Поновити експорт із порту Одеси не дозволяє відсутність гарантій безпеки від Росії – Кулеба
Україна готова поновити експорт із порту Одеси за умови, якщо Росія не використає це для атак на місто. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 3 червня.
«Україна готова створити необхідні умови для відновлення експорту з Одеського порту. Питання в тому, як зробити так, щоб Росія не зловживала цим торговим шляхом для нападу на Одесу. Поки що – жодних гарантій з боку Росії», – повідомив голова МЗС.
Він додав, що Україна шукає рішення разом з Організацією Об’єднаних Націй та міжнародними партнерами.
Президент України Володимир Зеленський напередодні застеріг, що блокування Росією українських портів може спричинити зростання цін на базові продукти у світі. Це, за його словами, ставить під загрозу голоду «десятки мільйонів людей».
Україна є одним із найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи і соняшникової олії, але російські війська наразі блокують українські чорноморські порти, ставлячи під загрозу світові продовольчі постачання.
Воєнкор Радіо Свобода зняв відео, як у Сєвєродонецьк прибуває підмога
- Росія продовжує зосереджувати свої зусилля на Донеччині в районі Сєвєродонецька, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні 3 червня.
«На Донецькому напрямку противник зосереджував основні зусилля в районі міста Сєвєродонецьк. Під прикриттям вогню артилерії вів штурмові дії у житлових районах східної частини міста. Має частковий успіх, активні бойові дії тривають», – йдеться в зведенні.
- За даними Сполучених Штатів, Росія наразі має в Україні близько 110 батальйонно-тактичних груп (БТГ).
Марк Канчіан, полковник морської піхоти США у відставці та старший радник у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у розмові з Радіо Свобода повідомив, що кожна група може мати від шести до восьми артилерійських установок, таких, як гаубиці або ракетні установки – за оцінкою, загальна кількість сягає 900-т.
- Більшість цієї артилерійської потуги зосереджена на Донбасі.
- Воєнний кореспондент Радіо Свобода Мар'ян Кушнір заїхав у Сєвєродонецьк разом із конвоєм, який доставив оборонцям міста боєприпаси і воду. А також – підмогу: добровольців Іноземного легіону.
Дивіться відео:
Європейський союз у рамках шостого пакету санкцій, офіційно затвердженого 3 червня, вніс до санкційного списку 18 юридичних і 65 фізичних осіб із Росії, включаючи засновника «Яндекса» Аркадія Воложа й олімпійську чемпіонку Аліну Кабаєву, яка, як пишуть кілька років різні ЗМІ, є матір’ю дітей президента РФ Володимира Путіна.
Під санкції підпали діти і дружина речника Путіна Дмитра Пєскова Микола і Єлизавета Пєскова і Тетяна Навка, а також голова «Роскомнагляду» Андрій Липов, власник «Незалежної нафтогазової компанії» Едуард Худайнатов і син бізнесмена Євгена Пригожина Павло.
Крім того, санкції ввели проти голови окупаційної «адміністрації» Херсонщини Володимира Сальда і його заступника Кирила Стремоусова, військовослужбовців 64-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (Євросоюз називає їх причетними до вбивств цивільних жителів у Бучі) та начальника Наццентру управління обороною РФ Михайла Мізінцева.
Земан: Чехія передала Україні військової допомоги на 3 мільярди крон
Чехія – одна з «найактивніших» країн у тому, що стосується постачання зброї Україні. Про це повідомив президент країни Мілош Земан у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Коли йдеться про допомогу у формі постачання Україні зброї, Чехія належить до найактивніших. Україні ми передали вже матеріалу вартістю більш ніж 3 мільярди чеських корон (понад 130,37 мільйона доларів США – ред.). Також ви, мабуть, зауважили, що стосовно принципового підходу до України ми маємо з прем’єром (голова уряду Чехії – Петр Фіала – ред.) і його урядом абсолютне порозуміння, що особливо важливо у хвилини кризи», – сказав він.
