Європарламент схвалив створення Українського фонду на 50 млрд євро
Європейський парламент у вівторок схвалив зміни до довгострокового бюджету Євросоюзу до 2027 року. Поправки передбачають, зокрема, створення так званого Українського фонду на 50 мільярдів євро. Реалізація плану залежатиме від позицій окремих країн ЄС, зокрема Угорщини.
Про план створити такий фонд у червні оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Йдеться про фінансовий резерв для підтримки держбюджету та різних програм в Україні. Закупівля зброї з фонду не здійснюватиметься. Частково він фінансуватиметься за рахунок грантів, але більшу його частину становитимуть кредити.
У вівторок з’явилися повідомлення, що ЄС має намір розморозити кошти, призначені Угорщині, але заблоковані через конфлікт Брюсселя з Будапештом. Про цей план написали зокрема Financial Times та Reuters. Євросоюз звинувачує Угорщину у порушеннях принципу верховенства права – через здійснені за нинішнього прем’єр-міністра Віктора Орбана зміни у роботі судової системи. У відповідь Орбан, як очікується, погодиться зі схваленим Європарламентом проєктом розширення бюджету ЄС, а, отже, – зі створенням Українського фонду.
Як стверджується, ЄС готовий розморозити 13 млрд євро із загальної заблокованої суми у 22 млрд, що призначалася Угорщині. Це кошти з так званого Фонду солідарності, який призначений для покращення інфраструктури та інвестиційної привабливості менш економічно розвинених країн ЄС.
Віктор Орбан вважається найбільш дружнім до Кремля з усіх лідерів країн ЄС. Він неодноразово висловлювався за припинення війни в Україні, навіть якщо це вимагатиме територіальних поступок з українського боку. Угорщина не надає військово-технічну допомогу Україні.
«Люди хочуть додому». Чому жителі Миколаївщини повертаються в руїни і коли чекати відбудови?
Як живуть постраждалі від бойових дій і затоплення населені пункти Миколаївщини? Чи багато там залишилося місцевих жителів і чи є ті, хто повертається? Як постраждалі села готуються до зими і що турбує людей найбільше, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Вперше почув голос мами: волонтери допомогли хлопчику-переселенцю повернути слух
Славко не чув від народження. Батькам не давали жодних шансів, що одного дня їхній син обернеться, коли мама чи тато покличуть його на ім’я.
Багатодітну сім’ю хлопця з рідної Донеччини бойові дії вигнали з дому двічі – у 2014-му і 2022-му. Нині родина переселенців живе у Львові. Саме тут волонтери вирішили змінити життя хлопця. Дитина почала пізнавати звуки світу і вчитися вимовляти ці звуки самостійно. Батьки ж сподіваються, що одного дня цей світ почує його.
У РФ оголосили в розшук ексрадника ОПУ Арестовича
МВС Росії оголосило у розшук колишнього радника Офісу президента України Олексія Арестовича. Стаття, яку інкримінують Арестовичу, на сайті російського відомства не вказана.
Напередодні, 2 жовтня, Арестович взяв участь у «Форумі вільної Росії» у Таллінні.
У травні 2023 року Росфінмоніторинг вніс Арестовича до реєстру «терористів та екстремістів».
Арестович став відомим після початку повномасштабної війни Росії проти України. Будучи радником Офісу президента, він щодня виступав з брифінгами. Одна з найвідоміших тез Буданова на початку вторгнення, що війна завершиться «за 2-3 тижні».
17 січня 2023 року Арестович подав заяву про звільнення, яка була задоволена Офісом президента.
Прокудін: відомо про сімох поранених і одного загиблого через удар РФ по Антонівці
Внаслідок російського обстрілу Антонівки на Херсонщині загинув чоловік, ще кілька людей поранені, заявляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 3 жовтня.
«Смертельні поранення отримав 69-річний чоловік, який на момент ворожого удару знаходився у гаражі. Травмовані – троє жінок, 48, 28 та 65 років, а також 63-річний чоловік. Усім потерпілим медичну допомогу надали на місці», – заявив він.
Згодом голова області повідомив про ще трьох поранених у Антонівці: двох жінок 71 та 77 років і 49-річного чоловіка. Їм також надали допомогу на місці, вони відмовилися від госпіталізації.
Раніше обласна влада повідомила про удар по Антонівці, через який постраждали троє місцевих.
