Кабмін погодив призначення мера окупованого Мелітополя Федорова головою Запорізької області
Міський голова Мелітополя Іван Федоров очолив Запорізьку обласну державну адміністрацію – про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук 23 січня.
«Призначено Федорова Івана Сергійовича головою Запорізької обласної державної адміністрації», – йдеться в повідомленні.
Також сьогодні ж уряд звільнив з цієї ж посади Юрія Малашка.
Малашка призначили головою Запорізької ОВА в лютому 2023 року.
У грудні 2023 року президент Володимир Зеленський призначив нових голів Донецької та Рівненської обласних адміністрацій.
Мелітополь перебуває під окупацією російських військ від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. У березні 2022 року окупанти викрали міського голову Івана Федорова, якого згодом обміняли. З того часу Федоров перебуває на вільній території України.
«Критичні місяці для України»: у США допустили перемогу Росії?
Координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив 22 січня, що «наступні кілька місяців будуть критичними для України».
За його словами, українському військовому командуванню вже зараз доводиться вирішувати – яку саме зброю та боєприпаси застосовувати в умовах, коли їхні запаси скорочуються на тлі постійних ракетних та дронних атак армії Росії.
Кірбі нагадав, що Кремль продовжує отримувати допомогу від Ірану та Північної Кореї, зокрема балістичні ракети, а також налагодив власне виробництво ракет та снарядів.
Також він додав, що якщо США не ухвалять рішення щодо виділення нової військової допомоги Україні, то це матиме «катастрофічні наслідки».
Буквально відразу після цієї заяви Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні – з 41 повітряної цілі українська ППО вразила 21-у.
Удар був комбінованим – крилаті, балістичні, авіаційні та зенітні керовані ракети. Росія атакувала Київ, Харків, Павлоград на Дніпропетровщині, Шостка на Сумщині та інші населені пункти України.
Вранці МВС повідомляло про 5 загиблих і 40 постраждалих у всій Україні через цей повітряний удар.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Конгресі, як і раніше, обговорюється новий пакет військової допомоги для України в 60 мільярдів доларів.
Республіканці у Конгресі кажуть, що можуть проголосувати за нього вже наступного тижня. Станом на зараз у США вже немає грошей на зброю для ЗСУ.
Головні питання випуску:
Чому в США заявили про «критичні місяці» для України – і чого Росія може досягти у разі найгіршого розвитку подій?
Чи «потягнуть» Німеччина, Франція та Британія війну з Росією в Україні без США?
І навіщо Путін виявляє агресію до НАТО, не перемігши Україну?
Рано-вранці 23 січня Росія здійснила ракетний удар по українських містах Київ, Харків та Павлоград на Дніпропетровщині, що призвело до загибелі мирних жителів і значних руйнувань, повідомляє місцева влада.
Близько 04:00 та 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районам Харкова, повідомила місцева влада. За її попередніми даними, атакували ракетами Х-22. Наразі відомо загалом про понад 60 постраждалих у Харкові внаслідок ракетного удару 23 січня, з них шестеро людей загинули, повідомляє Міністерство внутрішніх справ України. За даними правоохоронців, серед постраждалих – восьмеро дітей. Також постраждали троє працівників поліції, які розбирали завали. За даними міського голови Харкова Ігоря Терехова, наразі в результаті російської атаки у Харкові пошкоджені 30 житлових будинків, вибиті близько тисячі вікон, у 20 будинках змушені були вимкнути опалення.
Унаслiдок ранкової ракетної атаки РФ в Києві постраждали 22 людей, зокрема 13-річний хлопчик, повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, у житловому будинку у Святошинському районі в одній із квартир виявили нездетоновану бойову частину ракети – людей евакуювали з будинку. Водночас у КМВА заявили, що внаслідок атаки РФ у Києві загинула людина. Є пошкодження у чотирьох районах міста.
У Павлограді на Дніпропетровщині внаслідок ракетної атаки РФ загинула людина, є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу під час ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою російських ударів є лише військова інфраструктура України.
Зустріч прем’єрів України та Словаччини в Ужгороді: чого чекати від Фіцо
УЖГОРОД – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо свій третій офіційний візит після того, як став головою уряду, зробить до України. 24 січня в Ужгороді запланована зустріч зустрічі Фіцо із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
Напередодні Фіцо зробив низку гучних заяв щодо України. Зокрема, він заявив, що Україна має піти на «компроміс» у питанні своєї територіальної цілісності. «Чого вони (українці – ред.) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично», – сказав Фіцо. А в інтерв’ю словацькому радіо він висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, це «загрожує Третьою світовою війною».
