Час, який кияни проводять без світла, скорочується – гендиректор YASNO
Час, який кияни проводять без світла, скорочується, повідломив у фейсбуці гендиректор компанії YASNO Сергій Коваленко.
«У понеділок кияни у середньому відключалися на 9 годин, а вчора – менше ніж на 7 годин на добу. Сьогодні і самі обмеження були меншими – 545 МВт. Протягом дня відключалося 953 тисячі клієнтів, на 5 тис менше, ніж учора. Але поки що ми все одно в режимі екстрених відключень. Стабілізаційні графіки не діють, але ми на них орієнтуємося і до них наближаємося», – повідомив Коваленко.
Він також пояснив, що об’єкти критичної інфраструктури заживляють першочергово, але разом з ними до ліній можуть бути підключені звичайні житлові будинки.
«Якщо їх можна переключити на іншу лінію, яка вимикається, то енергетики їх перемикають. Це нешвидкий процес, однак з хорошим прогресом: раніше на столицю таких будинків було 2000, зараз – 745. Але є будинки, які не можна перепідключити на іншу лінію, щоб вимикати разом з усім містом. Проте і по них очікується адміністративне рішення – ручне відключення, яке мають робити ЖЕК/ОСББ чи керуючі компанії. Подивимося, наскільки це буде робоча схема», – розповів гендиректор YASNO.
Раніше сьогодні у коментарі Радіо Свобода голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що за умови відсутності масованих обстрілів полегшення у подачі електроенергії може відбутися вже у ці вихідні.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях.
У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася в Києві.
Через два тижні після атаки морських дронів на кораблі Чорноморського флоту Росії в акваторії Севастополя російська влада міста оголосила про початок розробки подібних апаратів. За місяць – розпочали обговорення та консультації. Як зазначають експерти, в існуючому правовому полі Росії рішення завдання може зайняти чотири-п’ять років.
Німеччина: Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу
Парламент Німеччини на засіданні 30 листопада проголосував за резолюцію, якою визнав Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом.
Як повідомила пресслужба Бундестагу, законодавці ухвалили резолюцію «Голодомор в Україні: пам’ятати – шанувати – застерегти» більшістю голосів.
У резолюції сказано, що Голодомор є «злочином проти людяності», за який «відповідальне політичне керівництво Радянського Союзу під керівництвом Йосипа Сталіна».
Резолюцію внесли до Бундестагу три партії владної коаліції і головний опозиційний блок.
Голосування 30 листопада відбулося після дебатів за участю посла України в Німеччині. Резолюцію ухвалили через кілька днів після того, як в Україні відзначили 90-ту річницю початку Голодомору.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала його 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.
93% українців погоджуються із твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу, свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».
НАТО може інвестувати у виробництво боєприпасів радянського зразка – Блінкен
НАТО розглядає можливість інвестицій у виробництво систем озброєнь радянської доби, які використовує українська армія. Про це 30 листопада повідомляє CNN із посиланням на держсекретаря США Ентоні Блінкена.
«Ми розглядаємо всі варіанти, щоб забезпечити українців тим, що їм потрібне і що для них буде ефективним. Це стосується й систем озброєнь радянської доби, які перебувають у ЗСУ десятиліттями, та, наприклад, забезпечення боєприпасами для цих систем. У деяких випадках це може вимагати виробництва чогось, що не виробляється вже деякий час», – сказав очільник зовнішньополітичного відомства США.
26 листопада видання The New York Times повідомило, що країни-члени НАТО обговорюють можливість інвестицій у старі заводи в Чехії, Словаччині та Болгарії, щоб відновити виробництво снарядів для українських артилерійських систем радянського зразка.
У війні Росії з Україною використовується велика кількість артилерійських снарядів. Як розповів The New York Times неназваний представник НАТО, влітку на Донбасі ЗСУ щодня використовували шість-сім тисяч снарядів, російська армія – 40-50 тисяч. Для порівняння: під час війни в Афганістані США та їхні союзники з НАТО випускали близько 300 снарядів на день, а зараз у США за місяць випускається 15 тисяч снарядів.
