Малюська: уряд погодив два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія
Міністр юстиції Денис Малюська заявляє, що уряд погодив два законопроєкти, ухвалення яких рекомендувала Єврокомісія для початку переговорів про вступ до ЄС.
Йдеться про законопроєкти щодо збільшення кількості співробітників НАБУ на 300 осіб (поетапно, по сто протягом кожного з наступних років), а також щодо виключення окремих положень із закону про запобігання корупції, що зменшують ефективність механізму декларування активів.
У КМУ уточнили, що законопроект щодо НАБУ передбачає поетапне збільшення кількості співробітників на 300 осіб – з 700 до 1000 осіб, передбачивши, зокрема, збільшення кількості осіб начальницького складу з 500 до 750 осіб.
«Схвалення цих двох законопроєктів означатиме виконання одразу двох з чотирьох ключових рекомендацій, які надала нам Єврокомісія у своєму звіті щодо розширення. Будемо прохати народних депутатів та профільний комітет розглянути ці ініціативи у пріоритетному порядку», – написав Малюська на своїй сторінці в фейсбуці.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна прийняти закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу».
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Міністр оборони Словаччини повідомив Столтенберґу про припинення військової допомоги Україні
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом у Брюсселі 13 листопада – про це пресслужба словацького Міноборони заявила у вівторок.
За повідомленням, переговори стосувалися, поміж іншого, подальшої допомоги Україні від Словаччини.
«Глава Міноборони Каліняк поінформував генерального секретаря НАТО про припинення військової допомоги Україні зі словацьких запасів. Попри це, Словаччина пропонує досить широкий спектр гуманітарної, цивільної та технічної нелетальної допомоги. Іноземні партнери повністю поважають рішення нового уряду», – йдеться в заяві.
Столтенберґ наразі не коментував зустріч. 14 листопада, коментуючи зустріч міністрів оборони Євросоюзу, генеральний секретар НАТО повідомив, що розмова стосувалася також «критичної важливості продовження підтримки України».
Днями словацьке видання SME повідомило, що новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 мільйона євро.
Фіцо проводив інтенсивну передвиборчу кампанію, обіцяючи припинити військову допомогу Україні, зробити зовнішню політику незалежною та захистити кордони від нелегальних мігрантів.
У ДБР припускають, що командир 128 ОГШБр міг бути мішенню російського удару на Запоріжжі
У Державному бюро розслідувань припускають, що командир 128 окремої гірсько-штурмової бригади Дмитро Лисюк міг бути мішенню російського удару, внаслідок якого 3 листопада на Запоріжжі загинули 19 військових.
«З нових деталей – на сьогодні є припущення, що ймовірною мішенню міг стати, зокрема, і комбриг, який не встиг на шикування за випадковим збігом обставин», – сказала в ефірі національного телемарафону радниця з комунікації ДБР Тетяна Сапьян.
Вона зауважила, що дані про загибель бійців 128 ОГШБр, які сьогодні оприлюднив міністр Рустем Умєров, є внутрішнім розслідуванням Міноборони.
За її словами, результати цього «дослідження доповнять матеріали кримінального провадження, яке розслідує ДБР».
Раніше 14 листопада міністр оборони Рустем Умєров повідомив про результати перевірки обставин ракетного удару по військових 128 окремої гірсько-штурмової бригади. За його словами, дійсно, бійців зібрали у дворі будинку, щоб нагородити, проігнорувавши всі правила маскування. Він додав, що після фіксації ракетного пуску був сигнал «ракетна небезпека», але «на місці нагородження жодних централізованих безпекових заходів вжито не було».
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
6 листопада 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада вперше виступила із заявою щодо ракетного удару військ РФ на Запоріжжі, заявивши, що втратила 19 своїх бійців.
Командира 128-ї бригади Збройних сил України Дмитра Лисюка відсторонили від займаної посади на час розслідування. За даними деяких ЗМІ, командир 3 листопада приїхав на місце нагородження військових із запізненням.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи загибель воїнів 128-ї ОГШБ, заявив, що «це трагедія, якої можна було уникнути». Він додав, що за фактом трагедії було зареєстровано кримінальне провадження і має бути з’ясовано «всі обставини того, що сталося, хто конкретно та які розпорядження давав».
