Росія почала застосовувати «Калібри» втричі менше, ніж ракети повітряного базування – Ігнат
Російські війська почали застосовувати крилаті ракети «Калібр» приблизно втричі менше, ніж ракети повітряного базування Х-101/Х-555, повідомив речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
«За даними Генштабу, розвідки, Росія має можливість виробляти близько 30 «Калібрів» за місяць. Тому 10-15 «Калібрів» за одну атаку, носіїв у Чорному морі у них достатньо, а от ракет не дуже. Скільки можуть, стільки і застосовують. Було б більше, летіло б на нас більше цього непотребу», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Юрій Ігнат зауважив, що стратегічний запас ракет Росія витратила на удари по енергетичній інфраструктурі восени та взимку.
За словами речника Повітряних сил ЗСУ, при цьому Москва активно використовує ракети С-300, яких має багато, по прифронтових територіях та Х-22.
«Проте Х-22 вони вже не виробляють. Це старі радянські ракети. За час повномасштабного вторгнення понад 150 Х-22 було випущено по Україні», – додав він.
За даними Повітряних сил ЗСУ, 6 липня російські війська атакували Львівщину ракетами«Калібр» з акваторії Чорного моря. Військові повідомили, що кілька груп ракет спершу прямували на північ, в тому числі вздовж русла Дніпра, а потім різко змінили курс на захід.
Росія створила нове військове формування в Маріуполі – британська розвідка розповіла, навіщо
Військово-морські сили Росії створили новий Азовський військово-морський округ в окупованому Маріуполі для логістики й протидії партизанському руху – про це заявила розвідка Великої Британії 7 липня.
Округ буде підпорядкований Чорноморському флоту Росії і, за повідомленнями, матиме вісім військових кораблів, серед них три сучасних корвети, які можуть запускати ракети «Калібр».
Розвідка вказує на те, що Азовське море є життєво важливим для Росії, тому що воно пов’язує її внутрішні водні шляхи з міжнародними. У контексті війни воно також пропонує альтернативні шляху забезпечення в разі, якщо російська армія втратить сухопутні шляхи на півдні України.
«Азовський військово-морський округ, ймовірно, зосередиться на підтримці логістичних і контрпартизанських задач, вивільняючи основний Чорноморський флот, щоб він міг сконцентруватися на операціях із ударів великої дальності», – заявляє відомство.
У червні Центр національного спротиву повідомив, що російська армія формує Азовський військово-морський район в складі Чорноморського флоту. Завершення організаційних заходів та перебазування корабельного складу флоту планувалося до 1 липня.
Нідерланди зробили крок до визнання Голодомору геноцидом
Палата представників Нідерландів – нижня палата парламенту – визнала 6 липня Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Про це повідомляється на сайті палати.
Одним з ініціаторів схваленого документа був парламентар Сйоерд Вимер Сйоердсма.
«Парламент Нідерландів щойно визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Ми ніколи не змиримось зі злочинами Кремля – ні в минулому, ні в сьогоденні», – написав він у твітері.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав це рішення нижньої палати парламенту Нідерландів.
«Палата представників Нідерландів визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом. Це важливий крок у встановленні історичної правди. Я вдячний Нідерландам за тверду позицію щодо необхідності відповідальності за минулі та нинішні звірства», – написав він.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн. Парламенти Великої Британії, Словенії, Бельгії, Ірландії, Румунії, Молдови, Чехії, Німеччини, Ісландії, Франції, Болгарії, Люксембургу, Хорватії за цей час визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Влада ЄС погодилася мобілізувати 500 мільйонів євро на виробництво боєприпасів для України
Європейський союз досяг тимчасової угоди, щоб пожвавити виробництво боєприпасів на підтримку України – про це заявила пресслужба Ради ЄС 7 липня.
Угоду уклали керівництво Ради, яку зараз очолює Іспанія, та представники Європейського парламенту на виконання Закону про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP).
«Узгоджений захід терміново мобілізує 500 мільйонів євро з бюджету ЄС (за поточними цінами), щоб підтримати нарощування потужностей для виробництва боєприпасів типу «земля-земля», артилерійських боєприпасів та ракет», – йдеться в повідомленні.
Цей крок втілить у життя третю частину плану, який узгодила Рада ЄС у березні 2023 року, аби забезпечити довгострокове постачання боєприпасів «на підтримку України і країн ЄС».
Як заявила міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес, угода «зміцнить і пришвидшить власне виробництво боєприпасів і ракет у Євросоюзі».
