Доступність посилання

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський: Росія хоче наростити виробництво, щоб застосовувати по Україні до тисячі дронів на день
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський: Росія хоче наростити виробництво, щоб застосовувати по Україні до тисячі дронів на день

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

МВС: у Харкові число постраждалих через російський обстріл зросло, серед них є 4-річна дитина

Внаслідок ракетного удару РФ по Харкову постраждали 9 людей, серед яких – 4-річна дитина, повідомила в телеграмі пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

Раніше повідомлялось про вісьмох постраждалих.

За даними відомства, через російську атаку пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура, наукова установа.

У МВС додають, що обстрілу зазнав Київський район Харкова, також було влучання у Холодногірському районі, за попередніми даними – війська РФ для обстрілу застосували ракети С-300.

Росія вкотре за день вдарила по Харкову, попередньо є три влучання, сім поранених – ОВА

Російські війська втретє за добу завдали ударів по Київському району Харкова, попередньо, є три влучання, повідомив голова обласної військової адміністрації Олеги Синєгубов.

«Є пошкодження цивільної інфраструктури. Екстрені служби виїхали на місця, інформація щодо постраждалих уточнюється», – зауважив він у телеграмі.

Міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив, що йдеться про удар по житловій забудові, і повідомив про, за попередніми даними, сімох постраждалих, додавши, що «ця сумна цифра може уточнюватися».

«Жодного військового об’єкту там немає. Виключно житлові будинки, або цивільна інфраструктура, на кшталт магазинів, лікарень, аптек тощо. Агресор вкотре за цей день доводить, що Росія – це держава-терорист і прощення їй бути не може», – написав він у телеграмі.

Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що загалом 18 людей загинули, ще 130 – були поранені внаслідок ранкового удару Росії по Україні. «Ця кількість загиблих може зрости. Зокрема, у Харкові досі триває рятувальна операція – розбирають завали будинку. Звичайна багатоповерхівка, звичайні люди там жили», –додав президент.

В українському Генштабі раніше сьогодні уточнили, що Росія під час свого комбінованого ракетного удару по Україні 23 січня застосувала 44 засоби повітряного нападу, зокрема крилаті, балістичні, авіаційні й зенітні керовані ракети.

«За уточненою інформацією, усього зафіксовано 44 засоби повітряного нападу противника: чотири зенітні керовані ракети С-300/С-400, 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракет Х-22, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», 5 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-31. У результаті бойової роботи силами і засобами протиповітряної оборони знищено: 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 5 балістичних ракет «Іскандер-М», 2 керовані авіаційні ракети Х-59», – йдеться у вечірньому зведенні.

23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.

Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

Фіцо в день ракетної атаки Києва сказав, що «в цьому місті є нормальне життя»

Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає життя в столиці України мирним. Про це він заявив 23 січня, відповідаючи на запитання журналістів, чому його візит в Україну 24 січня відбудеться до Ужгорода, а не до Києва.

А на запитання журналістів, чому ця зустріч не відбулася в Києві, Фіцо наполягав, що вона не має нічого спільного з питаннями безпеки, пов’язаними зі вторгненням Росії.

«Навіщо мені їхати до Києва, коли я можу зустрітися з премʼєр-міністром України в Ужгороді? Я не бачу різниці… Ви справді думаєте, що в Києві йде війна? Несерйозно. Тому їдьте туди, і ви побачите, що в цьому місті є нормальне життя, абсолютно нормальне життя», – сказав він.

Фіцо оприлюднив свої твердження у день, коли Київ зазнав чергової ракетної атаки. Внаслідок цієї атаки в столиці понад 20 постраждалих, із них 13 – госпіталізовані, в тому числі троє дітей. Одному 13-річному хлопцю та шістьом дорослим постраждалим медики надали допомогу на місці. Одну жінку реанімували, «вона в тяжкому стані в реанімаційному відділенні, проте жива», відзначив міський голова Києва Віталій Кличко.

