Російські війська на Луганщині використовують цивільних «в якості живого щита» – Генштаб
Російська армія завдала двох ракетних ударів по цивільній інфраструктурі Костянтинівки на Донеччині, а також 11 авіаударів по українських позиціях і 60 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по Херсону та позиціях ЗСУ, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 грудня.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів в районах Стельмахівки, Макіївки і Серебрянського лісництва Луганської області та Верхньокам’янського, Білогорівки, Соледара, Юр’ївки, Красногорівки, Мар’їнки, Новомихайлівки та Времівки Донецької області», – йдеться в зведенні.
Зафіксовані обстріли населених пунктів за дев’ятьма напрямками. Також командування застерігає, що зберігається загроза ударів російських ракет і дронів по об’єктах енергетичної системи та критичної інфраструктури на всій території України.
Тіло замбійця, який загинув на війні в Україні, повернули додому
Тіло 23-річного замбійського студента, який загинув під час бойових дій на боці російської армії на війні в Україні, повернули додому, повідомляє агенція Associated Press.
Тіло Лемехані Натана Ньіренди прибуло до аеропорту Лусаки в неділю.
У Міністерстві закордонних справ Замбії заявили, що були проведені тести ДНК для підтвердження особи Ньіренди, його сім’ї виплатять російську компенсацію.
У МЗС запевнили, що Замбія працюватиме над тим, аби із замбійцями, які навчаються в Росії, більше нічого подібного не сталося.
Як передає Associated Press, рідні загиблого повідомили, що з понеділка також запланована судово-медична експертиза тіла. Після неї сім’я вирішуватиме питання з похованням хлопця.
У середині листопада МЗС Замбії, країни у Південній Африці, попросило російську владу пояснити, яким чином засуджений у Росії громадянин Замбії опинився на війні в Україні, де згодом загинув.
23-річний студент Лемехані Натан Ньіренда вивчав проєктування ядерних установок у Московському інженерно-фізичному інституті. У квітні 2020 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі у Росії за підозрою у торгівлі наркотиками.
Влада Замбії повідомляла, що тіло хлопця з Ростова-на-Дону мали відправити на батьківщину.
Незабаром після оприлюднення цієї історії офіційний Київ закликав країни Африки вимагати від Росії припинити відправляти африканців на війну в Україну.
Зеленський анонсував розмову з Байденом
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в нього невдовзі має відбутися розмова із президентом США Джо Байденом.
«Сьогодні пізніше запланована розмова з президентом Сполучених Штатів Байденом. Подробиці й результати – після завершення розмови», – сказав Зеленський у відеозверенні.
Він зауважив, що мав сьогодні раніше бесіди із президентами Франції та Туреччини, які оцінив, як змістовні та конкретні.
Востаннє Володимир Зеленський мав телефонну розмову з Джо Байденом 10 жовтня.
Ще декілька представників УПЦ (МП) потрапили під санкції – ОПУ
Президент Володимир Зеленський ввів указом у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно ще сімох представників УПЦ (МП).
Як йдеться на сайті Офісу президента, указ набирає чинності з дня його опублікування.
У додатку до указу зазначено, що під санкції потрапляють митрополит Запорізький і Мелітопольський Андрій Коваленко, митрополит Луганський і Алчевський Василь Поворознюк, настоятель Мелітопольського Свято-Савинського чоловічого монастиря Олександр Прокопенко, настоятель Свято-Успенського кафедрального собору Херсона Олександр Федоров, митрополит Бориспільський і Броварський Іван Паканич (Антоній), митрополит Чернівецький і Буковинський Валентин Єгоренко (Мелетій) та архієпископ Костянтинівський Віктор Шинкарьов (Паїсій).
2 грудня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 1 грудня про санкції щодо афілійованих з центрами впливу в Росії релігійних організацій.
3 грудня СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
Останніми тижнями СБУ проводить на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні обшуки. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявляли «велику кількість антиукраїнських матеріалів», а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
В УПЦ (МП) раніше закликали «не розпалювати внутрішню війну», а звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
Для херсонців створили онлайн-мапу укриттів і «Пунктів незламності» – Мінреінтеграції
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило про створення електронної мапи бомбосховищ для жителів Херсона. Знайти найближче з них можна за посиланням.
«Також там вказані адреси «Пунктів незламності», розгорнутих на Херсонщині. Це спеціально облаштовані місця, до яких можна прийти зігрітися, підзарядити свої гаджети та скористатися інтернетом», – зазначили у відомстві.
