ОВА: війська РФ скинули з дрона вибухівку на прикордонне село на Сумщині – загинула людина
Російські війська скинули з дрона вибухівку на прикордонне село Могриці на Сумщині – загинула людина, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні росіяни скинули вибухівку з дрона на околиці Могриці в Юнаківській громаді. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, якому наприкінці лютого виповнилося б 37». – йдеться у повідомленні.
Раніше 29 січня місцева влада заявила, що через російські обстріли у Зноб-Новгородській громаді на Сумщині загинули троє людей. За даними місцевого чиновника, двоє чоловіків зазнали поранень на вулиці – біля пошти. Один з них помер. Також через обстріл було пошкоджено житловий будинок – рятувальники знайшли в ньому тіла ще двох загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Міністр оборони США Ллойд Остін та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ провели 29 січня зустріч в Пентагоні – обговорювали Україну та зміцнення Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляє пресслужба Міноборони США, Остін сказав, що альянс залишається непохитним через два роки після неспровокованого вторгнення Росії в Україну, і похвалив Столтенберґа за його лідерство у збереженні єдності і рішучості НАТО перед цим викликом.
Столтенберг, у свою чергу, підтримав прагнення Остіна забезпечити готовність альянсу до захисту і стримування загроз глобальній безпеці.
Генсек НАТО зазначив, що союзники надають «безпрецедентну підтримку Україні, важливо продовжувати це робити».
«Наша підтримка – це не благодійність, це інвестиція в нашу власну безпеку, тому що світ стане більш небезпечним, якщо [російський] президент [Володимир] Путін переможе в Україні. За цим також уважно стежать у Китаї... тому це ще важливіше, щоб ми продовжували підтримувати Україну», – сказав Столтенберґ.
У своїх заявах перед зустріччю обидва лідери анонсували дискусії про шляхи подальшого зміцнення альянсу, оскільки країни-члени готуються до засідання міністрів оборони НАТО в Брюсселі наступного місяця.
Ця зустріч відбулася на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
БПЛА на Київщині – влада повідомила про роботу ППО
На Київщині працюють сили протиповітряної оборони, повідомила у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Київщина! Зафіксовано рух ворожих БПЛА! У регіоні працюють сили ППО», – йдеться у повідомленні.
У Київській області о 00:09 30 січня була оголошена повітряна тривога. У Києві наразі про небезпеку не повідомляється.
Пізно ввечері 29 січня Повітряні сили Збройних сил України повідомили про щонайменше п’ять груп ударних безпілотників типу Shahed. Деякі групи з півдня рухалися у північному напрямку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволення клопотання про взяття під варту Олександра Лієва, який є одним з фігурантів справи про розкрадання майже 1,5 млрд грн під час закупівлі боєприпасів.
«Я готовий сприяти слідству в розгляді справи, в тому, щоб якнайшвидше повернути гроші в Україну і запобігти таким випадкам на майбутнє. Нікуди виїжджати не збираюся», – сказав Лієв під час засідання суду.
Його захист вважає підозру необґрунтованою. Адвокати просили суд відмовити в обранні будь-якого запобіжного заходу та визнати незаконним затримання їхнього підзахисного.
Прокуратура просила суд обрати для Лієва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 260 мільйонів гривень. Слідчий суддя відмовив у задоволенні цього клопотання.
Це рішення може бути оскарженим в апеляційній інстанції.
Служба безпеки України 27 січня повідомила, що за сприяння Міноборони викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу», які підозрюються у розкраданні державних коштів під час закупівлі боєприпасів. У СБУ кажуть, що вони намагалися вкрасти майже 1,5 млрд гривень на придбанні 100 тис. мінометних пострілів для ЗСУ.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал», потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну, однак вона не відправила жодного артснаряду, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
П'ятьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).
Підозру отримали: колишній та нинішній керівники департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії «Львівський арсенал», а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури. СБУ заявила про затримання одного із фігурантів на спробі виїхати за межі України.
У відомстві не уточнили прізвищ підозрюваних. Проте джерело видання LIGA.net повідомило, що серед фігурантів – Олександр Лієв, який був керівником департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Також обшуки пройшли і в чинного керівника цього департаменту Тоомаса Накхура, і в керівника «Львівський арсенал» Юрія Збітнєва.
Олександр Лієв звинувачення правоохоронців відкидає, а підозру назвав безглуздою.
Олександр Лієв, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, на початку лютого 2023 року звільнився після публікацій, серед іншого, про його нібито російське громадянство. Тоді ж, як він заявив, звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити джерела журналіста «на предмет мотиву».
