Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті
Російські війська протягом дня атакували на низці напрямків, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 23 червня.
Загалом від початку доби, за зведенням, відбулося 204 бойових зіткнення.
Зокрема, шість боїв мали місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 13 разів штурмували позиції українських підрозділів біля Ізбицького та Стариці, а також у напрямку Кутьківки, Козачої Лопані, Лиману, Вовчанських Хуторів, Охрімівки. Два боєзіткнення тривають на момент зведення.
Один російський штурм мав місце на Куп’янському напрямку в напрямку Шийківки.
ЗСУ відбили 11 спроб російських військових просунутися на Лиманському напрямку в районах Новоселівки, Дробишевого та Лиману, там триває один бій.
Українські війська зупинили 13 спроб армії РФ просунутися вперед на Слов’янському напрямку й один – на Краматорському. На Костянтинівському напрямку ЗСУ відбили 14 російських штурмів.
«Усього 32 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Вільне, Новий Донбас, Новоолександрівка, Котлине та в бік Гришиного, Мирного, Торецького, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки, Добропілля, Дорожнього, Ганнівки, Родинського, Сергіївки, Муравки, Філії. Два боєзіткнення тривають до цього часу», – йдеться в зведенні.
Штаб зафіксував відбиття однієї російської атаки на Олександрівському напрямку. 18 атак РФ мали місце на Гуляйпільському напрямку в районах Гуляйполя, Залізничного, Чарівного та в бік Рибного, Добропілля, Косівцевого, Зарічного, Староукраїнки й Данилівки.
За даними командування, на Оріхівському та Придніпровському напрямках бойових зіткнень протягом дня не було.
Раніше речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
В окупованому Севастополі після нічної атаки зникло світло
Призначений Росією очільник окупованого Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що в місті повністю зникло світло після нічного удару українських сил по енергетичній інфраструктурі.
«На об’єктах запроваджено особливий режим, фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і роблять все можливе, щоб повернути світло. Усі екстрені служби перебувають у повній готовності», – написав він у телеграмі.
Телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх підписників вказує, що по головній електропідстанції Севастополя удосвіта 24 червня було «шість-сім прильотів», внаслідок чого виникла пожежа, дим від якої видно на багато кілометрів.
Крім того, «Кримський вітер» повідомляє про пожежу в Сімферополі й поблизу Керчі.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Військові й енергетичні об’єкти окупованого Росією Криму, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, на півострові через дефіцит пального заборонили продаж цивільним бензину, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом стоїть довжелезна черга з автомобілів тих, хто хоче виїхати з Криму в Росію. Дитячі оздоровчі заклади й табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Зокрема, за даними Сил безпілотних систем, вночі проти 23 червня українські дрони «відпрацювали» по понад 60 російських цілях. Внаслідок удару напередодні пожежа вирувала на ТЕЦ у Керчі, а українські сили повідомили про руйнування залізничного моста через Північнокримський канал в окупованому Криму (що підтверджують супутникові знімки).
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На супутниковому фото видно наслідки удару по залізничному мосту в окупованому Криму
Супутникові світлини свідчать про руйнування залізничного моста через Північнокримський канал в окупованому Криму – відповідні фото Planet Labs за 23 червня опублікував проєкт Радіо Свобода «Схеми».
На фото видно наслідки ураження мосту поблизу села Роздольне в окупованому Криму.
Раніше в Силах спеціальних операцій заявили, що міст був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів і забезпечення російських військ на південному напрямку.
Перед тим повідомлення в українських моніторингових телеграм-каналах, а також зведення Міноборони Росії засвідчили, що українські безпілотники вночі 23 червня знову – вдруге за три доби – атакували окупований Крим.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Трегубов розповів про «сильне пожвавлення» наступу армії Росії на напрямках Харківщини
Військові Угруповання об’єднаних сил фіксують зростання інтенсивності бойових дій у своїй зоні відповідальності, повідомив речник угруповання Віктор Трегубов в ефірі телемарафону 23 червня.
«На сукупності наших напрямків, за які ми відповідаємо, сильне пожвавлення. Воно стосується і в першу чергу Лиманського напрямку, але й інших також. Це і Куп’янський напрямок, також певне пожвавлення на Південно-Слобожанському і навіть Північно-Слобожанському, а це вже трошки Сумщина. Там теж росіяни намагаються більш активно діяти», – розповів він.