Прокуратура встановила особи двох військових РФ, підозрюваних у вбивстві письменника Вакуленка
Двом російським військовим заочно повідомили про підозру у вбивстві дитячого письменника Володимира Вакуленка на Харківщині – про це повідомив Офіс генерального прокурора 14 листопада.
За даними слідства, підозрювані є військовими 4 роти 4 батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву угруповання «ЛНР» у складі 8-ї загальновійськової армії Південного воєнного округу Збройних сил Росії. Йдеться про командира роти з позивним «Лев» та його підлеглого-кулеметника на прізвисько «Удод». Обидва народилися в наразі окупованому Луганську.
Торік підозрювані перебували в окупованому селі Капитолівка Ізюмського району, коли дізналися, що в селі живе український дитячий письменник Володимир Вакуленко, який виступає проти російської агресії.
У березні 2022 року вони затримали письменника разом із 14-річним сином і безуспішно намагалися схилити до співпраці з окупантами.
«24 березня окупанти знову повернулись і на цей раз «затримали» тільки письменника. Після цього командир роти «Лев» наказав своєму підлеглому-кулеметнику застрелити письменника. «Удод» вистрелив у чоловіка з пістолета Макарова. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень Володимир Вакуленко помер на місці», – йдеться в повідомленні ОГП.
Крім того, російських військових також підозрюють у вбивстві ще трьох цивільних, серед них – колишнього учасника антитерористичної операції. Спершу їх утримували в погребі й катували, потім відвезли до лісу в Капитолівці.
«Командир роти наказав своєму підлеглому на прізвисько «Удод» застрелити чоловіків. Експертизами встановлено, що двоє загиблих були вбиті пострілами з пістолета Макарова. Третього потерпілого окупанти забили до смерті», – додають у ОГП.
Правоохоронці також встановили факт знущання та незаконного ув’язнення підозрюваними ще одного цивільного, якого зрештою відпустили.
«Вирішується питання щодо оголошення підозрюваних у розшук. Наразі встановлено, що всі злочини «Лев» та «Удод» вчиняли у групі з іншими російськими військовими, ідентифікація яких триває», – зазначає прокуратура.
Про вбивство письменника Володимира Вакуленка російськими військовими стало відомо після звільнення Харківщини. У листопаді 2022 року його колишня дружина Ірина Новіцька повідомила, що ДНК-експертиза дозволила ідентифікувати останки Вакуленка.
Володимир Вакуленко – автор понад десятка книжок, в тому числі дитячих, активний учасник Революції Гідності та волонтер. У 2020 році випустив антологію білоруської поезії «Жыве Беларусь! За нашу і вашу свободу!». Активно друкувався в у журналах, часописах і альманахах.
Генштаб: ЗСУ відбили 18 атак Росії на Мар’їнському напрямку і 15 – на Авдіївському
Протягом дня на фронті зафіксували 57 бойових зіткнень із російськими загарбниками, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України ввечері 14 листопада.
Штаб називає складною обстановку на сході та півдні України. На півночі ситуація суттєво не змінювалася.
Командування також звітує, що Сили оборони відбили:
- сім атак на Куп’янському напрямку, біля Синьківки та Петропавлівки
- «безуспішні» штурмові дії Росії поблизу Надії та Серебрянського лісництва на Лиманському напрямку
- 10 російських атак поблизу Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки на Бахмутському напрямку
- 15 атак російських військ біля Авдіївки, Северного, Тоненького, Водяного та східніше Первомайського
- 18 атак поблизу Мар’їнки та Новомихайлівки на Донеччині
- штурмові дії російських військ поблизу Старомайорського на Шахтарському напрямку
Крім того, Збройні сили України продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку та штурмові дії в напрямку Бахмута.
Командування повідомляє про 10 авіаційних ударів по місцях зосередження російських військ і техніки, а також збиття двох ударних дронів Shahed-136/131 та керованої авіаційної ракети Х-59. Крім того, ракетні війська ЗСУ уразили шість районів зосередження військових РФ і низку військових цілей.