На Харківщині повідомили про підозру жінці, яка розірвала та кинула на землю прапор України
Дергачівська окружна прокуратура 30 листопада повідомила про підозру у скоєнні злочину за статтею «наруга над державними символами» жительці Харківщини, яка зірвала зі стіни, розірвала та викинула на землю прапор України, повідомила пресслужба поліції Харківської області.
Повідомляється, що інцидент стався ще 15 листопада у селищі Вільшани Харківського району. 34-річна місцева мешканка зірвала державний символ, який був встановлений на стіні будівлі Вільшанського старостату, розірвала його та викинула на землю.
Санкція статті, яку інкримінують жінці, передбачає до трьох років позбавлення волі.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області.
Велика Британія запровадила санкції проти ще 22 росіян. Це реакція на мобілізацію в Росії
Велика Британія 30 листопада оголосила про новий раунд санкцій проти російських чиновників через війну в Україні. Метою є ті з них, хто причетний до недавніх мобілізаційних заходів і вербування «злочинних найманців», повідомляє агенція France-Presse.
Серед 22 осіб, яких стосуються санкції, є віцепрем’єр-міністр Росії Денис Мантуров, який відповідає за виробництво зброї та оснащення нових мобілізованих.
Також у списку 10 губернаторів і регіональних керівників у таких регіонах, як Дагестан, Інгушетія та Калмикія, звідки, як зазначається, було набрано «значну кількість» мобілізованих.
У липні Велика Британія наклала санкції на 29 регіональних губернаторів за їхню роль у наданні фінансової підтримки російським окупаційним адміністраціям в анексованих частинах України.
Серед нових осіб у санкційному списку – голова пенітенціарної служби Росії Аркадій Гостєв. Він опинився в переліку за «підтримку вербування в’язнів» до так званої «приватної військової компанії Вагнера».
Західні офіційні особи та російські правозахисні групи звинувачують керівника цього угруповання, близького до Кремля бізнесмена Євгена Пригожина в тому, що він особисто брав участь у вербуванні російських вʼязнів для відправлення в Україну.
Президент Росії Володимир Путін 21 вересня оголосив про часткову мобілізацію сотень тисяч резервістів для відправки в Україну.
Нові рішення збільшують число фізичних осіб у санкційному списку Лондона до 1200, також понад 120 організацій покарані у відповідь на російське вторгнення в Україну.
Міненерго доручило провести позапланові перевірки дотримання графіків відключення електроенергії
Державна інспекція енергетичного нагляду провела моніторинг коректності застосування графіків відключень, дотримання операторами систем розподілу їх термінів і тривалості, повідомляє Міністерство енергетики.
«За результатами моніторингу, для посилення контролю за складанням та виконанням графіків погодинних відключень Міненерго видало наказ, згідно з яким Держенергонагляд протягом періоду воєнного стану здійснюватиме позапланові перевірки на об’єктах енергетики. До перевірок будуть залучені представники НКРЕКП, СБУ, а також НЕК «Укренерго», – йдеться в повідомленні.
Окрім графіків відключення, перевіркам підлягатиме технічний стан елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, зазначили у відомстві.
Також представники Держенергонагляду чергуватимуть на диспетчерських пунктах операторів передачі і розподілу електроенергії в ранкові та вечірні пікові години для контролю за дотриманням графіків відключення.
За умови відсутності масованих обстрілів полегшення у подачі електроенергії може відбутися вже у ці вихідні, заявив у коментарі Радіо Свобода голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням.
«Схеми» (Радіо Свобода) опублікували перехоплену правоохоронцями розмову російського військовослужбовця, в якій він розповідає про ймовірне вбивство високопоставленим армійцем – керівником його підрозділу цивільної жительки Харківської області. Журналісти ідентифікували армійця та його бригаду, яка після успішного контрнаступу українських сил відступала з Ізюмсько-Куп’янського напрямку.
