Зеленський і Макрон доручили «прискорити переговори» щодо безпекової угоди
Президент Володимир Зеленський провів розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном – про це він заявив увечері 18 січня.
За його словами, він подякував Макрону за запуск ініціативи «Артилерійська коаліція» та за зобов’язання Франції виробити для України додаткові артилерійські системи «Цезар» із боєприпасами в 2024 році.
«Докладно обговорили ситуацію на полі бою та оборонні потреби України, зокрема пріоритетні для включення в наступний військовий пакет допомоги від Франції. Важливо й надалі посилювати українську систему ППО», – заявив голова держави.
Він додав, що розповів Макрону про початок підготовки Глобального саміту миру.
«Доручили політичним і військовим радникам розпочати підготовку майбутнього візиту французького Президента до України та прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7», – повідомив він.
Пресслужба Макрона повідомила, що під час розмови із Зеленським він підтвердив намір відвідати Україну в лютому. Він також висловив зацікавленість в укладенні двосторонньої угоди про безпеки.
«У зв’язку з цим президент республіки підтвердив і деталізував нові військові поставки. Він також наголосив на важливості, яку надає розвитку спільного з Україною виробництва військової техніки», – заявили в адміністрації президента Франції.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Повідомляється, що зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
США додали до санкційного списку компанію з ОАЕ, яка торгує російською нафтою
Міністерство фінансів США повідомило 18 січня, що запровадило санкції проти судноплавної компанії з Обʼєднаних Арабських Еміратів за порушення режиму обмеження ціни на експорт російської нафти. Це перший такий випадок цього року, наголошує «Голос Америки».
У заяві Міністерства фінансів ідеться, що санкції Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) накладені на компанію Hennesea Shipping Co Ltd, яка є кінцевим власником 18 танкерів під ліберійським прапором, придбаних наприкінці 2022 року.
Один із кораблів компанії, «ХС Атлантика», перевозив сиру нафту російського походження, продану за ціною вище граничного рівня 60 доларів, встановленого країнами «Групи семи». Компанія користувалася послугами американського постачальника морських послуг, що дозволило притягнути до відповідальності.
Цінова стеля на рівні 60 доларів за барель для російської нафти, що поставляється морем, була запроваджена західними країнами в грудні 2022 року для обмеження доходів Кремля під час війни в Україні. Через війну і санкцій більшість російської нафти експортується до Індії та Китаю, вони до стелі не приєднувалися.
«Ми не боїмося» – Мережко про проведення Брюсселем аудиту зброї, наданої Україні країнами ЄС
Україна готова звітувати перед Брюсселем в рамках аудиту кількості зброї, наданої країнами Євросоюзу після повномасштабного вторгнення Росії. Про це заявив народний депутат, голова парламентського Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (партія «Слуга народу») в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live).
«Ми не боїмося жодного аудиту. Наприклад, у рамках Верховної Ради було створено спеціальну тимчасову комісію, яка займається цими питаннями. Тобто ми тут абсолютно транспарентні, якщо йдеться про інтереси наших союзників і партнерів», – зазначив депутат.
Водночас Мережко сподівається, що внаслідок аудиту Україна отримає більше озброєння від Заходу, і «головне – своєчасно».
«Нам необхідна більша кількість зброї – це абсолютно очевидна річ. І ми розраховуємо на це, тому що ті країни, які нам допомагають – країни Європейського союзу, Сполучені Штати, країни НАТО в цілому – їхні економічні потужності і виробництва, їхній військово-виробничий комплекс дозволяє виробляти достатню кількість озброєння і постачати Україні. Тобто це необхідність, вони це можуть» – сказав Мережко.
Видання Financial Times повідомило, що Брюссель здійснює аудит того, скільки зброї країни-члени ЄС надали Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії у відповідь на заяви про те, що деякі столиці не надіслали стільки, скільки могли б.
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) здійснює аудит озброєнь, поставлених країнами-членами з лютого 2022 року. EEAS має намір представити результати перевірки в столицях до саміту лідерів ЄС 1 лютого. Рішення про проведення аудиту було схвалено після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц зажадав порахувати і порівняти військові поставки країн ЄС Україні.
