Шмигаль анонсував зустріч комітету донорів України і розповів про порядок денний
Чергове засідання Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України відбудеться 26 вересня, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 22 вересня.
Як він заявив на засіданні уряду, ця зустріч є платформою для фінансової стійкості та відбудови України.
«До керівного комітету платформи входять наші союзники із країн G7 та Європейського Союзу, а його співголовою від України є віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков», – сказав він.
За словами прем’єра, зустріч матиме такі пріоритету порядку денного:
- допомога з фінансуванням дефіциту бюджету
- потреби швидкого відновлення на 2024 рік
- можливість формування єдиної карти реформ
Шмигаль зазначив, що Київ розраховує отримати в 2024 році таку ж підтримку, що й цього року, тобто близько 42 мільярдів доларів.
«Потреби швидкого відновлення України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину потреб, решта витрат переходять на 2024 рік. Розраховуємо на підтримку міжнародних фінансових організацій та агенцій, зокрема Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, USAID, Японського агентства міжнародного співробітництва», – заявив Шмигаль.
Формування єдиної карти реформи означає приведення вимог отримання фінансової допомоги від донорів до «єдиного інструменту та плану реформ для України, який впроваджуватиме наша держава на шляху до ЄС».
Голова уряду повідомив 22 вересня, що Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 мільярда євро.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.
У ЗСУ підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту РФ в Севастополі
Збройні сили України підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі.
«22 вересня близько 12:00 Сили оборони України завдали успішного удару по штабу командування Чорноморського флоту Росії у тимчасово окупованому Севастополі», – йдеться у повідомленні Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.
Інших подробиць у ЗСУ не повідомляють.
22 вересня у Севастополі кілька вибухів. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Міноборони РФ заявило, що після удару один військовий зник безвісти, сили ППО нібито збили п’ять ракет.
Водночас у соцмережах пишуть, що внаслідок удару є шестеро постраждалих. Офіційного підтвердження цих даних немає.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Ракетний удар по Кременчуку: голова Полтавщини повідомляє про загиблих і поранених
Російські війська завдали ракетних ударів по Кременчуку, повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін 22 вересня.
«Одну ракету збили сили ППО. На жаль, є влучання в цивільну інфраструктуру. За попередньою інформацією, є загиблі та поранені», – написав він у своєму Телеграмі.
На місці працюють відповідні служби, додав Лунін. Він пообіцяв надати додаткові деталі згодом.
Вночі проти 20 вересня російські військові неодноразово атакували Полтавщину. Голова області повідомив про влучання у нафтопереробний завод у Кременчуці.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Удар у серце: ЗСУ бомблять штаб Чорноморського флоту Росії в Криму
В окупованому Севастополі пролунали чотири потужні вибухи. Так званий «губернатор» тимчасово окупованого Севастополя Михайло Развожаєв пише, що «по штабу Чорноморського флоту ЗСУ завдали ракетного удару. Біля театру Луначарського впав осколок». Міноборони Росії повідомляє, що близько 10:30 біля західного узбережжя Криму сили ППО знищили українську керовану ракету та два БПЛА літакового типу. Але на відео очевидців чітко видно корпус штабу Чорноморського флоту. Він – димиться.
У рамках Всеросійського форуму зброярів в Іжевську Володимиру Путіну показали підприємство «Аероскан» – де випускають ударні та розвідувальні дрони. У російських ЗМІ продовжують активно тиражувати тему масового виробництва БПЛА. Одразу у кількох містах РФ заявили, що торгові центри там стали майданчиками для виробництва БПЛА – ми не можемо знати, чи це так насправді, але схоже, що новий ударний дрон у Росії справді з'явився.
Обговоримо деталі цього нового БПЛА – «Італмас» – і як готуватись йому протидіяти;
Які можливості у Росії з виготовлення БПЛА і де застосовуватимуться їхні нові розробки;
Ракетні удари по Криму: чому російська ППО не може збивати крилатих ракет?
ЗМІ: Єврокомісія готується рекомендувати розпочати переговори про членство України в ЄС
Європейська комісія готується наступного місяця рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, але також наполягатиме на досягненні прогресу в деяких пріоритетних сферах, включно з боротьбою з корупцією.
«Після того, як комісія надасть свою рекомендацію, лідери ЄС повинні будуть її підписати, найімовірніше, на саміті в грудні. Після цього Україна приступить до тривалої процедури завершення реформ і приведення свого законодавства у відповідність із законодавством ЄС у понад 30 сферах, включаючи верховенство права та економіку», – пише Bloomberg.
Для ЄС вступ України виглядає як вирішальний тест на здатність блоку приймати нових членів і адаптувати процес прийняття рішень. Війна Росії в Україні та попередні заяви кількох інших країн, зокрема на Західних Балканах, також ускладнюють дебати.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що готовий обговорювати з Україною постачання зерна, якщо «будуть захищені інтереси польського фермера і українське зерно не потрапить до Польщі».
«Я радий, що Україна почала розмовляти з нами, а не через наші голови з Європейським Союзом або окремо з різними країнами за межами нас», – сказав міністр журналістам TVN24, повідомляє CNN.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.
Після одностороннього запровадження Польщею національної заборони на імпорт української агропродукції Київ подав до Світової організації торгівлі позов проти Варшави.
«Перемагає найхитріший»: українська Морська піхота поступово прориває оборону РФ
ПІД ВЕЛИКОЮ НОВОСІЛКОЮ, Україна. «Ми спланували наступ, увійшли, розгромили дві російські бригади, боротьба тривала, поки вони не підтягнули всі резерви», – розповів командир батальйону 37-ї бригади морської піхоти Анатолій про прорив на фронті на південь від Великої Новосілки, що в Донецькій області України, який відбувся на початку червня.
Просування на 10 кілометрів углиб колишньої російської оборони вздовж річки Мокрі Яли та звільнення семи населених пунктів на цьому шляху стало одним із найвидовищніших епізодів контрнаступу України. Бригади, навчені НАТО, оснащені Заходом, які брали участь у ньому, – 35-а, 36-а, 37-ма та 38-ма – є одними з найпотужніших наступальних сил країни.
Під час штурму батальйон Анатолія використовував швидкісні західні транспортери, такі, як французькі бойові броньовані машини AMX-10 RC та протимінні американські Oshkosh M-ATV. За його словами, вони стріляли на ходу, щоб оглушити російські війська, доки не вдалося розгорнути пішу морську піхоту. Під керівництвом безпілотників, які спостерігали за полем бою, морські піхотинці штурмували окопи противника та вступили в ризикований ближній бій.
Далі – тут
У Повітряних силах ЗСУ прокоментували вибухи в окупованому Севастополі
Командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук прокоментував вибухи в окупованому Севастополі.
«Ми ж обіцяли, що «далі буде...» Тож поки окупанти оговтуються в Мелітополі, а в Севастополі досі лунають сигнали повітряної тривоги, вкотре подякую льотчикам Повітряних Сил! «Все ракеты сбиты!» Сподіваюсь, що наступного разу російське ППО нас знову не підведе», – написав він у телеграмі.
Раніше стало відомо про кілька вибухів в окупованому Севастополі. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Міноборони РФ заявило, що після удару один військовий зник безвісти, сили ППО нібито збили п’ять ракет.
Водночас у соцмережах пишуть, що внаслідок удару є шестеро постраждалих. Офіційного підтвердження цих даних немає.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Зеленський про візит до Канади: «впевнений, буде змістовно»
Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Канади.
Він висловив впевненим, що візит «буде змістовним».
«Переговори з прем’єр-міністром Трюдо: оборонна співпраця, реалізація Формули миру. Підписання важливих двосторонніх документів, які посилять наші економічні зв’язки. Зустріч із генерал-губернатором Канади, виступ у парламенті, спілкування з парламентаріями, із канадською громадськістю: представниками бізнесу, лідерами думок, українською громадою. Впевнений, буде змістовно. Вдячні Канаді за принципову лідерську підтримку», – написав він у телеграмі.
Після візиту до США Зеленський прибув до Канади. Хоча раніше ця поїздка не анонсувалася. Як повідомив офіс прем’єр-міністра цієї країни Джастіна Трюдо, канадський лідер планує «підтвердити постійну військову, економічну, гуманітарну підтримку Канади та підтримку розвитку України».
Удар по штабу Чорноморського флоту РФ: військовий зник безвісти, пожежу досі гасять
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що продовжують гасити пожежу у штабі Чорноморського флоту РФ після ракетного удару.
«Сил та засобів достатньо. Прохання зберігати спокій. Ситуація під контролем екстрених служб. За попередньою інформацією, цивільна інфраструктура навколо штабу флоту не постраждала. Люди, які перебували під час удару на вулиці, теж не постраждали», – написав він у телеграмі.
Внаслідок удару по ЧФ РФ один військовий зник безвісти, сили ППО нібито збили п’ять ракет, заявили в Міноборони РФ.
У соцмережах пишуть, що внаслідок удару є шестеро постраждалих.
Раніше стало відомо про кілька вибухів в окупованому Севастополі. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
У МВС показали наслідки російської атаки по місту Курахове – фото
У Міністерстві внутрішніх справ показали наслідки російської атаки по місту Курахове на Донеччині.
Пресслужба МВС опублікувала фото наслідків у телеграмі.
За даними Офісу генпрокурора, близько 22:00 21 вересня російські війська завдали удару по житловому кварталу в місті Курахове. Повідомляється, що удару було завдано двома ракетами «Іскандер» – одна з ракет поцілила у двоповерховий житловий будинок, поранень зазнали 16 людей.
Російські війська практично щодня обстрілюють частину Донецької області, підконтрольну українській владі. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Шмигаль: Україна отримала 1,5 млрд євро допомоги від Євросоюзу
Україна отримала від Євросоюзу восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Сьогодні Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро від Євросоюзу. Загалом бюджетна підтримка ЄС України у 2023 році вже становить 13,5 млрд євро», – написав він у твіттері.
За словами прем’єра, загальна підтримка України з боку ЄС від початку повномасштабного вторгнення РФ сягнула приблизно 70 млрд євро.
Попередній транш допомоги від ЄС Україна отримала 22 серпня.
Читайте також: Міністр фінансів розповів, якою буде частка міжнародної допомоги в бюджеті на наступний рік
Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро. У Мінфіні заявляють, що МФД надається на «безпрецедентно пільгових умовах» та спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету України.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.
Кошти мають піти на покриття поточних видатків українського уряду, зокрема виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також на відновлення найважливіших об’єктів, які постраждали внаслідок російського вторгнення.
В окупованому Севастополі було чутно три потужні вибухи, від яких затремтіли шибки у вікнах, повідомляє кореспондент Крим.Реалії – проекту Радіо Свобода.
Телеграм-канали також повідомляють про роботу ППО у Сакському та Бахчисарайському районах Криму.
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Крім того, рух на Керченському мосту вдруге за день зупинили.
20 вересня в соцмережах писали про звуки вибухів в окупованому Севастополі. Також йшлося про те, що в Південній бухті Севастополя і в Інкермані військові РФ застосували димову завісу. Згодом у ЗСУ заявили про «успішний удар» по командному пункту Чорноморського флоту російських військових біля Верхньосадового.
16 людей поранені внаслідок ракетного удару по місту Курахове – ОГП
Унаслідок ракетного удару по місту Курахове на Донеччині поранено 16 людей, повідомив 22 вересня Офіс генерального прокурора.
За цими даними, близько 22:00 21 вересня російські війська завдали удару по житловому кварталу в місті Курахове Покровського району Донецької області. За даними відомства, удару було завдано двома ракетами «Іскандер».
Одна з ракет поцілила у двоповерховий житловий будинок, поранень зазнали 16 людей.
Крім того, пошкоджено вікна, фасади та покрівлі в інших багатоквартирних будинках. Триває розбір завалів.
Говорити як «друзі». Дуда заявив про готовність до переговорів з Зеленським
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що готовий як «друзі» говорити з президентом України Володимиром Зеленським, щоб вирішити «складні ситуації» між їхніми країнами. Про це повідомляє CNN.
Посилаючись на слова Зеленського під час Генеральній асамблеї ООН про те, що «деякі наші друзі в Європі розігрують солідарність у політичному театрі», Дуда сказав польському каналу TVN24, що хоча його український колега не згадував конкретно Польщу, «натяк був, і ми всі це зрозуміли».
Відповідаючи на запитання, чи засмучений коментарем Зеленського, Дуда відповів, що «можливо, засмучений - це занадто сильне слово».
«Я був роздратований, я б так сказав. Я кажу так: «давайте зберігати спокій, будь ласка, не піднімайте температуру, тому що це суперечка, яка стосується невеликої частини наших відносин. Давайте не дозволимо, щоб це вплинуло в цілому, тому що цьому немає жодного виправдання, і від цього виграють лише інші», – сказав Дуда.
20 вересня Варшава викликала українського посла, щоб передати протест через виступ українського президента Володимира Зеленського в ООН.
«З початку повномасштабної агресії, Росія заблокувала наші чорноморські та азовські морські порти. Наші порти на Дунаї досі залишаються мішенню для її ракет і безпілотників… Ми працюємо над збереженням сухопутних маршрутів. Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – заявив президент.
Після цього Міністерство закордонних справ України закликало «польських друзів відкинути емоції». У відомстві додали, що українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики.
Росія розпочала енергетичний терор уже у вересні – Шмигаль
Росія вже розпочала в останні тижні енергетичний терор, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на Регіональному економічному форумі. Але, цитує слова голови уряду агенція «Інтерфакс-Україна», цього разу країна підготувалася до загроз краще.
«Ми розуміємо, що етап енергетичного терору в цей опалювальний сезон уже розпочався. Ми бачимо це за знищенням інфраструктури, виробництва, прокачки, зберігання пального. Ми бачимо це за першими ударами по регіональних підстанціях енергетичних в останні два тижні», – сказав він.
Шмигаль спрогнозував, що ці атаки триватимуть, але, за його словами, побудований захист – і активний у вигляді протиповітряної оборони, і пасивний у вигляді спеціальних конструкцій, він працює і продовжує посилюватися.
«Ми набагато більше підготовлені та сильніші, ніж були торік. Тому переконаний, що разом пройдемо цю складну зиму... Точно зима буде складна, точно не легша, але точно ми до неї готові краще, тому що ми розуміємо, до чого готується ворог і які загрози та виклики перед нами всіма стоять», – наголосив премʼєр-міністр.
Bloomberg: німецька держкомпанія відновила торгівлю зрідженим газом із Росією
У Німеччині націоналізована Securing Energy for Europe GmbH (SEFE) – колишній підрозділ російського «Газпрому» – планує завантажувати зріджений природний газ, вироблений на Ямальському заводі в Сибіру, на початку жовтня, пише видання Bloomberg.
Німеччина націоналізувала SEFE минулого року в розпал енергетичної кризи в Європі.
Згідно з даними порту, судно SEFE по річці Амур забере російський вантаж шляхом перевалки в Бельгії 1 жовтня і доставить його в Індію пізніше цього місяця.
«Німецькі порти не беруть участі в цьому процесі, а також європейські чи німецькі газові мережі», – сказав представник компанії електронною поштою. – «Тому ці поставки не доходять на німецький ринок, до промисловості чи споживачів у Німеччині».
За даними видання, компанія має довгостроковий контракт на купівлю обсягів ямальського зрідженого газу, який успадкував від «Газпрому». Вона також має окремі довгострокові зобов’язання щодо постачання індійській компанії GAIL Ltd.
Згідно з угодою 2018 року, SEFE повинна буде заплатити за обсяги поставки, навіть якщо вони не були взяті та транспортовані до Індії, за словами компанії. «Така процедура була б економічно невиправданою», – йдеться в повідомленні.
«Тривають важкі бої біля Кліщіївки в районі залізниці» – речник ЗСУ Євлаш
У районі Кліщіївки тривають важкі бої, зокрема, поблизу залізниці, через яку відбувається постачання російських сил. Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Ранок) заявив начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш.
«Зараз там ідуть важкі бої в районі залізниці. Залізниця знаходиться також під постійними артилерійськими пострілами як їхніми, так і нашими. Не можна сказати, що вони контролюють прямо повністю залізницю. Про те і ми зараз намагаємося закріпитися аби повністю вже відбити у окупантів будь-які напрями просуватися на цьому напрямку і залізниця була наша», – сказав Євлаш.
Раніше, Євлаш заявляв, що ЗСУ взяли під вогневий контроль трасу Бахмут – Горлівка, через яку сили РФ отримують постачання. Вогневий контроль «значно ускладнило логістику російських військ», казав він.
Звільнення Кліщіївки та Андріївки наблизило українські війська до одного з основних шляхів постачання до Бахмута, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
«Цей тактичний успіх наблизив українські сили до дороги Т 05-13, одного з основних шляхів постачання до Бахмута з півдня. Однак Росія продовжує утримувати залізничну колію, яка пролягає вздовж насипу між Кліщіївкою та Т 05-13, створюючи перешкоду, яку легко захистити», – йдеться у повідомленні.
Британська розвідка зауважує, що недавнє передислокування російських ВДВ із Бахмута до півдня України, ймовірно, послабило оборону Росії навколо Бахмута.
«Максимальна дистанція від Росії»: як війна впливає на погляди вірян на півдні і перехід до ПЦУ
Як війна, яку веде Росія проти України, російські обстріли українських міст і сіл, впливають на ставлення до Української православної церкви, що перебуває в єдності із Москвою? Чи відбувається долучення релігійних громад на півдні до Православної церкви України (ПЦУ)? В чому складність цього процесу та від чого він залежить? Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Від початку повномасштабної війни Росії проти України та до кінця 2022 року до Православної церкви України перейшли 214 релігійних громад, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот із посиланням на власний аналіз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Станом на 10 квітня 2023 року приналежними до ПЦУ стали ще 63 українські релігійні організації.
- Майже третина церков, що змінили свою належність, розташовані на Київщині – 20 церков. Найбільші показники мають також Вінниччина та Хмельниччина – по 10 релігійних установ, що перейшли до ПЦУ від початку року.
- Долучення до Православної церкви Україні триває і на півдні. 4 серпня 2023 року на Херсонщині три релігійних об’єднання перейшли до ПЦУ: Святої Трійці в Осокорівці, Іоанна Предтечі у Миролюбівці та Різдва Богородиці в Антонівці, повідомляла Херсонська обласна військова адміністрація.
- 20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, який зобов’язує Українську православну церкву (Московського патріархату) вказати у своїй назві приналежність до Російської православної церкви (РПЦ).
Сили РФ обстріляли житлові квартали Херсона, є жертви – влада
Унаслідок здійсненого російськими військовими обстрілу зранку 22 вересня є щонайменше один загиблий і один поранений. Про це повідомили представники місцевої влади.
«З самого ранку у Херсоні неспокійно. Окупаційні війська вкрили вогнем житлові квартали міста. Через влучання ворожих снарядів виникли пожежі у житловому будинку та гаражі. На цю годину відомо про двох постраждалих. На жаль, від отриманих поранень загинув 25-річний чоловік, ще одна людина – поранена», – написав у телеграмі голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.