Чи вдалося окупантам повністю «заборонити» гривню на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей? Чи намагаються місцеві жителі зберегти українську валюту? Як окупанти карають підприємців, які продовжують користуватися гривнями? Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Міністерстві закордонних справ України назвали нікчемним і «так званим» рішення лідера боснійських сербів Мілорада Додіка оголосити посла України у Хорватії і за сумісництвом – у Боснії і Герцеговині – Василя Кирилича «небажаною особою» у Республіці Сербській.
«Україна не має посла в т.зв. «Республіці Сербскій». Василь Кирилич акредитований послом в Боснії та Герцеговині із резиденцією в Загребі. Відповідно до Конституції Боснії та Герцеговини, повноваження в сфері зовнішньої політики перебувають у виключній компетенції Президії БіГ. Мілорад Додік не має повноважень ухвалювати подібні рішення, а його заяву слід розглядати виключно як недолугу спробу виправдати свої популістські рішення на догоду Кремля», – зазначив у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
За його словами, «дехто за кордоном» намагається представити заяву Додіка, «як щось, що нібито несе якісь наслідки».
Днями лідер боснійських сербів Мілорад Додік нагородив президента Росії Володимира Путіна орденом.
«Терористи нагороджують терористів. Слуги нагороджують своїх господарів. І одним, і іншим керує страх. З часом цей страх з’їдає і терориста, і слугу», – прокоментував рішення український посол Василь Кирилич у твітері.
Після цього Додік заявив, що українського посла оголошено «небажаною особою» в Республіці Сербській.
Республіка Сербська пропагує сепаратистські кроки щодо виходу з національних інституцій Боснії і Герцеговини. Влітку Мілорад Додік казав, що війна в Україні змусила цей регіон відкласти свої плани про «вихід».
Боснія перебуває в затяжній політичній кризі через сепаратистську політику Республіки Сербської, що відроджує побоювання про зрив мирної угоди, яка завершила війну 1992-95 років.
Дейтонські мирні угоди 1995 року створили два утворення в Боснії: Республіку Сербську, де домінують серби, і Мусульмансько-хорватську федерацію. Країна керується та адмініструється за етнічними ознаками, встановленими угодою, зі слабким центральним урядом.
Боснійська війна почалася в 1992 році, коли боснійські серби за допомогою югославської армії, очолюваної сербами, намагалися створити етнічно чисті території з метою приєднання до сусідньої Сербії. Понад 100 тисяч людей загинули, а мільйони залишилися без даху над головою.
Посол відреагував на новину про те, що Туреччина нібито постачає Україні касетні боєприпаси
Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що новина про те, що Туреччина постачає Україні касетні боєприпаси, не відповідає дійсності.
«Новина про те, що «Туреччина постачає Україні касетні боєприпаси» – це новина, спеціально створена для підриву відносин між Туреччиною та Україною та створення поганого іміджу України та Туреччини у світі», – написав він у твіттері.
Посол також поширив матеріал видання Haberturk, в коментарі якому він цю новину назвав «чуткою». Боднар вважає це твердження частиною «російської пропаганди».
За його словами, це повідомлення «не відповідає дійсності» і було створено як «психологічна зброя».
Напередодні видання Foreign Policy з посиланням на свої неназвані джерела повідомило, що Туреччина минулого листопада нібито передала Україні касетні снаряди.
Касетні боєприпаси – це контейнери, наповнені десятками бомб, призначених для розкидання на великій території та для вибуху при влучанні, вони можуть бути випущені з землі артилерійськими системами або скинуті з літаків. Багато з них не вибухають при первинному ударі і можуть залишатися на землі роками, становлячи небезпеку для людей, зокрема дітей.
Касетні боєприпаси заборонені міжнародним договором, до якого не приєдналися ні Росія, ні Україна. Незважаючи на це, використання касетних боєприпасів у районах з цивільним населенням робить напад невибірковим, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Правозахисники вже неодноразово закликали зупинити застосування касетних бомб в Україні.
У серпні минулого року правозахисники Human Rights Watch заявили, що після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого Росія широко використовувала касетні боєприпаси, тоді як українські війська, схоже, використовували їх щонайменше двічі у війні.
