Коли ти – «ціль номер один»: що відбувається на кордоні з Росією на Сумщині
Кордон з Росією на північному сході України, по суті, ще одна лінія фронту. Тут не відбувається масштабних наступальних дій, але постійно працюють диверсійно-розвідувальні групи, а також, як і будь-де на передовій, є обстріли артилерії і мінометів, скиди з безпілотників і удари FPV-дронів.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» побували на одному з опорних пунктів українських прикордонників на Сумщині, а також поспілкувалися з операторами розвідувальних БПЛА. Читайте і дивіться про це тут
«Розмова зі стінкою може бути кориснішою» – Лінкявічюс про діалог Макрона з Путіним
Будь-який діалог із президентом Росії Володимиром Путіним позбавлений сенсу, вважає колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс.
«Путін поскаржився, що Макрон йому більше не телефонує. Схоже, розчарований. Адже про такого «потужного і впливового лідера» ніхто й говорити не хоче. Можливо, нарешті всі зрозуміли, що розмова зі стінкою може бути кориснішою. Російські неонацисти мають бути переможені», – написав дипломат у мережі Х 16 грудня.
14 грудня російський лідер Володимир Путін на пресконференції за підсумками року сказав, що у нього були «досить хороші» стосунки з президентом Франції Емманюелем Макроном, але «з якогось моменту» французький лідер припинив спілкування.
У відповідь на це Макрон 15 грудня сказав, що «не змінював свого номера», додавши, що готовий говорити з Путіним, оскільки це може призвести до закінчення війни РФ проти України.
У Росії відреагували на оголошення в Україні у розшук патріарха РПЦ Кирила Гундяєва
Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін доручив «вжити заходів до розшуку» чиновників Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, які ухвалили рішення про кримінальне переслідування очільника Російської православної церкви (РПЦ) Кирила Гундяєва.
Як повідомляє пресслужба відомства 16 грудня, Бастрикін віддав таке розпорядження в рамках розслідування кримінальної справи щодо незаконного притягнення до кримінальної відповідальності (стаття 299 Кримінального кодексу РФ).
Увечері 15 грудня засоби інформації звернули увагу, що патріарха Кирила оголосили в розшук в Україні як «особу, яка переховується від досудового розслідування». У листопаді СБУ звинуватила голову РПЦ у виправданні збройної агресії Росії проти України.
США твердять, що є легальний спосіб конфіскувати активи РФ в інтересах України – FT
Західні країни аналізують способи конфіскації заморожених російських активів на користь України, пише газета Financial Times.
У статті стверджується, що впродовж останніх тижнів США у приватних переговорах мають дедалі наполегливішу позицію щодо конфіскації заморожених російських активів. На засіданнях «Групи семи» США стверджують, що існує шлях до конфіскації активів, який «відповідає міжнародному праву».
«Члени G7 та інші держави можуть конфіскувати активи Росії як контрзаходи, щоб спонукати Росію припинити агресію», – йдеться в документі уряду США, з яким ознайомилася газета.
Офіційний представник США заявив Financial Times, що Вашингтон веде активні переговори щодо використання російських активів і вважає, що рішення потрібно ухвалити в короткий термін. Це питання можуть обговорити на можливій зустрічі лідерів «Групи семи», присвяченій другій річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну.
FT вказує, що активізація переговорів викликана тим, що впродовж останніх тижнів зірвалося виділення двох пакетів фінансової допомоги для України на суму понад 100 мільярдів доларів: республіканці в Конгресі США та премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокували фінансування Києва.
У західних країнах заморожено близько 300 мільярдів доларів резервів Центрального банку Росії.
52 дні «у пеклі». Історія родини Гусаків із Маріуполя
Родина розповіла про пережитий голод, втрату рідних, дому, авіаудар по пологовому, поранення. Родина Гусаків з Маріуполя Донецької області – подружжя Ольги і Олега, їхній молодший 10-річний син Владислав, старша донька Анастасія і її чоловік.
На момент повномасштабного вторгнення Анастасія була на останніх тижнях вагітності. 22 березня вона народила сина у підвалі лікарні.
Як маріупольській родині вдалося виїхати з окупації, де і як вони зараз живуть – про це Ольга і Олег Гусаки розповіли Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
Європа має 5–8 років, щоб «надолужити згаяне» в галузі оборони – Пісторіус
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європі потрібно готуватися до нових військових загроз. Про це він заявив в інтервʼю виданню Welt am Sonntag, оприлюдненому 16 грудня.
Пісторіус припустив, що до кінця десятиліття Сполучені Штати переключають свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон, а Європа може зазнати нових викликів на тлі можливого скорочення американської військової присутності.
«Ми, європейці, маємо більше брати участь у гарантуванні безпеки на своєму континенті, Ми маємо близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства», – наголосив Пісторіус, не конкретизувавши, що саме може статися в термін від пʼяти до восьми років.
Як відзначив міністр оборони ФРН, Росія значно збільшує виробництво зброї для підтримки свого вторгнення в Україну, а також загрожує країнам Балтії, Грузії та Молдові. «Ми можемо зіткнутися із небезпеками наприкінці цього десятиліття. Але на той час ми будемо до них готові», – твердить Пісторіус.
Міністр також зазначив, що Європа має усвідомлення того, що можливо, доведеться компенсувати американську допомогу Україні, якщо у Вашингтоні не зможуть погодити нове фінансування.
Раніше експерти американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували статтю в німецькому виданні Bild, зауважили, що плани Росії вести війну проти України до 2026 року відповідають продовженню підготовки РФ до тривалого протистояння.
Bild пише, що Росія планує захопити всю територію Донецької та Луганської областей і до річки Оскіл у Харківській області до кінця 2024 року, а значну частину Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей, включно з Харковом і Запоріжжям – у 2025 та 2026 роках.
РФ справді готується до тривалої війни і окупації нових територій – ISW про статтю в Bild
Плани Росії вести війну проти України до 2026 року відповідають продовженню підготовки РФ до тривалого протистояння, пишуть експерти американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували статтю на цю тему в німецькому виданні Bild.
«Російське військове командування проводить довгострокові зусилля для формування стратегічних резервів, і Росія поступово мобілізує свої резерви для підтримки тривалої війни. Середньострокові та довгострокові плани Росії щодо окупації території за межами чотирьох (незаконно) анексованих територій також правдоподібні, враховуючи, що російські офіційні особи, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, нещодавно повернулися до експансіоністської риторики, а російські війська продовжують наступальні операції, щоб розширити свої позиції в Харківській області», – вказують аналітики.
ISW також акцентує на тому, що «раптовий зрив західної допомоги, ймовірно, рано чи пізно призведе до падіння здатності України стримувати російську армію».
У статті, яка вийшла в німецькому виданні Bild 14 грудня, з посиланням на розвідувальні дані та джерела йшлося, що Росія планує окупувати українську територію за межами Донецької, Луганської, Запорізької і Харківської областей упродовж 2024–2026 років.
Bild пише, що Росія планує захопити всю територію Донецької та Луганської областей і до річки Оскіл у Харківській області до кінця 2024 року, а значну частину Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей, включно з Харковом і Запоріжжям – у 2025 та 2026 роках.
На Херсонщині через нічні обстріли поранені троє людей – влада
Уночі 16 грудня російські військові здійснили кілька обстрілів підконтрольної українському уряду частини Херсонської області, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Через «прильоти» по Херсону постраждали люди. У 55-річного чоловіка поранення кінцівок. У 51-річного містянина осколкова травма голови. Також було влучання поблизу інфраструктурного об’єкта. Є пошкодження приміщень. У Степанівці уламки впали поблизу медичного закладу. Поранення дістав лікар, який був на робочому місці. Дар’ївку окупанти атакували «шахедами». На щастя, без жертв», – повідомив чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Сили РФ втратили за добу 930 осіб – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 344 820 своїх військових, зокрема, за останню добу – 930, повідомив зранку 16 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також повідомили про російські втрати техніки:
- танків – 5720 (+14 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 10667 (+13)
- артилерійських систем – 8100 (+1)
- РСЗВ – 920
- засобів ППО – 605
- літаків – 324
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6238 (+12)
- крилатих ракет – 1609 (+1)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10710 (+11)
- спеціальної техніки – 1190 (+1)
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня. За цими даними, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Згідно зі звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона дані про втрати своїх вояків не наводить.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 30 з 31 безпілотника РФ уночі 16 грудня
У ніч на 16 грудня російські військові атакували ударними безпілотниками типу Shahed із трьох напрямків – Приморсько-Ахтарська, Сещі та Курська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Усього в ударі було застосовано 31 ударний БпЛА Shahed-136/131… До відбиття повітряного нападу залучено винищувачі, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних сил ти Сил оборони України. У результаті бойової роботи знищено 30 «шахедів» у межах Дніпропетровської, Київської, Вінницької, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Хмельницької областей», – указано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Авдіївському напрямку українські військові відбили 34 атаки за добу – Генштаб ЗСУ
Сили РФ не полишають спроб оточити Авдіївку, на цьому напрямку українські військові відбили 34 атаки за добу, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 16 грудня.
«Сили оборони успішно відбили 20 атак противника східніше Новобахмутівки, Авдіївки та ще 14 атак східніше Степового, південніше Сєверного та Первомайського Донецької області», – вказано в повідомленні.
Також українські військові вели оборонні дії на Купʼянському, Лиманському, Бахмутському (тут відбито 18 атак), Марʼїнському (13 атак), Шахтарському і Запорізькому напрямках.
У цілому впродовж минулої доби відбулося 96 бойових зіткнень, вказують у Генштабі.
«Загалом ворог завдав двох ракетних та 23 авіаційних ударів, здійснив 40 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – ідеться в ранковому зведенні.
За цими ж даними, впродовж минулої доби авіація Сил оборони завдала сім ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та два склади боєприпасів противника.
Фінляндія знову закрила кордон із Росією
Влада Фінляндії знову закрила кордон із Росією – наступного дня після відкриття двох прикордонних пунктів.
Роботу пунктів пропуску Ваалімаа і Нійрала відновили вранці 14 грудня, 15 грудня о 20:00 їх знову закрили. Влада пов’язує це з черговим напливом мігрантів.
За даними влади, 15 грудня понад 200 осіб попросили притулку у Фінляндії до того, як кордон знову закрили.
В уряді Фінляндії звинуватили російську владу в тому, що вона відразу після тимчасового відкриття двох прикордонних переходів знову почала сприяти шукачам притулку.
11 обстрілів, 41 вибух – Сумська ОВА про обстріли регіону з боку Росії
Російські військові протягом дня здійснили 11 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 41 вибух, повідомила ввечері 15 грудня обласна військова адміністрація.
За повідомленням, обстрілів зазнали Білопільська, Краснопільська, Новослобідська, Зноб-Новгородська громади.
Російські війська при цьому застосували міномети, артилерію, запускали некеровані авіаційні ракети з гелікоптерів і скидали з БпЛА вибухові пристрої (ВОГ), повідомила влада.
Про постраждалих в ОВА не повідомляють.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міноборони Росії визнало масовану атаку безпілотників на окупований Крим
Міністерство оборони Росії заявило, що 15 грудня окупований Крим атакували 26 безпілотників.
За повідомленням, атака тривала в період з 20:30 до 22:30 за місцевим часом. Російське відомство стверджує, що дрони були збиті. Редакція не має у своєму розпорядженні доказів заяв російської влади.
Кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили, що в Криму було чути вибухи у різних районах. Підконтрольна Росії влада прозвітувала про роботу ППО в Севастополі й Сімферопольському районі. Крім того, повідомляли про роботу ППО у районі Генічеська.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Київстар» заявляє, що відновив доступ до мобільного інтернету на всій території країни
Оператор мобільного зв’язку «Київстар», який 12 грудня зупинив роботу своїх сервісів після хакерської атаки, заявляє, що відновив доступ до мобільного інтернету по всій країні.
«Станом на зараз наша команда… активно працює над запуском SMS і відновленням доступу до «Мій Київстар»; поновила роботу понад 95% базових станцій мобільного зв’язку. Мережа стабілізується і працює в усіх стандартах, в тому числі 4G», – повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
«Це означає, що скоро якість зв’язку буде покращуватися. Навіть якщо зараз вона працює зі зменшеною швидкістю. У деяких населених пунктах все ще можуть виникати короткочасні складнощі зі зв’язком. Проте наші спеціалісти оперативно їх усувають. Як тільки ми дізнаємося, що стабілізаційні заходи пройшли успішно і сервіси працюють на 100%, ми обов’язково вам повідомимо» , – додали в компанії.
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
«Одна із версій, яку наразі досліджують слідчі СБУ, – за цією хакерською атакою можуть стояти спецслужби РФ», – повідомили Радіо Свобода в СБУ.
У СБУ кажуть, що відповідальність за атаку вже взяло на себе одне з російських псевдохакерських угруповань, яке є підрозділом російського ГРУ.
Від початку повномасштабної війни мобільні оператори запровадили систему безкоштовного внутрішнього роумінгу. Якщо один з операторів недоступний, користувачі можуть перейти у мережу іншого. Після збою абоненти «Київстар» не могли скористатися цієї послугою.
Повітряні сили попереджають про загрозу ударних дронів на сході та півночі
На Запоріжжі та Дніпропетровщині існує загроза ударів безпілотників, заявляють Повітряні сили 15 грудня.
«Групи ударних БПЛА з Запорізької області в напрямку Дніпропетровщини», – заявляє командування.
Крім того, військові застерегли щодо дронів-камікадзе на півночі:
«Ще декілька груп ударних БпЛА з північно-східного напрямку, курсом на Краснопільський район Сумської області».
Згодом військові повідомили, що ударні безпілотники рухаються з Сумської області на Полтавську.
Наразі повітряна тривога триває на Сумщині, Полтавщині та в чотирьох східних областях.
У ніч проти 15 грудня російські війська вкотре атакували Україну ударними безпілотниками типу Shahed, усі 14 дронів збили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: ЗСУ продовжують стримувати російський наступ у районі Мар’їнки
Російські війська завдали двох ракетних і 11 авіаційних ударів, а також 17 разів обстріляли українські позиції та цивільні об’єкти з реактивних систем залпового вогню протягом дня, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 15 грудня. Крім того, сили протиповітряної оборони збили керовану ракету Х-59.
За добу на фронті зафіксували 82 бойових зіткнення. За зведенням, на Куп’янському напрямку українські війська відбили вісім російських атак біля Синьківки Харківської області. Ще п’ять атак відбили на Лиманському: на схід від Тернів, Ямполівки Донецької області та Макіївки на Луганщині.
Також 15 Сили оборони відбили 15 атак у районі Бахмута: біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки.
Читайте також: Британська розвідка назвала цілі російської армії в Мар’їнці
На Авдіївському напрямку штаб звітує про 17 відбитих штурмів східніше Новобахмутівки й Авдіївки та ще 12 – східніше Степового, південніше Сєверного та Первомайського.
«На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут противник, за підтримки авіації, здійснив 12 безуспішних атак на позиції наших захисників», – заявляє командування.
Російські війська також двічі безуспішно атакували поблизу біля Старомайорського на Шахтарському напрямку і ще сім разів – західніше Новопокровки та південніше Роботиного на Запоріжжі.
«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – додає штаб.
Генштаб звітує про сім авіаційних ударів по місцях зосередження російського особового складу та техніки і шість ракетних ударів по російських військових цілях.
За оцінкою британської розвідки, російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний».
Зруйноване в результаті бойових дій місто Мар’їнка перебувало на лінії фронту від початку вторгнення, і бої серед руїн тривають майже щодня.
Литва передала Україні новий пакет військової допомоги
Литва передала Україні нову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони країни.
За даними відомства, Збройні сили Литви передали Україні кілька мільйонів патронів і кілька тисяч боєприпасів до переносних протитанкових гранатометів малої дальності. До комплекту також увійшли близько тисячі складних розкладачок.
«Ми чуємо настійні прохання України і продовжуємо надавати підтримку відповідно до заявлених потреб. Ми активно закликаємо наших союзників робити те саме», – зазначив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
За даними Міноборони, Литва вже розробила довгостроковий план підтримки. Зокрема відомо, що на 2024-2026 роки передбачено новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 200 мільйонів євро.
Раніше міністр закордонних справ Литви ГабріелюсЛандсбергіс зазначив, що у НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ».
22 листопада Литва передала українській армії понад три мільйони одиниць боєприпасів, а також систем дистанційного підриву і зимове спорядження.
Журналісти підтвердили загибель майже 39,5 тисяч російських військових в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 39 424 російські військовослужбовці – про це йдеться в черговому зведенні Російської служби Бі-Бі-Сі і видання «Медіазона». Журналісти наголошують, що це лише ті загиблі, чиї імена й місця поховання вдалося встановити за відкритими джерелами, а реальна цифра російських втрат може бути набагато вищою.
Від моменту минулого зведення, 1 грудня, до списку загиблих додалося 1163 імені. Зростання втрат обумовлено насамперед інтенсивними боями, що продовжуються, в районі Авдіївки недалеко від Донецька. Серед нових убитих – троє офіцерів у званні від підполковника і вище. Всі вони були пов’язані з авіацією, але загинули на землі під час обстрілів або вибухів мін.
Найбільше повідомлень про загибель військових приходить у Свердловську і Челябінську області Росії, а також у Башкирію і Бурятію. Велика кількість повідомлень про загиблих із Краснодарського краю і Московської області серед іншого пояснюється тим, що там волонтери обходять цвинтарі й фотографують поховання військових – тобто про більшу кількість втрат стає відомо публічно.
Число загиблих мобілізованих за весь час повномасштабної війни складає 4787 осіб. 4338 загиблих – добровольці, 7247 – в’язні, завербовані на фронт із колоній.
Російська служба Бі-Бі-Сі й «Медіазона» ведуть підрахунок числа загиблих військових РФ від початку повномасштабного російського вторгнення. Вони використовують лише відкриті дані: офіційні документи, повідомлення чиновників і ЗМІ, публікації близьких родичів і дані з цвинтарів. Журналісти попереджають, що ці дані – не повні.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні минулого року, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно,спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Крим.Реалії: у Євпаторійському районі працювала російська ППО
У районі між Чорноморським та Міжводним (Євпаторійський район окупованого Криму) працює російська протиповітряна оборона – про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили місцеві мешканці.
Також у розпорядженні редакції є кілька відео з різних точок у цьому районі. Офіційно російська влада ситуацію не коментує. Повітряна тривога у Криму також не оголошувалася.
Згодом підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв також заявив про роботу ППО та збиття безпілотника в місті.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».