На початку червня Європейський парламент проголосував за збільшення виробництва боєприпасів на тлі продовження війни Росії проти України.
У березні стало відомо про рішення ЄС надати Україні значні обсяги боєприпасів. А у НАТО заявили, що збільшують виробництво артилерійських снарядів для ЗСУ.
Кім: війська РФ вночі атакували безпілотниками Очаків на Миколаївщині
Російські війська вночі атакували безпілотниками Очаків на Миколаївщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Вночі, 7 липня, з 00:40 по 01:20 противником було здійснено атаку ворожими ударними БпЛА «Шахед-136» по місту Очаків. Силами за засобами протиповітряної оборони було знищено п’ять дронів. Внаслідок падіння уламків відбулося займання будівлі корпусу на території бази відпочинку та займання стерні», – написав він у телеграмі.
За даними Кіма, пожежі оперативно ліквідували. Детальна інформація щодо наслідків руйнувань та постраждалих уточнюється.
Крім цього, протягом минулої доби та вранці 7 липня війська РФ з артилерії обстрілювали Очаків.
Як повідомляють в ОВА, внаслідок одного із обстрілів пошкоджено житлові будинки, відбулося займання одноповерхового складського приміщення та виникла пожежа сухої трави на відкритій території. Відомо про одного постраждалого, який отримав легкі поранення.
Ґроссі каже про «прогрес» МАГАТЕ в огляді Запорізької АЕС після заяв України про мінування
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії отримали можливість оглянути кілька об’єктів Запорізької атомної електростанції, заявив голова агентства Рафаель Ґроссі 7 липня.
«Ми маємо прогрес. Із середи по сьогодні ми змогли отримати більше доступу. Ще не на дах, але ми подали запит (окупаційній – ред.) владі, щоб піднятися туди», – заявив він на пресконференції в Токіо в п’ятницю.
Ґроссі висловив впевненість, що експерти МАГАТЕ отримають такий дозвіл. Водночас він вказав на те, що вони вже оглянули кілька інших об’єктів.
«Ми змогли здійснити огляди охолоджувальних ставків та інших місць. Як видно з моїх повідомлень, ми не побачили жодних ознак вибухівки чи мін у цих місцях», – додав генеральний директор.
Генеральний штаб Збройних сил України заявив 4 липня про можливу підготовку Росією провокації на території окупованої нею Запорізької атомної електростанції «найближчим часом».
Перед цим у «Росенергоатомі» заявили, що Україна нібито має атакувати Запорізьку АЕС в Енергодарі в ніч на середу, 5 липня.
Міжнародне агентство з атомної енергії 5 липня закликало надати додатковий доступ до окупованої Росією Запорізької АЕС, щоб «підтвердити відсутність на місці мін або вибухівки».
Раніше українська влада заявила про ймовірну підготовку РФ теракту на окупованій Запорізькій АЕС. У Кремлі традиційно заперечили звинувачення і назвали цю заяву «черговою брехнею».
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
Місцева влада розповіла про ситуацію в трьох областях: є загиблий і поранені
Через російську агресію минулої доби на Донеччині, Херсонщині та Харківщині загинула одна людина, ще 16 поранені, повідомляє місцева влада.
На Донеччині у Торецьку загинула одна людина, ще 5 поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
Херсонщину війська РФ атакували з мінометів, артилерії, танків, «Градів», авіації та БПЛА, внаслідок російських атак поранені 10 людей. За даними голови ОВА Олександра Прокудіна, за минулу добу противник здійснив 77 обстрілів.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; будинок культури у селі Таврійське та заклад торгівлі у Херсоні», – написав він у телеграмі.
На Харківщині протягом доби російські війська обстріляли з мінометів та артилерії прикордонні населені пункти Чугуївського, Харківського, Ізюмського, Куп’янського району, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
За його даними, через обстріл села Чернещина горів будинок, 71-річна жінка отримала поранення, госпіталізована.
Попри докази і свідчення, Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Російський удар по Львову: 10 загиблих, пошукові роботи завершують – Садовий
У Львові знайшли 10-ту загиблу внаслідок російського ракетного удару, повідомив мер міста Андрій Садовий 7 липня.
«Щойно знайшли 10 тіло. Жінка», – написав він.
За словами Садового, після того, як тіло загиблої звільнять з-під завалів, «рятувально-пошукову операцію буде завершено».