В організації кажуть, що широке використання російськими військовими касетних боєприпасів у війні проти України завдало тривалої шкоди і страждань сотням цивільних жителів.
Київ отримує приблизно 60% необхідного обсягу електроенергії – Yasno
Київ через стан мереж та генерацію зараз отримує приблизно 60% необхідних обсягів електроенергії, з яких орієнтовно 40% йде на об’єкти критичної інфраструктури, залишок оператор системи розподілу «ДТЕК Київські електромережі» ділить між рештою споживачів, пояснив у фейсбуці голова енергопостачальника Yasno Сергій Коваленко.
За його словами, ситуація зараз складна.
«Погода робить так, що ми більше користуємося електроприладами, дістаємо обігрівачі. Це надто навантажує систему та збільшує дефіцит. По-друге, деякі генераційні об’єкти пішли на планові ремонти», – розповів Коваленко.
За його словами, нестачу генерації зараз намагаються балансувати за допомогою ГЕС.
«І тут криється відповідь на запитання, чому почали відключати вночі. Тому що ресурс гідроелектростанцій є вичерпним, вони не можуть працювати 24/7. Саме в нічні години ГЕС набираються», – зауважив він.
За словами посадовця, споживання зараз є дуже нерівномірним протягом доби, обсяги дефіциту коливаються.
«Якщо в обідній час електроенергії вистачає у межах сірих зон графіків, то ввечері, коли всі приходять додому, споживання виходить за обмеження і сірі зони відключаються повністю», – зазначив Коваленко.
Раніше сьогодні компанія «Укренерго» повідомила, що дефіцит потужності в українській енергосистемі продовжує зростати через суттєве похолодання на сході та в центрі країни. У всіх областях запроваджені цілодобові ліміти споживання.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі в жовтні. За цей час їй вдавалося тимчасово вивести з ладу значну частину системи. В Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
МЗС Естонії вимагає від РФ скоротити кількість співробітників посольства
МЗС Естонії повідомило послу Росії в Таллінні Володимиру Липаєву про необхідність до 1 лютого скоротити кількість співробітників російського посольства в Таллінні.
До 1 лютого в російському посольстві на вимогу естонської влади має залишитися лише вісім дипломатів та до 15 адміністративних, технічних та обслуговуючих працівників. Наразі на сайті дипломатичного представництва вказані імена 17 співробітників, зазначає «Медіазона». Газета Postimees пише, що зараз у російському посольстві в Таллінні працює 21 співробітник, які мають статус дипломата, тобто їх кількість має скоротитися більш ніж наполовину.
За словами глави МЗС Естонії Урмаса Рейнсалу, головна мета естонської влади – домогтися дотримання принципу паритету в дипломатичних відносинах з Росією. Нині у Росії працює 8 естонських дипломатів. Як сказав Рейнсалу в інтерв'ю Postimees, таку принципову позицію МЗС Естонії ухвалило ще минулого літа. «Питання полягало в тому, чи домагатися цього поступово і довгостроково, чи досягти чіткого рішення. Ми вважали за доцільне зробити це одним конкретним рішенням», – сказав міністр.
Крім того, за словами Рейнсалу, «персонал посольства Росії не займається розвитком естонсько-російських відносин в умовах агресивної війни» (мається на увазі вторгнення в Україну), а відтак «нинішній розмір представництва Росії не виправданий».
Після російського вторгнення в Україну 24 лютого Естонія закрила російські консульства у Нарві та Тарту. Сторони також обмінялися висилками дипломатів.
Естонія, як і інші країни Шенгенської зони, що межують з Росією (крім Норвегії), зараз не пускає на свою територію росіян – власників шенгенських віз, але є винятки.
«Просто риторики про «відкриті двері» недостатньо» – Зеленський щодо інтеграції в НАТО
Президент Володимир Зеленський висловився за прискорення інтеграції України в НАТО. Про це він сказав у середу у Львові на пресконференції за підсумками переговорів із президентами Польщі та Литви.