У Мінреінтеграції просять херсонців заздалегідь визначити розташовані найближче до житла сховища та під час небезпеки прямувати туди.
Після деокупації Херсона російські війська фактично щоденно обстрілюють місто. Попри це, за даними влади, зі світлом майже 90% міста.
Атаки чи диверсії? Вибухи і пожежі охоплюють російські військові об'єкти (інтерактивна карта)
Радіо Свобода склало хронологію вибухів та пожеж, а можливо і диверсій, на військових об'єктах Російської Федерації, а також створило інтерактивну карту, яка показує їхнє розташування та віддаленість від кордону з Україною.
Якщо ці інциденти справді відбулися внаслідок дій українськи військових, то що це означає для перспектив російсько-української війни? Як це коментують аналітики? І чи відбувається те, про що писали на початку вересня у своїй статті Залужний і Забродський? Читайте і дивіться за лінком
«Окупанти менш ніж за 5 км від центру»: як рятують людей у Бахмуті (відео)
Cитуація у Бахмуті скрутна, менш ніж 5 кілометрів відділяє окупантів від центру міста. Тут лишаються близько 10 тисяч жителів. Вони відчувають гостру потребу в ліках, харчах і теплих речах. Рятувальники допомагають людям виживати, зокрема, швидко евакуюють поранених на автомобілях.
Теплий одяг і ковдри доправили до Бахмуту волонтери із Костянтинівки, Шотландії та Нової Зеландії. Як розповіла волонтерка Ольга Данілова, гуманітарний вантаж для людей похилого віку та родин із дітьми зібрали учасники ГО OSAHELP.
А ще волонтерам довелося вмовляти місцевих жителів виїхати. Цього дня на виїзд ніхто не зголосився. Однак вже увечері стало відомо, що люди передумали: наступною поїздкою семеро жителів таки вирішили евакуюватися з-під обстрілів російських військ (дехто – разом із хатніми тваринами).
Як повідомили Радіо Свобода у ДСНС, ситуація у місті скрутна, менш ніж 5 кілометрів відділяє окупантів від центру Бахмуту. Тут лишаються близько 10 тисяч жителів. Вони відчувають гостру потребу в ліках, харчах і теплих речах. Рятувальники допомагають людям виживати, зокрема, швидко евакуюють поранених на автомобілях. Відео про це за лінком
«Ми маємо створити міжнародний трибунал та притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності», – заявила у своїй промові на врученні Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук, голова українського «Центру громадянських свобод». Текст її виступу та фотографії з події за лінком
Чому українській армії треба ще більше артилерії та боєприпасів?
Ось уже понад пів року українська армія для оборони та звільнення окупованої Росією землі використовує артилерію західного зразка. Все починалося зі 155-міліметрових американських гаубиць, але на цей момент партнери України передали понад десяток систем у різних калібрах.
Які результати їхнього використання на полі бою? З якими проблемами стикається зараз українська артилерія? І що буде із радянським калібром? Читайте і дивіться за лінком
Армія РФ продовжує спроби прориву оборони ЗСУ на Бахмутському та Авдіївському напрямках – Генштаб
На Бахмутському та Авдіївському напрямках війська РФ продовжують здійснювати спроби прориву оборони українських військ, повідомляє ввечері неділі Генштаб Збройних сил України.
«Вогневого впливу з танків та артилерії зазнали райони двадцяти шести населених пунктів. Серед них – Верхньокам’янське, Васюківка, Соледар, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Авдіївка, Опитне, Красногорівка та Мар’їнка Донецької області. Також окупанти завдали авіаудару поблизу Кліщіївки», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українська авіація протягом поточної доби завдала 5 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії в той же час уразили 7 пунктів управління, 10 районів зосередження особового складу, район зосередження артилерії та склад боєприпасів противника», – йдеться в повідомленні.
Коментарів російської сторони в умовах війни отримати неможливо.
Триває двісті дев’яносто перша доба російського широкомасштабного вторгнення.
У Бахмуті війська РФ обстріляли автомобіль рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу
У результаті російського обстрілу Бахмута пошкоджено автомобіль рятувальників, яким доставляли гуманітарну допомогу жителям міста.