У Міноборони після повідомлення СБУ про викриття чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу» заявили, що очищення системи триває, міністерство «продовжує безкомпромісну боротьбу з тими, хто розкрадає гроші на закупівлях зброї».
Повітряні сили ЗСУ повідомили про щонайменше п’ять груп «шахедів»
Повітряні сили Збройних сил України повідомляють про щонайменше п’ять груп ударних безпілотників типу Shahed.
Як повідомляють у ЗСУ, станом на 23:09 ситуація з «шахедами» така:
- кілька груп «шахедів» на півночі Миколаївщини рухаються на північний схід.
- група ворожих ударних БПЛА на Кіровоградщині рухається на північний захід.
- група «шахедів» на Дніпропетровщині прямують на Кіровоградщину.
- група ударних дронів на Полтавщині – курсом на Миргород.
- кілька груп «шахедів» на Харківщині рухаються на захід, у бік Полтавщини.
Згодом українські військові додали, що нові групи «шахедів» вже перебувають на півдні Миколаївщини та на півночі Херсонщини, напрямок руху – північний.
Повітряну тривогу оголосили у Харківській, Луганській, Донецькій, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Нідерланди виділять 122 млн євро на боєприпаси і озброєння для України – уряд
Нідерланди виділять Україні 122 мільйони євро на боєприпаси, озброєння та кібербезпеку, йдеться в повідомленні пресслужби уряду країни.
За даними відомства, Амстердам виділяє 87 млн євро на закупівлю артилерійських снарядів для України. Також Нідерланди перерахують 25 млн євро в Міжнародний фонд для України (IFU) для закупівлі озброєння.
Крім того, уряд Нідерландів виділить ще 10 млн євро на поліпшення кіберзахисту України.
ОВА: війська РФ завдали авіаудару по Бериславу
Російські війська завдали удару по Бериславу, повідомила в телеграмі Херсонська обласна військова адміністрація.
«Окупанти вдарили по Бериславу. Керована авіабомба поцілила поблизу багатоповерхівки», – йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, люди не постраждали.
Посли ЄС зробили крок до використання заморожених активів РФ
Посли Євросоюзу погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись кошти від заморожених російських активів, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Посли ЄС нарешті дали зелене світло першому кроку – спрямування коштів від заморожених російських активів на окремий рахунок. Тепер справа за узгодженням наступного кроку: фактичної відправки грошей в Україну», – написав він у соцмережі Х.
Бельгійське головування в Раді ЄС заявило, що посли ЄС погодили пропозицію щодо використання прибутків, пов'язаних з замороженими активами, для підтримки відновлення України.
Верховний представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня повідомив про політичну домовленість серед країн-членів про використання заморожених активів Росії на користь України.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У зв’язку зі зростанням інфляції і кредитних ставок у ЄС ці кошти почали генерувати значно більші прибутки, ніж раніше. Так, за даними Euroclear, лише за дев’ять місяців 2023 року заморожені російські активи дали 3 мільярди євро прибутків.
Бельгійська влада погодилася віддати на користь відбудови України податки від згенерованих надприбутків, але не готова самостійно конфіскувати надприбутки і чекає на спільне рішення для усього ЄС і країн «Групи семи». Одноосібний крок може дестабілізувати фінансові ринки, побоюються в Брюсселі.
Бельгія створила спеціальний фонд для України, який наповнюють за допомогою податків на надприбутки від заморожених активів Росії. Таким чином вдалося зібрати уже 1,7 млрд євро.
Сполучені Штати Америки мають законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України, і адміністрація президента Джо Байдена його підтримує.
Були у «Шторм-Z» та «Вагнері», а тепер захищають Україну: відверта розповідь бійців «РДК»
Один провів за ґратами 4 роки, інший – 2, а потім у їхні в’язниці навідалися співробітники ФСБ: пообіцяли «зекам» негайне звільнення, зарплату та зняття судимостей. Якщо погодяться поїхати на фронт.
Так росіяни Михайло «Перс» і Владислав «Вайт» потрапили до окупаційних сил РФ в Україні у складі підрозділів «Шторм-Z» та так званої ПВК «Вагнер».
Один цілеспрямовано їхав на передову, щоб перейти на український бік, а інший навіть встиг взяти участь у штурмі позицій ЗСУ.
Нині ж обидва у складі РДК воюють пліч-о-пліч із українськими солдатами та мріють «звільнити землі України від окупантів й повалити кремлівський режим».