Ним виявився 34-річний Олег Гасілін, який служить у 27-ій окремій мотострілецькій бригаді ЗС РФ, командувачем якої офіційно значиться полковник Сергій Сафонов. Про це йдеться у розслідуванні «Схем».
Від джерел в одному з розвідувальних органів України «Схеми» отримали запис розмови російського військовослужбовця, ймовірно, з товаришем по службі, датовану 30 вересня, та номер телефону, який дав змогу ідентифікувати цього армійця і визначити його підрозділ, який, з його слів, поспіхом залишав Харківщину після успішного контрнаступу ЗСУ.
Як встановили журналісти, це – 34-річний Олег Гасілін, з 27-ої окремої мотострілецької бригади. Вона дислокується у селищі Мосрентген Новомосковського округу Москви, звідки дружина військовослужбовця публікує їхні фото. Він – професійний військовий, закінчував академію військ протиповітряної оборони.
«Як французи ми просто у 12-му році, гнали нас поганою палицею. Найголовніше – комбриг не сказав, що передбачався ось цей захід по відступу, він не сказав, куди йдемо, де збираємось... Виходить, наступного дня він доповів до армії, що зенітники з***лись, про втрати взагалі ані слова не сказав, хоча знав. Зв’язківців всю апаратуру спалили, зв’язку з бригадою немає. З піхотою теж нічого незрозуміло, один батальйон начебто вийшов, другий батальйон знайти не можуть», – згадував військовий.
Телефоном Олег Гасілін розповів не лише про те, як вони залишали Харківську область з численними втратами серед особового складу та кинутою технікою, але й зізнався у тому, що його колеги по службі чинили розправу над цивільними. Сам Гасілін не бачив, але знає про це зі слів іншого військового.
«Начебто він був напідпитку, це було ввечері 25-го, за ним приїхав із 96-ої командир батальйону з групою, евакуювати його. І вони виходили, на них вийшов чоловік у віці та жінка у віці. Чоловіка застрелив цей командир батальйону з 96-ої, а він, цей поганий чоловік, наш головний, жінку ножем зарізав» – розповів Гасілін.
Зі слів військового виходить, що командир 27-ої бригади, в якій він служить – міг вбити літнього чоловіка, а командир батальйону 96-ої розвідувальної бригади Західного військового округу – жінку похилого віку, йдеться у розслідуванні «Схем».
Ці двоє українців, зазначав у розмові Гасілін, не були військовими. Встановити їхні особи наразі журналістам не вдалося.
Нині офіційно командувачем 27-ої мотострілецької бригади РФ значиться полковник Сергій Сафонов.
Журналісти також зателефонували Олегу Гасіліну, співставивши його голос із голосом з перехопленої правоохоронцями розмови. Вони виявилися ідентичними. Військовослужбовець не захотів телефоном розповідати обставини того, що сталося: «Гадки не маю. Хочете поговорити – приїжджайте, поговоримо».
Більше подробиць Гасілін журналістам не розповів. На прохання редакції з ним додатково зв’язався український активіст, який побажав залишитись невідомим та передав журналістам запис розмови, в якій ще раз запитав військовослужбовця про ймовірне вбивство мирних жителів на Харківщині.
Він повідомив, що про скоєне було «відомо усім»: «Два командири при виході скоїли це діяння». На запитання, чи міг полковник вчинити інакше, відповів: «Ну, чесно, стосовно жінки, я думаю, звичайно».
Як стало відомо «Схемам» з аудіоперехоплення, яке є в розпорядженні редакції, в Росії, схоже, розслідують ймовірну причетність Сергія Сафонова до вбивства цивільної жительки Харківщини. Гасілін повідомив, що вже «спілкувався» з російським слідчим: «У шпиталі коли був – спілкувався. Ну, я про це знаю зі слів товаришів по службі, на той момент мене вже там не було, я був у шпиталі».
«Схеми» спробували зв’язатися із Сергієм Сафоновим, але всі його наявні телефони вимкнені.
