За Бахмут і Марʼїнку тривають найзапекліші бої – Генштаб
Українські військові впродовж доби відбили 43 атаки сил РФ на трьох напрямках – Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 26 квітня. Найзапекліші бої тривають за Бахмут і Марʼїнку, вказано в повідомленні.
«Упродовж доби противник завдав 3 ракетних, 31 авіаційного удару та здійснив близько 26 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Є поранені серед мирного населення, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру», – інформують у Генштабі.
Також у повідомленні вказано, що авіація Сил оборони за добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки російських сил, був збитий розвідувальний БпЛА типу Supercam.
Розпад РФ? Китай обрав сторону, олігархи зневажають Путіна? Телефонні розмови
- Розмову ймовірно російських мільярдера Романа Троценка і бізнесмена Миколи Матушевського оприлюднив проєкт «Настоящего времени» та Радіо Свобода «Система». Співрозмовники у цій бесіді критикують Кремль, скаржаться на Путіна і прогнозують майбутнє Росії: «…Це нічим добрим не може закінчитися, це закінчиться пеклом».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Президент України повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після неї призначив посла України в Китаї. А Китай відряджає в Україну свого спецпредставника. Раніше він працював у Росії.
- Справа Червінського: суд заарештував на дві місяці колишнього ексрозвідника. Його обвинувачують у спробі викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому на Кіровоградщині. Раніше ексрозвідник був задіяний у спецоперації виманювання «вагнерівців» у Білорусь. Він заявляє про політичний тиск. Докладніше – у «Свобода Live.
Гостя восьмого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – комунікаційниця, парамедикиня на псевдо «ООН» Катерина Галушка.
Китай назвав імʼя дипломата, який буде спецпредставником в Україні. Це Лі Хуей, експосол у Москві
Міністерство закордонних справ Китаю повідомило 26 квітня, що дипломатом, який зі спеціальною місією відвідає Лі Хуей, спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії.
Лі Хуей, якому цього року виповнюється 70 років, є ветераном китайської дипломатії, повідомляє видання South China Morning Post. У 1980-х роках він служив у посольстві Китаю в СРСР, а наприкінці 1990-х був послом у Казахстані. Згодом був заступником міністра закордонних справ Китаю, а з 2009 до 2019 року – послом Китаю в Росії. Він вільно розмовляє російською.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 26 квітня, що Москва звернула увагу на готовність Пекіна сприяти переговорам із Києвом після телефонної розмови лідерів Китаю та України, але додала, що за нинішніх умов переговори малоймовірні, в чому звинуватила Київ.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – написав Зеленський у твіттері. Інших подробиць він не навів.
Це була перша розмова лідерів після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
У МЗС Китаю заявили, що телефонна розмова відбулася з ініціативи української сторони.
Сі Цзіньпін 20–22 березня перебував із державним візитом у Росії, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
Рада федерації Росії схвалила закон про покарання за сприяння суду, який видав ордер на арешт Путіна
Рада федерації, верхня палата парламенту Росії, 26 квітня схвалила закон про кримінальне покарання за підтримку рішень міжнародних організацій, у яких не бере участі Росія. Згідно із документом, за такі дії можна буде отримати до пʼяти років позбавлення волі. Це стосується й підтримки рішень Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який у березні виписав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.
У російському Кримінальному кодексі має зʼявитися нова стаття під номером 284.3. Під неї підпадатиме «сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій, у яких не бере участі Росія, а також іноземних держорганів про кримінальне переслідування посадових осіб, військовослужбовців та добровольців, які сприяють виконанню завдань, покладених на Збройні сили РФ».
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося, що ці особи підозрюються в незаконній депортації дітей з України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) та Україною.
Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
Втікачі та обвинувачені у держзраді. З ким Медведчук намагається робити новий проєкт у Росії?
У січні 2023 року, після обміну обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука на українських військових, кум президента РФ Володимира Путіна дав інтерв’ю пропагандистському RT. Медведчук прийшов у студію, щоб поділитися новиною: він створює новий «політичний рух» у Росії. І цей рух, за його задумом, «розвінчає те, що Україна монолітна у своїх поглядах».
Відтоді Медведчук і учасники його проєкту, що отримав назву «Другая Украина», з’являються в російському і проросійському інформаційному просторі через соцмережі та російські державні телеканали. «Бек-вокалісти» Медведчука здебільшого повторюють або доповнюють меседжі російської пропаганди. Мовляв, Україною керують «божевільні нацистські бандити», які намагаються нав’язати «сатанізм та беззаконня», а Володимир Зеленський розв’язав «священну війну», «осквернивши Києво-Печерську лавру».