- Чого ж можна очікувати від Роберта Фіцо під час зустрічі в Ужгороді?
- Наскільки на позицію Фіцо впливає Віктор Орбан?
- Як позиція Роберта Фіцо може вплинути на подальшу політику Словаччини щодо України та на її підтримку у відсічі російській агресії.
Про це Радіо Свобода розпитало експертів.
У Харкові знайшли тіло шостої загиблої внаслідок російської атаки
У Харкові виявили тіло ще однієї загиблої внаслідок російського ранкового удару – про це повідомив, зокрема, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, внаслідок ударів рф загинула ще одна 21-річна жінка. Тіло загиблої деблоковують з-під завалів будинку рятувальники», – заявив Синєгубов.
Згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що тіло загиблої дівчини деблокували.
Внаслідок ранкової атаки наразі відомо про шістьох загиблих у Харкові. Роботи тривають.
Житель Херсона загинув внаслідок російського обстрілу – Прокудін
Російська армія обстріляла Корабельний район Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Біля під’їзду будинку смертельні поранення отримав 70-річний чоловік. Співчуття рідним загиблого», – написав він у своєму Телеграмі.
Крім того, у селищі Кіндійка на околиці обласного центру постраждала 74-річна жінка.
Читайте також: Сили РФ атакували житлові будинки Херсона, загинула жінка – ОВА
Крім того, вранці російські війська скинули чотири керовані авіаційні бомби на Берислав, додав голова області. За його даними, були влучання в завод, автопарк та дитячий садочок, також пошкоджена багатоверхівка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
МВС: кількість поранених у Харкові зросла до 57 людей
Наразі відомо загалом про понад 60 постраждалих у Харкові внаслідок ракетного удару 23 січня, з них п’ятеро загиблих, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.
«Харків. Кількість постраждалих від ранкового обстрілу зросла до 62 людей, з них – п’ятеро людей загинули, 57 отримали поранення», – йдеться в повідомленні.
За даними правоохоронців, серед постраждалих восьмеро дітей. Також постраждали троє працівників поліції, які розбирали завали.
Раніше Офіс генпрокурора повідомив про зростання кількості загиблих до п’яти.
За даними мера міста Ігоря Терехова, на даний момент в результаті російської атаки у Харкові пошкоджені 30 житлових будинків, вибито близько тисячі вікон, у 20 будинках змушені були вимкнути опалення.
Читайте також: «Україна потребує підтримки Заходу саме зараз» – посол США після ранкових атак РФ
Близько 04:00 та 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районам Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів.
Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою російських ударів є лише військова інфраструктура України.
ЄС, ймовірно, готує новий пакет санкцій проти Росії на наступний місяць
Європейський союз готує новий пакет санкцій проти Росії на наступний місяць – про це повідомляє редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Чотири найбільш «яструбині» країни – Естонія, Латвія, Литва та Польща – хочуть запровадити заборону на імпорт зрідженого природного газу та алюмінію, припинення фінансування спільних наукових досліджень, додаткові санкції в авіаційному секторі та дублювання галузевих заходів, застосованих щодо Росії, проти Білорусі», – заявив він.
Раніше американське видання Politico з посиланням на свої джерела також повідомляло, що Євросоюз розглядає запровадження санкцій щодо російського алюмінію.
Днями стало відомо, що країни ЄС розпочали обговорення 13-го пакету санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Ключовим пунктом 12-го пакету санкцій, схваленого 18 грудня 2023 року, стала поетапна заборона на імпорт російських алмазів. Було також введено додаткові заходи для боротьби з обходом санкцій через треті країни.
У ЄС тривають дискусії щодо надання нових коштів Україні. Йдеться як про військову допомогу, так і про 50 мільярдів фінансової допомоги з бюджету ЄС. Цю тему мають обговорити лідери країн Євросоюзу на саміті 1 лютого, але консенсусу все ще немає – Угорщина, як і раніше, не дала згоди. Як можливу альтернативу називають домовленість 26 країн-членів ЄС без участі Угорщини.
«Україна потребує підтримки Заходу саме зараз» – посол США після ранкових атак РФ
Посол США в Україні Бріджит Брінк після чергових ракетних атак РФ заявила, що «Україна потребує подальшої підтримки Заходу саме зараз».
«Сьогодні рано вранці Росія здійснила серію ракетних ударів по Києву, Харкову та Павлограду, в результаті чого загинуло щонайменше 5 людей і понад 40, включно з дітьми, отримали поранення. Україна потребує нашої подальшої підтримки саме зараз, щоб захистити цивільне населення від цих жорстоких нападів», – написала вона у соцмережі Х.
Ця заява пролунала на тлі затримки допомоги Заходу. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Читайте також: Кірбі: українським командирам доводиться ухвалювати «складні рішення» через брак ресурсів
Уранці 23 січня по всій Україні оголошувалася повітряна тривога через ракетну небезпеку, вона тривала понад дві години. Є пошкодження та постраждалі у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. Відомо про щонайменше шістьох загиблих та 77 поранених.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Сікорський про можливий напад Росії на НАТО: хай краще не намагається, бо програє
Росії забракне сил воювати з НАТО, але водночас альянсу треба готуватися до можливого нападу Москви, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
«Ми тільки починаємо найбільші навчання НАТО в історії. Якщо пам’ять не зраджує, в них беруть участь 70 чи 90 000 військових. Тож Росії краще не намагатися, бо вони програють. І завдяки хоробрості українських воїнів Росія вже втратила приблизно половину своїх танків і багато іншої військової техніки. Отже – ні», – зазначив польський дипломат, відповідаючи на запитання, чи вірить, що російські танки підійдуть до території НАТО.
Водночас глава МЗС Польщі вважає, що не слід недооцінювати російську загрозу, втім, не став відповідати на запитання, скільки років є в запасі у ЄС та НАТО, щоби підготуватися до неї належним чином.
«Я не збираюся спекулювати. Але коли президент Путін погрожує іншим країнам, як він погрожував Україні перед вторгненням, боюся, що йому треба вірити. І тому треба готуватися», – резюмував Сікорський.
На черговому засіданні топ-дипломатів країн-членів ЄС у Брюсселі наприкінці січня Радослав Сікорський у статусі міністра не вперше.
Ще до того, як російські війська вторглися в Грузію й окупували Крим, Сікорський керував Міністерством оборони Польщі, а згадані події застали його вже у кріслі очільника польської дипломатії.
Посаду глави МЗС Польщі Радослав Сікорський обіймав у 2007-2014 роках і був одним із «голосів» східноєвропейського флангу в Європі, який застерігав про наростання російської загрози. Спочатку на міністерських засіданнях, потім – з трибуни Європарламенту, будучи депутатом.
Тепер Сікорський знову керує зовнішньо-дипломатичним відомством Польщі. На цю посаду його призначив новий голова уряду Дональд Туск.
Чи достатньо рішучою є міжнародна спільнота зараз, після майже двох років повномасштабної війни Росії проти України? Чи справді РФ може атакувати НАТО? Як подолати перепони для продовження і посилення підтримки України? І як подолати проблеми у двосторонніх відносинах України та Польщі?
Про це все на полях міністерської зустрічі в Брюсселі Радіо Свобода поспілкувалося із Радославом Сікорським.
Кубраков: після зупинення блокади через три пункти до Польщі виїхали майже 5 тисяч вантажівок
Найбільший пункт пропуску на кордоні з Польщею «Дорогуськ – Ягодин» повністю відновив роботу після тимчасової зупинки блокади, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков увечері 22 січня.
«Після призупинення блокади 17 січня трьох пунктів пропуску «Дорогуськ – Ягодин», «Гребенне – Рава-Руська» та «Корчова – Краківець» до Польщі вже виїхало майже 5 тисяч вантажівок. Найбільший пункт пропуску «Ягодин» вже відновив свою пропускну спроможність на рівні 600 вантажівок на добу», – заявив він.
За словами міністра, цей показник вище, ніж був до блокади. Також зростає кількість вантажівок, які виїжджають через «Краківець» та «Рава-Руську».
Крім того, Кубраков повідомив про експериментальну тимчасову зупинку реєстрації в єЧерзі на пункті «Нижанковичі – Мальховіце».
Читайте також: Польща запропонує ЄС зміни до «транспортного безвізу» з Україною – Мінінфраструктури
«Поки пункт пропуску працює не на всю спроможність, а має пропускати 150 порожніх вантажівок на добу, як це було і під час функціонування єЧерги. Важливо, щоб всі пункти пропуску працювали на максимальну потужність», – додав урядовець.
Він повідомив, що проєкт угоди про Спільний митний та прикордонний контроль із Польщею вже на розгляді в уряді. Також сторони обговорюють можливе створення чотирьох додаткових пунктів перетину кордону на додачі до наявних 14.
Кубраков також назвав ключовим питанням продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень, відому як «транспортний безвіз».