Раніше вранці 7 липня Міністерство внутрішніх справ повідомило про дев’ятьох загиблих внаслідок ракетного удару по Львову напередодні.
У ніч на 6 липня Росія завдала ракетного удару по Львову, внаслідок влучання у житловий будинок є загиблі та поранені. Влада повідомила, що руйнувань зазнали понад 30 будинків, більше ніж 250 квартир, 10 гуртожитків, будинок дитини, два виші та санаторна школа.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що це «найбільш руйнівна атака по мирному населенню на Львівщині від початку повномасштабної війни».
Вночі російська армія запустила по Україні 18 «шахедів» – Повітряні сили
Російські війська вночі проти 7 липня атакували Україну дронами Shahed-136/131 з напрямку Краснодарського краю, повідомили Повітряні сили вранці в п’ятницю.
«Загалом зафіксовано пуски 18 «шахедів». У південних та східних регіонах працювала протиповітряна оборона», – йдеться в повідомленні.
Сили Протиповітряної оборони знищили 12 ударних безпілотників з 18, додає командування.
Раніше голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про загибель двох людей внаслідок падіння уламків дрона в його області.
Російські війська втратили понад 500 військових за добу – дані Генштабу
Втрати Росії в Україні сягнули близько 232 810 військових, йдеться в оновлених даних Генерального штабу ЗСУ 7 липня.
За зведенням, російські війська втратили близько 510 людей особового складу за добу.
Крім того, за добу, як повідомляє штаб, російська армія втратила:
- 2 танки (загалом 4 070)
- 12 бойових броньованих машин (7 944)
- 20 артилерійських систем (4 330)
- 1 реактивну систему залпового вогню (658)
- 4 засоби протиповітряної оборони (408)
- 17 безпілотників оперативно-тактичного рівня (3 652)
- 7 крилатих ракет (1 271)
- 10 автомобілів (6 898)
- 7 одиниць спеціальної техніки (612)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Дніпропетровщина: двоє людей загинули від уламків російського дрона – Лисак
Російські війська вночі атакували Дніпропетровську область дронами-камікадзе Shahed, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«6 безпілотників збили захисники з ПвК «Схід». Уламки одного з них впали на авто, яке їхало по трасі. На жаль, два чоловіки загинули», – написав він.
Також падіння уламків спричинило горіння сухої трави, рятувальники її загасили.
Ще один дрон влучив у приватне підприємство в Криворізькому районі. Почалася пожежа на площі в понад 100 квадратних метрів, яку ліквідували. Ніхто не постраждав.
Крім того, Лисак повідомив про обстріл Нікополя з важкої артилерії, також без жертв.
За даними Генерального штабу, за попередню добу російські війська випустили по Україні 11 крилатих ракет «Ракет» і чотири дрони-камікадзе, всі безпілотники і сім ракет були збиті.
«Хто ти такий?»: біженці у Латвії створили театр та допомагають ЗСУ
Вони з Донецька і Маріуполя, Харкова і Полтави, Києва і Черкас. Ці діти могли би ніколи не зустрітися, але в їхнє звичне життя прийшла війна – і через бойові дії вони залишили свої домівки, стали біженцями і знайшли прихисток у Латвії.
Їх згуртувала українська вчителька Олена Сіриченко. Вона через російську агресію теж переїхала у Ригу. Олена влаштувалася на роботу в місцевій школі і почала навчати дітей-біженців з України. А потім вирішила створити театр для дітей. Тут хлопці та дівчата познайомилися і об’єдналися, щоб бути в україномовному середовищі і допомагати українській армії.Читайте і дивіться про це за лінком
Ракетний удар РФ по Львову: відомо вже про 9 загиблих – МВС
У Львові знайшли ще двох загиблих внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку напередодні, повідомляє Міністерство внутрішніх справ вранці 7 липня.
«Кількість загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу зросла до 9 осіб, 42 особи отримали поранення (з них три дитини)», – йдеться в повідомленні.
Рятувально-пошукові роботи на місці влучання ракети тривають.
У ніч на 6 липня Росія завдала ракетного удару по Львову, внаслідок влучання у житловий будинок є загиблі та поранені. Влада повідомила, що руйнувань зазнали понад 30 будинків, більше ніж 250 квартир, 10 гуртожитків, будинок дитини, два виші та санаторна школа. Голова Львівської ОВА Максим Козицький заявив, що це «найбільш руйнівна атака по мирному населенню на Львівщині від початку повномасштабної війни».