Кого Медведчук зміг долучити до своєї команди після власного обміну в РФ? Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) встановили, що серед «другоукраїнців» є і чинні депутати українських міських рад, і регулярні спікери нині заборонених та уже закритих телеканалів Медведчука, і навіть ті, кого обвинувачували в Україні за важкими статтями – у поваленні влади та держзраді.
Чому їх так і не притягнули до відповідальності і як їм вдалося виїхати з України? Про це – у матеріалі проєкту «Схеми».
Чехія запровадила санкції проти російського патріарха Кирила
Чеська Республіка оголосила про запровадження санкцій проти патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва). Очільник РПЦ став першим і наразі єдиним фігурантом національного списку санкцій Чехії, формування якого було схвалено на початку 2023 року.
Патріарх потрапив під санкції за підтримку російського вторгнення до України. Санкції означають заборону на вʼїзд до Чехії, неможливість проведення будь-яких фінансових операцій через місцеві структури та заморожування активів у країні, якщо вони є.
Російський патріарх у своїх зверненнях незмінно слідує офіційним наративам щодо війни, яку Москва веде проти України. У великодньому посланні Кирило висловив до Бога прохання, щоб він «дарував міцний і справедливий мир» «братнім народам, що вийшли з єдиної Дніпровської купелі хрещення», а саму війну назвав «міжусобним конфліктом».
Тези про «братні» народи, спільну «Дніпровську купіль» та «братовбивчу» (чи міжусобну) війну активно використовує російська пропаганда у контексті російської агресії проти України.
Московський патріарх Кирило від початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово виступав на підтримку бойових дій. За його словами, війну спровокували зовнішні сили, які нібито бажають знищити Росію. Низка священників РПЦ, які виступили проти російської військової агресії, зазнали гонінь.
Українці ‒ чемпіони з виживання ‒ історик Ярослав Грицак
Сьогодні важко спрогнозувати і оцінити наслідки російсько-української війни. Але ця війна змінить Україну і весь світ. Про це мовилось у Львові на конференції про стійкість, тобто психічний ресурс, українців у час війни. Захід організований Інститутом психічного здоров’я Українського католицького університету.
У Криму правозахисника Джеппарова заарештували на 12 діб
Підконтрольний Росії Білогірський райсуд у Криму заарештував затриманого напередодні кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова на 12 діб за «непокору поліції», повідомляє «Кримська солідарність».
Українське видання «Ґрати» пише, що про арешт стало відомо після того, як в ізоляторі райвідділу поліції Сімферополя Джеппарова відвідав адвокат Едем Семедляєв.
З’ясувалося, що Білогірський райсуд ухвалив рішення ще вчора, коли Джеппарова після обшуку забрали поліцейські. Весь день його намагалися знайти родичі й адвокати. Виявилося, що Джеппаров був і в управлінні ФСБ у Сімферополі, і потім у поліції, де на нього склали адмінпротокол за те, що він під час обшуку нібито чинив опір вилученню комп’ютера. Джеппаров у суді це заперечував.
Обшук у будинку Джеппарова відбувся близько 7:00 25 квітня. У будинку на момент обшуку була дружина і 14-річна дочка. У всіх забрали телефони і не дали викликати адвоката. Після обшуку російські силовики затримали кримського громадського діяча.
Едем Семедляєв розповів, що відвідав управління ФСБ, «Центру Е» (Головне управління протидії екстремізму МВС Росії) у Білогірську, де йому повідомили, що Джеппарова туди не привозили. Інший адвокат Рефат Юнус відвідав будівлю управління МВС РФ, де отримав таку саму відповідь. Захист Джеппарова подав заяву про його зникнення.
Це не перше затримання Абдурешита Джеппарова. Торік у березні в його будинку пройшов обшук. Після цього Білогірський районний суд, підконтрольний Росії, заарештував правозахисника та ветерана кримськотатарського національного руху, на 15 діб за звинуваченням у «пропаганді нацистської атрибутики чи символіки» у соцмережах.
Росія висилає 10 норвезьких дипломатів у відповідь на аналогічний крок Осло
Росія визнала персонами нон ґрата десятьох норвезьких дипломатів, повідомило російське Міністерство закордонних справ.
Відомство висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням Норвегії про вислання 15 російських дипломатів із країни. МЗС Росії назвало це «ворожим кроком» і попередило, що вдасться і до «інших заходів» у відповідь, зокрема до обмеження на найм російських громадян для роботи в дипломатичних місіях Норвегії.
Раніше Норвегія оголосила персонами нон ґрата кількох співробітників російського посольства в Осло. Норвегія назвала їх причетними до розвідки і звинуватила у діяльності, несумісній з їхнім дипломатичним статусом. МЗС країни заявило, що вітає російських дипломатів, але не розвідників, які працюють під таким прикриттям.
Відносини Москви з європейськими країнами, особливо сусідніми з Росією, були напруженими після того, як Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Європейські країни почали масово висилати російських дипломатів, звинувачуючи їх у роботі на розвідку після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зазвичай, Росія на такі дії відповідає дзеркально.
Україна повернула з полону 44 людини – Єрмак
Україна провела черговий обмін полоненими із Росією, повідомив 26 квітня голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Нам вдалося повернути додому 44 наші людини. Серед них 36 рядових та сержантів і 6 офіцерів. Це військові, прикордонники, нацгвардійці, моряки. Люди захищали Маріуполь, «Азовсталь», Херсонщину, билися з ворогом на Сході. Також ми звільнили двох цивільних», – написав чиновник у телеграмі.
Єрмак пише, що серед звільнених є поранені, яких «ворог катував у полоні».
18 квітня Зеленський заявляв, що всього з полону звільнили 2235 українців.
Востаннє великий обмін полоненими відбувся на Великдень, 16 квітня. Того дня додому повернулися 130 людей: 92 військовослужбовці Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил і Державної спеціальної служби транспорту, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. 48 зі 130 звільнених з полону вважалися зниклими безвісти.
Війська РФ просуваються у Бахмуті: попереду фінальний штурм?
Армія України продовжує утримувати ключові траси з Бахмута, а російські війська повільно, але продавлюють українську оборону всередині міста: DeepState констатує, що агресор, ймовірно, дійшов до перехрестя, в якому сходяться головні дороги, що йдуть до міста – з Часового Яру та Костянтинівки.
За висновками британської розвідки, у західних районах Бахмуту бої точаться на ближніх дистанціях. Проте українські командири продовжують особисто відвідувати позиції під Бахмутом – напередодні це був командувач Силами спецоперацій, бригадний генерал Віктор Хоренко.
У повідомленні ССО йдеться про те, що, незважаючи на масовані атаки та перевагу противника, оператори ССО України завдають РФ ударів на ключових ділянках та знищують її особовий склад. «ССО – це перевага якості над кількістю», – заявив Хоренко.
Командувач східного угрупування військ генерал-полковник Олександр Сирський, який теж неодноразово відвідував Бахмут за час оборони, в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» сказав, що це місто не дає Росії збільшити фронт.
«Бахмут є частиною Костянтинівсько-Краматорської агломерації, утримання якої виключає вихід у фланг та тил угруповань наших військ на Лисичанському та Донецькому напрямках», – зазначив він.
Сирський констатує, що Бахмут – єдина ділянка фронту, де протягом так званого «великого наступу» Росія досягла хоч якогось прогресу.
Тим часом президент Володимир Зеленський та голова Китаю Сі Цзіньпін 26 квітня провели телефонну розмову. Про це написав у своєму твіттері президент України та повідомило держтелебачення Китаю.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – зазначив Зеленський.
Спікер Зеленського Сергій Никифоров додав, що лідери України та Китаю говорили майже годину.
Головні питання випуску:
Що означає вихід російських загарбників на перехрестя у західній частині Бахмуту?
Чого вартуватиме Росії фінальний штурм міста?
Яка поведінка Китаю в російсько-українській війні була б гарним результатом для Києва?
На сайті президента з’явився указ про призначення посла України в Китаї
Президент України Володимир Зеленський призначив Павла Рябікіна надзвичайним і повноважним послом України в Китаї. Указ про це 26 квітня оприлюднений на сайті голови держави.
Рябікін до березня 2023 року був міністром із питань стратегічних галузей промисловості України.
Про призначення посла Зеленський повідомляв після сьогоднішньої розмови з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, першій після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – написав Зеленський у твіттері. Інших подробиць він не навів.
У МЗС Китаю заявили, що телефонна розмова відбулася з ініціативи української сторони.
Китай відправить в Україну спеціального представника і проведе переговори з усіма сторонами щодо «врегулювання української кризи», йдеться в заяві китайського уряду, поширеній державним мовником CCTV після телефонної розмови президентів КНР і України.
Сі Цзіньпін 20–22 березня перебував із державним візитом у Росії, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
Тим часом, США, як і раніше, стурбовані тим, що Китай може надати Росії летальну зброю, і разом з іншими західними країнами скептично ставляться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні.
Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Кинута Біблія, сутичка та «кінець московської церкви» в Україні
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, Україна – За два тижні до того, як жителі цього спокійного міста на заході України зібралися біля головного собору, щоб відсвяткувати Великдень, всередині будівлі відбулася сутичка між священиком і солдатом, яка шокувала весь регіон і всю країну.
Китай відправить свого представника в Україну після першої від 24 лютого розмови Сі й Зеленського
Китай відправить в Україну спеціального представника і проведе переговори з усіма сторонами щодо «врегулювання української кризи», йдеться в заяві китайського уряду, поширеній державним мовником CCTV після телефонної розмови президентів КНР і України.
«Китай відправить спеціального представника китайського уряду з питань Євразії в Україну й інші країни для проведення поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання української кризи», – йдеться в повідомленні.
У заяві, яку цитують західні агенції новин, не уточнюється, чи відвідає китайський представник Росію.
Згідно з повідомленням, Китай зосередиться на просуванні мирних переговорів і докладатиме зусиль для якнайшвидшого припинення вогню.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – написав Зеленський у твіттері. Інших подробиць він не навів.
Це – перша розмова лідерів після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
У МЗС Китаю заявили, що телефонна розмова відбулася з ініціативи української сторони.
Сі Цзіньпін 20–22 березня перебував із державним візитом у Росії, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
У ISW зауважують, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
Тим часом, США, як і раніше, стурбовані тим, що Китай може надати Росії летальну зброю, і разом з іншими західними країнами скептично ставляться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні.
Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
На Кіпрі горить Російський центр науки і культури, у нього кинули «коктейлі Молотова»
У столиці Кіпру Нікосії горить Російський центр науки і культури, повідомляє російське державне агентство новин ТАСС.
За словами керівниці центру Олени Радченко, у нього кинули «коктейлі Молотова».
«Було два сильні хлопки, горять стіни і дах. Люди евакуйовані. Поліція оточила будівлю, на місці працюють пожежники», – сказала вона.
Вогнем охоплено кілька поверхів. До гасіння пожежі залучено п’ять пожежних машин і бронетранспортер, повідомило російське видання РБК із посиланням на місцеві екстрені служби. За інформацією пожежної служби, будівля була на реконструкції.
У жовтні 2022 року біля російського посольства в Молдові вибухнуло кілька петард і з’явився напис на паркані: «Путін – вбивця». Москва тоді надіслала Кишиневу ноту протесту.
Чотирилапі «побратими» підтримують бійців ЗСУ на фронті
Зв’язок між «найкращим другом людини» та українськими військовими на передовій набуває ще глибшого значення.
Чотирилапі «побратими» підтримують бійців ЗСУ на фронті
Зеленський повідомив про «тривалу змістовну» розмову з Сі Цзіньпіном
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – написав Зеленський у твіттері. Інших подробиць він не навів.
Це – перша розмова лідерів після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
Про наміри президента Китаю провести розмову з українським лідером ЗМІ писали раніше на тлі підготовки візиту Сі до Москви, який відбувся в березні. Про підготовку розмови Сі та Зеленського розповідав і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. Пізніше президент Зеленський в інтерв’ю японському виданню The Yomiuri Shimbun заявив, що не отримував від Китаю пропозицій щодо перемовин із Сі Цзіньпіном.
Наприкінці березня в інтерв’ю Associated Press Зеленський запросив лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Україну.
Сі Цзіньпін перебував із державним візитом у Росії 20–22 березня, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
У ISW зауважують, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
Тим часом, США, як і раніше, стурбовані тим, що Китай може надати Росії летальну зброю, і разом з іншими західними країнами скептично ставляться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні.
Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
На бойовому чергуванні в Чорному морі станом на 11:30 26 квітня перебували дев’ять російських кораблів, серед який чотири носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом 24 ракети, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
В Азовському морі, за цими даними, чергує один російський корабель, у Середземному морі – чотири кораблі, з них один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – до 16 ракет.
Напередодні ввечері оперативне командування «Південь» повідомило, що в Чорному морі кількість ракетоносіїв армії РФ збільшилася удвічі: до двох надводних і двох підводних ракетоносії, а загалом на чергуванні було 13 кораблів РФ.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
23 квітня речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що восени і взимку Росія випустила по Україні велику кількість ракет, їй не вдасться накопичити навіть третину колишнього запасу до осені.
Без Ушакова, Пушкіна та Суворова. Нова хвиля дерусифікації на півдні України
Як відбувається процес перейменування вулиць у Херсоні і Запоріжжі? Як його сприймають місцеві жителі та чи погоджуються зі зміною назв, пов'язаних з Росією або Радянським Союзом? І як Росія продовжує використовувати топоніми для поширення своїх наративів, зокрема, на окупованих територіях України? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».