Російська служба Радіо Свобода звернулася в соцмережах до кількох друзів Сафонова та його колишніх товаришів по службі. Журналісти запитали, чи відомо їм про розслідування, ніхто з них не висловив подиву і не спробував заперечити сам факт розслідування: один із друзів порадив звернутися за деталями до Міністерства оборони Росії, другий – поставив зустрічне запитання про те, що журналістам відомо про цю справу.
Мати Сергія Сафонова прочитала питання журналістів у соцмережі «Однокласники», але не відповіла на них і, зрештою, закрила профіль. Дружина полковника відповіла на дзвінок, але почувши, що питання стосується її чоловіка, поклала слухавку. У Головному військовому слідчому управлінні СК РФ та у Головній військовій прокуратурі не відповіли на запити Радіо Свобода з проханням підтвердити або спростувати розслідування щодо Сафонова.
Більше про особу Сергія Сафонова читайте у матеріалі за посиланням.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області.
Наприкінці жовтня МВС України повідомило, що правоохоронці на той час зафіксували майже 40 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військовими на території України, зокрема і злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
Станом на 27 листопада Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 6 655 випадків загибелі і 10 368 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
Суд у Росії увʼязнив на 17 років кримського активіста Марлена Мустафаєва
Південний окружний військовий суд у російському місті Ростов-на-Дону засудив кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва до 17 років колонії за звинуваченням в приетності до діяльності в анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Про це повідомило 30 листопада громадське обʼєднання «Кримська солідарність». Перші три роки терміну Мустафаєв має відбувати у вʼязниці.
Як повідомляє The Insider, Мустафаєв перебував під арештом із лютого 2022 року. Разом із ним були заарештовані ще кілька кримських татар. За версією слідства, Мустафаєв був організатором осередку «Хізб ут-Тахрір» у Білогірську.
Після анексії Криму Росією Мустафаєв брав участь у політичних акціях та допомагав політвʼязням. У «Кримській солідарності» вважають, що саме ця діяльність спричинила його кримінальне переслідування.
Після анексії Криму російські суди засудили десятки жителів півострова, переважно кримських татар, за звинуваченням у причетності до діяльності «Хізб ут-Тахрір». Російські правозахисники визнають їх політвʼязнями, стверджуючи, що ця організація не заборонена владою України, а також, що вона не використовує терористичні методи. Крім того, деякі із засуджених, як вони самі стверджують, не належали до «Хізб ут-Тахрір», а займалися правозахисною діяльністю чи були активістами інших організацій.
Як добровольці масово ховали мирних містян і хто саме з військових РФ вбивав в Ізюмі?
Пів року російської окупації Ізюму – це масові розстріли та тортури армією Росії, безвинні жертви та колабораціонізм. «Схеми» продовжують розповідати історії з деокупованої Харківщини.
Журналісти поспілкувались з місцевими жителями-добровольцями, які збирали по місту тіла загиблих та ховали їх в Ізюмському лісі. Серед похованих – як військові ЗСУ, так і цивільні. На тілах деяких – сліди катування.
Хто причетний до цих масових вбивств, тортур та розстрілів?
«Схеми» з’ясували, які з бригад армії РФ дислокувалися в Ізюмі, який виступав своєрідним воєнним хабом для підрозділів РФ – в якому вони або постійно перебували, або змінювали один одного, або проходили далі територією Харківської області. Також журналісти отримали від одного з розвідувальних органів ексклюзивні «плівки» розмов російських військових, на яких армійці обговорюють вбивство мирних жителів на Харківщині та хто саме їх скоїв.
NYT: Зеленський запросив Маска в Україну
Президент України Володимир Зеленський 30 листопада запросив американського мільярдера Ілона Маска відвідати Україну, щоб побачити збитки, завдані країні російськими військами, повідомляє видання The New York Times.
Такий візит міг би допомогти бізнесменові зрозуміти ситуацію, перш ніж робити заяви про неї, сказав Зеленський через відеозв’язок із The New York Times DealBook Summit.
