Зеленський: Росія заблокувала 22 млн тонн продовольства в українських портах
Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати, заявив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою 21 травня в Києві.
Він наголосив, що світова спільнота має допомогти Україні у розблокуванні морських портів, інакше слідом за енергетичною кризою настане продовольча, і з нею зіткнеться набагато більше країн.
«Росія заблокувала майже всі порти і всі, скажімо так, морські можливості експорту харчової продукції – нашого зерна, ячменю, соняшнику. Багато всього… Буде криза у світі. Друга криза після енергетичної, яку спровокувала Росія. Зараз вона зробить харчову кризу, якщо ми не розблокуємо для України шляхи, не допоможемо країнам Африки, країнам Європи, країнам Азії, які потребують саме цих продуктів. Розблокувати можна різними шляхами. Один зі шляхів – військовий. Тому з такими запитами щодо відповідної зброї ми звертаємося до наших партнерів», – сказав Зеленський.
Як повідомила пресслужба президента, зі свого боку, прем’єр-міністр Португалії зазначив, що його країна вже направила Україні військову допомогу. Йдеться про нелетальну й летальну зброю відповідно до запитів України. І надання такої допомоги триває, додав він.
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
18 травня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Росію дозволити безпечний експорт збіжжя через українські порти.
Порти Одеса, Чорноморськ та інші були відрізані російськими військовими кораблями в Чорному морі, тому зерно може подорожувати лише перевантаженими наземними маршрутами, які менш ефективні.
До масштабного вторгнення Росії в лютому Україна експортувала через свої порти 4,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції на місяць – 12 відсотків світового обсягу пшениці, 15 відсотків кукурудзи та половину олії.
Ґутерріш сказав, що війна в Україні посилила глобальну нестачу продовольства, внаслідок чого кількість людей у світі, які страждають від серйозної нестачі харчів, збільшилася зі 135 мільйонів у 2019 році до нинішніх 276 мільйонів.
Крім того, понад пів мільйона людей живуть в умовах голоду, що більш ніж на 500 відсотків більше, ніж у 2016 році, додав Ґутерріш.
Португалія надасть Україні до 250 млн євро допомоги – Шмигаль
Португалія надасть Україні до 250 мільйонів євро фінансової підтримки – відповідний меморандум підписали 21 травня в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта, повідомив голова українського уряду в телеграмі.
«Перший транш у розмірі до 100 мільйонів євро Україна має отримати вже цього року. Це допоможе Україні зберегти макроекономічну стабільність під час війни і дасть можливість скоріше відновитися після наш
Прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта 21 травня перебуває в Україні з візитом. Президент України Володимир Зеленський, який мав зустріч із Коштою, заявив, що це – перший візит очільника уряду Португалії в Україну.
Як повідомила пресслужба українського президента, під час зустрічі з Зеленським Кошта, зокрема, підтвердив готовність долучитися до відбудови України після війни. Він зазначив, що його країна може стати куратором відновлення шкіл і дитячих садків, які були зруйновані внаслідок бойових дій.
Напередодні «Група семи» найбільш промислово розвинених країн погодилися надати Україні 9,5 мільярдів доларів нової економічної допомоги, щоб сприяти Києву у виплаті зарплати державним службовцям і забезпечити можливість роботи уряду на тлі захисту України від масштабного російського вторгнення.
ЗМІ встановили особу військового РФ зі статті про вбивства у Бучі
Видання «Важные истории» пише, що ідентифікувало одного з російських військових, ймовірно, причетного до розстрілу беззбройних жителів Бучі під Києвом. Це 37-річний Чингіз Атанаєв, уродженець Магадана.
Атанаєва впізнали за відео, опублікованим і дослідженим газетою The New York Times. На кадрах російські військові ведуть групу беззбройних людей. Згодом були знайдені тіла восьми з них.