Читайте також: Стефанчук запросив Шольца до України і закликав Німеччину надати важку зброю
Водночас Земан зазначив, що країни НАТО не можуть постачати Україні деякі види зброї:
«Сполучені Штати, наприклад, постійно відмовляються надсилати зброю, якою було б можна атакувати Росію, зараз востаннє, наприклад, це реактивні системи залпового вогню чи бойові літаки. Звичайно, я розумію й цю логіку. Тож підсумовую: гадаю, що зброя для України – конче необхідна, так, але конче необхідна з долею здорового глузду».
Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова 29 травня повідомила, що Прага має намір незабаром доставити Києву озброєння на суму від 26 мільйонів до 30 мільйонів доларів.
Земан: Чехія передала Україні військової допомоги на 3 мільярди крон
Чехія – одна з «найактивніших» країн у тому, що стосується постачання зброї Україні. Про це повідомив президент країни Мілош Земан у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Коли йдеться про допомогу у формі постачання Україні зброї, Чехія належить до найактивніших. Україні ми передали вже матеріалу вартістю більш ніж 3 мільярди чеських корон (понад 130,37 мільйона доларів США – ред.). Також ви, мабуть, зауважили, що стосовно принципового підходу до України ми маємо з прем’єром (голова уряду Чехії – Петр Фіала – ред.) і його урядом абсолютне порозуміння, що особливо важливо у хвилини кризи», – сказав він.
Читайте також: Стефанчук запросив Шольца до України і закликав Німеччину надати важку зброю
Водночас Земан зазначив, що країни НАТО не можуть постачати Україні деякі види зброї:
«Сполучені Штати, наприклад, постійно відмовляються надсилати зброю, якою було б можна атакувати Росію, зараз востаннє, наприклад, це реактивні системи залпового вогню чи бойові літаки. Звичайно, я розумію й цю логіку. Тож підсумовую: гадаю, що зброя для України – конче необхідна, так, але конче необхідна з долею здорового глузду».
Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова 29 травня повідомила, що Прага має намір незабаром доставити Києву озброєння на суму від 26 мільйонів до 30 мільйонів доларів.
Земан: Чехія передала Україні військової допомоги на 3 мільярди крон
Чехія – одна з «найактивніших» країн у тому, що стосується постачання зброї Україні. Про це повідомив президент країни Мілош Земан у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Коли йдеться про допомогу у формі постачання Україні зброї, Чехія належить до найактивніших. Україні ми передали вже матеріалу вартістю більш ніж 3 мільярди чеських корон (понад 130,37 мільйона доларів США – ред.). Також ви, мабуть, зауважили, що стосовно принципового підходу до України ми маємо з прем’єром (голова уряду Чехії – Петр Фіала – ред.) і його урядом абсолютне порозуміння, що особливо важливо у хвилини кризи», – сказав він.
Читайте також: Стефанчук запросив Шольца до України і закликав Німеччину надати важку зброю
Водночас Земан зазначив, що країни НАТО не можуть постачати Україні деякі види зброї:
«Сполучені Штати, наприклад, постійно відмовляються надсилати зброю, якою було б можна атакувати Росію, зараз востаннє, наприклад, це реактивні системи залпового вогню чи бойові літаки. Звичайно, я розумію й цю логіку. Тож підсумовую: гадаю, що зброя для України – конче необхідна, так, але конче необхідна з долею здорового глузду».
Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова 29 травня повідомила, що Прага має намір незабаром доставити Києву озброєння на суму від 26 мільйонів до 30 мільйонів доларів.
Росія заборонила в’їзд 41 громадянину Канади, в тому числі – членам Світового конгресу українців
Міністерство закордонних справ Росії заборонило в’їзд на територію країни 41 громадянину Канади – про це МЗС повідомило 3 червня.
Зокрема, йдеться про керівництво та членів Канадського українського конгресу, Світового конгресу українців, Української кредитної спілки, Карпатської кредитної спілки та Ради українських кредитних спілок.
У списку також заступники міністра оборони Канади Пітер Хаммершмідт, Трой Кросбі, Шері Кросбі, Роберт Чемберс, Лен Бастьєн, Ісабель Десмартіс, Лорі-Енн Кемптон, а також перша заступниця начальника Штабу національної оборони Канади Франсес Аллен.