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували Львівщину ракетами «Калібр» з акваторії Чорного моря. Військові повідомили, що кілька груп ракет спершу прямували на північ, в тому числі вздовж русла Дніпра, а потім різко змінили курс на захід.
Лукашенко «дистанціюється» від угоди, яку він організував між Кремлем і Пригожиним – ISW
Відсутність засновника приватної військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина в Білорусі вказує на те, що він не виконує умови своєї угоди з президентом Росії Володимиром Путіним, укладеної за посередництва Олександра Лукашенка. Про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни (ISW) від 6 липня.
Інститут вказує на російські джерела, які заявляють на присутність Пригожина в Росії, хоча неясно, де саме. Зокрема, представники російської опозиції заявляли, що літак спонсора ПВК нібито сів у Ростовській області, прямуючи з Московської області вранці 6 липня.
«Схоже, що Лукашенко дистанціюється від угоди, в якій він нібито був посередником, водночас продовжуючи рекламувати свою здатність до медіації між Путіним і його раніше вірним підлеглим, тим самим все ще підкреслюючи слабкість Путіна. Лукашенко демонстративно заявив, що «Вагнер» і Пригожин – росіяни, і питання про їх місцеперебування не повинні бути адресовані йому», – зазначають дослідники.
На думку ISW, фактичний очільник Білорусі дистанціюється від «Вагнера» й покладає відповідальність за виконання угоди на Кремль.
Аналітики припускають, що здатність Пригожина вільно пересуватися Росією вказує на досі наявні гарантії безпеки, або ж на те, що Кремль продовжує ставити в пріоритет дискредитацію Пригожина, а не його юридичне чи фізичне усунення.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Втім, 6 липня Олександр Лукашенко заявив, що на території Білорусі Пригожина немає, а найманці «перебувають у своїх постійних таборах».
Росія за добу випустила по Україні 11 ракет і завдала 57 авіаударів – Генштаб
Російські війська протягом попередньої доби випустили по Україні 11 крилатих ракет «Калібр», з них сім були збиті. Такі уточнені дані навів Генеральний штаб Збройних сил вранці 7 липня. Також штаб зафіксував 57 авіаційних ударів, чотири з них – дронами Shahed, які були збиті.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом минулої доби відбулось 30 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
За зведенням, російська армія намагалася безуспішно витіснити українські війська з позицій на захід від Кармазинівки Луганської області.
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Берхівка Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару в районі Іванівського. Разом з тим, наші воїни продовжують вести наступальні дії південніше та північніше міста Бахмут, закріплюються на досягнутих рубежах», – заявив штаб.
Сили оборони продовжують стримувати російський наступ біля Первомайського на Авдіївському напрямку та в районі Мар’їнки, а також Новомихайлівки на Донеччині.
Генштаб звітує про вісім авіаударів по місцях зосередження російських військ, а також ракетні та артилерійські удари по військових та техніці РФ.
Президент Чехії підтвердив подальшу підтримку України та допомогу у відбудові
Президент Чехії Петр Павел заявив, що багато чеських компаній уже співпрацюють з українськими фірмами й прагнуть взяти участь у відбудові України не лише після війни, а й зараз, під час воєнних дій. Про це він сказав на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції за результатами зустрічі у Празі.
«Ми бачимо в цьому хорошу нагоду для чеських фірм. Це взаємовигідна співпраця, і необхідно приділяти цьому достатню увагу», – сказав Павел.
За його словами, наступного тижня відбудеться візит до Києва 30 чеських підприємців, де вони будуть говорити про розширення співпраці.
Павел запевнив Зеленського, що Україна й далі може розраховувати на підтримку Чехії, як це було з першого дня повномасштабної російської агресії.
«Підтримувати Україну завжди буде нашою метою. Ми хочемо, щоб Україна перемогла і перемогли всі ми. Щоб ми зберегли цінності, на яких базується наше суспільство», – сказав президент Чехії.
Український контрнаступ, на думку чеського президента, показав, що Росія далеко не така сильна, як вона намагалася продемонструвати і переконати всіх. «Ми маємо зробити все для того, щоб український контрнаступ був успішним», – заявив президент Чехії.
За словами Павела, у момент закінчення війни буде важливим, щоб Україна розпочала переговори про вступ до НАТО. Це буде й на користь Чехії. У той же час Чехія зацікавлена у вступі України до ЄС, сказав він.