Зеленський про ранковий удар РФ: 18 людей загинули, 130 – поранені

18 людей загинули, ще 130 – були поранені внаслідок ранкового удару Росії по Україні, повідомив у вечірньому зверненні 23 січня президент Володимир Зеленський.

«Майже 40 ракет різних типів – черговий комбінований удар, щоб спробувати обійти нашу систему ППО. Значну частину ракет вдалося збити. На жаль, є влучання. Більш ніж 200 різних об’єктів пошкоджені – 139 тільки будинків, звичайних будинків… 130 людей поранені або травмовані. Усім їм надається необхідна допомога. На жаль, 18 людей загинули… Мої співчуття рідним і близьким. І ця кількість загиблих може зрости. Зокрема, у Харкові досі триває рятувальна операція – розбирають завали будинку. Звичайна багатоповерхівка, звичайні люди там жили», – сказав президент.

В українському Генштабі раніше сьогодні уточнили, що Росія під час свого комбінованого ракетного удару по Україні 23 січня застосувала 44 засоби повітряного нападу, зокрема крилаті, балістичні, авіаційні й зенітні керовані ракети.

«За уточненою інформацією, усього зафіксовано 44 засоби повітряного нападу противника: чотири зенітні керовані ракети С-300/С-400, 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракет Х-22, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», 5 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-31. У результаті бойової роботи силами і засобами протиповітряної оборони знищено: 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 5 балістичних ракет «Іскандер-М», 2 керовані авіаційні ракети Х-59», – йдеться у вечірньому зведенні.

23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.

Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

«Потужна підтримка триватиме». У Міноборони повідомили про підсумки засідання «Рамштайн»

Під час 18-ої зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», що відбулася 23 січня в онлайн-форматі, пролунало «достатньо важливих заяв» від партнерів, щоб сказати, що «потужна підтримка України триватиме», повідомив за підсумками засідання начальник управління преси й інформації Міністерства оборони Ілларіон Павлюк.

«Це була продуктивна зустріч. Після неї хочеться сказати: «відставити паніку» – всім тим, хто піднімає настрої про втрату підтримки України. Ми почули достатньо важливих заяв від партнерів, важливих зобов’язань, щоб сказати, що потужна підтримка України триватиме й далі, щоб сказати, що наступного року Україна отримає багато важливих видів озброєння, зокрема таких, про які ми не будемо говорити до того, як вони у нас з’являться, але які потрібні Україні, щоб ми вражали ворога, як на лінії зіткнення, так і за лінією зіткнення», – сказав Павлюк на брифінгу в Києві.

За його словами, кілька країн-партнерів говорили про великі пакети фінансової допомоги і про наміри збільшити пакети.

«На порядку денному немає такої опції, що США якимось чином припинять підтримку. І обговорювалися натомість способи в будь-якій ситуації цю підтримку тримати на високому рівні. Дуже важливо, що наші партнери, не тільки Сполучені Штати, говорять про важливість і чіткий намір збільшувати виробництво зброї, збільшувати виробництво боєприпасів і виводити це у 2024 році на новий рівень. Це – ключове. Кілька держав говорили про великі пакети фінансової допомоги і про наміри збільшувати ці пакети», – сказав Павлюк.

Крім того, в Міноборони повідомили, що пролунали зобов’язання щодо надання Україні зброї дальнього ураження. «Окрему увагу приділили deep strike weapon, тобто системам, які дозволяють вражати за лінією зіткнення, і є цілковите розуміння партнерів, що нам ця зброя потрібна. Зобов’язання працювати над тим, щоб Україні надавати більше зброї для подібних ударів абсолютно чітко взяли на себе партнери, про це говорили, окремо приділили цьому увагу», – сказав начальник управління преси й інформації Міноборони.

Щодо протиповітряної оборони Павлюк зазначив, що Україна і партнери «креативні в тому, щоб вирішувати наявні проблеми».

«Крім того, що Україна отримає достатню кількість ракет для наявних систем, партнери, більш ніж одна країна, вже працюють над модернізацією західних ракет під наявні совєцького зразка пускові системи й протиповітряні системи», – сказав він.

