Із моменту трагедії в колонії в окупованій Оленівці минув рік. Один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині був зруйнований у ніч на 29 липня 2022 року. Загинули щонайменше 53 зі 193 українських військовополонених, які там утримувалися, у тому числі полонені з «Азовсталі».
Російське командування та проросійські сепаратисти в Донецьку тоді заявили, що удар по колонії було нібито завдано українською армією із застосуванням американської системи залпового вогню HIMARS. В Україні подію назвали масовою публічною карою та російським терактом. Через день після трагедії в твітері посольства Росії у Великій Британії з’явився запис, що бійці полку «Азов» заслуговують на принизливу смерть.
Повітряні сили повідомили про пуски ракет із бомбардувальників РФ і збиття 2 «Калібрів»
Повітряні сили Збройних сил України повідомили про зафіксовані пуски крилатих ракет із 12 російських стратегічних бомбардувальників Ту-95мс із району Каспійського моря.
«Орієнтовний час підльоту крилатих ракет з Каспію година-півтори! Сигнал повітряної тривоги по південних і східних регіонах буде оголошено близько 17:40», – йдеться в повідомленні.
Крім того, військові попередили, що не виключені пуски крилатих ракет морського і наземного базування з акваторії Чорного моря і балістики з території Росії й окупованих територій.
Крім того, у Повітряних силах повідомили про збиття 26 липня на Вінниччині двох крилатих ракет «Калібр».
«Близько 13-ої години 26 липня 2023 року противник завдав удару крилатими ракетами «Калібр» з акваторії Чорного моря. Імовірно, пуски ракет здійснювались з російського підводного човна. В повітряний простір ракети увійшли з південно-східного напрямку, змінюючи курс по маршруту слідування. Обидві ракети збито на Вінниччині», – йдеться в повідомленні.
Вдень майже по всій Україні оголошували повітряну тривогу. Повітряні сили повідомляли про пуски ракет із Чорного моря і виліт у район пусків – Каспійське море – 12 бомбардувальників Ту-95МС.
Суд ЄС скасував рішення про санкції проти ексгенпрокурора Пшонки та його сина – Blomberg
Суд Євросоюзу скасував рішення Ради ЄС про запровадження санкцій проти колишнього генерального прокурора України Віктора Пшонки, який працював за президента Віктора Януковича і втік до Росії на тлі подій Євромайдану. Таке ж рішення ухвалене щодо його сина Артема, повідомляє агенція Blomberg.
Суд, зокрема, вказав на «помилки в оцінках» Ради ЄС і висловив сумнів у тому, що рішення про санкції ґрунтувалося на досить «твердій фактичній основі».
Віктор Пшонка та його син потрапили під санкції ЄС у 2014 році. У вересні минулого року суд ЄС задовольнив позов колишнього президента України Віктора Януковича проти Ради ЄС та скасував рішення про продовження блокування його активів в Україні. Таке ж рішення було і стосовно Віктора Пшонки та його сина. Санкції були запроваджені на підставі кримінальної справи про розкрадання державних коштів та їх незаконне переміщення за межі України.
Пшонка був генеральним прокурором України з 2010 по 2014 рік. У 2014 році він утік із України. Він оголошений в розшук і є фігурантом кількох кримінальних справ, у тому числі про зловживання владою та розкрадання коштів. Його син був членом нині забороненої проросійської «Партії регіонів».
У таборі «вагнерівців» у Білорусі налічується щонайменше 750 одиниць техніки – фото
На супутниковому знімку, зробленому вранці 25 липня службою Planet Labs, видно близько 750 одиниць техніки в таборі ПВК «Вагнер» у селі Цель Осиповицького району в Білорусі. Саме туди, найімовірніше, орієнтовно з 15 липня 2023 року прямували найманці приватної військової компанії Євгена Пригожина, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Наскільки дозволяє якість супутникового знімка, можна сказати, що схожих на техніку об’єктів – всього 754. Якщо серед них і є важка військова техніка, то її кількість – мінімальна.
