Як купити або продати майно в умовах війни: пояснює міністр юстиції Малюська
Як в умовах війни продати або купити нерухомість? Як законно провести цю угоду і зареєструвати право власності? Як зараз продати або придбати частку в бізнесі? З початком повномасштабного вторгнення російських військ державні реєстри в Україні почали працювати з обмеженим доступом. Таке рішення з міркувань безпеки ухвалив Кабінет міністрів 28 лютого. Саме тому, зараз, наприклад, неможливо оформити відповідні договори. Коли реєстри запрацюють? І які операції з рухомим і нерухомим майном українцям зараз доступні?
Ці запитання журналісти «Схем» (Радіо Свобода) адресували міністру юстиції. Відомство Дениса Малюськи адмініструє десятки реєстрів, один з яких – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Читайте про це за лінком
Сербія: в Белграді відбулася проросійська демонстрація
Тисячі людей, які розмахували російськими та сербськими прапорами та несли фотографії президента Росії Володимира Путіна, вийшли 15 квітня на демонстрацію в Белграді. Таким чином вони висловили протесту проти підтримки Сербією відсторонення Росії з Ради ООН із прав людини.
Акція, організована ультраправою антиіммігрантською групою «Народний патруль», зібралася біля пам'ятника російському царю Миколі II в центрі Белграда, а звідти пішла до посольства Росії, скандуючи «Серби і росіяни - брати назавжди», «Ні НАТО» і «Крим – це Росія, Косово – це Сербія». Вони запалили смолоскипи та кидали димові шашки перед будівлею офісу президента Сербії, викрикуючи гасла проти глави держави Александара Вучича.
Присутні правоохоронці не вжили жодних заходів. Організатори протесту вимагали від уряду «негайно припинити всі провадження проти Росії в міжнародних організаціях».
Сербія тричі голосувала за резолюції ООН, які засуджують вторгнення Росії в Україну, але підтримувала лише рішення, які не передбачають запровадження санкцій. Разом із 92 іншими членами Генеральної асамблеї ООН 7 квітня Сербія проголосувала за виключення Росії з Ради ООН з прав людини.
Росія заборонила вʼїзд премʼєр-міністру Великої Британії Борису Джонсону
Міністерство закордонних справ РФ заборонило вʼїзд до Росії прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону. Москва вдалася до таких дій у відповідь на санкції Великої Британії, ідеться в повідомленні російського зовнішньополітичного відомства 16 квітня.
Окрім Джонсона до «чорного списку» потрапили ще кілька британських міністрів, зокрема міністерка закордонних справ Елізабет Трасс і міністр оборони Бен Воллес.
Також в'їзд до Росії закрили колишньому премʼєр-міністру Великої Британії Терезі Мей. Загалом візові обмеження запровадили щодо 13 людей.
Велика Британія є однією з найактивніших держав Заходу в питанні підтримки України на тлі агресії Росії. Минулого тижня офіс премʼєр-міністра Бориса Джонсона після його зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським повідомив, що Велика Британія надасть Україні 120 бронемашин та нові протикорабельні ракетні комплекси.
Зеленський за результатами переговорів із Джонсоном закликав до «ще більшого тиску» на Росію з наданням українцям допомоги в «обороні, а також у санкціях». Інші країни мають наслідувати приклад Великої Британії, сказав Зеленський, додавши, що настав час «запровадити повне ембарго на енергетичний сектор Росії, збільшити поставки зброї Україні».
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня мав переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, який прибув до Києва без попереднього оголошення.
Українські військові збили російські крилаті ракети, випущені по Львівській області – голова ОВА
Українські системи протиракетної оборони збили російські крилаті ракети, які були випущені вранці в бік Львівської області, повідомив 16 квітня голова обласної військової адміністрації Максим Козицький. За його словами, вранці в суботу з літаків Су-35, які злітали з аеродрому Барановичі в Білорусі, були завдані ракетні удари.
«Наші сили ППО спрацювали блискуче. Підрозділи зенітних ракетних військ Повітряного командування «Захід» Повітряних Сил ЗС України знищили на території Львівщини чотири крилаті ракети», – твердить Козицький.
Українські військові та представники влади вже не вперше заявляють, що Білорусь надає свої аеродроми для використання російськими військовими літаками.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що українська столиця потрапила під обстріл уранці 16 квітня.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати військ РФ у війні проти України
Від початку повномасштабної війни до 16 квітня російські війська втратили в Україні понад 20 тисяч особового складу, майже 2 тисячі бойових броньованих машин, понад 160 літаків. Таке повідомлення оприлюднив Генеральний штаб Збройних сил України.
За цими даними, загальні бойові втрати противника з 24 лютого до 16 квітня орієнтовно склали:
особового складу – близько 20100 осіб,
танків ‒ 762,
бойових броньованих машин ‒ 1982,
артилерійських систем – 371,
ракетних систем залпового вогню – 125,
засобів протиповітряної оборони – 66,
літаків – 163,
гелікоптерів – 145,
автомобільної техніки – 1458,
кораблів і катерів – 8 (у тому числі крейсер «Москва»),
цистерн з пально-мастильними матеріалами – 76,
безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня – 138,
спеціальної техніки – 26,
пускових установок ракетних комплексів – 4.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Виконавчий директор проєкту журналістських розслідувань Bellingcat Хрісто Грозєв вважає, що Росія втратила з 24 лютого щонайменше 16 тисяч військовослужбовців. Про це експерт заявив увечері 15 квітня в ефірі Youtube-каналу «Популярна політика».
Кличко: Київ знову став обʼєктом атаки військ РФ
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що українська столиця потрапила під обстріл уранці 16 квітня.
«Вибухи пролунали в Дарницькому районі на околиці міста. Зараз на місці працюють рятувальники та медики. Дані про постраждалих уточнюються», – написав Кличко в мережі Telegram, закликавши жителів міста не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
Міський голова також укотре попросив киян, які не повернулися до столиці, залишатися в безпечніших місцях.
Військовий очільник Львівської області Максим Козицький заявив 16 квітня, що під час повітряної тривоги, яка розпочалася о 5:46 за місцевим часом і тривала до 7:02, «працювала протиповітряна оборона».
Київ уже вдруге цього тижня став обʼєктом атаки російських військових.
У російському Міноборони 15 квітня повідомили про удар по військовому об'єкту в Києві – нібито по Жулянському машинобудівному заводу.
Агенція AFP повідомила, що внаслідок обстрілу постраждав завод у Київській області, що виготовляє ракети «Нептун». Ці ракети використовували для удару по російському крейсеру «Москва».
На 16 квітня погоджено 9 гуманітарних коридорів
На 16 квітня 2022 року погоджено 9 гуманітарних коридорів, повідомила міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у мережі Telegram.
За її словами, з Маріуполя, Бердянська, Токмака та Енергодара до Запоріжжя люди можуть їхати на власному транспорті.
«Через погодні умови автобуси для евакуації все ще не можуть їхати цим маршрутом – розмито дорогу на ділянці маршруту між Запоріжжям та містом Василівка», – вказує Верещук.
По інших коридорах можуть пересуватися люди з прифронтових міст Луганщини – Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та Гірського. «Гуманітарні коридори на Луганщині працюватимуть за умови припинення обстрілів з боку окупаційних військ», – уточнює чиновниця.
Протягом 15 квітня в результаті роботи гуманітарних коридорів вдалося евакуювати 2 864 людини.
Число загиблих через бойові дії в Україні дітей сягнуло 200 – ОГП
Протягом доби 15 квітня ювенальні прокурори задокументували загибель ще двох дітей унаслідок російської агресії, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора 16 квітня.
«З 24 лютого 2022 року 560 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Згідно з офіційними даними ювенальних прокурорів, 200 дітей загинуло та понад 360 поранено. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях», – заявляє відомство.
За даними ювенальних прокурорів, найбільше дітей постраждало в:
- Донецькій області – 117
- Київській – 105
- Харківській – 88
- Чернігівській – 54
- Миколаївській – 40
- Херсонській – 41
- Луганській – 36
- Запорізькій – 23
- Києві – 16
- Сумській – 16
- Житомирській – 15
«15 квітня російські військовослужбовці обстріляли один з районів Харкова. Внаслідок обстрілу постраждало 5 дітей, двоє з яких загинули, серед них 7-місячний малюк. 14 квітня на околиці селища міського типу Нововоронцовка в Херсонській області внаслідок детонації касетного снаряду зазнав поранення 15-річний хлопець», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними Офісу генпрокурора, бомбардування та обстріли російських військ пошкодили 1 018 закладів освіти, з них 95 – повністю зруйнували.
Росія сконцентрувала поблизу Ізюма близько 15 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Поблизу окупованого міста Ізюм Харківської області російські військові зосередили до 22 батальйонних тактичних груп (чисельність однієї такої групи становить 600–800 осіб, тому загальна чисельність угруповання – від 13 до 17 тисяч – ред.). Про це йдеться 16 квітня у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Основні зусилля противник зосереджує на утриманні займаних раніше позицій та досягнутих рубежів. З метою посилення угруповання на зазначеному напрямку відзначається розгортання додаткових підрозділів зі складу 35-ї загальновійськової армії. Не виключається активізація дій противника на напрямку населених пунктів Ізюм та Барвінкове з метою виходу в тил підрозділів Об’єднаних сил у районі міста Слов’янськ», – вважають у Генштабі.
На Слобожанському напрямку російські військові продовжують часткове блокування Харкова та його обстріли з артилерії.
На Донецькому напрямку зусилля військ РФ зосереджені на взятті під контроль населених пунктів Попасна та Рубіжне, встановлення повного контролю над Маріуполем. На Сєвєродонецькому та Попаснянському напрямках значних змін в обстановці немає, російські війська продовжують обстріли українських підрозділів.
До 3 тисяч убитих і до 10 тисяч поранених – Зеленський про втрати ЗСУ у війні
З 24 лютого на війні, яку Росія веде проти України, загинуло від двох із половиною до трьох тисяч українських військовослужбовців, сказав президент Володимир Зеленський в інтервʼю CNN, оприлюдненому в ніч на 16 квітня.
За словами президента, ще близько 10 тисяч українських військовослужбовців зазнали поранень і що «важко сказати, скільки з них виживе».
За оцінками української сторони, безповоротні втрати Росії в цій війні становлять близько 20 тисяч військових.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Виконавчий директор проєкту журналістських розслідувань Bellingcat Хрісто Грозєв вважає, що Росія втратила з 24 лютого щонайменше 16 тисяч військовослужбовців. Про це експерт заявив увечері 15 квітня в ефірі Youtube-каналу «Популярна політика».
В Україні деокуповано 918 населених пунктів – президент
В Україні від російських військ звільнені 918 населених пунктів, повідомив під час вечірнього звернення 15 квітня президент Володимир Зеленський.
«Триває відновлення нормального життя у тих наших областях і районах, звідки вигнали окупантів. Обсяг робіт – дійсно колосальний. Деокуповано вже 918 населених пунктів різного масштабу, але однаково значущих для нас, для України. Проводимо розмінування. Відновлюємо постачання електрики, води та газу. Відновлюємо роботу поліції, пошти, структур державної та місцевої влади», – сказав голова держави.
За його словами, на території 338 звільнених населених пунктів розпочато роботу гуманітарних штабів.
«Поновлюємо надання регулярної та екстреної медичної допомоги, роботу освітніх структур – там, де це справді можливо. Бо загалом на цей день російські війська зруйнували або пошкодили вже 1018 освітніх закладів по всій нашій країні», – заявив він.
Крім того, додав президент, почали відновлення доріг і залізничного сполучення, зокрема, від завтра відновиться залізничне сполучення з Черніговом та Ніжином, і вже курсують потяги між містами Сумської області.
Водночас Зеленський наголосив, що на півдні і сході України ситуація «ще дуже складна, далека від того, щоб говорити про відновлення».
Російські війська обстріляли околиці Криворізького району системами залпового вогню – Вілкул
Російські військові 15 квітня обстріляли околиці Криворізького району системами залпового вогню, повідомив голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. За його словами, жертв немає.
«Триває й розмінування територій, які орки буквально засипали забороненими боєприпасами, касетними бомбами. Тільки за сьогодні знешкоджено ще 182 такі боєприпаси. З початку розмінування вже більше ніж 700», – додав Вілкул, вказавши, що робота ускладнюється тим, що росте трава, і їх видно дедалі гірше.
Він закликав жителів Криворізького району пересуватися тільки дорогами загального користування між населеними пунктами.
ЗСУ: за добу уразили 7 повітряних цілей російських військ
За добу українські військові уразили сім повітряних цілей російських військових, повідомило Командування Повітряних сил Збройних сил України.
«15 квітня зенітними-ракетними підрозділами Повітряних сил та силами 93-ї ОМБр Холодний Яр уражено сім повітряних цілей російських окупантів: один літак, один вертоліт, три безпілотні літальні апарати, дві крилаті ракети», – йдеться в повідомленні.
«Ударна авіація Повітряних сил під прикриттям винищувачів успішно здійснила близько 10 авіанальотів на позиції окупантів», – додали в командуванні.
Там зауважили, що через великі втрати російські загарбники «суттєво знизили» активність в українському повітряному просторі, натомість завдають удари дистанційно – балістичними і крилатими ракетами.
Як повідомили вранці у Генштабі ЗСУ, станом на 15 квітня російські війська втратили близько 20 000 особового складу і, зокрема, 163 літаки, 144 гелікоптери через війну в Україні.
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
Зеленський розповів про нараду з керівниками силових структур щодо Маріуполя
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів нараду з керівниками силових структур України щодо Маріуполя.
«Провів сьогодні важливу зустріч з усіма керівниками силового блоку держави. Головнокомандувач Збройних сил України, начальник Генерального штабу, керівник Головного управління розвідки, командувач Національної гвардії, міністр внутрішніх справ, керівник Служби безпеки України. Також були керівник Офісу президента, секретар Ради національної безпеки і оборони і голова нашої делегації на переговорах. Головна тема – це Маріуполь», – сказав Зеленський під час звернення ввечері 15 квітня.
За його словами, деталі «зараз не можуть бути публічними».
«Але робимо все для порятунку наших людей», – додав президент.
11 квітня у соцмережах було опубліковане звернення на сторінці 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського, в якому, серед іншого, йшлося, що з ними «ніхто не хоче спілкуватися і що сьогодні (11 квітня) буде, напевно, останній бій, оскільки боєкомплектів не залишилось».
Після цього у соцмережах почали ширитися дописи з закликами допомогти захисникам Маріуполя. Наприклад, жінки, які представлялись дружинами військовослужбовців «Азову», морської піхоти у соцмережах просять «надати їм зброю, щоб самим іти деблокувати Маріуполь».
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний після оприлюдненого звернення наголосив, що українські підрозділи, які в оточеному Маріуполі чинять опір російським військовим, не залишені напризволяще.
Згодом стало відомо, що підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти змогли з’єднатися з військовими полку «Азов». За словами радника Офісу президента Олексія Арестовича, внаслідок цього «Азов» отримав підкріплення, а 36-а бригада «уникла розгрому по частинах і отримала додаткові серйозні можливості».
Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна могла б вже зараз деблокувати Маріуполь, якби отримала достатню кількість важкої зброї: бронетехніки, артилерії та літаків.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже понад півтора місяця.
Ситуація у Маріуполі Донецької області залишається однією з найскладніших. Місто перебуває під постійними ударами російської авіації без тепла, питної води, зв’язку та елементарних засобів для існування.
Кількість загиблих внаслідок обстрілу Харкова зросла до 10 – прокуратура
Внаслідок обстрілу російськими військами Індустріального району Харкова 15 квітня загинули 10 людей, зокрема семимісячна дитина, повідомила Харківська обласна прокуратура. Ще 35 людей поранені.
У прокуратурі повідомили, що почали розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«За даними слідства, 15 квітня 2022 року близько 16:30 російські військовослужбовці обстріляли реактивними системами залпового вогню «Ураган» Індустріальний район Харкова… Пошкоджено і зруйновано низку житлових будинків», – йдеться в повідомленні.
Раніше голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв про сімох загиблих і 34 поранених.
Як повідомляли в Генштабі ЗСУ, з боку російських сил продовжується часткове блокування й обстріли міста Харкова.
Зеленський: успіхи ЗСУ і санкції проти РФ визначать, скільки триватиме війна
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що тривалість війни Росії проти України визначатиметься на двох напрямках: успіхах українських військових на полі бою і санкціях проти РФ.
«Успіхи наших військових на полі бою справді вагомі. Історично значущі. Але ще недостатні, щоб очистити нашу землю від окупантів. Будемо бити їх більше. Санкції проти Росії дуже серйозні. Економічно болісні. Але ще недостатні, щоб російська воєнна машина залишилася без засобів для існування. Просуваємо сильніші, більш руйнівні. Тож насправді саме на цих двох напрямках і визначається, скільки триватиме ця війна», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 15 квітня.
Він додав, що каже всім партнерам, що від обсягу підтримки для України безпосередньо залежить і настання миру.
«Якщо хтось каже: рік чи роки, я відповідаю: у ваших силах зробити війну значно коротшою. Що більше й що швидше ми отримаємо всю зброю, яку запросили, то сильнішими будуть наші позиції й скоріше буде мир. Що більше й що швидше ми отримаємо фінансову підтримку, яку запросили, то скоріше буде мир. Що швидше демократичний світ визнає, що нафтове ембарго проти Росії та повне блокування її банківського сектору – це обов’язкові кроки до миру, то скоріше закінчиться війна», – наголосив президент.
Він додав, що завдання з «прискорення миру» Збройні сили України «виконують блискуче».
Зеленський висловив упевненість у тому, що черговий санкційний пакет проти Росії повинен містити відмову від російської нафти.
«Загалом демократичний світ має визначитись із тим, що гроші Росії за енергоресурси – це насправді гроші на руйнацію демократії. Коли ці рішення будуть, ми всі зможемо побачити, що мир наближається», – сказав він.
Уряд Німеччини планує збільшити бюджет військової допомоги на 2022 рік до двох мільярдів євро. «Кошти значною мірою підуть для України», – написав у твітері ввечері 15 квітня міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.
Як повідомляє агентство dpa, уряд Німеччини започаткував свою ініціативу Capability Initiative у 2016 році, щоб підтримати своїх партнерів у питанні безпеки. Кошти в минулому використовувалися для підтримки військових, а також поліції та органів боротьби з катастрофами.
З огляду на очікуваний широкомасштабний наступ Росії на сході України Київ закликав Берлін ухвалити рішення про доставку важкого озброєння.
«Сподіваюся, що Олаф Шольц ухвалить позитивне рішення», – сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба німецькій телерадіокомпанії ARD ввечері 14 квітня.
Однак остаточне рішення Берліна залишається неухваленим, і хоча Зелені та Вільні демократи, дві менші партії в коаліційному уряді, підтримують постачання важкого озброєння до Києва, Соціал-демократи канцлера Олафа Шольца залишаються розділеними щодо цього питання.
11 квітня міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок закликала надати Україні важке озброєння.
«Зараз не час для відмовок, зараз час для креативності й прагматизму», – сказала Бербок на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі.
Журналіст Дудь, політологиня Шульман і художник Йолкін визнані в Росії «іноагентами»
Мін’юст Росії ввечері 15 квітня додав до реєстру ЗМІ – «іноземних агентів» ще дев’ятьох осіб.
Серед них – журналіст і відеоблогер Юрій Дудь, політологиня і публіцистка Катерина Шульман, карикатурист Сергій Йолкін, який співпрацює з Радіо Свобода, засновник і шеф-редактор The Insider Роман Доброхотов.
У реєстр також внесені журналіст Карен Шаінян, керівниця психологічної служби Російської ЛГБТ-мережі Марія Сабунаєва, феміністка та ЛГБТ-активістка Регіна Дзугкоєва, а також журналісти Олексій Семенов і Кирило Кругликов, які співпрацюють з проєктом Радіо Свобода Север.Реалии.
Тепер у списку ЗМІ-«іноагентів» у Росії – вже 142 позиції. Про причини внесення до списку Мін’юст Росії, як завжди, не повідомив.
Цього тижня стало відомо, що Катерина Шульман виїхала з Росії до Німеччини. Вона розповіла, що у Берліні вона, як стипендіатка фонду імені Роберта Боша, планує провести рік. Карикатурист Сергій Йолкін також кілька днів тому виїхав із Росії.
Карен Шаінян останнім часом знімав інтерв’ю в Єревані. Роман Доброхотов також не живе у країні з вересня 2021 року.
Інформація про те, що Юрій Дудь теж залишив Росію, з’являлася у ЗМІ неодноразово, але сам він її ніколи не підтверджував.
Внесення до реєстру накладає на людину низку вимог, у тому числі про фінансову звітність, а також обов’язок маркувати всі свої дописи в соцмережах спеціальним дисклеймером. За порушення загрожує адміністративна, а згодом і кримінальна відповідальність.
Посольство Італії відновить роботу у Києві 18 квітня – МЗС
Посольство Італії у Києві відновить повноцінно свою роботу із понеділка, 18 квітня. Сьогодні в українську столицю повернувся посол Італії П’єр Франческо Дзадзо.
«Посол Дзадзо щойно прибув до Києва і знову відкрив посольство, яке буде повністю функціонувати з понеділка. Це символ Італії, яка не витрачає часу дарма, ніколи не перестає вірити в дипломатію і наполегливо прагне до миру», – написав у твітері міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо.
10 березня посольство Італії переїхало до Львова.
Про те, що італійські дипломати планують повернутися до Києва після Великодня (17 квітня – у християн західного обряду – ред.) МЗС Італії повідомило 9 квітня.
Дипломатичні відомства переносили свої офіси з Києва – переважно на захід України – напередодні повномасштабного вторгнення Росії, а також після його початку 24 лютого. Про повернення або такий намір в найближчому майбутньому вже заявили низка країн.
11 квітня стало відомо про відновлення роботи у Києві Представництва ЄС в Україні.
В ООН підтвердили загибель щонайменше 1982 цивільних через війну РФ проти України
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 1982 і поранення 2651 цивільних людей через війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 14 квітня, повідомили в УВКПЛ ООН.
«Більшість зафіксованих втрат серед цивільних осіб було спричинено застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари», – йдеться в повідомленні.
УВКПЛ ООН заявляє, що реальні цифри є «значно вищими», оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, і багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Попасна (Луганська область), і Бородянка (Київська область) де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб. Вони підлягають подальшій верифікації та не включені до вищенаведеної статистики», – заявили в ООН.
УВКПЛ ООН додає, що взяло до уваги повідомлення міністра внутрішніх справ України, згідно з яким станом на 7:30 15 квітня, було вбито щонайменше 2700 цивільних осіб, у тому числі жінок і дітей.
«УВКПЛ бере до уваги застереження міністра, який наголосив, що ця цифра стосується лише тих загиблих цивільних осіб, щодо яких було порушено кримінальне провадження і де була проведена судово-медична експертиза тіл загиблих», – додали в управлінні.