«Сьогодні росіяни поцілили в рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу людям, що залишаються у пошматованому бойовими діями Бахмуті. На щастя, ніхто не постраждав», – повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, уражено автомобіль 47-ї пожежно-рятувальної частини – є тріщини лобового скла, вибите заднє вікно, посічений задній бампер та задня частина авто.
«Цією автівкою рятувальники розвозили гуманітарну допомогу та воду, зокрема до будинку, куди в ніч на 11 грудня поцілили росіяни. Мешканці багатоповерхівки допомагали рятувальникам гасити пожежу, що сталася внаслідок обстрілу, своєю водою, тому для співробітників ДСНС важливо було повернути людям дорогоцінні запаси», – розповіли у ДСНС.
Жорсткі бої навколо Бахмута тривають з серпня. За даними Генштабу ЗСУ, на Бахмутському та Авдіївському напрямках російські війська продовжують спроби наступальних дій.
«Міцніші за сталь». У Львові відкрили фотовиставку, присвячену загиблим захисникам Маріуполя
У Львові 11 грудня в приміщенні Порохової вежі відкрили фотовиставку «Міцніші за сталь», яка присвячена загиблим захисникам Маріуполя. Як передає кореспондент Радіо Свобода, на виставці представлені 177 фотографій бійців полку «Азов», а також коротка інформація про них.
«Тут лише фотографії частини загиблих бійців у Маріуполі. Можливо, менше половини. Ми ці світлини зібрали разом із батьками полеглих. Важливо зберегти пам’ять про хлопців, розповідати про них. Невідомо, скільки загалом загинуло азовців, захищаючи Маріуполь. Багато батьків проживають на окупованій території, зрозуміло, що фотографій синів не надали, бо це небезпечно. Ми, мабуть, поховали 15% бійців, чиї тіла були передані Росією, яких ідентифікували. Ще більшість тіл не є ідентифіковані», ‒ каже Віталія Лучечко, сестра загиблого бійця полку «Азов» Юрія Лучечко (позивний «Юрєц»), який загинув 9 квітня 2022 року.
Фотовиставку організували рідні загиблих військовослужбовців. Багато з них прийшли на відкриття, як і побратими їхніх синів і доньок.
«Мій син загинув 20 квітня на контрольно-пропускному пункті, потрапив під обстріл. Він був військовим медиком, це був його вибір іти служити і рятувати військових. Синові було 28 років, але я досі його не поховала. Тіло залишається десь в Маріуполі, але де, я не знаю», ‒ говорить Віра, мама медика Івана Штокала.
Нині у російському полоні можуть перебувати близько 700 бійців полку «Азов», родичі військових не виключають, що ця цифра може бути більшою.
Фотовиставка триватиме до 21 грудня. Деякі світлини з виставки можна побачити тут
«Перетворилась на військову базу». Як Росія використовує Арабатську стрілку на Херсонщині?
Чи з'являться «нові населені пункти» у Генічеському районі Херсонської області? Як російські окупаційні сили намагаються закріпитися в цьому регіоні? Що відбувається на Арабатській Стрілці та як її використовують російські військові?
Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за лінком
Після відступу з Херсона аеродром у Джанкої став головним логістичним хабом армії РФ
Військовий аеродром біля міста Джанкой в окупованому Росією Криму став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів. Про це повідомляють журналісти проєктів Радіо Свобода – Крим.Реалії та «Схеми» – з посиланням на супутникові знімки Planet Labs та коментарі експертів з цього приводу.
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк каже, що це сталося після того, як лінія фронту сформувалась по руслу Дніпра.
«Дуже ефективним, своєчасним і взагалі корисним для подальших наших дій на Херсонщині було б ураження аеродрому Джанкой. Вивести цей аеродром наглухо, надовго – це буде дуже хорошим кроком з точки зору ускладнення проблеми з логістикою для південного угруповання противника», – каже експерт.
На супутникових знімках Planet Labs за 31 листопада 2022 року можна побачити, що на аеродромі у Джанкої стоять понад пів сотні вертольотів – Ка 52, Мі 28, Мі 35, Мі 8 та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів і ППО. А також щонайменше три склади з боєприпасами.
Аналізуючи знімки від Planet Labs, журналісти помітили, що аеродром, крім вертольотів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25.
«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області і частково в Запорізькій області. Тому використання злітно-посадкової смуги саме цього об’єкту воно є досить інтенсивним на сьогоднішній день. За цим варто спостерігати», – пояснює Віктор Кевлюк.