- Що так кардинально змінило світогляд колишніх російських ув’язнених? Що вони зрозуміли на полі бою?
- За що «Перса» командири «Шторм-Z» посадили у яму на 4 дні: без їжі, води та одягу? Які ще «покарання» практикують російські командири?
- Чому «Вайт» не здавався українським солдатам до останнього та боявся «обнулення», тобто кулі від своїх же співслужбовців із ПВК «Вагнера» чи інших російських військових?
- Як Михайло та Владислав потрапили у полон до українських солдатів, та чим були вражені?
- А також, як брали участь у деокупації української території разом із ЗСУ?
ЗСУ: Росія знову запустила «шахеди», у низці областей оголошено повітряну тривогу
Увечері, 29 січня, у частині областей України оголосили повітряну тривогу. Росія знову запустила «шахеди», йдеться в повідомленні Повітряних сил Збройних сил.
«Херсонська, Миколаївська – загроза застосування ударних дронів», – кажуть у ЗСУ.
Станом на 20:35 сигнал повітряної тривоги оголошено у Херсонській та Миколаївській областях.
Станом на 21.10 ударні дрони, за даними Повітряних сил ЗСУ, спостерігаються у Миколаївській області, вони прямують у напрямку Кіровоградщини.
«Випереджати ворога в роботі з дронами» – Зеленський назвав одне з головних завдань року для України
Президент України Володимир Зеленський заявив, що випереджати Росію в якості роботи з дронами є одним з головних завдань цього року.
Зеленський повідомив про проведення селектора, на якому, серед іншого, були доповіді щодо ситуації на фронті, щодо розвідки і виробництва дронів.
«Розвідка – поточні питання, окрема увага, звичайно, тому, що робить ворог, як тисне на своїх сателітів. Окрема розмова – щодо дронів: питання виробництва, питання постачання, забезпеченості підрозділів. Зрозуміло, що це одне з головних завдань року – випереджати ворога в якості роботи з дронами. Що успішніші українські дрони, від FPV до стратегічних, то більше життів наших воїнів ми збережемо», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський також поінформував про нараду з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем. За його словами, обговорювали заплановані деталі міжурядової співпраці – із Польщею, Словаччиною, Чехією, Румунією та Болгарією.
«Домовленості, які вже є. Домовленості, яких маємо досягнути. Дуже змістовно. Продуктивність із кожним сусідом в Євросоюзі потрібна», – додав він.
Водночас у своєму відеозверненні Зеленський не став коментувати ймовірні кадрові зміни, про які сьогодні повідомила низка телеграм-каналів та медіа з посиланням на свої джерела.
Читайте також: На тлі повідомлень про ймовірне звільнення Залужного в Міноборони заявили, що «це неправда»
Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін у грудні минулого року повідомив, що в грудні в Україні виробили понад 50 тисяч FPV-дронів, але українські підприємства також можуть виготовити в наступному році понад 10 тисяч ударних дронів середньої дальності.
Чи можлива демобілізація? Розкрадання в Міноборони: нові справи. Сіярто в Ужгороді
- Мобілізація як політичний аргумент для президента? Чи можлива демобілізація?
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD розповів, що в ЗСУ служить зараз понад 880 тисяч людей. На його думку, військовозобов'язані, які у перші дні війни виїхали за кордон, мають повернутися, щоб, принаймні, сплачувати податки.
Зеленський також назвав неправильним, що представники ТЦК ходять по вулицях з повістками. Тому він очікує від військового керівництва законопроєкту про «справедливу мобілізацію».
Якою має бути справедлива мобілізація? Як реалізувати демобілізацію?
- Розкрадання в Міноборони: нові справи
Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід у справі щодо розкрадання 1,5 півтора мільярди гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ. На лаві підсудних, зокрема, колишні топпосадовці міноборони. Колишньому та чинному керівникам департаменту Міноборони України, а також менеджерам компанії «Львівський арсенал» вже оголосили про підозри. Про що йдеться у нових справах?
- Сіярто в Ужгороді. Шо відповів Кулеба?
Керівник угорського МЗС Петер Сіярто приїхав в Ужгороді. Зустрічався з очільником МЗС України Дмитро Кулебою та керівником ОП Андрієм Єрмаком. Чи змогли домовитися про зустріч президента Володимира Зеленського і прем'єра Угорщини Віктора Орбана? Тим часом, видання FT у ЄС готові підірвати економіку Угорщини, якщо угорський прем’єр Віктор Орбан заблокує виділення фінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро на саміті 1 лютого. Що це означає?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
За добу відбулось понад 50 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові відбили атаки сил РФ поблизу Золотої Ниви на Донеччині і «уразили станцію радіоелектронної боротьби противника», йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За добу відбулось 51 бойове зіткнення.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 7 атак біля Синьківки та східніше Піщаного Харківської області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Противник завдав авіаційних ударів в районах Петропавлівки, Берестового Харківської області та Стельмахівки Луганської області»,– кажуть у Генштабі ЗСУ.
Водночас на Бахмутському напрямку Сили оборони відбили 3 атаки сил РФ поблизу Іванівського Донецької області, «де окупанти безуспішно намагалися покращити тактичне положення».
ЗМІ повідомили про можливу відставку Залужного. У Міноборони після цього повідомили: «це неправда»
Після низки повідомлень про ймовірне звільнення головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного Міністерство оборони України оприлюднило коротку заяву.
«Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда», – йдеться в повідомленні відомства в телеграмі.
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Раніше сьогодні низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Залужного з президентом Володимиром Зеленським. Відповідного указу президента про це немає.
Повідомлення про звільнення Залужного з’являються не вперше, зокрема, у листопаді 2023 року народний депутат Володимир Ар’єв поширив інформацію щодо нібито подання про відставку головнокомандувача ЗСУ. Проте згодом він це спростував.
У грудні минулого року міністр оборони Рустем Умєров заявив, що звільнення головнокомандувача ЗСУ наразі не планується.
«Питання таке не стоїть. Я знаю, його розкручують і зовнішньо, і внутрішньо», – заявив він тоді.
Валерія Залужного на посаду головнокомандувача Збройних Сил України призначив президент України Володимир Зеленський у 2021 році.
«Хтось воює, а хтось наживається»? Черговий корупційний скандал, пов’язаний з Міноборони
ЛЬВІВ – 27 січня екс-посадовцю та чинному керівникові департаменту Міноборони України, менеджерам фірми «Львівський арсенал» і представникові іноземної компанії оголошено про підозру у спробі розкрадання 1,5 млрд гривень державних коштів на закупівлі снарядів для української армії. Днями мав би відбутися суд щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.
СБУ стверджує, що викрило за сприяння Міністерства оборони України схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів. За даними слідства, до оборудки причетні колишні і чинні високопосадовці Міноборони та очільники афілійованих компаній.
Зловмисники намагалися, кажуть у СБУ, вкрасти майже 1,5 млрд гривень бюджетних коштів (а це майже 40 млн доларів) на придбання 100 тисяч мінометних снарядів для ЗСУ.
У цій справі фігурують кілька прізвищ: колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв (усі звинувачення відкидає), очільник цього департаменту Тоомас Нахкур і керівник компанії «Львівський арсенал» (компанія нічого спільного, окрім назви, зі Львовом не має) Юрій Збітнєв.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю партії артснарядів із постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Міноборони перевело на рахунки підприємства суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Але жодного снаряда українські воїни не отримали.
Тим часом гроші, отримані від України, фірма «Львівський арсенал» вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах. Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків. У результаті комплексних заходів співробітники СБУ задокументували схему розкрадання державних коштів та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.
Сили РФ атакували Нікополь дронами і артилерією: є поранені – влада
Російські військові 29 січня обстріляли Нікополь на Дніпропетровщині, зазначив голова обласної ради Микола Лукашук у телеграмі.
«Сьогодні (29 січня – ред.) через ворожі атаки по Нікополю постраждали дві особи. Їм надана необхідна медична допомога», – заявив він.
За словами Лукашука, один із поранених отримав важкі травми і був доставлений до лікарні. Другий постраждалий лікуватиметься амбулаторно.
«Загалом за день російські окупанти вісім разів атакували Нікопольський район. Зокрема, вони били з артилерії та застосували три дрони-камікадзе. Росіяни гатили по райцентру та Марганецькій громаді», – зазначив місцевий чиновник.
Кулеба пояснив, як вирішуватимуть суперечку з Угорщиною щодо нацменшин
Україна налаштована на «остаточне вирішення» суперечки з Угорщиною щодо прав нацменшин, повідомив голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба на пресконференції з главою ОП Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто в Ужгороді.
За його словами, працюватиме спеціальна комісія під егідою МЗС, щоб за 10 днів внести «остаточну ясність».
«Ми домовилися про одну просту річ. Ми попросили угорську сторону надати нам вичерпний перелік питань, які у неї є до питання захисту прав представників меншин, ми цей перелік отримали», – наголосив Келеба.
