Постпред України в НАТО розповіла про «об’єднання всіх ідей» у післявоєнних гарантіях безпеки
Еквівалент 5-ї статті НАТО, що передбачає колективний захист союзниками один одного, Україна частково відтворює у двосторонній угоді про безпекові гарантії зі Сполученими Штатами. Про це в інтервʼю Радіо Свобода розповіла посол України в Альянсі Альона Гетьманчук.
«Моє розуміння суті цієї ідеї (про гарантії безпеки Україні, «подібні до 5 статті Договору про НАТО» - ред.) – укласти з Україною угоду, яка би фактично передбачала власний еквівалент 5-ї статті – тобто можливість захисту України включно з військовим шляхом, а не лише підтримку України, щоб вона могла захищатись сама – без членства України в НАТО. Частково ми це зараз відтворюємо у двосторонній угоді зі Сполученими Штатами», – зазначила Гетьманчук.
Очільниця місії України в НАТО наголосила, що нині ідеї безпекових гарантій для України, що обговорювалися останнім часом, «уже не конкурують між собою, а доповнюють одна одну».
«Бачимо в архітектурі гарантій безпеки, яка обговорюються для України, об’єднання всіх ідей, які найбільш активно пропонувались та обговорювались в останні роки, окрім власне ідеї членства України в НАТО», – наголосила дипломатка.
Гетьманчук конкретизувала, що ідея прем’єрки Італії Джорджії Мелоні про «подібні до 5-ї статті НАТО гарантії» частково втілюється у двосторонні угоді зі США, що очікує на підписання. Ідея президента Франції Емманюеля Макрона щодо військової присутності оформлюється у план багатонаціональної місії в Україні.
«Ідея перетворення України на «сталевого дикобраза», чи як хтось ще називав її «ізраїльською моделлю» – ставка на власну армію та виробництва – теж присутня у вигляді ідеї про українські збройні сили як першу лінію оборони… Це гарантії від США, це гарантії від «Коаліції охочих», і це гарантії для України, які згенерує за підтримки партнерів сама Україна», – підсумувала дипломатка, додаючи, що про гарантії безпеки саме від НАТО наразі не йдеться.
Протягом січня та лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США та Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляється. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Україна наполягає на отриманні гарантій безпеки для забезпечення міцного миру.
Президент Зеленський раніше заявляв, що Україна вже має підготовлені домовленості із США та європейськими партнерами щодо гарантій безпеки, і саме вони мають стати «основою майбутніх мирних домовленостей».
Зеленський: цілями атаки РФ стали об’єкти енергетики, залізниці та інфраструктура водопостачання
Президент України Володимир Зеленський заявив, що цього разу цілями атаки РФ стали не тільки об’єкти енергетики, а також логістика, зокрема об’єкти залізниці, та інфраструктура водопостачання в містах. Про це він повідомив після чергової наради.
«Детально проговорили з представниками регіонів, що захист від російських ударів треба масштабувати та оперативно враховувати зміни російської тактики», – написав він у телеграмі.
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба також повідомив, що російські війська вдарили по залізничній інфраструктурі Донеччини, Запоріжжя, Миколаївщини та Одещини. Пошкоджено два локомотиви. За його словами, рух поїздів не зупинявся.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині. За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, ще 15 – поранені. У передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кількість постраждалих через російський удар по Київщині зросла до 17 людей – Калашник
На Київщині кількість постраждалих внаслідок масованої атаки РФ у ніч проти 22 лютого зросла до 17, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
За його словами, руйнування зафіксовані у Броварському, Обухівському, Бориспільському, Бучанському, Фастівському і Вишгородському районах. Відомо, що найбільших руйнувань зазнали Бориспільський, Бучанський і Фастівський райони.
Як зазначив Калашник, загалом унаслідок атаки в області пошкоджено понад 100 осель – це приватні будинки та квартири в багатоповерхівках. «Але і ця кількість не є остаточною, бо продовжують надходити заявки власників житла. Ступінь руйнувань різний – від повністю зруйнованих до вибитих вікон, пошкоджених дахів і фасадів. Постраждали також об’єкти бізнесу, складські та офісні приміщення, гаражні кооперативи, транспорт», – зазначив голова ОВА.