На території табору видно принаймні:
- 62 тентовані вантажівки;
- 534 автомобілі з габаритами, аналогічними пікапам УАЗ, фургони, мікроавтобуси УАЗ (так звані «буханки»), мікроавтобуси типу «Газель», УАЗ «Патріоти», легкові автомобілі;
- 33 автобуси різних модифікацій;
- 99 вантажівок різної модифікації, включно з платформами з обладнанням, що переважно, здається, будівельним;
- 26 вантажівок або подібних до них за розміром автомобілів, які мають військове забарвлення. Це можуть бути «Урали», «КамАЗи» або бронетехніка, про що, наприклад, вчора повідомила моніторингова група «Білоруський гаюн».
Від останніх підрахунків 19 липня кількість техніки збільшилася приблизно на 269 одиниць.
Загалом зовнішній вигляд, кольори, а також тип транспортних засобів дуже схожі на ті, які спостерігалися останніми днями на відео вантажівок з технікою, помічених на трасі М5 Гомель-Мінськ поблизу Осиповичів.
Раніше Білоруська служба Радіо Свобода проаналізувала два відео, опубліковані в Telegram-каналі «Білорусь головного мозку». Одне з відео могло бути зняте на дорозі поблизу Осиповичів і села Камарин, а інше – на бобруйській об’їзній дорозі, коли колона перетинала річку Березину. Обидва рази машини рухалися в напрямку, що збігається з розташуванням табору.
За даними моніторингової групи «Білоруський гаюн», яка відстежує військову діяльність у країні, з 15 липня до Білорусі прибули загалом 11 колон із технікою, яка може належати найманцям «Вагнера». Останні з них прибули вчора ввечері. Загалом проєкт нарахував близько 829 одиниць техніки, яка прибула до країни.
Активність у покинутому військовому містечку в селі Цель почалася відразу після заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним 24 червня.
За версією Олександра Лукашенка, саме він зумів досягти компромісу між російською владою та Пригожиним і запросив найманців «Вагнера» до Білорусі. 27 червня Лукашенко підтвердив приїзд Євгена Пригожина до Білорусі.
За словами Лукашенка, найманці планують працювати в Білорусі інструкторами, їм запропонували використовувати покинуту військову частину.
Ще 17 червня на території військової частини поблизу Целі не було слідів розгортання польового табору. Це видно на супутниковому знімку, опублікованому Радіо Свобода раніше. Не видно табору і на супутниковому знімку від 24 червня. Але на світлинах від 27 червня вже можна побачити ймовірні польові намети й ознаки будівництва – вириті котловани і нові споруди. Після цього в таборі з 300 наметами більше двох тижнів не спостерігалося жодної активності.
14 липня Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок навчання білоруських підрозділів територіальних військ інструкторами «Вагнера». 25 липня Міноборони Білорусі повідомило, що з’єднання і частини збройних сил країни продовжують проводити спільні навчання за участю інструкторів-«вагнерівців».
У Мінцифри озвучили досягнення «Армії дронів» за рік
У Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що за рік проєкту «Армія дронів» в Україні вдалося налагодити виробництво БПЛА, створити ударні роти безпілотників і навчити операторів безпілотних літальних апаратів.
«Завдяки потужній підтримці вдалося придбати тисячі дронів та забезпечити ними понад 200 підрозділів», – кажуть у Мінцифри.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров каже, що зараз у межах «Армії дронів» 40 безпілотників українського виробництва мають допуск до експлуатації та вже отримують державні контракти.
У Мінцифри, зокрема, серед досягнень за рік вказали полешення закупівель, облаштування полігону для тренувань тощо.
Повідомляється, що за рік вдалося навчили 10 тисяч операторів дронів.
«Наразі продовжили другий етап, де навчання пройдуть ще 10 тисяч операторів, зокрема, для FPV-дронів, а також пілотів ударних та розвідувальних дронів літакового типу», – йдеться в повідомленні.
Зараз, кажуть у Мінцифри, є ударні роти БПЛА – це 11 підрозділів, які перебувають у складі ЗСУ.
«Почали формувати перший у світі флот морських дронів, які змінюють правила на морі…Планується, що до кінця цього року «Армія дронів» зросте до десятків тисяч безпілотників», – зазначили у відомстві.