Про посилення наступальних дій, за словами військового, свідчить зростання кількості боєзіткнень і російських втрат, яке фіксує українське командування. Зокрема, зараз на добу в зоні відповідальності УОС можуть фіксувати 37 бойових зіткнень, окремо на Лиманському – 20. За словами Трегубова, це багато порівняно з попередніми показниками.
У «Скелі» розповіли, чи розслідуються випадки 26 смертей військових у полку
425 окремий штурмовий полк «Скеля» відреагував на публікацію видання «Бабель», у якій йдеться про ймовірні системні порушення прав мобілізованих та підраховано, що за останні пів року у навчальних центрах полку відбулось 26 смертельних випадків. Начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 ОШП «Скеля» Андрій Сурай в ефірі Радіо Свобода розповів, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
«Щодо цих 26 смертей: по двох з них йде слідство. Ми повністю з ним співпрацюємо. По одному є підозрюваний, якого ми передали і він перебуває під вартою. По іншому – це той, що впав з дерева…Ми зацікавлені в тому, щоб слідство пройшло…Але якщо людина в 53 роки померла від алкогольної кардіомеопатії, без ознак насилля, то про що слідство?», – сказав він в ефірі програми «Свобода.Live».
У Криму вводять низку обмежень та графіки відключення електроенергії на тлі ударів ЗСУ
Наслідки ударів ЗСУ по окупованому Криму: огляд ситуації
Військові та енергетичні об'єкти окупованого Росією Криму, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з'являються повідомлення про нові уражені цілі, на півострові через дефіцит пального заборонили продаж цивільним бензину, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом стоїть довжелезна черга з автомобілів тих, хто хоче виїхати з Криму в Росію. Дитячі оздоровчі заклади та табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Радіо Свобода відслідковує події в окупованому Криму.
«Відбувається ізоляція Криму дронами. І найближчим часом виглядає так, що Крим перетвориться на острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – так описав мету українських ударів по окупованому Криму міністр оборони України Михайло Федоров. Він вказав на особливу роль у цьому дронів середнього радіусу дії (middle strike).
Далі читайте і дивіться фото тут
«Скеля» Сирського. Свідчення про жорстоке поводження. Реакція полку
Через удар РФ по Запорізькому району загинула жінка, ще дві поранені
Російська армія атакувала Мар’ївку в Запорізькому районі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 23 червня.
За його даними, російські військові скинули на село три керованих авіабомби.
«Одна жінка загинула. Ще дві – отримали поранення. Пошкоджені магазин та житлові будівлі».
Федоров додав, що пораненим надається необхідна допомога.
Читайте також – ОВА: через російський обстріл у Херсоні загинув чоловік, є поранені
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: через російський обстріл у Херсоні загинув чоловік, є поранені
Через російський обстріл Херсона загинув чоловік, ще троє людей поранені, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, сили РФ близько 18:00 обстріляли з артилерії Корабельний район міста.
Місцева влада повідомляє, що поранень, несумісних з життям, зазнав 47-річний чоловік. Також через атаку постраждали 37-річна, 62-річна жінки та 64-річний чоловік. У потерпілих – вибухові травми, контузії та гостра реакція на стрес.
Влада Дніпропетровщини повідомляє про шістьох загиблих, понад 30 поранених через атаки Росії
Російські війська майже 50 разів атакували Дніпропетровську область безпілотниками, ракетами та артилерією, заявив голова області Олександр Ганжа 23 червня.
Зокрема, удар по Кривому Рогу пошкодив цивільну інфраструктура та автомобілі. Ганжа уточнив, що троє загиблих – двоє чоловіків 25 і 34 років й 54-річна жінка.
«Ще 26 людей дістали поранень. У важкому стані в лікарні перебувають шестеро постраждалих. 11 людей госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Решта лікуватимуться амбулаторно», – заявив він.
Раніне було відомо про 23 поранених у Кривому Розі.
Лавров заявив, що Росія готова відновити переговори з Україною
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова відновити мирні переговори з Україною з того місця, де вони були зупинені.
«Ми готові розмовляти з Києвом, як ми завжди це робили», – сказав Лавров.
Він зазначив, що параметри політико-дипломатичного регулювання були обговорені та погоджені на Алясці майже рік тому.
Ця заява Лаврова пролунала на тлі обмежень на продаж бензину у Росії. Цьому передували українські атаки по російських НПЗ.
Останні мирні переговори між Україною та Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
У Воронезькій області РФ оголосили жалобу після удару ЗСУ по військовому заводу. Офіційно там загинули п’ять осіб
У Воронезькій області РФ із 23 до 25 червня оголосили жалобу за загиблими внаслідок ракетного удару Збройних сил України 22 червня, повідомив губернатор Олександр Гусєв.