Більшість убитих були учасниками місцевого загону тероборони, однак, за даними The New York Times, вони не мали при собі зброї. Вони ховалися в одному із будинків, де їх знайшли росіяни, яких видання називає десантниками. Чингіз Атанаєв останні роки жив у Пскові, де дислоковані 104-ий та 234-ий десантно-штурмові полки, які, за повідомленням The New York Times, перебували у Бучі.
До висновку про те, що людина на відео – саме Атанаєв, дійшли і в розслідувальній групі Bellingcat.
«Важные истории» знайшли соцмережі Атантаєва, в яких він підписаний на групи, пов’язані з армією. У 2017 році він звертався до псковського суду з вимогою визнати неповнолітню дочку його дружини членом сім’ї військовослужбовця.
Востаннє Атантаєв заходив на свою сторінку у «ВКонтакте» 12 квітня.
Дружина Атанаєва у розмові з журналістами відкинула припущення, що на відео з камери спостереження у Бучі потрапив її чоловік.
Раніше правозахисна організація Human Rights Watch повідомила про документування злочинів російських військових проти мирних жителів на півночі України. У 17 селах і невеликих містах Київської та Чернігівської областей правозахисники розслідувала, серед іншого, 22 явні страти.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу, де загинули щонайменше 400 людей.
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Росія заборонила в’їзд Байдену, його сину і ще понад 900 американцям
Міністерство закордонних справ Росії опублікувало список громадян США, яким заборонений в’їзд до країни. У ньому – 963 прізвища. На думку російського зовнішньополітичного відомства, ці люди «розпалюють русофобію».
До списку потрапили представники влади США, серед яких президент Джо Байден і віцепрезидентка Камала Гарріс, держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін, директор ЦРУ Вільям Бернс. До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».
У США поки що цю інформацію не коментували.
Раніше США запровадили персональні санкції проти сотень громадян Росії. Санкційний список значно розширили після масштабного російського вторгнення в Україну. У списку – президент Росії Володимир Путін та практично все найвище керівництво країни.
Лауреатами премії Гонгадзе стали Мстислав Чернов і Євген Малолєтка
Лауреатами Премії імені Георгія Гонгадзе 2022 року стали журналіст Associated Press, фотограф, відеограф, письменник Мстислав Чернов та фотожурналіст Євген Малолєтка.
Лауреатів премії оголосили 21 травня – у день народження Георгія Гонгадзе.
Фотографи Мстислав Чернов і Євген Малолєтка понад два тижні документували наслідки обстрілів Маріуполя.
«У цьому році це точно премія для всіх українських журналістів, тому що весь світ дивиться на те, як українські журналісти бачать війну своїми очима. Зараз це не просто українська премія, зараз – це премія міжнародна. Гонгадзе є прикладом для всіх українських журналістів, тобто для нас це персонально важливо. Велика честь», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Мстислав Чернов.
«Це відзнака за те, що ми показали людям правду. Наша робота і те, що ми зробили в Маріуполі – це дійсно було показово, бо ми маємо донести світу, що відбувається. Показати людям ту частину, яку не можуть побачити всі. Я роблю свою роботу не за нагороди, я роблю її для людей. Для того, щоб світ знав, що відбувається в нашій країні», – зауважив Євген Малолєтка.
Цього року у рамках премії вперше запроваджено спеціальну відзнаку. Нею посмертно «за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу» буде нагороджений фотожурналіст Макс Левін, який загинув у березні 2022 року під час бойових дій на Київщині.
До короткого списку номінантів на здобуття премії цього року ввійшли четверо українських журналістів і журналісток. Окрім Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки, також увійшли співзасновник та головний редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко, головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська.
Минулого року лауреаткою премії імені Георгія Гонгадзе стала ведуча токшоу «Зворотний відлік» Мирослава Барчук. Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників КМБШ, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням «Українська правда».
Війська РФ готуються до наступу на Слов’янському і Лиманському напрямках – Генштаб ЗСУ
Російські військові готуються до наступу на Слов’янському і Лиманському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 21 травня.