Начальник Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України Геннадій Коваленко зауважив, що сьогоднішня зустріч – це можливість для України донести союзникам низку важливих повідомлень, зокрема – поінформувати їх про ситуацію на фронті.

За його словами, у зустрічі взяли участь представники більше ніж 50 країн.

Коваленко також повідомив, що наступний «Рамштайн» пройде напередодні засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони в середині лютого в Брюсселі.

Раніше сьогодні, відкриваючи засідання «Рамштайн», міністр оборони США Ллойд Остін закликав учасників Контактної групи з оборони України продовжувати надавати допомогу Україні, зокрема системи протиповітряної оборони.

Ця заява пролунала на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.

У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.

«Ми можемо втратити мільйони українських громадян без створення правильного законодавства» – президент СКУ

Ініціатива запровадити інститут множинного громадянства може запобігти втраті для держави мільйонів громадян, вважає президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод. Відповідний законопроєкт напередодні подав до Верховної Ради України президент Володимир Зеленський. В СКУ вітають таке рішення і зазначають, що важливо об’єднати «один 65-мільйонний український народ».

Світовий конгрес українців, заснований у Нью-Йорку 1967 року, налічує понад 200 громадських організацій у 65 державах світу. Як твердить його очільник, нині представники їхнього об’єднання вхожі в кабінети до найвищих посадових осіб держав, де перебувають. Таким чином маючи змогу представляти інтереси України.

В інтерв’ю з Павлом Ґродом проєкт Радіо Свобода «Ти як?» обговорив, які зміни може мати президентська ініціатива. На його переконання, можливість множинного громадянства дозволить українцям по світу здобувати високі політичні посади в іноземних країнах і через них впливати на долю своєї. Таке рішення, твердить, збереже для країни тих громадян, яких 2022 року вигнала велика війна, а й сприятиме поверненню тих, «що навіть не народжені були в Україні». Якщо ж заохочувати «медом, а не патиком».

Генштаб: Росія під час комбінованого удару по Україні запустила 44 ракети

В українському Генштабі уточнили, що Росія під час свого комбінованого ракетного удару по Україні 23 січня застосувала 44 засоби повітряного нападу, зокрема крилаті, балістичні, авіаційні й зенітні керовані ракети.

«За уточненою інформацією, усього зафіксовано 44 засоби повітряного нападу противника: чотири зенітні керовані ракети С-300/С-400, 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракет Х-22, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», 5 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-31. У результаті бойової роботи силами і засобами протиповітряної оборони знищено: 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 5 балістичних ракет «Іскандер-М», 2 керовані авіаційні ракети Х-59», – йдеться у вечірньому зведенні.

За даними Генштабу, протягом доби на фронті відбулося 42 бойових зіткнення, оперативна ситуація на сході й півдні України «залишається складною». Українські військові відбили атаки російських сил на сімох напрямках, додали в командуванні.

23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Повітряні сили ЗСУ вранці повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, і що українські військові збили 21 ракету.

Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.

Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

Чехія виділила майже мільйон євро, щоб українські студенти навчалися літати

У Празі презентували проєкт, за яким 20 студентів Національного авіаційного університету з вересня 2023 року перебувають у Чехії та навчаються на пілотів цивільної авіації.

Реалізація проєкту відбувається у співпраці НАУ та Чеського технічного університету в Празі.

Протягом року студенти, які втратили льотну практику через повномасштабне вторгнення, мають можливість вчитися на тренувальній авіаційній базі у Карлових Варах.

«В Україні, на жаль, зараз зупинена льотна практика через повномасштабну війну, через бойові дії. Небо над Україною закрите, тому льотну практику здійснювати неможливо. Тому ми тренуємося тут, щоб у майбутньому забезпечити нашу авіацію, яка буде відновлюватися, гарними кадрами», – розповів Радіо Свобода студент НАУ Данило Осадчий, який нині навчається в Чехії.

Як зазначив на презентації міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, програма триватиме до кінця 2024 року та коштувала чеському бюджету 22 мільйони чеських крон (майже 1 мільйон євро).