«Було б максимально ефективним і відповідним реальності та нашому оборонному потенціалу рішення членів НАТО про прискорення інтеграції України до альянсу, як це було у випадку зі Швецією та Фінляндією», – зазначив президент.
Він додав: «На сьогодні просто підтримки України від колег із НАТО та просто підтримки у вигляді риторики недостатньо. Недостатньо для мотивації нашої держави, мотивації наших воїнів. Нам потрібні кроки вперед. Ми дуже чекаємо на потужні кроки у Вільнюсі на саміті НАТО».
Раніше сьогодні генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив про телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, наголосивши на необхідності якнайшвидше надати українській стороні сучасне обладнання для захисту від російської агресії.
Столтенберґ неодноразово казав про «відкриті двері» в НАТО для України. При цьому жодні можливі терміни не називаються.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Протилежні заяви про Соледар. Що відбувається у місті насправді?
- Важкі бої за місто Соледар Донецької області тривають, кажуть в Міноборони України. Російські військові разом із керівником ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним повідомляють, що «взяли місто в оточення». У ЗСУ заявили, що подібні заяви не відповідають дійсності. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомляє, що важкі бої у місті тривають і армії РФ не вдається захопити Соледар. Що відбувається в місті насправді?
- Президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що Польща ухвалила рішення про передачу Україні роти важких танків «Леопард». Про це він заявив у Львові під час зустрічі із Володимиром Зеленським та президентом Литви Гітанасом Науседою у рамках зустрічі «Люблінського трикутника». Глави держав говорили про загострення ситуації на фронті в Україні, про підготовку Росії до нової ескалації, постачання зброї для України. Коли танки будуть в Україні та де будуть застосовуватися?
Про це та інше говоримо у в програмі «Свобода LIVE». Прямий ефір – о 20:00 на @Радіо Свобода:
«Ховатися нікуди». Херсонці розповіли про укриття та бомбосховища в місті
Російські окупаційні сили майже щодня завдають ударів по Херсону. Більшість укриттів у місті перебувають у непридатному стані та потребують негайного ремонту. Про це 8 січня у своєму телеграм-каналі повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Він перевірив стан херсонських бомбосховищ і зазначив, що люди не можуть там переховуватися під час російських атак.
Командувати угрупуванням військ РФ в Україні замість Суровікіна буде Герасимов
Командувачем Об’єднаного угрупування російських військ, які ведуть війну в Україні, призначено начальника Генштабу Збройних сил генерала армії Валерія Герасимова, повідомило у середу Міноборони Росії.
Колишній командувач Сергій Суровікін стане одним із його трьох заступників. Він залишається на посаді командувача Повітряно-космічних сил. Ще двома заступниками будуть головнокомандувач Сухопутними військами генерал армії Олег Салюков та заступник начальника Генштабу генерал-полковник Олексій Кім.
«Підвищення рівня керівництва спеціальною військовою операцією пов’язане з розширенням масштабу завдань, що вирішуються в ході її проведення», – йдеться в повідомленні Міноборони РФ.
З початку російського вторгнення в Україну 24 лютого посади командувача угрупування військ у зоні так званої спецоперації не існувало. 8 жовтня командувачем був призначений Сергій Суровікін. Із його іменем пов’язували нову тактику російських військ – масовані удари по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Суровікін також після свого призначення говорив про можливість «непростих рішень» щодо Херсона. Незабаром після цього російські війська вийшли з Херсона та з правого берега Дніпра.
Щодо призначення Суровікіна схвально відгукувалися лідер Чечні Рамзан Кадиров та голова «ПВК Вагнера» Євген Пригожин. Герасимова ж Кадиров піддав завуальованій критиці як і низку так званих патріотичних блогерів.
Напередодні генерал Олександр Лапін, який зазнавав прямої критики від лідера Чечні Рамзана Кадирова та голови «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина, був призначений начальником штабу Сухопутних військ.
Призначення Герасимова відбулося на тлі здебільшого позиційних боїв на фронті, за винятком району Соледара та Бахмута в Донецькій області, де російські війська ведуть наступ.
У Генштабі ЗСУ розповіли про оперативну ситуацію на фронті
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що російські війська протягом доби завдали два ракетних та 22 авіаційних удари, а також здійснили 18 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, зокрема по цивільній інфраструктурі.
Генштаб повідомляє, що «посилюється тенденція переповнення медичних закладів у тимчасово окупованих населених пунктах пораненими російськими окупантами».
«Станом на 9 січня тільки у місцевій лікарні Марківки Луганської області додатково розгорнуто 100 ліжко-місць», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українська авіація протягом доби завдала 13 ударів по районах зосередження військ РФ та три удари по позиціях зенітно-ракетних комплексів.
«Окрім того, наші захисники збили російський гелікоптер Ка-52, а також два розвідувальних БПЛФ, тип яких уточнюється. Підрозділи ракетних військ і артилерії Сил оборони України уразили ворожий пункт управління, чотири райони зосередження живої сили та військової техніки противника, а також три склади боєприпасів», – йдеться в повідомленні.
Перевірити цю інформацію в умовах війни неможливо.
Триває триста двадцять друга доба російського широкомасштабного вторгнення.
Над Чорним морем українські військові збили безпілотник РФ – Повітряне командування «Південь»
Російський безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня збили українські військові у середу.
«Опівдні, 11 січня, спрямований по Одещині російський безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня збито над морем силами та засобами протиповітряної оборони повітряного командування «Південь», – йдеться на сторінці Повітряного командування «Південь» у фейсбуці.
Російська сторона про технічні втрати не повідомляє.
За даними Генштабу ЗСУ, з початку вторгнення РФ українські військові збили 1862 БПЛА оперативно-тактичного рівня.
Росіянка-голова журі міжнародної книжкової премії залишила посаду після протесту кількох країн
Російська художниця-ілюстраторка Анастасія Архіпова залишила посаду голови журі міжнародної літературної премії Ганса Християна Андерсена. Про це повідомила Міжнародна рада з дитячої літератури (IBBY), яка вручає премію.
Архіпова є також віцепрезиденткою IBBY. Її обрали на посаду голови журі премії у вересні 2022 року. Деякі країни-члени IBBY засудили це рішення і вимагали від неї піти у відставку.
Представники Швеції, Фінляндії, Данії та країн Балтії заявили, що Архіпова не може обіймати цю посаду, оскільки є членом правління Московської асоціації художників. Минулого року ця організація оголосила конкурс робіт із популяризації війни в Україні та мобілізації на неї росіян.
Минулого тижня королева Данії Маргрете II відмовилася бути покровителькою премії Андерсена через конфлікт у IBBY, «частиною якого вона не може бути».
Премію Ганса Християна Андерсена заснували у 1956 році і присуджують найкращому дитячому письменнику та художнику-ілюстратору дитячої книги раз на два роки.
Битва за Бахмут. Хроніка оборони міста-фортеці
Росія активно штурмує Бахмут та населені пункти на підступах до нього від початку серпня 2022 року. У грудні наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина, відомого як «кухар Путіна».
За оцінками аналітиків, з військової точки зору захоплення Бахмуту не має сенсу. Це укріплене та вигідно розташоване для оборони місто, тож оточити його практично неможливо.
І навіть великою ціною взявши місто під контроль, агресор не покращить своє становище на фронті. За Бахмутом укріплений тил, є слов’янсько-краматорське угруповання ЗСУ, а також височина – гора Карачун. Це означає, що захоплення міста не полегшить РФ подальший наступ на Донбасі, водночас втримати Бахмут буде практично неможливо.
Але військово-політичне командування РФ та Пригожин зокрема хочуть досягти політичної цілі – їм потрібна хоч якась перемога. Тому на значні втрати під час спроб штурму Бахмуту не зважають.
На початку 2023 року значно посилились атаки на Соледар – містечко на північному сході від Бахмуту, на відстані близько 20 км. Військові експерти вважають, що агресор переключився на Соледар, розраховуючи саме так прорватись до Бахмуту. Захисники України продовжують тримати оборону міста.
Радіо Донбас.Реалії веде живий блог про оборону міста-фортеці Бахмут.
Потрібно якнайшвидше надати більш сучасне обладнання Україні – Столтенберґ
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив про телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, наголосивши на необхідності якнайшвидше надавати українській стороні сучасне обладнання для захисту від російської агресії.
«Хороша розмова з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою про життєво важливу підтримку, яку союзники із НАТО надають Україні у її мужній боротьбі проти вторгнення Росії. Час має вирішальне значення. Нам потрібно якнайшвидше надати більш сучасне обладнання», – написав Столтенберґ у середу в твітері.
Про бесіду український міністр Кулеба наразі публічно не повідомляв.
Напередодні офіційні особи ЄС та НАТО домовилися «посилити» свою співпрацю з питань безпеки та підтримки України.
Також на наступний тиждень Столтенберґ анонсував нову зустріч «Рамштайн», контактної групи з підтримки України під керівництвом США, де, за його словами, йтиметься про те, які ще види озброєння потрібні Україні і як союзники можуть їх надати.
Танки і системи ППО: Дуда й Науседа анонсували нову допомогу Україні на зустрічі у Львові
Президенти України Володимир Зеленський, Польщі Анджей Дуда і Литви Гітанас Науседа зустрілись у Львові 11 січня в рамках «Люблінського трикутника». Глави держав говорили про загострення ситуації на фронті в Україні, про підготовку Росії до нової ескалації та постачання зброї для України.
«Сьогодні я привіз добрі новини для України: ми передаємо для України системи протиповітряної оборони, зенітні установки. Не було жодних політичних розбіжностей, всі політичні партії підтримали допомогу Україні», – сказав Науседа.
Тим часом Анджей Дуда повідомив, що Польща ухвалила рішення про передачу Україні танків Leopard.
«Ми ухвалили рішення про передачу такої підтримки Україні з боку Польщі. Рота танків Leopard буде надана в рамках коаліції. Необхідно отримати офіційну згоду і побудувати міжнародну коаліцію. Ми ухвалили її сформувати. Перша група Leopard разом із іншими типами танків, сподіваюся, буде надана іншими країнами дуже скоро, щоб посилити оборонну спроможність України», – заявив Анджей Дуда.
Зеленський вказав на те, що одна держава не може забезпечити всі потреби України в озброєнні:
«Ми боремося з тисячами танків РФ. Нашим партнерам варто пожаліти наших людей, бо це є потенціал перемоги у цій війні, а не жаліти танків нашій державі. Очікуємо на позитивне рішення від інших держав про постачання танків західного зразку».
Під час тристоронньої зустрічі глави держав говорили про перспективи членства України до Європейського Союзу і кандидатство у НАТО.
Тристоронній формат «Люблінський трикутник» створений міністрами закордонних справ України,Польщі,Литви у липні 2020 року. Мета – координація дій задля захисту міжнародного права ,безпеки. Сьогодні ця взаємодія у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи й ОБСЄ.
Президенти Польщі та Литви приїхали до України та зустрілися із Зеленським
Президент України Володимир Зеленський зустрівся із польським та литовським колегами Анджеєм Дудою та Гітанасом Науседою. Про це він повідомив 11 січня.
«З перших днів повномасштабного вторгнення ми відчуваємо підтримку наших братських народів Польщі та Литви. Вдячний Анджею Дуді та Гітанасу Науседі за візит. Вдячний за допомогу нашому народу!» – заявив голова держави.
Науседа зазначив, що зустріч відбулася у Львові.
«Ми – Люблінський трикутник – знову підтвердили нашу рішучу відданість перемозі над агресором. Ми залишимося об’єднаними! Литва та Польща продовжать надавати оборонну допомогу Україні», – пообіцяв президент Литви.
Дуда також повідомив про зустріч у Львові, додавши, що сторони обговорили «військову підтримку України проти російської агресії та інтеграцію України в ЄС і НАТО».
Люблінський трикутник був заснований в липні 2020 року як тристоронній регіональний альянс Литви, Польщі та України.
Росія збільшила кількість «вагнерівців» у наступі на Соледар – Маляр
Важкі бої в Соледарі тривають, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 11 січня.
«Після понесених втрат, противник вкотре здійснив заміну своїх підрозділів, збільшив кількість вагнерівців, намагається прорвати оборону наших військ і повністю захопити місто, але не має успіху», – повідомила вона в своєму Телеграмі.
Раніше 11 січня речник Східного угрупування Збройних сил України Сергій Череватий заперечив, що російські війська повністю контролюють Соледар.
9 січня у Міноборони України повідомили, що російські війська перегрупувалися і почали новий штурм Соледара. Згодом голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що Соледар є найгарячішою точкою на Донбасі, проте місто тримається.
10 січня у британській розвідці заявили, що російські війська протягом останніх чотирьох днів досягли тактичного поступу в місті Соледарі і, ймовірно, «контролюють його більшу частину». За даними розвідки, частина боїв точиться за доступ до неробочих соляних шахт, які простягаються на довжину 200 кілометрів під землею в цьому регіоні – обидві сторони побоюються проникнення противника за їхню лінію фронту за допомогою цих шахт.
У Празі відкрили новий центр для біженців з України: як він буде працювати?
10 січня у Празі відкрили Центр допомоги та підтримки «Мрія» («MRIYA UA»), де будуть надавати інформаційну допомогу, а також проводитимуть навчання для дітей та молоді до 25 років. І хоча більш як 120 тисяч українців вже знайшли роботу в Чехії, досі лишаються тисячі людей, яким необхідна допомога, кажуть у центрі допомоги. Центр, створений за підтримки ЮНІСЕФ, має ще більше допомогти українцям інтегруватися у чеське суспільство.
Мери Варшави, Братислави, Будапешту й Праги прибули до Києва
Міські голови чотирьох європейських столиць, які входять до «Пакту вільних міст», прибули до Києва, повідомив один із них, мер Варшави Рафал Тшасковський, 11 січня.
Разом із ним приїхали мер Праги Зденек Гржиб, мер Будапешта Ґерґель Корачонь і міський голова Братислави Матуш Валло.
«Пакт вільних міст» прибуває до вільного й гордого міста Києва. У серці вільної та гордої України», – прокоментував Тшасковський.
Корачонь зазначив, що прибув до столиці України на запрошення мера Віталія Кличка.
Тшасковський і Гржиб востаннє були в Києві в лютому 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляла Київська міська державна адміністрація, Київ приєднався до «Пакту вільних міст» у вересні.
«Пакт вільних міст» – об’єднання, засноване у 2019 році мерами Братислави, Будапешту, Праги і Варшави з метою захищати і втілювати демократичні цінності, права людини, свободу слова, принципи правової держави. Від вересня 2021 року до об’єднання приєдналося понад 20 міст Європи та поза неї.
ЗРК «Бук» і «Джавеліни». Грузія відмовилася допомогти Україні зі зброєю. Чому?
Грузинська влада, за повідомленням тимчасового повіреного у справах України в Грузії Андрія Касьянова, відмовилася передати Україні озброєння, про яке просив офіційний Київ. Що саме просила Україна? Чому відмовили у Тбілісі? Як на це відреагували? Та як відмова вплине на відносини України і Грузії?
Що сталося?
- Офіційний Тбілісі відповів Києву відмовою на прохання надати Україні озброєння, про це повідомив 9 січня тимчасовий повірений у справах України в Грузії Андрій Касьянов.
- Україна просила повернути передані Грузії під час нападу Росії у 2008 році зенітно-ракетні комплекси «Бук», а також надати протитанкові комплекси «Джавелін», передані Грузії Сполученими Штатами. За словами Касьянова, передачу «Джавелінів» було погоджено зі США, і Вашингтон був готовий згодом замінити їх на новіші.
- «Незважаючи на те, що уряд Грузії категорично відмовився надавати військову допомогу, Україна виступає проти використання цього питання у внутрішньополітичних суперечках та відкидає будь-які звинувачення у спробах втягнути Грузію у війну з РФ», – наголосив Андрій Касьянов.
Чому відмовила Грузія? І які реакції на це - читайте тут