«Вважаю, що Україну в її бажанні приєднатися до ЄС і НАТО необхідно підтримувати. Ми зробимо все для цього. Ми намагатимемося, щоб переговорний процес було розпочато до кінця поточного року і щоб чітко прозвучало, що Європа в майбутньому буде з Україною», – сказав Павел.
Офіс президента України також повідомив, що під час зустрічі лідери двох держав зосередили увагу на питаннях спільної безпеки та взаємодії заради посилення оборони. «Було обговорено можливе реагування на створені Росією терористичні загрози, зокрема на ситуацію на Запорізькій АЕС», – зазначили в ОПУ.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 6 липня прибув із візитом до Праги після того, як відвідав столицю Болгарії Софію. 7 липня Зеленський вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну відвідає Туреччину, повідомили турецькі державні ЗМІ.
Президент України Володимир Зеленський на спільній з президентом Чехії Петром Павелом пресконференції відповів на запитання журналіста Радіо Свобода про свої очікування від майбутнього саміту НАТО в частині сигналу Україні про вступ в Альянс.
«Що може бути ідеально для нас? Щоб нас запросили. Яке формулювання потрібне для запрошення? – Просто потрібне запрошення. Ми розуміємо, що можуть бути ті чи інші складності, як то кажуть, з тим чи іншим «вордінгом» (формулюванням – ред.), щоб отримати об’єднану підтримку всіх партнерів Альянсу. Хтось ще озирається на Москву, хтось боїться Росію, хоча я вважаю, що це такий момент, великий шанс показати сміливість всього Альянсу і його міцність, але тим не менш, ми говоримо про чіткий сигнал, якісь конкретні речі у напрямку запрошення. Нам потрібна ця мотивація. Нам потрібна чесність в наших відносинах», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що на полях саміту будуть обговорюватися й інші важливі питання, зокрема оборонної підтримки.
«Ми живемо майбутнім, але майбутнє – це перемога, але при цьому ми повинні бути реалістами. Ми живемо у війні, живемо сьогоденням – що у нас є на полі бою, чого не вистачає. І авжеж саміт дає можливість обговорювати і домовлятись щодо підтримки партнерами додатковими пакетами українських воїнів», – зазначив президент.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Нещодавно він наголосив, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі», який пройде 11-12 липня.
Напередодні речниця Білого дому Карін Жан-П’єр, відповідаючи на питання щодо членства України в НАТО, нагадала слова президента Джо Байдена. Він заявляв раніше, що Україна матиме здійснити реформи і відповідати стандартам НАТО, перш ніж долучитися до Альянсу.
У МЗС України відповіли, «що одна реформа у світі залишається незавершеною – це ставлення Заходу до ролі Росії в архітектурі євроатлантичної безпеки», та закликали партнерів України «розглядати питання членства України в НАТО без озирання на Москву».
Румунія підтвердила намір відкрити центр підготовки пілотів F-16, зокрема для України
Вища рада національної оборони Румунії повідомила про намір відкрити регіональний навчальний центр для пілотів винищувачів F-16 з країн-членів НАТО та інших партнерів, зокрема України. На це вказує агенція Associated Press.
Офіс президента Клауса Йоганніса, який головував на засіданні Ради в Бухаресті, заявив, що «разом з іншими союзниками та компанією, яка проєктує цей винищувач, у Румунії буде створено регіональний центр для навчання військових пілотів».
«Тут проходитимуть навчання румунські пілоти, які експлуатують літаки F-16, а пізніше об’єкт буде відкритий для участі пілотів з союзних держав і країн-партнерів НАТО, включно з Україною», – йдеться в повідомленні.
Навчальний центр для пілотів позиціонуватиме Румунію як «регіонального лідера з навчання пілотів F-16» та сприятиме «поліпшенню згуртованості, демонстрації єдності та зміцнення потенціалу стримування та оборони в євроатлантичному просторі», йдеться в повідомленні.
Проте коли і де в Румунії відкриється такий об’єкт, не повідомляється.
У квітні Вища рада національної оборони Румунії також схвалила придбання невказаної кількості американських винищувачів F-35 «останнього покоління» задля модернізації військово-повітряних сил.
Румунія збільшила витрати на оборону у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Після російського вторгнення НАТО посилило свою присутність на східному фланзі Європи додатковими багатонаціональними бойовими групами у Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині.
США 7 липня оголосять про надання Україні касетних боєприпасів – ЗМІ
Сполучені Штати Америки вирішили надати Україні касетні боєприпаси і, як очікується, 7 липня оголосять, що вони будуть включені в новий пакет військової допомоги, повідомили західні ЗМІ, зокрема агенції Reuters і AP.
