Президент ініціював продовження загальної мобілізації
Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді продовжити термін загальної мобілізації.
Законопроєкт, який затверджує указ «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», з’явився на сайті парламенту 18 травня. Текст наразі не оприлюднений.
Сьогодні ж документ був переданий на розгляд керівництву Ради.
Раніше 18 травня Верховна Рада зареєструвала пропозицію Зеленського продовжити дію воєнного стану.
24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про початок спрямованої проти України «спеціальної воєнної операції» (російський політичний евфемізм, щоб не називати війною те, що відбувається в Україні – ред.).
Того ж дня, 24 лютого в Україні було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
Спроба відновити водопостачання в Маріуполі може призвести до спалаху інфекційних хвороб – Бойченко
Водопостачання Маріуполя не зможе працювати без повноцінної системи водовідведення та очистки стоків, застерігає міська рада міста 18 травня. Без них запуск водопостачання призведе до виливу каналізаційних вод на вулиці окупованого міста і поширення інфекційних захворювань.
Міськрада цитує мера Маріуполя Вадима Бойченка, який вважає, що дії окупантів ставлять життя понад 100 тисяч маріупольців, які ще лишилися в місті, під загрозу.
«Усі 22 насосні станції зруйновані або затоплені, більше 50% мережі водопостачання пошкоджено. У місті відсутнє електропостачання, яке потрібно для того, щоб качати воду по мережі. Але головна проблема – це відсутність працюючої системи очистки стоків та водовідведення. Якщо навіть окупанти якось пустять воду, то це одразу призведе до стрімкого росту інфекційних захворювань», – каже Бойченко.
За відсутності доступу до медичної допомоги, додає він, до кінця року можуть померти 10 тисяч людей.
«Окупанти та їх посібники не ставлять собі за мету відновити Маріуполь. Навпаки. Їх мета – повністю зруйнувати будь яку можливість життя у місті. Саме для того вони створюють справжнє гетто у Маріуполі зі своїми нелюдськими правилами», – впевнений мер міста.
За оцінкою міської ради, на повноцінне відновлення водопостачання знадобиться понад року і щонайменше 700 мільйонів доларів. Відтак це можливо тільки після повернення Маріуполя під контроль України.
Напередодні регіональна директорка з надзвичайних ситуацій Всесвітьної організації охорони здоров’я Доріт Ніцан застерегла щодо можливого поширення холери в окупованому Маріуполі через зруйновану систему водопостачання.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про захист тих, хто зазнав репресій від окупантів і був у російському полоні.
«У цей день я підписую закон про соціальний і правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та їхніх сімей... Цей закон для захисту усіх тих – звичайних мирних людей – хто зазнав репресій від окупантів і хто був захоплений ними у полон. Цей закон, зокрема, і для Нарімана Джеляла, і для багатьох інших, хто у Криму, у своєму рідному домі, позбавлений чужинцями волі. Для тих, хто утримується у тюрмах і хто вивезений в Росію. Цей закон для рідних і близьких бранців Кремля.. для всіх, хто зазнав знущань від ворога», – повідомив Зеленський під час свого відеозвернення щодо річниці від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму.
Він наголосив, що це закон – «допомога і захист».
«Ми обов'язково відновимо справедливість..Вічна пам'ять усім жертвам геноциду кримськотатарського народу», – сказав президент України.
18 травня виповнюється 78 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. Цього дня в Україні та світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.
Зеленський запропонував Раді подовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо продовження терміну воєнного стану – він був зареєстрований на сайті 18 травня.
Документ пропонує затвердити указ президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Сам текст наразі недоступний.
Верховна Рада одноголосно підтримала запровадження воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії.
У квітні парламент продовжив воєнний стан в Україні до 25 травня.
На Київщині через війну зруйновані понад 4500 житлових будинків – голова ОВА
У Київській області внаслідок бойових дій зруйновано понад 4500 приватних і багатоповерхових житлових будинків, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Олександр Павлюк.
«Унаслідок бойових дій в області зруйновано понад 4500 приватних та багатоповерхових житлових будинків. Критичних руйнувань завдано в Бучанській, Ірпінській, Гостомельській, Бородянській, Макарівській, Великодимерській та Пісківській територіальних громадах», – написав Павлюк у телеграмі.
Він зазначив, що моніторингові групи продовжують роботу з фіксування руйнувань.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. За даними міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, станом на 2 квітня внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні знищені чи пошкоджені вже майже 6,8 тисячі житлових будинків.