Унаслідок російських обстрілів на Херсонщині напередодні загинули двоє людей, ще семеро поранені.
Київрада збільшила допомогу військовим – Кличко
Київрада на позачерговому засіданні 3 жовтня проголосувала за збільшення фінансування міської цільової програми «Захисник Києва» на 1 мільярд 260 мільйонів гривень, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
«Головним питанням сьогоднішнього позачергового засідання сесії Київради було збільшення допомоги нашим захисникам. Зокрема, депутати проголосували за збільшення фінансування міської цільової програми «Захисник Києва» на 1 мільярд 260 мільйонів. Це – кошти на матеріально-технічне забезпечення сил безпеки і оборони. А саме: на придбання автотранспорту, БПЛА, оптичних прицілів, приборів нічного бачення, ремонт та відновлення техніки та інше необхідне. Це – субвенція, ми перераховуємо гроші військовим підрозділам», – повідомив Кличко.
За даними КМДА, із лютого 2022 року столиця спрямувала понад 4,8 млрд грн на підтримку військовослужбовців. Із них майже 3,5 млрд грн – у вигляді прямих субвенцій на озброєння, спорядження, дрони, техніку та інші першочергові потреби військових частин міста, що виконують бойові завдання на передовій. Майже 800 млн грн – на виплату матеріальної допомоги захисникам та їхнім сім’ям. Понад 430 млн грн – на забезпечення квартирами військових та їхніх сімей.
На поточний рік Київрада на підтримку військових передбачила 5 млрд грн (крім соціальної підтримки і виплат). За цільовою програмою «Захисник Києва» було виділено 800 мільйонів гривень на спорудження фортифікаційних споруд. Додатково з бюджету столиці у вигляді субвенції передали 300 мільйонів гривень Міністерству оборони і Генштабу ЗСУ.
Південь: ЗСУ тиснуть під Новомайорським
Силам оборони України 2 жовтня вдалося незначно просунутися поблизу кордону Донецької та Запорізької областей, під Новомайорським, та під Бахмутом, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Майже на всіх ділянках, де українській армії вдалося пройти останнім часом (і південь Запорізької області, і південний фланг Бахмута, і виступ на півдні Донеччини), російські війська проводять тактичні контратаки. Але відсунути фронт їм не вдається.
У Міністерстві оборони Британії припускають, що українським силам оборони вдалося фактично завдати поразки російському флоту у Чорному морі. Таку думку висловив державний міністр Збройних Сил Великої Британії Джеймс Гіппі.
За його словами, «Україна досягла функціональної поразки російського Чорноморського флоту».
Водночас британська розвідка повідомляє, що Росія посилює використання морської авіації Чорноморського флоту для контролю та операцій в акваторії Чорного моря. Літаки патрулюють із повітря, щоб заздалегідь виявляти українські морські дрони.
Головні питання випуску:
Як Сили оборони дронами вибивають окупантів із Криму?
Хто допоможе армії РФ заповнити нестачу ракет та боєприпасів?
Яким буде фронт із настанням холодів?
Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту
Російська війська проти України «випробувала стійкість» Європейського Союзу – про це йдеться в попередньому варіанті заяви за підсумками саміту, запланованого в Гренаді цього тижня. Чернетка документу є в наявності редакції Радіо Свобода.
«Пандемія та загарбницька війна Росії проти України випробували нашу стійкість, підкресливши необхідність зміцнення суверенітету Союзу та змусивши нас прийняти важливі рішення для захисту наших людей та нашої економіки», – йдеться в заяві.
Текст вказує на прогрес і наміри ЄС у напрямках посилення енергетичної незалежності та створення більш цілісного єдиного європейського ринку.
Підсумки також концентруються на політиці розширення ЄС як інвестиції в «мир, безпеку, стабільність і процвітання».
«Як ЄС, так і майбутні країни-члени повинні бути готові. Кандидатам, які хочуть стати членами, необхідно посилити роботу щодо реформ, зокрема, у сфері верховенства права, відповідно до характеру процесу вступу, заснованого на заслугах, і за підтримки ЄС. Паралельно Союз має закласти необхідну внутрішню основу, щоб зробити ЄС придатним для розширення. Ми визначимо наші довгострокові амбіції та шляхи їх досягнення», – йдеться в документі.
Учасники саміту вважають, що розширення зробить Євросоюз сильнішим і посилить європейський суверенітет.
ЄС також висловлює готовність «продовжувати підтримувати Україну та її народ стільки, скільки буде потрібно».
Саміт лідерів країн Євросоюзу в Ґранаді запланований на 5 жовтня. 6 жовтня має відбутися неформальна зустріч.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Авіаудар РФ по Антонівці: голова області повідомив про трьох поранених
Російські війська завдали авіаудару по Антонівці Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 3 жовтня.
«За попередньою інформацією, постраждали троє місцевих жителів. Під завалами будинків можуть знаходитися люди», – заявив він.
Раніше Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про удар по селищу Кіндійка поблизу Антонівка, через який була поранена 54-річна жінка. Її госпіталізували.
Читайте також: На Херсонщині на міні підірвався «псевдорозміновувач» – ОВА
Унаслідок російських обстрілів на Херсонщині напередодні загинули двоє людей, ще семеро поранені.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні об’єкти, стверджуючи, що б’є лише по військовій інфраструктурі.
«Гепі енд» чи «розмінна монета»: чим насправді загрожує затримка із допомогою Україні від США
Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про тимчасовий бюджет, спрямований на уникнення припинення роботи уряду, починаючи з півночі неділі, 1 жовтня. Проєкт фінансування уряду розрахований на 45 днів.
До цього бюджету не ввійшли кошти на допомогу Україні. Мова про фінансування постачання озброєння – на суму 24 мільярди доларів. Проти таких обсягів допомоги заперечували деякі республіканці у Сенаті і особливо у Палаті представників. Президент США Джо Байден у неділю заявив, що Сполучені Штати продовжать надавати військову допомогу Україні, і закликав Конгрес якнайшвидше домовитися про виділення коштів на ці цілі.
Радіо Свобода поспілкувалося із експертами та представниками влади про перспективи ухвалення американського бюджету та які наслідки можуть бути для України.
Народний депутат, голова парламентського Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (партія «Слуга народу») в коментарі Радіо Свобода заявив, що рішення про фінансову допомогу Україні з боку США буде ухвалене, а хвилюватися про те, що ця допомога не включена у тимчасовий американський бюджет не варто.
«Я впевнений в тому, що жодних негативних наслідків для України не буде. По-перше, ми маємо тверду підтримку, як ми це називаємо, двопартійну підтримку, підтримку обох палат американського парламенту.
Я впевнений, що жодних негативних наслідків не буде. Зараз гроші є, їх достатньо. Треба буде трошки почекати і протягом 45 днів і я впевнений, що все завершиться «гепі ендом», – сказав Мережко.
На його думку, нинішня ситуація пов’язана з внутрішньополітичними чинниками у США.
«Є доволі таки радикальне, хоча не таке чисельне, крило Республіканської партії і вони намагаються проштовхувати тему допомоги Україні у своїх внутрішньополітичних інтересах. Але їх небагато і на рівні Сенату, наприклад, ми користуємося повною підтримкою. На рівні нижньої палати, тобто Палати представників – особливих проблем немає. Республіканці і демократи вони, фактично, одноголосно підтримують Україну, за винятком ось цієї невеликої групи радикальних республіканців.
Але якщо виходити із найгіршого сценарію, суто гіпотетично, то Білий дім, адміністрація президента Байдена, знайде відповідні шляхи для того, щоб вирішити ці питання. І ми також можемо розраховувати на підтримку наших європейських партнерів», – зазначив Олександр Мережко.
Він переконаний, що «питань з грошима не виникне і це жодним чином не матиме негативного впливу на контрнаступ і на підтримку наших Збройних сил»...
Україні вистачить 25% зібраного зерна, уряд покладається на шляхи для експорту – Шмигаль
Україна потребує «широких транзитні шляхів для експорту» аграрної продукції – про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 3 жовтня.
Він послався на дані Міністерства аграрної політики, за якими в Україні цього року зібрали понад 79 мільйонів тонн врожаю. Це на 10% більше, ніж торік.
«Вже намолочено станом на сьогодні майже 42 мільйони тонн зернових та олійних культур. Це результат не лише сприятливої погоди, але й послідовної підтримки аграріїв», – заявив Шмигаль.
Читайте також: Зеленський обговорив із головою Єврокомісії експорт українського зерна
За його словами, цей врожай дозволить Україні зберегти «стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки»:
«Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують».
Відтак Україна покладається на дієвість механізму, який вона запропонувала механізм верифікації та контролю свого аграрного експорту, а також на «транзитні шляхи солідарності від ЄС, розширення можливостей дунайських портів і нові зернові коридори», додав він.
Раніше 3 жовтня Польща та Україна оголосили про те, що домовилися прискорити транзит українських зернових через Польщу до третіх країн.
Ми бачимо, що Україна «вживає агресивних заходів» проти корупції – речник Держдепу
Сполучені Штати «дуже прозоро» комунікують із українською владою щодо боротьби з корупцією – про це повідомив речник Державного департаменту Метью Міллер на брифінгу.
Таким чином він відповів на питання про те, як Вашингтон доносить до Києвом повідомлення щодо цього в контексті прямої бюджетної підтримки.
«Це питання, яке очевидно мало місце й до повномасштабного російського вторгнення, коли ми працювали з Україною, аби заохочувати їх до викорінення корупції. Це обговорення триває, в тому числі під час візиту державного секретаря (до України – ред.)», – сказав він.
Читайте також: США невдовзі надішлють новий пакет допомоги Україні – Білий дім
Речник додав, що ці проблеми обговорювалися напряму з президентом Зеленським та іншими представниками українського уряду.
Водночас Міллер вказав на дії української влади в цьому напрямку:
«І я скажу, що ми бачили, як Україна вживає агресивних заходів, в тому числі агресивні дії протягом останніх кількох тижнів, щоб подолати корупцію. І ми вітаємо, що вони продовжують робити ці кроки».
Міллер вказав на те, що про боротьбу з корупцією в Україні часом говорять як про щось необхідне, аби заручитися підтримкою Заходу та досягнути членства в Європейському Союзу.
Читайте також: Байден закликав Конгрес домовитися щодо допомоги Україні
«Але також важливо для здатності України будувати довгострокову економіку, таку, яка може підтримувати ті зусилля, які ми очікували побачити. І вони завжди будуть сусідами Росії; їм потрібна економіка, здатна підтримувати безпековий апарат, який може стримувати майбутню російську агресію, і вони не можуть цього зробити, якщо існуватиме широко поширена корупція в різних секторах економіки», – вважає речник.
Напередодні американське видання Politico повідомило з посиланням на стратегічний документ уряду США, що Вашингтон сприймає корупцію в Україні як «реальну загрозу».
Допомога від США «не похитнулась» після схвалення в Конгресі законопроєкту, із якого виключили пакет допомоги для України, вважає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Тимчасовий бюджет США «жодним чином не зупинить надходження допомоги Україні, яка була оголошена раніше», запевнив у спеціальному повідомленні спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко. Натомість, аналітиків турбує те, що самі статті про допомогу Україні стали приводом для суперечок.
- Палата представників Конгресу США в останній момент схвалила законопроєкт про тимчасовий бюджет, спрямований на уникнення припинення роботи уряду, починаючи неділі, 1 жовтня. Консенсус був досягнутий внаслідок вилучення із бюджету статей про видатки на допомогу Україні.
- Такий варіант бюджету, запропонований спікером Палати представників республіканцем Кевіном Маккарті, повʼязаний із позицією консервативного крила республіканців, які контролюють нижню палату Конгресу. У Сенаті більшість у демократів.
- Далі має бути голосування у Сенаті і у разі ухвалення –надсилання бюджету на підпис президенту США.
- Представник адміністрації американського президента-демократа Джо Байдена заявив, що Білий дім, швидше за все, підтримає запропонований Маккарті проєкт – сподіваючись пізніше відновити допомогу Україні.
На що вказує такий перебіг дискусій навколо бюджету США ? У чому тут небезпека для України? І чого очікувати?
Про це в ефірі програми «Свобода Live» Радіо Свобода розпитало Валерія Чалого, надзвичайного і повноважного посла України у США (2015-2019 рр.)
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут МКС. Цей суд видав ордер на арешт Путіна
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду. За це рішення проголосували 60 депутатів, 20 були проти.
Опозиція бойкотувала обговорення питання і залишала залу засідань.
«Ми створюємо додаткові гарантії для Вірменії» перед загрозою територіальній цілісності, яку країна вбачає з боку Азербайджану, заявив депутатам представник Вірменії з міжнародних правових питань Егіше Кіракосян.
Секретар парламентської фракції опозиційного блоку «Вірменія» Арцвік Мінасян назвав це питання антиконституційним. Росія називала «вкрай ворожим» план Єревана визнати юрисдикцію МКС.
Польща та Україна прискорять транзит українського зерна – AFP
Польща та Україна оголосили 3 жовтня про те, що домовилися прискорити транзит українських зернових через Польщу до третіх країн, повідомляє з Варшави агенція France-Presse, яка додає що це стало першим кроком у подоланні розбіжностей між двома союзниками.
«Від завтрашнього дня зерно, яке йде транзитом (на світові ринки) через Литву, перевірятиметься в литовському порту, а не на польсько-українському кордоні», – сказав журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, назвавши це «важливим питанням».
Читайте також: Зеленський провів нараду з членами уряду щодо зернового експорту
26 вересня відбулася зустріч міністрів сільського господарства країн Вишеградської четвірки. Чехія, Угорщина, Словаччина і Польща закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Український міністр сільського господарства Микола Сольський, який по відеозв’язку приєднався до зустрічі, повідомив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини 18 вересня. Це сталося після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, втім, Київ почав переговори з цими країнами щодо умов зернового експорту.
Чубаров: після ударів по російській армії в Криму починаються обшуки й арешти кримських татар
Окупаційні сили в Криму приходять з обшуками і затриманнями до кримських татар одразу після вибухів на території окупованого півострова. Таким чином окупанти намагаються утримувати контроль над суспільством і для цього посилюють репресії. Про це в ефірі Радіо Свобода (проект Свобода.Ранок) заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Ми помітили, що після масових ударів з дуже міцними втратами для російської окупаційної армії, одразу здійснювалися масові обшуки, а потім арешти кримських татар. Так було після знищення військових літаків на аеродромі близько Сак в Новофедорівці минулого року. Буквально через день потім був знищений потужний склад боєприпасів у Джанкойському районі і тоді по всьому Джанкойському району пройшлися масові вторгнення в будинки кримських татар. Заарештували шістьох людей», – розповів він.
Читайте також: МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії
Після влучання в штаб Чорноморського флоту РФ в Севастополі окупанти шукали тих, хто нібито навів удари українських спецслужб, зауважив Чубаров:
«Одразу після того, як нещодавно підірвали штаб ЧФ РФ в Севастополі, вони почали шукати сліди тих, хто навів українські спецслужби на цей об’єкт, і знову ж пройшлися по домах кримських татар. Так було, коли були підриви залізної дороги на перегоні Сімферополь-Бахчисарай. Отже, будь-який такий військовий акт і знищення військових об’єктів – одразу це відчувається на цивільному населенні. Але люди це розуміють, бо це є один з механізмів, як російські окупанти намагаються утримувати контроль над суспільством, і це для них звичайний метод посилити репресії».
У серпні 2023 року Представництво президента України в Криму повідомляло про 180 незаконно затриманих жителів півострова. Із них 117 – кримські татари.
Парламент Вірменії розглядає приєднання до суду, який видав ордер на арешт Путіна
Парламент Вірменії 3 жовтня розпочав розгляд питання про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомляє AFP.
«Ми створюємо додаткові гарантії для Вірменії» перед загрозою територіальній цілісності, яку країна вбачає з боку Азербайджану, заявив депутатам представник Вірменії з міжнародних правових питань Егіше Кіракосян.
Секретар парламентської фракції опозиційного блоку «Вірменія» Арцвік Мінасян назвав це питання антиконституційним. Росія називала «вкрай ворожим» план Єревана визнати юрисдикцію МКС.
ДБР передали військовим гелікоптер, передачу якого блокував військовий «Мотор Січ»
Державне бюро розслідувань передало Збройним силам України гелікоптер Мі-2, який «намагалося приховати» колишнє керівництво компанії «Мотор Січ». Про це відомство заявило 3 жовтня.
«ДБР ініціювало арешт цього повітряного судна у червні 2023 року у межах розслідування кримінального провадження щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та пособництва державі-агресору», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Поводьтеся жорстко»: як президент «Мотор Січі» Богуслаєв блокував передачу гелікоптера розвідникам – аудіо
Бюро вказує на те, що раніше медіа поширили повідомлення про те, що інший гелікоптер екскерівництво компанії умисно пошкодило, аби не передавати його для виконання бойових завдань на фронті.
«ДБР з’ясувало, що у травні 2022 року принаймні ще один гелікоптер вони наказали підлеглим перегнати спочатку в одну з європейських країн, а потім на Близький Схід. Все це робилось з метою перешкодити його передачі ЗСУ. Наразі повітряне судно повернуто в Україну й відтепер буде виконувати завдання в одній з бойових частин ЗСУ», – додає Бюро.
Наразі правоохоронці вирішують питання щодо притягнення одного з колишніх керівників «Мотор Січі» до кримінальної відповідальності.
Читайте також: ДБР назвало підозрюваних у підривах боєприпасів у Сватовому та Чехії
Ексдиректора «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації.
Відповідно до офіційної версії слідства, Богуслаєв, поміж іншого, у квітні 2022-го року блокував передачу гелікоптера Мі-2-МСБ-1 представникам Головного управління розвідки України та надавав своїм підлеглим вказівки сховати деталі та експлуатаційну документацію, без яких використовувати цей гелікоптер було б неможливо.
Читайте також: Анатомія зради. Таємні розмови президента «Мотор Січі» про армію Росії і бізнес з агресором (розслідування)
Навесні 2023 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував фрагменти розмов Богуслаєва з бізнес-партнерами та підлеглими, а також документи, які свідчили про те, що українське стратегічне підприємство «Мотор Січ» роками підсилювало обороноздатність Росії шляхом постачання туди унікальних українських виробів – авіадвигунів для штурмової авіації та запчастин до них, в тому числі після лютого 2022 року.
Читайте також: «Плівки Богуслаєва-2»: як президент «Мотор Січі» блокував передачу гелікоптера для української армії
Згодом «Схеми» оприлюднили записи, які свідчать, що Богуслаєв перешкоджав передачі гелікоптера українським військовим.
МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії
Міністерство закордонних справ України прокоментувало етапування ув’язнених у окупованому Криму першого заступника Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, а також братів Асана та Азіза Ахтемових до Росії.
Відомство «рішуче засудило» цей крок і нагадало про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від грудні 2022 року, яка вимагає звільнити незаконно затриманих у Криму громадян України.
«Усі троє були затримані силовими структурами окупаційної адміністрації у вересні 2021 року за сфабрикованими звинуваченнями. Восени того ж року Нарімана Джеляла та братів Ахтемових додатково звинуватили у злочинах, які вони не скоювали», – заявляє міністерство.
СБУ заявляє про викриття «однієї з найбільших агентурних мереж РФ за час війни»
Служба безпеки України повідомляє 3 жовтня, що провела на Миколаївщині «масштабну спецоперацію, в результаті якої нейтралізувала ще одну російську агентурну мережу».
«До її складу входило 13 місцевих жителів, які працювали на ФСБ. Зловмисники збирали розвіддані про місця базування та переміщення Сил оборони на території південного регіону. Також вони коригували повітряні атаки РФ по житловій та соціальній інфраструктурі обласного центру. Саме за їхнім наведенням російські окупанти вдарили із зенітно-ракетного комплексу С-300 по багатоповерховому будинку у Миколаєві восени 2022 року. Тоді внаслідок ворожого обстрілу загинуло сім мирних жителів, у тому числі неповнолітня дитина», – ідеться в повідомленні.
За даними СБУ, координати українських об’єктів російські інформатори передавали до ФСБ через «зв’язкового».
«Ним виявився прокремлівський блогер Сергій Лебедєв (більш відомий під псевдонімом «Лохматий»). У червні цього року СБУ викрила його на розвідувально-підривній діяльності проти України і повідомила про підозру в державній зраді та у порушенні законів та звичаїв війни. Під час розслідування злочинних дій «Лохматого» було встановлено, що за вказівкою ФСБ він дистанційно створив на території Миколаївщини власну агентуру. До її складу увійшли 13 місцевих підписників його телеграм-каналу. Саме через цей інтернет-ресурс фігурант вербував своїх агентів і потім отримував від них розвіддані», – інформує СБУ.
Спецслужба інформує, що її співробітники встановили всіх учасників агентури «Лохматого» і затримали їх за різними місцями перебування.