Читайте також: Канада ввела санкції проти чотирьох російських компаній та 22 росіян, включаючи Аліну Кабаєву
Влада в Оттаві раніше закрила свій повітряний простір для російських літаків, заборонила російським кораблям заходити в канадські порти і внутрішні води, заборонила експорт предметів розкоші до Росії, а канадським банкам – здійснювати операції з Центральним банком Російської Федерації.
Загалом у cанкційному переліку Канади – 1 500 фізичних та юридичних осіб, в тому числі президент Володимир Путін, голова МЗС Сергій Лавров, олімпійська чемпіонка Аліну Кабаєву, яку називають матір’ю дітей Путіна. Також під санкції підпали голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, віолончеліст Сергій Ролдугін, дочки Путіна Катерина Тихонова та Марія Воронцова.
Читайте також: Через війну в Україні США розширили експортні обмеження проти однієї білоруської та 70 російських компаній
Палата громад Канади наприкінці квітня ухвалила резолюцію про визнання дій Росії геноцидом українського народу. У документі сказано, що російська армія під час війни в Україні здійснювала «масові звірства» та «умисні вбивства мирних жителів України». Членкиня Палати громад та автор документу Хізер Макферсон закликала владу посилити санкції щодо Росії та збільшити обсяг гуманітарної допомоги Україні.
Тяжкі бої за Сєвєродонецьк і які плани Путіна на Херсонщину
За 100 днів після повномасштабного військового вторгнення Росія не змогла досягти жодної стратегічної мети в Україні. Про це йдеться у свіжому розвідувальному огляді Міноборони Британії.
Після провалу своїх початкових планів, Росія зосередила всю увагу на Донбасі і наразі контролює понад 90% Луганської області. У звіті британської розвідки зазначається, що, можливо, Росія встановить повний контроль над Луганщиною у найближчі два тижні.
Таких тактичних успіхів Росія змогла домогтися за рахунок значних втрат сил та ресурсів.
Про це у програмі Свободи Live:
Російські війська мають «частковий успіх» у Сєвєродонецьку, але не в Лисичанську – Генштаб
Росія продовжує зосереджувати свої зусилля на Донеччині в районі Сєвєродонецька, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні 3 червня.
«На Донецькому напрямку противник зосереджував основні зусилля в районі міста Сєвєродонецьк. Під прикриттям вогню артилерії вів штурмові дії у житлових районах східної частини міста. Має частковий успіх, активні бойові дії тривають», – йдеться в зведенні.
Читайте також: За 100 днів війни російські війська завдали понад 150 ракетних ударів по Дніпропетровщині
Водночас командування фіксує спроби наступу російських військ у напрямках Бахмута, Соледара та Лисичанська:
«Успіху не має, відійшов на раніше зайняті позиції. Намагався взяти під контроль ділянку лівого берега річки Сіверський Донець та створити умови для її форсування основними силами угруповання», – повідомляє штаб про дії російських сил.
У районі Лимана російські війська застосували реактивну та ствольну артилерію в районах Щурового та Брусівки.
На Слов’янському напрямку Росія протягом дня готувалася до відновлення наступу, зосередила угруповання чисельністю до 20 батальйонних тактичних груп.
Читайте також: США про 100 днів війни: «Якщо Україна припинить воювати – її не буде, якщо Росія – не буде війни»
Як зазначає Генштаб, російські війська намагалися вести наступ у напрямках на Барвінкового та Святогірська, проте успіху не мали.
«На Харківському напрямку російські окупанти продовжують ведення оборони, руйнують цивільні об’єкти у місті Харкові. Завдали авіаційного удару вертольотами Мі-8 по позиціях наших військ в районах населених пунктів Слатине та Дементіївка», – додають у штабі.
Як повідомив речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник, станом на ранок 3 червня Збройні сили України відтіснили російські війська від двох селищ у районі Сєвєродонецька.
У Запоріжжі вшанували пам’ять загиблих внаслідок російської агресії українських дітей
У Запоріжжі 3 червня відбулася акція до Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії. Її учасники вшанували пам’ять дітей, що загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії до України, передає кореспондентка Радіо Свобода.
