Премʼєрка Естонії підтримала Макрона – надсилання військ в Україну не є неможливим
Лідери країн Заходу не повинні унеможливлювати надсилання сухопутних військ в Україну, заявила премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас у коментарі виданню Politico, оприлюдненому 29 лютого.
За її словами, лідери західних країн мають обговорити всі можливості за «зачиненими дверима», зокрема те, що ще можна зробити, щоб допомогти Україні.
«Я думаю, що цим ми також надішлемо сигнал Росії, що не виключаємо різних речей. Тому що всі країни зрозуміли, що ми маємо зробити все, щоб Україна виграла, а Росія програла цю війну», – додала Каллас.
Раніше з такою заявою виступив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс. Він зазначив, що жодного з варіантів допомоги Україні не можна відхиляти без обговорення.
26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив на конференції в Парижі, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну. Глава французької держави також зазначив, що країни Європи «на даному етапі» не мають консенсусу із цього приводу, але, на його думку, такий розвиток подій «виключати не можна». Речник президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь на слова Макрона сказав, що в разі появи західних військ в Україні прямий конфлікт між Росією та НАТО стане неминучим.
Стефанчук: «Попри загальну підтримку України, виникають певні питання. І ми їх ставимо»
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук ексклюзивно для Радіо Свобода розповів про свої очікування перед початком переговорів із головами парламентів Вишеградської четвірки. За його словами, в України є певні питання до своїх найближчих західних сусідів, які він сподівається обговорити із лідерами парламентів Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини на зустрічі у Празі.
«Сьогодні ми обговорюємо із нашими найближчими сусідами ті питання, які ми маємо порушувати. Тому що, попри загальну підтримку України, виникають конкретні питання. І на зустрічі зі спікерами, і на зустрічі з іншими колегами ми ставимо ці конкретні питання і отримуємо на них відповіді. Ми хочемо тут використати весь потенціал міжпарламентського спілкування», – сказав Стефанчук.
У Празі триває парламентський саміт Вишеградської четвірки, на який також запросили і спікера українського парламенту, оскільки однією з тем обговорення є питання війни в Україні.
Відкриваючи другу панель саміту, спікерка палати депутатів Чехії Маркета Пекарова Адамова зазначила, що серед іншого на переговорах ітиметься про імплементацію української «формули миру».
Напередодні Руслан Стефанчук ініціював лист до спікера палати Представників США Майка Джонсона із закликом ухвалити пакет допомоги України. Спікери парламентів Чехії і Польщі поставили свої підписи під листом, а голови парламентів Угорщини і Словаччини таку ініціативу не підтримали.
27 лютого у Празі відбулась також і зустріч лідерів країн Вишеградської четвірки, у її підсумку лідери чотирьох країн погодилися, що російська агресія проти є грубим порушенням міжнародного права, і що Україні необхідно допомогти. Однак лідери розійшлися у думках щодо причин агресії Росії і методів допомоги: прем’єр Польщі Дональд Туск і прем’єр Чехії Петр Фіала заявили про подальшу підтримку України озброєнням, а лідер Угорщини Віктор Орбан і його словацький колега Роберт Фіцо виступили проти військової допомоги, а висловилися за негайне припинення вогню і закликали до початку мирних перемовин.
Розвідка Британії: територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу
Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії.
«Росія захопила Авдіївку 17 лютого 2024 року, і відтоді її сили просунулися на шість кілометрів від центру міста. Росія майже напевно отримала контроль над кількома селами в районі: Ласточкине, Степове і Сєверне. Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.
«Росія також, імовірно, намагається нарощувати темпи на цій осі, щоб скористатися перевагою того, що там менше фіксованих, добре захищених позицій і міської забудови, з яких можуть вести оборону українські сили», – додали в розвідці.
27 лютого речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Авдіївському напрямку українські сили відійшли від невеликих сіл Сєверне і Степове.
Речник ОСУВ «Таврія» зауважив, що раніше противник вів штурмові дії малими групами, а в останні дні сили РФ збільшили інтенсивність наступів і збільшили чисельність штурмових груп.
Він зазначив, що станом на ранок 27 лютого було стабілізовано лінію оборони в районах сіл Тоненьке, Орлівка і Бердичі.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський також повідомив про стабілізацію лінії оборони біля цих населених пунктів – Тоненьке, Орлівка й Бердичі.
17 лютого стало відомо про виведення українських підрозділів з Авдіївки. У ЗСУ повідомили, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
Британська розвідка 20 лютого припустила, що у найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки.