У дні жалоби в регіоні приспустять державні прапори. Влада порадила місцевим закладам культури скасувати розважальні заходи, а телерадіокомпаніям — змінити сітку мовлення.
Ціллю українського ракетного удару по Воронежу, згідно з висновками OSINT-аналітиків, став головний корпус заводу напівпровідникових приладів. Генштаб ЗСУ підтвердив атаку на завод, який, за даними відомства, виробляє електроніку для ракет «Іскандер» та Х-101 та зенітних комплексів ППО «Панцир-С1».
Видання Astra повідомило, що під час атаки у Воронежі було пошкоджено багатоквартирний будинок, ймовірно, на нього впали уламки ракет. Будинок розташований поруч із Воронезьким механічним заводом, конструкторським бюро хімавтоматики та військовим аеродромом.
Унаслідок ракетної атаки, за даними місцевої влади, загинули п'ятеро людей. По допомогу до лікарів звернулися ще кількадесят людей. Більшість із них відпустили додому після надання допомоги.
Поїзди з окупованого Криму до РФ затримуються через перекриття Керченського мосту
Із окупованого Криму у напрямку сусідньої Росії затримуються п’ять потягів через перекриття Керченського мосту в ніч проти 23 червня, повідомила пресслужба російського перевізника «Гранд Сервіс Експрес».
«Через тимчасове закриття Кримського мосту в ніч з 22 на 23 червня в дорозі затримуються потяги «Таврія». Зараз залізничний рух мостом відкритий», – йдеться в повідомленні.
Згідно з повідомленням, затримуються поїзди з Сімферополя і Керчі до Москви, Санкт-Петербурга й Челябінська, затримка в русі складає від півтори до 4,5 годин.
За повідомленням підконтрольного російській владі телеграм-каналу про ситуацію на Керченському мосту, рух на переправі зупиняли з 23:23 22 червня до 5:10 23 червня.
Раніше повідомлення в українських моніторингових телеграм-каналах, а також зведення Міноборони Росії засвідчили, що українські безпілотники вночі 23 червня знову – вдруге за три доби – атакували окупований Крим.
Телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на підписників уночі повідомляв про вибухи у Феодосії, Керчі, Красноперекопську і в районі міста Щолкіне.
За даними каналу Supernova+, безпілотники повторно атакували нафтобазу в порту Керчі, комплекс перевалки і зберігання нафтопродуктів TES-Terminal і порт «Кавказ» на російському боці Керченської протоки. «Кримський вітер» із посиланням на супутникові знімки писав, що на території нафтотерміналу в порту «Кавказ» з’явилися нові осередки займання.
Крім того, телеграм-канали з посиланням на сервіс NASA FIRMS і супутникові знімки повідомляють про пожежу на підстанції «Насосна-2», на залізничній станції «Південна» і Керчі та в районі ТЕЦ у районі Аршинцеве.
У «Крименерго» повідомили, що на частині півострова, зокрема в Євпаторії та Джанкої, після ударів по Керчі зникла електрика.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Від 2022 року територію Кримського півострова регулярно атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Через атаку РФ на узбережжі Одеси загинула 26-річна жінка – ОВА
Російські військові атакували Одещину ударними безпілотниками, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок російської атаки на узбережжі Одеси загинула 26-річна жінка, 39-річний чоловік зазнав поранення.
Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кубілюс розповів, що може стати «переломним моментом» у війні РФ проти України
Україна виробляє чимало видів озброєння, й наступним етапом може стати виробництво протибалістичних ракет, які змінять ситуацію – про це в коментарі Радіо Свобода заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, передає кореспондентка з Брюсселя.
«Цілком можливо, що Україна почне самостійно виробляти навіть протибалістичні ракети. Це справді може стати переломним моментом, і ми знаємо, що українці дуже добре працюють у цій галузі», – зазначив профільний посадовець.
Єврокомісар з оборони прокоментував також плани України виробляти власні протибалістичні ракети й співпрацю з європейськими партнерами в цьому напрямку.
«Те, чого їм (українцям – ред.) поки що бракує, – це сучасні радарні системи і системи виявлення цілей. Наскільки я розумію, у цьому напрямку вони співпрацюватимуть із європейськими партнерами. Під час мого «ракетного» туру Європою я зустрічався з кількома компаніями, які готові працювати разом – у Європі та в Україні. Тому це може стати реальністю вже досить скоро», – зазначив Кубілюс.
Посадовець підкреслив, що можливе отримання Україною ліцензії на виробництво ракет до Patriot – не єдиний шлях для неї забезпечити власну перевагу на полі бою.
«Навіть якщо Україна отримає ліцензію, це не єдина можливість для її перемоги. Україна вже починає досягати успіхів, і ми повинні підтримати цей процес. Це справді може вплинути на трансформацію Росії. Для нас трансформація Росії має бути головною стратегічною метою, адже саме від цього залежить, чи матиме Європа стійкий і довготривалий мир», – пояснив єврокомісар з оборони.
18 червня на відкритті засідання Контактної групи з оборони України («Рамштайн») український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від російської балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
Зі свого боку, міністр оборони Михайло Федоров вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України, і розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури і цивільних людей». Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми.
Перед тим лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Єврокомісарка Кос заявила про потребу довгострокової підтримки російської опозиції замість «екстреної»
Російська агресивна війна проти України – це «війна Путіна», яку він сам обрав через втрату контролю над владою в Києві. Про це 23 червня заявила єврокомісарка з розширення Марта Кос на конференції в Європарламенті за участю російських продемократичних та антивоєнних діячів, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Саме його (Володимира Путіна – ред.) особиста одержимість підкоренням України спричинила цю війну і продовжує її підтримувати… Поки Путін міг контролювати владу в Києві, його все влаштовувало. Але щойно Україна вирішила обрати європейський шлях, почався конфлікт… Путін не може змиритися з тим, що його сусіди обирають відкритість і демократію… Тому що контраст між свободою цих країн та несвободою в Російській Федерації є надто очевидним», – зазначила Марта Кос.
Посадовиця вказала на ціну, яку платять росіяни за ведення війни проти України –економічну й людську.
«Багато росіян оплакують своїх синів, братів і чоловіків. Путін обіцяв росіянам своєрідну негласну угоду: тримайтеся осторонь політики — і матимете певний рівень добробуту та стабільності. Ця угода руйнується… Режим Путіна зміцнив контроль над суспільством. Це не зміниться за одну ніч, але ця система має багато вразливих місць.», – вважає єврокомісарка.
Кос згадала громадянське суспільство й незалежні медіа, й назвала їхню підтримку «ключовим елементом підходу ЄС до Росії в умовах війни».
Єврокомісарка наголосила, що обсяг наданої їм підтримки з 2021 року становить 70 мільйонів євро, що дозволило незалежним медіа «спростовувати кремлівські наративи» для росіян усередині країни. Також це уможливило правозахисну діяльність, спрямовану на допомогу жертвам репресій.
«Тепер ми дедалі більше прагнемо перейти від екстреної допомоги до довгострокових зусиль із протидії репресивній політиці режиму. Щоб зробити це правильно, ми хотіли б почути від росіян, присутніх сьогодні тут, яка саме підтримка потрібна для досягнення найбільшого можливого ефекту… Адже існує прямий зв'язок між внутрішніми репресіями в Росії та її зовнішньою агресією, зокрема через гібридні атаки», – сказала Кос учасникам конференції.
Посадовиця згадала про можливе втручання Росії у вибори в Молдові торік, а також – цьогоріч у Вірменії. ЄС же, зауважила Кос, допомагає демократіям розвиватися.
«Поки Путін продовжує пожирати майбутнє Росії, ми повинні допомагати тим, хто чинить опір цьому курсу. Я переконана, що зміни врешті настануть. І коли відкриється вікно можливостей, Росії будуть потрібні такі громадські діячі, як ви, щоб визначати її майбутнє», - резюмувала Кос.
Позиція про те, що війна проти України – це «війна Путіна», а не Росії в цілому, є поширеною серед багатьох представників російської політичної еміграції. Приміром, так це артикулюють у створеному загиблим в ув'язненні російським опозиціонером Олексієм Навальним «Фонді боротьби з корупцією» – в ефірах YouTube-каналу «Популярна політика». В Україні до цієї позиції ставляться критично, вказуючи на те, що не Путін особисто запускає по Україні ракети чи знищує українські міста і села.
Про підтримку росіянами дій їхньої армії в Україні свідчать і результати соціологічних опитувань. Рівень підтримки дій російських військ в Україні залишається високим – 74%, не підтримують дії армії РФ в Україні – 16%, пише російська соціологічна служба «Левада-центр» за результатами опитування, проведеного в листопаді 2025 року.
Чому Лукашенко мовчить після ультиматуму Зеленського
Олександр Лукашенко балансує на тонкій межі, намагаючись не допустити втягнення Білорусі у війну Росії проти України після ультиматуму президента України Володимира Зеленського, який натякнув на можливі українські військові дії або спецоперації.
Лукашенко, який керує Білоруссю залізною рукою відтоді, як уперше був обраний президентом у 1994 році, дозволив використовувати свою країну як плацдарм для російських військ, коли ті розпочали повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.
Проте, попри численні проросійські заяви в наступні роки, він також намагався зберегти для Білорусі статус нейтральної держави, яка не бере безпосередньої участі у бойових діях. Ультиматум Зеленського тисне на цю позицію.
Єврокомісар з оборони назвав українську оборонну промисловість найкращою у світі
Єврокомісар із питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс назвав українську оборонну промисловість «найкращою і найінноваційнішою оборонною промисловістю» у світі. Про це Кубілюс заявив під час Європейського саміту з оборони й безпеки у Брюсселі 23 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Пояснюючи свою оцінку, Кубілюс послався на нещодавні заяви держсекретаря США Марко Рубіо і президента Фінляндії Александра Стубба, які назвали українську армію найсильнішою в Європі та найкраще пристосованою до ведення сучасної війни.
«Але чому вони вважають українську армію найкращою? Моя відповідь: не лише тому, що Україна має хоробрих солдатів і розумних командирів, а й тому, що її оборонна промисловість є найкращою і найінноваційнішою», – сказав Кубілюс.
За словами єврокомісара, саме здатність швидко впроваджувати інновації дозволила Україні змінити характер сучасної війни. Він навів як приклад розвиток виробництва дронів після початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Було б важко зрозуміти, якби ми не інтегрували найінноваційнішу оборонну промисловість у світі до європейської оборонно-технологічної промисловості», – наголосив він.
Кубілюс закликав інтегрувати Україну до європейської оборонної промисловості, оборонного ринку і майбутнього Європейського оборонного союзу. На його думку, країни ЄС також повинні переймати український досвід швидкого й масштабного виробництва озброєнь.
Раніше цього місяця Кубілюс заявив, що Україна перехоплює ініціативу на полі бою, і керівництво Росії хоче зменшити рівень її підтримки Європою – цим він пояснив «хаотичні атаки» РФ.
Топпосадовець заявив про важливість дискусії про майбутнє європейської оборонної архітектури, надто на тлі зменшення ролі США в ній.
«Росія все ще виробляє більше, ніж Європейський Союз, і це дуже небезпечно. Це створює спокусу для Путіна. Національні парламенти повинні запитати свої уряди: чому наші оборонні індустрії не масштабуються, попри зростання фінансування?» – звернув увагу Кубілюс.
Як приклад оборонний єврокомісар навів Україну: за його словами, з 2022 року вона збільшила обсяги свого оборонного виробництва у 50 разів: «до рівня, який нині здатна виробляти оборонна промисловість Німеччини чи Франції за рік».
У травні верховна представниця Євросоюзу із зовнішньої політики і політики безпеки Кая Каллас висловила розчарування повільними темпами нарощування оборонного виробництва в Європі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС суттєво збільшив оборонні витрати та запустив нові механізми для переозброєння Європи. Зокрема, країни ЄС погодили програму SAFE (Security Action for Europe) обсягом 150 мільярдів євро у вигляді кредитів на спільні оборонні закупівлі та розвиток європейської оборонної промисловості. Програма має стимулювати спільне виробництво зброї, скорочення залежності від зовнішніх постачальників та швидше нарощування військових спроможностей Євросоюзу.
У РФ заблокували телеграм-канал, який писав про облави на чоловіків для мобілізації
У Росії заблокували телеграм-канал «Новости происходящего», де жителі обласного центру, міста Пензи, ділилися інформацією про рейди та облави на чоловіків, яких змушують підписати контракт на військову службу.
Увечері 22 червня канал ще був доступний, пише «7×7». Станом на ранок 23 червня там залишилося лише повідомлення про блокування (причини якого не пояснюються) та заклик підписатися на новий, закритий канал.
Канал «Новости происходящего» з'явився в середині червня, коли жителі Пензи стали розповідати про масові облави на чоловіків мобілізаційного віку. За три дні на «Новости происходящего» підписалися понад 600 людей.
Поліція Пензи 21 червня пригрозила, що притягуватиме до відповідальності за поширення недостовірної інформації про «нібито численні затримання чоловіків співробітниками поліції для відправлення до зони СВО».
Джерела поширення «недостовірної інформації» поліція не уточнювала, але видання «7×7» тоді згадувало якраз канал «Новости происходящего».