Смертельна ДТП на блокпосту в Києві: суд обрав водієві запобіжний захід
Шевченківський районний суд арештував водія, який збив на смерть військового на блокпості у Києві, йдеться в повідомленні пресслужби столичної міської прокуратури.
Винуватцю ДТП обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Близько 00:30 22 жовтня водій автомобіля «Хонда» на блокпосту на вʼїзді до Києва скоїв наїзд на військового, від отриманих травм потерпілий помер на місці. За попередніми даними поліції, водій рухався по автодорозі М-01 в напрямку Броварського проспекту у другій смузі для руху з трьох наявних, в умовах туману попереду побачив вантажний автомобіль та здійснив різке гальмування. У подальшому не впорався з керуванням та виїхав у крайню праву смугу для руху, де здійснив наїзд на військового.
Україна має розпочати переговори щодо вступу до НАТО на Вашингтонському саміті – Вершбоу
На наступному саміті НАТО, який відбудеться у Вашингтоні в 2024 році, слід розпочати перемовини щодо вступу України до Альянсу, зазначив заступник Генсекретаря НАТО в 2012-2016 роках, колишній посол США при НАТО Александр Вершбоу під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
Він зазначив, що відповідна пропозиція міститься у зверненні Атлантичної Ради до президента США про вступ України до НАТО, яка була презентована під час спеціальної події КБФ.
«Єдиною надійною безпековою гарантією для України є майбутнє членство в НАТО. І на Вашингтонському саміті ми повинні розпочати цей процес», – наголосив Вершбоу.
На думку колишнього заступника Генсека НАТО, цьогорічний саміт у Вільнюсі не приніс очікуваних результатів щодо перспектив українського членства і став по суті «втраченою можливістю».
«Були зроблені певні правильні кроки, скажімо, відміна ПДЧ. Але він мало в чому пішов вперед у порівнянні, скажімо, з Бухарестським самітом. Ми вважаємо, що ювілейний саміт Альянсу є доброю нагодою, щоб конкретно показати і визначити шлях України до членства в НАТО… Ми б хотіли, щоб Україна на Вашингтонському саміті почала переговори про вступ до НАТО», –підкреслив він.
Вершбоу також вважає «неприйнятними» пропозиції деяких експертів відкласти вступ України до Альянсу до моменту завершення війни з Росією.
Чергове засідання Ставки: Зеленський розповів, які теми обговорювали
У понеділок, 23 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Важлива Ставка. Виключно про фронт, виключно про наші наступальні та оборонні дії», – розповів глава держави за підсумками засідання.
За словами президента, на Ставці була отримана «вся поточна інформація, дано доручення військовим та розвідці».
«Працюємо далі над звільненням нашої землі», – додав Зеленський.
Попереднє засідання ставки Зеленський провів 17 жовтня. Тоді заслухали доповідь щодо захисту берегів Чорного моря та Дунайського регіону, в тому числі захисту портів та шляхів українського експорту.
Події в Ізраїлі не послаблять підтримку України – посол США в Росії
Сполучені Штати не послаблять прихильність та підтримку України через загострення ситуації на Близькому Сході, сказала посол США в Росії Лінн Трейсі в інтерв’ю Радіо Свобода.
«США будуть твердо підтримувати Ізраїль у важку годину. І водночас це повертає нас у наш регіон, де наша відданість Україні не зменшиться. Ми залишатимемося з нашими партнерами та союзниками, непохитно продовжуватимемо підтримувати зусилля України щодо захисту свого суверенітету та територіальної цілісності», – наголосила вона.
За словами дипломатки, ці принципи закріплені в Статуті ООН.
«Це зобов’язання, які Росія взяла на себе як член Організації Об’єднаних Націй і як член Ради Безпеки, і вона має виконувати їх виконувати», – каже вона.
Також дипломат зазначила, що «Росія вирішила розпочати невиправдане вторгнення в Україну, тому зараз США зосереджені на тому, щоб надати Україні силу, яка потрібна на полі бою, аби потім мати сильні позиції за столом переговорів».
Президент Сполучених Штатів Джо Байден 20 жовтня подав до Конгресу запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, більша частина – 61,4 млрд доларів – з яких призначена для України.
Перед цим Байден звернувся до американського народу зі спеціальним зверненням, у якому сказав про необхідність подальшої підтримки України у боротьбі проти агресії Росії і солідарності із Ізраїлем у його відповіді на атаку угруповання «Хамас».
Андріс Спрудс – міністр оборони Латвії, був обраний до парламенту за списком партії «Прогресивні». До цього довго керував Латвійським інститутом зовнішньої політики. Є багаторічним дослідником міжнародної політики та викладачем. Зі Спрудсом телеканал «Настоящее время» (телеканал, створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»)обговорив міграційну кризу в Балтії та військову підтримку України.
– З огляду на нинішню ситуацію на латвійському кордоні, я маю на увазі міграційну кризу, в якій латвійські прикордонники звинувачують владу Білорусі, та враховуючи рішення Росії обмежити в'їзд для громадян України, чи можна очікувати можливих провокацій на латвійсько-російському кордоні?
– Ми маємо бути готовими до різних сценаріїв, у тому числі несприятливих. Ми живемо поруч із країною-агресором. Ця країна вторглася в Україну, ігнорує міжнародні норми, тож не будемо наївними, думаючи, що тут Росія не робитиме якихось дій на кордоні.
Зараз Росія продовжує розігрувати свої політичні карти, намагаючись спричинити конфлікт, штучно створюючи проблеми на кордоні. Тут починаються спроби протиставити країни одна одній, і ми не можемо брати участь у цих іграх. Ми маємо здійснювати свою політику.
Говорячи про нелегальну міграцію, то це, якщо можна так сказати, білоруська «спеціалізація». Росія поки що цю нелегальну міграцію у прямому вигляді, як тиск, не застосовує. Але не будемо наївними: те, що відбувається в Білорусі, все, що робить Білорусь, дуже великою мірою відбувається з подачі Росії і за великої підтримки Росії.
У цьому сенсі ми вирішуємо проблему нелегальної міграції на латвійсько-білоруському, литовсько-білоруському та польсько-білоруському кордонах, але ми не можемо виключити розвиток сценарію таким чином, що проблеми з'являться і на інших секторах нашого кордону, і ми маємо бути до цього готові.
Угорщина знову заблокувала черговий транш ЄС на військову допомогу для України – журналіст
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу знову не змогли домовитись про виділення траншу в 500 млн євро з Європейського фонду миру для військової допомоги України, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
За його словами, домовленість щодо восьмого траншу Україні у 500 млн євро з Європейського фонду миру «вкотре не вдалось досягти через позицію Угорщини».
Раніше Угорщина блокувала це рішення, адже Україна внесла OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни.
«Угорський OTP Bank прибрали з «чорного списку» компаній, які продовжують працювати в Росії, але Будапешт хоче юридичних гарантій, що це рішення постійне», – написав Йозвяк.
У Чернівецькій області затримали депутата, який зі спільником вивозив ухилянтів за кордон – ДПСУ
У Чернівецькій області затримали депутата однієї з громад, повідомляє пресслужба Держаної прикордонної служби.
За даними відомства, чоловік був співорганізатором схеми незаконного переправлення чоловіків через кордон.
«Оперативники Чернівецького прикордонного загону… затримали мікроавтобус. Окрім водія, в транспортному засобі перебували двоє пасажирів – усі громадяни України. Правоохоронці з'ясували, що водій авта є депутатом однієї з районних рад та співорганізатором схеми незаконного переправлення чоловіків через державний кордон. Він та організатор схеми пообіцяли двом чоловікам переправити їх до Румунії поза пунктами пропуску за грошову винагороду в 5,3 тис. євро з кожного. Згодом головного організатора протиправної діяльності також затримали», – йдеться в повідомленні.
СБУ затримала посадовця Антимонопольного комітету за вимагання хабаря
Служба безпеки України ліквідувала «корупційну схему» у Північному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету – про це пресслужба заявила 23 жовтня.
За заявою, посадовця відділу досліджень і розслідувань комітету затримали в Києві.
«Він вимагав хабарі з представників комерційних структур, щоб «заплющити очі» на виявлені у них порушення антимонопольного законодавства та не вживати щодо них адміністративних санкцій», – заявляє СБУ.
Правоохоронці задокументували, що службовець вимагав хабарі з місцевої компанії, яка оптом торгує хімічними засобами та очисною технікою. Зокрема, за 8 тисяч доларів обіцяв керівнику підприємства не накладати штрафи за порушення, викриті під час перевірки.
Читайте також: Перевірки військкоматів: НАЗК звітує про виявлення «необґрунтованих» 255 млн гривень за пів року
«Співробітники СБУ задокументували одержання чиновником першої частини неправомірної вигоди і затримали «на гарячому» під час передачі йому наступного «траншу», – додає пресслужба.
Посадовцю повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди, він під вартою. В разі обвинувального вироку йому загрожує до 10 років ув’язнення.
Антимонопольний комітет не коментував затримання публічно. Водночас СБУ додає, що викриття відбулося «за особистого сприяння новопризначеного керівника АМКУ Павла Кириленка».
Колишній голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко очолив Антомонопольний комітет у вересні.
Херсонщина: троє людей постраждали через російський обстріл Бериславського району
Російські війська обстріляли Бериславський район вдень 23 жовтня, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
«По одному з сіл громади випустили чотири авіабомби. Внаслідок удару постраждав 55-річний чоловік. Його госпіталізували з мінно-вибуховою травмою. Медики продовжують обстежувати потерпілого», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ОВА, російська армія скинула вибухівку з безпілотника на сам Берислав, одна жінка отримала контузію.
Читайте також: Прокуратура: через обстріл РФ поранений цивільний у Бериславському районі Херсонщини
Згодом місцева влада повідомила про ще одну контузію – у 39-річного чоловіка.
Раніше голова області Олександр Прокудін повідомив про обстріл Дар’ївки, що в Херсонському районі. Через це, за його даними, 49-річний місцевий житель втратив ногу і зазнав мінно-вибухової травми.
Офіс генпрокурора повідомляв про пораненого внаслідок нічного обстрілу Бериславського району.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Катування й вбивство цивільних на Чернігівщині: двом військовим РФ повідомили про підозру
Офіс генерального прокурора повідомила про підозру двом російським військовим у справі про катування та розстріл цивільних під час однієї з громад Чернігівської області. Про це відомство заявило 23 жовтня.
Йдеться про командира одного з підрозділів Центрального військового округу ЗС РФ та російського військового. За даними слідства, 18 березня 2022 року російські військові за наказом полковника з позивним «Закон» незаконно ув’язнили трьох братів, один з яких раніше був учасником АТО/ООС.
«Протягом чотирьох днів окупанти на території однієї з громад Чернігівщини протягом чотирьох днів незаконно утримували чоловіків у неналежних умовах, постійно били та змушували підтвердити їх участь у знищенні техніки ворога. Один з братів, не витримавши катування, зізнався у причетності до підриву колони, хоча не мав до цього жодного відношення», – йдеться в повідомленні.
Після цього російський командир наказав підлеглим вбити в’язнів. Їх розстріляли і закопали тіла, однак один із братів вижив і зміг вибратися з місця поховання.
Підозрюваним інкримінували порушення законів та звичаїв війни, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з умисним вбивством.
ОГП зазначає, що причетних до злочину допомогла ідентифікувати громадська організація Truth Hounds.
За даними Офісу генпрокурора, наразі правоохоронці розслідують понад 111 тисяч воєнних злочинів, з них понад 107 тисяч – за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Попри численні докази та свідчення, Росія продовжує заперечувати воєнні злочини своїх військових у ході війни проти України.
Усі військові 72-ї бригади, як новоприбулі, так і ті, що бували не в одному бою, проходять курси з медичної підготовки.
Навчання охоплює основи надання першої допомоги, а також медичну евакуацію. Як це відбувається – зафільмували журналісти агенції AFP.
Вишинський, обвинувачений у держзраді в Україні, очолив російське державне радіо Sputnik
Ексочільник «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський, який після обміну 2019 року працює в Росії, став головним редактором мережі радіо Sputnik. Про це пресслужба радіо повідомила 23 жовтня.
Радіомережа входить до державної медіакомпанії «Россия сегодня». Досі Вишинський працював виконавчим директором цієї групи.
Як нагадує пресслужба Sputnik, Вишинський у Росії нагороджений медаллю ордену «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня.
Обвинувачений в Україні за кількома статтями Кримінального кодексу Кирило Вишинський був серед 35 осіб, яких з України повернули до Росії 7 вересня 2019 року в рамках обміну «35 на 35».
Головний редактор «РИА Новости-Украина» Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року за підозрою в державній зраді (стаття 111 Кримінального кодексу України). Через два дні він був заарештований і відтоді перебував в СІЗО.
Крім держзради, Вишинському інкримінують спробу повалення конституційного ладу, сепаратизм, розпалювання національної ворожнечі й незаконне зберіганні зброї.
Ось що відбувається із виробництвом безпілотників в Україні
У 10 разів – саме у стільки збільшилась кількість виробників безпілотників в Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ до країни, кажуть у «Технологічних силах України». Що відбувається з галуззю та які виклики перед нею стоять, розповіли Радіо Свобода аеророзвідники і виробники дронів.
Прокуратура Криму: слідчому ФСБ, який переслідував Єсипенка, загрожує до 12 років тюрми
Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру слідчому ФСБ Росії, який розпочав кримінальне переслідування фрілансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка – про це повідомляє пресслужба відомства.
«Слідство встановило, що підозрюваний громадянин РФ працював на окупантів і обіймав посаду «слідчого УФСБ Росії у Республіці Крим та місті Севастополі». Саме він розпочав незаконне кримінальне провадження щодо Владислава Єсипенка і вніс свідомо неправдиві відомості про обставини скоєння «злочину». Окупаційний слідчий взяв справу до провадження та розпочав слідство», – сказано в повідомленні.
Дії підозрюваного кваліфіковані як воєнний злочин, а саме порушення законів та звичаїв війни. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Прокуратура АРК не називає імені підозрюваного, проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та захотів залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Віталія Власова. Його публічних коментарів у цій справі немає.
10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними. Невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».
18 серпня 2022 року Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, пом’якшив вирок Єсипенку до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів. Спочатку журналіста засудили до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму». Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
Шмигаль: Україна отримала черговий транш макрофінансової допомоги від ЄС
Україна отримала дев’ятий транш макрофінансової допомоги розміром 1,5 млрд євро від Європейського Союзу, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна отримала дев’ятий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро від Європейського Союзу. Фінансова підтримка ЄС є одним із найважливіших факторів, який допомагає нам бути економічно сильними», – написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).
За його словами, загалом бюджетна підтримка ЄС для України у 2023 році вже сягнула 15 млрд євро.
У рамках програми очікуються ще два транші до кінця 2023 року. У Мінфіні зауважують, що макрофінансова допомога надається на «безпрецедентно пільгових умовах та спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету України». Термін погашення кредиту складає 35 років, а відсотки та інші платежі за обслуговування кредиту замість України компенсуватиме сторона ЄС.
Попередній транш допомоги від ЄС Україна отримала у вересні.
Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.
Кораблі «Черкаси» та «Чернігів» беруть участь у міжнародних навчаннях біля Британії – ВМС
Українські військові моряки беруть участь у багатонаціональних навчаннях Joint Warrior -23-ІІ, які проводяться в межах територіальних вод Великої Британії, до практичних дій в морі залучаються протимінні кораблі «Черкаси» та «Чернігів».
Як повідомляють Військово-Морські сили ЗСУ, до складу учасників увійшли Королівські ВМС та Королівські повітряні сили разом з сухопутними військами Великої Британії. Також, окрім України, у навчаннях беруть участь кораблі та судна від Нідерландів, Бельгії, Польщі, ФРН, та Данії.
Основна мета підготовки полягає у досягненні особовим складом екіпажів та штабу тактичної групи протимінних дій відповідного рівня готовності до виконання завдань за призначенням, а також взаємосумісності з протимінними підрозділами країн-партнерів.
Також відпрацьовується питання планування та проведення протимінних дій за стандартами НАТО.
Зеленський звільнив заступника голови СБУ
Президент України Володимир Зеленський ухвалив сім кадрових рішень у Службі безпеки, передає пресслужба Офісу президента 23 жовтня.
Зокрема, в документах, оприлюднених у понеділок, йдеться про:
- Звільнення Анатолія Сандурського з посади заступника Голови Служби безпеки України
- Призначення Тамари Пашковської начальницею Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України (її попередника Ігоря Вараджева звільнили у вересні)
- Призначення Андрія Швеця начальником Головного слідчого управління Служби безпеки України
- Призначення Андрія Падалка начальником Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України
Також укази свідчать про зміну голови Управління СБУ у Вінницькій області – Зеленський звільнив Анатолія Денисенка та призначив Володимира Петриченка.
Перед тим Петриченка звільнили з посади начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
У серпні Зеленський звільнив голову управління Служби безпеки України на Закарпатті Євгена Борзілова.
Росія вивела у Чорне море два ракетоносії – Сили оборони півдня
Росія у море вивела два ракетоносії, спорядження яких до 16 «Калібрів», повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня України.
«У морі 7 кораблів ворожого недофлоту, з них 6 у Чорному та 1 у Азовському морях. На чергування в море ворог вивів два фрегати-ракетоносії, спорядження яких до 16 ракет типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.
Рівень ракетної загрози українські військові визначають як «надзвичайно високий».
Військово-морські сили ЗСУ уточнили, що Росія утримує ракетоносії в Чорному морі.
Російські військові продовжує атакувати регіони України. Проте останнім часом для атак РФ використовує переважно ударні дрони, рідше ракети повітряного базування.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.