26 лютого у Збройних силах України через кілька днів після перших повідомлень про втрату контролю над селом Ласточкине біля Авдіївки визнали цей факт.
Прокудін: з окупованих територій повернули ще п’ятьох дітей
З окупованих територій повернули ще п’ятьох дітей, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Ще двох дівчаток і трьох хлопчиків вдалося вивезти з тимчасово окупованих територій. Серед них – одна дитина-сирота. Вік дітей – від 4 до 16 років. Зараз дорослі й малі – в безпечному місці. З ними працюють лікарі та психологи», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, від початку року вдалося повернути 25 дітей із Херсонщини.
Україна неодноразово звинувачувала Росію в депортації громадян, у тому числі дітей, з окупованих територій.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
Європарламент закликав дати Україні «все необхідне» для перемоги над Росією
Європейський союз повинен підтримати Україну «всім необхідним», щоб Київ міг виграти війну проти Росії, йдеться в резолюції євродепутатів, ухваленій 29 лютого. «За» проголосував 451 європарламентар, «проти» – 46, 49 – утрималися, повідомили у пресслужбі Європарламенту.
Щоб Україна перемогла, не повинно бути «жодних самообмежень на військову допомогу» для неї, йдеться в резолюції, яка також закликає союзників по ЄС і НАТО надавати Києву військову підтримку в розмірі не меншому ніж 0,25% свого ВВП щорічно.
Євродепутати також закликають країни ЄС негайно розпочати діалог з оборонними компаніями, щоб забезпечити збільшення виробництва і поставок боєприпасів, снарядів і ракет в Україну, які мають бути пріоритетними перед замовленнями з інших третіх країн. Крім того, вони закликають Палату представників США ухвалити пакет військової допомоги Україні, який відкладається вже кілька місяців, без будь-яких подальших зволікань.
Читайте також: Держдеп США: ситуація на полі бою в Україні є «надзвичайно серйозною»
Особливо важливим для України євродепутати вважають надання сучасних систем протиповітряної оборони, ракет великої дальності, таких як Taurus, Storm Shadow/SCALP, різних видів артилерії і боєприпасів, а також безпілотників і зброї для протидії їм.
Євродепутати зауважили, що війна докорінно змінила геополітичну ситуацію в Європі, й наголосили на тому, що головною метою є перемога України, попередивши про серйозні наслідки, якщо цього не станеться. Депутати Європарламенту кажуть, що інші авторитарні режими спостерігають за тим, як розвивається ситуація, щоб оцінити власні можливості для проведення агресивної зовнішньої політики.
Резолюція також підкреслює терміновість створення надійного правового режиму, який би дозволив конфіскувати російські державні активи, заморожені ЄС, і використовувати їх для відновлення України й компенсації жертвам війни.
Читайте також – КМІС: зросла частка українців, які вважають, що підтримка Заходу слабне
Євродепутати також закликають ЄС зберегти і розширити свою політику санкцій проти Росії і її союзника Білорусі.
Крім того, Європарламент засуджує всі ті країни, компанії й окремих осіб, які допомагають Москві обходити обмежувальні заходи ЄС, заявляючи, що ці підривні дії мають бути криміналізовані на рівні ЄС.
Резолюції Європарламенту носять насамперед рекомендаційний характер і не є обов’язковими до виконання.
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
У Запорізькій області через удар військ РФ загинула цивільна людина – ОВА
Одна цивільна людина загинула в Запорізькій області внаслідок російського удару 29 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Одна людина загинула внаслідок ворожого удару по прифронтовому селу Юльївка. Приблизно о 13:10 військові РФ завдали авіаудару керованими авіабомбами по Новоолександрівській громаді Запорізького району. І забрали життя безневинної людини», – написав Федоров у телеграмі.
Він додав, що інформація про поранених і руйнування уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Спільна слідча група з розслідування воєнних злочинів РФ в Україні продовжила роботу на 2 роки
Учасники спільної слідчої групи (Joint Investigation Team, JIT) щодо розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні продовжили роботу ще на два роки, повідомив під час брифінгу в Києві голова Євроюсту Ладіслав Хамран.
Документ підписали генеральні прокурори країн-учасниць групи на полях міжнародної конференції United for Justice. United for Heritage, присвяченій численним випадкам знищення культурної спадщини через російську агресію.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про роботу на Авдіївському та Курахівському напрямках і назвав свою головну задачу.
«Продовжую роботу у військових частинах, які тримають оборону на Авдіївському та Курахівському напрямках. Наші бригади ведуть жорсткі бої з переважаючими силами противника… Головна моя задача – ефективно використати бойові можливості озброєння і військової техніки наших підрозділів для завдання максимальних втрат противнику та знищення значної частини його артилерії та бронетехніки; утримати займані позиції і відновити положення там, де ми відійшли», – написав він на своїй сторінці в фейсбуці.
Водночас, як він зауважує, для посилення оборони на головних напрямках потрібно грамотно розподіляти резерви.
«Під час роботи з командирами бригад основну увагу звертаю на те, як організована робота на пунктах управління щодо вогневого ураження противника, на своєчасність та адекватність прийнятих рішень, на підтримання постійної взаємодії між частинами і підрозділами», – додав Сирський.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після перевірки оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, заявив, що «в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника». За його словами, це вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках.
Читайте також: Каскад водосховищ зупинить армію РФ на Донбасі – речник ОСУВ «Таврія»
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Міноборони: аудитори виявили безпідставну виплату бойових доплат на майже 200 мільйонів гривень
Аудитори Міністерства оборони України встановили, що військові частини безпідставно виплачували додаткову грошову винагороду окремим військовослужбовцям на загальну суму 186,6 мільйона гривень.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба міністерства, фактично низка військовослужбовців перебували у пунктах постійної дислокації та виконували функціональні обов’язки, не пов’язані з веденням бойових дій, але отримували бойові доплати.
Йдеться про такі факти у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.
У Міноборони додають, що матеріали аудитів передали до правоохоронних органів для встановлення ступеня вини посадових осіб та відшкодування завданих державі збитків.
«Це не буде довготривалий процес»: генпрокурор Костін про спецтрибунал щодо Росії
Є абсолютна впевненість, що спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України буде створено, а його робота не буде довготривалою, переконаний генеральний прокурор Андрій Костін. Про це він заявив на брифінгу журналістам під час міжнародної конференції United for Justice. United for Heritage, присвяченій численним випадкам знищення культурної спадщини через російську агресію.
«Скільки буде тривати складно сказати, але я розумію, що це не буде довготривалий процес. Я думаю, що коли трибунал буде запущений, то це може тривати кілька років, не більше», – заявив Костін.
За його словами, ідею створення трибуналу підтримують більше 40 країн, поки тривають політичні дискусії щодо його моделі.
Він додав, що «міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України вже працює в Гаазі, в Євроюсті» і документує докази, «готуючи ґрунт для команди майбутнього трибуналу».
Легітимний чи нелегітимний: чому знову виникло питання про вибори президента
Внутрішньополітичні і зовнішні чинники пожвавили дискусію щодо доцільності проведення виборів під час війни. Бо, якби війни не було, то 20 травня – згідно з Конституцією України – спливає визначений п’ятирічний термін від моменту інаугурації Володимира Зеленського як президента, а президентські вибори мали б відбутися уже за місяць – 31 березня.
Чому виникає це питання? Адже війна все ще триває, а Закон України про Про правовий режим воєнного стану забороняє проведення будь-яких виборів.
Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану
1. В умовах воєнного стану забороняються:
- зміна Конституції України;
- зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
- проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
- проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
- проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Радіо Свобода проаналізувало ситуацію.
Одна із тез, яка мусується на Заході, що Україна, мовляв, мала б провести вибори, щоб підтвердити свою демократичність, бо мирна передача влади – одна із рис демократії.
Аргументом на користь того, що така точка зору справді є, може бути запитання про вибори, яке поставили Володимиру Зеленському під час інтерв’ю телеканалу Fox News.
Зеленський відповів, що якби вибори і відбулися, то він впевнений, що переміг би на них.
«Журналіст: Ви скасували президентські вибори.
Зеленський: Скасував? Ні, ні.
Журналіст: Скасували вибори через надзвичайний стан, через війну. Так кажуть. Як ви на це відреагуєте?
Зеленський: По-перше, ніхто ніяких виборів не скасовував, закон говорить, що під час війни не можна проводити вибори, і все. Це воєнний стан. Це не я, це не мій новий закон, це закон України, який був з самого початку, тож ніхто його не скасовував».
Але у Офісі президента все одно воліють убезпечити себе він можливих ризиків. Там розуміють, що остаточну крапку у дискусії має поставити Конституційний суд України.
