Військовим у СЗЧ повертають право вибору підрозділу: як це працює (інструкція)
У рамках масштабної реформи війська Міністерство оборони України оприлюднило нову тимчасову процедуру повернення у стрій військових, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року. Вони можуть повернутися до 20 вересня, обравши підрозділ із визначеного переліку і подавши рапорт через «Армія+», та в інші визначені способи. Добровільне повернення відбувається напряму в підрозділ, оминаючи батальйони резерву (БРЕЗи), через які раніше розподіляли військовослужбовців, що вчинили СЗЧ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) публікує інструкцію, як діяти при поверненні у стрій, і разом з рекрутерами Сил оборони відповідає на найпоширеніші запитання.
Читайте і дивіться тут
Генштаб ЗСУ: втрати серед військових РФ перевищили мільйон 390 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 390 660 своїх військових, зокрема 1 240 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 20 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 041 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 787 (+4)
- артилерійські системи – 44 386 (+88)
- РСЗВ – 1 883 (+2)
- засоби ППО – 1 433 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 695 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 361 803 (+2 246)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 109 342 (+476)
- спеціальна техніка – 4 314 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Польща не визнаватиме домовленостей щодо України, якщо не братиме участі в переговорах – Туск
Польща наполягає на безпосередній участі у переговорах щодо припинення війни Росії проти України, в іншому випадку не визнаватиме досягнутих домовленостей, вкотре заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він сказав про це 19 червня на підсумковій пресконференції після саміту ЄС.
«Під час обговорення можливих переговорів із Росією або майбутніх домовленостей про припинення вогню я чітко заявив, що жоден формат не може привласнювати собі право представляти весь Європейський Союз. Будь-які домовленості щодо припинення вогню чи майбутнього миру між Україною та Росією безпосередньо впливатимуть також на Польщу. Тому або рішення ухвалюються в рамках механізму, передбаченого договорами ЄС, або Польща має брати в них безпосередню участь. В іншому випадку ми не визнаватимемо таких домовленостей», – сказав Туск.
При цьому польський прем’єр зауважив, що зараз ніщо не свідчить про те, що Росія зацікавлена в переговорах, і завдання Європи полягає в тому, щоб підтримувати Україну «таким чином, щоби вона могла й надалі ефективно чинити опір російській агресії».
«Мушу сказати, що рішучість і солідарність щодо війни й підтримки України у її боротьбі проти Росії досягли рівня, якого я ще ніколи не бачив у Брюсселі. Як ви знаєте, я послідовно підтримував Україну у війні з Росією. Ніхто не переконає мене, що має бути інакше, оскільки це відповідає інтересам Польщі. Не лише тому, що це морально правильно і ми не хочемо перемоги Росії, а й тому, що в інтересах Польщі, щоб Україна за жодних обставин не програла цю війну», – наголосив Туск.
За підсумками зустрічі 7 червня в Лондоні лідери Великої Британії, Франції, Німеччини й України в спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п’ять умов для справедливого миру.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
Тим часом головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. Вона також наголосила, що Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України. Каллас також заявила, що всі зусилля ЄС «мають доповнювати зусилля США».
Днями західні агенції повідомили про ініціативу офісу президента Європейської ради Антоніу Кошти встановити контакти з Москвою.
Ініціатива викликала нерозуміння лідерів впливових держав ЄС – Німеччини й Франції, що вважають її передчасною і хотіли би відіграти провідну роль у процесі, коли момент настане. Також до неї скептично поставилися Данія, Нідерланди й балтійські країни.
Після напруженої дискусії на саміті Євросоюзу, що тривала кілька годин, більшість держав-членів стали на бік Кошти, погоджуючись, що інтереси ЄС мають представляти інституції блоку. На цьому ж наполягає сам очільник Євроради.