«Більша частина цих коштів використовується на практичні заняття. Решта коштів використовується для співпраці університетів у навчальних планах. Ця співпраця є дуже важливою для того, щоб Україна поступово наближалася до стандартів ЄС. Для мене велика честь, що ця тема привернула увагу і американської сторони. Програма співробітництва США в галузі розвитку надала Чеському технічному університету ще 10 мільйонів крон для підтримки цієї академічної допомоги», – розповів міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи можна очікувати в майбутньому подібних навчань і для військових пілотів, міністр сказав, що не може розголошувати цю інформацію і по деталі попросив звернутися до міністерства оборони Чехії.

Зазначається, що після завершення навчання студенти отримають ліцензії європейського зразка.

Ігнат пояснив, як Україні протидіяти російським обстрілам Харкова

Українські військові мають знищувати російські пускові установки, з яких обстрілюється Харків, заявив в етері Радіо Свобода речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Такий метод запобігання руйнуванням і жертвам він називає більш раціональним, аніж збивати ракети.

«Часто звучить запитання: чому ми не можемо захистити Харків, так як можемо захистити Київ? Доводиться пояснювати. 40 кілометрів від Бєлгородської області. «Трьохсотки» (С-300 – ред.) банально туди дістають. «Трьохсоток» у них є величезна кількість. Саме зенітних керованих ракет, і збивати такі ракети ми можемо лише засобами проти балістики. Але чи раціонально це робити? Зрозуміло, що нам не буде вистачати засобів, щоб збивати самі ракети. Тому більш раціонально відпрацьовувати по установках, завдавати превентивні удари, але це вже територія Росії – Бєлгородська область», – сказав Юрій Ігнат.

Він додав, що С-300 може стріляти по балістичній траєкторії на відстань 150 кілометрів. За словами Ігната, щоб збільшити відсоток влучань Росія завдає ударів із відстані 50-70 кілометрів.

«Зенітна ракета не створена для ударів по землі. І чим ближче від місця пуску до місця влучання, тим більший відсоток влучань від цих ракет. Саме тому ворог використовує саме цей регіон. Він розташований ближче до кордону з Росією. І тероризує харків’ян саме цими ракетами», – заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ.

23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.

Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

Як Росія змінює характер обстрілів? Чи захистить Трамп Україну від Путіна?

  • Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив: російські війська запустили по Україні 41 ракету, сили ППО збили 21. Під час комбінованого ракетного удару використовували крилаті, балістичні, авіаційні та зенітні керовані ракети. Під атакою перебували Київ, Харків, Павлоград (Дніпропетровщина) і Шостка (Сумська область). Найбільше жертв – у Харкові: є загиблі і поранені. Наслідки обстрілів – репортаж. Коментує речник Повітряних Сил Юрій Ігнат.
  • В американському штаті Нью-Гемпшир проходять перші праймеріз кандидатів у президенти США. Змагаються Дональд Трамп і Ніккі Гейлі. Після того, як у неділю губернатор Флориди Рон Десантіс знявся з президентських перегонів, Ніккі Гейлі залишилася єдиним конкурентом Дональда Трампа. Включення із Нью-Гемпшира. Чи отримає врешті Трамп статус кандидата в президенти США від республіканців? Як на його сприйняття впливають судові справи?
  • Чи бере до уваги Конгрес США результати праймеріз? Що буде із допомогою США Україні? І чи справді Трамп може зупинити війну Росії в Україні за одну добу, як обіцяє?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Кількість загиблих у Харкові знову зросла, під завалами виявили тіло дитини – влада

У Харкові знову зросло число загиблих внаслідок вранішнього російського удару.

Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, під завалами зруйнованої багатоповерхівки рятувальники знайшли тіло дев’ятирічної дівчинки.

У Міністерстві внутрішніх справ зауважили, що на даний час відомо про вісьмох загиблих і 57 травмованих (у тому числі шістьох дітей).

Роботи тривають, додали в МВС.

Близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.

Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві й області, в Харкові й у Павлограді на Дніпропетровщині.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

«Націоналісти та іноземці»: Росія забороняє українські книжки на Луганщині

В окупованій Луганській області Росія вилучає з ПТУ українські книги. Таке розпорядження окупаційної адміністрації опублікував телеграм-канал «Східний», який тримає зв'язок з проукраїнськими жителями захоплених міст. У «розпорядженні» так званої заступниці міністра освіти угруповання «ЛНР» Лейли Зотової йдеться про вимогу вилучити з бібліотек навчальних закладів окупованої Луганщини будь-яку літературу українською мовою. Це стосується підручників, довідників, періодичної літератури.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, яка ситуація з україномовними книгами в інших навчальних закладах окупованих Росією територій, чи є українські книги у продажу в місцевих книгарнях і навіщо російські ставленики викорінюють українське. З'ясувалося, що, окрім зачистки літератури, РФ ще й збирає дані про дітей, які дистанційно навчаються в українських школах.

Російські військові обстріляли Херсонщину, загинули двоє людей – ОВА

Російські військові завдали авіаційного удару по селу Саблуківка Херсонської області, внаслідок чого загинули двоє людей, повідомив 23 січня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Поцілили по житловому будинку, в якому перебували люди. Оселя – вщент зруйнована… На місці удару загинув чоловік. Його особа нині встановлюється. Рятувальники дістали з-під завалів тяжкопоранену 47-річну жінку. На жаль, її серце зупинилося дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні голова ОВА повідомляв, що внаслідок російського обстрілу Корабельного району Херсона загинув 70-річний чоловік, а в селищі Кіндійка на околиці обласного центру постраждала 74-річна жінка.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Це безпосередня допомога Україні» – Пристайко про наймасштабніші навчання НАТО

НАТО починає найбільші навчання з часів Холодної війни, які триватимуть до кінця травня – Steadfast Defender 2024. Як зазначає німецьке видання Bild, востаннє НАТО проводило настільки масштабні навчання у 1988 році. Тоді в них брали участь 125 тисяч військовослужбовців. Навчання пройдуть на території Німеччини, Польщі та країн Балтії.

Сценарій навчань передбачає, що війська НАТО відбивають російську агресію проти одного з членів альянсу. Змодельований супротивник – це коаліція на чолі з Росією. Крім членів НАТО, у навчанні візьме участь Швеція, яка подала заявку на вступ до альянсу.

Раніше голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав членів альянсу готуватися до того, що у найближчі 20 років з Росією може розпочатися війна.

Прем'єрка Естонії Кая Каллас у своїх прогнозах була менш оптимістичною. В інтерв'ю The Times вона заявила, що Європа має три-п'ять років на підготовку до загрози з боку Росії.

Журналісти Радіо Свобода в етері програми «Свобода Live» запитали Вадима Пристайка, надзвичайного і повноважного посла України, главу Місії України при НАТО (2017-2019), про те, чи можливий конфлікт НАТО і Росії.

Число загиблих через удар РФ у Харкові зросло до семи – МВС

У Харкові до семи зросло число загиблих внаслідок російського удару 23 січня, повідомили у Міністерстві внутрішніх справ.

«Рятувальники деблокували з-під завалів зруйнованої багатоповерхівки тіло загиблої жінки. Загалом, внаслідок ранкових обстрілів міста загинуло 7 людей», – йдеться в повідомленні.

У МВС додали, що пошукові роботи тривають.

Раніше повідомляли також про майже 60 поранених у Харкові.

Близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.

Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві й області, в Харкові й у Павлограді на Дніпропетровщині.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.

Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.

Атака на Київ: наслідки в деталях та свідчення очевидців (відео)

Вранці 23 січня російські війська завдали комбінованого ракетного удару по Україні. Застосували крилаті, балістичні, авіаційні та зенітні керовані ракети. У столиці внаслідок атаки виникло кілька пожеж. Двадцятеро людей постраждало. Як кияни оговтуються від атаки і що розповідають очевидці – у матеріалі Радіо Свобода.