Ігор Сліденко, суддя Конституційного Суду України (2014-2022рр) уетері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) зазначив, що не бачить сенсу у зверненні народних депутатів до КС за тлумаченням того, чи є президент легітимним. Оскільки діє Закон про правовий режим воєнного станку, який забороняє проводити вибори до завершення війни, а отже дає президенту право працювати далі.
Спочатку, каже Сліденко, народні депутати мали б звернутися до КС з проханням оцінити відповідність самого цього Закону Конституції України.
У ГУР заявили про пожежу на одному з катерів РФ в Азовському морі
Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України заявило, що в Азовському морі була пожежа на одному з катерів берегової охорони прикордонної служби РФ.
«29 лютого 2024 року в акваторії Азовського моря зафіксовано пожежу на одному з катерів берегової охорони прикордонної служби ФСБ РФ. Вогонь охопив ходову рубку російського судна. Ворог зазнав втрат у кількості п’ятьох окупантів», – йдеться в повідомленні ГУР в телеграмі.
В українській розвідці не заявляють про свою причетність до цього і додають, що причини пожежі на катері держави-агресора, а також характер втрат противника уточнюються.
Російські війська вранці скинули керовану авіабомбу на Миколаївку на Донеччині – пошкоджені лікарня, приватні будинки та електромережі, інформації про постраждалих немає, повідомила у телеграмі пресслужба Національної поліції.
«Окупанти скинули на житловий сектор міста авіабомбу «КАБ-500». Інформація про постраждалих не надходила. Ворожа атака сталася близько 8:00. Внаслідок обстрілу руйнувань зазнали вісім приватних будинків, лікарня, гараж і два цивільних авто, газопровід, електромережі», – йдеться у повідомленні.
Генерал-майор армії США у відставці Гордон Девіс-молодший розповів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про виклики для української армії під час затяжної фази війни, імовірність значної зміни лінії розмежування та фактори, які можуть найбільше вплинути на перебіг війни Росії з Україною у найближчій перспективі.
Частина розмови із американським колишнім високопоставленим офіцером армії США використані у програмі телепроєкту Донбас Реалії.
«Викликів – безліч»
– Активна лінія фронту в Україні – це сотні кілометрів. Коли військовому командуванню доводиться діяти на території такої протяжності, про які виклики йдеться? Враховуючи, що повномасштабне вторгнення Росії триває вже два роки.
– Радий поділитися своїми думками з цього приводу. Викликів – безліч. По-перше, ведення боротьби перед лицем переважних сил. Росія може забезпечити локальну перевагу приблизно 4:1 на багатьох ділянках фронту з точки зору лише бойових сил, можливо, навіть до 6:1 або більше з точки зору боєприпасів та [інших] ключових запасів. І ви знаєте, навіть більше у певних типах систем, наприклад, у літаках – навіть попри те, що вони були менш ефективними і дієвими у своєму використанні.
Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) розглядає понад 5600 випадків, коли люди з українським паспортом могли неправомірно отримати соціальні виплати в Німеччині. Німецьке видання Die Welt повідомляє, що ці випадки стосуються лише людей з «українсько-угорськими зв’язками».
Як стало відомо виданню з джерел у міграційній службі, під час перевірок, які тривають уже кілька тижнів, було виявлено лише незначну кількість підозрюваних у шахрайстві з паспортами. Більшість осіб з подвійним громадянством, які були перевірені до цього часу, очевидно, мають українські та угорські паспорти. Тільки для цієї групи буде проведена «особлива процедура з'ясування сумнівів щодо громадянства осіб, які звернулися за тимчасовим захистом».
Відомство також заявляє, що, згідно з інформацією, отриманою від української та угорської влади, на сьогодні було виявлено лише «208 осіб з угорським громадянством», а «українське громадянство було підтверджено для 1258 осіб». Міграційне відомство може тільки перевірити, чи немає ознак шахрайства.
У BAMF зазначають, що йдеться про людей із нещодавно виданими українськими паспортами, які розмовляють лише угорською мовою та можуть мати подвійне громадянство. Німецькі державні органи повинні вирішити, як бути з цими справами, бо громадяни країн ЄС, зокрема і Угорщини, не мають права на соціальні виплати у Німеччині, які отримують українські біженці.
Ще минулої осені Міністерство внутрішніх справ ФРН звернулося до федеральних земель з проханням повідомляти міграційному відомству про сумнівні випадки. За даними німецького видання Spiegel, до відомства вже надійшло 5609 повідомлень про підозрілі випадки, найбільше з Баварії (2846), далі йдуть Баден-Вюртемберг (1980), Тюрингія (697) і Нижня Саксонія (81). Міграційне відомство проводить перевірку громадянства у співпраці з українською та угорською владами.
