став помітною фігурою у питаннях зовнішньої політики та військової сфери. Його називають одним із найпослідовніших прихильників активної участі США у воєнних діях за кордоном. Він виступав, зокрема, за інтервенцію проти Ірану та рішучу підтримку Ізраїлю та України.
Ліндсі Грем активно підтримував надання військової допомоги Києву у війні з Росією. У Конгресі триває обговорення двопартійного пакету нових американських санкцій проти Москви, просуванню якого Грем присвятив останні місяці свого життя.
Український президент Володимир Зеленський на зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня висловив співчуття у зв'язку зі смертю Ліндсі Грема, наголосивши, що він був «справжнім другом України».
European Gymnastics дозволила спортсменам РФ виступати із національною символікою
Європейська федерація гімнастики (European Gymnastics) 28 липня на позачерговій генеральній асамблеї організації ухвалила рішення про повернення прапора та гімну Росії, повідомила Федерація гімнастики Росії.
Нові правила діятимуть на всіх змаганнях під егідою European Gymnastics. Винятки можливі для турнірів, право на проведення яких було надане раніше, якщо місцева влада забороняє використовувати російську символіку.
Рішення European Gymnastics відповідає правилам Міжнародної федерації гімнастики, яка 18 травня зняла всі обмеження з російських спортсменів.
На асамблеї роботу у виконкомі European Gymnastics також розпочав заступник голови Олімпійського комітету Росії Марат Філіппов. Його обрали в листопаді 2025 року, але через обмеження, які діяли на той момент, він не міг виконувати свої обов’язки.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році російські та білоруські спортсмени у більшості видів спорту, згідно з рекомендаціями МОК, могли допускатися до змагань лише в нейтральному статусі.
У квітні-червні 2026 року Міжнародна федерація асоціацій фехтування (FIE), Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) та Міжнародна федерація гімнастики (World Gymnastics) допустили російських та білоруських учасників до змагань без обмежень, з національними гімнами та прапорами. В Україні та низці європейських країн ці рішення розкритикували.
Зеленський зустрівся з керівниками Lockheed Martin – виробника HIMARS, ракет Patriot та іншої зброї
Президент України Володимир Зеленський, який перебувє з візитом у США, зустрівся з керівництвом оборонної компанії Lockheed Martin, яка виробляє ATACMS, HIMARS, F-16 та ракети для систем Patriot.
«Сьогодні ми обговорили ще більший розвиток нашої співпраці – спільне виробництво та обмін технологіями. Україні є чим поділитися з тими, хто допомагає нам захищати життя. Говорили про наші спільні можливості щодо Patriot та інших систем. Наші команди вже працюють над конкретними рішеннями, щоб якнайшвидше перейти до спільного виробництва та збільшити наші можливості в захисті життів», – написав Зеленський у телеграмі.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
«Щоб знали ці імена й бачили ці обличчя»: у Празі вшанували загиблих в Оленівці
У центрі чеської столиці Праги 28 липня вчетверте відбулася акція до Дня пам’яті захисників України, які загинули в російському полоні в окупованій Оленівці на Донеччині.
Близько 40 учасників зібралися на Староміській площі. Вони тримали плакати з написами Free Mariupol defenders, Free Azov, Russian captivity kills та закликали пам’ятати про загиблих в Оленівці, звільнити українських військовополонених і захисників «Азовсталі».
«Ми бачимо величезну цікавість і туристів, які просто проходять повз. Вони зупиняються, вони фотографують. Один із основних закликів, який ми маємо на плакаті, – Google Оленівка. Ми дуже хочемо, аби світ пам'ятав і знав про цю трагедію, бо дуже багато людей досі залишаються непоінформованими», – сказала Радіо Свобода лідерка і співзасновниця громадської ініціативи «Голос України в Чеській Республіці» Анастасія Сігнаєвська.
За її словами, такі акції також є способом підтримати родини українських військовополонених і продемонструвати солідарність із тими, хто досі чекає на повернення своїх рідних з російського полону.
Під час мітингу учасники підняли роздруковані портрети українських військових, які загинули в Оленівці.
«Ми хочемо, щоб такі мітинги і такі трагічні події української історії не були лише статистикою. Ми хочемо, щоб люди знали ці імена і бачили ці обличчя», – прокоментувала організаторка.
Одна з учасниць акції – Юлія Миронова – сестра одного з полеглих військових, який обороняв Маріуполь.
«Я стою тут за його побратимів, які були вбиті в Оленівці чотири роки тому. Ті, хто вижив, зараз продовжують бути в полоні», – розповіла вона Радіо Свобода.
