Кошта покликав лідерів ЄС на грудневий саміт. На порядку денному – Україна і безпека Європи
Президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав лідерам країн-членів Європейського Союзу листа-запрошення на саміт ЄС 18-19 грудня.
За його словами, у рамках зустрічі відбудуться «важливі дискусії», пріоритетом будуть дві теми: Україна й безпека в Європі; а також фінансування ЄС на 2028-2034 роки. Кошта додав, що напередодні цієї зустрічі 17 грудня пройде на саміт ЄС – Західні Балкани.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йдеться в листі.
Кошта наголосив, що важливою частиною цього має бути посилення тиску на Росію.
Крім того, за його словами, на саміті йтиметься про процес розширення ЄС. «Поточний геополітичний контекст підкреслює важливість розширення як найважливішої геостратегічної інвестиції ЄС у мир, безпеку, стабільність і процвітання… Враховуючи прогрес, якого досягли деякі країни-кандидати на шляху до вступу, деякі з них можуть виконати необхідні умови для вступу до Європейського Союзу в недалекому майбутньому. Грудневе засідання Європейської ради стане для нас своєчасною нагодою провести обговорення подальших дій», – заявив президент Євроради.
Серед інших питань, яких торкнуться на зустрічі – економіка, Близький Схід, а також оборона ЄС.
«Підведемо підсумки виконання наших попередніх рішень щодо європейської оборони й безпеки, спрямованих на рішуче підвищення обороноздатності Європи до 2030 року. Нещодавні події показують, що Росія і Білорусь активізували свою гібридну кампанію в Європі. Це нагадує нам, що нам потрібно пришвидшити зусилля на всіх напрямках, спрямованих на нашу оборонну готовність», – йдеться в листі.
Кошта уточнив, що засідання Євроради розпочнеться 18 грудня о 10:00 за Брюсселем. У рамках зустрічі планується виступ президента України Володимира Зеленського.
Після нападу Росії на Україну в західних країнах заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро. Більшість цих коштів – близько 193 мільярдів євро – зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Європейські країни обговорюють можливість використання цих коштів для допомоги Україні майже чотири роки.
Останніми тижнями в Європі також обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Посадовець Єврокомісії повідомив Радіо Свобода, що початкова ідея полягала в тому, щоб спочатку забезпечити політичну підтримку репараційного кредиту, коли лідери ЄС зберуться на саміті ЄС у Брюсселі 18 грудня. Деталі узгодили би на початку наступного року, щоб гроші почали надходити до Києва до другого кварталу 2026 року.
Тим часом, тривають обговорення щодо мирного плану, ініційованого США.
8 грудня в Лондоні відбулася зустріч за участі президента України Володимира Зеленського, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і президента Франції Емманюеля Макрона. За словами Зеленського, на переговорах обговорили спільну дипломатичну роботу з американською стороною, узгодили спільну позицію стосовно важливості гарантій безпеки, реконструкції та наступні кроки.
8 грудня ввечері Зеленський перебував у Брюсселі, де, за словами президента, на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте і президентами Європейської ради Антоніу Коштою і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, «детально обговорили роботу з американськими партнерами над кроками заради миру, гарантії безпеки й посилення нашої стійкості».
9 грудня Зеленський прибув до Італії.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими мирними пропозиціями. Водночас він заявив, що «його люди в захваті», а РФ план загалом влаштовує, хоча «Росія воліла б мати всю Україну».
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
Водночас у початковому 28-пунктовому мирному плані США зазначалося, що «100 мільярдів доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в зусилля США щодо відновлення та інвестування в Україну» і що «США отримають 50 відсотків прибутку від цієї справи».
Це формулювання викликало занепокоєння європейських політиків і дипломатів, зокрема з огляду на те, що гроші, які планували надати Україні у вигляді репараційного кредиту, значною мірою мали бути використані Києвом для купівлі зброї європейського виробництва.
Амністія (не)можлива: що буде з трибуналом та компенсацією збитків у разі «поганого» миру?
Коли після кількох років дискусій юристів із 37 країн у березні 2024 року була узгоджена схема майбутнього спеціального трибуналу для російської політичної верхівки, деякі учасники процесу у приватних розмовах з Радіо Свобода висловлювали побоювання, що запропонований варіант трибуналу надто «крихкий». Адже він базується на двосторонній угоді між Україною та Радою Європи, і якщо, наприклад, Україна в якийсь момент під тиском буде змушена вийти з угоди, доля трибуналу, м’яко кажучи, буде під питанням.
Радіо Свобода розпитало у низки чиновників та юристів, які так чи інакше були дотичні до процесу створення моделі трибуналу, що буде з їхніми напрацюваннями, якщо у майбутній мирній угоді знову вирине пункт про амністію.
ССО звітують про ураження складу безпілотників РФ на окупованій Донеччині
Сили спеціальних операцій в ніч на 8 грудня завдали ураження по об’єктах у окупованих Донецькій та Луганській областях, повідомляє командування 9 грудня.
«В н.п Донецьк, дрони ССО уразили склад БПЛА 9 ОМБСР 51А. На складі зберігалася значна кількість розвідувальних та ударних БПЛА тактичного рівня, а також бойові частини до них», – повідомляють військові.
Також, за повідомленням, дрони ССО уразили склад паливно-мастильних матеріалів групи військ у населеному пункті Сімейкіне на окупованій Луганщині. Військові звітують про знищення резервуарів із близько 6 тисячами кубічних метрів палива.
Повітряні сили України останніми днями фіксують пуски БПЛА з окупованого Донецька в ході нічних атак Росії.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Угруповання, які контролюють окуповані території, та російське командування про них не повідомляли.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ та на окупованій частині України зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Медіа: у Росії розбився військово-транспортний літак Ан-22
У Іванівській області Росії впав військово-транспортний літак Ан-22, повідомляють російські медіа, в тому числі державне інформаційне агентство ТАСС 9 грудня.
Як повідомляє ТАСС, фрагменти літака виявили на Уводському водосховищі. Ан-22 здійснював плановий обліт після ремонту.
За даними місцевих телеграм-каналів, на борту перебувало сім членів екіпажу. Літак, попередньо, належить Міністерству оборони РФ. Офіційно про його падіння та загиблих наразі не повідомляли.
Ан-22 «Антей» – найбільший у світі турбогвинтовий літак, призначений для перевезення важкого та великогабаритного озброєння. Був створений 1965 року в Києві Авіаційним науково-технічним комплексом імені О. К. Антонова.
Таких літаків у СРСР було вироблено лише 69 екземплярів, в експлуатації залишаються лічені одиниці. Низка телеграм-каналів пише, що цей Ан-22 був останнім літаком подібного типу, що залишався в розпорядженні Міноборони Росії.
В уряді хочуть перерозподілити споживання і направити електроенергію побутовим споживачам – Свириденко
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про підготовку урядових рішень, спрямованих на те, щоб перерозподілити споживання і направити електроенергію для побутових споживачів.
Вона написала про це у соцмережах 9 грудня після наради за участі віцепремʼєра Олексія Кулеби, в.о. міністра енергетики Артема Некрасова, заступника керівника Офісу президента України Віктора Микити і голови «Укренерго» Віталія Зайченка.
«Заслухала доповіді про стан ремонту пошкоджених обʼєктів після нещодавнього ворожого обстрілу. Скоординували подальші кроки для відновлення енергосистеми. По всій країні станом на зараз працюють три черги графіків погодинних відключень. Працюємо над скороченням їхньої тривалості. Готуємо низку рішень уряду, щоб перерозподілити споживання і спрямувати електроенергію для побутових споживачів», – заявила прем’єрка.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
У Криму вночі були вибухи і стрілянина, Міноборони РФ заявило про атаку щонайменше 22 БпЛА
В окупованому Криму вночі 9 грудня було чути стрілянину і звуки вибухів у Сімферопольському районі, пишуть у кримських пабліках. Російські моніторингові канали повідомляли про атаки БпЛА.
Зокрема, телеграм-канал «Кримський вітер» писав, що близько третьої ночі за місцевим часом було чути два вибухи в Бахчисарайському і Сімферопольському районах.
Пізніше читачі каналу повідомили про вибухи і стрілянину у селищі Красногвардійське, а близько 03:20 – у Комсомольському і самому Сімферополі.
Російські моніторингові телеграм-канали писали, що ймовірною ціллю атаки були район ГРЕС, Таврійська ТЕС й аеропорт Сімферополя.
Російська влада атаку не коментувала, про наслідки також нічого не повідомляли.
Зі свого боку, Міноборони РФ вранці 9 грудня заявило, що російська ППО нібито збила над Кримом 22 дрони, проте доказів своїм твердженням там не навели. Скільки не вдалося збити, там також не повідомили.
Українські військові атаку поки що не коментували.
З 2022 року територію півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучення по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
СБУ: на Івано-Франківщині затримали іноземців за підозрою в підпалах на замовлення Росії
Служба безпеки України та Національна поліція затримали двох іноземних громадян, які на замовлення російських спецслужб «займалися підпалами на заході України», повідомила пресслужба СБУ 9 грудня.
Йдеться про двох 27-річних громадян «сусідньої європейської країни», які діяли на Буковині як агенти російської воєнної розвідки, більш відомої як ГРУ.
«Як встановило розслідування, зловмисники за допомогою легкозаймистої суміші знищили адмінбудівлю в одному із районів Чернівецької області. Після цього, з метою подальшого розхитування суспільно-політичної обстановки на заході України, іноземці отримали завдання на продовження серії підпалів», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що її співробітники затримали підозрюваних, коли вони проводили дорозвідку поблизу сільради в Івано-Франківській області. Правоохоронці встановили, що обидва чоловіки потрапили до уваги російської спецслужби, коли перебували ще за межами України. Одного з них завербували через Телеграм-канал, згодом він залучив до співпраці знайомого.
За даними СБУ, фігуранти оселилися в готелі на околиці Чернівців, а наступного дня вчинили підпал, який відзняли на камеру. Слідчі повідомили чоловікам про підозру в «терористичному акті, вчиненому шляхом підпалу, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, заподіяння значної майнової шкоди за попередньою змовою групою осіб».
Суд взяв їх під варту без права внесення застави, їм загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна в разі визнання винними. СБУ не уточнює, з якої країни підозрювані, їхні імена та позиція щодо обвинувачень не розголошуються.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді та диверсіях на замовлення російських спецслужб.
На 8 грудня Офіс генерального прокурора зафіксував 23 697 злочинів проти національної безпеки за різними статтями.
Орбан після зустрічі з Ердоганом: Туреччина гарантує поставки російського газу до Угорщини
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив після своєї зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, що Туреччина гарантуватиме продовження постачання російського газу до Угорщини. Переговори пройшли в Стамбулі 8 грудня.
«Сьогодні я домовився з президентом, що ви, Туреччина, гарантуєте маршрут, щоб ми могли транспортувати газ із Росії до Угорщини», – сказав Орбан на пресконференції, яку транслював державний канал M1.
Він додав, що Угорщина отримала 7,5 мільярда кубічних метрів газу через трубопровід «Турецький потік» цього року.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, давній союзник американського президента Дональда Трампа, після їхньої зустрічі в Білому домі 7 листопада заявив, що його країна отримала звільнення від санкцій США, пов’язаних із російськими енергоносіями. «Ми отримали повне звільнення від санкцій для трубопроводів «Турецький потік» і «Дружба», – сказав Орбан на пресконференції після зустрічі з Трампом у Білому домі.
Орбан, який зберігає тісні контакти з Кремлем і часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.
Він додав, що географічне положення Угорщини без виходу до моря обмежує її можливості й змушує купувати російську нафту, експортовану через трубопровід «Дружба», який проходить територією України. Обмеження доступу до російських енергоносіїв матиме глибокі наслідки для угорців, сказав Орбан, зазначивши, що питання не стосується політики.
Пізніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у фейсбуці, що йдеться про «безстрокове звільнення від санкцій».
У Білому домі таку заяву заперечили. Як заявив 8 листопада неназваний представник Білого дому в коментарі агентству Reuters, виняток діятиме лише протягом одного року.
Чиновник додав, що Угорщина також диверсифікує свої закупівлі енергоносіїв і зобов’язалася купувати американський зріджений природний газ за контрактами на суму близько 600 мільйонів доларів.
Президент США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб європейські країни припинили купувати російську нафту, щоб зупинити доходи Москви, які вона використовує на війну проти України.
У жовтні Сполучені Штати запровадили санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній у той час, як розчарування Трампа зростало через відмову президента Росії Володимира Путіна припинити війну проти України.
«Укренерго»: споживання електроенергії має тенденцію до зростання
Російські війська вночі проти 9 грудня атакували енергетичну інфраструктуру в кількох регіонах, через це на ранок тривають знеструмлення в Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Сумській областях, повідомляє оператор «Укренерго».
«Аварійно-відновлювальні роботи тривають скрізь, де це дозволяє поточна безпекова ситуація. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених абонентів», – йдеться в повідомленні.
Компанія нагадує, що через російські атаки на енергетику тривають графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу і погодинні відключення обсягом від 1,5 до 4 черг.
«Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні, 9 грудня, станом на 9:30, його рівень був на 7,9% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у понеділок. Причина таких змін – застосування меншого обсягу вимушених заходів обмеження в окремих регіонах», – додає оператор.
При цьому 8 грудня максимум споживання був зафіксований увечері – він був на 7,1% нижчим, ніж максимум попереднього робочого дня 5 грудня. Зниження пояснюють збільшенням обсягу відключень.
«Укренерго» нагадує, що зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні, і просить за можливості переносити енергоємні процеси на нічний час, після 23:00.
Раніше стало відомо про аварійні відключення споживачів у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Перед тим про знеструмлення понад п’яти тисяч абонентів у Запорізькій області через російські удари по енергетичній інфраструктурі у сусідній Дніпропетровщині повідомила місцева влада.
Голова Сумської ОВА повідомляв про вечірній російський удар по енергетичній інфраструктурі Сумщини. «Без світла залишилися частина Сум і частина Сумського району», – зазначив він.
У Міністерстві енергетики повідомили, що внаслідок російських обстрілів по енергетичній інфраструктурі на ранок без електропостачання залишаються також споживачі у Дніпропетровській області.
«Вони аж виють». Як знищення ключових цілей в окупованому Криму обмежує наступальні можливості армії РФ?
Сили оборони України завдають ударів по військових об'єктах Росії в окупованому Криму: ППО та РЛС, високотехнологічні засоби озброєння, склади військової техніки, сховища ПММ та енергоінфраструктура. Якою є кримська географія, щільність, періодичність та ефективність таких ударів – про це українські військові експерти розповіли Крим.Реалії.
Газовий термінал у РФ 5 грудня атакували дрони СБУ, пожежа охопила 3 тисяч м кв. – джерело
Термінал зрідженого газу в порту «Темрюк» у Краснодарському краї Росії 5 грудня уразили безпілотники Служби безпеки України, повідомили Радіо Свобода джерела в спецслужбі, не уповановажені офіційно коментувати ситуацію.
За повідомленням, операцію здійснив Центр спецоперацій «Альфа» СБУ.
«5 грудня безпілотники Служби уразили виробничі потужності товариства з обмеженою відповідальністю «Мактрен-Нафта», які палали три доби. Внаслідок прильотів почалася масштабна пожежа в резервуарному парку: горіли понад 20 резервуарів об’ємом по 200 м³ із 30 наявних. Окрім того, дрони СБУ знищили залізничні цистерни, проміжну заправну ємність і зливо-наливну естакаду. Загальна площа пожежі становила близько 3 тисяч м²», – йдеться в повідомленні.
Раніше у Генштабі ЗСУ зазначили, що Темрюцький порт, зокрема, здійснює відвантаження генеральних, наливних (зріджений природний газ і хімічні вантажі), навалочних і насипних вантажів, і задіяний у забезпеченні російської армії.
5 грудня про те, що в Росії після атаки дронів горить газовий термінал у Темрюку Краснодарського краю, повідомляли російські телеграм-канали, зокрема Astra. Оперативний штаб Краснодарського краю підтвердив пошкодження елементів портової інфраструктури в Темрюку і повідомляв про гасіння пожежі через два дні після атаки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ та на окупованій частині України зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Сили ППО збили 84 російських дрони зі 110 протягом ночі – командування
Російська армія атакувала Україну 110 ударними безпілотниками Shahed, «Гербера» та інших типів протягом ночі на 9 грудня, заявляє командування Повітряних сил вранці вівторка.
Дрони запускали з Брянська, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллєрова в Росії, а також окупованих Донецька та Гвардійського. Близько 70 із них – «шахеди».
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 84 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання 24 ударних БпЛА в дев’яти місцях. Командування попереджає, що в повітряному просторі залишаються кілька російських БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: у кількох областях запровадили аварійне вимкнення електроенергії
«Укренерго» повідомляє про запровадження аварійного вимкнення електроенергії в кількох регіонах України.
«Причина посилення обмежень – наслідки попередніх масованих ракетно-дронових атак. Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання», – йдеться в повідомленні.
Про які саме області йдеться, в компанії не уточнюють. Раніше про знеструмлення понад п’яти тисяч абонентів у Запорізькій області через російські удари по енергетичній інфраструктурі у сусідній Дніпропетровщині повідомила місцева влада.
Голова Сумської ОВА Олег Григоров, зі свого боку, повідомив про вечірній російський удар по енергетичній інфраструктурі Сумщини. «Без світла залишилися частина Сум і частина Сумського району», – зазначив він.
У Міністерстві енергетики повідомили, що внаслідок російських обстрілів по енергетичній інфраструктурі на ранок без електропостачання залишаються також споживачі у Дніпропетровській області.
За даними Міненерго, на Полтавщині, Сумщині й Харківщині запроваджені аварійні відключення електроенергії.
З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
Обстріли РФ: у шести областях повідомили про постраждалих, на Донеччині та Херсонщині є загиблі
Внаслідок російських обстрілів Донеччини за попередню добу загинули троє цивільних, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 9 грудня.
За його даними, напередодні загинули двоє людей у Костянтинівці та одна в Дружківці. Крім того, 16 людей зазнали поранень: у Костянтинівці, Дружківці, Краматорську та Сергіївці.
У Харківській області за добу постраждали троє людей, заявив очільник ОВА Олег Синєгубов:
«У сел. Ківшарівка Куп’янської громади постраждала 77-річна жінка; у с. Курилівка постраждали 62-річний чоловік і 71-річна жінка».
Також, додав він, медики надали допомогу 66-річному чоловіку – він постраждав через обстріл Куп’янська-Вузлового 7 грудня.
Армія РФ продовжувала обстрілювати Херсонщину, повідомив голова області Олександр Прокудін. Пошкоджені житлові будинки, фермерське господарство, стільникова вежа, водонапірна башта, газопровід та приватні автомобілі.
Внаслідок російських атак двоє людей загинули, ще п’ятеро поранені, додав голова області.
За даними очільника Запоріжжя Івана Федорова, армія РФ атакувала Шевченківський та Олександрівський райони Запоріжжя. На ранок 9 грудня відомо про 12 поранених, з них вісім госпіталізовані, п’ятеро людей у тяжкому стані.
«Усі п’ятеро прооперовані, лікарі борються за їхнє життя. Загалом станом на ранок – 31 людина у лікарнях Запоріжжя та області після масованих ударів останніх днів», – підсумував Федоров.
Обласна влада також зафіксувала пошкодження багатоповерхівок, гуртожитку та об’єктів інфраструктури в двох районах обласного центру.
Також внаслідок російських атак є постраждалі на Сумщині, заявляє обласна адміністрація.
«У Сумській громаді через атаку ворожого FPV-дрону постраждали 40-річний чоловік та 35-річна жінка», – йдеться в повідомленні.
Армія РФ обстріляла 38 населених пунктів у 20 громадах Сумщини понад 80 разів. Найбільше обстрілів фіксували в Сумському, Шосткинському та Конотопському районах.
Напередодні увечері очільник Дніпропетровщини Владислав Гайваненко повідомив про двох поранених через обстріли регіону: чоловіка 67 років і жінки 61 року в Нікопольському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський прибув до Риму, зустрінеться з Папою Римським і прем’єркою Італії
Президент України Володимир Зеленський 9 грудня прибув до Риму.
Як повідомили в його пресслужбі, там серед заходів голови держави – аудієнція в Папи Римського Лева XIV, а також зустріч із прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Інші деталі поки не повідомляють.
Напередодні ввечері Зеленський перебував у Брюсселі, де, за словами президента, на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте і президентами Європейської ради Антоніу Коштою і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, «детально обговорили роботу з американськими партнерами над кроками заради миру, гарантії безпеки й посилення нашої стійкості».
8 грудня в Лондоні відбулася зустріч за участі Зеленського, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і президента Франції Емманюеля Макрона. За словами Зеленського, на переговорах обговорили спільну дипломатичну роботу з американською стороною, узгодили спільну позицію стосовно важливості гарантій безпеки, реконструкції та наступні кроки.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими мирними пропозиціями. Водночас він заявив, що «його люди в захваті», а РФ план загалом влаштовує, хоча «Росія воліла б мати всю Україну».
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
ДСНС: пожежно-рятувальна частина пошкоджена через російський удар у Запорізькій області
У Запорізькій області внаслідок російського удару в ніч проти 9 грудня пошкоджена пожежно-рятувальна частина, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Вночі військові РФ здійснили удар БпЛА по території одного з населених пунктів Запорізького району. Атаки були спрямовані на об’єкт цивільної інфраструктури. Вибуховою хвилею пошкоджено будівлю пожежно-рятувальної частини. У підрозділі вибиті вікна й двері, пошкоджена покрівля», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС уточнили, що на момент атаки особовий склад працював над ліквідацією пожежі в сусідньому населеному пункті, тому ніхто з рятувальників не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Запоріжжі понад 5000 абонентів залишилися без світла через атаку РФ – влада
Понад п’ять тисяч абонентів залишилися без світла у Запорізькій області після того, як російські військові вкотре атакували цивільну енергетичну інфраструктуру, повідомив вранці 9 грудня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Внаслідок російських атак пошкоджені електромережі сусідньої Дніпропетровської області. Через це без світла залишаються 5200 абонентів у Запорізькому районі. Енергетики розпочнуть аварійно-відновлювальні роботи, як тільки дозволить безпекова ситуація», – написав Федоров у телеграмі.
За його словами, минулої доби в Запорізькій області внаслідок російських ударів у Запоріжжі і Вільнянську поранені 16 людей.
Очільник Дніпропетровської ОВА Владислав Гайваненко повідомив про пошкодження інфраструктури через російські удари в Павлоградському районі.
«На три райони області були направлені атаки російських військ. Противник відкривав вогонь з важкої артилерії і вдарив FPV-дронами по Нікополю. На Павлоградський район ворог скерував БпЛА. Пошкоджена інфраструктура. Гучно через безпілотник агресора було і у Васильківській громаді Синельниківщини. Скрізь минулося без загиблих і постраждалих», – заявив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: майже третина бойових зіткнень на фронті за добу була на Покровському напрямку
На фронті минулої доби зафіксували 139 бойових зіткнень, близько третини з яких – на Покровському напрямку, свідчать дані Генштабу ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 43 атаки агресора у районах населених пунктів Шахове, Федорівка, Родинське, Червоний Лиман, Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки», – йдеться в ранковму зведенні 9 грудня.
За даними командування ЗСУ, російські атаки минулої доби також зафіксували на Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Слов’янському, Лиманському, Куп’янському, Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському і Курському напрямках.
Напередодні українські військові підтвердили, що відвели підрозділи з Лисівки й Сухого Яру на півдні від Покровсько-Мирноградської агломерації, щоб уникнути оточення.
За даними Десантно-штурмових військ, ситуація у районі Мирнограду залишається складною, противник активно обстрілює місто з допомогою КАБів і за минулий тиждень сили РФ скинули на місто 21 авіабомбу.
1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
ISW: Кремль хоче змусити Україну і Захід капітулювати перед його вимогами, поєднуючи два наративи
Президент Росії Володимир Путін намагається показати російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні, – на підтримку заяв Кремля про нібито неминучість російської перемоги, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували заяви Путіна 8 грудня про те, що Росія тепер може поступово збільшувати «економічний імпульс», зберігаючи при цьому низький рівень безробіття й помірну інфляцію.
«Однак нещодавня економічна політика Кремля свідчить про те, що російська економіка переживає значно гірші часи, ніж намагається показати Путін у своїх заявах. Він активізував свої зусилля, щоб зобразити російську економіку як стійку і здатну підтримувати тривалі бойові дії в Україні напередодні зустрічі США та Росії в Москві 2 грудня, і зауваження Путіна від 8 грудня, ймовірно, також спрямовані на вплив на поточні мирні переговори», – йдеться в звіті.
Як кажуть аналітики, Путін, ймовірно, намагається переконати Сполучені Штати Америки в тому, що посилення санкційного тиску не матиме бажаного впливу на російську економіку і не спонукатиме Кремль йти на компроміси, щоб припинити війну проти України.
«Примітно, що у своїх промовах щодо російської економіки Путін не обговорює війну проти України, ймовірно, щоб приховати зв’язок між втратами Росії на полі бою й економічними проблемами. Кремль, схоже, намагається поєднати свої заяви щодо російської економіки з хибним наративом про те, що перемога Росії на полі бою неминуча. Обидва наративи спрямовані на те, щоб підштовхнути Захід й Україну до капітуляції перед вимогами Росії зараз через страх посилення військових операцій Росії в майбутньому», – йдеться в повідомленні.
При цьому в ISW заявляють, що Захід і Україна можуть використати кілька ключових слабких місць на полі бою і в економіці Росії, щоб змусити Кремль до переговорів і реальних поступок, і що перемога Росії не є неминучою.
На початку грудня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом та Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими мирними пропозиціями. Водночас він заявив, що «його люди в захваті», а Росію план загалом влаштовує, хоча «Росія воліла б мати всю Україну».
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
«Їжаки» в тумані. Нова незвична броня може повернути наступальні операції на поле бою
На фотографії нижче зображений танк, оснащений колючими металевими дротами. Це одне з найчіткіших зображень нового типу протидронової броні, яку вперше помітили на російських танках в Україні восени 2025 року.
За деякими даними, така броня виготовляється зі сталевих тросів: їх нарізають на однакові відрізки, потім кожен відрізок розплітають на окремі дроти і кріплять їх до металевої клітки, встановленої на танк чи іншу техніку.
Така конструкція, призначена захищати важке озброєння від дронів, отримала назву «їжак» і застосовується як російськими, так і українськими військами.