«Буде більше артилерії та більше спільного виробництва» – Зеленський про результати останніх візитів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за підсумками його останніх візитів є нові оборонні домовленості.
«Кілька підсумків щодо візитів. Головне – є нові оборонні домовленості, нові пакети. Буде більше артилерії та більше нашого спільного виробництва з партнерами. Кожну зустріч і кожен день ми використовуємо для того, щоб можна було додати можливостей нашим воїнам. Я дякую всім партнерам, які допомагають так, як потрібно. І вчасно, без затримок», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський нагадав, що провели вже другий саміт «Україна – Південно-Східна Європа».
«Були хороші зустрічі з представниками Хорватії, Чорногорії, Північної Македонії, Молдови, Боснії і Герцеговини, Сербії. Усі деталі зараз публічно озвучувати не варто, але можу сказати: вдалося досягти саме того, на що ми й розраховували», – сказав він, додавши, що усі учасники саміту візьмуть участь у Глобальному саміті миру – першому саміті щодо Формули миру на рівні лідерів.
Загибель спецпризначенців 73-го морського центру: що сталось на Тендрівській косі
Ввечері 28 лютого російські телеграм-канали поширили фотографії човна з убитими українськими військовими поблизу піщаного берега та зібрану у купу зброю і прапор України. Вони заявили, що розстріляли українських спецпризначенців Сил спецоперацій, які начебто намагалися висадитись на Тендрівську косу (це острів на окупованій частині Херсонської області). Втрати у 73-му морському центрі ССО підтвердили і в ГУР Міноборони України. Якими є ці втрати та що відомо про обставини події?
Низка російських телеграм-каналів та так званих воєнкорів написали про знищення диверсійної групи 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ВМС України. В українських телеграм-каналах та соцмережах деякі військові почали писати про «чорний день для українських ССО».
Вночі 29 лютого командування Сил спеціальних операцій ЗС України повідомило про загибель українських спецпризначенців, що виконували спеціальне завдання. «Під час виконання бойового завдання у зіткненні з російськими окупантами героїчно загинули воїни 73-го морського центру спеціальних операцій. Забезпечуючи відхід основних сил групи після виконання спеціального завдання воїни прийняли свій останній бій, навічно залишившись в строю», – йдеться в повідомленні.
Про кількість втрат чи кількість учасників операції у повідомленні не сказано.
Ким були бійці, що загинули
73-й морський центр СпП імені кошового отамана Антіна Головатого – частина спецрозвідки Сил спеціальних операцій ЗСУ, що дислокується у місті Очаків Миколаївської області. Цей підрозділ займається розвідкою, диверсійними операціями, захопленням суден, берегових споруд та спецопераціями на морі.
Протягом поточної доби на лінії фронту відбулося 73 бойових зіткнення, заявив Генеральний штаб Збройних сил України ввечері 29 лютого.
За даними штабу, на північних напрямках оперативна обстановка суттєво не змінювалася. Ознак формування наступальних угруповань Росії там не фіксували, білоруські підрозділи виконують завдання у прикордонних з Україною районах.
Протягом дня Сили оборони відбили:
- дві російські атаки на свої позиції на Куп’янському напрямку, біля Петропавлівка і Табаївка
- 11 спроб прорвати оборону за підтримки авіації РФ на Лиманському напрямку: поблизу Тернів, Ямполівки та Білогорівки
- дві атаки в напрямку Бахмута, біля Іванівського та Кліщіївки
- 22 атаки на Авдіївському напрямку, поблизу Бердичів, Орлівки, Тоненького, Первомайського, Невельського
- 22 напади російських військ біля Красногорівки, Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки на Новопавлівському напрямку
- атаку Росії поблизу Роботиного на Запоріжжі
«В зоні відповідальності ОСУВ «Одеса», на Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено чотири спроби штурму позицій наших військ», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про удари української авіації по 10 місцях скупчення російського особового складу та ракетні удари по семи російських військових цілях.
Раніше 29 лютого командування Повітряних сил повідомило про збиття трьох російських винищувачів Су-34, в тому числі на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 29 лютого повідомив про роботу на Авдіївському та Курахівському напрямках, назвавши серед головних задач у цьому районі «утримати займані позиції і відновити положення там, де ми відійшли».