Представники США, цитовані у цих повідомленнях від 6 липня, заявили, що касетні боєприпаси будуть частиною нового пакету військової допомоги Україні вартістю близько 800 мільйонів доларів. Посадовці говорили на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені публічно обговорювати цей крок до офіційного оголошення.
Відповідаючи на запитання щодо касетних боєприпасів, речник Пентагону бригадний генерал Пет Райдер сказав, що він знає про такі повідомлення, але сказав, що «не має ніяких конкретних оголошень».
В останні дні повідомлялося, що президент Джо Байден активно розглядає можливість включення суперечливих боєприпасів у новий пакет зброї. Адміністрація США поки що уникала надання касетних боєприпасів, побоюючись відштовхнути союзників.
Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, 30 червня заявив, що США думали про надання цих боєприпасів «довгий час», зазначивши, що Україна просила касетні боєприпаси, європейські країни їх надали, а російські війська використовували їх на полі бою.
Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США, яка спеціалізується на Росії та Україні, виступила за надсилання касетних бомб в Україну, нещодавно заявивши Конгресу, що ці боєприпаси «будуть корисні, особливо проти окопаних російських позицій на полі бою».
Касетні боєприпаси – це бомби, які скидають з повітря, випускаючи при цьому велику кількість дрібних суббоєприпасів або бомб на широку смугу землі.
ООН повідомляє, що до 40 відсотків бомб не вибухають під час удару, і вони залишаються довгостроковою небезпекою для цивільного населення після закінчення війни.
Крім того, через широку зону падіння бомби не розрізняють цивільні та військові цілі.
Правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що як російські, так і українські сили використовували касетні боєприпаси під час повномасштабного вторгнення Росії, що призвело до загибелі українських цивільних осіб. HRW разом із 35 іншими організаціями, зокрема ЮНІСЕФ США і Amnesty International США, підписала листа від 14 червня, в якому закликала Байдена не надавати Україні касетні бомби.
Заяву HRW 6 липня розкритикували в Офісі президента України.
Конвенція про касетні боєприпаси, міжнародний договір, підписаний у 2008 році, забороняє будь-яке використання, виробництво, передачу і накопичення касетних боєприпасів. Угода, яка набула чинності в 2010 році, імплементована в 123 країнах, але не в США, Україні чи Росії.
Після слів Лукашенка в НАТО заявили, що уважно стежать за переміщенням найманців «Вагнера»
НАТО уважно стежить за переміщеннями найманців ПВК «Вагнер» і очільника цього угруповання Євгена Пригожина, заявив 6 липня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.
«Ми бачили певну підготовку до розміщення великих груп солдатів «Вагнера» в Білорусі, – сказав Столтенберґ, виступаючи в Брюсселі. – Поки ми не бачили, щоб багато з них їхало до Білорусі».
У НАТО також помітили, що Пригожин «трохи пересувався», сказав генсекретар, не надавши додаткових подробиць.
Раніше сьогодні Олександр Лукашенко заявив, що на території Білорусі немає керівника російської приватної військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина.
«Чому ви питаєте у мене, де перебуває сьогодні приватна військова компанія «Вагнер» та керівник цієї компанії? Це російська компанія. Тому запитання не до мене. Наскільки я поінформований, бійці ПВК «Вагнер» перебувають у своїх постійних таборах. У тих таборах, де вони перебували після виведення з фронту на відновлення, лікування, відпочинок. Йде звичайна ротація для війни», – заявив Лукашенко.
За його словами, питання передислокації й розміщення компанії «Вагнер» у Білорусі поки не вирішене. Лукашенко додав, що це залежить не від нього, а від рішення російської сторони і самих «вагнерівців».
«Табори ми не зводимо. Ми запропонували їм кілька колишніх військових містечок», – сказав він.
Лукашенко також заявив, що у разі розміщення «Вагнер» на території Білорусі вона може бути «задіяна для оборони країни».
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не стежила за пересуваннями Пригожина.
Після заколоту групи «Вагнер» 23-24 червня пункти набору найманців у Росії почали закриватися. З вулиць російських міст почали демонтувати білборди з оголошеннями про найм до компанії.
Фактичний очільник Білорусі Олександр Лукашенко запропонував найманцям перебратися до цієї країни. За даними журналістів-розслідувачів, табір «вагнерівців» будується у Могилівській області, приблизно за 200 кілометрів від кордону з Україною.
Компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.