Також на цьому аеродромі поблизу міста Джанкой на знімках Planet Labs був помічений транспортний літак Ан-26. Найімовірніше, ним перевозять військові вантажі, тому що це найближчий аеродром до лінії фронту, припускає Денис Томенчук, редактор авіаційного ресурсу Militaryaviation.
Одне з головних авіаугруповань російської армії розміщене також і на аеродромі в Гвардійському. Тут зосереджені штурмовики Су-25. Саме ці літаки Росія найчастіше використовує, щоб завдавати авіаудари по українських територіях.
«Це база їхнього місцевого змішаного авіаційного полку, в них ескадрилья Су-25 штурмовиків, інша ескадрилья Су-24 бомбардувальники. І тут ми бачимо стоянку, де розміщені штурмовики і кількість теж видно. Частина очевидно в польоті, бо знімок зроблений вдень. Тут очевидно частина боєкомплекту біля них знаходиться, і звідси вони вилітають теж на південь України для ведення бойових дій», – пояснює Денис Томенчук.
Загалом журналісти Крим.Реалії спільно з колегами з проєкту «Схеми» нарахували у Криму 10 діючих військових аеродромів і два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з паливно-мастильними матеріалами, які при вибуху лише посилюють руйнівний ефект.
Журналісти редакції Крим.Реалії разом з колегами з проєкту «Схеми» зібрали базу військових об'єктів в окупованому Криму. Мапу з точними координатами понад півтори сотні мілітарних місць редакція опублікує пізніше.
Омбудсмен відповів на критику своєї діяльності: «Результати є і вони – вагомі»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на критику своєї діяльності. В інтерв'ю Радіо Свобода він наголосив, що результати у його роботі є «і вони – вагомі».
«Один з результатів моєї діяльності і команди сьогодні – це якраз міжнародна. Бо до цього часу сюди не приїжджали керівники світових організацій, омбудсмени. Вони тут, вони з конкретними результатами. Вони після повернення спілкуються і вимагають конкретних дій від своїх урядів, своїх президентів, своїх парламентів. Я вважаю, що взагалі моя міжнародна діяльність – це одна з найбільших складових моєї діяльності. У мене 9 глобальних напрямків. А у деяких країнах це взагалі окремі омбудсмени», – зазначив Лубінець.
Наприкінці листопада очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру, Олександра Матвійчук зазначила, що робота Офісу уповноваженого з прав людини під час війни помітна у питаннях обміну військовополоненими, але «провисає з цілої низки тем».
Водночас, за її словами, громадським правозахисним організаціям наразі важко об’єктивно оцінити роботу уповноваженог
1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Дмитра Лубінця своїм нового Уповноваженого з прав людини. Тоді «за» проголосували 250 народних депутатів (більшість – представники «Слуги народу»).
20 жовтня, під час брифінгу на честь 100 днів на посаді омбудсмена, Дмитро Лубінець наголосив, що одна з основних його цілей – відновити довіру до інституту омбудсмена. Він також додав, що домагатиметься розуміння в суспільстві, що омбудсмен – дієвий інструмент моніторингу та захисту прав людини в Україні.
Зеленський обговорив із Макроном «формулу миру» та ситуацію в енергетиці
Президент України Володимир Зеленський обговорив з лідером Франції Еммануелем Макроном реалізацію української формули миру та ситуацію в енергетичній сфері України.
«Синхронізували позиції напередодні онлайн-саміту G7 та конференції з підтримки України в Парижі. Обговорили реалізацію нашої десятикрокової формули миру, співпрацю щодо оборони та енергетичної стабільності України», – написав голова української держави в телеграмі.
В свою чергу, Макрон пообіцяв підтримку Україні до визволення всіх територій.
«Україна зможе розраховувати на підтримку Франції стільки, скільки потрібно для повного відновлення свого суверенітету та територіальної цілісності», – йдеться у повідомленні лідера Франції в твітері.
Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що вимоги Росії щодо нібито «гарантій безпеки» є частиною великої російської інформаційної операції. «Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою», – йдеться в звіті ISW.
Росія висунула вимоги про «гарантії безпеки» за кілька місяців до лютневого повномасштабного вторгнення в Україну. Москва вимагала зокрема відмови від прийняття України та Грузії до НАТО й розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.
Країни НАТО назвали ці вимоги неприйнятними, заявивши про готовність обговорювати з Росією питання обмеження озброєнь, розміщення тих чи інших систем у прикордонних регіонах тощо.
