Доступність посилання

Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині, 24 квітня 2026 року
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині, 24 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 910 військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 323 460 своїх військових, зокрема 910 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 24 квітня навів Генштаб ЗСУ.

Крім того, у командуванні повідомили про такі втрати у військовій техніці РФ:

  • танки – 11 892 (+4 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 24 445 (+4)
  • артилерійські системи – 40 606 (+32)
  • РСЗВ – 1 753 (+1)
  • засоби ППО – 1 353 (+2)
  • літаки – 435
  • гелікоптери – 350
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 254 605 (+1 175)
  • крилаті ракети – 4 549
  • кораблі / катери – 33
  • підводні човни – 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 91 256 (+129)
  • спеціальна техніка – 4 134.

Удар РФ по Одесі: дві людини загинули, 14 постраждали, зруйновані квартири і будинки – ДСНС

Російські військові вночі проти 24 квітня завдали удару по житлових будинках і цивільній інфраструктурі Одеси, внаслідок цього дві людини загинули, 14 – постраждали, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Внаслідок влучання у 3-поверховий житловий будинок зруйновані квартири і зайнялася пожежа. Постраждало 6 осіб. Зруйновано два 2-поверхові житлові будинки, де вогнеборці врятували одну людину і евакуювали ще 20 осіб (серед них 2 дитини). Постраждало 7 осіб. Також ворожий БпЛА поцілив у 2-поверховий будинок. На жаль, дві людини загинули, одна особа постраждала. Евакуйовано 16 мешканців з будівлі», – йдеться в повідомленні.

Wi-Fi-мости під прицілом: комбат Perun Corps про полювання на зв’язок РФ під Покровськом

Щоб віддалити операторів БПЛА від точок зльоту дронів, армія РФ використовує Wi-Fi–мости – ланцюжки антен, що передають інтернет. Ці антени, встановлені, зокрема, на висотках Покровська та Мирнограда, постійно знищують Сили оборони. Лише один батальйон 79-ї ОДШБр за місяць знищив близько 30 антен, серед яких частину складають саме Wi-Fi-мости. Агресору доводиться тримати пілотів поруч, щоб можна було працювати дронами з місця. Тому в підрозділі констатують: наразі Росія не може перейти на віддалене керування дронами надійно та надовго, її військові постійно позбуваються зв'язку.

Донабас Реалії розповідали, що війська РФ останнім часом використовують висотки Покровська і Мирнограда, щоб реалізувати цю технологію – вони посилають у місто технічні групи, які споряджають дрони – а пілотів тримають на відстані (аж до Донецька).

  • Як саме це працює?
  • Як виводиться з ладу?
  • І чи застосовують такий підхід ЗСУ?

Про це розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії командир батальйону безпілотних систем Perun Corps 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Едуард Бардін.

За крайній місяць ми знищили близько 30 антен. В принципі проблем з тим, щоб дотягнутися, немає

– Спікер 7-го армійського корпусу розповідав у нашому ефірі, а також повідомляв проєкт DeepState, що українські пілоти вже не дотягуються до півдня Покровська і Мирнограда. Захопили там висотки росіяни, поставили свої антени, які ретранслюють зв’язок для дронів. Тому дуже важка ситуація в небі над Покровськом і Мирноградом та на північ від них. На каналі вашої бригади є відео уражень зв’язку РФ. Розкажіть, що знищуєте і наскільки активно Росія використовує висотки Покровська, Мирнограда, Білицького, Родинського для розміщення таких антен? Що це за антени?

– Останні два місяці ми взялися за те, щоб виявляти точки злету пілотів і їх знищувати, щоб вони не заважали нам не тільки в логістичних моментах, але і в нанесенні вогневого ураження по нашому передньому краю. Це досить вдало вийшло. За крайній місяць ми знищили близько 30 антен. В принципі, проблем з тим, щоб дотягнутися, немає.

Далі читайте ТУТ

Генштаб ЗСУ: армія Росії атакувала 28 разів на Покровському напрямку протягом дня

Протягом доби 23 квітня на фронті відбулося 144 бойових зіткнення, повідомляє командування Генерального штабу Збройних сил України у вечірньому зведенні.