У липні 2022 року було оголошено перший збір на «Армію дронів». Протягом року збори на безпілотники для України підтримували донори зі 100 країн, десятки компаній і приватних осіб.
Удар російського безпілотника по українському порту «Рені» – «непряма атака на Румунію та Молдову»
Вранці 24 липня український порт «Рені» на Дунаї зазнав масованого удару російських безпілотників. Атака освітила небо в Румунії, всього за 200 метрів на іншому березі річки, однієї з головних водних артерій Європи. Це була найближча точка війни до Румунії з тих пір, як Росія почала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Росія проривається під Сватовим: чим це може загрожувати Харківщині?
Увечері 25 липня проєкт DeepState повідомив, що армії Росії вдалося захопити три села на захід від захопленої Кармазинівки на Луганщині – Надію, Сергіївку та Новоєгорівку. До повномасштабного вторгнення у цих крихітних селах жили сукупно близько 80 мешканців.
На думку аналітиків, Росія націлилася на більший населений пункт – селище міського типу Борова Харківської області, розташованого на лівому березі Оскільського водосховища.
Борова вже була окупована росіянами – і звільнена восени 2022 року. Тепер, вважають у DeepState, росіяни готуються штурмувати Стельмахівку Луганської області дорогою до Борової.
Водночас речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий у коментарі CNN де-факто спростував втрату цих сіл. «Ми цього не підтверджуємо. Тактична лінія там особливо не змінилася», – сказав він.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Росія у такий спосіб хоче відсунути фронт від фактично повністю захопленої Луганської області. Українське військове командування вважає, що таким чином агресор намагається відвернути Сили оборони України від боїв на Півдні та навколо Бахмуту, де ЗСУ мають частковий успіх.
Головні питання випуску:
Як Росії вдалося вибити ЗСУ з позицій на захід від Сватового – якщо це правда?
Наскільки небезпечним для Харківської області є новий плацдарм військ РФ?
І чи може мініпрорив армії Росії в Луганській області відволікти ЗСУ від Півдня?
За диверсію на залізниці в РФ дали 22 роки колонії
Російський військовий суд засудив громадянина Росії та України Сергія Бєлавіна до 22 років колонії, а також до штрафу 600 тисяч рублів за звинуваченням у диверсії на залізниці.
За версією слідства, у червні 2022 року Бєлавін прибув до Росії «під виглядом трудової діяльності», виготовив вибуховий пристрій із дистанційним керуванням та встановив його на залізниці в Брянській області.
Бєлавін застосував пристрій, коли залізницею проходив вантажний потяг із Білорусі, стверджує слідство. Локомотивна бригада не постраждала, потяг та полотно отримали пошкодження, на дільниці «на тривалий час» зупинився рух.
Бєлавіна затримали та висунули йому звинувачення за кримінальними статтями про теракт, проходження навчання терактам, незаконне зберігання вибухових речовин та незаконне виготовлення вибухового пристрою.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада розпочала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
За підрахунками «ОВД-Инфо», кримінальні справи за антивоєнну позицію порушили щонайменше проти 636 людей, 39 із них звинувачують за статтею про теракт за спробу чи намір підпалити військкомат чи підірвати обʼєкти залізничної інфраструктури.
Поліція повідомляє про затримання співробітників військкоматів у кількох областях
Національна поліція України повідомляє про затримання співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів) у Волинській, Дніпропетровській та Чернівецькій областях. Цим особам повідомляють про підозри в отриманні хабарів за ухилення від призову.
Суми, які підозрювані вимагали у призовників за відстрочку чи фіктивні документи про непридатність до військової служби, коливалися від 9000 гривень (приблизно 240 доларів) до 1500 доларів, розповіли у правоохоронних органах.
За статтею 368 Кримінального кодексу України затриманим загрожує позбавлення волі на строк від пʼяти до десяти років.
Як заявили в Міноборони України, з початку повномасштабної війни розслідують уже 106 кримінальних справ щодо порушень у роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Фігурантом кримінальних справ став 21 співробітник ТЦК та СП.
У вечірньому відеозверненні 25 липня президент України Володимир Зеленський повідомив про «невтішні результати» перевірки військкомів.