«Триває підготовка підрозділів окупаційних військ для відновлення наступу на Слов’янському напрямку. Протягом дня ворог здійснював артилерійські обстріли в районах населених пунктів Велика Комишуваха і Довгеньке Харківської області… Противник продовжує підготовку до наступу на Лиманському напрямку. За підтримки авіації та артилерії вів штурмові дії в районах населених пунктів Липове, Василівка, Мар’їнка та Новомихайлівка Донецької області, успіху не мав. Завдав авіаційного удару по населеному пункту Микільське Волноваського району Донецької області», – йдеться в повідомленні.
На Донецькому напрямку загарбники, за даними Генштабу, намагаються прорвати оборону українських військ і вийти на адміністративні кордони Луганської області. «Завдавав вогневого ураження всім спектром озброєння, включно з авіацією, по позиціях підрозділів Сил оборони та цивільних об’єктах уздовж лінії зіткнення. Крім того, завдав авіаційних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури в районах населених пунктів Врубівка Луганської області та Бахмут Донецької області», – йдеться у зведенні.
На Сіверському напрямку російські сили обстріляли населені пункти Семенівка, Блешня, Гірськ Чернігівської області, завдали ракетних ударів по об’єктах в Житомирській і Полтавській областях, додали у командуванні.
«На Слобожанському напрямку противник продовжує ведення бойових дій з метою утримання займаних рубежів. Щоб не допустити виходу наших військ на державний кордон завдавав авіаційних ударів й обстрілював з артилерії райони населених пунктів Чорноглазівка, Прудянка, Дементіївка і Тернова», – йдеться в повідомленні.
Ердоган виклав умови для підтримки заявок Швеції і Фінляндії на вступ у НАТО
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виклав умови для Швеції та Фінляндії, які вони мають виконати, щоб отримати схвалення Туреччиною їхніх заявок на вступ до НАТО. За словами Ердогана, ці країни мають відмовитися від фінансової і політичної підтримки «терористичних» груп, які загрожують національній безпеці Туреччини.
21 травня Ердоган окремо поговорив по телефону з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон і президентом Фінляндії Саулі Нійністе, сказавши Андерссон, що Стокгольм повинен припинити свою «політичну, фінансову і військову підтримку» терористичним угрупованням, повідомляє офіс турецького президента.
Давній член НАТО Туреччина особливо критикувала Швецію за поблажливість щодо Робочої партії Курдистану (PKK), яку Туреччина та її західні союзники зараховують до терористичних груп, і прихильників Фетхуллаха Гюлена, якого розшукують через невдалий переворот 2016 року.
Ердоган наполягав, щоб його занепокоєння розглянули, в той час як Швеція та Фінляндія прагнуть до членства в НАТО, для чого потрібна згода всіх 30 нинішніх держав-членів.
Туреччина очікує, що Швеція «зробить конкретні й серйозні кроки», які засвідчать, що вона поділяє занепокоєння Анкари з приводу PKK та її іракських і сирійських відгалужень, сказав Ердоган Андерссон, повідомляє його офіс.
Крім того, він закликав Швецію «зняти обмеження, накладені на Туреччину в оборонній промисловості», посилаючись на ембарго на поставки зброї, яке діє відтоді, як Швеція та Фінляндія приєдналися до інших країн у введенні обмежень після наступу турецької армії в 2019 році проти сил сирійських курдів – «Загонів народної оборони», відомих за курдським скороченням YPG.
Вирішення цих питань продемонструє, що Стокгольм поділяє стурбованість Анкари через питання безпеки, сказав Ердоган.
Андерссон сказала, що вона цінує цей заклик, і що Швеція сподівається зміцнити двосторонні відносини з Туреччиною.
«Я наголосила, що Швеція вітає можливість співпраці в боротьбі з міжнародним тероризмом, і підкреслила, що Швеція чітко підтримує боротьбу з тероризмом і внесення PKK до списку терористів», – сказала вона.
Під час розмови з Нійністе Ердоган заявив, що заплющувати очі на «терористичні» організації, що становлять загрозу союзнику по НАТО, «несумісно з духом дружби й об’єднання».
Ердоган також сказав, що це природне право Туреччини – очікувати поваги та підтримки її «законної та рішучої боротьби проти явної загрози її національній безпеці та народу».
Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.
Перед офіційною подачею заявок 18 травня Швеція та Фінляндія заявили, що масштабна війна Росії проти України спонукала їх відмовитися від нейтралітету і подати заявки на членство в НАТО.
Хоча очікується, що розгляд заявок двох країн буде відбуватися швидко, проти приєднання Швеції і Фінляндії виступила Туреччина.
Андерссон і Нійністе 19 травня привітав у Білому домі президент США Джо Байден, який рішуче підтримав їхні наміри.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вже сказав, що в разі подання заявок Швеція й Фінляндія будуть швидко і без проблем прийняті до Альянсу.
Одним із обґрунтувань для масштабного вторгнення в Україну в лютому цього року російська влада називала прагнення Києва вступити до НАТО. У Кремлі заявляли, що такі прагнення нібито загрожують безпеці Росії.
МЗС Британії: Молдову треба «екіпірувати за стандартами НАТО»
Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила про необхідність «екіпірувати Молдову за стандартами НАТО», щоб ця країна могла захистити себе від можливої російської агресії. Трасс заявила про це в інтерв’ю газеті The Telegraph.
За словами Трасс, зараз ведуться переговори з союзниками про те, як допомогти невеликим країнам захистити себе з урахуванням «амбіцій президента Росії Володимира Путіна». «Путін чітко заявив про свої амбіції щодо розширення Росії. Те, що його спроби взяти Київ не увінчалися успіхом, не означає, що він відмовився від цих амбіцій», – зазначила Трасс.
Міністерка наголосила, що мета полягає в тому, щоб дати Україні на довгий термін можливість себе обороняти, але це стосується й інших «уразливих держав», таких як Молдова, яка також не входить до НАТО.
Від кінця квітня фактична влада молдовського сепаратистського регіону Придністров’я неодноразово заявляла про обстріли в регіоні. З Україною у Молдови та Придністров’я – спільна ділянка кордону в 1200 кілометрів. Лунають побоювання, що війна РФ в Україні може перекинутися на молдовську територію. У Придністров’ї базуються близько півтори тисячі російських військових.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що загострення ситуації у Придністров’ї спричинене діями спецслужб Росії.
Цього місяця голова Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв сприяти Молдові у нарощуванні військової допомоги.
Як переживають важкі бої ті, хто залишилися у Сєвєродонецьку?
Кілька найвідважніших місцевих жителів готують на подвір’ї їжу прямо під звуки важкої артилерії, та тікають у підвали будинків від обстрілів. Чоловік під звуки вибухів важкої артилерії проходить вулицею в Сєвєродонецьку, щоб повернути втраченого перед цим коня додому, у той час як повз проїжджає український танк.
У Москві «вивчать питання» обміну Медведчука на українських військових
Лідер фракції ЛДПР у Держдумі Росії та голова комітету Думи з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що російська влада «вивчить питання» обміну заарештованого в Україні депутата Верховної Ради Віктора Медведчука на українських військових, які захищали Маріуполь і зараз перебувають у російському полоні.
Як повідомляє російський «Інтерфакс», Слуцький приїхав до окупованого Донецька, де заявив, що питання можливого обміну вивчать «люди в Москві, які мають такі повноваження».
Пізніше Слуцький додав, що сам виступає проти обміну і за організацію суду над українськими військовими.
Російська пропаганда звинувачує українських військових, насамперед бійців полку «Азов», у тому, що вони начебто прикривалися жителями Маріуполя. Місто в результаті російського штурму сильно зруйноване, при цьому немає точних офіційних даних про кількість загиблих цивільних жителів. Влада Маріуполя оцінює їх кількість у тисячі або навіть десятки тисяч, покладаючи відповідальність за загибель цивільних на російську армію, яка завдавала ударів по цивільних об’єктах, включаючи пологовий будинок і драмтеатр.
Напередодні Міноборони Росії заявило про взяття під контроль останнього оплоту оборони в Маріуполі, заводу «Азовсталь», і що всього «в полон здалися» 2439 українських військових, які перебували на території заводу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська влада домовилася з міжнародними організаціями про гарантії евакуації українських військових з Маріуполя і сказав, що надалі вони будуть обміняні – очевидно, на російських полонених. Численні російські прокремлівські публіцисти закликають владу РФ не обмінювати українських військових, а організувати над ними судовий процес.
Медведчука, проросійського політика, відомого близькістю до російського президента Володимира Путіна, затримали 12 квітня. Після цього вийшло його відеозвернення до Зеленського і Путіна, в якому запропонував обміняти його на захисників «Азовсталі».
Власна лінія Маннергейма: на Запоріжжі укріплюють лінію оборони
Запоріжжя окопується. Довкола обласного центру українські військові звели глибокоешелоновану систему оборонних споруд.
Кажуть, що зведені для українських військових укріплення здатні витримати обстріли 152-м калібром. А сама система укріплення має на меті не допустити війська РФ на відстань, з якої б вони могли обстрілювати Запоріжжя. Втім, за словами керівництва Запорізької ОВА, така система споруд має не лише оборонну мету.
Дві третини боєздатних підводних човнів ЧФ Росії перебувають у морі
Біля причалів у Південній бухті окупованого Севастополя стоять два підводні човни проєкту «Варшав’янка», що становить третину діючих підводних човнів Чорноморського флоту Росії, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Загалом у складі Чорноморського флоту Росії – шість підводних човнів проєкту «Варшав’янка»: Б-261 «Новоросійськ», Б-237 «Ростов-на-Дону», Б-262 «Старий Оскол», Б-265 «Краснодар», Б-268 «Великий Новгород» та Б-271 «Колпіно».
Таким чином, у морі на даний час перебувають чотири з шести підводних човнів, що становить дві третини.
Біля причалу також стоїть український підводний човен «Запоріжжя» (найдальший на фото). У березні 2014 року під час анексії Криму російські війська взяли підводний човен штурмом.
Підводні човни проєкту 636 «Варшав’янка» (за кодифікацією НАТО – Improved Kilo) – тип багатоцільових дизель-електричних підводних човнів. Дальність ходу у підводному положенні: 400 миль на трьох вузлах, у режимі РДП на швидкості 7 вузлів – 7500 миль. Автономність становить 45 діб. Екіпаж – 52 особи, у тому числі 12 офіцерів.
Крім мінно-торпедного озброєння, підводні човни типу «Варшав’янка» несуть крилаті ракети типу «Калібр». Кожен підводний човен озброєний чотирма такими ракетами.
13 травня, як повідомляли Крим.Реалії, в море виходили всі діючі підводні човни Чорноморського флоту Росії.
«Ми були очима мирних жителів Маріуполя». Інтерв'ю з фотографами Associated Press
Журналіст Associated Press, фотограф, відеограф, письменник Мстислав Чернов та фотожурналіст Євген Малолєтка стали лауреатами Премії імені Георгія Гонгадзе. За годину до початку повномасштабної війни вони приїхали у Маріуполь і були чи не єдиними журналістами, які показали життя міста, оточеного російськими військовими.
20 днів журналісти працювали під обстрілами, щоб світ побачив справжню «операцію» російської армії: зруйновані будівлі, вмираючих дітей, братські могили, бомбардування пологового будинку.
Що відчували, коли знімали те, що називають воєнними злочинами Росії? Як вдавалось переховуватись, працювати та передавати інформацію із заблокованого міста? З якими думками покидали це місто? Чого ми ще не знаємо про оборону Маріуполя та що залишилося за кадром?
Про це вони розповіли в інтерв'ю Радіо Свобода із Мстиславом Черновим та фотожурналістом Євгеном Малолєткою. Текст інтерв’ю та їхні фотографії читайте за лінком.
ОВА: сім людей загинули на Донеччині через обстріли РФ, 10 – поранені
Внаслідок російських обстрпілів населених пунктів Донецької області за 21 травня загинули сім цивільних жителів, ще 10 – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«За 21 травня росіяни вбили сімох мирних мешканців Донеччини: трьох – у Лимані, двох – у Миколаївці, одного – в Авдіївці і одного – у Святогірську. Ще 10 осіб зазнали поранень. Крім того, у Костянтинівці зареєстровано одну людину, яку росіяни поранили на Луганщині», – написав Кириленко у телеграмі.
За його словами, наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі і Волновасі.
CIT: через півтора-два місяці ми побачимо перелом ситуації не на користь Росії
Засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв прогнозує, що через півтора-два місяці Україна розпочне масштабний контрнаступ, і «ми побачимо перелом ситуації не на користь Росії». Він сказав про це в інтерв’ю виданню «Медуза».
«Триватимуть бої на Донбасі. Якщо мобілізації не буде, все зводитиметься до позиційних боїв. Будуть спроби провести штурмові операції, щоб поступово оточити те чи інше місто. Швидше за все, зараз проводитимуть показові судові процеси над полоненими азовцями та українськими морпіхами, які були на «Азовсталі». Приблизно через півтора-два місяці українська сторона розпочне масштабний контрнаступ. Запит на це в суспільстві дуже сильний», – сказав Левієв.
«Українські генерали та сам Зеленський у цьому плані до суспільства прислухаються. Ресурси для цього є. Воєнний стан в Україні запроваджено. Нова техніка вже з’являється. Через півтора-два місяці ми побачимо перелом ситуації не на користь Росії. Швидше за все, вони почнуть із Донбасу і намагатимуться відрізати шляхи постачання російської армії», – додав він.
Із посиланням на дані західних розвідок голова CIT заявив, що в Україні зараз перебуває близько 105 батальйонно-тактичних груп, тобто десь 80 тисяч російських військових.
Крім того, за його словами, у РФ стає «все більше відмовників, [тих солдатів] які відмовляються їхати на лінію фронту чи навіть на кордон. У різних частинах, за оцінками, їх від 30 до 40%».
«Їхню реальну кількість приховують від начальства, тому вищі командири не знають дійсну кількість військ, що перебувають на кордоні», – заявив Левієв.
В Україні, ймовірно, загинув племінник заступника міністра оборони РФ
В Україні, за повідомленнями користувачів соцмереж і ЗМІ з Інгушетії, загинув племінник заступника міністра оборони Росії.
Йдеться про Адама Хамхоєва, родича Юнус-Бека Євкурова, заступника Сергія Шойгу і колишнього президента Інгушетії.
Про загибель Хамхоєва пише з посиланням на неназване джерело телеграм-канал Фортанга. За словами джерела каналу, це сталося в ніч із 20 на 21 травня. Адам Хамхоєв був командиром десантно-штурмової роти.
Видання The Magas Times повідомляє, що тіло Хамхоєва 22 травня привезуть для похорону в його рідне місто, Карабулак.
Міноборони Росії та влада Інгушетії офіційно не повідомляли про загибель Хамхоєва.
За підрахунками «Медіазони», у відкритих джерелах на даний момент опубліковано імена понад 2500 російських військових, які загинули в Україні. Міноборони РФ востаннє повідомляло про втрати в березні, називаючи вдвічі менші цифри. За твердженнями української сторони, кількість загиблих росіян наближається до 29 тисяч.
Незалежних даних про втрати РФ наразі немає.
Підводний човен ЧФ Росії, що вийшов із ремонту, знову відбуксирували на судноремонтний завод – фото
З Південної бухти в окупованому Севастополі відбуксирували у Кілен-бухту підводний човен «Алроса» Чорноморського флоту Росії, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Підводний човен тягнули два буксири, на його палубі було близько десяти матросів, троє офіцерів – на ходовій рубці. Менш ніж за годину підводний човен із Південної бухти відбуксирували в Кілен-бухту, де розташований 13-й судноремонтний завод Чорноморського флоту РФ.
Минулого тижня «Алроса» вийшла з ремонту та проходила підготовку до виходу на ходові випробування.
На початку травня пресслужба судноремонтного підприємства повідомила, що завод завершив ремонт найстарішого на Чорноморському флоті РФ підводного човна «Алроса».
«Днями підводний човен залишить акваторію Кілен-бухти та перейде до рідного причалу. Потім протягом травня відбудуться заводські ходові випробування, після яких субмарина повернеться у флотський стрій», – йшлося у повідомленні.
Підводний човен Б-281 «Алроса» (за класифікацією НАТО – Kilo, – ред.) введений у дію в 1990 році, оснащений експериментальним водометним рушієм замість гвинта. До 2013 року це судно довгий час було єдиним діючим підводним човном Чорноморського флоту Росії. Озброєння становлять шість торпедних апаратів калібру 533 мм, до 18 торпед або 24 мін. Після модернізації човен отримав можливість стріляти крилатими ракетами типу «Калібр».
Влітку 2014 року Б-871 було поставлено на ремонт та модернізацію на 13-му судноремонтному заводі у Севастополі. Ремонт мав завершитися у 2015 році, але терміни його початку та закінчення неодноразово переносили.
Росія розгорнула комплекси «Іскандер-М» у прикордонній Бєлгородській області – Генштаб ЗСУ
Російські війська продовжують завдавати ракетні та авіаційні удари по Україні, посилили застосування авіації проти критичної інфраструктури в зонах активних бойових дій. Про це повідомляє Генеральний штаб у зведенні на ранок 22 травня.
«У Бєлгородській області (Росія – ред.) противник розгорнув пускові установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М». Крім того, ворог нарощує систему матеріально-технічного забезпечення та ремонтних баз», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Підводний човен ЧФ Росії, що вийшов із ремонту, знову відбуксирували на судноремонтний завод – фото
Командування також відзначає посилення розвідки Білорусі на Волинському та Поліському напрямках. У прикордонній Гомельській області розгорнуті додаткові засоби радіоелектронної боротьби, Генштаб застерігає про подальшу загрозу ракетних та авіаційних ударів по Україні з білоруської території.
Інші напрямки:
- Сіверський – Росія продовжує обстріли населених пунктів та інфраструктурних об’єктів у Сумській та Чернігівський областях, зокрема, в районах Бояро-Лежачів, Улиці, Бунякіного, Гірок, Грем’яча та Мурав’їв
- Слобожанський: підрозділи 6 загальновійськової армії Західного військового округу та балтійського флоту Росії ведуть бойові дії з метою утримання займаних рубежів на Харківському напрямку та недопущення виходу українських військ на державний кордон
- Слов’янський: російські угруповання готуються до відновлення наступу, загарбники здійснили артилерійські обстріли в районах населених пунктів Вірнопілля, Дібрівне та Довгеньке
- Донецький напрямок: російські війська намагаються прорвати українську оборону та вийти на адміністративні кордони Луганської області, здійснили авіаційні удари по цивільній інфраструктурі в районах населених пунктів Врубівка та Бахмут
- Лиманський напрямок: активних бойових дій не було, Генштаб фіксує обстріли інфраструктури в районі Лиману, Озерного, Закітного, Діброви та Серебрянки