«Ця угода допомогла вистояти Україні у перший рік повномасштабного вторгнення. Її позитивний вплив для всіх сторін відзначила Єврокомісія. Окремо звертаю увагу, що імпорт польських товарів до України дорогами зріс на 30%, імпорт з країн ЄС – на 44%», – зазначив він.
Читайте також: Польські виробники вимагають квоти на український цукор і обіцяють приєднатися до акції протесту
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від полудня 17 січня. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Кірбі: українським командирам доводиться ухвалювати «складні рішення» через брак ресурсів
Наступні кілька місяців будуть критичними для України, заявили в Білому домі у контексті надання Києву додаткового фінансування та продовження бойових дій з обмеженими ресурсами.
«Наступні кілька місяців будуть критичними. Росіяни продовжують обстрілювати Україну безпілотниками та ракетами. Хоча лінія фронту не змінилась суттєво з обох боків, там все ще точаться активні бої», – сказав на брифінгу речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі.
Читайте також: Тарнавський: наступний рік на фронті може бути ще важчим
Він зауважив, що українським командирам доводиться ухвалювати «складні рішення».
«Їм доводиться ухвалювати досить складні рішення щодо того, яку зброю використовують, які снаряди використовують, які ракети. Тому що вони не знають, коли будуть наступні поставки. Це жахлива ситуація», – зазначив представник Білого дому.
Водночас, як зауважив Кірбі, Росія звертається до Північної Кореї за балістичними ракетами, вона продовжує стріляти ними та іранськими ударними безпілотниками по Україні, а також виробляє власне озброєння.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Читайте також: Допомога США Україні «зупинилася, а російські удари лише посилюються» – Білий дім
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
Читайте також: Конгрес США повернеться до питання України після свят. Чи існує план «Б»?
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 11 січня заявив, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
У НАТО підписали контракт на закупівлю понад 200 тисяч артилерійських боєприпасів
Агенство НАТО з підтримки та закупівель (NSPA) підписало контракт на суму 1,2 мільярда доларів США на купівлю 220 тисяч 155-міліметрових артилерійських боєприпасів.
«Виробництво боєприпасів є абсолютною необхідністю, щоб ми могли продовжувати надавати підтримку Україні, тому що досі ми користувалися нашими запасами», – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, оголошуючи про підписання контракту, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
На запитання Радіо Свобода, коли ці боєприпаси можуть потрапити до України, генеральна менеджерка Агентства НАТО з підтримки та закупівель (NSPA) Стейсі Каммінгс повідомила, що терміни виконання контракту – 24-36 місяців.
КМВА: кількість поранених через удар по Києву зросла до 22
Київська міська військова адміністрація оновила дані про постраждалих внаслідок російського удару по Києву вранці 23 січня.
«Станом на 11:30 внаслідок ракетного удару у Києві постраждало 22 людини, з них 13 госпіталізовано», – заявив голова КМВА Сергій Попко.
Він додав, що дані про наслідки атаки оновлюються.
Раніше мер Києва повідомляв про 20 постраждалих у місті.
Читайте також: «Укренерго»: через ранкову атаку РФ є пошкодження мереж на Харківщині та Дніпропетровщині
Уранці 23 січня по всій Україні оголошувалася повітряна тривога через ракетну небезпеку, вона тривала понад дві години. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. За даними МВС, внаслідок ранкової ракетної атаки РФ по Україні загинули п’ятеро людей, ще щонайменше 40 постраждали. Проте кількість постраждалих продовжує зростати.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
«Укренерго»: через ранкову атаку РФ є пошкодження мереж на Харківщині та Дніпропетровщині
Через ранкову ракетну атаку РФ є пошкодження в мережах обленерго в Дніпропетровській та Харківській областях, повідомляє компанія «Укренерго».
Відновлювальні роботи розпочались одразу після закінчення повітряної тривоги.
За даними Міненерго, у Харкові через російський удар без світла майже 11 тисяч споживачів – пошкоджене обладнання оператора системи розподілу електроенергії.
В «Укренерго» також кажуть, що через технічні порушення є знеструмлені споживачі в Чернігівській області – відновлення очікується в найближчі години.
Енергетики повідомляють, що загалом споживання електроенергії тримається на високому рівні, що є характерним для зимового сезону. Дефіцит не прогнозується. Попри це, в «Укренерго» закликають українців ощадливо використовувати електрику – з 9:00 до 19:00 не вмикати одночасно потужні електроприлади.
Харків: відомо про 4 загиблих. Прокуратура повідомляє про близько 10 влучань у місті
Кількість постраждалих у Харкові внаслідок російської атаки 23 січня зросла до 42 людей, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, серед поранених – четверо дітей, вони в стані середньої важкості.