Зокрема, російські загарбники п’ять разів штурмували позиції Сил оборони на Південно-Слобожанському напрямку, в напрямках Зеленого, Лиману, Бочкового та в Синельникового.

Українські війська відбивали російські атаки на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському напрямках.

ЗСУ відбили 13 російських штурмів на Костянтинівському напрямку – поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Олександро-Шультиного, Софіївки та Новопавлівки.

«На Покровському напрямку ворог здійснив 28 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Кучерів Яр, Родинське, Мирноград, Покровськ, Удачне, Никанорівка, Котлине, Муравка, Молодецьке та у бік Кучерового Яру, Білицького, Мирного й Новопавлівки», – йдеться в зведенні.

Армія РФ вісім разів намагалася покращити своє положення на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському мали місце 14 російських атак окупантів у районах Добропілля, Солодкого, Староукраїнки, Варварівки, Оленокостянтинівки, Залізничного, Гуляйпільського й Зеленого.

На Придніпровському напрямку російські війська проводили три безуспішних штурмових дії в напрямку Антонівського мосту та острова Білогрудий.

Генштаб зазначає, що на Краматорському та Оріхівському напрямках російські війська наступальних дій не проводили.

15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.

17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.

Зеленський обговорив із Науседою дронову угоду та відкриття переговорних кластерів для вступу до ЄС

Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Литви Гітанасом Науседою в рамках саміту лідерів держав ЄС на Кіпрі 23 квітня.

За його словами під час зустрічі сторони «детально обговорили можливості подальшого розвитку співпраці в оборонному виробництві, зокрема у форматі Drone Deal». Зеленський висловив думку, що досвід України в побудові системи захисту життів необхідно масштабувати на всю Європу.

«Ми розраховуємо і на якнайшвидше відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу. Говорили про це з Гітанасом. У першій половині 2027 року Литва головуватиме в Раді Євросоюзу, і ми очікуємо на відповідну підтримку в усіх питаннях, що стосуються нашого повноправного членства», – додав він.

Зеленський подякував президенту Литви за послідовну підтримку України, зокрема, в програмі PURL.

Науседа також повідомив про зустріч, зазначивши, що Україна продовжує просуватися на шляху євроінтеграції, попри російську агресію.

«Литва твердо стоїть на боці України на її шляху до європейського майбутнього – 2030 рік має залишатися цільовою датою для вступу України. Переговори про вступ мають бути офіційно розпочаті на міжурядовій конференції якомога швидше», – заявив президент балтійської країни.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.

Гітанас Науседа неодноразово висловлювався на підтримку вступу України до Євросоюзу до 2030 року.

ДБР: двох співробітників київських ТЦК судитимуть через смерть мобілізованого

Державне бюро розслідувань розслідує загибель чоловіка під час перевезення мобілізованих минулого року – про це пресслужба бюро заявила 23 квітня.

Співробітники ДБР, за повідомленням, завершили досудове розслідування щодо заступника начальника Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та солдата Шевченківського районного ТЦК Києва, «причетних до смерті чоловіка під час перевезення мобілізованих».

Обвинувальний акт у справі скерували до суду.

За даними слідства, в травні 2025 року працівники ТЦК перевозили мобілізованих із навчальних центрів у західних областях до Києва. Серед них був житель столиці, який мав проблеми зі здоров’ям. Між ним і військовослужбовцями в дорозі виник конфлікт.

«Солдат застосував до чоловіка фізичну силу та електрошокер, завдавши тілесних ушкоджень. Заступник начальника Подільського районного ТЦК та СП, який відповідав за перевезення, не зупинив дії підлеглого, хоча мав таку можливість. Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть», – йдеться в повідомленні.

Солдата обвинувачують у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах воєнного стану. Заступнику начальника інкримінують умисне неприпинення кримінального правопорушення підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Викрадення людини та розбій: суд в Одесі взяв під варту чотирьох співробітників РТЦК та правоохоронця

Хаджибейський районний суд Одеси обрав запобіжні заходи для всіх фігурантів справи щодо викрадення людини працівниками ТЦК.

Як повідомляє пресслужба обласної прокуратури, суд взяв під варту без права внесення застави всіх п’ятьох підозрюваних – 26-річного, 28-річного, 32-річного та 40-річного співробітників РТЦК та СП, а також 45-річного правоохоронця.