«Сьогодні представили мені деякі попередні результати перевірки інших воєнкомів, окрім колишнього одеського. І невтішні результати. Звичайно, правоохоронці реалізують їх у законний спосіб, і суспільство все побачить», – сказав глава держави.
Читайте також: ДБР розслідує понад 100 проваджень щодо військкоматів і низку справ стосовно депутатів – Тетяна Сап’ян
Володимир Зеленський після чергового засідання Ставки 21 липня повідомив, що триває комплексна перевірка роботи ТЦК – військкоматів.
Цьому передувало оприлюднення розслідування «Батальйон Іспанія» журналіста Михайла Ткача, в якому йшлося, що начальник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов придбав наприкінці 2022 року на іспанському курорті Марбелья віллу вартістю майже 4 мільйони євро. Як стверджується, нерухоме майно він зареєстрував не на себе, а на свою матір-пенсіонерку. За даними журналістів, дружина Борисова стала власницею офісного приміщення на головній вулиці Марбельї.
Наприкінці червня стало відомо, що Євгена Борисова, який став фігурантом розслідування, звільнили з посади.
22 липня Борисову повідомили про підозру, але Державне бюро розслідувань не знало про місце його перебування. Його підозрюють, серед іншого, у набутті активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст.368-5 КК України), а також в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом обману.
Через два дні ДБР повідомило про затримання колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгена Борисова. 25 липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави – 150 млн гривень.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявляло про факти незаконного збагачення Борисова на понад 188 млн грн.
МОК запросив на Олімпіаду в Парижі 203 країни, виключивши зі списку Росію і Білорусь
Міжнародний олімпійський комітет офіційно запросив 203 країни взяти участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, виключивши зі списку Росію і Білорусь.
Гватемала також не отримала запрошення на Олімпіаду. Її виключили зі списку запрошених, оскільки наразі країну відсторонено від олімпійського руху через ймовірне втручання уряду в незалежність Національного олімпійського комітету країни.
26 липня відбулася церемонія з нагоди відзначення року до початку літньої Олімпіади 2024 року.
Питання про участь спортсменів із Росії й Білорусі в Олімпійських іграх обговорюється відтоді, як Кремль почав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Незважаючи на відсутність запрошення, спортсмени з Білорусі та Росії зберігають можливість взяти участь в Іграх.
Раніше МОК оголосив, що ухвалюватиме рішення щодо участі окремих, нейтральних спортсменів із російським або білоруським паспортом, «відповідно до рекомендацій для міжнародних федерацій і організаторів міжнародних спортивних заходів щодо участі спортсменів з російським або білоруським паспортом у міжнародних змаганнях, у відповідний час».
Минулого тижня Міжнародна федерація гімнастики вирішила допустити російських і білоруських спортсменів до змагань під егідою організації в нейтральному статусі від 1 січня 2024 року, тоді як раніше цього місяця Генеральна асамблея Олімпійської ради Азії проголосувала за те, щоб допустити максимум 500 спортсменів із цих країн до змагань, щоб вони могли отримати кваліфікацію на Паризькі ігри.
Україна наполягає на тому, що, враховуючи агресію Росії проти України і допомогу Білорусі у веденні війни, російські й білоруські спортсмени не повинні бути присутніми на міжнародних спортивних аренах.
Бах сказав, що на Ігри в Парижі продали понад сім мільйонів квитків. Ці змагання стануть першими в історії Олімпійськими іграми з гендерним паритетом, оскільки МОК виділив однакову кількість квот для спортсменок і спортсменів.
Літня Олімпіада відбудеться з 26 липня до 11 серпня 2024 року, а Паралімпіада – з 28 серпня до 8 вересня.
У лютому понад 35 країн підписали заяву щодо міжнародної підтримки України і закликали до того, щоб громадяни Росії і Білорусі не були допущені до змагань як «нейтральні» особи. Але після цього Міжнародний олімпійський комітет (МОК) рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі з дотриманням низки умов.
У Росії ці критерії назвали «дискримінаційними». Україна та низка інших країн засудили це рішення МОК.
У квітні Міністерство молоді та спорту України заборонило офіційним делегаціям національних збірних брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Росії чи Білорусі.