Будинки – вщент. Російська атака на села під Києвом (фоторепортаж)
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині. За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, ще 15 – поранені. У передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ДШВ повідомили про операцію задля витіснення військ РФ за межі Дніпропетровщини
Українські десантники проводять операцію на Олександрівському напрямку, щоб витіснити війська РФ за межі Дніпропетровщини, повідомляє у соцмережах угруповання Десантно-штурмових військ ЗСУ.
«Основними завданнями, які стоять перед підрозділами угруповання, є зрив планів противника щодо подальшого просування у Дніпропетровській та Запорізькій областях, розгрому угруповання військ противника та витіснення його за межі адміністративного кордону Дніпропетровської області», – йдеться у повідомленні.
У ДШВ ситуацію характеризують як дуже динамічну і зазначають, що незважаючи на активні штурмові дії противника, українські підрозділи відбивають усі атаки та успішно проводять наступальні дії.
За даними ЗСУ, з початком операції українські підрозділи відновили контроль над територією понад 300 кв. км, над восьми населеними пунктами.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя.
ОВА: сили РФ обстріляли Нікополь, поранено троє жінок
У неділю, 22 лютого, сили РФ вдарили з артилерії по Нікополю, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.
«Поранені три жінки – 69, 66 та 63 років. Медики надають їм необхідну допомогу», – зазначив місцевий чиновник.
За його інформацією, РФ завдала щонайменше чотири удари – пошкоджена багатоповерхівка та місцевий ринок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Віткофф очікує на «хороші новини» в найближчі тижні та допускає зустріч Зеленського і Путіна
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф очікує, що на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
«Я думаю, що на рівні керівництва їм важко довести угоду до кінця. Джаред (інший представник США на переговорах Джаред Кушнер – ред.) і я сподіваємося, що ми представили обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом найближчих 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і Путіним», – сказав він в інтерв’ю в ефірі Fox News.
Віткофф не виключив, що до цієї зустрічі може приєднатись і президент США Дональд Трамп, але додав, що він «не хоче приїжджати на зустріч, якщо не відчуває, що може завершити цю справу і отримати найкращий результат»
«Знаєте, він має унікальну владу, щоб це зробити. Тож, сподіваємося, ви почуєте хороші новини в найближчі тижні», – зазначив спецпредставник Трампа.
Він також повідомив, що зустрічався з Путіним вісім разів, щоб «зрозуміти, якими були його мотиви, цілі тощо» і каже, що розуміє зараз, на яких позиціях зараз перебуває російська сторона.
«Він завжди був зі мною відвертим. Я кажу це і мене за це критикують, але це правда. Він розповів мені, які у нього червоні лінії… Як можна укласти угоду з кимось із протилежної сторони, якщо не знаєш, чого ця людина хоче? Мені потрібно було зрозуміти, якими були його мотиви, цілі тощо. І я насправді вважаю, що багато з тих зустрічей зараз стають дуже важливими. Ми розуміємо, на якій вони (росіяни) позиції. І я не думаю, що українці не погоджуються з нашою оцінкою», – сказав Віткофф.
Ні Київ, ні Москва наразі про таку можливу зустріч не повідомляли.
Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним. Зокрема 11 лютого він оголосив про готовність до діалогу на всіх інших майданчиках, крім Росії та Білорусі. Так він відповів на заяву Москви про готовність прийняти українську делегацію.
Протягом січня та лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США та Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляється. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
МЗС: Угорщина блокуватиме санкції ЄС проти РФ, поки Київ не відновить «Дружбу»
Угорщина блокуватиме пакет санкції ЄС проти Росії, поки Україна не відновить транзит російської нафти трубопроводом «Дружба», повідомив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто.
«На завтрашньому засіданні Ради ЄС у закордонних справах ЄС має на меті ухвалити 20-й пакет санкцій. Угорщина його заблокує. Доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини трубопроводом «Дружба», ми не дозволимо просуватися вперед у схваленні важливих для Києва рішень», – написав він у соцмережі Х.
Ці заяви Будапешта Київ наразі не коментував. Раніше у МЗС повідомляли, що інформацію про наслідки російських атак на інфраструктуру нафтопроводу «Дружба» довели до урядів Угорщини і Словаччини. Зазначалося, що ремонтні роботи тривають. Також, як повідомили в МЗС, Україна запропонувала альтернативні шляхи вирішення питання постачання не російської нафти до цих країн.
Днями Сійярто заявив, що Угорщина заблокувала кредит на суму 90 мільярдів євро для України, надання якого було узгоджене на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року та представлена Єврокомісією 14 січня 2026 року.
За його словами, Будапешт блокує цей кредит ЄС, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба». Він вкотре звинуватив Україну в шантажі Угорщини, «зупиняючи транзит нафти, узгоджуючи це з Брюсселем та угорською опозицією, щоб створити перебої з постачанням в Угорщині та підвищити ціни на паливо перед виборами», які заплановані на 12 квітня.
Прем’єр Словаччини раніше озвучив намір зупинити постачання електрики Україні, якщо «Дружба» не відновить роботу. Він заявив із посиланням на словацьку розвідку, що ремонтні роботи на нафтопроводі завершено, і звинуватив Україну в блокуванні поставок як «зброї шантажу».
Хоча Київ стверджував, що причиною перебоїв, які почалися 27 січня, став удар російського безпілотника, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив 15 лютого, що Україна нібито затримала відновлення потоку нафти, щоб змусити Угорщину відмовитися від вето щодо членства України в Європейському Союзі. Фіцо назвав це «політичним шантажем».
Як пояснював ситуацію фахівець із питань енергетики, президент Центра глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар, в ніч на 27 січня 2026 РФ ударила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Укртранснафти» в Бродах – основній нафтоперекачуючій станції на українській ділянці нафтопроводу «Дружба». Після удару виникла масштабна пожежа, горіння сирої нафти в найбільшому резервуарі обʼємом 75000 куб.м. тривало 10 днів. Удар призвів до зупинки функціонування ЛВДС і відповідно, транзиту російської нафти.
Угорщина зберігає свою залежність від російської енергетики, що викликало критику з боку союзників в Європейському Союзі й НАТО на тлі плану ЄС заборонити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року. Угорщина оскаржила такі плани в суді.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який зберігає тісні контакти з Кремлем і часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.
Теракт у Львові: 23-річна поліцейська загинула, 25 людей ‒ поранені. Кому вигідно, версії і реакція
23-річна поліцейська Вікторія Шпилько загинула під час вибухів у Львові вночі 22 лютого. Життя трьох важкопоранених ‒ на межі життя і смерті. Ще троє людей теж отримали важкі травми, але їхній стан стабільний. Загалом поранені 25 людей, більшість з яких ‒правоохоронці.
Силовики затримали 33-річну виконавицю цього злочину. За даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Через атаку «Шахеда» в Миколаєві постраждало подружжя – влада
Унаслідок атаки російського «Шахеда» в Миколаєві поранення зазнало подружжя – 58-річні чоловіки та жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, стан обох середньої тяжкості, їх госпіталізували. Пошкоджено будинок.
Про звук вибуху у Миколаєві близько 10:00 повідомив мер Олександр Сєнкевич. Він зауважив, що у місті проходила акція-нагадування про військовополонених, після оголошення повітряної тривоги учасники перейшли до укриття.
«Прямо посеред білого дня місто здригнулося від вибухів, а люди змушені були перервати свої справи. Саме в цей час, як і щонеділі, проходила акція-нагадування про наших військовополонених. Під час тривоги учасники перейшли до укриття – і це правильно. Та після відбою люди знову стали на свої місця», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Гетьманчук сподівається на «чільне» місце для PURL в оборонних бюджетах союзників
Україна сподівається, що її партнери, які вже запланували у своїх оборонних бюджетах кошти на допомогу їй, витратять частину на закупівлю американської зброї. Про це сказала посол України в НАТО Альона Гетьманчук, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в який спосіб зібрати 15 мільярдів доларів на PURL – мета, заявлена президентом Володимиром Зеленським.
«Ми не просимо якісь додаткові кошти у випадку, наприклад, із країнами, що вже ухвалили рішення й погодили його на урядовому рівні, як-то Норвегія оголосила про 7 мільярдів доларів (на допомогу Україні - ред.), Німеччина – 11 з половиною мільярдів євро. Є низка країн, які вже затвердили допомогу Україні на 2026 рік. І нам важливо, щоб у цій допомозі PURL знайшов своє «чільне» місце», – зазначила Гетьманчук.
Дипломатка звернула увагу, що гроші Україні потрібні за трьома напрямками, визначеними як ключові: «ППО, боєприпаси – насамперед далекобійні, й інвестиції у наше власне оборонне виробництво».
Постпред України при НАТО визнає зниження апетиту постійних інвесторів у закупівлю американської зброї для України, і пов’язує це насамперед із нерівномірним «розподілом тягаря».
«Є країни – великі – які жодного внеску не зробили. Звісно, це знижує апетит країн – найбільших контрибуторів. Ми це бачимо, відчуваємо і отримуємо певні сигнали з цих країн», – сказала Гетьманчук.
За словами дипломатки, трансатлантична напруга, пов’язана з Гренландією, не вплинула на інвестиції у PURL, всупереч відповідним побоюванням.
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд доларів.
На 32-му засіданні Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») в грудні 2025 року міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до партнерів із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році, за його словами, становить 15 мільярдів доларів.
Атака РФ: на Київщині зросла кількість постраждалих, у двох селах триває розбір завалів
На Київщині кількість постраждалих через російську атаку зросла до 15 людей, серед них є четверо дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
Раніше було відомо про загиблого і поранену.
«Найбільше постраждалих – у Фастівському районі, де внаслідок руйнування будівлі рятувальники дістали з-під завалів вісьмох людей. Семеро з них отримали травми різного ступеня тяжкості. Попри всі зусилля медиків, один чоловік помер від отриманих поранень», – написав він у телеграмі.
За його даними, до медичного закладу було доставлено 5 людей, серед яких і загиблий чоловік. Троє з постраждалих перебувають у важкому стані.
Також постраждалі є у Бориспільському, Вишгородському, Обухівському та Бучанському районах, люди зазнали осколкових поранень, переломів, отруєнь продуктами горіння та гострих реакцій на стрес, частину постраждалих госпіталізували, повідомив Калашник.
У ДСНС повідомили, що на 12:00 ліквідовані всі пожежі на 8 локаціях у різних районах Київської області. У селі Путрівка Фастівського району та селищі Софіївська Борщагівка триває розбір завалів зруйнованих будинків.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині. За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. У передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Молодший – у тюрмі, старший – на фронті: «вагнерівець» здав власного сина через антивоєнні погляди?
28 січня 2026 року 2-й Західний окружний військовий суд Росії визнав 30-річного Євгена Убіраєва з міста Пить-Ях у Ханти-Мансійському автономному окрузі винним за статтею про участь у терористичному співтоваристві та засудив його до 15 років позбавлення волі (5 років у тюрмі, решту терміну – в колонії суворого режиму). Підставою стали три фотографії – двох стоянок і комплексу протиповітряної оборони (ППО), зроблені Євгеном ще у 2023 році, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії». Під час апеляції адвокат розраховує «скинути хоча б пару років».
Тим часом батько Євгена В’ячеслав Убіраєв пішов із в’язниці на фронт і воює проти України. Близькі родини не виключають, що саме він і доніс на сина.
Міненерго: через атаку РФ є знеструмлення у шести областях
Росія вночі знову атакувала обʼєкти енергетичної інфраструктури у кількох регіонах, повідомляє у телеграмі Міністерство енергетики.
За повідомленням, внаслідок атаки РФ є знеструмлені споживачі у Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській, Київській та Дніпропетровській областях.
У міністерстві зазначають, що енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів.
Також Міненерго нагадує, що у більшості регіонів України діють графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів, а для промисловості – графіки обмеження потужності.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині. За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, у передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 259 780 своїх військових, зокрема 890 осіб – за останню добу, такі дані вранці 22 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Штаб повідомив свої дані про втрати РФ військової техніки:
- 11 694 танків (+9 – за останню добу)
- 24 069 бойових броньованих машин (+6)
- 37 470 артилерійських систем (+41)
- 1 652 реактивної системи залпового вогню (+1)
- 1 303 засобу протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 348 гелікоптерів
- 142 113 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 705)
- 4 314 крилатих ракет
- 29 кораблів і катерів
- 2 підводних човнів
- 79 500 автомобілів і автоцистерн (+205)
- 4 073 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Водночас російські журналісти на 20 лютого 2026 року встановили імена 186 102 російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною. Ідентифікація відбувається на основі відкритих даних: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Атаки РФ зазнали сім областей України, загинула людина, серед поранених є дитина – Зеленський
Унаслідок російського нічного удару по Україні загинула людина, ще вісім – поранені, серед них є дитина, повідомив президент Володимир Зеленський.
За його словами, головна ціль удару РФ – енергетика, є пошкодження залізниці, також постраждали звичайні житлові будинки.
Зеленський зазначив, що сили РФ били по Києву та регіону, Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Сумщині, триває ліквідація наслідків.
«Москва продовжує вкладатися в удари більше, ніж у дипломатію. Лише за цей тиждень Росія випустила проти України понад 1300 ударних дронів, більш ніж 1400 керованих авіаційних бомб і 96 ракет різних типів, у тому числі десятки балістичних. Саме тому маємо посилювати нашу ППО. Потрібні системи, що ефективно працюють проти балістики», – написав він у телеграмі.
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу. Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
За даними місцевої влади, російські війська завдали ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури на Одещині та в Миколаєві. На Київщині загинула людина, у передмісті Києва постраждали жінка і дитина. Також на Дніпропетровщині повідомлялось про двох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Прихильники України у Вашингтоні закликали до «міцної» західної єдності
Cотні прихильників України зібралися на мітинг у Вашингтоні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Організатори заявили, що метою було продемонструвати єдність у Вашингтоні та закликати до подальшої участі США у зусиллях із завершення найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.
Мітинг організували провідні українсько-американські організації у співпраці з українським посольством у Вашингтоні.
Марина Байдюк, президентка United Help Ukraine – організації, що щорічно проводить заходи на річницю вторгнення – заявила, що Україну мають сприймати не як прохача, а як стратегічного партнера.
«Нам потрібна підтримка американців, але також нам потрібна підтримка уряду США і нинішньої адміністрації», – сказала вона у коментарі Радіо Свобода. – «Ми повинні бачити Україну не просто як державу, що перебуває у війні, не як прохача, а як союзника… що стримує величезну російську армію не лише для України, але й для решти Європи та усього вільного світу».
У заході також взяла участь Nova Ukraine, одна з найбільших американських благодійних організацій, що надає гуманітарну допомогу Україні. Її генеральний директор, посол Ерін Маккі, сказав Радіо Свобода, що метою було привернути увагу до нагальних зимових потреб на місцях – від базової гуманітарної допомоги до підсилення голосів дітей, вчителів і медиків, які щодня переживають війну.
Від 2014 року, за даними організації, було розподілено приблизно 150 мільйонів доларів допомоги.
До мітингу приєдналися європейські дипломати, наголосивши, наскільки важлива трансатлантична єдність.
Посол ЄС у Вашингтоні Йовіта Неліупшене у коментарі Радіо Свобода закликала забезпечити, щоб міжнародні голоси залишалися об’єднаними на підтримку Києва.
На запитання про стан західної єдності посол ЄС зазначила, що хоча ніхто не хоче, щоб війна тривала, виклик полягає в досягненні «сталого, тривалого та справедливого миру».
«Якщо ми продовжимо підтримувати Україну, якщо ми продовжимо чинити великий тиск на Росію через санкції і інші економічні заходи … і якщо агресор зрозуміє, що агресія не може просто зникнути без відповідальності за воєнні злочини, то це буде правильний сигнал єдності», – сказала вона.
Своє послання президенту Росії Володимиру Путіну вона сформулювала чітко: «Ця війна може зупинитися прямо зараз, якщо Росія припинить агресію».
Серед промовців був пастор Марк Бернс – духовний радник президента США Дональда Трампа. Він поставив запитання, як російське керівництво може виправдовувати атаки на мирних жителів і культові споруди, одночасно начебто підтримуючи християнські цінності.
«Як можна бути християнином, коли ви бомбардуєте маленьких дітей, які просто йдуть до церкви?» – запитав він. – «Як можна бути християнином, коли ви дозволяєте російським солдатам ґвалтувати жінок? Як можна бути християнином, коли ви бомбите понад 700 церков в Україні?.. Це не таке християнство, у яке я вірю».
В інтерв’ю Радіо Свобода Бернс сказав, що відвідав Україну й поділився власними спостереженнями про звірства, включно з тими, що відбулися в Бучі, з Трампом.
«Остання розмова, яку я мав з [президентом США], була кілька днів тому, і він сказав мені: «Ми дуже, дуже близькі до того, щоб мати перемир’я», – сказав Бернс.
Він відкинув припущення, що Трамп є на боці Москви, назвавши такі твердження хибними.
«Президент Трамп хоче миру», – наголосив Бернс. – «Він знає, що Росії не можна довіряти».
Денис Сієнік, заступник голови місії українського посольства в Вашингтоні, сказав, що Київ прагне «надійного, тривалого та справедливого миру» з чіткими гарантіями безпеки. За його словами, Україна залишається прихильною до переговорів і висловив вдячність адміністрації Трампа та іншим партнерам, залученим до мирних зусиль.
Водночас Сієнік зазначив, що необхідно посилювати оборону України, щоб зберегти життя під час перемовин.
Дехто з демонстрантів висловив побоювання, що увага США до війни зменшується, оскільки повномасштабна війна вступає у п’ятий рік. Одна жінка, яка під час війни перевезла свою сім’ю до США, сказала, що важливо нагадувати американській громадськості про щоденні труднощі та загрози, з якими стикаються українці.
Інші стверджували, що доля України має значення далеко за межами її кордонів.
Сієнік вказав на розмір і різноманітність учасників акції як доказ стійкої підтримки в США.
«Я дійсно гордий бачити не лише українців, але й американців, а також європейців та громадян інших країн… Кожне слово має значення», – сказав він.
Учасники акції пройшли маршем від Меморіалу Лінкольна до резиденції російського посла.
Такі акції почалися у Вашингтоні у 2022 році як спонтанний прояв шоку та солідарності, а згодом перетворилися на те, що учасники мітингу 21 лютого назвали «болісною традицією».
Також 21 лютого на одну з центральних площ Праги вийшли кілька десятків тисяч чехів, які висловили свою підтримку Україні. Подібні акції, як повідомляється, також відбулися у Парижі, Лондоні, Дюссельдорфі.
24 лютого – четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Сибіга повідомив про російський удар по підприємству американської компанії на Сумщині
Російські війська завдали удару по підприємству американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пізно ввечері 21 лютого.
«Сьогодні Росія завдала удару по ще одному американському підприємству в Україні – цивільному виробничому об'єкту Mondelez у Тростянці – одній з перших великих інвестицій США в незалежну економіку України. Ракета влучила в один з виробничих корпусів», – написав він у соцмережі Х.
Міністр наголосив, що це не військова ціль, а завод, який працює з 1990-х років – «виробляє всесвітньо відомі бренди, працевлаштовує українців, робить внесок у нашу та американську економіку».
«Москва не може говорити про економічний діалог зі Сполученими Штатами, атакуючи виробничі об'єкти, що належать США. Напад на мирну промисловість — це не війна, це навмисний економічний терор. Має бути понесена відповідальність», – додав він.
Компанія Mondelez наразі цей російський удар не коментувала.
Це не перша російська атака на американські компанії. Зокрема, у серпні 2025 року російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство у Мукачеві на Закарпатті. Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів. У компанії Flextronics (Flex) підтвердили ураження заводу в Мукачеві.
Коментуючи російський удар по американському підприємству на Закарпатті, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія «ніколи і за жодних обставин навмисно не атакувала жодні об’єкти, які не пов’язані з військовими можливостями України».
Повітряні сили ЗСУ: війська РФ вночі атакували 50 ракетами та майже 300 БпЛА, є влучання на 14 локаціях
У ніч на 22 лютого російські війська завдали комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України 297 ударними БпЛА (200 з них – «Шахеди») та 50 ракетами різного типу, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За даними ЗСУ, основні напрямки російського удару – Київщина, Одещина, Кіровоградщина, Полтавщина.
Попередньо, на 10:00 протиповітряна оборона знешкодила 33 ракети та 274 безпілотники різних типів:
- 2 протикорабельні ракети «Циркон»;
- 8 балістичних ракет Іскандер-М/С-400;
- 17 крилатих ракет Х-101;
- 2 крилаті ракети Іскандер-К;
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- 274 БпЛА різних типів.
Українські війська зафіксували влучання 14 ракет та 23 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 5 локаціях.
Інформація щодо кількох російських ракет уточнюється. Атака триває – в повітряному просторі перебувають російські БпЛА, додають у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Правоохоронці затримали підозрювану у вчиненні вибухів у Львові
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів про затримання особи, яка підозрюється у вчиненні терористичного акту у Львові, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Двадцять п’ять людей поранено, одна людина загинула. Мої співчуття рідним... Слідству надано всі необхідні ресурси. Тривають необхідні процесуальні дії із затриманою. Міністерство внутрішніх справ інформуватиме про всі необхідні деталі. Дякую всім, хто допомагає», – написав він у телеграмі.
Клименко зазначив, що поліція спільно із СБУ затримали ймовірну підривницю львівських правоохоронців. Встановлюються інші особи, причетні до скоєння цього злочину.
За повідомленням правоохоронців, близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула 23-річна поліцейська, раніше було відомо про 24 постраждалих. У поліції розповіли, що загибла – 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька з Волині. Вона почала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року працювала на Львівщині.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Теракт у Львові: Клименко розповів про стан постраждалих
23-річна поліцейська Вікторія Шпилько загинула внаслідок вибухів у Львові вночі 22 лютого. За життя шістьох поранених медики ще борються, ще дев’ятнадцять перебувають у шпиталях і їхньому життю нічого не загрожує. Про це під час брифінгу повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Він уточнив, що загалом зазнали поранень 25 людей, більшість з них – це правоохоронці, але також є цивільні особи.
«Робимо все, щоб максимально швидко цей злочин розкрити, щоб були встановлені і затримані виконавці цього злочину. З метою перевірки під час виклику патрульні поліцейські направилися на адресу. Відбувся перший вибух, потім другий, коли приїхали відповідні служби. Після другого вибуху постраждало ще більше людей. Це все, що можемо сказати», ‒ повідомив міністр Ігор Клименко.
Слідчі дії тривають, перевіряють всі камери відеоспостереження.
Правоохоронці розглядають причетність Росії до вчинення теракту. Про інші версії обіцяють повідомити пізніше.
«Це виклик цивілізованому суспільству зі сторони держави-агресора, терориста і диверсанта. Хочу просити, щоб всі були уважні. Бо не тільки є вороги, які діють на лінії фронту, а діють всередині держави», ‒ наголосив міністр Клименко.
За повідомленням правоохоронців, близько 00:30 22 лютого поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Унаслідок вибухів загинула 23-річна поліцейська, раніше було відомо про 24 постраждалих. У поліції розповіли, що загибла – 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька з Волині. Вона почала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року працювала на Львівщині.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.