Понад 750 учасників війни проти України отримали ділянки землі в Криму – представництво президента
В анексованому Криму понад 750 учасників війни проти України отримали безкоштовні земельні ділянки – про це повідомляє представництво президента України в Автономній Республіці Крим 14 листопада, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Усього сформовано близько 800 земельних ділянок у Сакському та Чорноморському районах. Крім того, на завершальному етапі перебуває формування масиву у Ленінському районі», – зазначили в представництві.
У жовтні глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що в Криму російська влада підготувала 600 наказів на видачу землі російським військовим, які брали участь у війні проти України.
У грудні 2022 року російський парламент Криму дозволив учасникам війни проти України із Криму безкоштовно видавати земельні ділянки.
7 квітня цього року стало відомо, що підконтрольна Росії влада Криму почала видавати накази про надання земельних ділянок учасникам війни проти України. На першому етапі, за даними російського державного агентства ТАСС, підготували 511 ділянок загальною площею 56 га у Сакському районі.
Мільйон снарядів для України лишаються «політичною» метою – Боррель
Плани надати Україні мільйон боєприпасів до березня 2024-го року залишаються «політичною» ціллю. Про це за підсумками зустрічі з міністрами закордонних справ та оборони країн-членів ЄС заявив Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Реалізація (плану – ред.) триває. Я можу назвати вам усі цифри сьогодні, але завтра будуть інші, оскільки процес у розвитку... Один мільйон боєприпасів залишаються політичною метою, яку ми визначили разом з державами-членами. Амбітна, але це все ще ціль, і ми продовжуватимемо її досягати, роблячи щодня все, щоб доставляти швидше та більше боєприпасів», – зазначив дипломат.
Боррель нагадав, що станом на зараз третина плану виконана – поставлено понад триста тисяч боєприпасів.
«Вони надходять із запасів, і це – результат зміни маршруту чи пріоритетів замовлень, оскільки європейська промисловість експортує багато в треті країни. Так. Ми просимо держави-члени змінити маршрут і свій пріоритет, щоб надати його Україні», – наголосив Верховний представник.
Головний дипломат ЄС також зауважив, що оборонна промисловість має виробничий потенціал, що відповідає поставленій меті, однак важливі замовлення.
«Пам’ятайте, що наступний шлях – замовлення галузі через спільні закупівлі. На 2023 і 2024 роки замовлено 120 тисяч снарядів. Але я наполягаю, що процес триває. Цифри будуть збільшуватися... Галузь, на думку Єврокомісії, має потенціал. До березня матимемо потужність виробництва в один мільйон боєприпасів, але суттєва частина експортується. Маршрут і пріоритети потрібно міняти», – резюмував Боррель.
Навесні Брюссель оголосив про триетапний план із постачання Україні мільйона боєприпасів за рік – до березня 2024 року. Перший етап передбачав надання зброї країнами-членами із власних запасів, наступні – спільні закупівлі для допомоги Україні та поповнення власних складів, а також розширення виробництва у ЄС загалом.
Днями кілька європейських дипломатів повідомили Радіо Свобода, що Євросоюз може не встигнути вкластися в ці терміни. Цю ж інформацію підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Умєров про загибель бійців 128 ОГШБр на Запоріжжі: «ми знаємо похвилинно, що відбулось»
Міністр оборони Рустем Умєров отримав результати перевіки обставин ракетного удару по військових 128 окремої гірсько-штурмової бригади – про це він заявив 14 листопада.
«Зараз ми знаємо похвилинно, що і як відбулось. Розібралися, що призвело до трагедії і як її можна було уникнути. Так – там справді зібрали бійців у дворі будинку, щоб нагородити. Було проігноровано всі правила маскування. Поруч припаркували більше десяти автомобілів», – написав міністр у своїй фейсбук-сторінці.
При цьому під час нагородження у небі зафіксували російський безпілотник-розвідки, в області оголосили повітряну тривогу.
«Військових попередили про сектор, в якому працює ворожий БПЛА. Як тільки зафіксували ракетний пуск, поширили сигнал «ракетна небезпека». На місці нагородження, жодних централізованих безпекових заходів вжито не було», – каже Умєров.