«Якщо ви хочете зрозуміти, що тут зробила Росія, приїжджайте в Україну, і ви побачите це на власні очі. Після цього ви скажете нам, як закінчити цю війну, хто її почав, і коли ми можемо її закінчити», – цитує Зеленського видання.
На початку жовтня американський мільярдер, засновник компанії SpaceX Ілон Маск у твітері написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Росії треба віддати Крим. При чому, за його словами, «Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)».
Ця заява викликала осуд українського суспільства. Після критики та реакції президента Володимира Зеленського Маск заявив, що і далі підтримує Україну, але виступає проти «масштабної ескалації» у війні Росії проти України.
У лютому Ілон Маск безкоштовно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військових.
У вересні компанія Маска SpaceX заявила, що не може продовжити фінансування роботи терміналів і звернулася до оборонного відомства США з проханням узяти на себе ці витрати. Невдовзі після цього власник SpaceX Ілон Маск сказав, що Starlink продовжать роботу в Україні незалежно від того, чи Пентагон платитиме за це.
В «Укренерго» розповіли, коли може настати полегшення з забезпеченням електроенергією
За умови відсутності масованих обстрілів полегшення у подачі електроенергії може відбутися вже у ці вихідні, заявив у коментарі Радіо Свобода голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
«Через те, що наразі в Україні недостатньо генеруючих потужностей, наразі споживачам доступно на 27 відсотків менше електроенергії, ніж вони би мали споживати в нинішній момент. Але, я думаю, що без обстрілів уже на вихідних ми відчуємо полегшення, тому що на вихідних люди споживають менше», – пояснив він.
Кудрицький також наголосив, що «Укренерго» не відключає від світла конкретні будинки чи підприємства.
«Ми не бачимо кінцевих споживачів. Наша функція – в іншому: врятувати енергосистему в цілому», – зазначив він і наголосив, що таких ударів по енергосистемі, які наразі відбуваються в Україні, «ще не відчувала жодна країна в історії».
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет, більшість з них знищили сили ППО.
У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася в Києві.
Поліція розповіла, скільки тіл убитих цивільних і військових ексгумувала на деокупованій Харківщині
Після деокупації Харківщини поліція вже ексгумувала тіла 889 загиблих під час російської окупації, розповів у коментарі Радіо Свобода начальник Слідчого управління Головного управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.
«Це 695 тіл цивільних (із них 260 тіл жінок, 370 чоловіків, 24 дитини і близько 30 ще невстановлених осіб). Ми також ексгумуємо військовослужбовців ЗСУ та військовослужбовців окупанта... Ми встановлюємо, хто ці люди, за яких обставин вони загинули», – зазначив він.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області.
Після того правоохоронці почали виявляти на звільнених територіях місця масових поховань.
Кубраков може стати віцепремʼєром, він іде з посади міністра інфраструктури – Железняк
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков піде зі своєї нинішньої посади, щоб стати віцепремʼєр-міністром, відповідальним за інфраструктуру та регіональний розвиток, повідомив 30 листопада депутат Верховної Ради Ярослав Железняк.
«Спочатку треба проголосувати за звільнення. Потім у той самий день коаліція подасть постанови про призначення віцепрем’єр-міністром і об’єднання двох міністерств (інфраструктури та регіональної політики). Це відбудеться цього тижня», – написав Железняк у телеграмі.
Видання LIGA.net вказує, що його співрозмовник у керівництві владної фракції «Слуга народу» підтвердив цю інформацію.
Інформації про реєстрацію відповідних проєктів постанов на сайті парламенту наразі немає. Сам Олександр Кубраков у соціальних мережах про можливе нове призначення також не пише.
ДБР повідомило про підозру заступнику голови Держдуми Росії
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступникові голови Державної думи Росії Олександру Бабакову, який голосував за приєднання до Росії окупованих територій України.
«Слідчі ДБР встановили, що депутат і раніше підтримував у голосуваннях всі злочинні рішення, пов’язані з воєнними діями проти України та порушенням територіальної цілісності нашої держави. Результатом умисних дій російського депутата є численні людські жертви серед українських військовослужбовців та мирного населення, пошкодження і знищення об’єктів цивільної, критичної та військової інфраструктури в Україні», – йдеться в повідомленні.
Підозру Бабакову повідомлено за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також у ДБР повідомили, що вивчають матеріали щодо повідомлення про підозру іншим депутатам РФ, які ухвалюють рішення проти України.
Крім того, слідчі Бюро досліджують питання можливої причетності заступника голови Держдуми до діяльності групи компаній VS Energy, яка володіє об’єктами критичної інфраструктури на території України.
30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.
Депутати Державної думи Росії на позаплановому пленарному засіданні 3 жовтня ратифікували документи про анексію.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії російської влади. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
У одному із сіл деокупованої Херсонщини правоохоронці ексгумували тіла семи цивільних жителів, яких, за попередніми даними, російські військові спочатку розстріляли, а потім підірвали будинок із тілами. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«За попередньою інформацією, в будинку перебували працівники фірми, які охороняли поблизу села зрошувальні агрегати, а також неповнолітня дівчина. При поверхневому огляді тіл встановлено ознаки насильницької смерті. Деякі з них з ушкодженням черепів, ймовірно внаслідок кульових поранень. На зап’ястях у ще двох – виявлено мотузку», – зазначили в ОГП.
Наразі тіла усіх загиблих направлено для проведення комплексу експертиз.
14 листопада на деокупованій Херсонщині правоохоронці виявили тіла подружжя фермерів з ознаками насильницької смерті, які загинули під час окупації.
Суд у Росії залишив чинним заочний вирок Мустафі Джемілєву: 3 роки колонії і штраф
Четвертий касаційний суд загальної юрисдикції в російському Краснодарі 29 листопада залишив без зміни вирок російського суду в Криму щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, якого заочно засудили до трьох років позбавлення волі та штрафу. Про це повідомляє сайт російського суду.
«Результат стосовно особи: скарга (подання) без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без зміни», – йдеться на сайті суду.
Джемілєва судили за ст. 322 ч.3 («незаконний перетин кордону...»), ст. 222 ч. 1 («незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння зброї...»), ст. 224 («недбале зберігання вогнепальної зброї...») Кримінального кодексу Росії.
Захист Джемілєва вважає вирок незаконним, вимагає його скасувати та винести виправдальний вирок.
22 квітня Армянський міський суд, підконтрольний Росії, виніс заочний вирок щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Він був визнаний винним, але звільнений від покарання на нереабілітуючих підставах.
Російська прокуратура не погодилася з таким рішенням суду та вимагала призначити Джемілєву реальний термін.
Раніше російське звинувачення вимагало три роки колонії-поселення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за статтею про «незаконний перетин російського кордону».
Прокуратура АРК і Севастополя повідомила, що в український суд спрямовано 20 обвинувальних актів щодо російських суддів у Криму, які переслідували Мустафу Джемілєва.
У МЗС України вважають «фарсом» заочний вирок у Криму лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.
У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.
На засіданні суду в Криму 5 березня 2021 року стало відомо, що Джемілєву продовжили заборону на в'їзд до Криму на 15 років – до 5 березня 2034 року.
Кулеба розповів, що саме країни НАТО нададуть Україні для захисту та енергетики
Країни НАТО готові надати України зброю для захисту та енергетичне обладнання для відновлення інфраструктури, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 30 листопада в Бухаресті після зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств країн НАТО.
«Ідеться і про надання артилерії, і броньованих машин... Нові снаряди – це з такого найбільшого, що було озвучено, ну і ми не рахуємо там різні важливі, але дрібніші речі на кшталт патронів, гранат і всього іншого», – сказав Кулеба.
Окрема тема обговорень, за даними міністра, – це «максимальне пришвидшення» надання Україні систем протиповітряної оборони (ППО).
«Велика історія – це «Патріоти» (сучасна система ППО Patriot американського виробництва, яку Польща пропонує передати Україні з Німеччини – ред.), тут рішення поки що немає, але ми зацікавлені в отриманні тієї системи, яку німці запропонували Польщі, і цю тему я сьогодні обговорював з державним секретарем США, завтра буду обговорювати з міністром закордонних справ Німеччини», – відзначив Дмитро Кулеба.
Також, за словами українського міністра, партнери України провели «максимальну мобілізацію» ймовірної допомоги в енергетичній сфері – ідеться про постачання генераторів і трансформаторів для виживання цивільної інфраструктури на тлі російських ракетних ударів.
Як повідомляло Радіо Свобода, держсекретар США Ентоні Блінкен за підсумками зустрічі в Бухаресті також говорив про постачання Україні зброї та підтримку енергетичної інфраструктури. «Ми маємо робити обидві справи, і ми робимо їх», – сказав Блінкен.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Заява ЄС про втрати ЗСУ. У Пермі палає ТЕЦ. Замість Росії – Московія?
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що від початку війни Україна втратила 100 тисяч військових та 20 тисяч цивільних. Пізніше у ЄС уточнили, що озвучені втрати включають поранених та загиблих. Натомість президент України Володимир Зеленський спрогнозував, що до нового року Росія втратить тільки убитими 100 тисяч своїх солдатів. Чи відповідають дійсності дані ЄС про втрати України?
За добу у Росії сталося щонайменше три масштабні пожежі. У Пермі спалахнула найбільша теплоелектростанція міста – ТЕЦ-9. У Волгограді – склад пластикової продукції, а в Брянську – резервуари з нафтопродуктами. Що відомо про «хлопки» та з чим це пов’язано?
Постійний представник України в ООН закликав український уряд і парламент «повернути історичну назву» Росії і офіційно використовувати назву Московія. Чи підтримають цю ідею депутати та урядовці і що може стати на заваді?
А також про зміни у графіках відключень світла, ступінь пошкодження енергосистеми та чи варто українцям виїжджати на зиму з країни в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів глава «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Про це та інше говоримо у в програмі «Свобода LIVE». Прямий ефір – о 18:00 на @Радіо Свобода:
«Їх не можна купити в супермаркеті» – Кулеба про головну проблему з постачанням ППО
Систему протиповітряної оборони без заміни не може зняти з бойового чергування жодна країна, і саме через це затримується надання таких систем Україні, сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 30 листопада в Бухаресті після зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств країн НАТО.
«Проблема з ППО в тому, що їх не можна, умовно кажучи, купити в супермаркеті, або прийти на склад і сказати – оце, оце й оце забираєм. Вони всі розписані, в них у всіх є призначення, більшість із них уже охороняють якісь частки простору тих чи інших країн. Тому, якщо йдеться, наприклад, про те, щоби дістати якісь системи на кшталт Hawk (зняті з бойового чергування у США системи ППО, вони перебувають на зберіганні – ред.), переобладнати їх і трошки модернізувати, – це час. Бажання і готовність робити це є, але – це час», – вказав український міністр.
Кулеба також відзначив, що «окреме питання, де набагато більший є прогрес, – це ракети для систем ППО».
«При такій кількості російських атак нам потрібно дуже багато ракет. Тому все це в роботі, й була така дуже робоча атмосфера – говорили про конкретні системи, про конкретну кількість ракет – хто, де, коли. Трохи на перший погляд виглядає як технічна дискусія для міністрів, але для нас немає технічної дискусії, коли йдеться про безпеку України та українців», – наголосив очільник зовнішньополітичного відомства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен 30 листопада в Бухаресті назвав «варварством» і «жорстоким поводженням» з боку президента Росії Володимира Путіна ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України. Держсекретар додав, що Сполучені Штати підтримують «необхідність справедливого і міцного миру» в Україні, але удари Москви показують, що вона не зацікавлена в досягненні цієї мети.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.