Зеленський відреагував на російський удар по Кривому Рогу
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський ракетний удар по Кривому Рогу.
«Країна-терорист і далі воює проти мирного населення. Цього разу – ракетні удари по гідротехнічних спорудах і спроба затопити Кривий Ріг. Все, що можуть окупанти, – це посіяти паніку, створити надзвичайну ситуацію, спробувати залишити людей без світла, тепла, води та їжі. Чи зможе це нас зламати? Аж ніяк», – написав він у телеграмі.
При цьому Зеленський наголосив, що на російських окупантів безперечно чекає «справедлива відповідь і відплата».
Ввечері 14 вересня російські війська завдали ракетного удару по Кривому Рогу на Дніпропетровщині. Керівник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що ракети влучили по одному з об’єктів гідротехнічної інфраструктури міста.
Згодом в Офісі президента повідомили, що російські війська випустили, за попередніми даними, вісім російських крилатих ракет по Кривому Рогу. За словами Кирила Тимошенка, мета очевидна – спроба створити надзвичайну ситуацію – «їм не важливо, чи залишаться люди без води, чи місто опиниться у воді, їм потрібна наша паніка».
Фінансовий сектор Росії зазнав на сотні мільярдів доларів втрат через санкції – Bloomberg
Фінансовий сектор Росії зазнав на сотні мільярдів доларів «прямих втрат» унаслідок масштабних санкцій, запроваджених через російське вторгнення в Україну. Про це повідомляє видання Bloomberg із посиланням на внутрішній документ міністерства фінансів РФ.
За даними видання, оцінка, яка враховує значні удари по фондовому ринку, банківському капіталу, а також 300 мільярдів доларів заморожених валютних резервів, була включена до презентації для зустрічі високого рівня офіційних осіб щодо відповіді на санкції, що відбулася минулого місяця.
Читайте також: Найбільші інвестиційні банки США перестали торгувати держборгом Росії
У звіті йдеться про збитки для фінансової системи Росії, без урахування впливу санкцій на економіку загалом. Також у документі описується збиток, завданий фінансовій інфраструктурі, включаючи 80% активів банківського сектора, які потрапили під санкції, відключення від Swift і втрату доступу до ключового обладнання та програмного забезпечення.
Мінфін РФ відмовився від коментарів. Путін заявляв нещодавно, що «Росія впевнено справляється із зовнішнім тиском», а економіка «стабілізується та прямує до траєкторії зростання».
Удар по Кривому Рогу: є значний витік води, але ситуація контрольована – Тимошенко
Внаслідок російського ракетного удару по гідротехнічних спорудах Кривого Рогу спостерігається значний витік води – 100 м. кубічних в секунду, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«На місці удару спостерігається витік води 100 м. кубічних в секунду. Це значний об'єм. А рівень води в річці Інгулець змінюється за годину. Ми чітко усвідомлюємо масштаби задач, які стоять перед нами для ліквідації наслідків ракетних ударів», – написав він в телеграмі.
За його словами, рівень води по вулицях міста постійно моніторять, а також спостерігають і за приватним сектором, будинки якого розташовані у Інгулецькому та Центрально-Міському районі міста – там є ризик підтоплення.
Кирило Тимошенко додав, що ситуація контрольована.
Російські війська випустили, за попередніми даними, вісім російських крилатих ракет по Кривому Рогу – про це повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко 14 вересня.
Він назвав ракетний удар «терористичним актом» проти Кривого Рогу, вказавши на те, що ракети націлені на критично важливі для життєзабезпечення споруди.
Читайте також: Російські ракети поцілили по передмістю Запоріжжя – голова ОВА
Керівник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив про ракетний удар по місту 14 вересня. Згодом Вілкул повідомив, що ракети влучили по одному з об’єктів гідротехнічної інфраструктури міста.
Кирило Тимошенко повідомив, що російські війська випустили, за попередніми даними, вісім російських крилатих ракет по Кривому Рогу. За його словами, мета очевидна – спроба створити надзвичайну ситуацію – «їм не важливо, чи залишаться люди без води, чи місто опиниться у воді, їм потрібна наша паніка».
«Країна-терорист і далі воює проти мирного населення. Цього разу – ракетні удари по гідротехнічних спорудах і спроба затопити Кривий Ріг», – написав у твітері президент України Зеленський.
Кривий Ріг рідне місто Володимира Зеленського.
Путін досі не вважає, що війна проти України була помилкою – Шольц після телефонної розмови
Канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції 14 вересня розповів про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. На його думку, Путін не змінив свого ставлення до вторгнення в Україну.
«На жаль, я не можу вам сказати, що (в Путіна – ред.) склалося враження, що розпочати цю війну було помилкою. І не було жодних ознак появи нових поглядів», – заявив Шольц на наступний день після 90-хвилинної розмови з президентом Росії.
Читайте також: Німеччина оновила перелік переданої Україні зброї
Канцлер Німеччини додав, що, хоча він і Путін не мали згоди, зокрема, щодо війни в Україні, він вважає «коректним розмовляти один з одним і говорити те, що можна сказати з цього приводу».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 13 вересня вперше за тривалий час мав телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіном.
За його повідомленням, він закликав Путіна вивести війська з України, а також наголосив на важливості забезпечення безпеки Запорізької атомної електростанції, окупованої російськими військами.
Рада ЄС продовжила персональні санкції за війну проти України до березня
Рада Європейського Союзу повідомила 14 вересня, що продовжила на пів року персональні санкції, запроваджені за посягання на територіальну цілісність України.
«Рада вирішила сьогодні продовжити обмежувальні заходи, спрямовані на відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України ще на шість місяців, до 15 березня 2023 року», – повідомила пресслужба ЄС.
У відомстві уточнюють, що наразі під ці санкції підпадають 1 206 людей та 108 компаній. Обмеження передбачають, зокрема, заборону на в’їзд, замороження активів та заборону надавати підсанкційним особам фінансування чи інші економічні ресурси.
Читайте також: Росія заборонила в’їзд Шону Пенну і Бену Стіллеру, які підтримують Україну
Рада Євросоюзу «рішуче засуджує» атаки Росії на цивільних та цивільну інфраструктуру та закликає Москву безумовно відвести свої війська з усієї території України в її міжнародно визнаних кордонах.
«Росія, Білорусь і всі відповідальні за військові злочини будуть притягнуті до відповідальності за свої дії відповідно до міжнародного права. Європейський Союз непохитний у своєму зобов’язанні допомогти Україні реалізувати своє невід’ємне право на самооборону від російської агресії та побудувати мирне, демократичне та процвітаюче майбутнє», – йдеться в заяві Ради.
Відтоді як Росія почала неспровоковане повномасштабне вторгнення в Україну, 27 членів блоку домовилися про кілька раундів санкцій, цілі яких охоплювали від Путіна та його родини до олігархів і високопоставлених політиків Росії.
«Росія сподівається на наступ навесні 2023-го»: чого чекати від агресора після поразки
Наскільки міцною буде нова лінія оборони російських військ? Чи здатні вони ще наступати, або навіть зробити несподівану для України атаку після нищівної поразки на Харківщині? Про це Радіо Донбас.Реалії запитує військових аналітиків за підсумками контрнаступу, який здійснила армія України у першій половині вересня.
«Нам бы день простоять, нам бы ночь продержаться», – каже про найближчу стратегію армії агресора військових аналітик Українського інституту майбутнього Іван Ступак. Російська армія дійсно може вдаряти по українським позиціям точково, але говорити про наступ найближчим часом – неможливо.
«Зараз вони намагаються підтягнути 3-й армійський корпус (новостворений – ред.), але до кінця незрозуміло, скільки там людей, як вони озброєні та мотивовані. Тому їхня стратегія на видимий горизонт – якщо Росія не зможе зібрати війська для контрнаступу, цілком можливо, що це буде оборонний редут з глухою обороною, – говорить експерт. – Їм треба протриматися зиму, накопичити війська, техніку і створити імпортозаміщення, поновити виробництво своїх снарядів і ракет, і з настанням теплої пори року в сезоні 2023 почати новий наступ з новими силами, кадрами і роботою над помилками. Вони дуже розраховують на те, що осінній бруд зупинить контрнаступ армії України. Але «Хаймарси» працюють за будь-якої погоди».
Іван Ступак прогнозує, що надалі будуть проявлятися слабкі місця армії Росії: у війську вже з'являється дедалі більше відмовників, а частина населення Росії перетворюється на диванних ура-патріотів, які підтримують війну лише на словах, однак не готові йти в окопи.
«В окупантів приступи паніки». Самойленко розповів про деокупацію Киселівки поблизу Херсона
Українські війська перебувають поблизу Херсона, єдиний населений пункт, який розділяє ЗСУ і це місто, – це Чорнобаївка, заявив голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
«Якщо говорити про те, що зараз відбувається в Херсоні, можна так охарактеризувати – настрої очікування у містян і приступи паніки в окупантів, які перебувають зараз на території обласного центру або поряд. Вчора був деокупований населений пункт Киселівка, який розташований в безпосередній близькості до самого обласного центру. Єдиний населений пункт, який розділяє на сьогодні українську армію і місто Херсон, – це славнозвісна Чорнобаївка», – сказав він у ефірі національного телемарафону.
За його словами Самойленка, також вчора були дуже великі вибухи на Карантинному острові у Херсоні – було «ювелірне влучання» в місце проживання і концентрації окупантів.
Киселівка розташована за 26 кілометрів до Херсону, а Чорнобаївка – за 10 кілометрів.
Підтвердження цієї інформації з інших джерел наразі немає.
Під окупацією залишається близько 6% Харківщини – ОВА
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що під окупацією російських військ залишається близько 6% території області. Про це він поінформував Володимира Зеленського під час його робочої поїздки у Харківську область, повідомляє Офіс президента.
Синєгубов уточнив, що до контрнаступу українських військових було окуповано 32% Харківщини.
За його словами, наразі в регіоні повністю деокуповано 16 громад, частково деокуповано сім громад.
На деокупованих територіях, як повідомив голова Харківської ОВА, відновлюють лінії електропостачання, мобільний зв’язок та роботу медичних установ.
У Міноборони повідомили, що за тиждень ЗСУ вдалося звільнити на Харківщині близько 8500 квадратних кілометрів територій – йдеться про близько 388 населених пунктів та близько 150 тисяч людей, яких ЗСУ вдалося визволити з-під окупації.
Читайте також: Окупанти готувалися лишатися на Харківщині надовго – голова Дергачівської громади
13 вересня міністр оборони Олексій Резніков заявив, що наступ українських військових на сході пройшов набагато «краще, ніж очікувалося». Водночас він наголосив, що тепер звільнені території мають бути захищені від можливого повторного наступу з боку Росії. За його словами, російські сили можуть атакувати розтягнуті лінії постачання, а українські війська можуть потрапити в оточення, якщо просунуться занадто далеко.
14 вересня у своєму щоденному звіті ISW зазначили, що Кремль визнав свою поразку в Харківській області і це – перша поразка, яку визнала Росія у повномасштабній війні проти України. При цьому, за повідомленням ISW, Кремль намагається відвернути критику від від російського президента Володимира Путіна і покласти провину на його військових радників.
Окупанти готувалися лишатися на Харківщині надовго – голова Дергачівської громади
Російська армія планувала залишатися на окупованих територіях Харківщини надовго, про що свідчить відновлення нею зруйнованих її ж діями тепло- та енергокомунікацій. Про це у коментарі Радіо Свобода 14 вересня розповів голова Дергачівської громади Вячеслав Задоренко.
«Вони спочатку знеструмили наші населені пункти, зруйнувавши інфраструктуру енергетичних систем. Але потім у населений пункт Козача Лопань вони затягнули світло із території Росії. Потім це світло вони розкидали на селища, які поруч. І тягнули туди газопровід, щоб дати газ. Тобто плани в них були залишатися надовго, на зиму. Вони відновлювали газопостачання, електропостачання на захоплених територіях, але після відходу, вимкнули», – пояснив він.
Російські окупанти звозять техніку до Каховської ГЕС – Хлань
Російські окупанти звозять техніку до Каховської ГЕС, заявляє Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
«Херсонщина. Місцеві повідомляють, що орки навезли понад 100 одиниць техніки до Каховської ГЕС. Збираються щебенем засипати шлюз. Інженерне рішення так собі, але хай звозять – HIMARS напоготові», – написав Хлань у фейсбуці у середу.
Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.
В оперативному командуванні «Південь» раніше повідомили, що українські військові продовжують виконувати вогневі завдання, зокрема й по колонах російської техніки, Каховському мосту та понтонній переправі в районі Антонівського.
Крім того, 14 вересня у командуванні «Південь» заявили, що Збройні сили України встановили вогневий контроль майже над усією Херсонщиною.
«Потопляємий» Чорноморський флот Росії: що хоче від нього Путін?
Про геостратегічне значення та важливість Чорноморського флоту в Росії говорили завжди. Чи так це насправді? Які практичні результати використання сил флоту за сучасних умов? Де його справжнє місце у зовнішній політиці Кремля? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Пунктом 18 Морської доктрини Росії, нещодавно затвердженої указом президента, передбачено безперечне право на присутність російського військово-морського флоту та його застосування у Світовому океані, тобто у будь-якій частині морських просторів планети.
При цьому під військово-морською діяльністю розуміється діяльність щодо запобігання агресії проти Росії, реалізації та захисту її інтересів у Світовому океані, підтримці стратегічної та регіональної стабільності.
Азовське та Чорне моря у доктрині віднесено до важливих районів забезпечення національних інтересів Росії – пункт 15. Серед стратегічно важливих районів Азово-Чорноморський басейн відсутній – пункт 14.
Росія має намір удосконалювати та підсилювати угруповання сил Чорноморського флоту, розвивати військову інфраструктуру в Криму та на узбережжі Краснодарського краю, йдеться у документі.
З «великими втратами» і без їжі – розвідка про стан підрозділів РФ після контрнаступу ЗСУ
Після контрнаступу ЗСУ російська армія зазнала «великих втрат», а солдати, які зосередилися поблизу російського кордону, мають проблеми з продовольством і зв’язком. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України.
«У деяких ротах залишилось близько половини особового складу. Ті що вижили, мають намір рухатися в бік російського кордону, щоб повернутися додому. Багато окупантів зосередилось поблизу російського кордону в районі Білгородської області. Вони не мають зв’язку з командуванням, відсутнє постачання їжі та боєприпасів», – зазначають у ГУР.
Щоб втримати своїх солдат, російське командування, за даними української розвідки, продовжує використовувати «загороджувальні загони».
«Зокрема, командирам 4 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу надійшло повідомлення: «В тильній полосі виставлений загороджувальний загін. Всі війська, що відступають, будуть знищені. Наказ командувача номер 222. Довести до всіх постів», – зазначають у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
З огляду на бойові дії редакція не може незалежно перевірити цю інформацію.
26 серпня експерти американського Інституту дослідження війни (ISW) припустили, що президент Росії Володимир Путін і далі налаштований уникати повної мобілізації.
По Кривому Рогу влучили попередньо 8 російських ракет – Тимошенко
Російські війська випустили, за попередніми даними, вісім російських крилатих ракет по Кривому Рогу – про це повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко 14 вересня.
Він назвав ракетний удар «терористичним актом» проти Кривого Рогу, вказавши на те, що ракети націлені на критично важливі для життєзабезпечення споруди.
Читайте також: Російські ракети поцілили по передмістю Запоріжжя – голова ОВА
«Сьогодні російські війська направили максимальну кількість своєї зброї на гідротехнічні споруди. Мета очевидна – спроба створити надзвичайну ситуацію. Їм не важливо, чи залишаться люди без води, чи місто опиниться у воді. Їм потрібна наша паніка, в якій важко приймати рішення. Тому не панікуємо», – закликав представник ОП.
Він додав, що наразі відповідні служби ліквідовують наслідки ракетних ударів. За словами Тимошенка, серед цивільних ніхто не постраждав.
Керівник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив про ракетний удар по місту 14 вересня. Згодом Вілкул повідомив, що ракети влучили по одному з об’єктів гідротехнічної інфраструктури міста.
Російські ракети поцілили по передмістю Запоріжжя – голова ОВА
Російські ракети влучили у передмістя Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух 14 вересня.
«Ворог поцілив двома ракетами у передмістя обласного центру. За попередньою інформацією, постраждалих немає», – заявив він.
За словами Старуха, саме ці прильоти спричинили звуки вибухів, які чули в місті.
Читайте також: Росія може використати «спостерігачів»-громадян ЄС на псевдореферендумах на Запоріжжі – РНБО
Раніше голова військової адміністрації Кривого Рогу, що на Дніпропетровщині, Олександр Вілкул повідомив про ракетний удар по місту. Згодом він заявив, що по Кривому Рогу знову випустили ракети.
Міноборони уточнило площу деокупованих територій Харківщини
За тиждень ЗСУ вдалося звільнити на Харківщині близько 8500 квадратних кілометрів територій. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Вона також додала, що йдеться про близько 388 населених пунктів та близько 150 тисяч людей, яких ЗСУ вдалося визволити з-під окупації.
«Ми давно чекали цього успіху, але нам ще воювати і воювати. До повної перемоги нам звільняти ще дуже багато наших людей і наших земель. Нам потрібно ще чимало часу, сил і терпіння», – наголосила Маляр.
Безкоштовний роумінг для України: головне з промови фон дер Ляєн
Це подія, яка викликає шум у Брюсселі, але для тих, хто не пов’язаний із політикою ЄС, вона зазвичай навіть непомітна. Але цей рік може бути іншим, оскільки щорічна промова Президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн перед Європейським парламентом у Страсбурзі про стан ЄС охоплювала низку важливих і актуальних питань: Росія, війна в Україні, енергетична криза та довга зима попереду. Ось шість висновків про те, що все це означає.
Поки без нових санкцій проти Росії
З огляду на стрімку інфляцію, високі ціни на енергоносії та зростання невдоволення серед виборців, президентка Єврокомісії надіслала рішучий сигнал тим, хто, можливо, бавився з ідеєю, що настав час зменшити санкції ЄС проти Росії: «Я хочу дати зрозуміти, що санкції залишаються. Настав час для нас, щоб продемонструвати рішучість, а не умиротворення».
Але також було зрозуміло, що про нові заходи проти Кремля не йдеться. Після семи пакетів санкцій ЄС, узгоджених після численних суперечок між державами-членами ЄС після початку війни в лютому, здається, що в Брюсселі залишилося небагато бажання та єдності перед тим, що багато хто очікує як довгу і політично люту зиму. Запропонованим санкціям щодо решти надходжень російської нафти та газу до ЄС, а також проти атомної промисловості Росії, можливо, доведеться просто почекати – якщо вони взагалі будуть.
Чого чекати після «кращого, ніж очікувалося», контрнаступу України
Коли у звільненій 8 вересня Балаклії українські військові зірвали з білборда плакат із російським прапором, то під ним несподівано виявили вірш Тараса Шевченка.
«Борітеся – поборете!» – таким був один із рядків з його відомої поеми «Кавказ», написаної понад 150 років тому про національно-визвольну боротьбу проти Російської імперії.
Фраза, яка була одним із головних гасел Революції гідності, а останніми місяцями стала популярним гаслом відсічі Україною широкомасштабної російської агресії, відображає настрої українців, які зараз у захопленні від прориву українським підрозділами російської лінії оборони на Харківщині, звільнення з-під окупації 8, 5 тисяч квадратних кілометрів території, а на деяких ділянках – виходу на межу державного кордону України.
Зруйноване, але вільне: місто Ізюм після визволення із російської окупації (фотогалерея)
Втрату контролю над містом Ізюм, що на річці Сіверський Донець у Харківській області, вважають найбільшою поразкою Росії у війні проти України з часу весняного звільнення Збройними силами України Київської області. У Міністерстві оборони РФ втрату захоплених територій на Харківщині назвали «перегрупуванням». Однак експерти Американського Інституту вивчення війни (ISW) стверджують, що відступ російської армії був швидше поспішною втечею, а не організованим відходом. Також там вважають, що відновлення контролю над Ізюмом, серед іншого, знімає загрозу російського наступу на Донецьку область з північного заходу.
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що наступ українських військових на сході пройшов набагато «краще, ніж очікувалося». При цьому, як повідомив депутат Ізюмської міськради Максим Стрельніков, «більшість колаборантів та зрадників», які були у місті під час російської окупації, змогли завчасно виїхати з Ізюма, але сама російська армія, відступаючи, залишила чимало військових трофеїв для українських військових.
Після звільнення територій Харківської області українські правоохоронці почали фіксацію воєнних злочинів, учинених військами РФ за період перебування міста під їхнім контролем. За даними Максима Стрельнікова, за час окупації Ізюма російськими військами загинула щонайменше тисяча цивільних жителів. Зараз у місті складна гуманітарна ситуація: в Ізюмі немає води, газу та світла. Крім того, за словами Стрельнікова, є проблеми із продовольчими товарами, засобами гігієни та медициною – медичні заклади зруйновані, а аптеки – розграбовані.
У звільнений Ізюм приїхав президент України Зеленський, щоб подякувати ЗСУ і вшанувати пам'ять загиблих.
Наразі у деокупованому місті тривають «стабілізаційні заходи». Фотокореспонденти побували у звільненому Ізюмі та зафіксували руйнування, завдані російською армією та окупацією.
У Балаклії на російській розтяжці підірвався енергетик – міська рада
Майстер служби ліній Куп’янського високовольтного РЕМ Олександр Стрілець загинув у Балаклії на Харківщині, відновлюючи критичну інфраструктуру міста, повідомила мерія.
За даними міської ради, енергетик підірвався на розтяжці, яку, відступаючи, залишили російські військові.
«Вчора під час виконання своїх службових обов’язків, відновлюючи критичну інфраструктуру нашого міста, загинув Стрілець Олександр Михайлович – майстер служби ліній Куп’янського високовольтного РЕМ. Він підірвався на розтяжці, яка була залишена ворогом. Він заплатив найдорожчу ціну, виконуючи свою роботу, рятуючи інших людей», – йдеться в повідомленні.
Днями у результаті контрнаступу ЗСУ Балаклію і низку інших населених пунктів Харківщини було звільнено від російських окупантів.
Після цього в поліції повідомили, що в місті виявили організовану російськими військами катівню, де утримували в полоні щонайменше 40 людей.
Пєсков побачив у анонсованих безпекових гарантіях для України «вступ до НАТО»
Речник президента Росії Дмитро Пєсков відреагував на презентовані у Києві рекомендації щодо майбутніх безпекових гарантій для України.
«Ніхто не приховує, що цей документ вони мають на увазі до вступу України до НАТО, тобто орієнтир на членство в НАТО залишається. Отже, залишається головна загроза для нашої країни, і залишається (навіть набуває великої актуальності) одна з причин, яка і зробила необхідною проведення спеціальної військової операції (так у Росії офіційно називають війну проти України – ред.)», – зазначив Пєсков, якого цитують російські ЗМІ.
Наприкінці квітня під час «Стамбульського раунду» переговорів між Україною і Росією українська делегація озвучила своє бачення нової системи гарантій безпеки для України, заявивши, що вона буде схожа на 5-у статтю НАТО і буде вибудувана так, щоб «не повторилася помилка Будапештського меморандуму».
13 вересня Міжнародна робоча група з питань безпекових гарантій для України презентувала президенту Володимиру Зеленському рекомендації щодо майбутнього документу, який, як очікується, матиме назву «Київський безпековий договір» (Kyiv Security Compact)
На думку Зеленського, майбутній договір повинні підписали «лідери найпотужніших держав» (насамперед ті, які «продемонстрували потужну підтримку України після початку повномасштабної війни з Росією»).