Росія готує флот і авіацію до блокування районів Чорного моря – медіацентр Міноборони
Росія готує кораблі та літаки для блокування районів Чорного моря після виходу із зернової угоди, повідомив 26 липня медіацентр Міністерства оборони України.
«Після виходу Росії із зернової ініціативи збройні сили окупантів активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту. Росіяни, зокрема, відпрацьовують блокування морських районів, виявлення і знищення кораблів. Вочевидь, росіяни практикують ураження цивільних суден, що прямуватимуть до та з портів України. При цьому вони продовжують удосконалювати систему оборони Криму, зокрема Армянського та Перекопського напрямків», – вказано в повідомленні.
Аналогічні припущення висувалися в сьогоднішньому зведенні британської розвідки.
Генерал у відставці, екскомандувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес раніше припустив, що отримання Україною далекобійних ракет ATACMS дозволило б їй змусити Чорноморський флот «перебазуватися в Новоросійськ».
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
55% українців хочуть дивитися фільми з українським дубляжем – опитування
55% українців висловилися за перегляд англомовних фільмів з українським дубляжем, свідчать дані опитування Центру Разумкова, оприлюднені 26 липня.
«Відповідаючи на запитання: «Якби у Вас були наступні варіанти перегляду англомовного фільму, який Ви дуже хотіли би переглянути, який варіант Ви обрали б?», лише 8% респондентів віддали б перевагу перегляду англійською мовою з субтитрами, ще 2% – перегляду англійською мовою без субтитрів. 55% – перегляду фільму, дубльованого українською мовою, 16% – дубльованого українською мовою з субтитрами англійською, 7% – дубльованого російською мовою», – йдеться в повідомленні.
Автори дослідження зауважили, що низька підтримка демонстрації фільмів англійською мовою зумовлена низьким рівнем володіння англійською.
«Лише 1% опитаних відповіли, що володіють нею вільно, 7,5% – що можуть читати, писати і говорити англійською, але не володіють нею вільно, 19% – що можуть трохи читати, писати або говорити англійською, але погано, 27% – що орієнтуюся в окремих словах і простих фразах, але читати, писати або говорити не можуть зовсім, 44% – що зовсім не знають англійської мови», – повідомили в Центрі Разумкова.
Опитування було проведене 5-11 липня 2023 року методом face-to-face в усіх регіонах України (за винятком окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму і територій, на яких тривають бойові дії). Загалом опитано 2 017 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Офіс президента 28 червня передав Верховній Раді законопроєкт «Про застосування англійської мови». Зокрема, він передбачає поступовий перехід на 100-відсоткову демонстрацію англомовних фільмів без дубляжу в кінотеатрах до 2027 року. Він також містить вимоги до низки посадовців знати англійську.
Проти ініціативи виступила спільнота акторів дубляжу. Серед інших аргументів вони вказали на те, що саме кіно українською допомагає російськомовним українцям переходити на державну мову. Крім того, членкиня правління Спілки кінотеатрів України Людмила Горделадзе висловила думку, що рішення вдарить по відвідуваності кінозалів.
«Перемога у 2024-му». Чому прогнози політиків щодо війни РФ проти України змінюються?
Чому прогнози офіційних осіб щодо закінчення війни дедалі змінюються і відрізняються? Від чого залежить перемога України і чи йдеться лише про зброю? Чому вихід на кордони 1991 року може не означати закінчення війни і що потрібно для безпеки українців після перемоги? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ще трьох суддів із Криму засудили до 10 і 12 років в’язниці за держзраду – прокуратура АРК
Трьох російських суддів із окупованого Криму засудили до тюремного строку за державну зраду, повідомила пресслужба прокуратури Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Двох із них заочно засуджено до 12 років, третій – отримав 10 років позбавлення волі, йдеться в повідомленні.
«Прокурори автономії довели, що у 2014 році українські судді склали присягу і перейшли працювати на бік ворога. При «новій владі» вони обійняли посади: судді «Верховного суду Республіки Крим», заступника голови «Керченського міського суду» і голови «Євпаторійського міського суду», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося, що український суд заочно засудив до 12 років позбавлення волі суддю підконтрольного Росії Білогірського районного суду Криму за звинуваченням у державній зраді.