На знак пам’яті у Запорізькому міському ботанічному саду висадили чорнобривці у формі мапи України. Кількість посаджених квітів дорівнює офіційно відомій кількості загиблих внаслідок російської агресії українських дітей.
Ініціаторами акції виступили представники головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, місцевої організації Товариства Червоного Хреста України та дитячого парку «Запорізький міський ботанічний сад».
Читайте також: «100 днів лютого»: у Львові провели акцію, присвячену війні
«Втрьох ми вирішили провести цю акцію для того, щоб привернути увагу суспільності, щоб квіток на цій мапі символічній не ставало більше, щоб стрічок не ставало більше. Тому звертаємось до тих, від кого це залежить, припинити це безглуздя, це жахіття, де гинуть діти, гине цвіт нашої нації», – розповіла голова Запорізької обласної організації Товариства Червоного Хреста України Оксана Бекетова.
Як пояснили організатори, місце для проведення обрали символічне, рівно як і квіти для висаджування.
«Ні в кого не виникало сумніву, що цю акцію треба започаткувати саме у дитячому ботанічному саду. Ви всі знаєте, що це єдиний такий позашкільний заклад в Україні – дитячий ботанічний сад. Що саме дороге в матері? Її дитина. Що саме дорожче у батьківщини? Це також наші діти, наше майбутнє. І наші діти-вихованці, коли знову прийдуть до нас навчатися, будуть ці квіти вирощувати. Тагетіс, чорнобривці – це однорічна культура, але це символ нації, дитинства, України і мужності. Тому вирішили посадити їх, аби наші діти спочатку вирощували, самі її висаджували і за нею доглядали – щоб вони пам’ятали і передавали з вуст в уста своїм знайомим, а потім коли стануть дорослими, своїм дітям, аби ця пам’ять була на віки», – пояснила директор ботанічного саду Тамара Єрьоміна.
ЗСУ відтіснили російські війська від двох селищ під Сєвєродонецьком – Міноборони
Збройні сили України відтіснили російські війська від двох селищ біля Сєвєродонецька, повідомив речник Міністерство оборони Олександр Мотузяник. Про це він розповів у зведенні щодо ситуації на ранок 3 червня.
«Ворог зосередився на спробах оточення наших військ у районах Сєвєродонецька та Лисичанська. На Сєвєродонецькому напрямку українські війська звели нанівець спроби російських окупантів захопити селища Метьолкіне та Білогорівка. Ворог зазнав втрат і відійшов. Станом на ранок за підтримки авіації противник веде штурмові дії в житлових кварталах центральної частини Сєвєродонецька, при цьому також несе втрати. Наразі активні бої тривають», – розповів він.
За даними Міноборони, російські війська продовжують штурмові дії вздовж всієї лінії зіткнення в Луганській і Донецькій областях. Ситуація залишається складною, але «в цілому перебуває під контролем сил оборони України».
«На донецькому напрямку ЗСУ стримують наступ доволі потужного угруповання російських військ зі складу перших двох армійських корпусів, 8-ї, 58-ї та 5-ї армії, 90-ї танкової дивізії та повітряно-десантних військ збройних сил Росії», – повідомив Мотузяник.
Вранці 2 червня Гайдай повідомляв, що російські війська продовжують вести штурмові дії у Сєвєродонецьку, а українські військові стримують «ворога, тому той продовжує знищувати інфраструктуру та промисловість Сєвєродонецька».
Про штурмові дії на Сєвєродонецькому напрямку повідомляв раніше і Генштаб ЗСУ. Луганська ОВА 1 червня повідомляла, що армія РФ контролює 80% території Сєвєродонецька.
«Прийняти Україну в ЄС є нашим моральним обов'язком» – президент Єврокомісії
У Словаччині проходить щорічний Міжнародний безпековому форумі GLOBSEC. Перед його учасниками виступив із відеозверненням президент України Володимир Зеленський. Після цього президентка Єврокомісії заявила, що підтримка України є «історичною відповідальністю» Євросоюзу
Україна очікує надання статусу кандидата на членство у Європейському союзі, наголосив президент України Володимир Зеленський під час онлайн-участі у Міжнародному безпековому форумі GLOBSEC.