На фронті впродовж доби відбулося 114 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби на фронті відбулося 114 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ 18 січня.
«Загалом протягом доби ворог завдав одного ракетного та 48 авіаційних ударів, здійснив 38 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у вечірньому зведенні.
Найбільше атак, як і раніше, фіксується на Авдіївському напрямку – «українські захисники відбили 22 атаки ворога в районах Новокалинового, Новобахмутівки, Авдіївки та ще – 14 атак у районах Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», вказує Генштаб ЗСУ.
Також військові РФ атакували на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 11 безуспішних штурмів позицій наших військ», – інформує Генштаб ЗСУ.
За цими ж даними, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по пʼяти районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ завдали ураження по одному пункту управління противника.
Польща ще не продовжила тимчасового захисту для українських утікачів від війни
На офіційній сторінці урядового порталу Польщі 18 січня управління у справах іноземців опублікувало інформацію про продовження терміну дії довідок про користування тимчасовим захистом до 4 березня 2025 року.
Це рішення стосується осіб без громадянства або громадян третіх країн, крім України, які можуть довести, що до 24 лютого 2022 року вони легально проживали в Україні на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і не можуть повернутися до своєї країни або регіону походження в безпечних умовах. Також цей документ продовжує захист до 2025 року особам без громадянства або громадянам третіх країн, крім України (та членам їх сімей), які станом на 24 лютого 2022 року мали міжнародний захист або еквівалентний національний захист в Україні. Таке пояснення Радіо Свобода отримало в посольстві України у Варшаві. Закон, оприлюднений на урядовому порталі, не стосується українців, які, тікаючи від війни, отримали в Польщі тимчасовий захист (Pesel Ukr).
«Поки що це фальстарт, українців ця ухвала не стосується. Йдеться про продовження статусу іноземцям, які мали право на постійне проживання в Україні, але не мали громадянства України і які з якихось причин не можуть повернутися до країн свого походження. Простіше кажучи, це стосується іноземців, які на постійній основі проживали в Україні і були змушені виїхати в Європу через початок повномасштабного вторгнення в Україну. Але це ще не стосується громадян України, які були змушені виїхати через початок повномасштабної війни. Ми всі дуже сподіваємося, що це скоро станеться», – сказав у коментарі Радіо Свобода адвокат, правозахисник Сергій Скорицький.
За інформацією польського видання Dziennik Gazeta Prawna, уряд працює над поправками до спеціального закону, який передбачає продовження терміну перебування українських біженців. Найближчими тижнями цей документ передадуть на схвалення до Сейму.
В окупованому Криму сталося масштабне вимкнення електрики
Масштабні вимкнення електрики 18 січня сталися в Севастополі, Феодосії, Саках, Джанкої та Керчі, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на телеграм-канали окупованого півострова. Як стверджується, перебої з електрикою пов'язані з аварійним відключенням у мережах кримської енергосистеми.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв пізніше заявив, що о 18:05 сталося хибне спрацювання газового обладнання на Балаклавській ТЕС, це спричинило відключення двох енергоблоків. Чиновник стверджує, що протягом години енергопостачання буде відновлено.
Причини відключень електрики в інших містах російська влада не називала.
На початку січня місто Желєзногорськ у Курській області Росії, населення якого складає близько 100 тисяч осіб, залишилося без електрики та теплопостачання. Російська влада стверджувала, що це сталося після того, як унаслідок повітряної атаки ЗСУ було пошкоджено електричну підстанцію. Українська сторона не коментувала звинувачення у причетності до цих подій.
Російська авіабомба зруйнувала під’їзд житлового будинку в Оріхові на Запоріжжі – голова ОВА
Російські війська близько 13:15 18 січня завдали шість авіаударів по місту Оріхів у Запорізькій області, повідомив голова обласної адміністрації Юрій Малашко.
Бомби поцілили в нежитлові будівлі та багатоповерховий будинок, один із під’їздів повністю зруйнований. «Гори будівельного сміття – все, що залишилося від осель мирних жителів, їхнього побуту, затишку, родинного щастя», – написав Малашко.