- на Сєвєродонецькому напрямку, із застосуванням мінометів та ствольної артилерії, Росія обстрілює позиції Сил оборони вздовж всієї лінії зіткнення, зосередила зусилля у напрямку Сєвєродонецька та Лисичанська. Командування повідомляє про наступальні та штурмові дії в районах населених пунктів Осколонівка, Пурдівка, Щедрищеве та Смолянінове, «наступ відбито, ворог зазнав втрат та був вимушений відійти на старі позиції»
- Бахмутський напрямок: за підтримки артилерії Росія намагається покращити тактичне положення в районах населених пунктів Трипілля, Липове і Василівка, бойові дії тривають
- Авдіївський напрямок: російські загарбники зазнали втрат в районі населеного пункту Красногорівка
- на Курахівському напрямку Росія вела штурмові дії в районі Мар’їнки, без успіху, обстрілювала Новомихайлівку та Володимирівку, завдала авіаударів по Микільському та Катериновці
- на Південнобузькому напрямку активних бойових дій не фіксували. Росія зосереджує зусилля на утриманні зайнятих рубежів, розвідці та інженерному обладнанні позицій. Генштаб фіксував обстріли позицій Сил оборони із застосуванням мінометів та ствольної артилерії та нарощування системи протиповітряної оборони
За даними командування, протягом попередньої доби на Донбасі українські війська відбили дев’ять атак російської армії. В ході цього вони знищили п’ять танків, чотири артилерійські системи, десять одиниць бойової броньованої техніки та два автомобіля противника. Підрозділи протиповітряної оброни уразили один безпілотник «Орлан-10».
Російські війська проривалися до Сєвєродонецька з чотирьох напрямків, але були відкинуті – Гайдай
Російські війська намагалися прорватися до Сєвєродонецька, повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай вранці 22 травня.
«Одразу із чотирьох напрямків намагалися увірватися до Сєвєродонецька росіяни, але отримали гідну відсіч й відійшли на попередні позиції. Втім, артилерійські та мінометні обстріли житлових кварталів ними продовжилися. Постраждав майже кожний підконтрольний населений пункт», – заявив він.
За даними обласної влади, протягом доби в Сєвєродонецьку пошкоджені сім будинків, у Лисичанську – п’ять, по п’ять – у Тошківці та Нирковому. Ще чотири будинки зазнали руйнувань у Врубівці, по три – у Гірському та Золотому, два – у Привіллі.
«Позиції наших військ на фронті росіяни обстрілюють вдовж усієї лінії зіткнення поблизу Лисичанська та Сєвєродонецька. Противник вів наступальні та штурмові дії в районах Осколонівки, Пурдівки, Щедрищевого та Смолянинового. Наступ відбито, ворог зазнав втрат та був вимушений відійти на старі позиції», – додав Гайдай.
Протягом доби 21 травня, як повідомляв Генеральний штаб Збройних сил, українські війська відбили дев’ять атак Росії на Донбасі. В ході цього вони знищили п’ять танків, чотири артилерійські системи, десять одиниць бойової броньованої техніки та два автомобіля противника. Підрозділи протиповітряної оброни уразили один безпілотник «Орлан-10».
Війна проти України може призвести до більшого збідніння Росії, ніж у 90-х – Зеленський
Росія спрямувала «фактично всі свої ресурси» на знищення України – про це президент України Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зведенні 21 травня.
«У російських регіонах відкрито говорять, що їхня так звана спецоперація є причиною для економічного падіння, зокрема, таких галузей, як будівництво, і багатьох інших. А також і причиною збідніння людей, яке може бути ще більшим, ніж у 1990-ті роки», – сказав він.
Зеленський вказав на зростання цін у Росії, знецінення доходів її громадян та руйнування «всього того економічного потенціалу, який створений у Росії з 2000-х».
«Окупантів це поки не зупиняє. Але колосальні витрати на війну їм все одно не допомагають. І не допоможуть», – додав він.
Країни Заходу посилили санкції проти Росії після початку її повномасштабного вторгнення до України 24 лютого.