Російські війська вранці обстріляли Херсон, влучили у дитсадок і житлові будинки – ОВА
Російська армія вранці 23 серпня завдала авіаударів по Херсону, внаслідок чого постраждали шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, 22-річного чоловіка доставили до медзакладу, іншим – лікарі надали допомогу на місці.
«Близько четвертої ранку російські військові скинули дві керовані авіабомби на дитсадок і житлові будинки. Внаслідок обстрілу виникла пожежа, яку оперативно ліквідували вогнеборці», – уточнив голова ОВА.
Він додав, що протягом минулої доби на Херсонщині через російські обстріли загинула одна людина, п’ятеро – постраждали.
«За минулу добу противник здійснив 72 обстріли, випустивши 364 снаряди з мінометів, артилерії, танків, «Градів» і БПЛА. По місту Херсон ворог випустив 27 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; територію заводу, фабрики, підприємства; в об’єкти критичної інфраструктури та лікарні у Херсоні; будівлю магазину й об’єкт критичної інфраструктури у Бериславському районі», – повідомив Прокудін.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
У Генштабі оновили дані про втрати Росії на війні
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 258 820 своїх військових, зокрема 480 – за останню добу, повідомив вранці 23 серпня Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі назвали такі:
- танки ‒ 4373 (11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8488 (+12)
- артилерійські системи – 5318 (+23)
- РСЗВ – 722 (+1)
- засоби ППО ‒ 491
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4324 (+12)
- крилаті ракети ‒ 1406
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 7745 (+23)
- спеціальна техніка ‒ 800 (+3).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 30 тисяч загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища. Євген Пригожин, зокрема, стверджував, що лише в угрупованні «ПВК Вагнер» під час штурму Бахмута втрати склали 20 тисяч осіб.
Минулого тижня газета The New York Times із посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку повномасштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Повітряні сили повідомили про збиття 11 запущених РФ дронів
Українські військові в ніч на 23 серпня збили 11 із 20 запущених Росією безпілотників, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
«У ніч на 23 серпня 2023 року ворог здійснив пуски ударних БпЛА Shahed-136/131 із південно-східного напрямку. Усього було випущено до 20 ударних дронів із району Приморсько-Ахтарськ (РФ), Чауда (Крим)», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що дев’ять дронів збили в Одеській області, два – в межах Запорізької області.
Раніше голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що російські військові в ніч на 23 серпня протягом трьох годин атакували ударними безпілотниками південь Одеської області, ціллю була цивільна інфраструктура регіону.
«Сили протиповітряної оборони знищили дев’ять дронів типу Shahed-136/131. На жаль, є влучання по виробничо-перевантажувальних комплексах, де спалахнула пожежа, загальною площею 700м2. Станом на шосту ранку вогонь локалізовано. Серед пошкоджень є і зерносховища», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, серед цивільного населення постраждалих немає, на місці працюють всі відповідні служби.
Від початку повномасштабного вторгнення і станом на початок серпня, за даними президента Володимира Зеленського, Росія запустила по Україні близько 2000 іранських безпілотників «Шахед».
У Генштабі ЗСУ повідомляють про нові успіхи поблизу Роботиного
Українські військові мали успіх в напрямку Новоданилівки та Новопрокопівки на Мелітопольському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, Сили оборони зараз закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
Населені пункти Новоданилівка та Новопрокопівка розташовані поблизу нещодавно звільненого Роботиного.
У Генштабі ЗСУ також повідомляють, що на Бахмутському напрямку Сили оборони продовжують вести наступальні дії південніше Бахмута, закріплюються на досягнутих рубежах.
Українські захисники продовжують стримувати наступ російських військ на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках. Противник вів безуспішні наступальні дії в районі Кліщіївки Донецької області, тривають важкі бої.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська досягли «значних тактичних успіхів» у Роботиному Запорізької області та на схід від нього 20–21 серпня. Міноборони України 22 серпня підтвердило, що українські війська з боєм увійшли в село Роботине, бійці організували евакуацію місцевих жителів на БМП «Бредлі».
Розвідка Британії: пошкодження мостів додає труднощів логістичній мережі Росії на півдні
Російські сили мають додаткові труднощі з перевезенням боєприпасів і техніки на фронт через пошкодження мостів на межі між окупованим Кримом і материковою частиною України, заявляє розвідка Великої Британії.
«Станом на середину серпня 2023 року російські війська продовжували використовувати понтонні мости на пунктах пропуску «Чонгар» і «Генічеськ» на межі півдня України з окупованим Кримом. Обидва постійні мости зазнали пошкоджень від українських високоточних ударів на початку серпня 2023 року. Понтонні мости навряд чи зможуть повністю витримати потік важкої техніки, що перевозить боєприпаси і зброю на фронт», – йдеться в повідомленні.
У розвідці додали, що через це російські сили частково покладаються на довгий маршрут через Армянськ на півночі Криму. «Це додає додаткових труднощів логістичній мережі Росії на півдні», – зауважили в розвідці Британії.
Збройні сили України ввечері 6 серпня підтвердили, що близько 15:00 завдали ракетного удару по Чонгарському і Генічеському мостах, які з’єднують окупований Крим із материковою Україною.
Раніше повідомлення про ураження двох мостів на межі Херсонської області з Кримом з’явилися з посиланням на представників російської окупаційної влади двох регіонів.
Попереднього разу Чонгарський автомобільний міст, який використовується для доставки боєприпасів і палива з окупованого Криму російському угрупованню на південному сході України, обстріляли 22 червня.
У Києві пройшла церемонія підняття державного прапора України, в якій взяли участь президент України Володимир Зеленський, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, керівник ГУР Кирило Буданов, прем’єр -міністр Денис Шмигаль та інші.
Український державний прапор є нашою гордістю, впевненістю, силою та нашою пам’яттю, заявив Володимир Зеленський, виступаючи зі зверненням.
«Це наш символ, наш оберіг, наш синьо-жовтий стяг. Наш прапор – це наша гордість, яку ми відчуваємо, коли наш прапор здіймається вгору. коли відзначаємо свої свята, коли здобуваємо свої перемоги, коли повертаємо свої землі. Наш прапор – це наша впевненість. Впевненість у тому, що він обов’язково майорітиме всюди, де має бути по праву. Наш прапор – це наша сила, джерело волі, незламності духу для всіх, для всіх воїнів, які з цим прапором на броні та під серцем йдуть у бій, борються за кожен метр нашої землі, йдуть вперед і дійдуть до нашої перемоги. Наш прапор – це наша пам’ять, наша шана до всіх наших героїв різних часів, які захищали нашу землю та віддали своє життя за Україну», – сказав він під час своєї промови.
Присутні вшанували пам’ять усіх загиблих воїнів хвилиною мовчання.
За словами Зеленського, у Києві сьогодні піднімають особливий прапор України.
«Сьогодні в серці України ми підіймаємо особливий прапор. На ньому – особливі слова й підписи, залишені особливими людьми. Це наші воїни, наші захисники й захисниці, наші герої, які б’ються за свободу для українців, за незалежність, за Україну, наші кольори та цей прапор», – наголосив він.
Після сьогоднішньої церемонії кожен охочий зможе побачити цей прапор в Національному музеї війни за незалежність України.
23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Нині це свято Україна відзначає без масових заходів через загрозу російських ударів по українських містах.
«Відсвяткувати День Незалежності України» – президент Литви приїхав у Київ
Президент Литви Гітанас Науседа 23 серпня прибув до Києва. Про це він повідомив у твіттері.
«Повернувся до Києва, щоб разом із братнім українським народом відсвяткувати День Незалежності України. Перемога України – близько! Литва і далі підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно», – написав Науседа.
День Незалежності Україна відзначає 24 серпня, 23 серпня – День Державного прапора України.
Сьогодні в Києві також пройде третій Міжнародний саміт «Кримської платформи». Він відбудеться в гібридному форматі: учасники будуть присутні як особисто, так і онлайн.
Державний прапор є уособленням незламності та доблесті народу, який бореться за волю та свободу, заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у своєму привітанні з Днем державного прапора України.
«Державний прапор. Символ нашої української ідентичності. Уособлення незламності, хоробрості та доблесті народу, який бореться за волю та свободу. Під синьо-жовтим стягом наші воїни сьогодні – у важких боях проти російських загарбників. Аби наші діти та внуки мали мирне майбутнє», – написав він у фейсбуці.
Залужний подякував усім захисникам та захисницям, що зберегли український прапор у «найскладніші часи і продовжують наближати той день, коли жовто-блакитні кольори замайорять над всіма визволеними українськими містами та селами».
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Нині це свято Україна відзначає без масових заходів через загрозу російських ударів по українських містах.
У Києві пройшла церемонія підняття державного прапора України, у якій взяли участь президент України Володимир Зеленський, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, керівник ГУР Кирило Буданов, прем’єр-міністр Денис Шмигаль та інші.
День Незалежності для українців зараз є найбільш важливим із нерелігійних свят – опитування
День Незалежності зараз є одним із трьох найбільш популярних свят в Україні і поступається лише двом головним релігійним святам, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
«Згідно з даними наших досліджень, у 2023 році більшість населення України святкує Великдень (Пасху) і Різдво Христове як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 69% відповідно. А далі йде День Незалежності України – 63%. Для українців День Незалежності зараз – це найбільш важливе з нерелігійних свят. Наступним за популярністю є День захисників і захисниць України (54%)», – йдеться в повідомленні.
За даними дослідників, Новий рік, який урочисто святкують у всьому світі і який всі роки ділив перше місце з Різдвом Христовим і Пасхою, у 2023 є лише на п’ятому місці з відсотком у 52%.
День Конституції, Міжнародний жіночий день, Трійця, мають, відповідно, 29%, 25%, 22%.
Найменш популярні свята в цьому році – День Перемоги і День праці (1 травня) – лише 13% та 5% відсотків українців святкують ці дати як улюблені чи важливі, кажуть у КМІС.
«Ставлення до Дня Незалежності України радикально змінилося. У 2013 році це свято було найбільш важливим чи улюбленим для 12% українців, а у 2023 році – 63%. У 2013 це було одним з найменш популярних свят (менш популярним був лише День конституції), а зараз це одне з трьох найбільш популярних свят в Україні, поступається лише двом головним релігійним святам. Причому найбільш значні зміни відбулися після широкомасштабного вторгнення», – наголошують соціологи.
Крім того, вони зазначили, що абсолютна більшість українців (не менше ніж 89%) підтримують Незалежність України, і лише 1% вважають, що Україні слід об’єднатися з Росією. Абсолютна підтримка Незалежності була доконаним фактом і до 2014 року, проте зараз ця підтримка стала ще вищою, повідомили дослідники.
День Незалежності Україна відзначає 24 серпня, 23 серпня – День Державного прапора України.
Через російські обстріли на Донеччині загинули троє людей, ще четверо поранені – МВС
Через російські обстріли протягом доби на Донеччині загинули троє людей, ще четверо поранені, повідомляє у телеграмі Міністерство внутрішніх справ України.
За даними відомства, протягом доби російські війська завдали 15 ударів по цивільному населенню 11 населених пунктів: міста Авдіївка, Сіверськ, Часів Яр, селище Нью-Йорк, села Богоявленка, Закітне, Кліщіївка, Новоукраїнка, Соловйове, Торське, Шахтарське.
Через російські обстріли пошкоджені 7 житлових будинків, підприємство, електромережу, зазначають у МВС.
«З артилерії росія накрила Торське – вбила трьох мешканців, ще одну людину травмовано. Руйнувань зазнали дві приватних оселі. Внаслідок ворожих обстрілів поранено чоловіка в Закітному, стан тяжкий. Ще одна цивільна особа постраждала в Сіверську», – повідомляють у міністерстві.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Мінфін пояснив, навіщо питав у ЦВК вартість виборів на наступний рік
Через воєнний стан немає підстав передбачати кошти в державному бюджеті на президентські та парламентські вибори в 2024 році, повідомили в Міністерстві фінансів на запит Радіо Свобода.
Таким чином у відомстві відповіли на запит щодо того, навіщо Мінфін звертався до Центральної виборчої комісії щодо надання розрахунків вартості виборів у 2024 році.
«Водночас, Міністерство фінансів під час підготовки проекту державного бюджету складає прогноз показників бюджету на середньострокову перспективу, а саме на 2025 – 2026 роки. Оскільки обсяг державних коштів на підготовку та проведення виборів Президента України та народних депутатів України значний, Мінфін звернувся до Центральної виборчої комісії з проханням надати орієнтовні розрахунки видатків бюджету на проведення цих виборів», – йдеться у відповіді.
Міністерство також навело дані, отримані від ЦВК щодо орієнтовних видатків державного бюджету в умовах 2024 року:
- на проведення виборів президента України – 5 418,3 мільйона гривень
- на проведення виборів народних депутатів – 3 745,8 мільйона гривень
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
ЦВК 15 серпня повідомила, що отримала лист Міністерства фінансів з проханням надати «бюджетні запити на 2024 – 2026 роки, розрахунки відповідних додаткових видатків та орієнтовні розрахунки обсягів видатків державного бюджету, необхідних для проведення виборів Президента України та народних депутатів України у разі прийняття такого рішення у 2024 році».
Комісія нагадала, що рішення про проведення виборів ухвалюється після припинення воєнного стану. Відтак вона затвердила орієнтовні обсяги державних видатків, потрібних для проведення президентських і парламентських виборів, а також місцевих виборів у разі їх проведення.
При цьому у ЦВК наголосили, що вартість виборів є приблизною і може бути переглянута з огляду на наслідки російської агресії, в тому числі обсяги руйнувань виборчої інфраструктури та міграційні процеси.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували. Востаннє президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження терміну проведення загальної мобілізації і дії воєнного стану в Україні 17 серпня.
У соцмережах пишуть про звуки вибухів в Оленівці. Окупаційна влада Криму не коментує
У соцмережах повідомляють про звуки вибухів в Оленівці в окупованому Криму.
Телеграм-канал «Кримський вітер» опублікував фото, на якому зображено великий стовп диму.
За даними телеграму-каналу, приліт був по російському військовому об’єкту на мисі Тарханкут.
Російська окупаційна влада Криму наразі не коментувала ситуацію в Оленцівці.
Водночас раніше радник російського голови Криму Олег Крючков анонсував «знищення вибухонебезпечних предметів» у низці населених пунктів Криму, у зв’язку з чим, можливо, буде чути звуки вибухів.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Війська РФ атакували Ромни, є влучання в навчальний заклад – Сумська ОВА
Російський безпілотник вранці влучив у навчальний заклад в Ромнах на Сумщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні о 10.05 у місті Ромни російський БпЛА типу Shahed влучив у навчальний заклад. На жаль, будівля закладу повністю зруйнована», – йдеться у повідомленні.
Про постраждалих наразі не повідомляється.
Близько 9:30 в Сумській області оголосили повітряну тривогу. У Повітряних силах ЗСУ додають, що станом на 11:20 кілька російських БПЛА продовжують перебувати у повітряному просторі Сумщини.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України, зокрема прикордонну Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Влада Бєлгородської області Росії заявила про атаку безпілотника і трьох загиблих
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков заявив про атаку безпілотника на санаторій у селі Лави, внаслідок чого, за його словами, загинули троє людей.
Безпілотник, як уточнив чиновник, скинув вибуховий пристрій на санаторій, коли люди перебували на вулиці.
«Двоє чоловіків від отриманих ран померли на місці. За життя одного постраждалого до останнього боролися лікарі, але отримані травми були несумісні з життям», – написав Гладков у своєму телеграм-каналі.
За словами губернатора, це була повторна атака: за кілька годин до цього з безпілотника скинули дві гранати. Внаслідок вибуху були вибиті вікна у будівлі санаторію, посічений фасад. Постраждалих тоді не було.
Перевірити заяву Гладкова з незалежних джерел поки неможливо. Українські військові, яких губернатор звинуватив в обстрілі, ситуацію не коментували.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, заявляють про регулярні обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Керівництво України обстріли не коментує.
Війська РФ атакували Ромни, є влучання в навчальний заклад – Сумська ОВА
«Сьогодні о 10.05 у місті Ромни російський БпЛА типу Shahed влучив у навчальний заклад. На жаль, будівля закладу повністю зруйнована», – йдеться у повідомленні.
Про постраждалих наразі не повідомляється.
Близько 9:30 в Сумській області оголосили повітряну тривогу. У Повітряних силах ЗСУ додають, що станом на 11:20 кілька російських БПЛА продовжують перебувати у повітряному просторі Сумщини.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України, зокрема прикордонну Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Президент Португалії прибув в Україну
Президент Португалії Марселу Ребелу де Соза 23 серпня прибув в Україну з дводенним візитом, повідомили португальські ЗМІ.
За повідомленням, він вранці приїхав потягом до Києва.
За словами президента Португалії, метою його візиту є продовжити португальську присутність і висловити солідарність з Україною, а також взяти участь у святкуванні Дня Незалежності 24 серпня.
До приїзду де Сози Україну відвідували прем’єр-міністр Португалії, голова парламенту і міністр закордонних справ.
Раніше сьогодні стало відомо, що до Києва прибув президент Литви Гітанас Науседа.
МВС: у Ромнах через удар РФ по школі загинули дві людини, ще дві – під завалами
У Ромнах на Сумщині через влучання російського дрона в школу загинули дві людини, під завалами ще перебувають дві людини, повідомив керівник МВС Ігор Клименко.
За його даними, ще три людини поранені.
«У Ромнах на Сумщині росіяни знищили школу та вбили щонайменше 2 освітян. Їх тіла деблокували рятувальники ДСНС. Ще 3 людей отримали поранення. Є інформація, що під завалами перебувають ще 2 працівників закладу», – написав він у телеграмі.
Пошуково-рятувальна операція триває.
У Росії навіть не узгоджують свою брехню: батько правозахисника Буткевича про суд над сином
22 серпня у Москві російський Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у столиці Росії Москві підтвердив «вирок» українському правозахиснику, координатору проєкту «Без кордонів» Максиму Буткевичу, якого раніше контрольований Росією так званий «суд» угруповання «ЛНР» «засудив» до 13 років колонії.
За повідомленням, у розгляді апеляції Максим Буткевич брав участь по відеозв’язку із луганського СІЗО. Підтримати його, за даними «Медіазони», прийшли співробітники консульств Німеччини, Великої Британії та Франції, а також правозахисники «Меморіалу».
У березні 2023 року Буткевича, а також ще двох громадян України: Віктора Похозея і Владислава Шеля засудив так званий «суд» на окупованій Росією частині Луганщини. Буткевич отримав 13 років колонії, Похозей – 8,5 років, Шель – 18,5 років колонії.
В інтерв’ю Радіо Свобода в етері передачі «Свобода Live» батько правозахисника Олександр Буткевич наголосив, що РФ мститься його сину, який за час правозахисної діяльності «врятував багатьох від Росії». Нагадав і про справу в Страсбурзькому суді з прав людини «Буткевич проти Росії», яку його син виграв.
– Пане Буткевич, ви бачили сьогодні Максима по відеозв’язку. Як він змінився? Чи вам відомо щось про його фізичний стан?
– На жаль, я по відеозв’язку не бачив. Я бачив потім окремі фотознімки і окремий фрагмент, маленький відеофрагмент. Але, розумієте, коли з екрану і коли монітори – дуже дрібно, дуже погана озвучка була. Тому я, звичайно, в курсі, що відбулося, як відбулося. Мені і друзі Максима, це і мої, безумовно, друзі, повідомили.
Але що я вам можу сказати? Коли з самого початку фабрикується справа, а тут немає ніяких сумнівів, що це сфабриковано, є для цього такі докази, сумніви щодо яких не викликають.
Більше того, я вам скажу, що в той же ж день, коли не апеляційний суд, а суд першої інстанції виніс вирок, тобто це було 10 березня цього року, ось була програма на російському телебаченні «Сегодня» у 19:41. Я просто записав. Світлана Петренко, офіційний представник Слідкому Російської Федерації зробила заяву, що мій син «у березні минулого року вбив з гранатомету декількох людей в Маріуполі». Розумієте? Тобто брехня. Він 4 березня минулого року лише став... Коли полетіли ракети 24 лютого, він пішов до військкомату. Йому сказали чекати виклику. І 4 березня його вже закликали до лав ЗСУ. А тут ось ця пані, вибачте, нешанована Світлана Петренко заявляє, що в березні минулого року він вже з гранатомета вбив кількох цивільних.
Тобто Слідком Росії, всі інші, ці орки навіть не беруть собі за турботу якось свою брехню узгоджувати. Це абсолютно неважливо для них. Головне – посіяти сумніви в головах, в яких нічого немає, тих глядачів, які дивляться, і все. Неважливо. Хоча вирок суду один. Вони можуть заявляти абсолютно інше. І це нікого не цікавить. Ні беззаперечні докази того, що Максим до 14 червня минулого року перебував на території Київської області. Потім вже далі... І в мене ще залишилося у вотсапі ще повідомлення: «Все гаразд». Це було 18-го. Це було десь в районі Дружківки.
– А чи відомо, в яких умовах утримують Максима? І що відомо про його стан здоров’я вам?
– Ну, стан – ззовні зараз ніби нічого. Мабуть, після того, що відбулося, зараз можна вважати, порівняно стан кращий. Але я знаю тих, хто був в Луганському СІЗО, один із його побратимів, якого звільнили в минулому році, обміняли, спочатку перевели в колонію, то Луганське СІЗО, і як адвокат повідомляв, це камери, з яких не виводять навіть на короткотривалу, кількахвилинну прогулянку. Це весь час перебування в камерах. І якщо переводять з камери в камеру, то це зазвичай в кайданках. Ось це перебування в СІЗО. Розумієте, більше ніж рік, фактично 14 місяців вже перебуває в СІЗО в цих умовах...
«Говорити про це небезпечно». Чи чекають на ЗСУ у Донецьку та Луганську після 9 років окупації РФ
З квітами, синьо-жовтими прапорами й стрічками, сльозами щастя жителі Херсону зустрічали українську армію, яка звільнила їх від російської окупації. Тепер, коли під час літного наступу Сили оборони вибили агресора з 11 населених пунктів на Запоріжжі і Донеччині, а Генштаб ЗСУ майже щодня повідомляє про просування, звільнення захоплених РФ у 2014 року територій відчувається як ніколи близьким та неминучим. Але лунають і обережні (а часом і ні) питання – чи будуть жителі Донецька та Луганська зустрічати українську армію так само радісно, як у Херсоні?
Чи можна порівнювати окупацію земель півдня після великого вторгнення Росії з частинами Донбасу, захопленими у 2014-му, які настрої в колишніх ОРДЛО й чи буде кому у Донецьку та Луганську зустрічати ЗСУ – шукали відповідь Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Донецьк та Луганськ: 9 років російської окупації
Йому 72 роки. Усе життя Сергій Миколайович живе в Луганську. Його сини воюють в лавах ЗСУ, донька з онуками – у Європі. Сам він у 2014 році не поїхав з рідного міста, бо тут «сімейне гніздо».
Сергій Миколайович каже, людям, які тільки у 50-т змогли отримати своє житло, найважче все кинути. Тим паче, що тут поховані його близькі – батьки та дружина. «Помирати буду на рідній землі й з думками про Україну», – каже луганчанин.
Проте, Сергій Миколайович усе ж таки сподівається побачити, як на місцевій телевежі замайорить синьо-жовтий прапор. Каже, таких людей в місті, може, і не більшість, але вони є. Багато хто з них чекає повернення України з 2014-го, але по-справжньому вірити в те, що це може здійснитися, вони почали з 2022-го – коли побачили, як українська армія дає відсіч Росії...
Данілов відповів данському режисеру фон Трієру: «трагедія, коли художник обирає бік ката»
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов відповів данському режисеру Ларсу фон Трієру, який став на захист росіян – «Україна живе не в абстракції, а в жорстокій реальності, в якій росіяни є вбивцями».
«Війна – це не фільм, де актори грають життя і смерть. За кожним живим російським терористом стоїть мертвий українець. Вибір між катом і жертвою стає трагедією, коли митець обирає бік ката. Україна живе не в абстракції, а в жорстокій реальності, в якій росіяни є вбивцями», – написав він у твіттері.
Данілов порадив режисеру уявити, що, наприклад, у його місто щодня летять російські ракети.
«Проста порада відомому режисеру: уявіть, що у ваше місто щодня летить російська ракета, батька чи матір убили, онука вивезли в Росію, а перед цим російський мародер зґвалтував його дружину, спаливши свій будинок. У цьому випадку абстракція лицемірного «гуманізму» набуває зовсім інших рис – реального, а не вигаданого життя», – додав секретар РНБО.
Напередодні данський режисер Ларс фон Трієр опублікував в інстаграмі звернення до президентів України та Росії, а також прем’єрки Данії.
«До речі: пану Зеленському та пану Путіну, і не в останню чергу пані Фредеріксен (яка вчора, як по вуха закохана, позувала в кабіні однієї з найстрашніших машин для вбивств сучасності, посміхаючись від вуха до вуха): «Життя росіян також важливі!», – написав режисер.
Днями український президент Володимир Зеленський з офіційним візитом відвідав Данію, влада цієї країни заявила про намір передати Києву 19 сучасних винищувачів F-16, про які давно просила Україна.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським заявила, що перша група сучасних винищувачів F-16 з’явиться в Україні «ближче до Нового року». Крім того, Фредеріксен та Зеленський зробили спільне фото у винищувачі F-16, ймовірно, саме це фото мав на увазі режисер.