Про постраждалих інформації не надходило.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Швейцарський виробник шоколаду включений до списку «спонсорів війни» – НАЗК
Влада України внесла швейцарського виробника шоколаду Barry Callebaut до списку «спонсорів війни», повідомило 18 січня Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).
Barry Callebaut, як зазначають у НАЗК, працює в Росії понад 15 років і володіє трьома фабриками – поблизу міста Чехов у Підмосковʼї, у місті Касимов Рязанської області та в Калінінграді. Після початку повномасштабної війни компанія, як стверджує НАЗК, заявила, що постачатиме до Росії товари першої необхідності і вказала, що шоколад для багатьох людей «є частиною щоденного раціону». Однак це твердження НАЗК назвав маніпулятивним, оскільки шоколад до товарів першої необхідності не належить.
За даними НАЗК, тільки за 2022 рік компанія виплатила понад 2,5 мільярда рублів податків до російського бюджету. Крім того, як зазначає НАЗК, Barry Callebaut COCOA AG (Франція) постачала продукцію кондитерській фабриці ТОВ «Вірність якості», шоколад якої входить до армійських сухпайків у РФ. Таким чином, робить висновок НАЗК, компанія «продовжує активно підтримувати економіку Росії і, відповідно, спонсорувати агресію» проти України.
Виробник шоколаду наразі не відреагував на рішення української влади.
Обвинувачення в РФ просить для колишнього ватажка бойовиків Ігоря Гіркіна майже 5 років колонії
У Росії сторона обвинувачення попросила у Московського міського суду для колишнього ватажка бойовиків угруповання «ДНР», полковника запасу ФСБ Ігоря Гіркіна (псевдо – Стрєлков) покарання у вигляді 4 років 11 місяців колонії загального режиму у справі про заклики до екстремізму. Про це повідомляє телеграм-канал Стрєлкова з посиланням на його адвоката.
18 січня в суді відбулися дебати сторін, вирок оголосять 25 січня.
Термін, про який просять прокурори, близький до максимального покарання за статтею – 5 років позбавлення волі.
Ігоря Гіркіна, який з радикально антиукраїнських позицій критикував російську владу та перебіг війни в Україні, затримали у липні 2023 року. Відтоді він перебуває у СІЗО в Москві. Повідомляється, що у закликах до екстремізму його звинуватили через два записи в телеграм-каналі. Одна з них містила фразу «За це розстрілювати мало» – йшлося про чиновників, які, на думку Гіркіна, перешкоджають грошовим виплатам учасникам війни. Слідство побачило у висловлюванні заклик до екстремізму. Гіркін провину не визнав.
Перебуваючи за ґратами, Гіркін оголосив про висування в президенти Росії, проте його прихильникам не вдалося з дотриманням усіх правил провести збори щодо його кандидатури.
Гіркін у 2014 році очолив загін російських громадян, який за підтримки місцевих колаборантів захопив у квітні місто Словʼянськ у Донецькій області – з цього моменту фактично почалися бойові дії на Донбасі. Згодом Гіркін потрапив до опалу у російської влади. Він нарікав, що його так і не пустили на фронт навіть після повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
У листопаді 2022 року суд у Гаазі заочно засудив Гіркіна до довічного увʼязнення, визнавши його винним у причетності до краху малайзійського «Боїнга» в небі над Донбасом у липні 2014 року. Гіркін заперечував провину, постійно повторюючи фразу, що «ополчення «Боїнг» не збивало» і не кажучи, хто, на його думку, збив авіалайнер (суд встановив, що літак був збитий з установки «Бук», яка належала російській армії, офіційна Москва це заперечує).
Франція поставить Україні шість САУ Caesar найближчими тижнями – Умєров
Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що найближчим часом Франція поставить Україні шість САУ Caesar і виготовить 72 додаткові установки в 2024 році.
«Я вдячний нашим французьким партнерам і міністру збройних сил Франції Себастьяну Лекорню за лідерство в артилерійській коаліції. Дефіцит боєприпасів – дуже актуальна проблема, з якою зараз стикаються наші Збройні сили. Артилерійська коаліція націлена на вирішення цієї проблеми. Ми повинні посилити обороноздатність України, щоб захистити вільний світ від російського зла», – написав Умєров у фейсбуці.
Сьогодні в Парижі проходить зустріч у рамках «артилерійської коаліції» для України. Умєров, за даними Міноборони, бере в ній участь дистанційно.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном, під час якої «подякував за запуск ініціативи «артилерійська коаліція» і за оголошене в її межах зобов’язання Франції виготовити для України десятки передових артилерійських систем «Цезар» у 2024 році й боєприпаси до них», повідомила пресслужба голови держави.
«Співрозмовники докладно обговорили ситуацію на полі бою й інші оборонні потреби України. Зокрема, пріоритетні для включення в наступний військовий пакет допомоги від Франції. Володимир Зеленський наголосив на важливості подальшого посилення української системи ППО», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Офісу президента, Зеленський і Макрон доручили політичним і військовим радникам розпочати підготовку майбутнього візиту французького президента до України і прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.
Ініціатива «артилерійська коаліція» під керівництвом США і Франції, що складається з 23 країн, є частиною зусиль Контактної групи з оборони України («Рамштайн»), яка об’єднує понад 50 союзників Києва.
У Міністерстві оборони Франції заявили, що «артилерійська коаліція» прагне об’єднати зусилля, щоб допомогти Україні мати артилерійські сили, які відповідають потребам її контрнаступу й її армії майбутнього, у короткостроковій і довгостроковій перспективі».
Ініціатива також розглядається як ще один вирішальний крок у переході України від радянської до західної артилерії. Але цей перехід зіткнувся з основною перешкодою у нестачі боєприпасів для західної техніки. Щоб впоратися з дефіцитом снарядів, Європейський союз пообіцяв доставити один мільйон снарядів до весни, але наразі було поставлено лише близько 300 тисяч.
Запуск «артилерійської коаліції» відбудеться через день після того, як президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж поставить в Україну нову партію з близько 40 крилатих ракет великої дальності SCALP, а також «кілька сотень» бомб.
Макрон заявив журналістам на пресконференції 16 січня, що пріоритетом Європи має бути «не дати Росії перемогти».
Президент Франції також повідомив, що здійснить візит до Києва в лютому. Під час цього візиту йтиметься про двосторонню угоду про гарантії безпеки між Києвом і Парижем, схожу на домовленість, узгоджену між Києвом і Лондоном.
Аналітики неодноразово заявляли, що Захід повинен продовжувати і посилювати військову підтримку України, щоб запобігти перемозі Росії у початій нею війні.
В Енергодарі за час окупації залишилася лише п’ята частина населення – мер
Енергодар Запорізької області за роки російської окупації перетворився у майже порожнє місто: якщо до окупації там жили близько 50 тисяч людей, то зараз залишається 10 тисяч, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» міський голова Дмитро Орлов.
«Є певні міграційні, такі демографічні явища. Тобто переміщаються окупанти, ну цивільні, скажімо так, росіяни з РФ, навіть із віддалених їхніх регіонів переміщаються до Енергодару, бо неможливо 10 тисячами забезпечити життєдіяльність 50-тисячного міста в плані комунального обслуговування», – зауважив він.
За даними Орлова, жителі, які залишилися – це здебільшого пенсіонери, частина з них – працівники атомної станції. Вони залишаються там, попри тиск окупаційних сил, каже мер міста.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити озвучені дані.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
Які злочини вчиняють російські військові проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях України? Чи можливо ідентифікувати конкретних людей, які скоїли кримінальні правопорушення? Як притягнути до відповідальності російських військових? Скільки підозр та вироків уже ухвалено? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Міноборони прокоментували скасування візиту Умєрова в Париж на «артилерійську коаліцію»
Міністерство оборони України пояснило, що очільник відомства Рустем Умєров переніс візит до Парижа, де 18 січня стартує «артилерійська коаліція» для України через участь у Ставці верховного головнокомандувача.
«На відкритті Коаліції артилерії в Парижі 18 січня 2024 року від Міністерства оборони України представлена українська делегація на чолі з заступником міністра Іваном Гаврилюком. Про участь міністра оборони було заздалегідь повідомлено, що візит може бути перенесений через те, що вчора міністр оборони брав участь у Ставці верховного головнокомандувача», – йдеться в повідомленні.
У МОУ уточнили, що участь у заході з відкриття коаліції міністр оборони бере дистанційно через відеозвʼязок.
«Також зараз команди українського і французького міністерств працюють над новою датою візиту», – додали в міністерстві.
Західні союзники України 18 січня на церемонії в Парижі запустять «артилерійську коаліцію», щоб посилити українські збройні сили, які протистоять російському вторгненню.
Ініціатива під керівництвом США і Франції, що складається з 23 країн, є частиною зусиль Контактної групи з оборони України («Рамштайн»), яка об’єднує понад 50 союзників Києва.
Україну на церемонії мав представляти міністр оборони Рустем Умєров, але його поїздку до Парижа в останній момент скасували. Французький уряд заявив, що через «міркування безпеки», писало агентство AFP, не уточнюючи подробиць.
У Міністерстві оборони Франції заявили, що «артилерійська коаліція» прагне об’єднати зусилля, щоб допомогти Україні мати артилерійські сили, які відповідають потребам її контрнаступу й її армії майбутнього, у короткостроковій і довгостроковій перспективі».
Ініціатива також розглядається як ще один вирішальний крок у переході України від радянської до західної артилерії. Але цей перехід зіткнувся з основною перешкодою у нестачі боєприпасів для західної техніки. Щоб впоратися з дефіцитом снарядів, Європейський союз пообіцяв доставити один мільйон снарядів до весни, але наразі було поставлено лише близько 300 тисяч.
Запуск «артилерійської коаліції» відбудеться через день після того, як президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж поставить в Україну нову партію з близько 40 крилатих ракет великої дальності SCALP, а також «кілька сотень» бомб.
Макрон заявив журналістам на пресконференції 16 січня, що пріоритетом Європи має бути «не дати Росії перемогти».
Президент Франції також повідомив, що здійснить візит до Києва в лютому. Під час цього візиту йтиметься про двосторонню угоду про гарантії безпеки між Києвом і Парижем, схожу на домовленість, узгоджену між Києвом і Лондоном.
Аналітики неодноразово заявляли, що Захід повинен продовжувати і посилювати військову підтримку України, щоб запобігти перемозі Росії у початій нею війні.
Росія почала використовувати більше дронів для наступу на Лимано-Куп’янському напрямку – речник
Російські загарбники почали використовувати більше дронів для підтримки своїх наступальних дій на Лимано-Куп’янському напрямку, повідомив начальник служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо 18 січня в ефірі телемарафону.
Він додав, що минулої доби на цьому напрямку українські сили відбили 27 штурмів противника. При цьому, за словами представника командування Сухопутних військ ЗСУ, російські війська застосували чотири авіаційні удари і 54 дрони-камікадзе.
«Така велика кількість БПЛА не є властивою для цієї ділянки фронту, де за добу окупанти запускають переважно до 30 дронів», – підкреслив Володимир Фітьо.
Минулого тижня Фітьо в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») повідомив, що на Харківському і Куп’янському напрямках кардинального збільшення угруповання російських військ не спостерігається.
«Ми контролюємо чисельний склад військового угруповання російських військових на Куп’янському напрямку, бачимо їхню кількість на північному кордоні неподалік Харківщини, на Бєлгородщині», – сказав Фітьо.
За його словами, мета російських військ на Харківщині – захопити Синьківку і перейти до наступу на Куп’янськ. Він зазначив, що активні дії на цих напрямках спостерігаються ще від початку жовтня 2023 року.
Мер Енергодару назвав число містян, яких окупанти утримують у катівнях
Міський голова Енергодару Дмитро Орлов повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» що понад 10 жителів окупованого військовими РФ міста перебувають у катівнях.
«Абсолютна більшість із них перебуває вже кілька місяців у катівнях. Декого перевезли до Мелітополя, декого до Маріуполя, декого ще далі там, вже до РФ. Інкримінують нашим мешканцям якісь терористичні дії», – сказав він.
За словами Орлова, це звичайні люди, працівники бюджетної сфери або енергетичної галузі.
«Окупанти знущаються, катують і таким чином примушують людей підтримувати проросійську позицію, а люди категорично проти цієї позиції. І тому відбуваються такі жахливі речі. Не нехтують і електричним струмом при катуванні, не нехтують фізичним і психологічним тиском. На жаль, багато з тих, хто вже вийшов із цих катівень, перебувають у місті без документів. Вони не можуть навіть виїхати за територію населеного пункту, бо окупанти перевіряють їх», – додав Орлов.
Він також зазначив, що в окупації продовжують працювати фільтраційні пункти, де людей можуть утримувати під приводом перевірок від доби до 10 днів.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити озвучені свідчення.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
ОГП повідомив про розслідування через поранення журналіста Радіо Свобода на Запоріжжі
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування у справі про російський артилерійський обстріл, під який потрапила знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) під час зйомок телесюжету на півдні України і через що журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Як повідомили в ОГП, за процесуального керівництва Пологівської окружної прокуратури Запорізької області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
«За даними слідства, вранці 17 січня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу території Пологівського району під час здійснення професійної діяльності отримав поранення журналіст Радіо Свобода. Триває слідство», – йдеться в повідомленні.
Зранку 17 січня знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) потрапила під артилерійський обстріл під час зйомок телесюжету на півдні України, журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Група у складі журналіста Дмитра Євчина і оператора Микити Ісайка знімала телесюжет на передовій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. У результаті мінометного обстрілу Дмитро Євчин зазнав осколкового поранення в ногу. За даними лікарів, журналісту успішно провели операцію, він поки перебуватиме у реанімації.
Військові з 10-го армійського корпусу ЗСУ зауважили, що армія РФ завдала удару по людині в бронежилеті з написом PRESS.
Дмитро Євчин працює в проєкті Крим.Реалії (Радіо Свобода) з 2018 року, був ведучим телепророграм і автором резонансних сюжетів про життя окупованого Росією Криму. З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україні у 2022 році висвітлює військові дії, працює на лінії зіткнення. Разом із оператором Микитою Ісайком є автором репортажів із передової на південному напрямку українсько-російського фронту.
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), від лютого 2022 року внаслідок російської агресії загинули 70 журналістів, з них 10 – під час виконання професійної журналістської діяльності, 25 журналістів зазнали поранень.
В Об’єднаних силах ЗСУ розповіли про ситуацію на Північному напрямку фронту
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв закликав до евакуації жителів прикордонних районів півночі України. Відповідне відеозвернення він опублікував 17 січня на своїй сторінці у фейсбуці.
«Цивільним не місце на лінії зіткнення, де ведуться бойові дії. Кожному цивільному необхідно прислухатись до порад військових адміністрацій, які щоденно здійснюють евакуацію людей з лінії зіткнення. Для того, щоб військовим вести повноцінний вогонь і нищити ворога, треба, щоб вони не зашкоджували цивільним громадянам», – зауважив Наєв, наголошуючи на тому, що весь кордон з Росією є лінією зіткнення.
Про те, якою є зараз ситуація на північному напрямку, Радіо Свобода детальніше поспілкувалося з помічником командувача об’єднаних сил ЗСУ Євгеном Силкіним. В етері програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок» він розповів, зокрема, про активізацію російських сил та диверсійно-розвідувальні групи, які намагаються проникнути на територію України у цій частині країни.
Розвідка Британії оцінила вплив війни на економіку Росії
Розвідка Великої Британії заявляє, що ризик перегріву російської економіки «залишається ймовірним» через вплив війни, яку Росія веде проти України.
«Продовження вторгнення Росії в Україну з високою ймовірністю негативно вплине на перспективи російської економіки. Імпорт зріс швидше, ніж експорт, що, ймовірно, призвело до знецінення рубля від початку російського вторгнення і спричинило інфляцію. У той час, як Росія нарощує витрати на оборону за рахунок інших сфер, ризик перегріву російської економіки залишається ймовірним», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що інфляція в Росії продовжила прискорюватися наприкінці 2023 року, збільшившись до 7,5% у річному вимірі в листопаді порівняно з 6,7% – у жовтні, а загальна інфляція за 2023 рік, за оцінками служби статистики РФ, оцінюється в 7,4%, що «майже вдвічі перевищує показник, до якого прагнув центральний банк».
У грудні в Держдепартаменті США заявили, що президент РФ Володимир Путін під час своєї пресконференції підтвердив, що, незважаючи на втрати РФ і руйнування російської економіки, міжнародну ізоляцію Росії, його цілі війни проти України жодним чином не змінилися.
У Раді відреагували на поранення журналіста Радіо Свобода на фронті
Комітет Верховної Ради з питань свободи слова відреагував на артилерійський обстріл, під який потрапила знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) під час зйомок телесюжету на півдні України і через що журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Депутати назвали це «черговим порушенням РФ норм міжнародного гуманітарного права і злочином проти представників медіа».
«Комітет Верховної Ради з питань свободи слова цінує надважку роботу журналістів на передовій, оскільки українські та іноземні медіа виконують вкрай важливу роботу з інформування української та світової громадськості щодо перебігу подій у загарбницькій війни РФ проти України», – йдеться в оприлюдненій заяві комітету.
Водночас парламентарі закликали усіх працівників медіа дотримуватись правил безпеки, а також регламенту роботи та правил, встановлених Міністерством оборони України і військовими.
Зранку 17 січня знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) потрапила під артилерійський обстріл під час зйомок телесюжету на півдні України, журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Група у складі журналіста Дмитра Євчина і оператора Микити Ісайка знімала телесюжет на передовій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. В результаті мінометного обстрілу Дмитро Євчин отримав осколкове поранення в ногу. За даними лікарів, журналісту успішно провели операцію, він поки перебуватиме у реанімації.
Військові з 10-го армійського корпусу ЗСУ зауважили, що армія РФ завдала удару по людині в бронежилеті з написом PRESS.
Дмитро Євчин працює в проєкті Крим.Реалії (Радіо Свобода) з 2018 року, був ведучим телепророграм і автором резонансних сюжетів про життя окупованого Росією Криму. З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україні у 2022 році висвітлює військові дії, працює на лінії зіткнення. Разом з оператором Микитою Ісайком є автором репортажів з передової на південному напрямку українсько-російського фронту.
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), від лютого 2022 року внаслідок російської агресії загинули 70 журналістів, з них 10 – під час виконання професійної журналістської діяльності, 25 журналістів зазнали поранень.
На Бахмутському напрямку поновилися штурми – пресофіцер 26-ої артбригади імені Дашкевича
Командування групи військ РФ «Юг», яка відповідає за Бахмутський напрямок, розпочало нову серію штурмів цього тижня, розповів в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Олег Калашніков, офіцер пресслужби 26-ої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича.
За його словами, армія РФ перейшла від контратак піхотними групами до застосування важкої техніки – танків і бойових броньованих машин і зосередила тут 60-70 тисяч живої сили особового складу.
«Ситуація – складна, місцями – пекельна. … Наступ здійснюють майже по всій лінії Бахмутського відтинку – це Григорівка, Богданівка, Хромове, Кліщіївка, Іванівське. Бої тривають по всій лінії нашого фронту», – заявив Калашніков.
Він додав, що війська РФ намагаються максимально забезпечити свою ствольну артилерію у тому числі і північнокорейськими снарядами ще з часів радянських поставок, і можуть вести артобстріли повну добу:
«Після того, як у них зрештою почала виявлятися нестача пострілів, ворог зрозумів, що на деяких ділянках не потрібно економити. … На нашому відтинку їхня артилерія, у разі необхідності, може працювати повну добу – як вдень, так і вночі».
Натомість із українського боку снаряди є, але не в такій кількості, якої потребує ситуація на фронті, каже Калашніков.
У ранковому зведенні 18 січня український Генштаб повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 78 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, і найактивніше війська РФ атакували на Авдіївському напрямку.
На Бахмутському напрямку, за даними Генштабу, українські сили відбили вісім атак загарбників.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
Минулого тижня командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявляв, що російські війська не досягли своїх цілей на сході України, однак продовжують наступати на кількох напрямках. Йдеться про Куп’янський, Лиманський і Бахмутський напрямки.