«Підтримка боротьби України проти тиранії робить наші країни безпечнішими» – Остін на відкритті «Рамштайну»

Міністр оборони США Ллойд Остін закликав учасників Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн»), продовжувати надавати допомогу Україні, зокрема системи протиповітряної оборони. Він сказав про це, відкриваючи 23 січня 18-те засідання «Рамштайну», яке відбувається в онлайн-форматі.

«Боротьба України важлива для всіх наших країн… Путін сподівається, що ракети і безпілотники деморалізують український народ, зламають бойовий дух українських військових. Тому я закликаю цю групу робити більше, щоб надати Україні більше наземних систем протиповітряної оборони і засобів перехоплення», – сказав Остін.

Він зауважив, що російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну «була сильно ослаблена і деморалізована».

«А Україна повернула більше ніж половину суверенної території, захопленої Росією після її неспровокованого вторгнення. Тож давайте говорити чітко. Наша підтримка боротьби України проти тиранії робить усі наші країни безпечнішими. Якщо ми запанікуємо, якщо ми здригнемося, якщо нам не вдасться стримати інших потенційних агресорів, ми спричинимо ще більше кровопролиття і хаосу. Отже, суверенна і безпечна Україна має вирішальне значення для глобальної безпеки. І ми не повинні коливатися в нашій підтримці України», – наголосив голова Пентагону.

Ця заява пролунала на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.

У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.

Вранці 23 січня Росія вкотре завдала масованого ракетного удару по Україні. Відомо про 22 постраждалих у Києві, шістьох загиблих і понад 50 поранених у Харкові, численні руйнування. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Росія купує західні мікрочипи через Киргизстан. Чи може ЄС покласти цьому край?

Відтоді, як ЄС та США запровадили санкції проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, обсяг товарів, які Захід продавав у Росію, стрімко впав. Це стосується як підсанкційних товарів, які наповнюють російський бюджет, так і передовсім технологічних товарів, які можуть використовуватися безпосередньо у виробництві зброї.

Практично одразу після початку великої війни економісти почали спостерігати не лише падіння товарообігу (принаймні прямого) між ЄС та Росією, але водночас і стрімке зростання торгівлі європейських країн із країнами середньої Азії. Найбільше зростання імпорту з ЄС продемонстрував Киргизстан. За даними головного економіста Міжнародного інституту фінансів (IIF) Робіна Брукса, обсяг європейського експорту у Киргизстан у 2023 році вирів у понад вісім разів, порівняно із 2019 роком. На думку економіста, це може свідчити про намагання Росії обійти санкції Заходу.

ДСНС завершила рятувальні роботи після російського удару по Києву

У Києві завершилися аварійно-рятувальні роботи внаслідок російської повітряної атаки 23 січня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

За даними служби, вона отримала 176 повідомлень про вибухи та займання у Святошинському, Печерському і Солом’янському районах столиці.

«На 20 різних локаціях працювало майже 200 рятувальників та 40 одиниць техніки. 22 людини постраждали, у тому числі четверо дітей, госпіталізовано 12 осіб. Загалом евакуйовано та врятовано 55 осіб», – йдеться в повідомленні.

Психологи ДСНС надали допомогу близько 80 громадянам. Рятувальники повідомляють про пошкодження 28 об’єктів, серед яких житлові будинки, медичний заклад, навчальні заклади та автомобілі.

Уранці 23 січня по всій Україні оголошувалася повітряна тривога через ракетну небезпеку, вона тривала понад дві години. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. Відомо, зокрема, про 22 постраждалих у Києві, шістьох загиблих і понад 50 поранених у Харкові.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

«Будуть теракти»: Росія готується до чергових незаконних виборів в окупації

Як російська влада готується проводити на тимчасово окупованих територіях України свої президентські вибори? Ці вибори є назаконними з точки зору міжнародного права і українського законодавства. Який тиск здійснює окупаційна російська влада на громадян України, які живуть на окупованих територіях? Які загрози виникають? І якими можуть бути наслідки? Про це розповідають «Новини Приазовʼя».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG