Бельгія виділить 200 мільйонів євро на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України, повідомив бельгійський прем’єр Александер де Кроо.
«Ми ніколи не зможемо зрівнятися з тими жертвами, на які Україна йде щодня. Але ми можемо дати президенту Зеленському те, що він просить – більше зброї для захисту від російського агресора. Бельгія профінансує чеську ініціативу на 200 мільйонів євро», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, більше боєприпасів надійде протягом наступних тижнів.
Зеленський відреагував на заяву Макрона щодо відправлення західних військ в Україну
Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо будь-які ініціативи спрямовані на посилення України у відбитті російської агресії, вони будуть хорошими для всього світу. Про це він сказав, коментуючи недавню заяву президента Франції щодо направлення західних військ до України.
«Я не був на тому саміті (на саміті, коли Макрон це заявив – ред.). Він сказав, що поговорить про певні нові ідеї, яким чином посилити Україну, і поділиться інформацією, коли прибуде в Україну. Він має бути в середині березня. І тоді я буду глибоко в деталях... Чим сильнішими ми будемо в Україні, тим слабшим буде Путін. Ось і відповідь щодо будь-яких ініціатив: якщо будь-які ініціативи у світі посилюють Україну, вони хороші для всього світу», – заявив Зеленський на пресконференції за підсумками саміту «Україна-Південно-Східна Європа».
Він також нагадав, що під час останньої зустрічі мав предметну розмову з Макроном.
«Наприклад, артилерійська коаліція, яку створюють зі США, – це дуже конкретні речі. Нам потрібно вижити, а вижити для України – це дуже конкретні рішення. Ось чому я не можу поділитися з вами, наприклад, кількістю артилерії або боєприпасів 155-го калібру...», – сказав президент України.
Однак Зеленський наголосив, що головне – це вчасна підтримка.
«І все те, що ми вирішили, і домовленості й контракти щодо допомоги, все має бути вчасно. Це основна фундаментальна ініціатива: дайте нам вчасно, якщо ви можете. Втільте своє рішення про підтримку нас, якщо ви можете. Ось чому у Макрона було багато ініціатив на предмет, яким чином посилити Україну на полі бою», – зазначив він.
Авіаудар РФ по Куп’янську: кількість поранених зросла
Унаслідок авіаудару по центру Куп’янська на Харківщині поранення отримали п’ять людей, ще дві людини – загинули, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій
«Наразі відомо про двох загиблих та п’ятьох постраждалих. Ворожим ударом зруйновано будівлю церкви. Також пошкоджено 17 приватних будинків і будівлю кафе», – йдеться у повідомленні.
Рятувальники зазначили, що пожежу у приватному будинку вже ліквідували.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про удар керованими авіабомбами по центру Куп’янська. Він вказав, що «унаслідок ворожого обстрілу загинули 59-річний та 39-річний чоловіки, одна жінка поранена» та додав, що під завалами можуть залишатися інші люди.
Заяви про припинення надання зброї Україні є «цинічними і абсурдними» – прем’єр Албанії
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама вважає, що заяви щодо припинення військової підтримки України є «цинічними і абсурдними».
«Ми з тривогою чуємо тих людей в Європі, які заявляють, що допомога Україні, передача засобів захисту своєї території – це те, що сприяє війні. Вони заявляють, що зупинка надання зброї Україні принесе мир. Це не тільки цинічно, а й абсурдно. Тому що не можна зупинити битву, позбавляючи зброї жертву. Зупиняйте війну, зупиняючи агресора», – сказав він.
Албанський прем’єр зауважив, що Україна заслуговує на підтримку усіма можливими способами.
«Щоб впенитися, щоб будь-який мир, який настане після цієї війни, є справедливим. Справедливий мир, який буде базуватися на 10 принципах з плану Зеленського, який ми підтримуємо і хочемо побачити його серйозного обговорення», – додав він.
За словами Еді Рами, Албанія Продовжить неухильно підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.
Читайте також: ISW: брак військової допомоги підштовхує армію України до «складних» рішень щодо оборони та контрнаступу
28 лютого президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали в Тирані договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого в Тирані бере участь у саміті країн Західних Балкан на підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії. На саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, працюють лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Час від часу лунають заяви про припинення військової допомоги Україні, яка захищається від російської агресії.
Схід: Росія посилила тиск на Красногорівку під Мар’їнкою
Війська Росії посилили тиск на Мар’їнській ділянці фронту. Генеральний штаб України у ранковому зведенні 28 лютого повідомив про 29 атак Росії у районах населених пунктів довкола Мар’їнки: Новомихайлівки, Красногорівки, Георгіївки та на захід від Побєди.
За даними проєкту DeepState, на південь від Красногорівки російським військам вдалося просунутися.
Бійці 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ показали кадри знищення колони російської техніки біля Новомихайлівки.
«Часто противник застосовує броньовану техніку, за допомогою якої підвозить піхоту, а також прикриває її дії вогнем гармат та кулеметів. Але, незважаючи на постійний тиск, «малинові берети» з Миколаєва дають гідну відсіч, знищуючи броньовану техніку ще на підході до своїх позицій», – йдеться у повідомленні бригади на Facebook.
95% українців негативно ставляться до Росії – опитування
95% опитаних українців негативно ставляться до Росії. Найбільша симпатія у жителів України до краї Балтії та Великої Британії, свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, яке проводили з 19 до 25 січня.
Крім Росії, серед країн з найбільшою антипатією – Білорусь (87%), Іран (82%), Китай (72,5%) та Угорщина (59%).
Відповідаючи на запитання про ставлення до іноземних держав, найчастіше респонденти висловлюють позитивне ставлення до Литви (91%), Латвії (90,5%), Великої Британії (90%).
Симпатизують українці також Німеччині (89%), Естонії (89%), Канаді (88%), США (87%), Франції (86%), Чехії (86%), Польщі (86%), Нідерландам (83%), Молдові (81%) та Японії (74%),
Переважає позитивне ставлення до Ізраїлю (65%), Румунії (64%), Азербайджану (61%), Вірменії (57,5%), Словаччини (56%) та Туреччини (55,5%).
«Путін має відповісти за те, що зробив із сусідньою мирною країною» – Юлія Навальна в Європарламенті
Дружина загиблого в увʼязненні російського опозиціонера Олексія Навального Юлія Навальна вперше за майже два тижні після смерті чоловіка згадала про війну своєї країни проти України.
«Путін має відповісти за те, що він зробив із моєю країною. Путін має відповісти за те, що він зробив із сусідньою мирною країною. Путін має відповісти за те, що він зробив із Олексієм», — сказала вона 28 лютого у виступі в Європарламенті.
Депутати вітали промову Юлії Навальної овацією.
29 лютого Європарламент планує ухвалити резолюцію у звʼязку зі смертю Навального. Очікується, що в ній ітиметься про необхідність вжиття заходів «на підтримку політичних увʼязнених і громадянського суспільства» в Росії.
Тіло Олексія Навального віддали його матері Людмилі минулої суботи, 24 лютого. До того кілька днів його не видавали родичам. Людмила Навальна повідомляла, що у Слідчому комітеті Росії їй поставили ультиматум: або вона погоджується на таємні похорони сина без публічного прощання, або Навального поховають на цвинтарі, де колонія має ділянку.
Олексій Навальний помер 16 лютого в колонії особливого режиму «Полярний вовк» у селищі Харп у Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії. У висновку про його смерть сказано, що політик помер від природних причин, повідомляли соратники опозиціонера. Інші подробиці не наводяться. За кілька днів до смерті Навального 27-й раз відправили до штрафного ізолятора. Прихильники політика вважають, що його вбили. Удова політика Юлія пообіцяла продовжити справу чоловіка.
У ДБР кажуть, що викрили схему з розкрадання військового спорядження на 3,6 млн грн
Державне бюро розслідувань заявило, що викрило схему розкрадання і перепродажу військової форми й іншого спорядження однієї з бригад Територіальної оборони Києва.
Як повідомила пресслужба ДБР, за даними слідчих, у цьому брали участь військовослужбовці, які «забезпечували списання військового майна».
«Організував злочинну схему один із цивільних, який мав вплив на окремих підконтрольних йому військовослужбовців. Через них він викрадав із частини бронежилети, шоломи, зимові/літні комплекти одягу, взуття тощо», – розповідають правоохоронці.
У ДБР вважають, що «зловмисники вкрали речей щонайменше на 3,6 мільйона гривень».
Військове спорядження, вважає слідство, підозрювані хотіли продати через інтернет-майданчики.
«Вони зрізали бирки з продукції, які вказували, що майно – власність ЗСУ і не призначене для продажу іншим особам», – додали у ДБР.
Вказано, що організатора і двох осіб, один з яких військовослужбовець, затримано при спробі продати військове майно.
Правоохоронці оголосили про підозру трьом особам. Їм загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Позиція підозрюваних на даний момент невідома.
25 лютого на форумі «Україна. Рік 2024» міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що відбувається аудит Збройних сил України і наголосив, що триває робота щодо виявлення корупційних схем. За його словами, «корупція під час війни гірше, ніж тероризм» і, «жодних перемовин із тими, хто краде у воїнів, не буде».
У бідних регіонах РФ різко зросли накопичення – завдяки «гробовим» виплатам
Кілька регіонів Росії показали аномальний приріст коштів на банківських рахунках. За середнього приросту у розмірі від шести до девʼяти відсотків у попередні пʼять років, у 2023 році Алтай показав приріст на рівні 18,95%, Бурятія – на 33,26%, а Тива – на рекордні 57,57%, розповідає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
На думку автора аналітичної записки, опублікованої BOFIT – Інститутом вивчення економік з ринками, що формуються (діє при Центральному банку Фінляндії), такий різкий приріст коштів на банківських рахунках громадян пояснюється виплатами контрактникам і мобілізованим, які беруть участь у війні з Україною. Також збільшенню добробуту населення сприяли «гробові» – компенсації родинам загиблих та поранених.
Порівнявши перелік регіонів, які показали максимальний приріст коштів на рахунках, і регіонів, які відправили найбільшу кількість мобілізованих на війну, дослідниця Лаура Соланко дійшла висновку про наявність сталого звʼязку між зростанням добробуту населення в зазначених регіонах та часткою мобілізованих чоловіків.
Як уточнює видання «Медуза», яке першим звернуло увагу на аналітичну записку BOFIT, різке зростання обсягу банківських рахунків не можна пояснити ані підвищеною інфляцією в цих регіонах, ані особливостями їхнього банківського ринку, ані іншими макроекономічними чинниками.
Алтай, Бурятія і Тива входять до списку найбідніших російських регіонів. Саме на такі припадає найбільша частка втрат серед російських військових, які беруть участь у вторгненні в Україну, зазначає Бі-Бі-Сі в дослідженні, яке ґрунтується на зібраному редакцією поіменному списку 45 тисяч загиблих.
Спікери 23 парламентів закликали Палату представників США розглянути допомогу Україні – Стефанчук
Спікери 23-х парламентів й очільниця Європарламенту Роберта Мецола направили відкритий лист до спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона з проханням внести на розгляд законопроєкт про виділення 60 мільярдів доларів допомоги для України, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Наразі законопроєкт переданий до Палати представників та, згідно з правилами процедури, спікер Майк Джонсон має повноваження щодо його внесення на розгляд нижньою палатою американського Конгресу», – зауважив Стефанчук.
У листі зазначено, що політики вбачають у цій допомозі від США «інвестицію у індивідуальну й колективну безпеку».
«Вісь зла має бути переможена й усі винні мають бути притягнуті до відповідальності, що стане значним запобіжником від подальших конфліктів і поверне нашим народом відчуття керованості й безпеки», – йдеться у листі.
Голова Верховної ради зауважив, що лист залишається відкритим до підписання й іншими спікерами парламентів, які бажають до нього долучитися.
Напередодні Президент США Джо Байден у Білому домі зустрівся зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідером меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом і лідером меншості в Сенаті Мітчем МакКоннеллом. Під час переговорів Байден вкотре попередив конгресменів про «жахливу ціну» зволікання з наданням військової допомоги Україні.
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Спікери 23 парламентів закликали Палату представників США розглянути допомогу Україні – Стефанчук
Спікери 23-х парламентів й очільниця Європарламенту Роберта Мецола направили відкритий лист до спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона з проханням внести на розгляд законопроєкт про виділення 60 мільярдів доларів допомоги для України, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Наразі законопроєкт переданий до Палати представників та, згідно з правилами процедури, спікер Майк Джонсон має повноваження щодо його внесення на розгляд нижньою палатою американського Конгресу», – зауважив Стефанчук.
У листі зазначено, що політики вбачають у цій допомозі від США «інвестицію у індивідуальну й колективну безпеку».
«Вісь зла має бути переможена й усі винні мають бути притягнуті до відповідальності, що стане значним запобіжником від подальших конфліктів і поверне нашим народом відчуття керованості й безпеки», – йдеться у листі.
Голова Верховної ради зауважив, що лист залишається відкритим до підписання й іншими спікерами парламентів, які бажають до нього долучитися.
Напередодні Президент США Джо Байден у Білому домі зустрівся зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідером меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом і лідером меншості в Сенаті Мітчем МакКоннеллом. Під час переговорів Байден вкотре попередив конгресменів про «жахливу ціну» зволікання з наданням військової допомоги Україні.
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Розвідка Британії проаналізувала, як війна проти України позначилася на впливі Росії на її сусідів
Від початку повномасштабної війни Росії проти України загальний російський вплив на її найближчих сусідів знизився, заявляє розвідка Великої Британії.
«Війна проти України сприяла значному зсуву у відносинах Росії з країнами колишнього Радянського Союзу. Росія майже напевно продовжує розглядати збереження свого впливу в цих країнах як пріоритет зовнішньої політики, вирішальний для внутрішньої безпеки й економічного процвітання. З лютого 2022 року … загальний вплив Росії на її найближчих сусідів знизився», – йдеться в повідомленні, опублікованому Міністерство оборони Британії 28 лютого.
У британській розвідці зауважили, що ресурси, які Росія виділила для ведення війни проти України, та її неспроможність досягти військового прориву поставили під сумнів традиційну позицію Росії як гаранта регіональної безпеки, а порушення Росією суверенітету України підняло питання про перспективу загрози безпеці з боку самої Росії.
«Спад російської економіки і ризик вторинних санкцій посилили занепокоєння щодо економічної залежності від Росії. У відповідь на ці тенденції країни колишнього Радянського Союзу активізували зусилля щодо диверсифікації своїх економічних, політичних і безпекових відносин, щоб зменшити свою залежність від Росії. Хоча Росія зберігає значну присутність, як відкриту, так і приховану, в регіоні, здатність Кремля досягати своїх цілей і завдань майже напевно значно знизилася за останні два роки», – йдеться в повідомленні.
Цього місяця прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю агентству France 24 заявив, що Вірменія заморозила участь в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), у якому провідною силою є Росія.
Серед іншого, Пашинян сказав, що кілька місяців тому Москва «відкрито закликала вірменське населення повалити владу». Він додав, що «пропаганда із Москви проти нього не припиняється».
Раніше Пашинян критикував Москву за бездіяльність під час збройного конфлікту в Нагірному Карабаху, що, на його думку, показало неефективність блоку ОДКБ. Прем’єр Вірменії заявляв, що Єреван був змушений переглянути відносини з іншими країнами і шукати нових партнерів у сфері безпеки через дії Росії.
У середині лютого американський Інститут вивчення війни припустив (ISW), що Кремль здійснює інформаційні операції проти Молдови на кшталт тих, які використовував перед вторгненням в Україну в 2014 і 2022 роках. На думку дослідників, Росія може намагатися встановити умови для виправдання можливої майбутньої ескалації проти Молдови, ймовірно, намагаючись запобігти інтеграції країни в ЄС.
Зеленський зустрівся з премʼєром Албанії, країни уклали договір про дружбу і співпрацю
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали в Тирані договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія, повідомляє 28 лютого сайт глави української держави.
«Документ сприятиме розвитку співпраці з Албанією та зміцненню позицій України в Балканському регіоні. Згідно з договором, Україна та Албанія розвиватимуть взаємовигідне співробітництво в галузі торгівлі, економіки, науки й технологій, культури, освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації, туризму та спорту», – вказано в повідомленні.
Перед укладенням договору Зеленський на переговорах із Еді Рамою подякував уряду та народу Албанії «за міцну підтримку України в боротьбі з російським агресором» та відзначив оборонну допомогу, яку Тирана надає Києву. Сторони також обговорили роботу над двосторонньою безпековою угодою в межах спільної декларації «Групи семи» про підтримку України, до якої приєдналася Албанія.
«Крім того, глава держави вручив прем’єр-міністру Албанії орден Ярослава Мудрого І ступеня, яким його нагороджено за вагомий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку державного суверенітету й територіальної цілісності України, популяризацію нашої держави у світі», – вказано в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого в Тирані бере участь у саміті країн Західних Балкан на підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії. На саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, працюють лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Україна значною мірою покладається на постачання зброї і боєприпасів від своїх західних союзників, головним чином зі Сполучених Штатів Америки, щоб протистояти дедалі інтенсивнішим нападам російських військ, які мають перевагу в живій силі й великі запаси боєприпасів.
Українські війська нещодавно були змушені відійти з деяких своїх оборонних позицій на сході, в той час, як критично важливий пакет військової допомоги США в 61 мільярд доларів залишається заблокованим у очолюваній республіканцями Палаті представників.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Зеленський зустрівся з премʼєром Албанії, країни уклали договір про дружбу і співпрацю
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали в Тирані договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія, повідомляє 28 лютого сайт глави української держави.
«Документ сприятиме розвитку співпраці з Албанією та зміцненню позицій України в Балканському регіоні. Згідно з договором, Україна та Албанія розвиватимуть взаємовигідне співробітництво в галузі торгівлі, економіки, науки й технологій, культури, освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації, туризму та спорту», – вказано в повідомленні.
Перед укладенням договору Зеленський на переговорах із Еді Рамою подякував уряду та народу Албанії «за міцну підтримку України в боротьбі з російським агресором» та відзначив оборонну допомогу, яку Тирана надає Києву. Сторони також обговорили роботу над двосторонньою безпековою угодою в межах спільної декларації «Групи семи» про підтримку України, до якої приєдналася Албанія.
«Крім того, глава держави вручив прем’єр-міністру Албанії орден Ярослава Мудрого І ступеня, яким його нагороджено за вагомий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку державного суверенітету й територіальної цілісності України, популяризацію нашої держави у світі», – вказано в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого в Тирані бере участь у саміті країн Західних Балкан на підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії. На саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, працюють лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Україна значною мірою покладається на постачання зброї і боєприпасів від своїх західних союзників, головним чином зі Сполучених Штатів Америки, щоб протистояти дедалі інтенсивнішим нападам російських військ, які мають перевагу в живій силі й великі запаси боєприпасів.
Українські війська нещодавно були змушені відійти з деяких своїх оборонних позицій на сході, в той час, як критично важливий пакет військової допомоги США в 61 мільярд доларів залишається заблокованим у очолюваній республіканцями Палаті представників.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Урсула фон дер Ляєн пропонує направити прибутки від активів РФ на зброю для України
Європейський союз повинен «розпочати розмову» про закупівлю озброєння для України за рахунок прибутків від заморожених російських активів, заявила 28 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона запропонувала використати кошти від заморожених російських активів для «закупівлі військової техніки для України».
«Не може бути сильнішого символу і кращого використання цих грошей, ніж зробити Україну і всю Європу безпечнішим місцем для життя», – сказала фон дер Ляєн і додала, що Європа повинна не дати Росії перемогти «з підтримкою або без підтримки наших партнерів».
Вчора також міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що країни «Групи семи» (G7) мають «терміново» знайти спосіб, щоб перенаправити в Україну прибутки від заморожених російських активів.
12 лютого Рада Євросоюзу ухвалила рішення, яке відкриває шлях до можливого створення фінансового внеску до бюджету ЄС з чистих прибутків із заморожених російських активів для підтримки України та її відновлення. Наприкінці січня посли Євросоюзу погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватися кошти від цих активів.
Міжнародний депозитарій Euroclear лише за 2023 рік заробив 4,4 мільярда євро від російських заморожених активів.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, ЄС вирішив заборонити будь-які операції, пов’язані з управлінням резервами й активами ЦБ РФ. У результаті цієї заборони відповідні активи, що перебувають у фінансових установах країн-членів ЄС, є замороженими.
Спецпосланець Китаю знову їде на переговори до України, Росії і ЄС
Спеціальний представник Китаю з питань Євразії відвідає Україну, Росію, Польщу, Німеччину і Францію, починаючи з 2 березня, для переговорів щодо припинення війни, яку РФ веде проти України, повідомило 28 лютого китайське Міністерство закордонних справ.
За повідомленням, Лі Хуей також зустрінеться з представниками ЄС у Брюсселі, повідомила речниця китайського МЗС Мао Нін.
«Ми ніколи не відмовлялися від наших зусиль сприяти миру і ніколи не припиняли наших зусиль сприяти переговорам», – сказала вона.
За словами речниці, Китай продовжить «відігравати унікальну роль, здійснювати човникову дипломатію, вибудовувати консенсус між усіма сторонами, вносити мудрість Китаю, щоб сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні».
Лі відвідував регіон минулого року, провівши переговори в Москві, Києві й низці європейських столиць. Зокрема, у травні спеціальний представник Пекіна в справах Євразії зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, намагаючись представити себе як потенційного посередника між сторонами протистояння.
МЗС України за підсумками зустрічі Дмитра Кулеби з Лі Хуеєм повідомило, що український міністр наголосив на тому, що Україна не сприймає ніяких пропозицій, які б передбачали втрату її територій або заморожування конфлікту.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Зеленський в Албанії бере участь у саміті Західних Балкан на підтримку України
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого візьме участь у саміті країн Західних Балкан у столиці Албанії, Тирані, на підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії.
«Сьогодні працюю в Тирані. Зустрінуся з безкомпромісним другом України Еді Рамою, візьму участь у саміті «Україна – Південно-Східна Європа». З прем’єр-міністром Албанії і його командою проведемо переговори щодо оборонної та політичної співпраці, підтримки «формули миру» й роботи над безпековими угодами. Албанія – одна з країн, які приєдналися до Вільнюської декларації G7, за що ми дуже вдячні», – написав Зеленський у телеграмі вранці 28 лютого, коментуючи візит.
Він додав, що у форматі «Україна – Південно-Східна Європа», який збирається вже вдруге, говоритиме «про наш спільний шлях до євроатлантичної мети».
«Запропоную підтримати зусилля України із забезпечення справедливого й довготривалого миру, організацію Глобального саміту миру у Швейцарії», – написав Зеленський.
На початку доби 28 лютого про прибуття Зеленського до Тирани повідомив міністр із питань Європи і закордонних справ країни Іґлі Хасані.
Він назвав «великою честю» вітати президента України в столиці Албанії.
«Ключовий момент для зміцнення двосторонніх зв’язків і солідарності з Україною в її героїчній боротьбі проти агресії Росії», – зауважив Хасані.
У саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, візьмуть участь лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Під час зустрічі з метою посилення подальшої підтримки Києва з боку країн Південно-Східної Європи Зеленський, який прибув до Албанії із Саудівської Аравії, має провести низку двосторонніх зустрічей.
Україна значною мірою покладається на постачання зброї і боєприпасів від своїх західних союзників, головним чином зі Сполучених Штатів Америки, щоб протистояти дедалі інтенсивнішим нападам російських військ, які мають перевагу в живій силі й великі запаси боєприпасів.
Українські війська нещодавно були змушені відійти з деяких своїх оборонних позицій на сході, в той час, як критично важливий пакет військової допомоги США в 61 мільярд доларів залишається заблокованим у очолюваній республіканцями Палаті представників.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Держсекретар США Ентоні Блінкен високо оцінив підтримку Албанією України під час візиту до Тирани на початку цього місяця.
«Це була одна з перших країн, яка надіслала військову допомогу Україні після російської агресії – зброю, боєприпаси, протимінні машини – і наразі вона входить до 10 країн із найвищим рівнем підтримки України в розрахунку на душу населення», – сказав Блінкен.
Традиційна союзниця Росії Сербія не приєдналася до санкцій проти РФ.
Косово, колишня провінція Сербії з албанською більшістю, яка проголосила незалежність від Белграда в 2008 році, висловила підтримку Україні, незважаючи на те, що Київ не визнав її незалежність.
Каскад водосховищ зупинить армію РФ на Донбасі – речник ОСУВ «Таврія»
Збройні сили України продовжують ведення оборонної операції на Авдіївському напрямку, цьому сприяє рельєф місцевості, зокрема, каскад водосховищ у районі населених пунктів Тоненьке, Орлівка і Бердичі. Про це 28 лютого в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав Дмитро Лиховій, речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія». За його словами, саме таку лінію оборони зараз обрали у ЗСУ.
«Там обороні має сприяти сам рельєф: там каскад водосховищ, і такий було обрано пріоритет. Таким чином, підрозділи ЗСУ на Авдіївському напрямку продовжують ведення оборонної операції», – сказав Дмитро Лиховій.
За словами речника, штурмові групи армії РФ були заблоковані на околицях та на підході до села Орлівка. Російські сили намагалися просуватись за підтримки артилерії, мінометів, FPV-дронів та авіації, уточнив представник ОСУВ «Таврія».
«Не все так просто, як може комусь здатися, відбувається на цьому напрямку для противника – біля села Орлівка штурмові групи росіян були заблоковані на підході до села або на його крайніх околицях», – додав Дмитро Лиховій.
За словами молодшого сержанта батальйону БпАК (безпілотних авіаційних комплексів – ред.) 3-ї окремої штурмової бригади Анатолія Нікітіна, польові укріплення є, і вони допомагають ЗСУ оборонятись від піхотних підрозділів армії РФ та артилерії. Але від керованих авіаційних бомб, які російські сили застосовують на цьому напрямку, захисту наразі немає.
«Це піхотні польові укріплення, які дозволяють ефективно оборонятися від піхоти і артилерійської компоненти. Але супротивник зараз застосовує тактику, проти якої у нас немає протиотрути, – удари коригованими авіабомбами по 500 кілограмів вибухівки. Це вирва пʼять метрів завглибшки», – сказав Анатолій Нікітін.
Він також наголосив, що в самій Авдіївці українські сили мали потужні укріплення і лінії оборони, які допомагали ЗСУ стримувати армію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
27 лютого в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Таврія» підтвердили, що після втрати села Ласточкине українські сили відійшли також «від невеликих сіл Сєверне і Степове».
«Голоси заручників зарахують за Путіна»: в окупації стартували незаконні вибори президента РФ
Як Росія проводить дострокові голосування в межах незаконних президентських виборів на окупованих територіях України? Як окупаційна влада тисне на місцевих жителів, аби змусити їх проголосувати? Як Росія буде використовувати проти України результати нелегітимних виборів, які отримає на окупованих територіях, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Поріг застосування Росією ядерної зброї набагато нижчий, ніж говорить Путін – FT
Витік російських секретних документів показав, коли Москва готова застосувати ядерну зброю, і цей поріг виявився набагато нижчим, ніж публічно говорив президент РФ Володимир Путін, пише Financial Times.
Це випливає із документів, з якими журналістів видання ознайомили джерела на Заході. Журналісти побачили 29 секретних файлів, складених у період із 2008 до 2014 року. Експерти стверджують, що вони актуальні для сучасної російської військової доктрини.
У презентації критеріями застосування зброї вказані висадка противника на територію Росії, розгром зʼєднань, розгорнутих на кордоні, або неминучий напад противника з використанням звичайного озброєння.
«Серед інших можливих умов — знищення 20% російських підводних човнів з балістичними ракетами стратегічного призначення, 30% ударних атомних підводних човнів, трьох і більше крейсерів, трьох аеродромів або одночасна атака на головний і резервний берегові командні центри», – вказано в публікації.
Також серед потенційних причин застосування тактичної ядерної зброї — «стримування держав від агресії або ескалації військових конфліктів», «зупинення агресії», запобігання поразці російських військ у битві та підвищення ефективності флоту.
Як сказав газеті директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв, ці документи демонструють, що поріг застосування ядерної зброї для Росії є досить низьким у разі, якщо Москва не зможе досягти бажаного результату звичайними засобами.
Директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями Міжнародного інституту стратегічних досліджень Вільям Альберк вважає, що в Україні Росія, ймовірно, має вищий поріг застосування тактичної ядерної зброї, оскільки Київ не має власного ядерного потенціалу або можливості розпочати масштабне вторгнення.
Після початку повномасштабної війни проти України Володимир Путін неодноразово говорив на тему про застосування ядерної зброї. У жовтні 2023 року він сказав, що російська військова доктрина має лише дві причини для використання ядерної зброї – відповідь на застосування такої зброї противником або загроза існуванню російської держави.