Голова області спершу повідомив про чотирьох загиблих, але згодом уточнив дані.
«Дані про четвертого загиблого не підтвердилися. Станом на зараз внаслідок ударів по Харкову троє загиблих», – заявив він.
Речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Ранок) уточнив, що удари по місту були завдані близько 4 та 7 години ранку.
Читайте також: У Києві через ракетну атаку постраждали 18 людей – Кличко
«Близько 10 влучань по території міста. Під ударами були Київський район, Салтівський район. Були пошкоджені десятки будинків», – сказав він.
Чубенко додав, що удари пошкодили десятки житлових будинків та вибили вікна. Триває розбір завалів, речник прокуратури припустив, що під ними можуть бути люди.
«Дійсно було влучання в один з соціальних об’єктів. Триповерхова будівля була значно пошкоджена, було пряме влучання. Також внаслідок одного з влучань в землю був прорив газу і його детонація, внаслідок чого там утворилася полум’я дуже велике. Станом я зараз не готовий сказати, чи його вже ліквідували ці наслідки, чи ні», – сказав він.
Читайте також: Кличко: у Києві зросла кількість постраждалих через атаку РФ
Уранці 23 січня по всій Україні оголошувалася повітряна тривога через ракетну небезпеку, вона тривала понад дві години. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. За даними МВС, внаслідок ранкової ракетної атаки РФ по Україні загинули п’ятеро людей, ще щонайменше 40 постраждали. Проте кількість постраждалих продовжує зростати.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
ОВА: в Павлограді через атаку РФ пошкоджені вісім багатоповерхівок
У Павлограді внаслідок російської ракетної атаки пошкоджені вісім багатоповерхівок, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, також пошкоджені інфраструктура та дві школи.
«Внаслідок російської атаки в одному зі скверів Павлограда загинула жінка. Їй було 43 роки», – написав він у телеграмі.
Лисак додав, що у Павлоградському районі українські захисники збили російську ракету – уламки понівечили приватні будинки та сонячні панелі.
Раніше він повідомляв, що внаслідок масованої ракетної атаки по Павлограду, загинула людина, є постраждалі.
Влада повідомила про російський удар по критичній інфраструктурі у Шостці на Сумщині
На Сумщині російські війська завдали ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури у Шостці, повідомила у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 23 січня, о 7:05 ранку агресор завдав ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури міста Шостки. На місці працюють всі необхідні служби», – йдеться у повідомленні.
Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється.
Уранці 23 січня Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну, українські військові збили 21 ракету.
Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві та області, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. За останніми даними МВС, внаслідок ранкової ракетної атаки РФ по Україні загинули п’ятеро людей, ще щонайменше 40 постраждали. Проте число постраждалих в регіонах росте.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Російська армія випустила 41 ракету, сили ППО збили половину – командування
Російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу в ході ранкової ракетної атаки на Україну – про це повідомило, зокрема, командування Повітряних сил.
За даними військових, більшість використаних ракет – тих типів, які атакують по балістичній траєкторії. Серед них:
- 4 зенітні керовані ракети С-300/С-400 з Бєлгородської області Росії – в напрямку Харківщини
- 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 із шести стратегічних бомбардувальників Ту-95МС в районі Енгельса, РФ
- 8 ракет Х-22 із бомбардувальників Ту-22М3 з Брянська та Орловської області – у напрямку Харківщини та Сумщини
- 12 балістичних ракет «Іскандер-М» (район пусків – Бєлгородська та Воронезька область)
- 2 керовані авіаційні ракети Х-59 з двох літаків Су-34 в районі Бєлгородської області
За зведенням, сили та засоби Повітряних сил знищили:
- 15 крилатих ракет Х-101/х-555/Х-55
- 5 балістичних ракет «Іскандер-М»
- 1 керовану авіаційну ракету Х-59
«Важливо, не всі ворожі ракети, що атакували по балістичній траєкторії, досягли своїх цілей», – додає командування.
Уранці по всій Україні оголошувалася повітряна тривога через ракетну небезпеку, вона тривала понад дві години. Відомо про пошкодження та постраждалих у Києві, в Харкові та у Павлограді на Дніпропетровщині. За даними МВС, внаслідок ранкової ракетної атаки РФ по Україні загинули п’ятеро людей, ще щонайменше 40 постраждали. Водночас київська влада наразі не підтверджує дані про загиблого в столиці.
Читайте також: У Києві через ракетну атаку постраждали 18 людей – Кличко
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.