Їх підозрюють у позбавленні волі людини та розбійному нападі, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України).

За даними слідства, 21 квітня в Одесі четверо працівників РТЦК та правоохоронець викрали чоловіка на вулиці Прохоровській – його силоміць посадили до автобуса та возили містом. Під час незаконного утримання до нього застосовували фізичний і психологічний тиск, погрожували розправою, били та вимагали 30 тисяч доларів США.

У ході спецоперації співробітники СБУ їх затримали, заявивши про нейтралізацію в Одесі організованого злочинного угруповання.

Як заявили в СБУ, фігуранти діяли за «наводкою» жителя регіону, який проходив службу в ТЦК – він підшукував потенційних жертв, дізнавався про їхнє матеріальне становище та маршрути руху, а далі фігуранти відстежували потерпілих і нападали на них прямо посеред вулиці. У СБУ кажуть, що «вибивання» коштів відбувалися прямо в службовому автомобілі ТЦК, до якого потерпілих затягували силоміць.

Після цих повідомлень у Сухопутних військах ЗСУ повідомили про відсторонення від виконання службових обов’язків керівництва Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також начальника Пересипського районного ТЦК Одеси. Також у ЗСУ заявили про початок службово розслідування.

МЗС: кількість країн-учасниць угоди про спецтрибунал щодо злочину агресії зросла до 22

До Розширеної часткової угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України приєднається Греція, повідомив голова українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга 23 квітня.

«Греція щойно стала 22-ю державою, яка повідомила Раду Європи про свій намір приєднатися до Розширеної часткової угоди. Набирає обертів процес притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України. Справедливість неминуча», – заявив він у своїх соцмережах.

Сибіга подякував грецькій владі за підтримку зусиль із «забезпечення відповідальності» та закликав інші держави за цим прикладом сповістити Раду Європи про намір приєднатися до угоди.

Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра привітала те, що раніше про готовність долучитися до спецтрибуналу повідомила Фінляндія.

«Це принциповий і своєчасний крок на підтримку справедливого та тривалого миру. У травні, на засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, Молдова, очікується ухвалення Угоди про Керівний комітет Спецтрибуналу. Відтак трибунал перейде зі сфери декларацій у площину права», – додала вона.

У січні генеральний секретар Ради Європи Алан Берсе повідомив, що Рада Європи та Європейський Союз домовилися створити передову групу для потенційного спеціального трибуналу, який має розслідувати злочин агресії проти України.

Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».

1 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Федоров: тепер дрони-перехоплювачі можуть збивати цілі на відстані тисяч кілометрів

Українські виробники запускають «новий рівень «малої» ППО», заявив міністр оборони Михайло Федоров 23 квітня.

За його словами, тепер керування перехоплювачами можливе на відстані тисячі кілометрів.

Міністр нагадав, що рік тому через маркетплейс Brave1 почався розвиток і випробування технології віддаленого керування для дронів-перехоплювачів:

«Сьогодні маємо підтверджений результат – збиття цілей на дистанціях у сотні й тисячі кілометрів. Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами. Це приклад упровадження оборонних інновацій і формування нового стандарту протиповітряної оборони».

Федоров вважає, що це дозволить керувати дроном із захищеного середовища в Києві, Львові чи «навіть за кордоном». За його очікуваннями, збільшення дальності керування підвищує ефективність перехоплення, мінімізує ризики для операторів та дає змогу масштабувати спроможності без прив’язки до фронту.

«Понад 10 виробників уже інтегрували це рішення у свої системи. За завданням Президента продовжуємо розвивати інновації для захисту українського неба. Рухаємося до виконання цілей: 100% детекції та не менш ніж 95% знешкодження ворожих повітряних цілей», – додав міністр.

Наприкінці березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що українські війська нарощують кількість екіпажів дронів-перехоплювачів і посилюють підготовку військовослужбовців. З початку весни на той момент БПЛА-перехоплювачі вже знищили понад 2,3 тисячі російських повітряних цілей.