Він зазначив, що слідство триває, в тому числі за участі Державного бюро розслідувань.
Голова Міноборони також заявив, що доручив Генеральному штабу перевірити виконання безпекових протоколів у підрозділах.
«Звертаюся до всіх командирів, які відповідальні за безпеку воїнів: зневага до базових заходів безпеки неприпустима», – додав він.
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
6 листопада 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада вперше виступила із заявою щодо ракетного удару військ РФ на Запоріжжі, заявивши, що втратила 19 своїх бійців. Бригада попросила до закінчення перевірки не поширювати неперевірену інформацію про обставини трагедії.
4 листопада голова Запорізької ОВА Юрій Малашко казав, що через удар військ РФ ракетою по Зарічному 3 листопада поранень зазнали 9 місцевих жителів – 4 чоловіків та 5 жінок.
6 листопада стало відомо, що командира 128-ї бригади Збройних сил України Дмитра Лисюка відсторонили від займаної посади на час розслідування.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи загибель воїнів 128-ї ОГШБ, заявив, що «це трагедія, якої можна було уникнути». Він додав, що за фактом трагедії було зареєстровано кримінальне провадження і має бути з’ясовано «всі обставини того, що сталося, хто конкретно та які розпорядження давав».
Як почуваються військові, які повертаються з бойових умов в цивільне життя? Саме таким питанням задались у волонтерській спільноті VATRA, де у форматі невеликих інтерв’ю опитали 35 військових. Опитані бійці, зокрема, наголошують на нерозумінні з боку суспільства, кажуть про дратівливість і лицемірство з боку окремих людей. Чи справді це так і чому?
Офіс генерального прокурора у 2022 році надіслав до іноземних держав загалом 606 звернень про видачу осіб – про це він повідомив на запит Радіо Свобода, надісланий у жовтні.
За цей же період було виконано 53 звернення щодо екстрадиції, з них 23 – надісланих у цей же період.
«За січень – вересень 2023 року за клопотаннями органів досудового розслідування надіслано 103 звернення про видачу осіб (екстрадицію). Виконано таких звернень – 77 (з них 38, що надіслані у звітному періоді)», – йдеться у відповіді.
При цьому Офіс уточнює: виконаним вважається таке звернення, за яким в іншій державі ухвалили рішення по суті. Прокуратура не уточнює, скільки рішень були позитивними, а скільки запитів іноземні держави відхилили.
«Загалом на території країн, з якими Україна здійснює міжнародно-правове співробітництво, зафіксовано перебування 11 осіб, щодо яких наявні відомості про їх участь у війні Росії проти України та можливу причетність до вчинення злочинів на території України», – повідомляє прокуратура.
До цієї цифри входять тільки ті люди, місце перебування яких встановили українські органи досудового слідства та прокуратури та підтвердили правоохоронці іноземних країн.
Щодо всіх 11 людей ОГП надіслав запити на міжнародно-правову допомогу, щодо однієї людини направлено запит на екстрадицію.
Зокрема, ОГП повідомив, що в серпні направив запит про затримання та арешт підозрюваного в участі в терористичній організації у Фінляндії, у вересні – запросив його екстрадицію. У серпні стало відомо, що Україна просить Фінляндію екстрадувати одного з командирів диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» Яна Петровського.
Також у лютому 2023 року за ініціативи прокуратури суд передав Міністерству юстиції запит щодо ініціювання арешту підозрюваного в порушенні законів і звичаїв війни, який, за даними ОГП, перебував у Туреччині. 9 лютого Мін’юст підтримав цей запит і передав його Туреччині. Імені підозрюваного ОГП не називає.
Станом на 10 листопада обидва запити перебували на розгляді компетентних органів Фінляндії та Туреччини.
«При цьому важливо врахувати, що запит про екстрадицію може бути надісланий прокурором за умови, якщо особі повідомлено про підозру та щодо неї українським судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або судом за умови набуття законної сили вироком суду, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання», – роз’яснюють у прокуратурі.