Попри російські атаки на склади, Україна має достатньо зерна, щоб годувати всю країну понад рік, а ще буде додатковий врожай, розповів в ефірі Радіо Свобода радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
Хоч і з проблемами, але Україна провела посівну кампанію. За словами Устенка, засіяно щонайменше 70% запланованих площ.
«Але проблема в тому, що ти не можеш нормально займатися сільським господарством. Російський агресор все краде – пшеницю з запасів, паливо, добрива, техніку. Побачили, що техніку стало красти складніше, – вона з GPS-трекерами, тому зараз намагаються розбирати техніку на деталі. Про це знає і російський уряд, і військове командування. Попри атаки на склади, у нас достатньо зерна, щоб прогодувати всю країну більше ніж один рік. А ми ще й посіяли. У нас буде додатковий врожай, якого повністю вистачає для нас», – сказав Олег Устенко.
Експорт зерна ускладнений через морську блокаду з боку Росії. Україна шукає альтернативні шляхи.
Устенко підтвердив, що країни ЄС допомагають Україні з альтернативними логістичними коридорами, але водночас продовжують сплачувати Росії мільярди доларів за енергоносії.
«Зусилля мають бути сконцентровані на тому, щоб зупинити війну. Зупинити війну такими заходами, які є в шостому пакеті санкцій з нафтовим ембарго. Якщо його запровадять, але запровадять через шість місяців, нас це точно не влаштовує. Бо протягом цих шести місяців, з одного боку, нам допомагають вивозити зерно, але з іншого – годують Путіна. І протягом шести місяців будуть намагатися нагодувати його 200 мільярдами доларів, виплативши йому за нафту. Так це не робиться. Потрібно посилювати санкції, пришвидшувати їх і паралельно допомагати Україні з логістичними коридорами. Бо ми з зерном будемо, проблема – як нагодувати весь світ», – зазначив Олег Устенко.
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що розблокування сільськогосподарського експорту було однією з тем його візиту до Берліну, де відбувався з’їзд голів МЗС країн Північноатлантичному альянсу.
За звичайних умов 75% українського зерна експортувалося. До війни на українські чорноморські порти припадало 90% експорту зернових та олійних культур. Близько третини експорту спрямовується до Європи, Китаю та Африки відповідно.
Країни Заходу неодноразово попереджали про ймовірну продовольчу кризу та голод у низці країн через війну Росії проти України. У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада.
«Загроза смертельних епідемій». Фахівці вказують на загострення гуманітарної кризи в Маріуполі
Що відомо про гуманітарну ситуацію в Маріуполі? Як жителі міста можуть оминути проходження процедури «фільтрації»? Чи відновлять російські окупаційні сили роботу металургійного комбінату «ММК ім. Ілліча», зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич опублікував у телеграмі фото руйнувань внаслідок атаки військ РФ
У Державній службі надзвичайних ситуацій у фейсбук повідомили, що внаслідок російського ракетного удару поранена одна людина.
За даними служби, постраждалий отримав осколкові поранення.
Вранці після ракетного удару сталось руйнування та виникла пожежа у приватному житловому секторі в Інгульському районі Миколаєва, додають у ДСНС.
Російські військові регулярно обстрілюють Миколаїв.
В ООН станом на 15 травня підтвердили загибель 3 668 та поранення 3 896 людей через повномасштабну війну Росії проти України. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
«Численні звірства є огидними та жорстокими»: HRW документує злочини військ РФ в Україні
Правозахисна організація Human Rights Watch задокументувала злочини російських військових проти мирних жителів на півночі України – з 10 квітня по 10 травня правозахисники опитали 65 людей.
Представники організації також вивчали речові докази у місцях ймовірних злочинів, а також фото та відео від потерпілих та свідків.
У 17 селах і невеликих містах Київської та Чернігівської областей, які відвідували правозахисники у квітні, Human Rights Watch розслідувала 22 явні страти без належного судового розгляду, 9 інших незаконних вбивств, 6 можливих насильницьких зникнень та 7 випадків катувань. Двадцять один мирний житель описав незаконне ув'язнення в нелюдських і принизливих умовах.
«Численні звірства російських військ, які окупували частини північно-східної України на початку війни, є огидними, незаконними та жорстокими, – сказав Георгій Гогія, заступник директора Human Rights Watch з Європи та Центральної Азії. – Ці зловживання є очевидними воєнними злочинами, які слід негайно та неупереджено розслідувати та належним чином переслідувати».
В організації зауважують, що українська влада повинна вжити заходів для збереження доказів, які можуть мати вирішальне значення для майбутнього судового розслідування воєнних злочинів, у тому числі шляхом огородження місць поховань до проведення професійних ексгумацій, фотографування тіл та прилеглої території, а також пошуку ідентифікаційного матеріалу, який, можливо, залишили російські війська.
«Стає очевиднішим, що українські мирні жителі в районах, окупованих російськими військами, зазнали жахливих випробувань, – зазначає Гогія. – Можливо, справедливість не прийде швидко, але потрібно зробити всі кроки для того, щоб постраждалі досить швидко побачили справедливість».
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів.
Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Сумщину продовжують обстрілювати з території Росії – ОВА
Російські війська зі своєї території знову обстрілюють Сумські область, повідомляє голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
За його словами, з території Росії вчора ввечері з артилерії та мінометів був обстріл Сумського району.
«Близько 5:30 росіяни зі своєї території обстріляли село Дмитрівка, Охтирського району. Постраждалих немає, але було влучання у приватний будинок мирних жителів», – написав він.
17 травня вранці російські ракети атакували центральну частину Охтирки, щонайменше п'ятеро людей поранені, були пошкоджені приватні будинки, храм і дитячий садок «Казка».
В ООН станом на 15 травня підтвердили загибель 3 668 та поранення 3 896 людей через повномасштабну війну Росії проти України. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Після ракетної атаки по Дніпру троє людей потрапили до лікарні – ОВА
Через ракетну атаку по Дніпру постраждали троє людей – двоє жінок та чоловік, уточнює в телеграмі голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
За його даними, постраждалі з осколковими пораненнями перебувають у лікарні.
Раніше повідомлялось про одну поранену жінку через сьогоднішню ракетну атаку.
У Дніпрі сили ППО збили одну російську ракету, інша ракета зруйнувала об’єкт транспортної інфраструктури.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
В ООН станом на 15 травня підтвердили загибель 3 668 та поранення 3 896 людей через повномасштабну війну Росії проти України. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Генштаб ЗСУ: Росія за минулу добу втратила 400 своїх військових
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомляють, що Росія у війні проти України втратила близько 28300, зокрема за останню добу 400 російських військовослужбовців.
Крім того, за даними Генштабу, Росія у цій війні також втратила:
- 1251 (+16) танків
- 3043 (+34) бойових броньованих машин
- 586 (+8) артилерійських систем
- 199 (+1) РСЗВ
- 91 (+1) засіб ППО
- 202 (+1) літаки
- 167 гелікоптерів
- 441 (+5) БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 102 (+5) крилаті ракети
- 13 кораблів /катерів
- 2137 (+28) одиниць автомобільної техніки та автоцистерн
- 43 одиниць спецтехніки
У Генштабі зауважують, що російські війська найбільших втрат зазнали на Слов'янському, Криворізькому та Запорізькому напрямках.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
Актуальних незалежних даних про російські втрати у війні наразі немає.
В Україні та світі сьогодні вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня виповнюється 78 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. Цього дня в Україні та світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.
18 травня 1944 року з півострова було відправлено перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч людей.
Згідно з ухвалою Верховної Ради України, день 18 травня оголошений Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Традиційно 18 травня в Україні відбуваються жалобні заходи вшанування жертв депортації кримськотатарського народу з Криму, проте цього року на всі масові заходи впливає воєнне вторгнення Росії.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров опублікував рекомендації щодо проведення меморіальних заходів в анексованому Росією Криму.
«В умовах тимчасової окупації РФ Криму всі меморіальні заходи, що проводяться кримськотатарською громадськістю в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу, проводяться виключно під кримськотатарськими національними прапорами, обрамленими чорною жалобною стрічкою. Участь у заходах представників російської окупаційної влади та місцевих коллаборантів, а також використання російської окупаційної символіки не дозволяється. Оскільки не виключаються навмисно надмірні вимоги до учасників заходів «дотримуватися епідеміологічного режиму у зв'язку з COVID-19», якого у Криму давно вже ніхто не дотримується, рекомендується покладання квітів проводити невеликими групами у складі 3-5 осіб із застосуванням індивідуальних заходів захисту», – написав Чубаров у фейсбуці.
Також, за його словами, на сьогодні заплановано міжнародний онлайн-мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Початок – о 16:00 за Києвом.
«Серед присутніх на Міжнародному онлайн-мітингу – члени Кабінету Міністрів України, спікери та члени парламентів держав, громадські діячі, представники кримськотатарської та української діаспор, військовослужбовці Збройних сил України, члени Меджлісу кримськотатарського народу», – повідомив Чубаров.
Меморіальні заходи з нагоди роковин депортації кримських татар заплановані також у Канаді, Литві, Польщі, Румунії, США, Туреччині.
Фінляндія та Швеція офіційно подали заявки на вступ до НАТО
Фінляндія та Швеція офіційно подали заявки на вступ до НАТО в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі.
Офіційної відповіді слід очікувати за кілька тижнів.
Для вступу до Північноатлантичного альянсу нового члена необхідно одностайне схвалення всіх союзників.
За словами дипломатів, ратифікація всіх 30 союзних парламентів може тривати до року.
Парламент Фінляндії на засіданні 17 травня схвалив подання заявки на вступ країни до Альянсу НАТО.
Фінляндія дотримувалася нейтралітету після завершення Другої світової війни. Ідея про приєднання до НАТО, згідно з опитуваннями, користувалася дедалі більшою популярністю останніми роками, проте фінальне рішення було ухвалено після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
17 травня офіційну заявку на вступ до НАТО підписала Швеція.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вже сказав, що в разі подання заявок Швеція й Фінляндія будуть швидко і без проблем прийняті до Альянсу.
Одним із обґрунтувань для масштабного вторгнення в Україну в лютому цього року російська влада називала прагнення Києва вступити до НАТО. У Кремлі заявляли, що такі прагнення нібито загрожують безпеці Росії.
Війська РФ з акваторії Чорного моря завдали чергового ракетного удару по Одещині – ОК «Південь»
Російські війська з акваторії Чорного моря завдали чергового ракетного удару по Одещині, повідомляє пресслужба міськради Одеси з посиланням на оперативне командування «Південь».
За попередньою інформацією суттєвих руйнувань та постраждалих немає.
Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, яка документує наслідки ракетного удару.
16 травня внаслідок російського ракетного удару по Одеській області поранені двоє дорослих і одна дитина. Тоді Одещину атакували літаками стратегічної авіації. Війська РФ продовжують атакувати пошкоджений і непрацюючий міст через Дністровський лиман.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
В ООН станом на 15 травня підтвердили загибель 3 668 та поранення 3 896 людей через повномасштабну війну Росії проти України. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Австралія запровадила нові санкції проти російських пропагандистів, «фабрик тролів» і Киви
Уряд Австралії запровадив нові санкції проти російських пропагандистів, які намагалися легітимізувати військове вторгнення Росії в Україну, а також політичних діячів і діячів безпеки та організацій, які підтримували вторгнення.
«Російський уряд проводить широку кампанію дезінформації як всередині Росії, так і за її межами. Ми включили до санкційного списку 11 осіб і 12 організацій за російську пропаганду та дезінформацію, спираючись на заходи, які вже були вжиті проти 32 пропагандистів у березні 2022 року. Серед них особи російської медіа-індустрії, які пропагують неправдиві наративи російського уряду», – йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті МЗС Австралії.
Австралійський уряд також запроваджує цілеспрямовані фінансові санкції проти організацій, зокрема «фабрик тролів», які створюють і поширюють дезінформацію в інтернеті, багато з яких пов’язані з російськими спецслужбами.
Серед організацій, які потрапили під санкції за їхню роль у вторгненні Росії, є приватна військова компанія «Вагнер», яку називають приватною армією президента Росії Путіна.
«Чотири особи, які потрапили під санкції за підтримку вторгнення, – це Олександр Чупрян, виконувач обов’язків міністра надзвичайних ситуацій Російської Федерації; Сергій Корольов, перший заступник директора Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії; Микола Богдановський, перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Росії; та Ілля Кива, колишній проросійський депутат українського парламенту», – повідомляють в австралійському дипломатичному відомстві.
Загалом Австралія запровадила санкції проти 827 фізичних та 62 юридичних осіб через військове вторгнення Росії в Україну.
На початку травня влада Австралії розширила санкції проти Росії. Під новий пакет обмежень потрапили 75 депутатів Держдуми РФ, 32 так званих «міністри» ОРДЛО, а також російський телеведучий Володимир Соловйов.
Австралія однією з перших почала вводити санкції проти Росії після вторгнення російських військ на територію України 24 лютого. Було заборонено в’їзд в країну президенту Володимиру Путіну, міністру закордонних справ Сергію Лаврову, голові Міноборони Сергію Шойгу та іншим.
Також Австралія заборонила Росії імпортувати предмети розкоші з країни. Діє заборона експорту в Росію глинозему та алюмінієвих руд.
У відповідь Росія визнала Австралію «недружньою» країною.
Брат Кадирова був командиром в Маріуполі, це свідчення проблем РФ з ресурсами – британська розвідка
Британська розвідка припускає, що двоюрідний брат Рамзана Кадирова був польовим командиром чеченців в Маріуполі.
Як повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на розвідку, намагаючись подолати український опір, Росія значною мірою використовує допоміжні військові сили.
Зокрема йдеться про розгортання чеченських сил, які, ймовірно, складаються з кількох тисяч бойовиків, зосереджених переважно на Маріупольському та Луганському напрямках. Ці сили складаються як з добровольців, так і з підрозділів Національної гвардії Чечні.
«Бойове розгортання таких різнорідних сил демонструє значні проблеми Росії з ресурсами в Україні та, ймовірно, сприяє роз’єднанню командування, це продовжує перешкоджати операціям Росії», – наголошують у британській розвідці.
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко припускає, що Росія може віддати контроль над захопленим містом оточенню керівника Чеченської республіки Рамзана Кадирова.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
4 загиблих, дитина в лікарні, обстріляний «Азот» – Гайдай про наслідки атак військ РФ на Луганщині
Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомляє про четверо загиблих на Луганщині.
«Вчора у Привіллі біля річки Сіверський Донець знайдено двох загиблих із ушкодженнями у вигляді мінно-вибухових травм, також надійшла інформація про втрачені життя у Золотому та Попасній», – написав він у телеграмі.
За його даними, зараз лікарі в Дніпрі борються за життя 15-річної дитини з Гірського, яка після обстрілу військами РФ 16 травня отримала травму нирок.
Крім того, вчора осколкове поранення отримав житель Сєвєродонецька.
Сергій Гайдай повідомив, що російські військові 17 травня знову обстріляли хімічний завод «Азот» у Сєвєродонецьку. Загалом 15 артилерійських атак зазнав обласний центр. Внаслідок обстрілів руйнувань зазнали 12 багатоповерхівок, у декількох з них згоріли квартири та дах. Також полум’ям були охоплені торговельні павільйони міста.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
В ООН станом на 15 травня підтвердили загибель 3 668 та поранення 3 896 людей через повномасштабну війну Росії проти України. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Влада розповіла про наслідки ракетної атаки РФ на Дніпро
У Дніпрі сили ППО сбила одну російську ракету, уламки впали на приватне подвір’я, поранено жінку, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
За його словами, також пошкоджено два будинки.
«Інша ракета поцілила по об’єкту транспортної інфраструктури. Його зруйновано», – написав він у телеграмі.
Законопроєкт на підтримку України на 40 мільярдів доларів: на що саме виділяються гроші
Сенат, ймовірно, підтримає законопроєкт про допомогу Україні у середу, 18 травня. Так вважає Джонатан Кац, директор програми «Демократичної ініціативи» в Німецькому Фонді Маршала (Вашингтон).
«Підтримка цього є по обидва боки Сенату – серед республіканців і демократів. Думаю, що переважна більшість проголосує на підтримку цього фінансування, і потім документ піде на підпис до президента. Це дозволить дуже швидко отримати необхідні ресурси, а також постачання українським військовим.
Якщо США це зроблять швидко, це також надішле потужний сигнал партнерам і союзникам, що вони також мають активізуватися і надати таку підтримку, тому я впевнений, що це станеться цього тижня», – зазначив експерт.
Проти ночі у понеділок американський Сенат шляхом процедурного голосування погодився припинити дебати та винести законопроєкт про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів на голосування. За процедурне рішення проголосували 81 сенатор зі 100.
Як «Голос Америки» повідомляв раніше, сенатор-республіканець із штату Кентуккі Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України, вимагаючи створити посаду окремого інспектора з перевірки виділення коштів у межах цього пакету.
«Тепер переважна більшість із нас у цій палаті єдині в тому, щоб cхвалити цю допомогу якомога швидше, враховуючи мене та лідера республіканців», – заявив спікер Сенатської більшості демократ Чак Шумер під час дебатів.
Раніше Пентагон закликав ухвалити цей законопроєкт до 19 травня, щоб уникнути перебоїв у постачанні озброєнь Україні.
«Якщо говорити про постачання зброї, потрібен час, аби ці речі відправити в Україну. Потрібен час, щоб налагодити механізми надання макроекономічної фінансової підтримки», – зазначив Кац.
Він пояснює, що закон про ленд-ліз, який був підписаний президентом Джо Байденом тиждень тому, не може бути профінансований без згоди на це американського Конгресу.
«Все фінансування, чи то на зброю, чи то на гуманітарну чи економічну допомогу, має пройти через Конгрес, має бути затверджене», – зазначив Кац.
Ціна законопроєкту
Законопроєкт про допомогу Україні обсягом у 40 мільярдів доларів, серед іншого, передбачає виділення 19,7 мільярда доларів Міністерству оборони США для допомоги України. Шість мільярдів доларів буде виділено на пряму безпекову підтримку України.
Ще 4 мільярди доларів передбачено на закордонне військове фінансування для України та інших країн, яких так чи інакше торкнулось російське вторгнення в Україну, щоб допомогти їм придбати озброєння.
«В цьому законопроєкті (серед іншого) передбачена підтримка європейських союзників і партнерів, які є членами НАТО, або поповнення озброєнь тим країнам, які, можливо, надали військову підтримку Україні, але прагнуть поповнити свої запаси, щоб переконатися, що безпека НАТО є настільки ж сильною, як і їхня особиста безпека», - пояснює Джонатан Катц.
Крім того, законопроєкт передбачає 8,8 мільярда доларів економічної допомоги Україні. Серед іншого, це кошти на відновлення приміщення посольства США у Києві, на документування воєнних злочинів та на захист від потенційних ядерних витоків.
«В цьому новому пакеті є значний обсяг фінансування для підтримки української економіки, щоб вона залишалася настільки сильною, наскільки це можливо, попри те, що країна перебуває в центрі війни», – додав експерт Фонду Маршала у Вашингтоні.
На додаток, 4,35 мільярда доларів пропонується виділити на подолання глобальної харчової кризи та гуманітарну допомогу, яку буде адмініструвати Агенція США з міжнародного розвитку.
Ще 700 мільйонів доларів буде виділено Держдепартаменту на питання, пов’язані із глобальною харчовою кризою.
Кошти, передбачені законопроєктом про підтримку України, мають бути використані до кінця цього фінансового року у США, тобто до 30 вересня.
Після цього, як вважає Катц, США та їх європейські союзники мають розробити План Маршала на відбудову України після війни.
«Про що ми зараз повинні думати – це про План Маршалла для України та її відновлення. США повинні відігравати в цьому роль лідера. Але це має бути пропрацьоване із союзниками і партнерами, міжнародними фінансовими установами, і також необхідно вирішити, що робити з російськими активами, скільки їх є і що з цього може бути використане для підтримки і відновлення», – зазначив Джонатан Катц.
Якщо війна не закінчиться швидше, Катц вважає, уряд США продовжуватиме виділяти допомогу Україні – військову та невійськову.
Альтернативна позиція
Між тим, у Сенаті залишається низка законодавців, які не підтримують питання додаткової допомоги Україні. Здебільшого це прихильники попереднього президента США Дональда Трампа.
«Ми маємо турбуватись, в першу чергу, про справи тут, вдома», – сказав в інтерв'ю каналу Fox колега Ренда Пола, сенатор-республіканенць Білл Гагерті, який в Адміністрації Трампа був послом США в Японії.
Напередодні колишній президент Дональд Трамп через свій комітет політичної дії (PAC) оприлюднив заяву, де розкритикував законопроєкт із підтримки України:
«Демократи надсилають чергові 40 мільярдів доларів Україні, хоча американські батьки страждають, бо не можуть прогодувати своїх дітей... Існує значний дефіцит дитячої суміші, але про це ніхто не говорить. Це національна ганьба», – зазначив колишній глава держави Дональд Трамп.
Ринки США останнім часом переживають значний брак дитячого харчування. Значною мірою тому, що один з найбільших виробників дитячих сумішей Abbott Laboratories відкликав значну частину товару через небезпечну бактерію.
За даними опитування університету Monmouth, яке було опубліковане 16 травня, 77% американців підтримують ідею, щоб США надсилали зброю в Україну. Високу підтримку в цьому питанні демонструють як прихильники демократів, так і республіканців.