Кошта пояснив свої дії так: «Те, що я роблю через свій офіс – це налагодження дипломатичного каналу. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських сигналів. І ми повинні мати можливість безпосередньо доносити Росії власні меседжі… Не бачу жодних суперечностей чи конкуренції між різними учасниками цього процесу. Навпаки, вони доповнюють один одного».
Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Європа має бути «так чи інакше» за столом переговорів із РФ.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Армія РФ атакувала Україну 99 дронами, влучання зафіксували на трьох локаціях – ЗСУ
Російські війська вночі проти 20 червня атакували Україну 99 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання семи ударних безпілотників на трьох локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, а в повітряному просторі України фіксуються російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Буданов відмовився від польської нагороди на тлі рішення Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого орла
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
«Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн. Наші народи мають давні взаємини й різні сторінки історії – як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не грубих політичних спекуляцій. Україна не вказує жодному іншому народові, як вчити його історію. Тож і ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять і гідність», – наголосив Буданов.
«Україна продовжить битися в авангарді захисту всієї Європи, зокрема Польщі, сплачуючи найдорожчу ціну. Та як і будь-який українець, я не можу лишатися осторонь і просто спостерігати за тим, як проти наших громадян безпідставно й штучно розкручується маховик ненависті. З огляду на це я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким мене нагородив минулого року президент Польщі», – додав він.
Напередодні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська Повстанська Армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не Президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
У Харкові після ударів РФ КАБами під завалами виявили тіло загиблої людини, ще 9 – постраждали
Російські війська вночі проти 20 червня вдарили керованими авіабомбами по Холодногірському району Харкова, внаслідок чого постраждали щонайменше дев’ять людей, а під завалами виявили тіло загиблої людини, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Ігоря Терехова, влучання зафіксоване у двоповерховий багатоквартирний будинок.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що з дев’яти постраждалих п’ятьох шпиталізували, ще четверо – отримали допомогу лікарів на місці.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що серед потерпілих є двоє дітей.
ОВА: російський дрон вдарив по цивільному авто в Харкові, пасажир загинув
Російські війська знову атакували Харків, повідомила місцева влада увечері 19 червня.
Армія РФ вдарила по цивільному авто в Київському районі міста, заявив голова області Олег Синєгубов:
«Внаслідок удару дрону загинув 48-річний пасажир. Поранень зазнала 38-річна водійка, їй надають медичну допомогу».
На місці працюють екстрені служби, триває ліквідація наслідків обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Навроцький позбавив Зеленського ордена через назву підрозділу на честь УПА. Сибіга відповів
Президент Польщі Кароль Навроцький вирішив позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла – про це він заявив у зверненні 19 червня.
Причиною став указ Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА» – Навроцький вказав на те, що для більшості польського суспільства Українська Повстанська Армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Навроцький, який є також великим магістром ордену Білого Орла, заявив про свій обов’язок спільно з капітулом підтримувати честь цієї найвищої державної нагороди Польщі:
«Тому, враховуючи згоду Президента Володимира Зеленського на присвоєння одному з підрозділів Збройних Сил України звання «Герої УПА», та після консультацій з Капітулом, я вирішив позбавити Президента України Ордена Білого Орла».
На переконання польського президента, найменування українського підрозділу на честь «злочинців УПА» має значення, яке виходить за межі внутрішніх справ України.
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
«Ми підтримували і продовжуємо підтримувати Україну, бо знаємо, що російська агресія становить загрозу безпеці Польщі та всієї Європи. У цій оцінці нічого не змінилося. Росія є агресором, а Путін – злочинцем, відповідальним за розв’язання війни, що принесла в Європу найбільший збройний конфлікт з часів Другої світової війни», – сказав Навроцький.
Водночас він закликав Київ пам’ятати, що «ніщо не слугує інтересам Кремля більше, ніж конфлікти між поляками та українцями».
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не Президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею»:
«Невдовзі поверну його Польщі. Справа не в орденах, а в ставленні. Ми завжди виступали за підхід взаємної поваги – навіть коли йдеться про складні та проблемні теми. А це передбачає, що ми поважаємо рішення одні одних навіть тоді, коли не погоджуємося з ними. «Погоджуємося не погоджуватися» як-то кажуть».
Міністр нагадав, що Київ і Варшава досягли певного прогресу в ексгумаційних роботах і перепохованні, вказавши на пошукові роботи, які зараз тривають у Гуті-Пеняцькій на запит польської сторони. Він назвав це останнє загострення в українсько-польських відносинах контрпродуктивним.
Водночас, за словами Сибіги, «жоден президент іншої країни не буде диктувати нам нашу історію».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
Три кільця «Панцирів» не врятували Москву від дронів ЗСУ. Чому така ППО не працює
Масована атака ЗСУ на Москву 18 червня, під час якої було уражено і, ймовірно, тимчасово виведено з ладу нафтопереробний завод у Капотні, знову виявила проблеми в роботі системи ППО навколо російської столиці. Попри «ешелоновану» структуру цієї оборони та кілька «кілець» ППО навколо Москви, про які неодноразово розповідала російська влада, кілька дронів змогли дістатися заводу. Їх не змогли збити ані комплекси ППО «Панцир» на підльоті до Москви, ані мобільні групи вже в самому місті, які використовували ПЗРК типу «Ігла», а також автомати Калашникова. Роботу цих груп видно на численних відео, знятих жителями Москви 18 червня.
Українські дрони, очевидно, цілилися саме в завод у Капотні. Водночас дрони, які ППО вдалося збити, а також ракети, використані проти них, впали на кілька житлових будинків у Раменському, Желєзнодорожному та інших містах Підмосков’я, а також на ринок «Садовод» і торговельний комплекс «Белая дача» на південному сході Москви.
- Як українським дронам вдалося подолати кілька кілець ППО навколо Москви?
- Чи справді в російських «Панцирів» починають закінчуватися ракети для боротьби з дронами?
- Чи могла в резервуар нафтосховища НПЗ у Капотні, в якого «зірвало кришку», влучити саме російська ракета ППО, а не український дрон?
- І наскільки небезпечним є використання переносних ЗРК та кулеметів для «полювання» на дрони в густонаселеному місті?
Про це телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорила з українським військовим експертом Анатолієм Храпчинським, офіцером Повітряних сил ЗСУ та директором з розвитку оборонного підприємства, а також із Марком Крутовим, журналістом-розслідувачем Радіо Свобода, який пише про проблеми російської ППО та ВПК.
Українське командування підтвердило удари по залізничних мостах у Криму
Сили оборони вночі на 19 червня завдали ударів по низці об’єктів на окупованих територіях і в Росії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в п’ятницю.
Зокрема, за даними командування, уражені залізничні мости в районах Роздольного та Владиславівки в окупованому Криму:
«Зазначені об’єкти використовувалися ворогом для забезпечення військових перевезень та постачання російської окупаційної армії».
Крім того, штаб звітує про ураження району зосередження російського озброєння та військової техніки в районі окупованого Сєвєродонецька на Луганщині та складу паливо-мастильних матеріалів в Маріуполі Донецької області. Уражень зазнали також російські пункти управління дронами на окупованих частинах Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини.
Штаб уточнив дані про наслідки удару по Московському нафтопереробному заводу – там, за його даними, уражені комплексна установка переробки нафти, три резервуари РВС-10000 та один резервуар РВС-30000:
«Підприємство припинило переробку нафти на невизначений термін».
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, напередодні повідомлялося про ймовірний удар у районі станції Владиславівка Кіровського району окупованого Криму.
Також раніше повідомлялося про зупинку руху поїздів до Криму після станції Владиславівка.
19 червня пресслужба російської «Південної приміської пасажирської компанії» повідомила про тимчасову зупинку руху приміських поїздів на ділянках залізниці Петрово – Владиславівка та Владиславівка – Сім Колодязів в окупованому Криму з неназваних «технічних причин».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Двоє жителів Нікопольського району загинули через російські атаки протягом дня
Російські війська понад 30 разів атакували два райони Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 19 червня.
Зокрема, в Нікопольському районі ударів зазнавали районний центр, Марганецька, Томаківська, Покровська, Червоногригорівська і Мирівська громади. Постраждали ліцей, підприємство, заправка, багатоквартирний та приватні будинки і автомобілі.
«Загинули 64-річний чоловік та 77-річна жінка. Постраждали восьмеро людей. Жінки 44 та 47 років госпіталізовані у важкому стані. Решта лікуватимуться амбулаторно», – повідомив голова області.
Крім того, російський обстріл пошкодив автомобіль у Апостолівській громаді Криворізького району.
ДСНС додала, що рятувальники ліквідували всі пожежі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Газ і дрони: прем’єр Болгарії розповів, про що говорив із Зеленським
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту ЄС у Брюсселі 18 червня вони обговорили поглиблення співпраці в енергетичній сфері та можливе спільне виробництво безпілотників.
Про це він розповів, спілкуючись із журналістами після завершення саміту ЄС 19 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
За словами політика, він мав «дуже плідну зустріч» із президентом України, яка стосувалася можливостей поглиблення співпраці, передусім в енергетиці.
«Болгарія надає чудові можливості завдяки своєму географічному розташуванню, розгалуженій мережі газотранспортних та електромереж, а також угодам із сусідніми країнами щодо доступу до їхніх газових систем і терміналів зрідженого газу. Усе це є питаннями, які дуже цікавлять Україну», – сказав Радев.
За його словами, Болгарія готова запропонувати Україні різні маршрути постачання газу, зокрема, через Трансбалканський коридор, який нині не використовується, але може працювати у реверсному режимі та забезпечувати транспортування значних обсягів газу на північ і захід Європи.
Він також повідомив про попередні домовленості про виробництво дронів.
«Україна має великий досвід і розробляє передові технології у сфері безпілотників. Ми можемо здійснити трансфер цих технологій до Болгарії та налагодити спільне виробництво, що допоможе модернізації болгарської армії», – заявив прем’єр.
Зеленський раніше повідомив про «змістовні перемовини» з Радевим, зокрема, про енергетичну безпеку. Він запропонував Болгарії почати роботу над «дроновою угодою» й повідомив, що сторони домовилися доручити командам опрацювати обговорені питання й підготувати низку двосторонніх документів.
Напередодні прем’єр-міністр Болгарії заявив, що його країна може заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС, якщо до нього увійдуть обмеження проти нафтової компанії «Лукойл» та голови Російської православної церкви патріарха Кирила.
В той же час він наголосив, що Болгарія підтримує європейську перспективу України та не перешкоджатиме її переговорам про вступ до ЄС.
Що (не) так з «контрактами Федорова»? Думки військових
Реформу армії і оголошені зміни продовжують обговорювати (і часто критикувати) військовослужбовці. У Міноборони раніше представили нові види контрактів – які, як заявлено, можна підписувати вже.
Втім, військові продовжують ставити питання: чи варто підписуватися під новими умовами служби. Які плюси і мінуси нових контрактів?
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».
За його словами, перший етап цієї трансформації, зокрема, передбачає нову контрактну систему «зі зрозумілими умовами і чіткими термінами служби», а також збільшення виплат: для піхоти в середньому близько 300 тисяч гривень (максимум – 460 тисяч гривень); мінімальну заробітну плату для військових у тилу піднімуть до 30 тисяч гривень, а для командирів бойових підрозділів, їхніх заступників і начальників штабів виплати зростуть удвічі, плюс бойові виплати.
Президент України Володимир Зеленський додав, що Кабінет міністрів затвердить конкретний механізм, і перші нові доплати уряд має почати вже в червні.
- Що саме не влаштовує військовослужбовців?
- Чи є відповіді на запитання щодо демобілізації?
- Чи справді можна буде піти зі служби президентським указом?
Від кінця осені цього року має початися процес часткового звільнення зі служби українських військових, які тривалий час перебувають в армії, це відбуватиметься за указами президента, повідомив в інтерв’ю ТСН міністр оборони України Михайло Федоров.
За його словами, указ голови держави матиме пріоритет над контрактами, які підписують військові. Міністр уточнив, що для звільнення буде два критерії: скільки днів людина на службі в армії і скільки була на бойових позиціях.
- Механізм повернення із СЗЧ: що не враховують?
Майже 200 військових уже подали рапорт на повернення із СЗЧ (самовільне залишення частини) через застосунок «Армія+», повідомив 16 червня міністр оборони України Михайло Федоров:
«Військовослужбовці можуть самостійно обрати новий підрозділ із переліку найефективніших підрозділів Сил оборони, подати рапорт онлайн та отримати супровід на кожному етапі повернення до служби».
За його словами, 51 рапорт уже погоджений, і військові отримали можливість продовжити службу в обраних підрозділах.
Міноборони України повідомило, що військові, які станом на 12 червня самовільно залишили частину, до 20 вересня зможуть повернутися за новою процедурою – «без батальйонів резерву та з можливістю самостійно обрати підрозділ із переліку».
- Грошове забезпечення військових: що не влаштовує?
- І чи є гроші на виконання усіх обіцянок влади?
Олександр Федієнко, народний депутат України (фракція «Слуга народу») зауважив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що підняття грошового забезпечення необхідно підтвердити відповідним законом, а не просто постановою Кабінету міністрів. Проте і зазначив, що не очікує проблем із доплатами, адже за це на себе взяв політичну відповідальність міністр оборони Федоров:
«Є Міністерство оборони, воно взяло на себе цю політичну відповідальність. Провів міністр всі відповідні консультації, з усіма відповідними фракціями. Я дуже сподіваюсь, що все ж таки це буде виконано».
Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») наголосив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що такі зміни потрібно було першочергово проводити через Верховну Раду, бо закон матиме більшу вагу і тривалість дії:
«Безумовно, це створює ризики, коли говорять: «Ну, це все от політична відповідальність міністра оборони». Так скільки помінялось міністрів оборони тільки вже за час війни? Сьогодні є цей міністр оборони, завтра його нема. А люди мають своє життя спланувати і довіритись».
Після впровадження реформи армії, яка була презентована міністром оборони Михайлом Федоровим, на тилових посадах військові будуть отримувати мінімум 30 тисяч гривень на місяць. Раніше було 20 тисяч, але ця різниця у 10 тисяч буде виплачуватись доплатами, а не збільшенням «мінімалки». З доплат, за словами депутатів, не вираховуються гроші на пенсії, відпускні та інші виплати, які залежать від базового грошового забезпечення.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Прем’єр Бельгії каже про «напругу» між двома підходами до членства нових країн у ЄС
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер підтримує європейську перспективу України й Молдови, але вважає, що держави-кандидати мають виконати всі необхідні критерії для членства в Євросоюзі. Про це топпосадовець заявив після саміту лідерів у Брюсселі 19 червня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас де Вевер розповів про два підходи всередині ЄС до процесу подальшого розширення блоку і про «певну напругу» між ними.
«З одного боку – геополітичне прагнення Європейського Союзу та бажання якнайшвидше прийняти Україну до своїх лав. З іншого – необхідність не відмовлятися від принципів поступової інтеграції та виконання всіх критеріїв членства. Між цими двома підходами існує певна напруга, але обидва вони є легітимними та важливими», – зазначив де Вевер.
Очільник бельгійського уряду вважає, що слід думати про «ширшу європейську архітектуру, де сильний і інтегрований ЄС буде центральним ядром, оточеним країнами, які поступово наближатимуться до наших правил і стандартів».
Де Вевер вважає, що в цьому полягає суть ідеї «асоційованого» членства німецького канцлера, й прогнозує подальші дискусії довкола цього.
У травні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував негайне відкриття всіх переговорних кластерів для України і фактичну присутність України в інституціях ЄС – із власними євродепутатами, єврокомісаром і участю в самітах лідерів ЄС, але без права голосу.
У Києві ця ідея викликала неоднозначну реакцію. Президент Володимир Зеленський заявив, що членство України в ЄС має бути лише повноцінним і повноправним.
Макрон: європейці – не посередники між Україною та Росією
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європейський Союз не повинен виступати посередником у переговорах між Україною та Росією, а головним завданням зараз залишається посилення підтримки Києва та тиску на Москву.
Про це він сказав на підсумковій пресконференції після саміту ЄС, коментуючи дискусію між європейськими лідерами щодо можливих контактів із Кремлем, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Європейці не є посередниками. Ми стоїмо на боці України. Ми надаємо їй допомогу та підтримку і запровадили санкції проти Росії», – наголосив Макрон.
За його словами, під час саміту лідери ЄС провели «дуже чітку дискусію» щодо можливих майбутніх переговорів.
Французький президент підкреслив, що коли переговори про завершення війни розпочнуться, Європа повинна бути представлена за столом переговорів, оскільки йдеться про її безпекові інтереси, фінансову підтримку України та перспективу розширення ЄС.
Читайте також: Голова Євроради пояснив, навіщо налагоджує дипломатичний канал із Москвою
«Того дня, коли почнуться переговори, європейці повинні бути за столом переговорів», – заявив він.
Водночас він наголосив, що після саміту G7 ситуація змінилася, оскільки Сполучені Штати вперше після повернення Дональда Трампа до Білого дому зайняли більш узгоджену з європейцями позицію щодо України:
«Американці вперше після обрання президента Трампа сказали: ми стаємо разом із вами, ми підтримуємо Україну, будемо підтримувати її ще сильніше і посилюватимемо санкції проти Росії».
На цьому тлі, за його словами, дискусія про те, хто саме представлятиме Європу на переговорах із Росією, наразі є передчасною.
«Питання сьогодні не в тому, хто, коли і як має вести переговори з Росією. Ми вже чітко визначили свою позицію. Тепер саме Росія має сказати, коли вона буде готова до переговорів», – сказав він.
Також президент Франції запевнив, що поряд із представниками інституцій ЄС у переговорах мають брати участь і окремі держави-члени, оскільки саме вони відіграватимуть ключову роль у наданні майбутніх гарантій безпеки Україні.
Макрон нагадав, що президент України Володимир Зеленський звертався до лідерів Франції, Німеччини та Великої Британії із проханням долучитися до дипломатичних зусиль:
«Саме тому президент Зеленський звернувся до формату E3 і запросив нас до Лондона вісім днів тому».
Він додав, що наразі пріоритетами ЄС залишаються військова допомога Україні, підтримка української енергетики перед наступною зимою та посилення санкційного тиску на Москву.
«Наш пріоритет – військова допомога Україні та підтримка її енергетики. Це також посилення тиску на Росію і наша готовність почути сигнал від Росії, якщо вона буде готова до серйозних переговорів, чого досі не було», – підсумував президент Франції.
Коментарі Макрона прозвучали після того, як у перший день саміту ЄС у Брюсселі лідери держав-членів дискутували щодо того, хто має представляти Європейський Союз на можливих переговорах з Росією про завершення війни проти України. Також частина лідерів розкритикувала президента Європейської ради Антоніу Кошту за спроби його кабінету встановити контакти з Москвою.
Найбільше незадоволення це викликало у Франції та Німеччини, а також країн Балтії, які вважають передчасними такі контакти. Тоді як Італія та Польща були незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Е3 (Францією, Німеччиною, Великою Британією) й Україною.
Голова Євроради пояснив, навіщо налагоджує дипломатичний канал із Москвою
Європейський Союз не планує бути посередником у переговорах із Росією про завершення війни, адже він стоїть на боці України – про це журналістам у Брюсселі 19 червня заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми були з Україною під час війни і будемо з Україною після війни. Також очевидно, що, на жаль, наразі ми не бачимо достовірних ознак того, що Росія готова до серйозних переговорів», – зазначив високопосадовець ЄС.
Кошта також пояснив свої наміри налагодити дипломатичні контакти з Росією в межах підготовки до майбутніх ймовірних переговорів про завершення війни в Україні. Днями медіа повідомили про відповідні кроки офісу президента Євроради.
Ініціатива викликала нерозуміння лідерів впливових держав ЄС – Німеччини й Франції, що вважають її передчасною і хотіли би відіграти провідну роль у процесі, коли момент настане. Також до неї скептично поставилися Данія, Нідерланди й балтійські країни.
Після напруженої дискусії на саміті Євросоюзу, що тривала кілька годин, більшість держав-членів стали на бік Кошти, погоджуючись, що інтереси ЄС мають представляти інституції блоку. На цьому ж наполягає сам очільник Євроради.
«Те, що я роблю через свій офіс – це налагодження дипломатичного каналу. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських сигналів. І ми повинні мати можливість безпосередньо доносити Росії власні меседжі… Не бачу жодних суперечностей чи конкуренції між різними учасниками цього процесу. Навпаки, вони доповнюють один одного», – сказав Кошта.
Очільник Євроради наполіг, що інтереси ЄС мають представляти його інституції:
«Лише Україна може вести переговори від імені України. Безумовно, «коаліція охочих» та її лідери також повинні відігравати свою роль у питаннях гарантій безпеки. Але коли йдеться про інтереси Європейського Союзу, вони мають захищатися інституціями ЄС відповідно до установчих договорів».
У перший день саміту 18 червня, між лідерами ЄС виникли суперечки щодо спроби офісу Кошти налагодити контакти із Москвою.
Найбільше незадоволення це викликало у Франції та Німеччини, а також країн Балтії, які вважають передчасними такі контакти. Тоді як Італія та Польща були незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Е3 (Францією, Німеччиною, Великою Британією) й Україною.
Мерц вважає, що країна, яка перебуває в стані війни, не може стати повноправним членом ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пояснив, що його ідея про «асоційоване членство» України в Європейському Союзі базується на прикладі приєднання до ЄС територій східної Німеччини після падіння Берлінської стіни. Про це Мерц сказав на підсумковій пресконференції після саміту ЄС 19 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
На думку канцлера, повноправний вступ неможливий доти, доки триває війна в Україні.
«Асоційоване членство можливе без змін до договорів ЄС. Для цього є прецеденти. Нагадаю, що після об’єднання Німеччини у 1990 році територія колишньої НДР була інтегрована до Європейського Союзу, хоча ще не була представлена в його інституціях. Тоді для східнонімецьких земель було створено статус спостерігачів у Європейському парламенті. 18 представників зі Східної Німеччини працювали там без права голосу. І це відбулося без зміни установчих договорів. Саме тому і моя пропозиція може бути реалізована без перегляду договорів. Усе інше зараз було б ілюзією», – заявив голова німецького уряду.
Водночас він наголосив, що шлях України до членства буде тривалим:
«Країна, яка перебуває у стані війни, не може стати повноправним членом Європейського Союзу», – сказав Мерц.
Минулого місяця Франція та Німеччина підготували окремі дискусійні документи про те, як надалі підходити до розширення ЄС.
Пропозиція Фрідріха Мерца передбачає негайне відкриття всіх переговорних кластерів для України і фактичну присутність України в інституціях ЄС – із власними євродепутатами, єврокомісаром і участю в самітах лідерів ЄС, але без права голосу.
У Києві ця ідея викликала неоднозначну реакцію. Президент Володимир Зеленський заявив, що членство України в ЄС має бути лише повноцінним і повноправним.
«Я прийшла до тями, лежачи у калюжі власної крові»: як зараз люди прориваються із Костянтинівки
Літня жінка ледь не загинула від російського FPV, йдучи пішки з Костянтинівки Донецької області. Вона два тижні пролежала наодинці поранена у покинутій хаті. Але вибралась.
Родини з дітьми евакуюються під стрілянину по російських дронах. Вантажать килими, мотоцикл і стару «пралку».
А поїздка центром міста, нещодавно ще тиловим, стала пересуванням по «кілзоні», де розслабитися неможливо.
Так минуло лише пів дня, які Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) провели зі співробітниками гуманітарної місії «Проліска» на Донеччині. Райони Дружківки і, тим паче, Костянтинівки, стали вкрай небезпечними, пересуватися – виклик. Розповідаємо, як там тепер.
Мерц пояснив свою позицію щодо переговорів з Росією за участі ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що формат переговорів щодо завершення війни Росії проти України наразі не є головним питанням, оскільки Москва ще не погодилася на реальні переговори, та пояснив, чому Німеччина, Франція та Британія створили власний формат, не залучивши Італію та Польщу. Свою позицію він окреслив на пресконференції після саміту ЄС 19 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
За словами Мерца, перш ніж обговорювати, хто представлятиме Європу на можливих переговорах, необхідно досягти принципової згоди Росії на їх початок.
«Бути єдиними по суті означає насамперед досягти згоди з Росією щодо початку переговорів. Лише після цього можна визначати, хто саме буде вести ці переговори», – сказав канцлер.
Мерц наголосив, що саме Україна має вирішувати, хто представлятиме її інтереси за столом переговорів.
«Україна є стороною, якої безпосередньо стосується ця війна, і саме вона має вирішувати, хто стоятиме поруч із нею та вестиме переговори. Європейський Союз не є нейтральною третьою стороною і не є посередником. Європейський Союз є стороною на боці України», – заявив він.
Щодо формату E3 за участі Німеччини, Франції та Великої Британії канцлер зазначив, що він був створений на прохання Києва:
«Формат E3 був створений на чітке прохання України. І в цьому є певна внутрішня логіка: Велика Британія, Німеччина та Франція співпрацюють як великі європейські держави, які також роблять значний внесок у військову підтримку України».
Коментарі Мерца прозвучали після того, як у перший день саміту ЄС у Брюсселі лідери держав-членів не змогли дійти згоди щодо того, хто має представляти Європейський Союз на можливих переговорах з Росією про завершення війни проти України. Також частина лідерів розкритикувала президента Європейської ради Антоніу Кошту за спроби його кабінету встановити контакти з Москвою.
Водночас канцлер відкинув припущення про конфлікт навколо того, хто має представляти ЄС на переговорах. За його словами, Кошта відіграватиме важливу роль, коли переговорний процес розпочнеться.
«Хто саме говоритиме від імені Європейського Союзу, сьогодні вирішувати не потрібно. Ми ухвалимо це рішення тоді, коли переговори реально почнуться», – сказав він.
Напередодні, у перший день саміту 18 червня, між лідерами ЄС виникли суперечки щодо спроби офісу Кошти налагодити контакти із Москвою.
Найбільше незадоволення це викликало у Франції та Німеччини, а також країн Балтії, які вважають передчасними такі контакти. Тоді як Італія та Польща були незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Е3 (Францією, Німеччиною, Великою Британією) й Україною.
Дерево, оповите залізним парканом: кіностудія Довженка оговтується після російського удару
Щонайменше 16 будівель на території Національна кіностудія імені Олександра Довженка в Києві, розповів журналістам директор, зазнали серйозних пошкоджень внаслідок російського удару 15 червня. Сьогодні, 19 червня, кіностудія зібрала всіх охочих на толоку.
А вже з понеділка на території об’єкта почне працювати комісія для оцінки стану приміщень та загальних збитків.
Про наслідки удару та новий меморіал незламності – в матеріалі Радіо Свобода.