Ердоган поспілкувався з Путіним: говорили про війну та зернову угоду
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 11 грудня провів телефонні переговори зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, повідомляє турецький канал TRT Haber.
«Обговорювалися регіональні питання, зокрема енергетика, турецько-російські відносини, зерновий коридор і боротьба з тероризмом», – йдеться в повідомленні.
За даними турецьких ЗМІ, сторони обговорили реалізацію зернової угоди, завдяки, якій здійснюється експорт українського продовольства, який блокувався через Росію.
Турецький президент висловив ініціативу, що в рамках «зернового коридору» можна почати працювати над експортом різних продуктів харчування, а поступово й інших товарів.
Крім того, Ердоган у розмові з Путіним «висловив щирі побажання якнайшвидшого припинення війни між Росією та Україною».
«Зернова ініціатива» з транспортування української агропродукції морем продовжена ще на 120 днів, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури України 17 листопада.
2 листопада Міністерство оборони Росії повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором після того, як за кілька днів до того Росія заявила про припинення участі в угоді.
У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.
В Одесі виникли проблеми з водопостачанням: міськрада звернулася до жителів
У неділю, 11 грудня, в Одесі виникли проблеми з водопостачанням через аварійні відключення електроенергії, повідомляє пресслужба міськради.
«Шановні споживачі, у результаті аварійних відключень електроенергії на об'єктах «Інфоксводоканалу», виникли перебої із водопостачанням деяких районів міста. Зараз фахівці ДТЕК відновили енергоживлення наших об’єктів, тому ситуація із водопостачанням стабілізується протягом декількох годин», – йдеться в повідомленні.
У міськраді також пояснили, що робота насосних станцій залежить від наявності електроенергії.
«На випадок аварійних відключень електрики просимо тримати у домівках певний запас питної води», – закликали в міськраді одеситів.
Наразі, як додають в мерії, енергетики працюють над вирішенням питання безперебійного енергопостачання об'єктів водоканалу, які забезпечують водою мешканців Застави, Ленселища та Міжлимання.
Як повідомляв мер Геннадій Труханов, через масштаб руйнувань в Одесі відключені від електроенергії всі споживачів, окрім критичної інфраструктури. Попри це, за його словами, в місті є водопостачання, працюють 11 районних котелень та більшість малих.
В Одеській міськраді зазначили, що, за попередніми прогнозами, часу на відновлення енергооб’єктів в Одеській області знадобиться набагато більше, ніж після попередніх російських обстрілів.
Вночі 10 грудня російські війська атакували атакували об'єкти енергоінфраструктури в Одеській та Миколаївській областях дронами-камікадзе Shahed-136, сили ППО збили 10 з 15 безпілотників.
«Палало всю ніч». Що відомо про «десяток вибухів» в окупованому Мелітополі?
Увечері в суботу, 10 грудня, в окупованому Мелітополі пролунало близько десятка потужних вибухів. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізналися у місцевих жителів, що їм відомо про нічні події, які обʼєкти опинилися під ударом та що зараз відбувається в місті?
Десяток вибухів пролунали у східній частині Мелітополя близько 21:00 в суботу. Мешканці районів, що розташовані за 5 кілометрів від епіцентру подій, повідомили, що в цей час поховались у підвали та коридори.
Кілька влучень було у готельно-ресторанний комплекс «Привал мисливця», що розташований на вулиці Інтеркультурній на східному виїзді з міста. Таких потужних вибухів у місті не чули давно, кажуть наші співрозмовники, але просять не публікувати їхніх прізвищ з міркувань безпеки. Більше інформації за лінком
Під час останніх атак війська РФ запускали дрони з Азовського моря – Повітряні сили
Російські військові протягом останніх атак запускали дрони-камікадзе по Україні з акваторії Азовського моря, наголосив речник Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Із Азовського моря зараз запускають дрони-камікадзе. Зі східної частини Азовського моря, Краснодарський край. Дві крайні атаки дронів були саме звідти», – зазначив Ігнат.
На його думку, війська РФ декілька тижнів не використовували іранські безпілотники, ймовірно, через брак дронів. Проте є можливість, що Росія вже отримала нову партію «дронів-камікадзе».
5 листопада міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян вперше визнав, що його країна надавала Росії дрони-камікадзе, але «до війни в Україні».
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були задіяні, зокрема, під час масованих ударів по українських містах у жовтні.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.