У вересні стало відомо, що поліція в Норвегії затримала колишнього найманця угруповання «ПВК Вагнера» Андрія Медведєва, який раніше утік до цієї країни з Росії. Його затримали в селі Гренсе Якобселв неподалік кордону з Росією, коли він, за повідомленнями, прямував до кордону в темний час доби з метою перетнути її поза пунктом пропуску.
Газета писала, що Офіс генпрокурора України просила Норвегію допомогти в організації допиту Медведєва, але росіянин зустрічатися зі слідчими відмовився. У лютому норвезькі ЗМІ писали, що Київ розглядає можливість запиту на екстрадицію росіянина.
Московський аеропорт Шереметьєво встановив комплекс захисту від безпілотників
Московський аеропорт Шереметьєво встановив радіолокаційний комплекс для виявлення та придушення безпілотників, повідомляє російська державна інформагенція ТАСС із посиланням на матеріали аеропорту про забезпечення комплексної безпеки.
У документах ідеться, що радіолокаційно-оптичний комплекс «ЕНОТ-СД» було встановлено в Шереметьєво «з метою забезпечення високого рівня безпеки польотів».
«Програмно-апаратний комплекс призначений для автоматичного виявлення цілей, що низько летять (у тому числі безпілотних суден малого класу), їхньої верифікації з відеозображення та подальшої протидії шляхом створення перешкод», – цитує агенція матеріали аеропорту.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну безпілотники кілька разів атакували Москву. Через атаки аеропорти російської столиці зупиняли роботу, не випускаючи і не приймаючи рейси.
З початку повномасштабної війни російські державні структури витратили 666,7 мільйона рублів на захист Москви та Підмосковʼя від атак безпілотників, повідомляло на початку листопада видання «Агентство» з посиланням на дані державних закупівель.
«Не чекати перемоги, а інвестувати вже у відбудову України» закликав у Варшаві міністр енергетики України Герман Галущенко під час міжнародних конференції Rebuild Ukraine. Powered by Energy. Представники енергетичної галузі з 30 країн світу, а також інвестори, донори і фірми обговорюють, як можна допомогти у відбудові енергетики України зараз – у час війни, а також тоді, коли «стихне зброя». Під час заходу кореспондентці Радіо Свобода вдалося поспілкуватися з міністром енергетики і розпитати про підготовку до зими, захист енергосистеми від російських атак, а також про збитки, якої зазнає галузь на окупованих територіях.
Авдіївка: чи почалася битва за коксохім?
Американський Інститут вивчення війни (ISW) прив'язав відео до місцевості та повідомив, що 13 листопада армія Росії просунулась до східної околиці Степового – за три кілометри на північ від Авдіївки.
Також аналітики звернули увагу на повідомлення одного з російських військових блогерів про те, що Сили оборони контролюють уже лише половину Авдіївського коксохімічного заводу. Проте більшість блогерів стверджували, що бої все ще тривають на підступах до заводу на північній околиці міста.
Росія вже більше місяця штурмує Авдіївку з усіх боків і потроху оточує місто. Згідно з картоюпроєкту DeepState, зараз у ЗСУ залишилася ділянка за кілька кілометрів на захід від міста, щоб живити боєприпасами та особовим складом свій гарнізон.
14 листопада президент Володимир Зеленський за підсумками селектора повідомив, що військові доповіли йому про збільшення кількості російських штурмів на Авдіївку, Куп'янськ та Мар'їнку.
Також раніше з'явилися повідомлення, що російські війська перейшли до наступу на північ від Бахмута – з прицілом на захоплення міста Часів Яр.
Головні питання випуску:
Наскільки критична ситуація на північ від Авдіївки, де Росія підійшла до Степового?
Чи почалася битва за Авдіївський коксохім?
І що загарбники вирішили робити із загонами ЗСУ, які продовжують утримувати невелику ділянку на лівому березі Дніпра?
Rheinmetall готує для України 25 танків Leopard 1A5 та іншу техніку – Der Spiegel
Німецький концерн Rheinmetall поставить Україні 25 танків типу Leopard 1A5, пʼять броньованих ремонтно-евакуаційних машин та два навчальні танки, повідомляє 14 листопада видання Der Spiegel.