«Це рішення буде демонстрацією єдності європейських країн і дасть нашій державі додаткову мотивацію для захисту демократичних цінностей», – сказав Зеленський.
«Ми всі розуміємо, що питання членства у Європейському Союзі вирішується не за один день і не за місяць. Зараз однією з таких мотивацій для наших людей є віра в те, що Європа справді вважає нас рівними, сильними, потужними. Такою мотивацією є кандидатство у члени Європейського Союзу», – зазначив президент України.
Зеленський попросив надати Збройним силам України більше зброї, щоб вони могли вигнати російських агресорів, а також закликав ЄС не зупинятися і продовжувати працювати над запровадженням нового пакету санкцій Росії.
Після Володимира Зеленського перед учасниками GLOBSEC виступила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Прийом України до ЄС не лише відповідає стратегічним інтересам ЄС, а й є «нашим моральним обов'язком», наголосила Фон дер Ляйєн.
Вона закликала Євросоюз допомогти Україні якнайшвидше наблизитися до відповідності всім необхідним стандартам та умовам для вступу.
«Підтримка України на її шляху до Європейського Союзу – це не тягар, це наша історична відповідальність», – сказала вона.
Окрім санкцій проти Росії, варто відкривати європейський ринок для України – президент Чехії
Президент Чехії Мілош Земан не є прихильником санкцій, але визнає їхній вплив на економіку Росії. Про це він розповів у інтерв’ю для Радіо Свобода.
«Знаєте, я ніколи не був прихильником економічних санкцій. Однак у цьому випадку мова йде про один з дієвих інструментів, який ми як Європейський Союз маємо. І на російську економіку вони мають вплив, про що свідчить багато економічних показників», – сказав він.
Читайте також: «Обмежуємо здатність Кремля фінансувати війну» – Боррель про затверджений ЄС шостий пакет санкцій
Земан назвав санкції проти Росії, запроваджені через її агресію проти України, «рішучими і безпрецедентними»:
«Проти РФ запровадили більш ніж 6 тисяч найрізноманітніших санкцій, і ступінь єдності вражає. Однак потрібно усвідомити, що санкції реалізували (і російську агресію в Україні чітко засудили) країни, які хоча й представляють 70 відсотків світового ВВП, але тільки 30 відсотків світової популяції. До того ж, після початкового шоку вдалось відносно стабілізувати рубль, і країна має від початку завдяки продажу газу і нафти, який триває, безперервні фінансові резерви на продовження війни», – зазначив він.
При цьому, на думку президента Чехії, Захід не мав би обмежуватися лише обмеженнями щодо Росії.
Читайте також: Сполучені Штати запровадили санкції проти Захарової та друга Путіна
«Ми мали б поруч з економічними і фінансовими заходами й надалі продовжувати діяти у відкритті європейського ринку Україні, само собою – і vice-versa (з латинської – навпаки – ред.). Оскільки усвідомлюю, в який тяжкий і трагічний час ми нині живемо. Гадаю, що усунення бар’єрів і лібералізація в торговельній ділянці можуть бути, з довготривалого погляду, вигідними для обох сторін – України і Європи», – сказав Земан.
Президент Чехії Мілош Земан мав репутацію одного з найбільш доброзичливо налаштованих до Кремля європейських політиків. У минулому він ставив під сумнів необхідність санкцій і неоднозначно висловлювався про анексію Криму. Втім, після нового вторгнення Росії до України Земан різко засудив російську агресію, висловив підтримку Україні і закликав до жорстких санкцій проти Кремля.
За 100 днів війни російські війська завдали понад 150 ракетних ударів по Дніпропетровщині
З початку повномасштабного вторгнення війська Росії російські війська завдали понад 150 ракетних ударів по Дніпропетровщині. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, передає кореспондент Радіо Свобода.
Зокрема, російські війська чотири рази вдарили по залізниці. Повністю зруйнований міжнародний аеропорт Дніпра.
За словами Лукашука, обстріли в області знищили як житлові будинки, так і об’єкти інфраструктури, промислові підприємства, фермерські господарства.