Міністр закордонних справ України уточнив, що «питанню нацменшин була присвячена значна частина зустрічі в Ужгороді».
Техас, Байден, міграційна криза, допомога Україні і російська інформвійна
«США розвалюються. Понеслося: Бій на кордоні Оклахоми та Техасу, 25 штатів підтримують сепаратистів, 10 уже надіслали свої загони», – такими повідомленнями рясніє російський інформаційний простір. І скрізь, куди він сягає, роздувається тема нібито «непримиримого конфлікту» через нелегальних мігрантів між адміністрацією президента Джо Байдена і владою деяких штатів, що межують із Мексикою.
Що ж насправді відбувається у США? І чому це прямо пов'язано із наданням Україні військової і економічної допомоги?
Найрейтинговіший політик Республіканської партії і колишній президент США Дональд Трамп закликав штати надіслати службовців нацгвардії до Техасу.
Губернатор Флориди Рон Десантіс, один із підписантів листа на підтримку Техасу, заявив 26 січня, що він готовий надіслати службовців Національної гвардії Флориди на кордон США та Мексики.
«Штати можуть збільшити зусилля, щоб забезпечити суверенітет території та суверенітет нашої країни», – сказав Десантіс пресі.
В американському парламенті законодавці намагаються узгодити законопроєкт з реформи імміграційних правил. Реформа, зокрема надаватиме нові повноваження президенту США Джо Байдену закрити кордон в разі надзвичайної ситуації, а також прискорить розгляд справ про надання політичного притулку. Байден закликав Конгрес узгодити пакет заходів.
«Те, про що домовляються – в разі затвердження – стане найжорсткішим і найсправедливішим набором реформ для безпеки кордону, який ми будь-коли мали в нашій країні», – зазначається у заяві Джо Байдена, розміщеній на сайті Білого дому.
Президент США запевнив законодавців, що коли цей законопроєкт прийде йому на підпис, він одразу в день підписання застосує свої нові надзвичайні повноваження закрити кордон в разі кризи.
Але республіканці наполягають, щоб були запроваджені саме ті заходи, які пропонують вони, і які підтримуються виборцями у південних штатах, які зазвичай голосують за представників Республіканської партії. Щоб спонукати адміністрацію Байдена піти на це, республіканці у Палаті представників пов'язали питання безпеки кордону США зі схваленням допомоги Україні.
Дональд Трамп виступив з критикою можливої домовленості і висунення двопартійного законопроєкту щодо змін до міграційного законодавства США.
«Погана угода щодо кордону значно гірша, ніж відсутність такої угоди», –написав Трамп в соцмережі Truth Social 27 січня.
Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон надіслав листа законодавцям, де сказав, що угода про безпеку кордону, яка також включає фінансування допомоги Україні не має шансів на схвалення.
У Білому домі звинуватили республіканців у політизації питання.
Розгляд позову України до РФ у Гаазі: цього тижня суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги
Міжнародний суд ООН вже цього тижня ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії про «спотворення поняття геноциду», йдеться в повідомленні пресслужби суду.
«У п’ятницю, 2 лютого 2024 року, Міжнародний суд винесе своє рішення щодо попередніх заперечень, висунутих РФ у справі, що стосується звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього», – сказано в повідомленні.
Також уточнюється, що рішення оголосять о 15:00 за місцевим часом (16:00 за київським).
Сійярто в Ужгороді: «Угорщина хоче повернення своїй меншині всіх прав, які вона мала до 2015 року»
Угорщина просить Україну «повернути права своїй національній меншині, якими вона користувалася до 2015 року», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на спільному з українським колегою Дмитром Кулебою та керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком брифінгу за підсумками переговорів в Ужгороді.
«Ми прибули сюди аби відновити добросусідські відносини, перед нами довгий шлях, але ми з угорського боку готові виконати цю роботу. На Закарпатті угорці та українці живуть у мирі», – сказав Сійярто.
Він відзначив, що «сторони говорили про важкі питання, зауваживши, що в останній час Україна та Угорщина мали недобросусідські відносини».
«Починаючи з 2017 року, схвалювали такі закони, які зменшували права угорської нацменшини. У грудні парламент прийняв закон, який це зупинив. Але у нас прохання – може, це і занадто, і ви вважатимете що, я не ввічливий, – але ми просимо повернути угорській меншині усі ті права, які вона мала до 2015 року. Ми нічого більше не просимо», – сказав міністр.