Загальна сума замовлення складає кілька десятків мільйонів євро. До неї входить не лише пакет поставок, а й вартість навчання, логістики, запчастин, введення в експлуатацію на місці та ремонту. Фінансування постачання здійснюється з бюджету на замовлення уряду ФРН.
Танки Leopard 1A5 були зняті з використання бундесвером 10 років тому, проте залишалися на складах. Після початку повномасштабної війни в Україні було ухвалено рішення про їхню розконсервацію.
Видання повідомляє, що у вересні Київ відмовився приймати 10 старих танків цієї моделі через проблеми, що виникли, – танки потребували додаткового ремонту. Оскільки в Україні не було навченого технічного персоналу та запчастин, сенсу у їхньому постачанні Київ не побачив.
Rheinmetall збирається наступного року також поставити в Україну 14 танків Leopard новішої моделі 2A4.
РФ: у Якутії військком вимагає відправляти в Україну по 500 жителів регіону на тиждень
Військовий комісар Якутії Олександр Авдонін заявив про необхідність до кінця 2023 року відправляти на війну в Україну по 500 жителів регіону щотижня, повідомляє фонд «Вільна Якутія».
Зокрема, під час закритого засідання уряду Якутії Авдонін повідомив, що для виконання плану мобілізації на цей рік до кінця грудня Якутія має відправляти на фронт не менш як 15 осіб від кожного з 36 муніципальних утворень республіки.
За словами Авдоніна, за даними на вересень число добровольців у Якутії було найменшим серед регіонів Далекосхідного федерального округу РФ. План щодо набору добровольців до російської армії виконаний на третину, заявив він. Авдонін сказав про Аланський улус, у якому до кінця року мають набрати 176 добровольців, а поки що знайшли лише 36. Військком також повідомив про великий недобір добровольців у Якутську.
«Працюватимемо, горбатитимемося, людей відправлятимемо. Тому що ніщо не закінчилося. Начебто кажуть там контрнаступи всі ці зупинилися, начебто там простіше на фронті стало, та ні чорта не простіше. Хлопці в окопах гинуть щодня», – заявив Авдонін.
Раніше видання «Важные истории» писало, що апарат представника президента РФ у Центральному федеральному окрузі призначив регіональним органам влади план з вербування на війну проти України. Забезпечувати необхідну кількість новобранців пропонується за рахунок мігрантів, банкрутів, боржників, безробітних та представників інших уразливих соціальних верств суспільства, які отримали паспорт Росії.
21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив так звану «часткову мобілізацію». Російський лідер повідомив, що призиватимуть тих, хто перебуває в запасі, насамперед тих, хто проходив службу в лавах Збройних сил РФ і має військово-облікові спеціальності. Після цього міністр оборони Росії Сергій Шойгу сказав, що до армії потрібно призвати 300 тисяч осіб.
Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги
Уряд Німеччини надав Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшли танки, інженерна та автомобільна техніка, боєприпаси до артилерії та стрілецької зброї, повідомила пресслужба Міністерства оборони ФРН.
Новий пакет містить:
- 10 танків Leopard 1A5
- 14 автомобілів Bandvagn 206
- 5 гусеничних носіїв Warthog Ambulance
- 1 танк Winsent 1 для розмінування
- 10 розвідувальних БПЛА VECTOR
- 14 наземних оглядових радарів GO12
- 3 машини охорони кордону
- 4 8x8 HX81 тягача та 4 напівпричепи
- 16 вантажівок Zetros
- 13 вантажівок MAN TGS
- 1,4 мільйона набоїв до вогнепальної зброї
РФ планує збільшити виробництво високоточних снарядів – британська розвідка
Міністерство оборони Великої Британії у щоденному огляді війни в Україні пише, що російський військово-промисловий комплекс оголосив про плани модернізувати та збільшити виробництво керованих артилерійських снарядів «Краснополь-М2». Такі снаряди калібру 155 міліметрів російські війська успішно використовують для ураження окремих цілей, наприклад, української техніки.