Зокрема, у Зеленодольській громаді на Криворіжжі повністю зруйновані 16 будинків, понад сто – пошкоджені.
Читайте також: Жінка і двоє дітей поранені через обстріл військами РФ Зеленодольської громади – голова Дніпропетровської ОВА
«У громадах Синельниківського району пошкоджено три десятки приватних будинків і понад 20 об’єктів соціальної інфраструктури», – сказав Микола Лукашук.
З семи громад Криворізького та Синельниківського районів Дніпропетровщини, які перебувають під постійними обстрілами військ Російської Федерації, за сто днів війни виїхали 20 тисяч людей.
Разом з тим Дніпропетровщина приймає переселенців з «гарячих» точок сусідніх регіонів – Донбасу, Харківщини та Херсонщини. Наразі в області зареєстрували 250 тисяч евакуйованих.
На Київщині знайшли вже понад 1300 вбитих цивільних – Нєбитов
На деокупованих частинах Київської області знайшли 1 314 тіл вбитих цивільних громадян, повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов.
«На жаль, продовжуємо знаходити страшні знахідки – наших співгромадян, які були закатовані або застрелені, вбиті армією Російської Федерації. Буквально вчора дістали тіло чоловіка 1982 року народження поблизу Бородянки», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Читайте також: Україна точно навчить Росію невідворотності покарання – Зеленський
За словами Нєбитова, вбитий – місцевий житель, якого застрелили російські військові, коли він намагався дістати харчі з автомобіля.
«На сьогоднішній день вже маємо 1 314 тіл загиблих цивільних, які не мали стосунку до військових формувань, до сил територіальної оборони. Більшість з них, як кажуть висновки експертів, були вбиті саме зі стрілецької зброї», – додав голова обласної поліції.
Нєбитов уточнив, що наразі на Київщині працюють понад 300 слідчо-оперативних груп, які розслідують злочини російських військових.
Читайте також: Ще три країни долучилися до Спільної слідчої групи щодо воєнних злочинів в Україні – Венедіктова
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини в Україні, зокрема через дії російських військ на Київщині під час окупації.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
«Напад на Україну був холодним душем» – Земан про зміну своєї політики щодо Росії
Президент Чехії Мілош Земан прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода свою політику щодо Росії до і після початку вторгнення до України 24 лютого.
На думку Земана, після початку повномасштабної війни настала «принципово нова ситуація»:
«Перед нападом на Україну з Росією просто велись розмови, з нею провадилась торгівля, коротко говорячи, до неї ставились як до нормальної країни. Це цілком природньо і робили так всі важливі європейські та світові державні службовці. Що іншого ми мали б робити з найбільшою країною світу?» – питає президент Чехії.
Він додав, що його країна має відкриту економіку і добрі відносини з усіма «визначними країнами світу».
«Однак ситуація принципово змінилась в мить російської агресії на Україну, а коли зміниться ситуація, зміниться і ваш погляд. Не робімо вигляду, прошу, що кожний, хто раніше не висловлювався про Путіна як про злочинця, був цілком поза образом, чи що кожний, хто намагався з ним нормально спілкуватись, підтримував всі його кроки. Напад на Україну був для багатьох людей в Росії і поза нею холодним душем, і я є одним з них», – підсумував Земан.
Мілош Земан про Україну, РФ, Крим, НАТО і допомогу в час війни. Ексклюзивне інтерв’ю
Чому президент Чехії Мілош Земан змінив свою риторику щодо України та РФ після повномасштабного вторгнення Росії? Чи й досі вважає окупований Крим «завершеною справою»? Що думає про запроваджені країнами Заходу санкції проти РФ? І як Чехія наразі допомагає Україні?
Про це та інше президент Чехії Мілош Земан розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Стефанчук запросив Шольца до України і закликав Німеччину надати важку зброю
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Шольцем – про це він повідомив 3 червня.
«Ми були максимально щирі під час зустрічі з Федеральним Канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Німеччина є лідером ЄС, і її думка стосовно кандидатства України є надзвичайно важливою», – заявив голова парламенту.