Слідчий комітет РФ звинувачує українську журналістку Соколовську в брехні про російську армію
У Росії проти української журналістки Яніни Соколовської порушили справу за статтею про поширення фейків про російську армію. Про це повідомляє відділ Слідчого комітету Росії у Москві 26 липня.
Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в московській квартирі Соколовської пройшов обшук. За версією слідства, навесні 2022 року журналістка розміщувала у телеграмі «фейки» про дії російської армії проти мирних українців.
Фейками російська влада вважає повідомлення про війну в Україні, які не збігаються з версією Міноборони Росії.
Сама Соколовська наразі не коментувала кримінальну справу публічно.
2013 року Соколовська заснувала портал «Известия в Украине» і з того часу була його головним редактором. З 2014 року Соколовська писала з Києва про ситуацію в Україні для російського видання «Коммерсант» та брала участь у ток-шоу на російських федеральних каналах, представляючи «українську сторону».
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада почала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
За підрахунками російського проєкту «ОВД-Инфо», кримінальні справи за антивоєнну позицію порушили як мінімум проти 636 осіб, 184 з них звинувачують за статтею про фейки про російську армію.
У більшості областей України після 13:30 оголошена повітряна тривога.
«Повітряна тривога пов’язана з пусками крилатих ракет зі східного напрямку», – ідеться в телеграм-каналі Повітряних сил Збройних сил України.
Небезпека стосується Києва, а також Житомирської, Вінницької, Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. На Луганщині та в Криму повітряна тривога триває безперервно вже багато місяців.
Близько 13:50 тривога була оголошена і в усіх західних областях України – Волинській, Рівненській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій.
Після 14:45 Повітряні сили ЗСУ повідомили про відбій тривоги.
Також українські військові попереджають про потенційні пуски російських ракет у вечірні години.
«Група ворожих Ту-95мс (12 літаків) вилетіла з аеродрому «Оленья» Мурманської області РФ. Орієнтовний час виходу на пускові рубежі – 17.00. Слідкуйте за повідомленнями», – вказують у Повітряних силах ЗСУ.
Після оголошення повітряної тривоги влада рекомендує прослідувати в укриття цивільного захисту або щонайменше дотримуватися принципу двох стін.
Більшість лідерів країн Африки відмовилися від участі в саміті з Путіним – ЗМІ
Більшість лідерів африканських держав відмовилися брати участь у саміті Росія – Африка, який пройде 27-28 липня у російському Санкт-Петербурзі за участю президента РФ Володимира Путіна. Як повідомив помічник Путіна Юрій Ушаков, на рівні голів держав будуть представлені лише 17 із 54 країн Африки.
Делегації десяти африканських країн очолюватимуть прем’єр-міністри. Майже половина учасників саміту надіслали делегації нижчого рівня. Сімнадцять із них очолюють віце-прем’єри і міністри, п’ять будуть представлені послами, ще п’ять відмовилися від участі у заході. Про це пише The Moscow Times.
Тим часом, посол з особливих доручень МЗС Росії Олег Озеров в інтерв’ю державному агентству «РИА Новости» заявив, що запрошення на саміт було направлено головам усіх африканських держав. За його словами, у Москві з розумінням ставляться до тих, хто вирішив не приїжджати. Путін зустрінеться із кожним африканським лідером, який приїде на саміт.
Як повідомив Ушаков, у президента Росії заплановані переговори з лідерами Єгипту, Мозамбіку, Бурунді, Зімбабве, Уганди, Еритреї, Центрально-Африканської Республіки, Лівії, Камеруну, Сенегалу, ПАР, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Малі, Конго.
28 липня Путін виступить на саміті з промовою, в якій розповість про формування «нового світопорядку» на основі «багатополярності та рівності» всіх держав, розповів Ушаков.
Днями Путін опублікував статтю, в якій нагадав країнам Африки про радянську економічну і технічну допомогу, заявив про «міцне і глибоке коріння» російсько-африканської дружби і пообіцяв країнам Африки «гідне місце» в «новому світопорядку».
Саміт Росія – Африка проводиться вдруге, перший пройшов у 2019 році у Сочі. Тоді жодна з країн не відмовилася від запрошення, а 45 надіслали делегації на чолі з президентами і прем’єр-міністрами, цього року таких лише 27.
Чотири роки тому на першому саміті в Сочі президент Росії обіцяв країнам Африки дворазове збільшення товарооборорту до 40 мільярдів доларів. Проте за фактом обсяги торгівлі не зросли, а знизилися до 18 мільярдів доларів.
Цю цифру Путін навів у своїй нещодавно опублікованій статті. При цьому на Росію припадає лише один відсоток від іноземних інвестицій, що приходять в Африку — навіть острів Маврикій вкладає більше, пише Fortune.
Справа про виправдання тероризму, яку порушили проти російського соціолога та політолога Бориса Кагарлицького, порушена через торішній пост про вибух на Кримському мосту. Про це 26 липня повідомив виданню «Агентство» адвокат Сергій Єрохов.
Управління ФСБ Росії в Республіці Комі вважає, що у пості Кагарлицького міститься публічне виправдання тероризму. Як вважає видання, може йтися про публікацію, яка зʼявилася в телеграм-каналі Кагарлицького 8 жовтня 2022 року.
«З військової точки зору сенс події більш-менш зрозумілий. Будуть проблеми із постачанням. І не лише в Криму», – написав тоді Кагарлицький.
Також у пості він розглянув економічні та політичні наслідки вибуху.
Про те, що ФСБ порушила справу про виправдання тероризму (ч. 2 ст. 205.2 КК) проти Кагарлицького, стало відомо 25 липня. Покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі на строк до семи років. Адвокат соціолога наголосив, що провину Кагарлицький не визнає.
За словами захисника, справа Кагарлицького розслідує УФСБ Росії по Республіці Комі, у звʼязку з чим його етапували до Сиктивкару.
Перша атака на Керченський міст була здійснена вранці 8 жовтня 2022 року. Стався вибух, унаслідок якого обрушилося автомобільне полотно і спалахнув потяг, який перевозив горючі матеріали. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін назвав вибух на Кримському мості «терактом проти критично важливої інфраструктури РФ» та заявив, що його організували спецслужби України.
Друга атака на міст була здійснена 17 липня. За даними слідства, під час вибуху загинули двоє людей – сімейна пара, яка незаконно перетинала українсько-російський кордон, коли їхала з Бєлгородської області до окупованого Криму на відпочинок.
Зеленський: є підсилення ППО, його «спрямують туди, де найбільше потрібно»
Україна отримала нові постачання зброї і боєприпасів, серед них є і нові системи протиповітряної оборони, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками щоденної селекторної наради 26 липня.
«Є підсилення для нашої системи ППО. Його спрямують туди, де зараз найбільше потрібно», – відзначив Зеленський.
Глава держави не вказав конкретно, куди саме спрямовуватиметься це підсилення, але впродовж минулого тижня обʼєктом майже щоденних ударів російських ракет і безпілотників була Одеса і в цілому контрольовані владою України причорноморські міста.
Кабмін виділив на виробництво безпілотників 40 мільярдів гривень з початку року – Шмигаль
Уряд інвестує у виробництво безпілотних літальних апаратів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 26 липня.
«Війна щодня ставить нові виклики. Один з ключових — військові технології. Мусимо бути на крок попереду ворога та берегти кожного нашого воїна. Безпілотники дають такі можливості», – заявив він.
Шмигаль нагадав, що рік тому платформа UNITED24 зібрала 4 мільярди гривень інвестицій в українських виробників безпілотників. Наразі компаній, які мають контракти з державою на виробництво дронів, більше ніж 40.
«Зі свого боку Уряд виділив 40 мільярдів цього року, які інвестуємо в українських виробників безпілотників. Ми усунули митні бар’єри для завезення запчастин і комплектацій. Підняли частку прибутку виробників БПЛА до 25%, а також ухвалили рішення, що сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів», – додав голова уряду.
Міністерство оборони заявило днями, що від початку року взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників.
Розвідувальні та ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі.