Кулеба розповів, як Україні вдалось переконати ЄС почати вступні переговори
Робота над рішенням щодо відкриття вступних переговорів із Європейським союзом була «однією з найскладніших», зазначив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі з журналістом Вадимом Карп’яком.
«Це рішення було найскладнішим (про початок вступних переговорів України з ЄС – ред.), одним з найскладніших у житті, з якими я стикався. І, справді, на рівні магії потім склалися всі фактори», – заявив Кулеба.
Він зазначив, що «Україні потрібно було працювати з угорцями безпосередньо». І частина цієї роботи – перша зустріч українського міністра зі своїм угорським колегою Петером Сіярто від початку повномасштабної війни, каже Кулеба.
Також, як додав голова МЗС, слід було працювати з європейськими лідерами та міністрами, щоб «вони були максимально налаштовані не просто на боротьбу, а на перемогу». Цим, зокрема, займався і президент Володимир Зеленський.
І ще потрібно було «точково працювати» з тими європейськими чиновниками, які мають вплив на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, додав глава української дипломатії. Вони мали не просто вести з ним дискусії, а впливати на нього, каже Кулеба.
«І все це мало зійтися в одній точці, в один момент. Усі повинні були виявити характер, принциповість і дотиснути це питання. Ми його дотиснули. І виступ президента (Володимира Зеленського – ред.) – це один з найкоротших, але найпотужніших виступів, які робив президент з початку війни», – додав міністр.
Раніше стало відомо, що прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував накласти вето на рішення лідерів ЄС щодо відкриття переговорів для України про вступ до Євросоюзу, не було під час сьогоднішнього голосування з приводу цього питання. Як заявив журналістам у Брюсселі чільний представник ЄС, який побажав, щоб його не називали, рішення ухвалили 26 лідерів.
«Орбан міг делегувати когось замість себе, щоб заблокувати рішення, але він цього не зробив. Ухвалене рішення є абсолютно законним з точки зору процедури. Орбан мав 100 варіантів заблокувати початок переговорів, але він цього не зробив – ні сам, ні через когось ним делегованого, а просто залишив раніше зал. Рішення цілком легітимне щодо початку переговорів», – сказав представник ЄС журналістам після голосування на засіданні Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство в Євросоюзі з Україною і Молдовою.
Раніше сьогодні президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
РФ планує захоплювати нові українські міста. Що каже українська розвідка?
- Росія планує до 2026 року захопити Харків, Дніпро та Запоріжжя. А новою лінією фронту, за планами Кремля, має стати річка Дніпро. Цими даними ділиться військовий аналітик Юліан Рьопке з посиланням на власні джерела у розвідці. Подробиці матеріалу – у німецькому виданні Bild. На що розраховує російська влада? Чи може Путін втілити новий план? Як діятиме армія РФ? Які дані в української розвідки?
- Чи готові країни заходу до реальної війни з Росією Інтерв’ю із Вадимом Пристайком, послом України у Великій Британії донедавна.
- Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на рішення Євросоюзу про виділення Україні економічної допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Утім, МЗС України переконане: рішення ЄС про 50 млрд євро для України «принципово ухвалене». Чи так це? Що буде із допомогою ЄС для України? Подробиці з Брюсселю.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
СБУ оголосила в розшук голову Російської православної церкви Гундяєва
Патріарха Російської православної церкви Кирила (Володимира Гундяєва) оголосила в розшук Служба безпеки України – про це йдеться в базі даних Міністерства внутрішніх справ.
Датою зникнення Гундяєва вказане 11 листопада 2023 року. Його розшукують у справі про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Суд заочно обрав патріарху запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Голова РПЦ наразі не коментував оголошення в розшук.
У листопаді СБУ повідомила, що оголосила про підозру патріарху РПЦ Кирилу, «який благословив рашистів на вбивства українців». Крім того, заявили в СБУ, Гундяєв «регулярно розповсюджує наративи Кремля» у вигляді онлайн-проповідей або власних відеокоментарів.
Макрон каже, що Орбана «можна переконати» підтримати фінансування України
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана «можна переконати» підтримати рішення про фінансування України на суму 50 млрд євро, зазначив президент Франції Еммануель Макрон, пише The Guardian.
Він також переконаний, що у 2023 році Орбана вдасться переконати схвалити пакет фінансової допомоги для України, «оскільки рішення заблокувати його означало, що він також заблокував нові кошти для своєї власної країни, своїх сусідів та для міграційного прикордонного контролю».
Макрон також додав, що Орбан заявив європейським лідерам, що «не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, якщо Київ виконає решту реформ, які йому було запропоновано провести до березня наступного року».
«Якщо ці вимоги будуть виконані, і я поставив йому це запитання, він сказав мені, що не блокуватиме, якщо це так. Якщо сім вимог буде дотримано, тоді вам потрібно буде відкрити дискусії», – сказав Макрон.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
Росія: влада заявляє про «збиття безпілотників» у Курській області
Губернатор Курської області Росії Роман Старовойт заявив, що протиповітряна оборона збиває безпілотники на території області – про це він написав у своєму телеграмі 15 грудня.
«Наразі вже збиті чотири БПЛА», – стверджує Старовойт.
Міністерство оборони Росії також заявило про збиття дронів, звинувативши в атаці Україну.
Перед цим місцеві телеграм-канали поширювали відео нібито вибухів над Курськом. Редакція Радіо Свобода наразі не може підтвердити цю інформацію незалежно.
За півтора року війни з Україною російська влада неодноразово про атаки безпілотників на регіони Росії. Регіональна влада РФ переважно стверджує, що атаки відбуваються з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.
Посол США закликає Конгрес «якомога швидше» схвалити додаткову підтримку для України
Конгрес США має «якомога швидше» схвалити додатковий пакет допомоги для України, наголосила посол в України Бріджит Брінк.
«Це (схвалення додаткового пакету допомоги – ред.) терміново. Вкрай важливо захистити та утримати здобутки, яких українці досягли до цього часу. А також захистити нашу власну національну безпеку, – сказала вона.
Раніше стало відомо, що Сенат США, як очікується, відкладе початок різдвяних канікул у той час, коли тривають двопартійні переговори щодо безпеки кордону і надання додаткової допомоги Україні й Ізраїлю. Законодавці заявили, що Сенат повернеться до роботи в понеділок, 18 грудня, відклавши початок канікул.
Спікер Палати представників Конгресу від Республіканської партії Майк Джонсон, а також республіканці в Сенаті, де більшість мають демократи, неодноразово заявляли, що не голосуватимуть за пакет допомоги Україні й Ізраїлю, який не містить положень щодо захисту кордону США з Мексикою і змін у міграційному законодавстві.
Будь-яка угода, досягнута в Сенаті, також повинна отримати схвалення Палати представників, яку контролюють республіканці. Законодавці Палати представників залишили Вашингтон, як і було заплановано в четвер, щоб розпочати святкові канікули.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Лисак: через російські обстріли Нікополя поранені бабуся та онука
Російські війська чотири рази протягом дня обстріляли Нікополь, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 15 грудня.
За його словами, російські загарбники випустили близько 15 артилерійських снарядів по місту.
«Постраждали бабуся з онукою. 83-річна жінка з мінно-вибуховою травмою й пораненням обличчя госпіталізована. 16-річна дівчинка лікуватиметься вдома», – заявив Лисак.
Голова області додав, що обстріли пошкодили магазин, 14 приватних будинків, 10 господарських споруд, а також три гаражі, сім парників, автомобіль, лінії електропередачі та газогін.
На решті території області, за даними місцевої влади, обстрілів не було, попри повітряні тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Фон дер Ляєн: Єврокомісія готуватиме «робоче рішення» на випадок нового блокування допомоги Україні
Європейська комісія працюватиме над варіантами фінансової програми для України силами 26-ти країн-членів ЄС на випадок збереження угорського вето. Зобов’язання всіх держав блоку, крім Угорщини, надати кошти для цього є, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, підсумовуючи результати саміту. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Працюємо над тим, щоби була згода 27 держав-членів, але треба мати робоче рішення у разі, якщо одностайність не є можливою… Або досягнемо згоди 27 країн, або запроваджуватимемо в дію альтернативи, над якими зараз працюватимемо. Україні потрібне послідовне, передбачуване та надійне фінансування. Це важливо для України, але також важливо для бізнес-середовища та інвесторів», – зазначила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії також повідомила, що останній транш із цьогорічної фінансової програми сумою у 18 мільярдів євро, Україна отримає «найближчими днями», і це їй допоможе протриматися, доки в ЄС працюватимуть над подальшими фінансовими планами.
«На наступному етапі буде виділено півтора мільярди, і це допоможе Україні профінансувати свої потреби на початок 2024 року. Це важливо для будівництва невеликого, але важливого «мосту». А потім, як я зазначила, ми використаємо час до наступної Європейської Ради, котра буде для нас дуже важливою», – наголосила посадовиця.
Попри угорське вето на бюджет ЄС, у межах якого закладена фінансова допомога Україні, президент Європейської ради Шарль Мішель зберігає оптимізм щодо компромісу з Будапештом і у фінансовому питанні.
«Остання пропозиція, яку погодили 26 держав-членів, означає, що порівняно з іншими Європейськими Радами, ми розпочнемо (наступне – ред.) засідання, знаючи, що 26 держав-членів підтримують однакові цілі й пріоритети, включаючи пакет із 50 мільярдами для України на наступні чотири роки… Не маю наміру вдаватися в подробиці, але у нас є різні інструменти, щоб переконатися, що ми зможемо виконати нашу обіцянку», – заявив Мішель.
Відповідаючи журналістам на питання, чому він упевнений, що вдасться переконати Угорщину, президент Євроради натякнув на прийом, яким лідери ЄС скористалися, щоби схвалити рішення про відкриття переговорів про вступ до Євросоюзу, зокрема, з Україною.
«Ми сповнені рішучості використати всі можливі аргументи та будемо взаємодіяти з повагою до різних думок, які є на столі Європейської Ради… Думаю, вчорашні дебати допомогли нам зрозуміти, якими можуть бути інструменти й аргументи, котрими ми могли би скористатися, готуючи наступне засідання Євроради», – резюмував Мішель.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
«Укрзалізниця» збудувала перший зерновоз, адаптований під євроколію
«Укрзалізниця» збудувала на перший зерновоз, який пристосований для перевезень колією 1520 мм та євроколією – 1435 мм, йдеться в повідомленні компанії.
«Щоб нарощувати обсяги експорту, маємо не тільки розбудовувати прикордонну інфраструктуру, а й оновлювати кількісно та якісно рухомий склад. Вперше в історії України виготовили зерновоз на виробничих потужностях Укрзалізниці, який максимально пристосований для перевезення вантажів територією України та колією 1435 країн Європейського Союзу», – зазначив голова правління «Укрзалізниці» Євген Лященко.
За словами голови правління, вагон враховує всі вимоги, особливості та габарит інфраструктури.
Новий вагон-хопер для зерна моделі 19-8005-У призначений для перевезення зерна та інших сипких харчових вантажів. Його вантажопідйомність 70 тонн; об’єм кузова 104 куб. м; 5 завантажувальних люків, 6 розвантажувальних; конструкційна швидкість 120 км/год.
Більшість комплектуючих і матеріалів для нового зерновозу – вітчизняного виробництва.
Далі такі зерновози планується поставити на серійне виробництво, зазначили в .
Раніше Укрзалізниця попередила про зростання вартості квитків на міжнародні поїзди.
Зеленський закликав місцеву владу зосередитися на «обороні та допомозі людям»
Президент Володимир Зеленський взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад у Львівській політехніці – про це він заявив у вечірньому зверненні 15 грудня.
За його словами, на події обговорювали аспекти взаємодії центральної влади з місцевими громадами.
«Дуже важливо, щоб уряд був у постійній комунікації з місцевим самоврядуванням і щоб керівники у громадах розуміли, яка зараз ситуація, чим живе вся наша країна, наскільки важливо бути повністю зосередженими на обороні та допомозі людям», – заявив він.
Зеленський не уточнював, про які саме громади йдеться, але висловив думку, що «дбати про наших воїнів, про всіх наших людей» є обов’язковим також для влади на місцях.
Він також анонсував роботу з партнерами для забезпечення підтримки України в Європі та Америці:
«Наступні тижні будуть теж активними в нашій зовнішній політиці, і вже почали планувати активність на січень. Зробимо все можливе, щоб Україна була сильною і щоб у наступному році ми всі могли бути впевненими – впевненими і в оборонній підтримці, і в макрофіні, і в політичній підтримці».
Напередодні Київська міська рада ухвалила бюджет столиці на 2024 рік. Під час голосування під КМДА зібралися кілька сотень людей. Протестувальники вимагали закласти в бюджет на наступний рік більше коштів на потреби військових.
У Міноборони назвали мету на 2024 рік
Метою Міністерства оборони України на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні, повідомив міністр оборони Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві.
Міністр наголосив, що Британія є одним з «найбільших» партнерів та союзників України. Зокрема він подякував за всю надану зброю, яка дозволила Україні вистояти у перші дні повномасштабного вторгнення російських терористів, а також дозволяє звільняти українські землі й сьогодні.
За словами Умєрова, мета Міністерства оборони на наступний рік – локалізація виробництва озброєнь в Україні. Він закликав британські оборонні компанії використати можливість перевірки зразків у бою, а також швидкий фідбек від наших воїнів для прозорої та ефективної співпраці з українськими виробниками.
«Ми зацікавлені у прямих угодах з британськими виробниками, готові підписувати довгострокові контракти», – заявив міністр.
На наступний рік у бюджет Міноборони на статтю «озброєння, військова техніка та боєприпаси» для ЗСУ виділяється 255 мільярдів гривень. Як відзначив Умєров, Україна планує не лише створювати й розвивати технології, але й масштабувати їх.
Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що без допомоги союзників Україні доведеться воювати з Росією самостійно, як на початку повномасштабного вторгнення.
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Підліток на Харківщині поранений через вибух невідомого пристрою – ОВА
У Харківській області хлопчик постраждав через вибух невстановленого пристрою, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 15 грудня.
«Сьогодні в Ізюмському районі в руках 15-річного підлітка здетонував невідомий вибуховий пристрій», – написав він у своєму телеграмі.
Синєгубов додав, що дитину госпіталізували з пораненням обох кистей. Обставини події з’ясовуються.
Голова ОВА нагадав про високу мінну небезпеку, особливо на деокупованих територіях Харківщини. Він закликав не брати до рук підозрілі предмети і повідомляти про них ДСНС або поліцію.
У жовтні ДСНС повідомила, що від початку повномасштабної війни в Україні, від мін та вибухонебезпечних предметів армії РФ загинула 261 людина, ще 559 зазнали поранень.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України. Місцева влада на прифронтових та деокупованих територіях регулярно повідомляє про загиблих і поранених через вибухи боєприпасів та мін.
Шмигаль: Україна підписала угоду для отримання 150 мільйонів євро для «Укренерго» від ЄБРР
Європейський банк реконструкції та розвитку надасть фінансову допомогу для проходження опалювального сезону в Україні – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 15 грудня.
«Україна залучить від ЄБРР 150 мільйонів євро для підтримки НЕК «Укренерго» в проходженні опалювального сезону. Підписали сьогодні відповідні угоди», – заявив він.
Голова уряду назвав допомогу вагомим внеском у енергетичну безпеку України та стабільне живлення українських споживачів.
Він додав, що ЄБРР також допомагає реалізувати проєкти комплексної відбудови та відновлення українських магістральних мереж.
Шмигаль подякував установі та президентці Оділь Рено-Бассо за підтримку енергетичного сектору України.
Упродовж останніх місяців російські військові не здійснювали масованих ракетних обстрілів українських цивільних обʼєктів і критичної інфраструктури. Втім, енергосистема, пошкоджена минулорічними обстрілами, все одно зазнає навантажень на тлі похолодання. «Укренерго» регулярно просить споживачів ощадливо використовувати електроенергію.
У 2022 році вже в листопаді в більшості українських регіонів були запроваджені графіки відключення електрики, оскільки ураження енергетичної інфраструктури унеможливлювали звичне споживання. У 2023 році станом на першу декаду грудня таких проблем не виникало.
«Щоб у всіх дітей було Різдво» – волонтери оголосили збір на користь сиріт
У столиці Польщі громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» та фундація Stand With Ukraine оголосили терміновий збір на потреби дітей, які після початку повномасштабного російського вторгнення втратило батьків чи залишились без батьківської опіки.
«Наша кампанія має на меті подарувати дітям з України особливе Різдво, хоча б на мить повернути посмішку на їхні обличчя. Ці діти пройшли через пекло і втратили рідних в боях. Часто це діти героїв і героїнь, які борються за нашу свободу», – каже Наталія Панченко, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава».
Під гаслом «Щоб у всіх дітей було Різдво» одна з найстарших і найбільших українських організацій у Польщі розпочинає різдвяну акцію збору коштів, які підуть на подарунки для дітей та необхідні речі, яких дітям бракує після втрати дому. Спільно з Фундацією Stand With Ukraine активісти ініціативи «Євромайдан-Варшава» планують закупити необхідні речі з урахуванням конкретних потреб організації «Місто Добра».
«Місто Добра» – одна з провідних організацій в Україні, яка опікується дітьми-сиротами, одинокими матерями та дітьми, які залишилися без опіки внаслідок бойових дій та повномасштабного вторгнення», – пояснює Наталія Панченко.
Волонтери наголошують, що від 24 лютого 2022 року вже близько 9000 дітей в Україні втратили батьків чи залишились без батьківської опіки.
Ігнат розповів, скільки високоточних ракет залишилось у Росії
За офіційними даними, які подає Головне управління розвідки України, у РФ залишилось близько 900 високоточних далекобійних ракет, повідомив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
За його словами, «зараз важко сказати, скільки ворог готовий витрачати далекобійних ракет під час обстрілів».
«Ми бачили пік у травні-червні, коли вони атакували – «Кинджали», балістика і крилаті ракети тоді одночасно летіли. Носіїв для «Кинджалів» у них достатньо, а от самих ракет не так багато»,– зауважив речник Повітряних сил.
За словами Ігната, відповідно до офіційних даних від Головного управління розвідки, у російських військових є близько 900 високоточних далекобійних ракет – кілька сотень кожного типу. Речник також повідомив, що «ворог продовжує їх виготовляти, втім, не так багато, як торік».
«Тому застосування зараз балістичних ракет «Іскандер-М» чи С-400, а також «Кинджалів» не є чимось новим для України. Усе це вже «пережували» неодноразово. Тому маємо сьогодні такий результат, добре все збивається», – підсумував Ігнат.
Вдень 14 грудня по всій Україні кілька разів оголошували повітряну тривогу, після однієї з них була інформація про запуск російських ракет «Кинджал» у бік Старокостянтинова на Хмельниччині й Києва. У Повітряних силах повідомили, що війська РФ запустили три «Кинджали», одну з них збили над Київщиною.
Поблизу Старокостянтинова розташований військовий аеродром.
У Повітряних силах раніше заявляли, що «Старокостянтинів – під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОГП: через підрив гранат на Закарпатті – 26 постраждалих, семеро у важкому стані
Розслідування підриву гранат депутатом сільської ради здійснюється за керівництва Закарпатської обласної прокуратури, повідомив Офіс генерального прокурора.
Подію кваліфікували як терористичний акт та незаконне поводження з боєприпасами.
«Наразі відомо про 26 потерпілих. Усіх госпіталізували з тілесними ушкодженнями різного ступеню тяжкості, з них семеро – у важкому стані. Підривник також перебуває у реанімаційному відділенні медзакладу», – повідомив Офіс генпрокурора.
Наразі встановлюються обставини інциденту, тривають першочергові слідчі дії.
На Закарпатті депутат сільської ради під час засідання сесії Керецьківської сільської ради (Хустський район) підірвав гранати. Як повідомили Радіо Свобода у поліції, це сталося близько 11:30. За останніми даними, внаслідок вибуху постраждали 26 людей, 6 з яких є у важкому стані. Повідомлялося, що медики проводили реанімаційні заходи щодо чоловіка, який підірвав гранати.
По 80 атак три дні поспіль: Росія атакує Авдіївку та рештки Мар'їнки
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив вдень 15 грудня в телеграмі, що армія Росії три дні поспіль здійснює близько 80 штурмових дій щодобово в зоні його відповідальності, більшість з них – на Донецькому напрямку.
«Штурмові групи здебільшого до 20 осіб. Діють, зокрема, і за підтримки бронетехніки. Вчора знову відбулося збільшення кількості авіаударів, ворог застосовує авіабомби», – наголосив бригадний генерал.
У зоні відповідальності Тарнавського – Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар та Роботине. Саме на перших двох напрямках – це захід від окупованого Донецька – український Генштаб фіксує загострення вже кілька діб.
Вранці 15 грудня відомство повідомило про більш ніж 60 атак, причому сама Мар’їнка у звітах вже не фігурує. Судячи з карти DeepState, місто на 96% окуповане росіянами.
Складна ситуація і під Авдіївкою: американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував 14 грудня нове просування загарбників у районі Степового на північний захід від міста.
Російські «воєнкори» також стверджували, що Росія нібито вже закріплюється на південно-східних околицях Авдіївки в районі вулиці Колосова, проте підтверджень цьому аналітики не знайшли.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
На що розраховують загарбники, три дні поспіль ведучи таку кількість атак на захід від Донецька?
Чим загрожує ЗСУ втрата Мар’їнки?
І чи є спосіб зупинити повільне просування російських сил на Донбасі?
_____________________________________________________
Схід
Сьогодні, 15 грудня, у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 110 бойових зіткнень, війська РФ продовжують атакували на шести напрямках. Днями Тарнавський заявив, що російські війська розпочали масований наступ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Британська розвідка припускає, що російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії. Водночас вірогідність прориву Росії тут британська розвідка оцінює як «вкрай малоймовірну».
10 грудня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на сході України залишається «складною», Росія не припиняє ведення наступальних дій на всьому фронті.
У звіті 11 грудня Інституту вивчення війни зазначається, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
У Дніпрі розпочали реконструкцію багатоповерхівки, в яку влучила російська ракета
У Дніпрі розпочали реконструкцію багатоповерхового будинку на житломасиві Перемога, у який 14 січня цього року влучила російська ракета Х-22, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Як розповів представник підрядної організації Андрій Пашко, у будинку спершу демонтують понад тисячу бетонних секцій – це два під’їзди, пошкоджені внаслідок удару. Загалом – 72 квартири.
Зараз об’єкт огородили парканом, на місце заїздить спеціалізована техніка.
«Треба обережно розібрати кожну цеглину, зачистити кожну деталь, а потім баштовим краном спустити. Усього – понад 1 050 панелей. Процес демонтажу небезпечний і ніхто не знає, як поведе себе конструкція. Проте ми знаємо, як розбирати безпечно. Після демонтажу упорядкуємо фасадну частину будинку та виконаємо благоустрій території», – сказав Пашко.
Директор департаменту житлового господарства міськради Сергій Файфер каже, що мешканців ще 42 квартир, які межують з аварійними частинами під’їзду, відселять. Тим з них, хто орендуватиме житло, місто компенсує витрати.
За інформацією з міськради, за цей рік повністю відновили вцілілу частину будинку: вставили вікна, замінили ліфти, полагодили фасад. Мешканці повністю зруйнованих квартир отримали компенсацію – по 2 млн грн.
За планами, монтажні роботи триватимуть до березня 2024 року. А ввесь проєкт реконструкції передбачено завершити за рік.Що буде на місці знесених під'їздів поки не визначилися. Місцеві жителі пропонують меморіальний знак або капличку, де можна було б вшанувати пам’ять загиблих.
Також поблизу будинку відновили імпрловізовану меморіальну зупинку, яка згоріла цими днями. Люди знову несуть сюди іграшки та квіти.
14 січня 2023 року армія РФ вдарила ракетою по багатоповерхівці в Дніпрі, загинули близько пів сотні людей, з них шестеро – діти.
Київ вітає рішення про створення в ЄС Українського фонду – заява МЗС
МЗС України вітає досягнення на саміті лідерів країн Євросоюзу принципового рішення про створення Українського фонду (Ukraine Facility) розміром 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій зовнішньополітичним відомством України 15 грудня.
«Це чіткий сигнал, що фінансова підтримка України з боку Євросоюзу продовжиться. Очікуємо на завершення всіх необхідних юридичних процедур у січні 2024 року, які дозволять якнайшвидше отримати відповідне фінансування. 50 мільярдів євро, що будуть виділені Євросоюзом для України, спрямовуватимуться, зокрема, на підтримку макроекономічної стабільності, відновлення та модернізацію нашої держави, а також прискорення інтеграції в ЄС», – указано в документі.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
Британська розвідка назвала цілі російської армії в Мар’їнці
Російські військові прагнуть захопити Мар’їнку для «подальшого просування на захід у бік Курахового, але прорив вкрай малоймовірний», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Як зазначається у зведенні, «тривають важкі бої за контроль над зруйнованим містом Мар’їнка та прилеглими до нього районами». Росія, ймовірно, ще «більше скоротила невеликі ділянки території, що контролюється Україною, що залишилися в межах міста», кажуть у Міноборони Британії.
За даними британської розвідки, «однією з оперативних цілей Росії в цьому районі, швидше за все, буде забезпечення безпеки автомагістралей Т0510 та Н15 для подальшого просування на захід у бік Курахового».
«Попри поступові успіхи, великий та операційно значущий прорив Росії в цьому секторі залишається вкрай малоймовірним», – зазначають у Міноборони Британії.
Зруйноване в результаті бойових дій місто Мар’їнка перебувало на лінії фронту від початку вторгнення, і бої серед руїн тривають майже щодня.