«Краснополь-М2» наводять за допомогою дронів, проте за умов низької хмарності лазерний детектор снаряда не встигає отримати сигнал і навести боєприпас на ціль. Саме цю проблему, вважають автори огляду, російські військові прагнуть вирішити під час модернізації.
Забезпечення такими високоточними снарядами, зазначає британська військова розвідка, може стати одним із ключових чинників ефективності операцій російських військ в Україні у зимовий період.
Студенти університету «Львівська політехніка» вимагали звільнення професорки Ірини Фаріон (фото)
Кілька десятків студентів у вівторок вийшли на протест біля головного корпусу університету «Львівська політехніка». Як передає кореспондет Радіо Свобода, головна їхня вимога – звільнити професорку кафедри української мови Ірину Фаріон.
За словами студентів, їхня вимога пов’язана з негативним висловлюванням викладачки в одному з інтерв’ю на адресу українських військовослужбовців, які розмовляють російською мовою.
У руках студенти тримали плакати з гаслами «Університет несе відповідальність за приниження українських військових з боку викладачів», «Фаріон геть з політеху». А також вигукували ці гасла.
Rebuild Ukraine: у Варшаві стартувала конференція з енергетичного відновлення України
Понад пів тисячі учасників з 30 країн світу беруть участь у міжнародній конференції з енергетичної відбудови України Rebuild Ukraine. Powered by Energy.
Представники енергетичної галузі європейських країн, разом із інвесторами, донорами і фірмами обговорюють, як можна допомогти у відбудові енергетики України зараз, у час війни, а також тоді, коли стихне зброя.
Українську делегацію очолює міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Україна стане енергетичним хабом Європи. Повномасштабна війна з російським агресором не тільки не зупинила нашу європейську інтеграцію, вона її підштовхує. Керуючись цілями «зеленого» переходу, ми будемо відбудовувати і модернізувати український енергетичний сектор, інтегруючи його до європейських ринків. Дякуємо міжнародним партнерам, які підтримують Україну, ваші інвестиції у відновлення і відбудову української енергетики – це внесок у зелене енергетичне майбутнє Європи», – наголосив очільник Міненерго.
Міністерство енергетики України також повідомило, що Герман Галущенко мав зустріч із першою заступницею помічника Держсекретаря США з енергетичної дипломатії Лаурою Лохман.
«Наша співпраця з американськими партнерами має значні успіхи в енергетиці, зокрема ядерній галузі. Ми прагнемо поглиблювати співробітництво з акцентом на залучення американських інвестицій у розвиток сучасних технологій та їх імплементацію в Україні. Маємо величезні перспективи поглиблення співпраці у водневій галузі, виробництві малих модульних реакторів, розвитку вітро- і сонячної генерації, а також газовій сфері», – зазначив Герман Галущенко.
У межах заходу також відбудеться виставка, на якій українські та іноземні енергетичні компанії та провідні міжнародні інституції презентують потенційні напрямки співпраці для відновлення України.
Бойовики «Хамасу» могли утримувати заручників у лікарнях у Газі – Армія оборони Ізраїлю
Ізраїльські військові стверджують, що частину заручників, захоплених під час нападу угруповання «Хамас» (визнане ЄС і США терористичним) на Ізраїль 7 жовтня, могли утримувати у дитячій лікарні «Ар-Рантісі» у Секторі Гази.
Як стверджується в повідомленні Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), військові, які зайняли під час наземної операції територію лікарні, виявили там сліди перебування бойовиків «Хамасу» та заручників. Представники радикального угруповання це повідомлення поки що не коментували.
Представник ЦАХАЛ Даніель Хагарі вранці 14 листопада заявив, що є підстави вважати, що зараз частину заручників утримують в іншій лікарні в Газі – «Аш-Шифа». Раніше ізраїльські військові заявляли, що під будівлею лікарні розташовані тунелі та командні пункти «Хамасу».
Саме угруповання та лікарі «Аш-Шифи» це заперечують. Вони заявляють про загибель людей на території лікарні внаслідок ізраїльських обстрілів, а також про брак палива, відсутність електрики та медикаментів. Повідомляється, що ізраїльські військові під час боїв у Газі підійшли до комплексу лікарні, але не намагалися взяти її під контроль.