Зеленський і керівництво ЄС закликали «треті країни» закрити прогалини України у фінансуванні

Президент України Володимир Зеленський провів тристоронню зустріч із очільниками Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та Євроради Антоніу Коштою перед неформальним самітом на Кіпрі, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Лідери привітали остаточне схвалення багатомільярдної позики Україні й наголосили на необхідності швидкої реалізації рішення. Перший транш очікується у другому кварталі 2026 року.

«Ми погодили, що одна третина кредиту піде на бюджетні потреби, а дві третини – на оборону. Гадаю, першим пакетом буде «дроновий» – дрони з України для України», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Зеленський висловив намір працювати над тим, щоб ці кошти були надані Україні якомога швидше:

«Для нас це важливо, і це, звісно, зміцнить нашу армію, українські сили, а також дасть нам змогу наростити виробництво систем протиповітряної оборони й працювати більше для захисту нашої енергосистеми взимку», – зазначив він.

90 мільярдів євро від ЄС мають покрити дві третини потреб України у фінансуванні на цей і наступний роки.

Також пресслужба органів влади Євросоюзу оприлюднила заяву після тристоронньої зустрічі, за якою Зеленський та лідери ЄС запросили треті сторони долучитися до підтримки України:

«Вони (Зеленський, фон дер Ляєн, Кошта – ред.) також закликали треті країни допомогти у подоланні залишкових прогалин у фінансах України».

Лідери привітали остаточне схвалення 20-го пакету санкцій і високо оцінили прогрес України на шляху до ЄС, закликавши негайно відкрити переговорні кластери. Це рішення раніше блокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан.

Підтвердили також зобов’язання ЄС допомагати Україні відбудовувати її пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру в межах підготовки до наступної зими.

«Президенти привітали нещодавнє прийняття українським парламентом необхідного законодавства, яке розблокує подальше фінансування в рамках Механізму допомоги Україні. Вони наголосили на прогресі в реформах, досягнутому Україною на сьогодні за складних обставин, та закликали до подальших зусиль», – йдеться в заяві.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.

22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії.

Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.

Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.

Суд в Одесі обрав запобіжний захід затриманим працівникам ТЦК та поліцейському

Два місяці – без права внесення застави. Такий запобіжний захід обрали в Хаджибейському райсуді Одеси п'ятьом затриманим за організований розбій та викрадення людини.

Підозрювані – четверо працівників ТЦК та поліцейський, СБУ їх затримала 21 квітня. Чи згодні вони з підозрою, чи зізнаються у скоєному – в сюжеті Радіо Свобода.

ОВА: у Кривому Розі через атаку РФ постраждала 41-річна жінка

У Кривому Розі через російську атаку постраждала 41-річна жінка – її госпіталізували у важкому стані, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

У місті пошкоджена адмінбудівля та інфраструктура.

Також, за його словами, вдень сили РФ вдарили по Дніпру – пошкоджена інфраструктура.

Ганжа повідомив, що на Нікопольщині через російські атаки пошкоджені підприємство, багатоквартирні й приватні будинки, автомобілі.

Раніше «Укрзалізниця» повідомила про російський удар по залізничній інфраструктурі Кривого Рогу. За даними компанії, ніхто не постраждав, але незначні пошкодження вокзалу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Єврокомісії пояснили, чому 20-й пакет санкцій не забороняє морські послуги суднам із російською нафтою

У 20 пакеті санкцій немає повної заборони морських послуг суднам із російською нафтою, яку спочатку планували туди додати. Натомість погоджена доцільність цього кроку в подальших обмежувальних заходах, і його спробують узгодити в межах «Групи Семи». Про це журналістам у Брюсселі розповів на умовах анонімності посадовець Єврокомісії, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Такий перехід зробить нашу політику ефективнішою, прозорішою та простішою у впровадженні для скорочення доходів Росії й обсягів морського експорту сирої нафти. Мета цього заходу, щоб було зрозуміло, порівняно з механізмом цінової стелі (від якого планують відмовитися – ред.), – зменшити обсяги, які Росія здатна постачати на ринок. Частина цих обсягів досі постачається з використанням послуг країн коаліції G7 та Коаліції цінової стелі», – зазначив чиновник.

Посадовець додав, що в «Групі Семи» загалом «є розуміння цього підходу». Однак його впровадження затримує енергетична криза, спровокована війною на Близькому Сході.