Він висловив сподівання на позитивне рішення щодо статусу кандидата на членство в ЄС на саміті Європейської Ради.
«Запросив Олафа Шольца відвідати Україну. Він подякував за це запрошення, і я дуже сподіваюся, що він його прийме», – додав Стефанчук.
Також, як повідомила пресслужба Верховної Ради, спікер Ради дав інтерв’ю німецькій газеті Westdeutsche Allgemeine Zeitung, в якому прокоментував питання надання Україні німецької зброї.
«Звісно, Україна хотіла б більше зброї від Німеччини. Насамперед нам потрібна важка зброя. Наприклад, самохідні гаубиці, реактивні системи залпового вогню або системи протиповітряної оборони, протикорабельного спорядження. Але нам приємно, що весь світ реагує й надає допомогу. Звісно, нам хотілося б більше. Але я вважаю, що це вже перший крок, після якого будуть й інші», – заявив він.
Стефанчук наголосив на важливості того, аби Україна отримала сучасне обладнання.
«Битися з Росією старою технікою – це довго й неефективно. Ми хочемо відстояти свою територію якомога швидше. Для цього потрібна найновіша техніка», – аргументував він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 19 травня заявив, що заявка України на приєднання до Європейського союзу не може бути швидко розглянута, незважаючи на масштабне вторгнення Росії.
У відповідь на це голова Офісу президента Андрій Єрмак висловив переконання, що ЄС вже зараз має зробити перший крок назустріч Україні, адже вона вже виборола своє право бути членом блоку.
Чому родичі українських військових створили Раду «Жінки зі Сталі»? Що може вплинути на процес обміну бійців, які перебували на заводі «Азовсталь»? Чи буде Росія проводити «судовий процес» над військовими з полку «Азов», з’ясовував проєкт «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
«100 днів лютого»: у Львові провели акцію, присвячену війні
На площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку у Львові провели перформанс «100 днів лютого». Акція присвячена 100 дням війни від початку вторгнення Росії на територію України.
Артисти Львівського оперного театру і балету виконали фрагмент балету «Лілея». За сюжетом молода закохана пара тішиться життям – і раптом війна. Хлопець іде захищати країну.
«Це символічно відображено ті події, які відбуваються сьогодні, які переживаємо. Акція присвячена 100 дням повномасштабної війни Росії проти України. Ми назвали її «100 днів лютого», що є символом того, що життя України триває далі в лютому, ми не можемо прийти до нормального життя», ‒ каже Ірина Гаврилюк, керівниця департаменту з питань культури, національностей і релігії Львівської обласної військової адміністрації.
Під час акції зачитали вірш, присвячений війні.
«Моя поезія передає те, що відчуваю сьогодні, а це біль за дітей, дорослих, які втратили життя, домівки, відчуваю гордість за українських захисників. Я вірю у перемогу, що ми боремося за істинну незалежність», ‒ говорить поетеса Ілона Ельтек.
«Кожен день усвідомлюю війну. Я приїхала з дитиною з Харкова, живемо у Стрию. Дуже тяжко все це переносити, читаємо новини. Важко українським захисникам, але ми віримо у перемогу», ‒ говорить переселенка Анна з Харкова, яка прийшла на акцію.
Від початку повномасштабної війни в Україні Сили Протиповітряного командування «Захід» збили над Львівською областю 23 крилаті ворожі ракети і 11 безпілотників, за даними Львівської обласної військової адміністрації. Пізно ввечері 1 червня Росія завдала ракетних обстрілів по території Львівщини. П’ятеро людей зазнали поранень, мають середні і легкі травми.
Внаслідок ракетних обстрілів суттєво пошкоджені об’єкти залізниці у Стрийському та Самбірському районах Львівщини.
На сьогодні у Львівській області офіційно зареєструвались як внутрішньо переміщені особи понад 240 тисяч людей. Із них 75 тисяч – діти, 110 тисяч осіб працездатного віку, понад 30 тисяч пенсіонерів і 8 тисяч осіб з інвалідністю.
24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України під приводом так званої «денацифікації», назвавши фактичну війну «спецоперацією».