За словами Юлії, вона прийшла на акцію, щоб вшанувати убитих військових в Оленівці чотири роки тому, а також нагадати про тих, хто вижив і досі залишається в російському полоні: «Тут, у Празі, ми маємо можливість стати голосом тих, кого вбили, хто сьогодні перебуває в полоні, у катівнях. Кожного дня їх катують, і вони не можуть про це розповісти. А ми сьогодні будемо їхнім голосом: нагадувати світу, чехам, усім народам про те, що відбувається в стінах російських в’язниць».
28 липня в Україні – День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
У серпні 2022 року генеральний секретар ООН створив спеціальну місію зі встановлення фактів, однак Росія не допустила представників ООН до місця події. У січні 2023 року місію розформували через відсутність необхідних гарантій безпеки та доступу до місця події.
Водночас Моніторингова місія ООН з прав людини, проаналізувавши свідчення, фото і відео, заявила, що вибухи не могли бути спричинені ракетою HIMARS, як стверджувала Росія. Точний тип зброї та місце її застосування ООН не встановила.
Україна розслідує події в Оленівці як воєнний злочин. У липні 2024 року начальнику колонії та його першому заступнику заочно повідомили про підозру в жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисним убивством.
«Наша мета – уникнути непотрібної ескалації». Сибіга зателефонував очільнику МЗС Ірану
В.о. міністра закордонних справ Андрій Сибіга зателефонував очільнику МЗС Ірану Аббасу Аракчі «для відвертої розмови», у ході якої наголосив на необхідності утриматися від будь-яких кроків, що можуть призвести до ескалації, а також припинити будь-яку підтримку війни Росії проти України.
«Дипломатія – це пряма розмова, навіть коли вона складна. Я наголосив, що наша мета – уникнути непотрібної ескалації. Я повторив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії та ніколи не мали на меті атакувати цивільні судна чи людей. Це також стосується заяв Ірану про загибель їхнього громадянина та пошкодження цивільного судна, яке стало мішенню під час нещодавнього інциденту», – написав міністр в соцмережі Х.
Сибіга додав, що мета України – «протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви».
Аббас Аракчі наразі ці переговори не коментував.
Ця розмова відбулася на тлі повідомлень у соцмережах про те, що Іран начебто готується незабаром атакувати Україну. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко написав, що наразі немає офіційних даних про намір Ірану бити ракетами по Україні.
25 липня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі в соцмережі X звинуватив президента України Володимира Зеленського в ударі по іранському торговельному судну, внаслідок якого загинув моряк, заявивши, що це «не може залишитися без відповіді».
Після цього Зеленський заявив, що Іран фактично вже атакував Україну, надаючи допомогу Росії у війні.
Обстріли Дніпропетровщини: ОВА повідомила про загиблу людину та пошкодження інфраструктури
Через російські атаки на Дніпропетровщині загинула людина, ще одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, війська РФ понад 50 разів атакували безпілотниками, артилерією та авіабомбами три райони області.
Ганжа повідомив, що у Синельниківському районі противник завдав удару по Васильківській громаді – загинула людина, пошкоджені приватні будинки.
На Нікопольщині через російські атаки пошкоджена інфраструктура, магазин, автівки, постраждав 40-річний чоловік, а на Криворіжжі під атакою були райцентр, Софіївська та Грушівська громади – також пошкоджені інфраструктура, приватні оселі, адмінбудівля й автомобіль, повідомив голова ОВА.
За даними ДСНС, у Марганці (Нікопольський район) рятувальники потрапили під повторний обстріл РФ. Як повідомляється, внаслідок атаки спалахнув вантажний автомобіль, а коли працівники ДСНС прибули на місце події та розпочали ліквідацію пожежі, сили РФ завдали повторного удару.
У ДСНС повідомляють, що рятувальники не постраждали, але пошкоджений пожежно-рятувальний автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Буданов про зустріч в Білому домі: домовилися про «інтенсифікацію перемовного процесу на всіх рівнях»
Керівник Офісу президента Кирило Буданов, який був у складі української делегації, заявив, що на переговорах в Білому домі домовилися про «інтенсифікацію перемовного процесу на всіх рівнях».
«Провели змістовну розмову щодо дипломатичних і безпекових кроків, необхідних для наближення справедливого миру. Разом з американськими партнерами маємо чітке розуміння необхідності якнайшвидшого та справедливого закінчення війни», – написав він у телеграмі.
Буданов також подякував США за непохитну підтримку України.
До США президент Володимир Зеленський прибув вранці (за київським часом) 28 липня. У Білому домі у нього відбулася зустріч з Трампом, яка тривала близько години і проходила без участі ЗМІ.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця та Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, Очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Стефанішина.
Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з Трампом. За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» та «деякі інші ідеї», які можуть допомогти, а також важливість активізувати дипломатичний процес.
Дональд Трамп не коментував цю зустріч. Але у Білому домі заявили, що його зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу «позитивними та продуктивними».