«Це не ідеальний момент для переходу до заборони морських послуг. Тож я б сказав, що умови, які формуються в G7 для переходу до такої заборони – це узгодженість, і більшість країн G7 уже на цьому шляху. А також – сприятливі ринкові умови для запровадження заборони», – пояснив співрозмовник журналістів.

Чиновник зауважив, що ЄС може порушити це питання «будь-якої миті, коли вважатиме умови сприятливими».

«Ми, безумовно, намагаємося зрозуміти позицію G7, але Рада ЄС залишає за собою право ухвалити рішення навіть за відсутності повної згоди всіх країн G7… Бажано зробити це разом з усіма країнами G7, але текст (20 пакету санкцій – ред.) не виключає, що це може бути зроблено й без повної підтримки», – наголосив представник Єврокомісії, залучений до підготовки санкційних пакетів.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також – 20-й пакет санкцій.

Центральною складовою індивідуальних санкцій 20-го пакету ЄС є включення, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом.

«Мовне питання за гроші Москви»: як Росія платила за просування «закону Ківалова-Колесніченка» (розслідування)

Влітку 2012 року депутати Верховної Ради України, попри порушення під час голосування й акції протесту, ухвалили закон «про засади державної мовної політики», також відомий як «закон Ківалова-Колесніченка», названий за прізвищами його авторів – нардепів-«регіоналів».

Цей закон фактично надав офіційний статус найпоширенішим в регіонах мовам – головно російській – та дозволяв використовувати її поряд з українською або і замість неї.

Вже у 2013 році російський президент Володимир Путін у Москві нагородив українських народних обранців Ківалова і Колесніченка спеціальними відзнаками «за популяризацію російської мови» в Україні.

Втім, прямих доказів втручання Росії в мовне питання України тоді не було. Та тепер «Схемам» вдалося їх відшукати. Журналісти встановили, що Росія платила за просування цього закону і давала вказівки, як діяти, щоб «чинити тиск на українську владу».

Про це «Схеми» дізналися за допомогою витоку масиву даних з десятків тисяч електронних листів та документів, які данський суспільний мовник отримав від джерела та якими поділився з Проєктом розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) та іншими редакціями, серед яких «Схеми» (Радіо Свобода) . Усі ці файли належать «Правфонду», російській державній організації, яка під виглядом юридичної допомоги так званим «співвітчизникам» за кордоном поширює у світі кремлівські наративи.

Ба більше, «Схеми» встановили, що, попри визнання «закону Ківалова-Колесніченка» неконституційним у 2018 році, він і досі залишається у широкому вжитку. Зокрема, українських суддів, які у своїх рішеннях посилаються на норми вже нечинного закону, підтримуваного Росією.

Єврокомісія: 20-й пакет санкцій ЄС націлений на дронову галузь Росії

Центральною складовою індивідуальних санкцій 20-го пакету ЄС, остаточно схваленого 23 квітня, є включення, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом. Про це журналістам у Брюсселі повідомив посадовець Єврокомісії, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Найпомітніша категорія цілей – сектор дронів. Це виробники, постачальники компонентів, а також усі інші можливі напрямки впливу, через які ЄС може бити по цьому сектору, включно з академічними установами, що реалізують програми в галузі дронів, або компаніями, які розробляють програмне забезпечення, радіоелектроніку тощо», – зазначив чиновник.

Співрозмовник журналістів додав, що йдеться не лише про відомі дрони типу Shahed/Geran. Об’єктами санкцій стають також компанії, пов’язані з іншими виробничими лініями дронів.

«Є й інші суб’єкти російського ВПК поза сектором дронів, зокрема постачальники запасних частин для авіації, металообробні підприємства для винищувачів та інші», – розповів посадовець Єврокомісії про оновлені чорні списки ЄС.

Як повідомляє пресслужба Ради ЄС, сьогоднішній пакет санкцій проти РФ містить основу для майбутньої заборони щодо морських перевезень російської нафти та нафтопродуктів. Це відбуватиметься у тісній координації та за результатами обговорень із країнами «Групи семи».

20-й пакет санкцій запроваджує комплексний набір із 36 найменувань, що охоплюють як сферу видобутку, так і переробки російського енергетичного сектору, включаючи розвідку, переробку та транспортування нафти. Цей пакет стратегічно спрямований на нових гравців, які нещодавно збільшили свою частку на експортному ринку.

Також санкції застосовуються щодо ще 46 суден «тіньового флоту» РФ – загальну кількість суден 632.

Також санкційний пакет забороняє транзакції з двома російськими портами – Мурманськом і Туапсе – та з нафтовим терміналом порту Карімун в Індонезії, які використовуються для обходу обмеження цін на нафту.

Словаччина та Угорщина з лютого блокували схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також - 20-й пакет санкцій.

Це відбулося на тлі повідомлень про відновлення роботи трубопроводу «Дружба», яким Угорщина та Словаччина отримують російську нафту, а також перемоги на парламентських виборах в Угорщині партії «Тиса», яку очолює Петер Мадяр.

«Все ще є момент, щоб зупинити війну»: принц Гаррі звернувся до Путіна у Києві

Принц Гаррі, герцог Сассекський, 23 квітня звернувся до російського президента Путіна, заявивши, що «ще є момент, щоб зупинити цю війну».

Про це він сказав під час своєї промови на 18-му щорічному Київському Безпековому Форумі, перебуваючи в Києві із неанонсованим візитом, передає кореспондент Радіо Свобода.

За словами принца Гаррі, продовження не принесе перемоги жодній зі сторін і лише збільшуватиме людські втрати.

«Президенте Путін, жодна нація не виграє від продовження загибелі людей, свідками якої ми є. Зараз все ще є момент, щоб зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян, і обрати інший шлях. Впродовж років цієї війни з величезними втратами та обмеженими здобутками стає дедалі очевиднішим, що цей шлях не веде до перемоги – лише до нових втрат. Ціна продовжує зростати, і жоден результат не виправдовує таких людських жертв», – сказав принц Гаррі.

У своєму виступі він також наголосив, що природа війни Росії проти України не є випадковістю чи непорозумінням, а результатом «тривалої, свідомої політики», реалізованої на найвищому рівні. Окремо принц Гаррі згадав про порушення Будапештського меморандуму, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.

«Усе починається з порушення Будапештського меморандуму – угоди, за якою Україна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі в обмін на зобов’язуючі гарантії її суверенітету та територіальної цілісності. Ці гарантії були не просто порушені – їх відкинули. І коли порушуються зобов’язання такого масштабу, шкода не обмежується кордонами України. Це завдає удару по довірі до будь-якої міжнародної гарантії, до кожної спроби нерозповсюдження зброї та до кожної обіцянки, даної між країнами», – зазначив герцог Сассекський.

Принц Гаррі також підкреслив, що США відіграють «особливу роль» у цьому конфлікті, нагадавши, що Вашингтон був серед гарантів безпеки України, коли вона відмовилася від ядерної зброї.

«Це момент для американського лідерства. Момент для Америки показати, що вона здатна виконувати свої міжнародні договірні зобов’язання. Не з милосердя, а виходячи з власної тривалої ролі у забезпеченні глобальної безпеки та стратегічної стабільності», – додав принц Гаррі.

Це третій візит принца Гаррі до України. Вперше він приїжджав до Львова у квітні 2025 року, через кілька місяців, у вересні 2025 -го, відвідував Київ. Він приїжджав на запрошення уряду України, щоб допомогти у відновленні військових із серйозними пораненнями.

Нині молодший син короля Великої Британії Чарльза ІІІ прибув до української столиці з неанонсованим візитом.

З ініціативи принца Гаррі з 2014 року проводяться Invictus Games – міжнародні змагання серед військових із інвалідністю. Фонд Invictus Games Foundation, що організовує змагання, допомагає в реабілітації військових в Україні, надаючи спортивне обладнання.

«Укрзалізниця» повідомила про пошкодження вокзалу в Кривому Розі через російську атаку

Російська армія вдарила по залізничній інфраструктурі Кривого Рогу, повідомляє «Укрзалізниця» 23 квітня.

За даними перевізника, ніхто не постраждав: перед атакою було оголошено підвищену небезпеку, люди пройшли в укриття.

«Є незначні пошкодження вокзалу: вибуховою хвилею пошкоджено кілька вікон і дверей. Усе буде оперативно відновлено. Просимо бути уважними та виконувати вказівки залізничників», – додає «Укрзалізниця».

Раніше Повітряні сили повідомили про загрозу безпілотників для Кривого Рогу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Пристайко: «А якщо війна не закінчиться?»

  • ЄC розблоковує кредит в 90 млрд євро для України: що далі?
  • Символічне членство в ЄС: до чого готуватися?
  • Україні варто погоджуватися на неповну участь в ЄС? Президент України Володимир Зеленський піде на це?
  • Партнери продовжують пильно стежити за процесами в Україні: корупція, «Міндічгейт», мобілізація. Якими будуть висновки?
  • Якими будуть взаємини України та Угорщини? Що буде з Віктором Орбаном, який невдовзі полишить посаду прем’єра Угорщини?
  • Ремонт нафтопроводу «Дружба»: Україна поспішила?
  • Санкції проти Росії діють?
  • Російський керманич Володимир Путін зустрінеться з Зеленським?
  • На якій стадії перебувають переговори про мир в Україні?
  • Що далі?

Про це у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода говорили з гостем етеру – Вадимом Пристайком, міністром закордонних справ України (2019-2020 рр.), послом України у Великій Британії (2020-2023 рр.), главою місії України при НАТО (2017-2019 рр.).

Єврокомісія позбавила Венеційську бієнале гранту через участь Росії

Європейська комісія припинила фінансування Венеційської бієнале у розмірі двох мільйонів євро через допуск Росії до участі у виставці сучасного мистецтва. Про це заявив представник Єврокомісії Тома Реньє.

«Я можу підтвердити, що Єврокомісія надіслала листи про рішення припинити надання гранту в два мільйони євро. Ми політично засуджуємо рішення про відкриття російського павільйону і запрошуємо італійський уряд зайнятися цим питанням», – заявив він, окремо наголосивши, що відмова від фінансування пов’язана з участю Росії.

У заяві Єврокомісії зазначається, що держави та організації ЄС мають дотримуватись санкційного режиму та уникати надання майданчиків тим, хто підтримував чи виправдовував війну Росії проти України. У Москві, у свою чергу, заявляють про «дискримінаційні спроби скасування культури».

Організатори Венеційської бієнале заявили 4 березня, що дозволять Росії взяти участь у виставці цього року, яка триватиме з 9 травня по 22 листопада, – вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року.

Їхнє рішення викликало критику, зокрема з боку уряду прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні. 22 міністри культури держав ЄС і профільна урядовиця України, а також очільник МЗС Німеччини Йоган Вадефуль у спільній заяві наголосили, що участь Росії у Венеційській бієнале є неприйнятною за обставин, коли Москва продовжує свою «жорстоку, агресивну війну проти України».

Міністри закордонних справ і культури України Андрій Сибіга і Тетяна Бережна в спільній заяві закликали Венеційську бієнале не допустити Росію до участі в цьому мистецькому заході.

Україна також застосувала санкції проти п’ятьох культурних діячів Росії, «які виправдовують агресію і поширюють російську пропаганду на міжнародних заходах». В Офісі президента зазначили, що всі ці особи пов’язані з участю РФ у 61-й Венеційській бієнале.

Венеційська бієнале – одна з найбільших міжнародних культурних виставок, що проходить раз на два роки та охоплює різні види мистецтва – архітектуру, кіно, музику, танець та театр. Востаннє Росія брала участь у ній у 2022 році.

Мобільна майстерня дронів біля лінії фронту: день із бійцями 15-ї бригади «Кара-Даг» Нацгвардії України (фоторепортаж)

Нинішні бойові дії називають «війною дронів»: безпілотники стали масовою й ефективною зброєю проти російської армії.

Водночас вони крихкі й часто виходять з ладу. Зазвичай ремонт потребує відправлення в тил до стаціонарних майстерень – а це втрата часу й можливостей, кажуть військові.

Щоб пришвидшити відновлення БПЛА, у 15-й бригаді «Кара-Даг» Національної гвардії України створили мобільну майстерню дронів неподалік від лінії фронту.

Воєнкор Радіо Свобода Сергій Нужненко провів день із бійцями та бачив їхню роботу.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG